Повномасштабна агресія РФ не змусила українців сумніватися у своєму європейському виборі, а навпаки — прискорила євроінтеграцію. Майже два роки тому, 28 лютого 2022 року, Україна подала заявку про вступ до ЄС. 8 листопада 2023 року у своєму Повідомленні про політику розширення ЄС Єврокомісія рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори з Україною про вступ, а 14 грудня 2023 року Рада ухвалила рішення про їх початок.
❓Яке «домашнє завдання» від європейських інституцій українські нормотворці вже виконали?
❓Як на процес адаптації законодавства України до європейського вплинула Угода про асоціацію?
❓Чим цей процес корисний українському бізнесу?
Відповіді на ці та інші питання виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань дав у матеріалі Forbes Ukraine. Про створення кращих умов для розвитку бізнесу і залучення інвестицій, яких буде досягнено за виконання пішень МРГ з дерегуляції – читайте нижче.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Наприкінці 2023-го, другого року повномасштабної російської війни, сталася історична подія – Європейська Рада дала згоду розпочати перемовини про вступ України до ЄС. Цей процес передбачає комплекс системних реформ, деякі з них уже розпочато, а одна з ключових – подальша адаптація українського законодавства до права Євросоюзу. Як зазначила в інтервʼю нашому виданню пані Посол ЄС Катаріна Матернова, на шляху до повної гармонізації законодавства з європейським Україна вже впровадила багато змін у галузі цифрової економіки, екологічних вимог та фітосанітарних норм. «Так, зроблено чимало, але досі є простір для зростання. Під час повномасштабної російської війни цей процес не зупинився, а пришвидшився. Це те, чим Україна вражає і надихає, – у час боротьби за виживання українці встигають реформувати країну!»
Перші кроки до європейського права
Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, зазначає, що процес адаптації законодавства України до права ЄС розпочався у 1998 році, коли набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, підписана у 1994-му. Стаття 51 цієї угоди передбачала зобов’язання України поступово привести національне законодавство у відповідність до європейського. Загальні принципи адаптації законодавства визначили, зокрема, такі документи:
- постанова Кабінету Міністрів України «Про концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 16 серпня 1999 року №1496;
- закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», ухвалений у 2004 році.
«Вже наприкінці 90-х років у законодавстві України прописали, що всі проєкти нормативно-правових актів обов’язково готуються з урахуванням законодавства ЄС, якщо предмет правового регулювання таких проєктів належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства. Координацію діяльності щодо забезпечення адаптації поклали на Міністерство юстиції України. Зокрема, Мін’юст здійснював експертизу відповідності законодавству ЄС проєктів нормативно-правових актів та перекладав акти права ЄС українською мовою».
Як асоціація України з ЄС посприяла правовій євроінтеграції
Найважчим випробуванням для євроінтеграційних прагнень українців стала спроба режиму Януковича розвернути вектор розвитку України в бік Росії, відмовившись від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді український народ відстояв свій вибір під час Революції гідності. 21 березня 2014 року відбулася без перебільшення історична подія – підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.
За словами Олексія Дороганя, з погляду системності, послідовності та сталості процесу адаптації українського законодавства до права ЄС ситуація змінилася з моменту підписання Угоди про асоціацію, яка стала основним документом у цій сфері. Додатки до угоди містять перелік актів права ЄС, які необхідно імплементувати в законодавство України із зазначенням чітких строків.
Конкретні кроки, визначені в Плані заходів із виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, затвердженому постановою Кабміну від 25 жовтня 2017 року №1106. У цьому документі зазначені відповідальні органи влади, форма реалізації, строки та етапи виконання.
Після набрання чинності Угоди про асоціацію Україна щорічно готує звіти щодо прогресу у виконанні плану. Звіти за останні два роки можна знайти на Євроінтеграційному порталі. Також прогрес виконання угоди у вигляді трекера можна переглянути на урядовому сайті «Пульс Угоди».
Як повномасштабна російська війна прискорила євроінтеграцію України
Новим безпрецедентним випробуванням для України стала повномасштабна російська війна. Ворог розраховував на швидку перемогу, а зустрів потужний супротив. На цьому етапі країна вкотре підтверджує вірність європейському вибору – 28 лютого офіційно подає заявку на вступ до ЄС.
Після її схвалення Європейською Радою 23 червня 2023 року розпочався новий етап відносин між Україною та ЄС. Олексій Дорогань нагадує, що для відкриття переговорів про вступ Україна отримала «домашнє завдання» – сім рекомендацій Єврокомісії щодо необхідних реформ, переважно у сфері правосуддя, а також медіа та захисту прав національних меншин. Істотний прогрес у їх виконанні став передумовою для переходу до наступного етапу євроінтеграції. Виходячи з цього, Єврокомісія 8 листопада 2023 року у своєму Повідомленні про політику розширення ЄС рекомендувала Раді розпочати переговори з Україною про вступ, а 14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про початок цих перемовин.
