Сьогодні Парламент України розглянув та підтримав законопроєкт № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», що закріплює за англійською мовою статус мови міжнародного спілкування в Україні.
До розробки документу долучалися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та інформаційної політики України і команда Офісу ефективного регулювання BRDO.
Чому це важливо?
Дослідження Мінцифри показало, що:
Що передбачає законопроєкт?
Володіти англійською мовою будуть зобов’язані кандидати на посади:
Окрім цього, законопроєкт передбачає застосування англійської мови під час взаємодії з іноземцями в роботі підрозділів екстреної допомоги населенню та під час перетину ними державного кордону України, а також у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я.
Також відповідно до законопроєкту, інтернет-представництва (зокрема, вебсайти) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, поряд з версією державною мовою, повинні мати оновлювану версію англійською мовою.
Створення належних умов для опанування англійської громадянами України сприятиме інтеграції українців у європейську спільноту, формуванню суб’єктності України у світових глобалізаційних процесах та підвищенню рівня конкурентоспроможності нашої держави, зростанню її інвестиційної та туристичної привабливості. Ми вітаємо це рішення українського Парламенту і сподіваємося на якнайшвидше застосування закону у всіх сферах життя країни.
Титан – міцний, як сталь, метал, але майже удвічі легший і дуже стійкий до корозії. Використовується в аерокосмічній, автомобільній, медичній (імпланти, протезування, косметика), оборонній галузях, а також у виробництві побутової, комп’ютерної та мобільної техніки. Двоокис титану є поширеним пігментом у виробництві будь-чого, наприклад, інгредієнтом у декоративній косметиці і сонцезахисних кремах з натуральним складом. Все, що має білий колір (пігулки, фарби, навіть AirPods), – містить титан. Титан є четвертим у списку найрідкісніших елементів на нашій планеті і внесений до списку критичної сировини ЄС. А Україна – серед топ-10 країн, що мають найбільші поклади цієї критичної сировини.
Згідно із законодавством України, інформація про запаси титанових руд є державною таємницею. Водночас державна геологічна служба США оцінює наші запаси у розмірі 8,4 млн т станом на 2022 рік, що становить 1,12% від світових запасів титану. Багато експертів оцінюють розвідані та нерозвідані запаси титанови руд в Україні на рівні 10%. За даними АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) Україна має близько 20% зафіксованих світових запасів титанових руд.
На базі розсипних родовищ титану діє Іршанський ГЗК у Житомирській області. У Дніпропетровській області здійснюється видобування титанових (ільменітових) концентратів Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом. Обидва підприємства належать до складу державного АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», що є ледь не єдиним державним підприємством української титанової галузі поряд із приблизно десятком приватних, найбільшим із яких є ТОВ ВКФ «Велта».
Також розробляються такі родовища: Валки-Гацківське родовище й Ісаківська ділянка Межирічного родовища у Житомирській області, Бирзулівське родовище у Кіровоградській області, Вовчанське родовище у Дніпропетровській області, а також Західна та Східна ділянки родовища Балка Крута, яке є техногенним родовищем циркон-рутил-ільменітових рудних пісків Малишевського родовища Дніпропетровської області.
До початку повномасштабного вторгнення РФ Україна була одним із найбільших виробників діоксиду титану в світі, посідаючи шосте місце з обсягом 564 тис. т. За даними Геологічної служби США, частка України у світовому виробництві ільменіту становила більше 6%, рутилу – майже 15%. Частина сировини перероблялася на титанову губку (від 6 до 12 тис. т на рік), металевий титан і вироби з нього.
Підприємства титанової галузі України територіально зближені і розташовані в освоєних районах з розвиненою промисловою структурою та транспортом. Це дає змогу суттєво розширити наявні виробничі можливості з видобутку та переробки титану і створити в Україні повний цикл переробки титану з виробництвом продукції з високою доданою вартістю.
Єврокомісія відзначила, що Україна є значним світовим постачальником титану і може стати потенційним постачальником понад 20 елементів із переліку критичної сировини до ЄС. Відповідно, серед запланованих заходів ЄС у сфері торгівлі зазначається і підтримка інвестицій у видобувну і переробну галузі України, що працюють із рідкісними елементами.
Відповідно для того, щоб інвестори, у першу чергу приватні, мали бажання інвестувати в Україну, необхідно створити привабливі умови для цього. У 2021 році Указом Президента України № 306 було введене в дію рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави», серед переліку яких є і титанові руди. А 28 березня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 01.12.2022 №2805-IX. Цей закон створює нові правила у галузі надрокористування і фактично перезапускає галузь із метою розвитку і залучення інвестицій.
