Обсяги виробництва продукції аквакультури в Україні зростають. Про це свідчать дані Держрибагентства: загальний обсяг виробництва продукції галузі у 2023 році збільшився на 4,3% в порівнянні з 2022 роком і склав 15 271 тонну.
Лідерами з виробництва продукції аквакультури у 2023 році були Черкаська (2698 тонн), Хмельницька (1494 тонни), Львівська (1191 тонна), Тернопільська (1005 тонн) та Сумська (961 тонна) області.
Збільшення обсягів виробництва на ринку свідчить про зацікавленість в його розвитку зі сторони споживачів продукції та виробників галузі. Продукція аквакультури залишається особливо перспективним напрямком підприємництва, враховуючи її рентабельність та екологічність.
На сьогодні Держрибагентство спільно з Мінагрополітики напрацьовує можливі механізми державної підтримки сфери аквакультури. До обговорення залучаються представники ринку, експерти і науковці, основна мета дискусії – підготовка економічних розрахунків та показників господарської діяльності рибницького господарства, обґрунтування необхідності державної допомоги та опрацювання компенсаційних механізмів.
Чому це важливо?
На думку експертів BRDO, однією з можливостей стимулювання бізнесу в галузі аквакультури може стати створення відповідного фонду підтримки. Прикладом для наслідування може бути Норвегія – великий світовий виробник, який щороку поповнює держбюджет на $600 млн лише за рахунок аукціонів на право аквакультурної діяльності в прибережних зонах країни. Лише 20% цих надходжень держава лишає собі, 80% спрямовуються до Фонду аквакультури, який перерозподіляється на наукові розробки та підтримку галузі.
Аналогічний Фонд розвитку рибного господарства можна запровадити в Україні в рамках фонду державного бюджету України. Джерелами наповнення можуть стати кошти, отримані від укладення договорів про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури. Їх передбачає законопроєкт «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» № 8119, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним агентством меліорації та рибного господарства України та BRDO в рамках проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
Гроші Фонду далі будуть спрямовуватися на:
Фонди підтримки аквакультури існують в багатьох країнах ЄС та світу. Ці фонди можуть мати різні назви та функції, але загалом їх мета полягає в підтримці та розвитку аквакультурної промисловості країн. Фонд може надавати допомогу у різних формах, таких як фінансова підтримка для розвитку нових технологій та інфраструктури, навчальні програми для фермерів, дослідження у галузі управління ресурсами та збереження навколишнього середовища.
Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від ЄС обсягом 50 мільярдів євро, які будуть спрямовані в українську економіку протягом 2024-2027 років. Кошти європейських партнерів не зможуть повністю покрити дефіцит бюджету країни, проте точно стануть вагомим внеском у стійкість нашої економіки.
Чому це важливо?
План для Ukraine Facility – це технічний документ, необхідний для запуску програми. Це вперше, коли в Україні з’явився інтегрований план економічного розвитку на наступні 4 роки.
Реформи у Плані для Ukraine Facility розділені на 3 основні блоки: базові реформи, економічні реформи, а також ключові сектори, швидкий розвиток яких стимулюватиме комплексне економічне зростання. Згідно з Планом це:
Реалізація Плану сприятиме європейській інтеграції України та подальшому стійкому розвитку економіки. Безперечно позитивно те, що ЄС вже починає працювати з Україною як із повноправним членом спільноти – Ukraine Facility створена за моделлю, за якою ЄС фінансує власних членів.
До чого тут BRDO?
Робота над Планом велася в тісній співпраці з Європейським Союзом.
Підготував документ Уряд за координації Міністерством економіки України у постійних консультаціях з представниками Європейської комісії.
Офіс ефективного регулювання BRDO здійснював аналітичну підтримку під час розробки Плану за сприяння Київської школи економіки в рамках проєкту “Підтримка ЄС у відбудові та відновленні”. Ми також долучилися до консультацій щодо Плану, які Уряд проводив з експертними центрами, бізнесом, громадськістю, народними депутатами та представниками регіонів.
Що далі?
Тепер справа за європейськими партнерами: ЄС має остаточно затвердити План, що дозволить Ukraine Facility повноцінно запрацювати. Очікується, що це відбудеться вже в квітні-травні цього року. Далі Україна та ЄС мають укласти низку угод для отримання основного фінансування у рамках програми.
Як посилити безпеку перевезення пасажирів та вантажів в Україні?
ухвалити зміни до законодавства для боротьби з нелегальними автоперевізниками, які здійснюють перевезення пасажирів неналежно обладнаним транспортом, без отримання ліцензій та інших необхідних інструментів державного регулювання; забезпечити функціонування єдиної цифрової системи, яка міститиме всю інформацію про перевізників та здійснювані ними перевезення. Це дозволить зменшити кількість рейдових перевірок на дорозі та оптимізує роботу органу контролю; переглянути розміри штрафних санкцій в залежності від порушення та його наслідків для безпеки перевезень; конкретизувати перелік вимог законодавства, що перевіряються Укртрансбезпеки.За підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Для цього галузь необхідно реформувати. В 2023 році Мінагрополітики розпочало системні зміни, які мають на меті кілька цілей.