Тому робота щодо адаптації національного законодавства до права ЄС триває: зокрема, для того, аби Рада ЄС затвердила рамки переговорів, Україні необхідно виконати кілька ключових заходів, визначених у вищезгаданому Повідомленні Комісії від 8 листопада 2023 року. А для вступу України до ЄС необхідно буде повністю адаптувати українське законодавство до всього чинного законодавства ЄС, якщо інше не буде передбачено угодою про вступ до ЄС, яка може передбачати відстрочки (наприклад, щодо впровадження євро).
«Це означає, що Єврокомісія здійснить офіційну оцінку стану адаптації законодавства України до права ЄС та визначить подальші кроки, які необхідно реалізувати. Але Кабмін України заздалегідь здійснив внутрішню оцінку стану наближення українського законодавства до права ЄС – так званий селф-скринінг. Сподіваємося, що це дозволить пройти офіційне оцінювання швидше та з чітким розумінням кроків, які вже потрібно робити»,
Олексій Дорогань
Варто окремо зауважити, що на всіх етапах правової євроінтеграції Україна спирається на всебічну підтримку європейських інституцій. Олексій Дорогань наголошує: європейські партнери та інституції ЄС підтримують нашу країну на євроінтеграційному шляху і щороку ця підтримка зростає. BRDO, зокрема, долучається до реформи дерегуляції за підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту SMEPIS, що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та CIVITTA.
15 грудня набув чинності закон України «Про адміністративну процедуру», який наближає законодавство України до стандартів ЄС і Організації економічного співробітництва та розвитку. Закон гарантує громадянам та бізнесу право звертатися до різних органів влади за загальною процедурою, незалежно від запитуваної послуги; право бути вислуханим у разі загрози ухвалення негативного (відмовного) рішення: законом передбачено можливість подати додаткові пояснення, документи чи інші докази.
Чим адаптація українського законодавства до норм ЄС корисна українському бізнесу
ЄС допомагає Україні вдосконалювати законодавство, зокрема задля створення кращих умов для розвитку бізнесу і залучення інвестицій. Завдяки підтримці ЄС у рамках ініціативи EU4Business лише у 2023 році реформовано 211 національних законодавчих норм, політик, регуляторних актів та процедур й вдосконалено роботу 236 урядових інституцій. Це позитивно вплинуло на стан бізнес-середовища для малого та середнього бізнесу. Деякі з впроваджених новацій спричиняють економічний ефект, що вимірюється десятками мільйонів гривень. Як приклад можна навести скасування ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Це стало можливим, оскільки ліцензія в сучасних умовах не є інструментом державного регулювання, що захищає права громадян України. Отже, підприємцю, який бажає займатися посередництвом у працевлаштуванні за кордоном, вже немає необхідності подавати купу паперових документів до органа ліцензування, очікувати на видачу ліцензії або відмову, витрачаючи час та кошти. Натомість досить задекларувати намір про здійснення такої діяльності. Економічний ефект від цієї ініціативи для майбутніх суб’єктів господарювання становить близько 80 млн грн на рік.
Інший приклад – скасування необхідності погодження місцевими органами влади режиму роботи підприємств у сфері послуг, як це було ще за радянських часів. І хоча така послуга була безкоштовною, її отримання залишалось тягарем для бізнесу, адже доводилося готувати відповідні документи, подавати їх до органа місцевої влади, очікувати на рішення, зіштовхуватись із корупційними ризиками. Економічний ефект від скасування цієї вимоги для підприємств сфери послуг склав близько 30 млн грн за перший рік регулювання.
Завдяки цим та іншим зрушенням у сфері законодавства українські підприємства отримують поштовх для розвитку. Водночас європейські партнери надають українським підприємцям всебічну консультативну підтримку, і це один із трьох ключових напрямів двосторонніх проєктів ЄС, які реалізуються в Україні і які виокремлює Ірина Губарець, координаторка проєктів сектора конкуренції та економічної співпраці представництва Європейського Союзу в Україні:
- фінансові інструменти та доступ до фінансування;
- консалтинг та послуги для розвитку бізнесу;
- поліпшення бізнес-середовища і умов ведення бізнесу.
Наприклад, українська компанія Eco Energy – виробник дерев’яних пелет з Вінницької області – після початку повномасштабної російської війни та втрати значної частини експортних ринків взяла участь у проєкті з пошуку міжнародних партнерів за програмою «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується ЄС і урядом Німеччини.
У межах цієї ініціативи компанія почала працювати з бізнес-консультантом, і, як розповіла Наталія Парахіна, директорка компанії Eco Energy, консультант допоміг розробити нову ефективну персоналізовану дорожню карту виходу на західні ринки саме для її бізнесу.
Марина Ковтун, експертка GIZ: «EU4Business уже допоміг понад 15 000 бізнесів вистояти, відновитися, зрости та експортувати – спочатку під час епідемії коронавірусу, а тепер і під час повномасштабної війни. Якщо говорити про людей, то в програмі вже взяли участь понад 20 000 підприємців, науковців та представників органів місцевого самоврядування».
Як поглиблюватиметься гармонізація українського законодавства та права ЄС
Статус кандидата на членство ЄС накладає додаткові зобовʼязання із адаптації національного законодавства до права ЄС (acquis ЄС) навіть у тих сферах, зміну в яких не передбачала Угода про асоціацію. Європейська Комісія щорічно аналізуватиме прогрес України як кандидата.