Тим не менше, новий закон не вирішує увесь спектр проблем інвестиційної привабливості галузі надрокористування в Україні. Для системного залучення інвестицій у титанову сферу необхідно забезпечити сприятливі умови як для потенційних інвесторів, так і для наявних гравців на ринку та держави:
Усього цього можна досягти шляхом подальшої дерегуляції ринку, впровадженням ефективних фінансово-економічних інструментів (кредитування, державні гарантії тощо), розвитком експортного потенціалу, інвестиціями в молоде покоління спеціалістів, впровадженням міжнародних стандартів (зокрема щодо оцінки запасів корисних копалин JORC) та багатьма іншими інструментами.
Але насамперед Україні потрібна працююча та ефективна промислова політика, зокрема щодо розвитку титанової галузі.
Експерти проєкту «Розробка нового Кодексу України про надра» працюють у цьому напрямку. Серед іншого, на 2023 рік заплановано оновлення дослідження інвестиційних барʼєрів та ризиків для європейських інвесторів в український сектор надрокористування, підготовлене Проєктом у 2022 році, а також розробка методології щодо визначення критичної сировини.
Щоб не пропустити оновлення від Проєкту, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
Проєкт «Розробка нового Кодексу України про надра» впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Проєкту і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
DREAM – це державна електронна екосистема, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення. Тобто всі проєкти відновлення, їхнє фінансування, витрати, підрядники, донори, бенефіціари тощо будуть зберігатися в одному місці онлайн і будуть доступні для публічного моніторингу.
Для того, щоб випробувати оновлені функції системи, а також навчити представників громад користуватися всіма інструментами DREAM, і триває бета-тестування, до якого відтепер можуть долучитися усі охочі організації.
Хто вже взяв участь у бета-тестуванні?
На середину жовтня у бета-тестуванні, яке було закритим на той час, взяли участь понад 150 органів управління. Серед них – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та всі його регіональні служби, Міністерство охорони здоровʼя, Міносвіти, Мінкульт, КМДА, ПРООН, АТ “Укрзалізниця”, а також 19 ОВА.
Окрім самого бета-тестування, із учасниками проводилися офлайн-зустрічі, вебінари, працювали окремі чати з органами місцевого самоврядування і був створений чат новин “DREAM інфо”.
За підсумками закритих етапів бета-тестування уже розроблені інструкції і рекомендації з використання екосистеми DREAM для органів місцевого самоврядування, створені окремі канали підтримки і комунікації, заплановані зустрічі і презентації в регіонах за участю Проєктного офісу DREAM та організацій-партнерів.
Що далі?
Бета-тестування триває і з 14 листопада відкрите для всіх – долучитися може будь-яка громада, обласна та міська адміністрація, державне підприємство, установа чи організація. Для цього потрібно подати заявку, заповнивши гугл-форму.
Оновлений функціонал структурує картку кожного проєкту відповідно до міжнародних стандартів та інтегрує етапи та питання, важливі для потенційних донорів та інвесторів відновлення. Наприклад, обґрунтування невідкладності потреби, порівняння альтернативних технічних рішень та обґрунтування вибору рішення до реалізації, наявність проєкту в стратегічних документах, наявність результатів соціоекологічної оцінки та підходи до її проведення, наявність документації на земельну ділянку. Окрім того, новий функціонал інтегрує показники, що матимуть критичне значення для пріоритезації проєктів.
Після завершення бета-тестування відбудеться офіційний запуск оновленого функціоналу. Слідкуйте за офіційними каналами DREAM i BRDO, щоб отримати найновішу інформацію.
Оновлений кабінет користувача DREAM реалізується як пілотне впровадження Галузевої системи управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.
Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проекту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проектами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
В Україні запустять Єдиний державний реєстр домашніх тварин – Уряд днями ухвалив відповідну Постанову.
Інформація в реєстрі:
Програмне забезпечення майбутнього реєстру розробляє команда BRDO на платформі Дія.Engine.
Під час візиту до ветеринарного лікаря будь-який власник тварини може добровільно та безоплатно зареєструвати свого улюбленця в Реєстрі.
Буде сформований профайл тварини: дані про клінічний огляд, проведені вакцинації, стерилізацію, обробки та інші ветеринарні маніпуляції. Така інформація буде доповнюватись та оновлюватись під час кожного наступного візита до ветеринара.
Спочатку реєстр міститиме інформацію про котів, собак, далі послуга буде маштабована й на інших тварин.
Додатково у Реєстрі можна буде зафіксувати зміну власника, а також інформацію про втрату або знайдення домашньої тварини.
