Аграрний комітет Верховної Ради України підтримав ЗП № 9545, розроблений за участі команди BRDO. Важливий документ виводить «з тіні» суттєву частку обігу водних біоресурсів, відкриває українським експортерам іноземні ринки та сприяє євроінтеграції країни.
Що саме має змінити законопроєкт № 9545?
Документ, спільно розроблений Мінагрополітики, Держрибагентством та Офісом ефективного регулювання BRDO, направлений на імплементацію Україною законодавства ЄС, зокрема положень:
Законопроєктом передбачається створення нового компоненту платформи еРиба – Електронної системи простежуваності походження водних біоресурсів та/або продукції виробленої з водних біоресурсів. Цифрове рішення дозволить фіксувати всі операції з об’єктами промислового рибальства та аквакультури, та централізовано зберігати інформацію про них у вказаній системі.
Також ЗП впроваджує в національне законодавство України дозвільні документи, які вимагаються регламентами Європейського Союзу, як обов’язкові для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час експортно-імпортних операцій та реекспорту. Йдеться про:
Чому це важливо?
Реалізація положень ЗП № 9545 дозволить запровадити в Україні європейські принципи простежуваності водних біоресурсів.
100% ланцюжок простежуваності. Відповідно до статті 58 Регламенту (ЄС) № 1224/2009, всі партії продуктів рибальства та аквакультури повинні бути простежуваними на всіх етапах виробництва, перероблення та розповсюдження, від етапу вилову або збирання до етапу роздрібної торгівлі;
Боротьба з ННН-рибальством. Системи простежування допомагають слідкувати за обігом водних біоресурсів від етапу вилову до етапу реалізації споживачу. За умови дотримання підприємцями вимог документування та моніторингу риболовної діяльності, ці системи допомагають не лише виявляти факти порушень, а й запобігають здійсненню незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства.
Забезпечення безпеки харчових продуктів. Системи простежування забезпечують продукції з водних біоресурсів високу якість, а покупцям – безпеку споживання. Завдяки своєчасному документуванню та обробці інформації щодо кожного з етапів ланцюжка постачання водних біоресурсів, органи влади можуть швидко виявляти та усувати будь-які ризики накшталт забруднення продукції або неправильних умов її зберігання. За рахунок цього покращується захист прав не лише вітчизняних споживачів, а й іноземних споживачів української рибної продукції.
Сприяння сталому розвитку. Надаючи споживачу точну та перевірену інформацію про походження риби та методи її виробництва, система простежування дозволяє покупцям робити не бездумний а свідомий вибір на користь продукції, отриманою практиками сталого рибальства. Завдяки схемам маркування та програмам сертифікації споживачі зможуть ідентифікувати серед продуктів з водних біоресурсів саме ті, які виготовляються із дотримуються правил відповідального рибальства та екологічних стандартів.
Комітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував ВРУ ухвалити ЗП «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» за основу. Дякуємо законодавцям за підтримку реформи рибного господарства України та чекаємо на перше читання документа в парламенті.
Дерегуляція в дії: Уряд ухвалив законопроєкт, який скасовує дозволи місцевих рад на спорудження систем меліорації, а також погодження Держрибагентства на будівництво чи інші роботи в акваторії морських рибних портів.
Чому це важливо?
Наразі ці інструменти держрегулювання втратили будь-який сенс і лиш обтяжують підприємців.
Для того, щоб розпочати зведення меліоративної системи, бізнесу потрібен загальний дозвіл на будівництво, що безоплатно надається органом державного архітектурно-будівельного контролю. Аналогічний дозвіл на будівництво від місцевої влади по суті є дублюючим документом, процес видачі якого пов’язаний з корупційними ризиками.
Так само неактуальним дозвільним документом є погодження Держрибагенства на будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії рибного морського порту. Вимоги до надання такої послуги в законодавчому полі наразі відсутні.
Вдосконалити законодавство та позбутися цих норм минулого року рекомендувала урядовцям Міжвідомча робоча група з дерегуляції. На виконання рішення МРГ Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з експертами Офісу ефективного регулювання BRDO розробили законопроєкт, днями підтриманий Кабінетом міністрів України.
Документ набуде чинності після ухвалення Верховною Радою, підписання Президентом України та опублікування.
Реформа дерегуляції триває. Нагадаємо, що за її перебігом та досягненнями ви можете слідкувати на сайті deregulation.me.gov.ua.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Чи існують сучасні інструменти для стимулювання розвитку аквакультурного ринку?