Олексій Дорогань уточнює, що найактуальнішу інформацію щодо стану імплементації актів права Євросоюзу можна знайти у Звіті за результатами проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС). Відповідно до цього документа, найбільша кількість актів права ЄС, уже імплементованих у національне законодавство, стосується таких переговорних розділів:
- митний союз;
- продовольча безпека;
- ветеринарна та фітосанітарна політика;
- захист прав споживачів та охорона здоров’я;
- статистика;
- зовнішні відносини.
Найбільше актів, що підлягають подальшій імплементації, містяться у таких розділах:
- транспортна політика;
- продовольча безпека;
- ветеринарна та фітосанітарна політика;
- свобода підприємництва і надання послуг;
- фінансові послуги;
- свобода пересування товарів.
«Наступним кроком, відповідно до вищезгаданого звіту, стане ухвалення Національної програми нормативно-правового наближення українського законодавства до актів права ЄС, яка буде спрямована на роботу з виявленими в процесі селф-скринінгу прогалинами. Водночас у межах переговорного процесу Європейська Комісія здійснюватиме офіційну оцінку стану адаптації законодавства України до права ЄС», – підсумовує Олексій Дорогань.
Виклики та уроки адаптації законодавства до права ЄС
За словами Олексія Дороганя, на початкових етапах до методики адаптації в Україні ставилися скептично, бракувало і політичної волі, і розуміння економічних вигод, які принесе країні запровадження європейських норм і правил acquis ЄС. Понад те – Україна не мала кадрового ресурсу для роботи із законодавством ЄС не лише у Мін’юсті, а й у дотичних центральних органах виконавчої влади, проблемою був навіть переклад актів права ЄС!
«Тому важливим етапом стало запровадження посади віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та створення Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції при секретаріаті Кабміну. Це дозволило ефективно координувати процес, визначати загальні рамки і методики роботи органів влади, залучених до імплементації європейського законодавства. Урядовий офіс тепер також координує переклад актів ЄС»
Олексій Дорогань, керівник Офісу ефективного регулювання
Розповідаючи про складнощі в процесі законотворчості, Олексій Дорогань згадує непоодинокі ситуації, коли нові законопроєкти пропонують змінити ті положення українського законодавства, які вже приведені у відповідність до права ЄС. Через це експертам доводиться аналізувати велику кількість законопроєктів, аби не проґавити зміни, які, навпаки, «деадаптують» українське законодавство. Є проблеми і з впровадженням норм на практиці, особливо коли йдеться про створення нових органів влади або електронних інструментів, адже це вимагає пошуку додаткових фінансових та кадрових ресурсів.
«Завжди гостро стоїть проблема експертної підтримки, наприклад у технічно складних сферах – як от технічні регламенти чи робота фінансових ринків, коли важливим є досвід застосування правил acquis ЄС у державах-членах. А деякі правила ЄС, як, скажімо, визнання партнерств між особами однієї статі, укладених в інших державах – членах ЄС, можуть викликати в Україні суспільний резонанс»
Олексій Дорогань
Та, попри перелічені нюанси, підкреслює Дорогань, в українських органах влади є політична воля, а у суспільства – високий рівень підтримки євроінтеграції, і це є головною запорукою прогресу на шляху до ЄС.
Публікація підготована за підтримки Європейського Союзу в межах комунікаційної кампанії «Разом – вистоїмо. Разом ми – Європа». Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Вже рік в Україні триває реформа дерегуляції: Уряд зменшує навантаження на бізнес шляхом скасування або оцифрування різноманітних ліцензій, дозволів, погоджень тощо. Для цього у січні 2023 року було створено Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже переглянула 1323 регуляторних інструментів для бізнесу.
Зараз МРГ з дерегуляції запустила опитування серед підприємців, щоб дізнатися їхню думку про інструменти держрегулювання. Отримані відповіді допоможуть оцінити ефективність роботи МРГ та спланувати її наступні кроки.
Закликаємо представників бізнесу долучатись і заповнювати анкету за посиланням: https://deregulation.online/
Нагадаємо, у грудні запрацював оновлений ресурс https://deregulation.me.gov.ua/, який містить повну інформацію про перебіг, досягнення та цілі реформи дерегуляції.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO долучаються до роботи МРГ в межах проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу. Розробка нового сайту реформи та опитування бізнесу також проводяться в рамках проєкту.
Це п’ятирічна програма від USAID та UK Dev, спрямована на розширення цифрових можливостей України та створення стійких екосистем для безпечного і успішного майбутнього.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до консорціуму, що її реалізовуватиме.
Проєкт DTA має на меті досягнення трьох основних цілей:
- економічне відновлення;
- прозорість у відбудові;
- належне врядування під час війни, що триває, та після її завершення.
❓Чому це важливо?