Перша – спростити ведення риболовного бізнесу, для чого необхідно мінімізувати контакти підприємців з держорганами та запровадити сучасні цифрові сервіси. Друга – демонополізувати галузь, створити на ринку здорові конкурентні умови діяльності та інструменти для залучення інвестицій. Третя – імплементувати законодавчі вимоги ЄС, що сприятиме євроінтеграції України та відкриє для нашого бізнесу європейські ринки.
Задля цього держава, зокрема, бореться з незаконним, непідзвітним та неконтрольованим рибальством. За оцінками різних експертів, тіньовий ринок до початку реформи становив від 6 до 9 млрд грн. Окремі гравці не зацікавлені в розвитку галузі, в запровадженні сучасних цифрових рішень та сплаті податків у держбюджет. Реформатори вимушені долати супротив недоброчесних підприємців, проте налаштовані розвивати та удосконалювати перспективну галузь, що вкрай необхідно в умовах війни.
Реформа галузі рибного господарства розпочалася за ініціативи Мінагрополітики, Мінцифри, Держрибагентства та експертів Офісу ефективного регулювання BRDO в 2023 році. Першим кроком та основою для цифровізації галузі став Закон № 2989-IX.
Документ остаточно закріпив електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (до цього вони вже діяли, проте на основі експериментальної постанови КМУ). Конкурентний продаж договорів гарантує кожному бізнесу рівний доступ до спільного природного ресурсу. Таким чином галузь демонополізується, а ринок – виходить з тіні. Цифри на підтвердження: за 2023 рік електронні аукціони принесли в державний та місцевий бюджети 95 млн гривень, за перші два місяці 2024 – 45 млн. гривень. До реформи кількість надходжень за спецвикористання не перевищувала 13 млн гривень на рік.
Закон також запровадив Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства – еРибу, користуючись якою підприємці зможуть отримувати державні послуги та дозвільні документи онлайн. Це також стало початком імплементації законодавства ЄС, яке є основою для Спільної рибогосподарської політики європейських країн.
На платформі еРиба вже доступні перші сервіси, наприклад, електронне декларування права на промислове рибальство. Інструмент держрегулювання є новою для українців євроінтеграційною вимогою, аналогічною європейській ліцензії на право промислового рибальства. Втім, Уряд запровадив більш простий інструмент для бізнесу – декларування замість ліцензування.
Система декларування стала важливим інструментом виведення ринку з тіні та дала змогу вперше ідентифікувати рибоприймальні пункти як спеціальне місце обліку водних біоресурсів. В період проведення реформи поставлено на облік 147 нових рибоприймальних пункти, що становить 42 % від загальної кількості існуючих (349). Також було впроваджено систему дистанційного моніторингу суден з використанням GPS-трекерів. Відпочатку дії трекінгових вимог підприємці задекларували 313 нових суден. До цього в цій галузі офіційно оперувало 982 кораблі, тобто усього за два місяці їх кількість “збільшилася” (насправді ж – детінізувалась) на 31%.
До початку реформи галузі рибного господарства держава фактично не володіла достовірними даними ані щодо обліку водних біоресурсів на рибоприймальних пунктах, ані щодо риболовних суден, які використовують суб’єкти рибного господарства. Траплялися випадки коли два риболовних судна здійснювали вилов під одним реєстраційним номером, або коли одне судно було одночасно зареєстровано двома користувачами, що створювало умови для тінізації ринку.
Повна простежуваність продукції рибної галузі – не примха українських законодавців, а обов’язкова вимога ЄС. Україна може стати для Європи провідним експортером риби та марикультури, зокрема устриць, мідій, креветок, осетрових. Але для того, аби наші виробники відкрили для себе європейські ринки, реформа має продовжуватись.
Зараз Уряд планує наступні кроки для боротьби з незаконним обігом водних біоресурсів та протидії тіньовому бізнесу:
– запровадження цифрових договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах;
– переведення процедури отримання дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову в онлайн-формат;
– запровадження цифрових журналів обліку рибогосподарської діяльності;
– маркування знарядь лову.
Гарантувати легальність походження української риби дозволить законопроєкт № 9545, який наразі очікує на перше читання у Верховний Раді. Документ запровадить систему простежуваності водних біоресурсів від місця вилову до продажу кінцевому покупцю або експорту. Контроль буде поширюватись як на сферу промислового рибальства, так і на галузь аквакультури (штучного вирощування рибної продукції), і використовуватись для цього будуть електронні товарно-транспортні накладні.
Продукція аквакультури – особливо перспективний напрямок підприємництва, враховуючи її екологічність. Для досягнення сталого видобутку водних біоресурсів ЄС щороку скорочує вилов риби. Так в 2024 році планується скоротити вилов в середземному морі на 9,5%. У 2022 році обсяг світового ринку аквакультури становив 75,6 мільйонів тонн ($289.6 млрд), до 2028 року він, за підрахунками міжнародних експертів, досягне 100,3 мільйона тонн ($421.2 млрд). На жаль, український ринок наразі відстає від світового за рівнем технологічності та темпами зростання – наразі ми виробляємо усього лише 0,02% продукції аквакультури в світі.