Днями відбулася подія, покликана дати відповіді на це та дотичні питання. До форуму «Реформа рибного господарства України та роль рибогосподарської науки» серед інших долучилися представники BRDO, Мінагрополітики та Держрибагенства.
Про що говорили?
Учасники форму поділились досвідом створення аквакультурних господарств в рамках індустріальних парків. Кілька бізнесів скористалися державним стимулюванням цього напрямку, яке передбачає Закон України «Про індустріальні парки». Підприємці заснували нові аквакультурні ферми, скориставшись положеннями Закону, котрі надають учасникам індустріального парку можливість отримати, зокрема:
Ці кейси наочно ілюструють позитивний вплив на ринок законодавчої ініціативи.
Чи матиме вона продовження?
Проєкт Закону України № 8119 «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства», розроблений BRDO в рамках проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, може стати гармонійним доповненням Закону України «Про індустріальні парки». Основним завданням законопроєкту єє залучення інвестицій в сектор аквакультури. Документ надає підприємцям змогу отримати право користування частиною рибогосподарського водного об’єкта та земельною ділянкою біля води шляхом участі в прозорому та конкурентному аукціоні. Ухвалення ЗП № 8119 забезпечить стале зростання ринків аквакультури та марикультури в Україні.
Цифри на підтвердження: якщо принаймні 2% учасників ринку організують свої виробництва в рамках індустріальних парків, протягом 10 років за рахунок пільг їм вдасться зекономити близько 107,9 млн грн (накопичувально). Кожна зароблена таким підприємством гривня потенційно може збільшитись на 1,32 грн відповідно.
Реалізуючи надані новими законодавчими актами можливості український бізнес отримає прозорі, зручні та доступні умови для здійснення інвестицій у сфері аквакультури. В подальшому продукти лову можуть бути використані для виробництва харчової продукції з доданою вартістю та реалізації нових проєктіву сфері переробної промисловості в межах індустріальних парків.
Міністерство цифрової трансформації України спільно з партнерами, серед яких і Офіс ефективного регулювання BRDO, вперше презентувало стратегію розвитку електронних комунікацій. Вона містить не лише бачення, а й конкретні дії для відновлення та розвитку сфери.
«Електронні комунікації – один із головних пріоритетів Мінцифри. Це надважлива сфера для комфортного життя людей, функціонування цифрової держави та ведення війни, що безпосередньо впливає на нашу перевагу над ворогом. Саме тому ми маємо зробити все можливе, щоб забезпечити зв’язком кожного українця та сприяти відновленню інфраструктури електронних комунікацій. Разом із партнерами ми сформували стратегію для ефективного розвитку сфери до 2030 року, що враховує як виклики війни, які є перед сферою електронних комунікацій, так і технологічні тренди. Що важливо, це не лише наше бачення, а й чіткий план дій для його реалізації», – сказав Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації України.
Стратегія зосереджена на двох основних напрямках: доступності сталого зв`язку та розвитку сфери електронних комунікацій як фундаменту економіки. Стійкість мережі стає надважливим в умовах постійних обстрілів інфраструктури, коли збої можуть призвести до значних економічних та соціальних втрат. Тому розробка механізмів, що забезпечують стабільність і надійність мережевої інфраструктури, є критичною потребою.
«Написання Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України було передбачено Законом Про електронні комунікації, розробкою проєкту якого BRDO займався ще до початку повномасштабної війни. Ми також розробляли низку підзаконних актів, і надалі будемо працювати над розвитком цієї сфери, – розповів у своєму виступі Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO. – Стратегія визначає конкретні цілі, а також завдання для відповідальних органів та заходи для їх досягнення, виконання яких дасть можливість удосконалити державну політику у цій сфері».
Окрім цього, стратегія визначає заходи, які потрібні для відновлення та розвитку сфери у воєнний і післявоєнний час. Зокрема, покращення послуг споживачам, удосконалення державної політики, створення умови для забезпечення або покращення послуг мобільного зв’язку й фіксованого та мобільного інтернету, інтеграція України до єдиної роумінгової зони з ЄС тощо.
«Попередні оцінки свідчать, що оператори готові інвестувати шість мільярдів доларів протягом наступних семи років, що насправді є свідченням впевненості та відданості сектору й цифровому майбутньому України. Ці інвестиції становлять не лише фінансові внески, а й упевненість у потенціалі України, її стійкості та баченні світлого майбутнього. USAID з гордістю підтримує цю стратегію не лише як документ, а і як зобов’язання перед кожним українцем, що їхні голоси будуть почуті, їхні потреби будуть задоволені і майбутнє буде світлішим завдяки трансформаційній силі електронних комунікацій», — зазначив Джефрі Лерер, заступник директора Місії USAID в Україні.