Наразі прямий збиток інфраструктури України внаслідок війни становить понад 150 мільярдів доларів, ця цифра буде збільшуватись. Країна зазнала значних втрат виробничого потенціалу: мільйони робочих місць зникли, логістичні шляхи для бізнесу перевантажені, а трудові ресурси продовжують скорочуватися, оскільки люди працездатного віку емігрують або йдуть на передову.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії Україна була світовим лідером у використанні цифрових технологій для сталого зростання та розвитку. Багато з цих державно-технічних інновацій були запроваджені для підвищення прозорості й ефективності та для боротьби з корупцією, але після 24 лютого 2022 року виявилися життєво важливими також для військових зусиль країни. Цифрові технології стануть ключовими для того, аби виграти не тільки війну, а й мир в Україні.
❓Якими будуть інструменти досягнення цілей DTA?
- Підтримка інвестицій в цифрову економічну інфраструктуру. Програма допоможе спростити та зацифрувати процеси, пов’язані з експортною діяльністю, підтримати розвиток малого та середнього бізнесу, створити сприятливе бізнес-середовище в Україні.
- Підтримка в реалізації ініціатив для цифрового управління відновленням та відбудовою. Проєкт також зміцнюватиме екосистему електронних закупівель, щоб посилити нагляд за використанням коштів та сприяти доброчесності та підзвітності.
- Покращення доступності і зручності використання відкритих даних у боротьбі з корупцією. Підтримка розвитку екосистеми Дія з метою пришвидшення впровадження нових електронних послуг для громадян і бізнесу. Покращення цифрової грамотності, забезпечення рівного доступу та сприяння залученості громадянського суспільства у процеси цифрової трансформації.
Реформи DTA спрямовані на створення інклюзивної, прозорої та ефективної цифрової екосистеми, стимулювання економічного зростання, удосконалення адміністративної ефективності та розвиток відносин між громадянами та Урядом в Україні.
Проєкт DTA виконується досвідченим консорціумом на чолі з Фондом Євразія. До складу консорціума входять: Офіс ефективного регулювання BRDO, Фонд Східна Європа, Інститут аналітики та адвокації, Київська школа економіки, Open Contracting Partnership, SocialBoost, Трансперенсі Інтернешнл Україна та Women in Digital Transformation. Для досягнення результатів DTA співпрацюватиме з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерством економіки та іншими органами влади, а також із бізнесом, технологічними компаніями, місцевою владою, громадськими організаціями, освітніми інституціями та громадянами України.
Більше дізнатись про проєкт можна за посиланням ▶️ https://www.eurasia.org/project/digital-transformation-activity-ua/
15 мільйонів гривень на рік – приблизно стільки зможуть зекономити виробники технічних конопель завдяки дерегуляції галузі. Це уможливлює ухвалений Верховною Радою України законопроєкт №7457, який наразі очікує на підписання Президентом.
Технічні коноплі зі вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК) не більше 0,08 відсотка в Україні можна виробляти й нині. Однак використовувати у виробництві поки дозволено лише стебло та насіння рослини. З них виготовляють папір для грошових банкнот, канати, протеїн, олія, тканини, будівельні матеріали, одноразовий посуд, паливні брикети.
Через жорстке регулювання технічні коноплі нині по суті прирівняно до наркотичних речовин. Тож станом на кінець 2023 року в Україні існувало всього 7 заводів з первинної переробки технічних конопель. Для порівняння, в радянські часи таких заводів на території України було 36.
Новий закон дозволить вирощувати технічні коноплі з рівнем ТГК 0,3 відсотка. Це значно впливає на інвестиційну привабливість галузі та підвищення доходу підприємств, зазначає керівниця сектору сільського господарства Офісу ефективного регулювання BRDO Ірина Грузінська. Детальніше про те, як новий закон вплине на розвиток перспективного ринку, читайте в матеріалі Deutsche Welle Ukraine.
Команда BRDO декілька років працювала над дерегуляцією ринку технічних конопель. Чому він є перспективним не лише для аграріїв, а й для української промисловості загалом, особливо – в умовах війни, ми розповідали у попередній публікації.
Громадська організація «Офіс ефективного регулювання» оголошує тендер на надання послуги з проведення комплексної оцінки стану управління людськими ресурсами в організації та підготовки плану заходів з удосконалення системи управління персоналом.
Наша мета — вдосконалити систему управління персоналом, налагодити процеси рекрутингу, найму та підтримки експертів.
Продукти надання послуги:
1. План заходів з удосконалення системи управління персоналом
2. Профілі спеціалістів на ключові позиції
3. Відібраний кандидат на позицію HR-спеціаліста.
Діяльність, що має виконуватись:
-
Аналіз поточного стану управління персоналом у компанії. Оцінка внутрішнього іміджу організації серед залучених експертів. Аналіз ринку. Формування пропозицій/рекомендацій щодо підвищення конкурентоспромжності організації на ринку праці, підвищення мотивації залучених експертів.
-
Аналіз процесів рекрутингу та контрактування експертів. Опис політик і процедур для пошуку, найму та звільнення експертів короткострокових та довгострокових проєктів.
-
Формування профілів на ключові позиції (керівник напрямку, проєктний менеджер, юрист, аналітик).
-
Формування профілю штатного HR-спеціаліста.
-
Рекрутинг HR-спеціаліста згідно з профілем.