Практики стимулювання бізнесу в галузі аквакультури ми можемо запозичити в успішних сусідів. Норвегія, великий світовий виробник, щороку поповнює держбюджет на $600 млн лише за рахунок аукціонів на право аквакультурної діяльності в прибережних зонах країни. Лише 20% цих надходжень держава лишає собі, 80% спрямовуються до Фонду аквакультури, який перерозподіляється на наукові розробки та підтримку галузі. Аналогічний Фонд розвитку рибного господарства можна запровадити і в Україні в рамках фонду державного бюджету України та наповнювати його коштами, отриманими з аукціонів та штрафів за порушення правил рибальства. Далі гроші б розподілялися на відтворення водних біоресурсів, обладнання сучасних рибоприймальних пунктів, закупівлю холодильних установок, оновлення устаткування для аквакультури та розвиток наукової діяльності.
Підвищити інвестиційну привабливість галузі та стимулювати появу нових підприємств покликаний законопроєкт № 8119, що теж очікує на розгляд депутатів. Документ запровадить конкурентні та прозорі аукціони з продажу прав на здійснення інвестицій у розвиток аквакультури. В межах аукціону будуть враховуватись ефективність здійснення господарської діяльності, вплив на навколишнє середовище, створення нових робочих місць, економічна вигода для держави та можливість виходу на експортні ринки.
Останній пункт є критично важливим для імпортозалежної української економіки: наразі 80% внутрішнього ринку споживання складає риба та рибні продукти, завезені з-за кордону. Вітчизняна аквакультура має достатній потенціал для того, аби змінити цей показник і залишити в країні принаймні частку тієї валюти, котра щороку іде з економіки України – а це $389,4 млн лише за 2023 рік.
Країна має використовувати своє вдале географічне розташування для того, щоб відкрити для себе нові ринки і продавати в Європу рибу та продукцію марикультури. Рибне господарство України може стати сучасною та прибутковою галуззю економіки, від чого виграють і підприємці, і держава. Але для цього світ та європейські партнери чекають від нас ефективних рішень, спрямованих на збереження навколишнього середовища та боротьбу з корупційними ризиками в галузі, тож реформа має продовжуватись.
Матеріал опубліковано у Delo.ua
Більше року в Україні триває реформа дерегуляції: Уряд зменшує навантаження на бізнес шляхом скасування або оцифрування різноманітних ліцензій, дозволів, погоджень тощо. Відтепер на сайті реформи запрацював дерегуляційний дашборд, завдяки якому будь-хто може слідкувати за перебігом і досягненнями реформи.
Яких саме інструментів держрегулювання Україна вже позбулась?
Скільки завдяки цьому зекономлять бізнеси різних сфер?
Які ринки дерегулюються найуспішніше?
Відповіді на ці та інші питання стосовно реформи мовою графіків та цифр доступні за посиланням https://deregulation.me.gov.ua/derehuliatsiynyy-dashbord/
Чому це важливо?
На початок 2023 року у сфері державного регулювання господарської діяльності діяло понад 1000 інструментів. Бізнес витрачав на дотримання регуляторних вимог значну частину робочого часу, що трансформувалося у фінансові витрати мільярдів гривень.
Для вирішення цих проблем було розпочато масштабну дерегуляцію економіки. Уряд зменшує свій контроль над діяльністю бізнесу, скасовуючи чи оптимізуючи застарілі та неефективні ліцензії, дозволи, погодження.
За час своєї роботи спеціально створена міжвідомча робоча група з дерегуляції переглянула вже понад 1323 інструментів, аби з’ясувати, які з них застарілі, дублюються або не відповідають законам.
Результатом дерегуляції має стати бізнес-ландшафт, у якому бізнес думатиме лише про конкурентні переваги своєї справи, а час, який наразі необхідно витрачати на дозвільну документацію, не займатиме більше 1%.
Як долучитися до реформи та бути в курсі всіх її новин?
У грудні 2023 року запрацював оновлений ресурс https://deregulation.me.gov.ua/, який містить повну інформацію про перебіг, досягнення та цілі реформи дерегуляції.
Для ефективної роботи МРГ має не лише самостійно шукати недоліки в системі українського законодавства, а й реагувати на конкретні запити бізнесу щодо цих змін. Сайт дає можливість кожному підприємцю долучитися до дерегуляційної реформи, висловивши свою думку чи пропозицію.
Якщо ви представляєте підприємство і хочете надати Мінекономіки зворотній зв’язок щодо інструментів держрегулювання, з якими стикаєтеся в роботі, – заповнюйте опитувальник на сайті https://deregulation.online/
Детально про те, що таке дерегуляція, читайте у нашій попередній публікації.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO долучаються до роботи МРГ в межах проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta. Розробка нового сайту реформи та опитування бізнесу також проводяться в рамках проєкту.
Нетворкінг «ЄС для українських МСП: Разом вистоїмо!» став завершенням комунікаційної кампанії, яка була покликана розповісти про це українцям. Від початку повномасштабного російського вторгнення ЄС допомагав підприємцям долати принципово нові виклики: від збереження або переорієнтації виробництва на військові потреби – до релокації бізнесу, адаптації до роботи в умовах обмежених технологічних можливостей, браку робочої сили, втрати ринків збуту й партнерства.
68% українських МСП продовжили працювати під час війни, адаптувались до роботи в умовах релокації та на деокупованих територіях, відновлюють партнерства, виходять на ринки ЄС. Чимало малих та середніх підприємств очолили жінки та ветерани.
❓Чому це важливо?