Одними з пріоритетних напрямів стратегії є сприяння стійкості мережі (Internet Resilience) та технологічній нейтральності. Стійкість мережі стає надважливою в умовах постійних обстрілів інфраструктури, коли збої можуть призвести до значних економічних та соціальних втрат. Тому розробка механізмів, які забезпечують стабільність і надійність мережевої інфраструктури, є критичною потребою.
«Ми дуже захоплюємося народом України, який швидко адаптувався до нових умов безперервних атак і руйнування інфраструктури та завдяки своїй винахідливості знайшов короткострокові рішення, що забезпечують безперебійний зв’язок, мобільні та інтернет-послуги. Однак також потрібні довгострокові рішення. Ця стратегія визначає, як уряд мобілізує вкрай необхідні інвестиції, щоб допомогти відновити інфраструктуру та стимулювати інновації. Це відновить мережі зв’язку в постраждалих від війни регіонах, забезпечить високошвидкісний доступ до інтернету, розширить покриття мобільного зв’язку та підвищить конкурентоспроможність українських компаній на європейському цифровому ринку», — сказав Стефан Коссофф, Директор з розвитку Посольства Великої Британії.
У результаті досягнення всіх цілей Стратегії очікуємо:
Мінцифра офіційно оголошує про старт громадських обговорень стратегії, що триватимуть два тижні. Після їх завершення стратегію затвердять на рівні Кабміну.
Моніторинг та оцінку реалізації стратегії проводитимуть Мінцифри, НКЕК, інші центральні органи виконавчої влади, інститути громадянського суспільства та міжнародні організації.
Стратегію розвитку електронних комунікацій створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України за підтримки USAID/UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» в співпраці з Офісом ефективного регулювання.
Конкурс за Національну премію UEPA розпочато — відзначимо лідерів українського підприємництва!
Національна премія Ukraine Enterprise Promotion Awards (UEPA) – це український етап європейської премії European Enterprise Promotion Awards (EEPA). Премією UEPA будуть нагороджені ініціативи, що сприяють розвитку українського малого та середнього підприємництва на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Два переможці національної премії UEPA візьмуть участь у європейській щорічній церемонії нагородження ЕЕРА на #SMEassembly2024, що відбудеться в Угорщині в листопаді 2024 року.
Хто може долучитися до відбору?
Участь відкрита для національних організацій, громад, міст, регіонів, освітніх програм та бізнес-організацій, включаючи мікро-, малі та середні бізнеси у номінації «Відповідальне та інклюзивне підприємництво».
Переможці будуть визначені у наступних категоріях:
Крім того, окрему відзнаку отримає найбільш креативна та надихаюча підприємницька ініціатива в Україні.
Проведення відбору координує Міністерство економіки України.
Як ознайомитися з умовами участі та подати заявку?
Запрошуємо за посиланням: https://business.diia.gov.ua/eepa-awards-ukraine-2024
Дедлайн подачі – 30 червня.
Національна премія Ukrainian Enterprise Promotion Awards 2024 ініційована Міністерством економіки України, Міністерством цифрової трансформації України й Офісом з розвитку підприємництва та експорту в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Відбудова України залежить від іноземних інвестицій, а вони залежать від того, чи вдасться країні забезпечити стійкість та цілісність фінансової системи. Актуальному стану справ в цій сфері присвячено звіт проєкту SMURF.
❓Чому це важливо?
Звіт ґрунтується на результатах онлайн-семінару, проведеного в лютому 2024 року. Подія зібрала представників ключових українських фінансових установ та відповідних органів влади, щоб обговорити технічну відповідність України стандартам Financial Action Task Force (FATF) та ефективність реагування на фінансові злочини.
Підготовлений Оксаною Ігнатенко та Арзу Аббасовою документ узагальнює результати дискусії, що відбулася під час семінару, і розкриває чотири ключові теми, котрих вона стосувалася:
Повний текст звіту за посиланням.
❓Що таке SMURF?
«Нагляд за фондами відбудови України та їх моніторинг» (Supervising and Monitoring Ukraine’s Reconstruction Funds – SMURF) — це спільний проєкт Центру Фінансів та Безпеки (CFS) у Королівському інституті оборонних досліджень (RUSI) та Офісу Ефективного Регулювання BRDO.