Проблема відсутності загальнонаціонального електронного реєстру домашніх тварин та їх обліку особливо гостро постала після початку повномасштабного вторгнення.
В умовах війни багато домашніх улюбленців загубились, були покинуті або «осиротіли». Відсутність можливості швидко отримати інформацію про власників тварин серйозно ускладнила процес їх повернення та/або прилаштування.
Постраждала велика кількість притулків, що були зруйновані чи пошкоджені. Переміщення та передача тварин до інших притулків, приватних утримувачів та прилаштування відбуваються часто безконтрольно через неможливість швидко зафіксувати дані в електронному форматі та потім їх відслідкувати.
Відсутність централізованої бази ветеринарних даних суттєво збільшує ризик розповсюдження захворювань та інфекцій в регіонах і загального погіршення епідеміологічного стану.
Ідентифікація домашніх котів та собак є вимогою законодавства ЄС.
Впровадження Реєстру ще на один крок наблизить Україну до створення ветеринарного паспорта тварини в Дії, аби документи домашніх улюбленців завжди були під рукою.
Також Реєстр дозволить:
Функціональність Реєстру покриватиме потреби чотирьох основних груп користувачів: власників домашніх тварин, представників установ ветеринарної медицини, представників комунальних підприємств та посадових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства та ДПСС.
Розробка Реєстру наразі триває. Після завершення технічних робіт та тестування ветеринарами буде оголошено про запуск проєкту.
Проєкт створено з ініціативи Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації України в межах та за рахунок коштів програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС (ІнноЛабЄС)», що реалізується німецьким товариством міжнародного співробітництва «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ).
Залучити інвестиції для реалізації проєктів з будівництва об’єктів промисловості та енергетики Україні допоможе законопроєкт № 9627, ухвалений ВРУ в першому читанні.
Розроблений за участі команди BRDO, ЗП № 9627 спрощує процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок. Задля цього вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема:
1. Спрощується порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів (у разі, якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні) для розміщення:
Законодавчі зміни не стосуватимуться:
Таке спрощення буде діяти протягом дії правового режиму воєнного стану та п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості.
2. До Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зможуть вноситися відомості містобудівного кадастру (на період до створення такого кадастру).
3. Витяги з містобудівної документації будуть створюватись з використанням ЄДЕССБ.
4. Під час дії правового режиму воєнного стану та протягом п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості допускатимуться встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок для зазначених вище цілей за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні.
Спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок сприятиме реалізації інвестиційних проєктів, необхідних для швидкого та ефективного відновлення промисловості нашої держави у повоєнний період. Імплементація ЗП стане в нагоді не лише для залучення приватних інвестицій, а і для будівництва промислових обʼєктів, які споруджуватимуться за рахунок бюджетних коштів (для прикладу, у сфері розбудови оборонно-промислового комплексу).
Законопроєкт № 9627 розроблявся командою BRDO в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Уряд Німеччини виділив додаткові кошти на підтримку постачальників електронних комунікаційних послуг на деокупованих територіях України та через програму ReACT4UA / EU4Business. Всього буде надано 70 грантів кожен до 10 000 євро (видаватиметься у гривневому еквіваленті) у прозорий спосіб прийому заявок.
Для того, щоб зробити процес подання на гранти максимально прозорим, зрозумілим і ефективним, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO проведуть онлайн-семінар для усіх зацікавлених заявників, на якому розкажуть про основні етапи подання заявок, а також дадуть відповідь на питання учасників.
Про що ви дізнаєтеся із семінару?
Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom 14 листопада, 2023 (вівторок), з 11:00 до 13:00.
Реєстрація на семінар обовʼязкова за посиланням: https://forms.gle/VfYmSkaL7fj3aUG39. Дані збирає та опрацьовує ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO).
Деталі щодо конкурсу, аплікаційна форма, перелік вимог до заявників й інша інформація доступні за посиланням.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах програми міжнародної співпраці ReACT4UA (Resilience/Recovery Accession – Competitiveness – Trade) / EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, яку ініціювали Європейський Союз та уряд Німеччини. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційну підтримку надає: Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Уряд затвердив Постанову № 1151 «Деякі питання оренди гідротехнічних споруд» розроблену Мінагрополітики та Держрибагентством, до написання якої долучилися експерти BRDO.
Українська аквакультура має надзвичайний потенціал, і це — суттєва зміна регуляторного поля, що сприятиме розвитку галузі.
Що передбачає документ?
Постанова КМУ № 1151 змінює правила оренди гідротехнічних споруд та затверджує:
Чому ці зміни важливі для підприємців?