Вимоги до виконавців
Перелік документів, які треба надати постачальнику послуг на участь у тендері:
– комерційна пропозиція/лист зацікавленості із зазначенням очікуваного строку підготовки звіту;
– резюме з зазначенням досвіду роботи;
– програма/план робіт протягом періоду виконання проєкту;
– реєстраційні документи ФОП 3-я група єдиного податку або юрособи.
Термін подачі тендерних пропозицій
Четвер, 01 лютого 2024
Тематики
Кадровий менеджмент в ОГС
Для кого надаватиметься послуга?
НГО
Контактна особа
Горюнова Яна,
[email protected]
Українській армії критично необхідна цифровізація, яку запроваджує законопроєкт №10062. Команда BRDO, яка долучилася до розробки документа, приєднується до Міноборони, Генерального штабу, Міністерства цифрової трансформації та ДССЗЗІ і закликає Верховну Раду України ухвалити ЗП.
❓Чому це важливо?
ЗП №10062 розблокує цифровізацію української армії і дозволить їй діяти більш ефективно та мобільно. Електронні сервіси, передбачені документом, стануть в нагоді і військовослужбовцям, і військовозобов’язаним.
Положення законопроєкта дозволять вирішити дві нагальні проблеми української армії:
- убезпечить зберігання та пришвидшить збір військових даних;
- переведе в онлайн-формат послуги та процеси для військових.
❓Що зміниться завдяки ЗП №10062?
- Міністерство оборони України посилить кіберзахист своїх даних та зможе розміщувати свої ІТ-системи у хмарних сховищах країн-членів НАТО. Така практика вже широко розповсюджена в Збройних Силах США, Великої Британії, Австралії та інших союзників. Дані будуть надійно захищені та зашифровані.
Завдяки цьому розшириться доступ української армії до розвідданих союзників, прискориться розробка та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська, посилиться захист даних від кібератак ворога тощо.
Окремо відзначимо, що розміщення військових ІТ-систем закордоном дозволить вивільнити засоби ППО, які наразі захищають національні дата-центри від постійних ракетних обстрілів. Натомість цей ресурс буде використовуватися для прикриття інших об’єктів військової та цивільної інфраструктури.
- МО удосконалить реєстр призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, зокрема, в частині налагодження взаємодії між реєстрами, використання даних щодо військового обліку тощо. Роботодавці та заклади освіти, які ведуть персональний військовий облік осіб (своїх співробітників та студентів) у паперовому вигляді, отримають можливість вести його в електронному кабінеті.
- Буде дозволено створювати і використовувати військово-облікові документи (сертифікати) в цифровому форматі.
- МО створить реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту. Наявні в реєстрі дані будуть використовуватися новим цифровим порталом, де військовослужбовці та військовозобов’язані зможуть отримувати сервіси онлайн. Зокрема, з’явиться можливість надання статусу УБД в автоматичному режимі онлайн та офлайн за наявності необхідних даних в системі.
ЗП №10062 дозволить підвищити обороноспроможність країни. Команда BRDO вважає за честь долучитися до розробки цього критично важливого документа та закликає народних обранців якнайшвидше ухвалити законопроєкт.
UPD: ЗП № 10062 ухвалено 16.01.2024.
В Україні буде запущено Єдиний державний реєстр домашніх тварин – його програмне забезпечення розробляє команда BRDO на платформі Дія.Engine.
Чому це важливо для ветспільноти?
Українським ветеринарам вперше презентували Реєстр на Міжнародній науково-практичній конференції IVC Winter 2023 у грудні минулого року. До події долучилися заступник міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик, Головний державний ветеринарний інспектор України, заступник Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко та радник Міністра цифрової трансформації України Артем Михайлюк.
Демонстрацію того, як буде відбуватися реєстрація та пошук тварин за допомогою реєстра, для ветеринарної спільноти провела Катерина Парунова, проєктна менеджерка BRDO. На заході також виступили представники ІТ-рішень для ветеринарів, які стали партнерами проєкту і погодились безкоштовно надати ветеринарам функціонал реєстрації тварин у Єдиному державному реєстрі домашніх тварин.
Проєкт має практичні та стратегічні переваги для ветеринарів, адже по суті він прибирає монополію державних клінік на реєстрацію тварин. Так, Реєстр може сприяти додатковому попиту на ветеринарні послуги, привести в клініки клієнтів і створити безкоштовні маркетингові можливості.
Як працюватиме Реєстр?
Власники тварин зможуть добровільно та безоплатно зареєструвати своїх улюбленців під час візиту до ветеринарного лікаря. Спочатку Реєстр міститиме інформацію про котів, та собак, далі ця можливість буде маштабована на інших тварин.
Під час реєстрації тварини формується її профайл, який містить інформацію про власника, опис тварини дані про клінічний огляд, проведені вакцинації, стерилізацію, обробки та інші ветеринарні маніпуляції. Додатково у Реєстрі можна буде зафіксувати зміну власника, а також інформацію про втрату або знайдення домашньої тварини. Така інформація буде доповнюватись та оновлюватись під час кожного наступного візита до ветеринара.
Що змінить запровадження Реєстру?
Ідентифікація домашніх котів та собак є вимогою законодавства ЄС.
Впровадження Реєстру ще на один крок наблизить Україну до створення ветеринарного паспорта тварини в Дії, аби документи домашніх улюбленців завжди були під рукою.