Заснований у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, проєкт спрямований на боротьбу з фінансовими злочинами та з відмиванням грошей, та вирішення питань відбудови. Задача дослідників проєкта — визначити реалістичні політичні відповіді на ці виклики. Проєкт також слугує платформою для молодіжної співпраці у боротьбі з відмиванням грошей та розширенні можливостей громадянського суспільства України як «другої лінії оборони».
Рибне господарство України може приносити мільярди гривень прибутку підприємцям, мільйони – в бюджет країни. Але воно досі не стало для держави джерелом доходу. Останнім часом більше половини вилову водних ресурсів залишалося в тіні.
Змінити це покликана реформа галузі. 23 квітня її презентацію провело Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм і Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки Проєкту «Підтримка цифрової трансформації» (DTA). Про представлені під час події досягнення та плани реформаторів розповідаємо далі.
Реформа рибного сектору, ініційована у 2023 році командою Мінагрополітики і Держрибагентства спільно з Мінцифри та BRDO за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS», запроваджує системні зміни в галузі.
«Головні вектори втілення реформи рибної галузі – це євроінтеграція, цифровізація і дерегуляція, — зазначив у своєму виступі Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. — Мета реформи – запровадити прозорий ринок і рівні умови для всіх його учасників, а також знизити корупційні ризики».
«Кожен сектор рибної галузі – і промислове рибальство, і аквакультура, і любительське рибальство – це самостійні напрями рибного господарства, але які не можуть існувати один без одного. Тому заходи з реформування галузі будуть успішними лише у тому випадку, якщо вони матимуть комплексний характер, забезпечуючи позитивний ефект та вигоди для всіх його складових», – зазначив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Одним з ключових елементів реформи галузі є цифровізація, початок якої було покладено ухваленням Закону № 2989-IX. Документ остаточно закріпив електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах. Конкурентний продаж договорів гарантує кожному бізнесу рівний доступ до спільного природного ресурсу. Таким чином галузь демонополізується, а ринок – виходить з тіні. Цифри на підтвердження: за 2023 рік електронні аукціони принесли в державний та місцевий бюджети 95 млн гривень, за перші два місяці 2024 – 45 млн. гривень. До реформи кількість надходжень за спецвикористання не перевищувала 13 млн гривень на рік.
Окрім аукціонів, документ запровадив Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства – еРибу, завдяки якій підприємці зможуть отримувати державні послуги та дозвільні документи онлайн.
Данило Молчанов, керівник Проєкту «Підтримка цифрової трансформації» зазначив: «Цифровізація – один із найдієвіших способів боротьби з корупцією, що створює рівні можливості для бізнесу та сприяє наповненню державного бюджету. Саме тому міжнародні партнери підтримують реформу рибного господарства України. Реформа має на меті удосконалити процеси взаємодії держави та бізнесу, а також зруйнувати монополії у доступі до водних біоресурсів та у такий спосіб сприяти її розвитку.
Серцем реформи є цифрова платформа еРиба, подальший розвиток якої підтримуватиме Проєкт «Підтримка цифрової трансформації». Ми очікуємо, що запровадження всіх компонентів системи сприятиме прозорості процедур, дерегуляції застарілих вимог і спрощенню ведення бізнесу, а отже – і розвитку українського підприємництва, а також зростанню податкових надходжень, які сьогодні настільки важливі для економіки України».
Під час події міжнародні партнери запевнили Україну в подальшій підтримці системних змін у галузі рибного господарства. Наразі Уряд планує подальші кроки для боротьби з незаконним обігом водних біоресурсів та протидії тіньовому бізнесу.
«Нашим завданням є забезпечення 100% простежуваності водних біоресурсів, нульова толерантність до корупції в галузі, а також створення прозорих умов для доступу МСБ до природних ресурсів, – зауважив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO. – Наразі нашими експертами розроблені законопроєкти, що забезпечать простежуваність продукції галузі, а також багаторічне планування управлінням галуззю рибного господарства, збору та узагальнення даних про показники реалізації рибогосподарської діяльності, розвитку наукової діяльності у секторі та імплементацію актів законодавства Європейського Союзу. Їх ухвалення сприятиме розвитку галузі та відкриє українським виробникам іноземні ринки». Для ЄС Україна може стати провідним експортером риби та марикультури, проте для цього реформа галузі має тривати.
Представлені презентації доступні за посиланням.
Запис онлайн-трансляції презентації: українською і англійською.
Нещодавно в Парижі відбулося 30-те засідання Комітету Організації економічного співробітництва та розвитку OECD, до якого долучилися представники Міністерства економіки України, Державної регуляторної служби України, проєкту ЄС EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS) та Офісу ефективного регулювання BRDO.
❓Чому це важливо?