Запроваджуються прозорі механізми надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми.
Загалом порядки направлені на спрощення правил і процедур укладення типових договорів оренди, форми яких також затверджені постановою КМУ. Завдяки цьому нарешті врегульовуються правовідносини, пов’язані з безхазяйними гідротехнічними спорудами, що в майбутньому має збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над розвитком української галузі аквакультури в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
Уряд Німеччини виділив додаткові кошти на підтримку постачальників електронних комунікаційних послуг на деокупованих територіях України та через програму ReACT4UA / EU4Business. Всього буде надано 70 грантів кожен до 10 000 євро (видаватиметься у гривневому еквіваленті) у прозорий спосіб прийому заявок, що розпочинається вже зараз.
За даними Міністерства цифрової трансформації України, 91 оператор в Україні перебуває на межі банкрутства внаслідок евакуації населення через військові дії та нездатність багатьох українців оплачувати послуги доступу до Інтернету через зростання безробіття. Навіть у таких складних умовах оператори намагаються відновити мережі та забезпечити доступ до Інтернету. Адже відсутність зв’язку, зокрема, є перешкодою для повернення людей додому.
«Необхідно підтримати операторів широкосмугового зв’язку, щоб вони залишалися в бізнесі і могли відновити інтернет-з’єднання для громадян, бізнесу та органів влади на деокупованих територіях України. Для цього Німеччина надає гранти», – пояснив Хаген Еттнер, директор програми EU4Business, GIZ.
На грант можуть податися постачальники електронних комунікаційних послуг, що працюють у Київській (без міста Київ), Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Луганській областях. Пріоритет надаватиметься тим заявникам, що працюють або планують відновити роботу на деокупованих територіях.
Грантові кошти можуть бути витрачені на придбання обладнання та матеріалів, оплату рахунків за електроенергію, орендної плати, виплати, необхідні для утримання мереж, зарплати працівників. Детальніше тут.
Дедлайн подачі заявок – четвер, 30 листопада 2023 року, 23:59.
Аплікаційна форма, детальний перелік вимог до заявників, процедура визначення переможців й інша інформація щодо гранту доступна за посиланням.
Для зацікавлених заявників буде проведено онлайн-семінар із поясненнями щодо заповнення розділів анкети-заявки. Семінар відбудеться 14.11.2023 з 11:00 до 13:00. Реєстрація на семінар за посиланням: https://forms.gle/VfYmSkaL7fj3aUG39. Дані збирає та опрацьовує ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO).
За довідковою інформацію щодо конкурсу звертайтеся до команди BRDO:
Катерина Парунова, грант-менеджер [email protected]. У темі листа зазначайте, будь ласка: « EU4Business Telecom – додаткові запитання».
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах програми міжнародної співпраці ReACT4UA (Resilience/Recovery Accession – Competitiveness – Trade) / EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, яку ініціювали Європейський Союз та уряд Німеччини. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційну підтримку надає: Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
31 жовтня відбулася презентація поточної версії публічного інтерфейсу для отримання даних (Application Programming Interface, АРІ), який надає доступ до відкритих даних DREAM.
Екосистема DREAM будується за принципом «всі бачать все» та має на меті забезпечити повну прозорість та підзвітність проєктів відновлення — від планування до введення в експлуатацію.
«Відкриті дані матимуть велике значення для управління відновленням, це основа довіри. Тільки за умови прозорості і підзвітності ми можемо розраховувати на фінансування та підтримку відбудови. Система DREAM з самого початку задумувалася як кейс тісної співпраці держави, громадськості і міжнародних партнерів — маємо продовжувати спільну роботу над покращенням системи. Відкриті дані допоможуть в цьому», — зазначила Олександра Азархіна, Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Завдяки АРІ всі дані по проєктах, заведених в DREAM, стали доступними для професійних користувачів, які працюють з інструментами аналітики. Наразі в систему заведені понад 1700 проєктів, і Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України разом з Проєктним офісом DREAM працюють над тим, щоб їх кількість зростала.
Велика частина даних створюється у Галузевій системі управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.
Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проекту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проектами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
API доступний онлайн.