Учасникам події були презентовані підсумки другої форсайт-сесії «Малий і середній бізнес в процесі євроінтеграції: сценарії та стратегії». До форсайту в жовтні 2023 року долучилися більше 80 представників підприємців, уряду, фінансованих ЄС проєктів, міжнародних організацій та експертів. Вони дискутували про ключові чинники впливу на розвиток МСП, визначили та описали сценарії та стратегії його подальшого розвитку в контексті європейської інтеграції.
Збереження та розвиток масового підприємництва, тобто малого та середнього бізнесу, було визначено ключовим фактором реалізації позитивних сценаріїв.
«Україна веде боротьбу з безжальним агресором. Водночас вона працює над своїм відновленням, демонструючи дивовижну стійкість і життєздатність, впроваджуючи реформи і готуючись до набуття членства в ЄС. Це вибір народу України. Європейський Союз підтримував і надалі підтримуватиме українців на цьому шляху. Посеред повномасштабної війни ми працюємо заради нашого спільного майбутнього. Ми лише на початку складного шляху – переговорів про вступ України до ЄС та відновлення. Щоб полегшити цей шлях, був створений новий інструмент надання стабільної фінансової підтримки – Ukraine Facility з бюджетом 50 млрд євро, який набирає чинності з 1 березня», – зазначив Штефан Шльойнінг, керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.
Ганна Башняк, керівниця сектору «Регуляторна політика» BRDO, в рамках події розповіла про дерегуляційні ініціативи BRDO, які відпочатку повномасштабного вторгнення суттєво вплинули на адаптацію МСБ до умов війни та допомогли як підприємцям, так і бюджету України зекономити кошти. Окрему увагу було приділено успіхам роботи МРГ з дерегуляції, до діяльності якої Офіс ефективного регулювання BRDO долучився в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. За рік діяльності МРГ з дерегуляції переглянула 1323 інструментів державного регулювання та рекомендувала взагалі позбавитись 456 з них. Економічний ефект від реалізації рішень МРГ, за підрахунками експертів BRDO, становитиме більше ₴12 млрд.
❓Кого відзначили на «Business Recognition Awards — 2023»?
«Business Recognition Awards» – нагорода, що відзначає стійкість та досягнення у співпраці з Представництвом Європейського Союзу в Україні. Цього року Офіс ефективного регулювання BRDO отримав відзнаку в категорії «Локомотив реформи дерегуляції».
Іншими лауреатами премії стали:
🏅«Відкриття нових міжнародних ринків» – Органік Мілк
🏅«Від вивчення експорту до практичних дій» – Rekava
🏅«Від конкурентів до кластеризації партнерів» – Львівський кластер медичного бізнесу
🏅«Диверсифікація бізнесу в нову сферу» – Прайм Снек
🏅«Розвиток бізнесу» – ПРАТ «Едельвіка»
🏅«Національні фіналісти European Enterprise Promotion Awards 2023»: LadyFest та UNIC
🏅«Переможець акселератора Європейської Інноваційної Ради в межах Horizon Europe» – Releaf Paper
🏅«Системний розвиток центрів підтримки підприємців» – Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у м. Буча
🏅«Новаторське рішення для швидкого та прозорого розподілу грантів EU4Business» – Фонд розвитку підприємництва
У межах програми EU4Business: стійкість, конкурентоспроможність і інтернаціоналізація МСП для комплексної підтримки малого та середнього бізнесу з лютого 2022 року до грудня 2023 року було надано понад 1100 грантів на загальну суму 5,5 млн євро, а загалом на пряму грантову допомогу ЄС виділив 7 млн євро.
Дерегуляція економіки України триває. Про те, чим відзначилася реформа e 2023 році, під час спільного брифінгу розповіли Олексій Кучер, Голова ДРС, та Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
✅ ДРС відзвітувала про річні підсумки роботи структури, свої досягнення і плани. У 2023 році ДРС було розглянуто 1229 проєктів регуляторних актів ЦОВВ, МОВВ і ОМС. За результатами аналізу та підрахунку витрат від впровадження регулювань (за даними АРВ розробників проєктів регуляторних актів) було відмовлено в погодженні 49 з них. Завдяки цьому було зекономлено 14,8 млрд грн для бізнесу та 15,8 млн грн для держави.
Зокрема, Олексій Кучер розповів про те, як вплинув мораторій на перевірки бізнесу на підприємців, та яким цього року був міжнародний досвід ДРС і шлях до співпраці з Комітетом регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
✅ Річні результати роботи Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції, до складу якої входить Голова ДРС, підсумував Олексій Дорогань. Нагадаємо, що у січні 2023 року Уряд створив МРГ з дерегуляції, яка вже переглянула 1323 регуляторні інструменти для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 – осучаснити.
Зокрема, в рамках роботи МРГ було переглянуто масштабну сферу регулювання — інструменти, які містяться в державних санітарних нормах та правилах. Було виявлено 298 інструментів. За результатами перегляду МРГ запропонувала скасувати 222 з них, тобто 74% від загальної кількості. Решту інструментів рекомендовано оптимізувати та привести у відповідність до чинного законодавства.
За підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних НПА. Слідкувати за новинами реформи можна на сайті ▶️ https://deregulation.me.gov.ua
Повний запис брифінгу доступний за посиланням ▶️ https://www.youtube.com/live/47zS1Nh9ZBE?si=4exs14musM_hjP8H
За результатами конкурсу «Надання фінансової допомоги постачальникам електронних комунікаційних послуг, що працюють на деокупованих територіях», організованого в межах програми ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі» / “Utilization and Implementation of the Association Agreement between the EU and Ukraine in the field of trade”), яка фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH визначені 68 переможців. Вони отримають фінансування на телеком-проєкти у деокупованих областях України.
«Ми дуже раді співпрацювати із німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Німеччина є давнім партнером України у підтримці розбудови сталої економіки нашої держави. Ця підтримка реалізувалася, зокрема, у нашому спільному проєкті, адже за його результатами 68 українських телеком-операторів отримають грантову підтримку на розвиток свого бізнесу. А це – збережені робочі місця, покращений доступ до інтернету як для населення деокупованих територій, так і для іншого бізнесу, в першу чергу малого і середнього, що є основою функціонування української економіки», – зазначив Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» BRDO.
Усього експертна комісія опрацювала 113 поданих заявок, серед яких були обрані 68 переможців.
Найбільше проєктів реалізовуватиметься у Київській (16), Сумській (13) і Харківській (11) областях.
50 компаній-переможців використовують технології сімейства xPON (пасивні оптичні мережі). Ці технології належать до сімейства технологій широкосмугового доступу до мережі інтернет, в яких розподільча мережа не містить активних компонентів. Це означає, що зв’язок забезпечується навіть за відсутності електрики у приміщенні споживача. Також xPON дозволяє забезпечувати швидкість підключення до 1Гбіт/c.
Також варто відзначити, що 17 компаніями-переможцями керують жінки, а у 26 – жінки є власницями.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Попередній прогнозований ефект від реформи дерегуляції зріс на ₴2,7 млрд – підрахували експерти Офісу ефективного регулювання BRDO.
Такий економічний ефект вдасться отримати за рахунок скасування та цифровізації інструментів державного регулювання економіки в 6 сферах, за регуляторну політику в яких відповідальні МВС, МІУ, Міндовкілля, МОЗ, Мінфін, а також Мінстратегпром та Державне космічне агенство.
❓Підприємці яких галузей зекономлять найбільше?
Економічний ефект реформи дерегуляції для 6 ринків становитиме:
Раніше попередній прогнозовий ефект від реформи дерегуляції становив ₴10,2 млрд і стосувався 5 ринків.
Стежте за новинами реформи на оновленому сайті ➡️ https://deregulation.me.gov.ua/
Підписуйтесь на дайджест дерегуляції ➡️ https://forms.gle/fSBrVmgDPSfaqV9n6
Нагадаємо, що за рік реформи дерегуляції Уряд переглянув 1323 інструментів регулювання роботи бізнесу. До Міжвідомчої робочої групи з питань дерегуляції, створеної в січні 2023, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. За підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Реформа дерегуляції дозволить українським підприємцям зекономити більше ₴10,2 млрд. Такий економічний ефект вдасться отримати за рахунок скасування та цифровізації інструментів державного регулювання економіки, рішення щодо яких вже ухвалила Міжвідомча робоча група з дерегуляції.
Суму заощаджень підрахували експерти Офісу ефективного регулювання BRDO, який долучився до роботи МРГ з дерегуляції в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
❓ Як ми рахували попередній прогнозовий економічний ефект дерегуляції для бізнесу?
Аналітики BRDO розглянули 5 основних ринків, яких стосуватимуться дерегуляційні ініціативи: агровиробництво, будівництво, ІТ та Телеком, енергетика та сфера Міністерства економіки України.
Для підрахунків застосовувався метод стандартних витрат бізнесу (М-тест) відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ № 308.
Очікуваний обсяг заощаджень від дерегуляції розраховувався шляхом порівняння фінансових і часових витрат бізнесу на виконання чинних вимог регулювання і нових оптимізованих вимог. У випадку цифровізації інструмента держрегулювання, ми вираховували різницю між витратами бізнесу на проходження двох процедур – «паперової» та електронної.
Ми не враховували матеріальні витрати підприємців на безпосереднє виконання вимог регулювання. Розраховувалися виключно адміністративні витрати бізнесу – на отримання первинної інформації про вимоги регулювання, організацію їх виконання, розроблення та впровадження внутрішніх процедур тощо.
❓Підприємці яких галузей зекономлять найбільше?
Скільки коштів вдасться заощадити за рахунок скасування застарілих інструментів держрегулювання, а скільки – завдяки цифровізації, а також яких ринкових сфер у першу чергу стосуватиметься економічний ефект дерегуляції, ми незабаром розповімо в наступних публікаціях.
Слідкуйте за новинами реформи на оновленому сайті ➡️ https://deregulation.me.gov.ua/
Підписуйтесь на дайджест дерегуляції ➡️ https://forms.gle/fSBrVmgDPSfaqV9n6
Нагадаємо, що за рік реформи дерегуляції Уряд переглянув 1323 інструменти регулювання роботи бізнесу. До Міжвідомчої робочої групи з питань дерегуляції (МРГ), створеної в січні 2023, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби.