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСP) — це міжнародна організація, у межах якої уряди 37 країн з ринковою економікою співпрацюють для розробки стандартів політики, спрямованих на сприяння сталому економічному зростанню. Його членами є США, Франція, Німеччина, Бразилія, Індія, Китай, Японія, Туреччина тощо.
Основними темами обговорень під час дводенної сесії 30-го засідання Комітету ОЕСР були:
❓До чого тут Україна?
Відпочатку повномасштабного вторгнення рф ОЕСР поглибив співпрацю з Україною, ґрунтуючись на трьох десятиліттях спільної роботи. 4 жовтня 2023 року Рада ОЕСР офіційно визнала Україну перспективним майбутнім членом організації та закликала Генерального секретаря розпочати процес приєднання.
✅ У рамках заходу ОЕСР українська делегація за участі Олексія Кучера, Олексія Дороганя, Анни Башняк, Ольги Олійник провела зустріч із заступником керівника Комітету регуляторної політики ОЕСР Деніелем Трнкою, який опікується питаннями, пов’язаними з Україною.
Обговорювалися питання наступних етапів отримання асоційованого членства України в Комітеті, а також створення необхідних умов для проведення місією ОЕСР Огляду регуляторної політики в Україні. Було домовлено про подальшу співпрацю та обмін досвідом з метою впровадження в Україні сучасних регуляторних практик, зокрема, впровадження спрощеного порядку проведення аналізу регуляторного впливу при підготовці проєктів регуляторних актів з урахуванням їх впливу на економічні процеси та суб’єктів господарювання; створення цифрового регуляторного порталу – ІТ-інструменту реалізації регуляторної політики в Україні.
✅ Була проведена зустріч з Директоратом глобальних зв’язків та співробітництва ОЕСР. Обговорювались нещодавно реалізовані ініціативи Уряду України, спрямовані на зменшення регуляторного навантаження для бізнесу:
▪️результати роботи МРГ з дерегуляції;
▪️створення регуляторного дашборду, який відображає економічне навантаження на бізнес від регулювання;
▪️оцифрування та запуск електронних публічних послуг для бізнесу.
Було домовлено про подальшу співпрацю та обмін досвідом з метою створення сприятливого бізнес-клімату для малого та середнього підприємництва.
Участь української делегації в засіданні Комітету ОЕСР стала можливою завдяки проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Дерегуляція в дії: ухвалено постанову КМУ, котра скасовує реєстр виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення, який до сьогодні вело Міністерство економіки України.
❓Чому це важливо?
Документ було розроблено на виконання рішення #МРГ_з_дерегуляції від 9 квітня 2024 року. Завдяки йому Україна позбудеться застарілих та неефективних норм держрегулювання, які лише обтяжували роботу бізнесу.
Також постанова КМУ скасовує норму, відповідно до якої Міністерство економіки України за участі Генштабу ЗСУ були визначені головними виконавцями робіт з легалізації програмного забезпечення в органах влади та боротьби з його нелегальним використанням. Норма була ухвалена ще на початку 2000-х та нині втратила актуальність, та по суті покладала на МЕ непрофільні функції. Сьогодні працюють більш дієві та ефективні механізми у сфері інформатизації, кібербезпеки та захисту інформації, якими опікуються інші уповноважені органи — Міністерство цифрової трансформації України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України тощо.
Нагадаємо, що за час реформи дерегуляції Уряд переглянув більше 1300 інструментів регулювання роботи бізнесу. До МРГ, створеної в січні 2023, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Цифровізація армії — Президент підписав важливий законопроєкт №10062.
Реалізація положень Закону має посилити спроможність українського війська і є першим кроком до його цифровізації. Водночас зазначимо, що текст документа зазнав певних змін при розгляді у сесійній залі, тому повне розкриття потенціалу закладених ініціатив потребуватиме додаткового законодавчого врегулювання.
Майже кожен українець є абонентом – споживачем послуг мобільного зв’язку. І кожен принаймні раз в житті стикався з такими проблемами, як неякісне надання послуг, спам, списання коштів за послуги, які не замовлялись тощо. Скарги абонентів майже не діють: НКЕК (державний регулятор) не захищає права анонімних абонентів, а їх – 86% від загальної кількості. Перевірки проводяться щодо 1% отриманих скарг, приписи та санкції застосовуються ще рідше. Як це виправити?
Офіс ефективного регулювання BRDO у новому дослідженні «Захист прав абонентів в Україні: ТОП-10 проблем» проаналізував десять ключових проблем абонентів в Україні та запропонував шляхи їх розвʼязання.