Також Реєстр дозволить:
- мати точну інформацію про актуальну кількість домашніх тварин в Україні;
- оцінити рівень вакцинації тварин від сказу та інших захворювань;
- суттєво полегшити пошук загублених тварин: користувачі зможуть повідомляти про знайденого улюбленця або про втрату свого;
- оптимізувати облік, утримання та прилаштування безпритульних тварин;
- створити централізовану систему ветеринарних даних домашніх тварин для зручності власників та ветеринарів і в перспективі – полегшити відновлення втрачених паперових документів на основі даних з Реєстру;
- знизити ризики шахрайства із втраченими тваринами;
- сприяти формуванню культури відповідального поводження з тваринами.
Проєкт з запровадження ідентифікації та реєстрації домашніх тварин уже підтримали провідні українські та міжнародні ветеринарні і зоозахисні організації: Всеукраїнська гільдія ветеринарів – ВГВ, Українська асоціація лікарів ветеринарної медицини (USAVA), Спілка власників ветеринарної справи, Асоціація зоозахисних організацій України, UAnimals, Happy Paw, Save Pets of Ukraine, Four Pows, Eurogroup for Animals, International Fund for Animal Welfare (ifaw) та багато інших.
Проєкт створено за ініціативи Міністерства аграрної політики та продовольства України і Держпродспоживслужби та реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації України в межах та за рахунок коштів програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС (ІнноЛабЄС)», що реалізується німецьким товариством міжнародного співробітництва «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ).
В українських СанПіНах міститься велика кількість інструментів державного регулювання (погоджень, сертифікатів, ліцензій тощо), більшість з яких вже не мають жодного сенсу і лиш обтяжують діяльність підприємців.
Які варто лишити, а яких — позбутися?
За результатами останнього засідання МРГ з дерегуляції переглянула вищезгадані інструменти та ухвалила таке рішення:
- Лише 10% з них досі є актуальними.
- Решту 74% рекомендовано скасувати, а 16% – осучаснити.
Чому українському бізнесу був необхідний цей перегляд?
СанПіНи, або державні санітарні правила та норми – це обов’язкові для виконання НПА центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері охорони здоров’я, встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів. Їх недотримання створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.
У межах підготовки до засідання МРГ команда BRDO аналізувала поточний стан НПА, якими затверджені СанПіНи.
«Під час інвентаризації та перегляду ми виявили 298 чинних інструментів державного регулювання, які містяться в державних санітарних нормах та правилах. Це вкрай високий показник, адже складає третину від загальної кількості інструментів державного регулювання, що були виявлені протягом року роботи МРГ», – пояснила Ганна Башняк, керівниця сектору «Регуляторна політика» BRDO.
Які інструменти будуть скасовані, а які – цифровізовані в результаті перегляду?
221 регуляторний інструмент в державних санітарних правилах і нормах МРГ з дерегуляції вважає неактуальними або такими, що дублюються з іншими інструментами державного регулювання. Загалом це 74% від загальної кількості опрацьованих інструментів.
Наприклад, пропонується скасувати:
- Погодження проєкту перепрофілювання підприємства
- Погодження використання пічного опалення в комп’ютерних ігрових закладах, що розташовані у сільській місцевості, з кількістю ігрових місць до 10
- Погодження тексту етикетки для маркування питної води фасованої та іншої супровідної інформації щодо її походження та властивостей
- Погодження матеріалів для виготовлення друкованих виробів
47 інструментів рекомендовано оптимізувати та привести у відповідність до чинного законодавства (16%).
Наприклад, оптимізувати пропонується :
- Експертний висновок про якість і безпеку продукції тваринного та рослинного походження
- Реєстрацію хімічних та біологічних речовин, синтетичних та полімерних матеріалів, які призначені для використання у вугільній промисловості
- Дозвіл на реалізацію готових яйцепродуктів з підприємства
Без змін пропонується залишити 30 регуляторних інструментів із 298, тобто лише 10%.
Реформа дерегуляції триває. Нагадаємо — аби спростити умови ведення бізнесу, у січні 2023 року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже переглянула 1323 регуляторних інструментів для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити. Станом на 12 грудня, скасовано вже 100 інструментів.
За підтримки Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону №7457 «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)», розроблений за участі команди BRDO. Він дозволить імплементувати в Україні найкращий світовий досвід у сфері регулювання обмеженого обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.
У документі йдеться про дерегулювання обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу (його ізомерів та їхніх стереохімічних варіантів).
Чому це важливо?
Закон нарешті створює нормативні умови для законного обмеженого обігу канабісу в Україні. Він встановлює контроль за обігом сортів рослин роду коноплі (Cannabis) у визначених сферах діяльності відповідно до вимог міжнародного права та врегульовує вимоги до суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати операції, пов’язані з обігом сортів рослин роду конопель.
Завдяки ЗП №7457 розшириться доступ пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни; будуть створені умови для проведення наукових досліджень ефективності конопель.