BRDО долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Політично значущі особи (або РЕР – politically exposed persons) – фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях. Вони підпадають під фінансовий моніторинг, а окрім них – повʼязані з ними особи і члени їхніх сімей.
У жовтні 2023 року набрав чинності новий Закон України № 3419-IX, що запровадив зміни у законодавство про запобігання і протидію відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, щодо політично значущих осіб. Зокрема, українське суспільство сколихнула ухвалена норма про довічний статус РЕР, що на практиці означає проблеми, зокрема, із відкриттям і веденням банківських рахунків для РЕРів і членів їхніх сімей.
Україна перебуває у списку країн з підвищеними корупційними ризиками. Відповідно, і фінансовий моніторинг українських РЕР має бути ефективним, особливо у світлі наданню міжнародної фінансової допомоги на відбудову України, адже дуже часто саме РЕР є фігурантами корупційних скандалів із використанням бюджетних коштів. Проте такий фінансовий моніторинг не має створювати тиск на наявних і потенційних PEP, а також перешкоджати участі у політичному житті.
6 лютого НБУ опублікував роз’яснення щодо питань фінансового моніторингу. Обговоренню цих розʼяснень, а також питанню, як вдосконалити процес моніторингу політично значущих осіб, була присвячена публічна дискусія, організована Офісом ефективного регулювання BRDO спільно з Центром досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) у рамках проєкту «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF).
За даними дослідження SMURF, Україна не унікальна у прагненні побудови ефективного фінансового моніторингу політично значущих осіб. Відповідно до Звіту про стан результативності та відповідності стандартам Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force (on Money Laundering) – FATF), (квітень 2022), лише 31% юрисдикцій, оцінених на відповідність рекомендаціям FATF щодо публічних діячів, повністю відповідали вимогам.
Світові тенденції полягають у тому, що банки все частіше припиняють ділові відносини з клієнтами, які сприймаються як більш ризиковані, зокрема з РЕР. Стандарти боротьби з відмиванням грошей (AML) та боротьби з фінансуванням тероризму (CTF) часто використовуються як виправдання, тоді як справжні мотиви насправді можуть бути етичними, репутаційними та комерційними.
За словами Юлії Юдіної, головного економіста управління регулювання та методології Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України, підхід до фінансового моніторингу РЕР має бути зваженим.
Так, НБУ наголошує на обовʼязковості використання ризик-орієнтованого підходу під час фінансового моніторингу РЕР. Зокрема, відтепер високий рівень ризику встановлюється для тих РЕР, які є іноземними публічними діячами, а також для повʼязаних із ними осіб, членів їхніх сімей і клієнтів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є зазначені особи. Для національних РЕР і повʼязаних із ними осіб такий ризик не встановлюється автоматично, окрім випадків, якщо за результатами моніторингу ділових відносин національних РЕР такий ризик був встановлений (може бути високий, середній або низький).
Під час фінансового моніторингу РЕР субʼєкти моніторингу (як банки, так і нефінансові установи) мають здійснювати такі заходи:
Важливо, що пункти 2-4 можуть не вживатися стосовно РЕР, які припинили виконання визначних публічних функцій. Тобто банки відтепер зобовʼязані переглядати ризики і знімати з посиленого моніторингу тих РЕР, що припинили свою діяльність і не становлять високих корупційних ризиків.але за умови, що пройшло 12 місяців із припинення виконання публічних функцій і якщо субʼєкт фінмоніторингу переконався, що ризики відсутні.
При цьому субʼєкт фінмоніторингу зобовʼязаний унеможливлювати необґрунтовані відмови у банківському обслуговуванні РЕР. У новому законі запроваджується механізм реагування на такі відмови: у разі, якщо така відмова мала місце, субʼєкт фінмоніторингу зобовʼязаний протягом 5 робочих днів надати обґрунтоване пояснення причини відмови.
Серед ключових рекомендацій НБУ для субʼєктів фінмоніторингу щодо роботи із РЕР такі:
Основний акцент рекомендацій НБУ – оцінка ризику РЕР субʼєктом фінмоніторингу має бути динамічною і враховувати всі наявні обставини, що можуть вплинути на ризик відмивання коштів і фінансування тероризму. Для цього субʼєкти фінмоніторингу мають оперативно виявляти й аналізувати про РЕР з метою переоцінки рівня ризиків.
Для того, щоб це стало можливим, НБУ перевірятиме дотримання суб’єктами фінансового моніторингу вимог щодо моніторингу публічних осіб, зокрема з точки зору дотримання прав політично значущих осіб. НБУ братиме до уваги інформацію щодо порушень, що знаходиться у субʼєктів фінансового моніторингу, а також інформацію, що надходить безпосередньо до НБУ від учасників ринку, у тому числі від самих політично значущих осіб, проте нагляд здійснюється періодично і наразі відсутній ефективний механізм оперативного розгляду індивідуальних скарг.
Проєкт «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF) запрошує PEP долучитися до опитування щодо проблем та перешкод, з якими довелося стикнутися під час отримання банківських послуг та проходження фінмоніторингу «Статус PEP як каталізатор відмов банків». Це опитування дозволить експертам проєкту проаналізувати тенденції відмов та найпоширеніші причини отримання негативних відповідей зі сторони банків (СПФМ) задля того, щоб окреслити вектор роботи з банками для покращення моніторингу PEP.