Електронні комунікації мають ключове значення у забезпеченні доступу до інформації, реалізації можливостей і прав громадян у різних сферах життя. Кількість активних SIM-карт — понад 49 мільйонів. Тобто майже кожен українець є абонентом мобільного зв’язку.
Захист прав абонентів відіграє важливу роль у цифровій економіці. Їх дотримання також необхідне, якщо Україна прагне інтегруватися в Єдиний цифровий ринок ЄС.
BRDO з 2019 року активно працює над покращенням умов для захисту абонентів, але багато наших ініціатив все ще чекають на своє впровадження. Аналіз BRDO висвітлює основні проблеми, з якими стикаються абоненти:
Керівник сектору ІТ та телеком BRDO Ігор Самоходський наголошує: «Захист абонентів має стати пріоритетом у практичній діяльності органів влади. Від цього залежить не лише благополуччя громадян, а й інтеграція України в цифрові ринки ЄС».
Автори дослідження: Надія Костриба, Дмитро Лебедєв, Ігор Самоходський, Гліб Щеголь.
Дослідження було проведене у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Обсяги виробництва продукції аквакультури в Україні зростають. Про це свідчать дані Держрибагентства: загальний обсяг виробництва продукції галузі у 2023 році збільшився на 4,3% в порівнянні з 2022 роком і склав 15 271 тонну.
Лідерами з виробництва продукції аквакультури у 2023 році були Черкаська (2698 тонн), Хмельницька (1494 тонни), Львівська (1191 тонна), Тернопільська (1005 тонн) та Сумська (961 тонна) області.
Збільшення обсягів виробництва на ринку свідчить про зацікавленість в його розвитку зі сторони споживачів продукції та виробників галузі. Продукція аквакультури залишається особливо перспективним напрямком підприємництва, враховуючи її рентабельність та екологічність.
На сьогодні Держрибагентство спільно з Мінагрополітики напрацьовує можливі механізми державної підтримки сфери аквакультури. До обговорення залучаються представники ринку, експерти і науковці, основна мета дискусії – підготовка економічних розрахунків та показників господарської діяльності рибницького господарства, обґрунтування необхідності державної допомоги та опрацювання компенсаційних механізмів.
Чому це важливо?
На думку експертів BRDO, однією з можливостей стимулювання бізнесу в галузі аквакультури може стати створення відповідного фонду підтримки. Прикладом для наслідування може бути Норвегія – великий світовий виробник, який щороку поповнює держбюджет на $600 млн лише за рахунок аукціонів на право аквакультурної діяльності в прибережних зонах країни. Лише 20% цих надходжень держава лишає собі, 80% спрямовуються до Фонду аквакультури, який перерозподіляється на наукові розробки та підтримку галузі.
Аналогічний Фонд розвитку рибного господарства можна запровадити в Україні в рамках фонду державного бюджету України. Джерелами наповнення можуть стати кошти, отримані від укладення договорів про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури. Їх передбачає законопроєкт «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» № 8119, розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним агентством меліорації та рибного господарства України та BRDO в рамках проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
Гроші Фонду далі будуть спрямовуватися на:
Фонди підтримки аквакультури існують в багатьох країнах ЄС та світу. Ці фонди можуть мати різні назви та функції, але загалом їх мета полягає в підтримці та розвитку аквакультурної промисловості країн. Фонд може надавати допомогу у різних формах, таких як фінансова підтримка для розвитку нових технологій та інфраструктури, навчальні програми для фермерів, дослідження у галузі управління ресурсами та збереження навколишнього середовища.
Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від ЄС обсягом 50 мільярдів євро, які будуть спрямовані в українську економіку протягом 2024-2027 років. Кошти європейських партнерів не зможуть повністю покрити дефіцит бюджету країни, проте точно стануть вагомим внеском у стійкість нашої економіки.
Чому це важливо?
План для Ukraine Facility – це технічний документ, необхідний для запуску програми. Це вперше, коли в Україні з’явився інтегрований план економічного розвитку на наступні 4 роки.
Реформи у Плані для Ukraine Facility розділені на 3 основні блоки: базові реформи, економічні реформи, а також ключові сектори, швидкий розвиток яких стимулюватиме комплексне економічне зростання. Згідно з Планом це:
Реалізація Плану сприятиме європейській інтеграції України та подальшому стійкому розвитку економіки. Безперечно позитивно те, що ЄС вже починає працювати з Україною як із повноправним членом спільноти – Ukraine Facility створена за моделлю, за якою ЄС фінансує власних членів.