BRDO кілька років активно наголошує на необхідності вирішення питання медичного канабісу та декриміналізації технічних конопель (промислових). Команда BRDO долучались до розробки законопроєкту №7457 та бере участь в роботі МРГ з дерегуляції, яка влітку цього року рекомендувала ЗП до ухвалення.
Забруднення територій України вибухонебезпечними предметами – виклик, реагувати на який нашій державі варто вже сьогодні. Першочергове завдання – збільшення кількості операторів протимінної діяльності (ПМД), які зможуть їх очистити. Уряд налаштований стимулювати розвиток цього ринку.
Аби алгоритм відкриття такого бізнесу став зрозумілим і зручним для майбутніх операторів, команда BRDO разом з Міністерством економіки України підготувала для державного інфо-сервісу #StartBusinessChallenge покрокову інструкцію.
«Перед Україною та усім світом стоять небачені виклики. Зараз нам необхідно застосовувати нестандартні та асиметричні дії і на полі бою, і на наших звільнених, деокупованих територіях. Для прискорення розмінування ми покладаємося на кілька інструментів, які до нас ніхто і ніде не застосовував. Один з таких інструментів – це створення ринку.
Зрозумілі і захищені взаємини учасників такого ринку будуть пришвидшувати процес гуманітарного розмінування і захищатимуть інтереси обох сторін. Наша задача написати такі правила», – наголосив Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки України.
Які дозвільні документи необхідні та які процедури потрібно пройти для реєстрації бізнесу «Оператора протимінної діяльності в Україні»?
Деталі за посиланням https://sbc.regulation.gov.ua/startup/261?city=all.
Чому це важливо?
За даними ДСНС, станом на 17 лютого 2023 року в Україні загальна площа територій України, що внаслідок військової агресії рф можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами (ВНП), становить близько 174 000 км2. Кожен день зволікання з розмінуванням призводить до поранень та загибелі цивільних осіб.
Спроможність наявних операторів ПМД є неспівставною до масштабів теперішніх викликів. Зростає попит, але не пропозиція: за 2021 рік було сертифіковано 4 оператори ПМД, за наступні 1,5 роки повномасштабної війни – усього лише 18, Станом наразі загальна кількість операторів ПМД складає 23.
Наразі відкриття оператора ПМД є складною процедурою, яка має відмінності в різних органах сертифікації. Для того, аби спростити життя бізнесу, було розроблено вищезазначену інструкцію, яка детально описує всі етапи та необхідні документи для отримання сертифіката процесів ПМД.
В подальшому Уряд разом з BRDO планує уніфікувати та спростити порядок сертифікації операторів протимінної діяльності.
Окрім того, наявні проблеми в сфері протимінної діяльності та блоки для розвитку ринку операторів ПМД в Україні будуть розглянуті на засіданнях МРГ з дерегуляції, аби ухвалити рішення щодо їх врегулювання. Слідкуйте за новинами на сайті https://deregulation.me.gov.ua/
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Перший е-Сертифікат про походження деревини було згенеровано на Єдиній екологічній платформі ЕкоСистема. Це нововведення – черговий крок в рамках комплексної реформи лісової галузі України, над якою команда BRDO працює останні 7 років.
Як отримати Сертифікат про походження деревини онлайн?
Тепер бізнесу для отримання Сертифікату та підтвердження легальності деревини не потрібно фізично подавати заяву та документи на оформлення, а потім забирати Сертифікат в паперовому вигляді.
Для отримання е-Сертифікату заявнику необхідно:
- Пройти ідентифікацію та автентифікацію з використанням електронного підпису на платформі ЕкоСистема
- Надіслати заяву разом з копіями відповідних документів;
- Отримати Сертифікат в електронній формі.
Покрокова інструкція: https://www.ukrforest.com/EducationalMaterials
Чому це важливо?
Електронна послуга була реалізована на виконання постанови КМУ № 483 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі». Мета реформи – запровадити в цій сфері прозорі та ефективні механізми управління.
Нагадаємо, що в 2017 році команда секторсту «Сільське господарство» BRDO опублікувала зелену книгу (дослідження) «Регулювання ринку деревини», в якому висвітлюються ключові проблеми галузі та шляхи їх вирішення. За 2 роки розпочалася реалізація викладених в дослідженні BRDO пропозицій.
Уряд запровадив електронний облік деревини, що стало першим кроком до запобігання незаконним рубкам та нелегальному обігу деревини ▶️ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1142-2019-%D0%BF#n29
Далі держава запровадила продаж необробленої деревини на електронних аукціонах, що створило прозорий, зручний та доступний механізм обігу деревини на ринку ▶️ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2019-%D0%BF#Text
Цифровізація видачі документів дозвільного характеру – наступний крок комплексної реформи лісової галузі. Проте далеко не останній.
Над цифровізацією цієї послуг працювали експерти Офісу ефективного регулювання BRDO спільно з Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Державне агентство лісових ресурсів України в рамках проєкту USAID/UKaid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
На Дія.Саміт презентували послугу е-Підприємець.
Ця послуга дозволяє за однією заявою отримати сервіси, необхідні для ведення власної справи.