Окрім цього, триває пошук дослідника у проєкт SMURF, що долучиться до формування нових політик, що допоможуть вирішити проблеми доброчесності під час фінансування реконструкції України, і розробки стратегії, яка гарантуватиме подальшу реалізацію цих політик на практиці урядом, підприємцями та громадськими організаціями, а також працюватиме над питаннями фінансового моніторингу РЕР. Умови роботи, обов’язки, які передбачає посада, перелік необхідних кандидату навичок і компетенцій — за посиланням: https://brdo.com.ua/news/doslidnyk-u-proyekt-smurf/.
21 грудня 2023 року Верховна Рада нарешті ухвалила законопроєкт №7457, який очікує на підпис президента. Документ має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель, аби він відповідав світовій практиці та законодавству ЄС.
Дерегулювання трансформує коноплі на звичайну сільськогосподарську культуру без контролю з боку правоохоронних органів.
США – давній лідер з виробництва продукції з конопель. Ще перший президент Сполучених Штатів Джордж Вашингтон був конопляним фермером.
Під час Другої світової війни Міністерство сільського господарства США зняло фільм “Коноплі для перемоги”, щоб заохотити суспільство вирощувати цю культуру для підтримки військових зусиль. Волокна використовували для виготовлення парашутів, мотузок, взуття та одягу.
Результат – у часи повоєнної кризи численні малі фермери змогли вижити завдяки вирощуванню рослини роду коноплі (Cannabis). Ця сільськогосподарська культура дала агровиробникам США у 1950 році прибуток близько 1 млрд дол.
Завдяки розвитку та лібералізації законодавства для вирощування та переробки технічних конопель, враховуючи їх вирощування без застосування засобів захисту рослин та з малими витратами води, світові ринки постійно зростають.
За оцінками IMARC Group, світовий ринок промислових конопель у 2023 році сягнув 5,4 млрд дол, а до 2032 року може вирости до 19,7 млрд дол з темпом зростання (CAGR) 15,1% протягом 2024-2032 років.
Через жорстке регулювання технічні коноплі в Україні прирівняні до наркотичних речовин. Це заважає розвитку ринку, який є перспективним для держави, зокрема завдяки потенціалу використання конопляних виробів для забезпечення війська.
Українські сорти коноплі мають низький рівень тетрагідроканабінолу, великий відсоток волокнистості стебел і можуть використовуватися у військовій промисловості. З конопляних волокон виробляється натуральне полотно, з якого можна виготовляти текстиль, у тому числі для використання у військовій сфері. Воно міцне, антибактеріальне та стійке до плісняви.
На Житомирщині з конопляного волокна для українських військових уже виробляють кікімори і військове взуття – берці та кеди. Також з конопель можна виготовляти композитні матеріали для деталей авіаційної промисловості.
Наприклад, канадська компанія Hempearth розробила перший у світі “конопляний” літак Hemp. Його перевага в тому, що він легший порівняно з алюмінієвим або склопластиковим. Результат – економиться пальне. Цей важливий досвід мають використовувати українські авіаконструктори.
Крім того, у 2015 році Національна академія аграрних наук досліджувала використання складових конопель для виробництва пороху. Учені довели, що такий порох має сильні балістичні характеристики та стійкий до вологи.
Українські підприємці виробляють з конопель борошно, протеїн та олію, а також висококалорійні енергетичні батончики, які постачають військовим. З волокон конопель виробляють канати, які використовуються в утепленні, декоруванні та оздобленні приміщень, для рятувальних цілей та ізоляції трубопроводів.
Серед натуральних волокон – льону, бавовни, шовку, шерсті, рамі – найміцнішим є конопляне волокно, тому воно досі використовується для виробництва канатів, мотузок і брезенту. Проте основними країнами-виробниками є Канада, Китай та Франція. Розвиваючи власне виробництво, Україна може скласти їм конкуренцію.
З розвитком та дерегуляцією ринку виробництва конопель Украіна може стати провідним експортером продукції з високою доданою вартістю. В Україні давно потрібно вирішити питання врегулювання обігу й використання канабісу.
BRDO з 2020 року досліджує ринок технічних конопель. Результатом стала зелена книга “Ринок технічних конопель”. Зацікавленість аграріїв у цьому ринку обумовлена високою рентабельністю конопель і попитом на продукцію з них.
Цей ринок контролюють Міністерство внутрішніх справ, Держлікслужба та Міністерство охорони здоров’я, а мало б контролювати Мінагрополітики.
МВС дає дозвіл на використання приміщень, призначених для обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких безпідставно зараховані технічні коноплі, та контролює посіви. Держлікслужба видає ліцензію на культивування конопель та встановлює щорічні квоти на їх культивування.
Перегляд інструментів державного регулювання зробить сектор інвестиційно привабливим і дасть поштовх розвитку конопляного виробництва.
Матеріал опубліковано у виданні Економічна правда
Уряд України завершує важливий етап у впровадженні єдиного стандарту сертифікації операторів протимінної діяльност та процесів протимінної діяльності. Кабінет Міністрів затвердив цей експериментальний проєкт 2 лютого 2024 року. Команда BRDO долучилася до його розробки.
Україні потрібно залучити якомога більше операторів протимінної діяльності – як українських, так і іноземних. За даними ДСНС, станом на 17 лютого 2023 року в Україні загальна площа територій України, що внаслідок військової агресії рф можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами (ВНП), становить близько 174 000 км2.