До чого тут BRDO?
Робота над Планом велася в тісній співпраці з Європейським Союзом.
Підготував документ Уряд за координації Міністерством економіки України у постійних консультаціях з представниками Європейської комісії.
Офіс ефективного регулювання BRDO здійснював аналітичну підтримку під час розробки Плану за сприяння Київської школи економіки в рамках проєкту “Підтримка ЄС у відбудові та відновленні”. Ми також долучилися до консультацій щодо Плану, які Уряд проводив з експертними центрами, бізнесом, громадськістю, народними депутатами та представниками регіонів.
Що далі?
Тепер справа за європейськими партнерами: ЄС має остаточно затвердити План, що дозволить Ukraine Facility повноцінно запрацювати. Очікується, що це відбудеться вже в квітні-травні цього року. Далі Україна та ЄС мають укласти низку угод для отримання основного фінансування у рамках програми.
Як посилити безпеку перевезення пасажирів та вантажів в Україні?
ухвалити зміни до законодавства для боротьби з нелегальними автоперевізниками, які здійснюють перевезення пасажирів неналежно обладнаним транспортом, без отримання ліцензій та інших необхідних інструментів державного регулювання; забезпечити функціонування єдиної цифрової системи, яка міститиме всю інформацію про перевізників та здійснювані ними перевезення. Це дозволить зменшити кількість рейдових перевірок на дорозі та оптимізує роботу органу контролю; переглянути розміри штрафних санкцій в залежності від порушення та його наслідків для безпеки перевезень; конкретизувати перелік вимог законодавства, що перевіряються Укртрансбезпеки.За підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Для цього галузь необхідно реформувати. В 2023 році Мінагрополітики розпочало системні зміни, які мають на меті кілька цілей.
Перша – спростити ведення риболовного бізнесу, для чого необхідно мінімізувати контакти підприємців з держорганами та запровадити сучасні цифрові сервіси. Друга – демонополізувати галузь, створити на ринку здорові конкурентні умови діяльності та інструменти для залучення інвестицій. Третя – імплементувати законодавчі вимоги ЄС, що сприятиме євроінтеграції України та відкриє для нашого бізнесу європейські ринки.
Задля цього держава, зокрема, бореться з незаконним, непідзвітним та неконтрольованим рибальством. За оцінками різних експертів, тіньовий ринок до початку реформи становив від 6 до 9 млрд грн. Окремі гравці не зацікавлені в розвитку галузі, в запровадженні сучасних цифрових рішень та сплаті податків у держбюджет. Реформатори вимушені долати супротив недоброчесних підприємців, проте налаштовані розвивати та удосконалювати перспективну галузь, що вкрай необхідно в умовах війни.
Реформа галузі рибного господарства розпочалася за ініціативи Мінагрополітики, Мінцифри, Держрибагентства та експертів Офісу ефективного регулювання BRDO в 2023 році. Першим кроком та основою для цифровізації галузі став Закон № 2989-IX.
Документ остаточно закріпив електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (до цього вони вже діяли, проте на основі експериментальної постанови КМУ). Конкурентний продаж договорів гарантує кожному бізнесу рівний доступ до спільного природного ресурсу. Таким чином галузь демонополізується, а ринок – виходить з тіні. Цифри на підтвердження: за 2023 рік електронні аукціони принесли в державний та місцевий бюджети 95 млн гривень, за перші два місяці 2024 – 45 млн. гривень. До реформи кількість надходжень за спецвикористання не перевищувала 13 млн гривень на рік.
Закон також запровадив Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства – еРибу, користуючись якою підприємці зможуть отримувати державні послуги та дозвільні документи онлайн. Це також стало початком імплементації законодавства ЄС, яке є основою для Спільної рибогосподарської політики європейських країн.
На платформі еРиба вже доступні перші сервіси, наприклад, електронне декларування права на промислове рибальство. Інструмент держрегулювання є новою для українців євроінтеграційною вимогою, аналогічною європейській ліцензії на право промислового рибальства. Втім, Уряд запровадив більш простий інструмент для бізнесу – декларування замість ліцензування.
Система декларування стала важливим інструментом виведення ринку з тіні та дала змогу вперше ідентифікувати рибоприймальні пункти як спеціальне місце обліку водних біоресурсів. В період проведення реформи поставлено на облік 147 нових рибоприймальних пункти, що становить 42 % від загальної кількості існуючих (349). Також було впроваджено систему дистанційного моніторингу суден з використанням GPS-трекерів. Відпочатку дії трекінгових вимог підприємці задекларували 313 нових суден. До цього в цій галузі офіційно оперувало 982 кораблі, тобто усього за два місяці їх кількість “збільшилася” (насправді ж – детінізувалась) на 31%.