е-Підприємець містить 8 послуг для бізнесу, серед яких: реєстрація ФОП, відкриття банківського рахунку, реєстрація пожежної декларації, податкові послуги й інші. Відтепер не треба буде ходити по різних установах, збирати довідки та зайві папірці, щоб отримати послуги, треба лише мати гаджет та 20 хвилин вільного часу.
Як розроблялася послуга?
Офіс ефективного регулювання BRDO ще з 2017 року системно працював над втіленням ідеї відкриття бізнесу онлайн. Зокрема, у білій книзі «Ліцензування як інструмент обмеження доступу до ринків» і в зеленій книзі «Аналіз інструментів доступу до ринків» було проаналізоване регуляторне середовище і перешкоди, що заважають підприємцям вести бізнес.
У 2020 році команда BRDO спільно з Міністерством цифрової трансформації і проєктом EU4DigitalUA розробила проєкти постанов Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощення умов для започаткування та провадження підприємницької діяльності» і «Про зміни до Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг».
Проєктом EU4DigitalUA спільно з Мінцифрою були опрацьовані бізнес-процеси, сформовані вимоги до розробки і супроводжено процес розробки, що ще триває – адже в комплексі планується ще більше послуг.
Унікальністю комплексної послуги є відсутність однієї точки початку – тобто кожен може обрати, замовляти всі послуги чи тільки ті, що потрібні користувачу.
Це дозволило надавати комплексні послуги на державному порталі Дія усім, хто за ними звертався. У 2021 році була затверджена постанова КМУ від 04 серпня 2021 року № 808 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо спрощення умов для започаткування та провадження підприємницької діяльності», також розроблена за участі BRDO.
Окрім цього, із 2018 року функціонує портал Start Business Challenge, розроблений командою BRDO, покликаний зібрати всю інформацію про дозвільні документи, необхідні для відкриття різних видів бізнесу, – від кавʼярні до лісопилки. Із 2022 року портал інтегрований із Дія.Бізнес. А протягом 2022 року тривала розробка комплексної електронної послуги «e-Підприємець», ініційована BRDO, що базується на попередніх напрацюваннях.
Як скористатися послугою?
Потрібно зайти на портал Дія та заповнити заяву.
Після авторизації на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Дія», переходить у розділ «Мій бізнес» та обирає послугу «е-Підприємець». Якщо авторизація на Порталі відбувалася за допомогою КЕП юридичної особи, тоді можливість відкрити бізнес «з нуля» не надається і користувач переходить до вибору супутніх послуг.
Після вибору відкриття бізнесу «з нуля», користувач має здійснити такі кроки:
- обрати послуги самостійно або за допомогою опитувальника;
- заповнити реквізити юридичної особи, що підлягає реєстрації;
- вибрати форму оподаткування;
- заповнити інформацію щодо обраних послуг на кроці «Обрані послуги»;
- перевірити та підтвердити правильність даних;
- підписати сформовану комплексну заяву КЕП та очікувати на рішення.
Отримати послугу можна буде на будь-якому етапі запуску чи розвитку власної справи. Наприклад, дійсні ФОП зможуть розширити бізнес.
Наразі послуга на етапі тестування і запрацює найближчим часом для усіх українців.
Комплексна послуга е-Підприємець розробляється у межах проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом та впроваджується Академією електронного управління Естонії.
Мета – посилити українську систему інновацій та розвиток відповідної державної політики.
Ключовим фактором для швидкої відбудови та трансформації країни є інноваційне підприємництво. Глобальна візія визначає вектори розвитку інноваційного майбутнього та встановлює ключові пріоритети.
У фокусі – вдосконалення оборонно-технічного сектору, покращення якості життя громадян через сучасні медичні та біотехнологічні рішення, екологічна відбудова з акцентом на “зелені” тренди, розумні технології міст та урбанізація, розвиток людського капіталу, підтримка цифрової грамотності та STEM-освіти, а також розбудова економіки без кордонів. Зокрема:
- Безпілотні підводні апарати (AUV)
- Напівпровідники
- Штучний інтелект
- GreenTech
- MedTech
- BioTech
- DefenсeTech
- Edtech
- Кібербезпека
- Розширена реальність (XR)
- AgriTech
- Адаптивна економіка
Візія пропонує нову організаційну структуру менеджменту, що дозволить ефективно формувати й реалізовувати політику у сфері інновацій:
- Мінцифра відповідатиме за посилення координації;
- Рада з розвитку інновацій — за обговорення, підготовку й погодження стратегії;
- Заступники з цифрової трансформації (CDTO) у міністерствах — за формування інноваційної політики в різних галузях;
- CDTO в областях — за впровадження політики в регіонах;
- Державна агенція з розвитку інновацій — за реалізацію стратегії й пошук інвестицій в інновації.
Глобальна інноваційна візія України містить чотири розділи: “Інновації сьогодні”, “Інновації майбутнього”, “Інноваційна візія України 2030” та “Стратегія інновацій”. Детальний аналітичний документ на понад 100 сторінках охоплює всі сектори і доступний за посиланням: https://winwin.gov.ua.
Мінцифри оголошує громадське обговорення стратегії. Долучайтеся до обговорення – надсилайте пропозиції і коментарі на [email protected].
Команда Офісу ефективного регулювання BRDO рада виступати партнером з напрацювання стратегії.