Відповідно, процес сертифікації операторів має бути оптимізованим і прозорим – менше бюрократії і більше чіткості у правилах для всіх учасників процесу. Це сприятиме прискореному розмінуванню територій та формуванню конкурентоспроможного ринку послуг з розмінування, а також забезпечить економію коштів.
Окрім цього, оператори ПМД – це малі й середні підприємці. Спроможність наявних операторів ПМД є неспівставною до масштабів теперішніх викликів. Зростає попит, але не пропозиція: за 2021 рік було сертифіковано 4 оператори ПМД, за наступні 1,5 роки повномасштабної війни – усього лише 18. Станом на той же початок 2023 року загальна кількість операторів ПМД становила 23. Завдяки експериментальному проєкту стане можливим доступ нових гравців на ринок, які швидше розмінують сільськогосподарські поля й інші території, на яких може розвиватися бізнес.
Цей експеримент покликаний узгодити підходи до сертифікації для всіх центрів сертифікації. До цього моменту існували відмінності у вимогах між центрами Міністерства оборони та, наприклад, ДСНС. Зараз будь-який оператор, незалежно від вибору центру сертифікації, зобов’язаний надати єдиний комплект документів та пройти стандартизовані процедури. Це спрощення мінімізує бюрократичне навантаження та сприяє цифровізації сертифікаційних процесів.
У Порядку реалізації експериментального проєкту:
Крім того, положенням Порядку реалізації експериментального проєкту встановлено строк дії сертифіката відповідності у разі первинної сертифікації – 3 роки, а у разі повторної сертифікації – 5 років. Окрім цього, визначені виключні підстави для припинення чи призупинення дії сертифікату.
Порядок реалізації експериментального проєкту розроблено Міністерством економіки за участі експертів BRDO із консультаціями з іншими державними органами, зокрема з Міністерством оборони, Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державною службою з питань безпеки та транспорту (ДССТ), і залученням неурядових операторів та українських і міжнародних експертів у сфері протимінної діяльності. Експериментальний проєкт розрахований на 2 роки.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO долучилися до розробки експериментального проєкту в межах проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Центр досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) спільно з Офісом ефективного регулювання BRDO запрошують на дискусію «Моніторинг політично значущих осіб (PEPs). Як вдосконалити процес?». Подія присвячена обговоренню з представниками Національного банку України та YouControl імплементації нового закону про політично значущих осіб, ухваленого у жовтні 2023 року.
НБУ готує нові рекомендації ринку, які ми будемо обговорювати детальніше, щоб зрозуміти новий підхід. Основний фокус обговорення – конкретні заходи, що будуть застосовуватися для виявлення та моніторингу політично значущих осіб.
Спікери:
Модератор: Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
Дискусія відбуватиметься онлайн на платформі ZOOM. Будь ласка, зареєструйтеся за посиланням: https://forms.gle/3jChMPR57VdV8jdd9. Лише зареєстровані учасники отримають посилання на подію.
Захід проводитиметься українською мовою.
Довідково
Проєкт «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF) — ініціатива під керівництвом Центру досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) у партнерстві з BRDO в Україні. Проєкт SMURF має на меті розширити можливості «другої лінії оборони» України, громадянського суспільства, зібрати експертні знання й інструменти, які дадуть йому змогу здійснювати моніторинг за належним розподілом коштів і перешкоджати клептократії та корупції. Проєкт розпочався в листопаді 2022 року за підтримки NED.
Офіс ефективного регулювання BRDO – незалежний експертно-аналітичний центр, ключовий майданчик об’єднаних реформаторських організацій, які мають спільні цінності для реалізації змін. Експерти Офісу залучені до розробки державних політик для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управління та розвиненою економікою.
26 січня Уряд України вперше в історії вирішив надати в оренду водні простори Сухого лиману (затока з морською водою, Одеська область).
Кабміном видано розпорядження щодо проведення аукціону, переможець якого зможе укласти договір оренди для користування акваторією з метою здійснення господарської діяльності у сфері марикультури.
Ця новина сигналізує про позитивні зміни для представників ринку аквакультурної продукції.
Україна має понад 1 млн га водного плеса, придатного для використання виробниками, а отже — великий потенціал до збільшення виробництва водних біоресурсів та розвитку аквакультури загалом.
❓ Як держава має надалі сприяти розвитку галузі?
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» № 8119, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним агентством меліорації та рибного господарства України та Офісом ефективного регулювання BRDO у рамках проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував прийняти за основу текст документа, що направлений на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, зокрема й аквакультури.
❓ Чому це важливо?
Реалізація положень ЗП № 8119 вперше дозволить державі скласти переліки конкретних об’єктів під залучення інвестицій, а також визначити необхідні для таких об’єктів обсяги інвестування.
Рівні можливості доступу до об’єктів, залучення інвестицій, контроль та моніторинг за дотриманням законодавчих вимог, договірні правовідносини сприятимуть розвитку галузі рибного господарства та зростанню економічного потенціалу та конкурентоспроможності виробництва водних біоресурсів та продукції з них в Україні.
Закликаємо народних депутатів до підтримки та ухвалення законопроєкту № 8119.