До початку реформи галузі рибного господарства держава фактично не володіла достовірними даними ані щодо обліку водних біоресурсів на рибоприймальних пунктах, ані щодо риболовних суден, які використовують суб’єкти рибного господарства. Траплялися випадки коли два риболовних судна здійснювали вилов під одним реєстраційним номером, або коли одне судно було одночасно зареєстровано двома користувачами, що створювало умови для тінізації ринку.
Повна простежуваність продукції рибної галузі – не примха українських законодавців, а обов’язкова вимога ЄС. Україна може стати для Європи провідним експортером риби та марикультури, зокрема устриць, мідій, креветок, осетрових. Але для того, аби наші виробники відкрили для себе європейські ринки, реформа має продовжуватись.
Зараз Уряд планує наступні кроки для боротьби з незаконним обігом водних біоресурсів та протидії тіньовому бізнесу:
– запровадження цифрових договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах;
– переведення процедури отримання дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову в онлайн-формат;
– запровадження цифрових журналів обліку рибогосподарської діяльності;
– маркування знарядь лову.
Гарантувати легальність походження української риби дозволить законопроєкт № 9545, який наразі очікує на перше читання у Верховний Раді. Документ запровадить систему простежуваності водних біоресурсів від місця вилову до продажу кінцевому покупцю або експорту. Контроль буде поширюватись як на сферу промислового рибальства, так і на галузь аквакультури (штучного вирощування рибної продукції), і використовуватись для цього будуть електронні товарно-транспортні накладні.
Продукція аквакультури – особливо перспективний напрямок підприємництва, враховуючи її екологічність. Для досягнення сталого видобутку водних біоресурсів ЄС щороку скорочує вилов риби. Так в 2024 році планується скоротити вилов в середземному морі на 9,5%. У 2022 році обсяг світового ринку аквакультури становив 75,6 мільйонів тонн ($289.6 млрд), до 2028 року він, за підрахунками міжнародних експертів, досягне 100,3 мільйона тонн ($421.2 млрд). На жаль, український ринок наразі відстає від світового за рівнем технологічності та темпами зростання – наразі ми виробляємо усього лише 0,02% продукції аквакультури в світі.
Практики стимулювання бізнесу в галузі аквакультури ми можемо запозичити в успішних сусідів. Норвегія, великий світовий виробник, щороку поповнює держбюджет на $600 млн лише за рахунок аукціонів на право аквакультурної діяльності в прибережних зонах країни. Лише 20% цих надходжень держава лишає собі, 80% спрямовуються до Фонду аквакультури, який перерозподіляється на наукові розробки та підтримку галузі. Аналогічний Фонд розвитку рибного господарства можна запровадити і в Україні в рамках фонду державного бюджету України та наповнювати його коштами, отриманими з аукціонів та штрафів за порушення правил рибальства. Далі гроші б розподілялися на відтворення водних біоресурсів, обладнання сучасних рибоприймальних пунктів, закупівлю холодильних установок, оновлення устаткування для аквакультури та розвиток наукової діяльності.
Підвищити інвестиційну привабливість галузі та стимулювати появу нових підприємств покликаний законопроєкт № 8119, що теж очікує на розгляд депутатів. Документ запровадить конкурентні та прозорі аукціони з продажу прав на здійснення інвестицій у розвиток аквакультури. В межах аукціону будуть враховуватись ефективність здійснення господарської діяльності, вплив на навколишнє середовище, створення нових робочих місць, економічна вигода для держави та можливість виходу на експортні ринки.
Останній пункт є критично важливим для імпортозалежної української економіки: наразі 80% внутрішнього ринку споживання складає риба та рибні продукти, завезені з-за кордону. Вітчизняна аквакультура має достатній потенціал для того, аби змінити цей показник і залишити в країні принаймні частку тієї валюти, котра щороку іде з економіки України – а це $389,4 млн лише за 2023 рік.
Країна має використовувати своє вдале географічне розташування для того, щоб відкрити для себе нові ринки і продавати в Європу рибу та продукцію марикультури. Рибне господарство України може стати сучасною та прибутковою галуззю економіки, від чого виграють і підприємці, і держава. Але для цього світ та європейські партнери чекають від нас ефективних рішень, спрямованих на збереження навколишнього середовища та боротьбу з корупційними ризиками в галузі, тож реформа має продовжуватись.
Матеріал опубліковано у Delo.ua