Відеозапис презентації: https://youtu.be/30MWgHPT_vg
Урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції від початку року переглянула понад тисячу дозвільних документів для бізнесу. Утім, дерегуляційна реформа на цьому не завершена. Далі МРГ сфокусується, зокрема, на перегляді інструментів за зверненнями бізнесу, працюватиме над дерегуляцією окремих секторів та допомагатиме втілити рекомендації щодо скасування чи оптимізації інструментів в конкретні рішення. Про це під час спільного онлайн-заходу Міністерства економіки та Центру економічної стратегії «Дерегуляція роботи бізнесу. Проміжні підсумки та плани на майбутнє» розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
«Від початку 2023 року, урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції розпочала плановий перегляд регуляторних інструментів для бізнесу. І наразі дійшла до кінця складеного списку. Переглянуто понад тисячу дозвільних документів. Майже чверть з них за результатами перегляду ми рекомендували скасувати, більше половини – спростити або цифровізувати. Економічна вигода для бізнесу від втілення рекомендацій МРГ, за розрахунками Офісу ефективного регулювання BRDO, до прикладу лише у сфері регулювання Мінекономіки становитиме 1,4 млрд грн. В аграрній галузі – 8,5 млрд грн. В будівництві – понад 250 млн грн», – зазначила Юлія Свириденко.
Заступник Міністра економіки Олексій Соболев розповів детальніше про подальші кроки реформи дерегуляції. Зокрема, про переведення системи державного нагляду та контролю на ризико-орієнтований підхід.
«Вже маємо напрацьований проєкт закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)”. Це запровадить ризико-орієнтований підхід. Тобто якщо підприємець нічого не порушував, то і перевірки до нього не приходитимуть. Також наступний крок – перегляд та оптимізація роботи інспекцій», – зазначив Олексій Соболев.
«У 2021 році було здійснено понад 200 тисяч перевірок бізнесу, у 2022 році – 11 тисяч, а станом на кінець жовтня 2023 року близько 15 тисяч. Звісно, в цьому році перевірок більше, ніж у 2022 році, на що є об’єктивні причини – бізнес працює. Але, незважаючи на це, їхня кількість після введення мораторію на перевірки бізнесу зменшилась у десятки разів й нічого не сталося. Тобто чи є сенс повертатися до класичних перевірок, які діяли до 24 лютого 2022 року – питання риторичне. Висновок один: формат та методи інспекційних перевірок необхідно змінювати», – додав Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер.
Більше про підходи до визначення пріоритетів дерегуляції розповів Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Потрібно, щоб на системній основі щороку на базі аналізу та опитувань підприємців ми бачили графік, скільки грошей підприємці витрачають. На базі цього можна ставити цілі. Проблемні точки можна буде бачити і оцінити, наскільки ефективна дерегуляція, чи не придумали органи влади якісь нові регуляторні інструменти, тощо. Ця робота – це частина переходу від тимчасового рішення до системної роботи», – зазначив Олексій Дорогань.
У своїй презентації Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов розповів про щаблі перебігу реформи дерегуляції в Україні та озвучив рекомендації фахівців ЦЕС щодо подальших заходів:
«Ми рекомендуємо концентруватись на точкових регулюваннях, які мають найбільший вплив, та таких, що стосуються найбільшої кількості підприємців, і в пошуку таких опитувати бізнес щодо того, яке регулювання заважає найбільше. Крім того, варто дуже обережно переглядати регулювання секторів, які безпосередньо впливають на життя громадян, зокрема, охорону праці та здоров”я, також секторів, які не просто так заслуговують на регулювання – монополії, тощо», – зазначив Дмитро Горюнов.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, Міністерство зараз працює над втіленням у життя рекомендацій Міжвідомчої робочої групи.
«Дерегуляція нашого Міністерства розпочалась у грудні 2022 року із плідної співпраці з Державною регуляторною службою. Після того, під час роботи МРГ з дерегуляції ми доповнили список змін. Зокрема, 61 інструмент держрегулювання ми скасовуємо, ще 61 – відправили на спрощення або цифровізацію. Ряд НПА нами вже розроблено – це і проєкти постанов, і законопроєкти – направлені на погодження і вже опрацьовуються, щоби були конкретні результати після роботи МРГ», – розповів Сергій Власенко.
«Я дуже радий, що в планах роботи МРГ є взагалі перегляд архітектури нагляду та контролю як такого. І наша оцінка така, що робота групи супер-ефективна, це дає надію, що держава свого часу буде реформувати і податкову службу, і митну, і дивитись на фінансовий ринок, нашу економічну свободу, нашу фінансову свободу. Це дає надію, і давайте переходити до перегляду сфер нагляду та контролю», – підсумував дискусію Виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.
Довідково:
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням Уряду 13 січня 2023 року. До робочої групи, співголовою якої є Перший Віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. До роботи МРГ залучені експерти Офісу ефективного регулювання, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії (За підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів), EasyBusiness, Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”, USAID/UKAid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
DREAM – це державна електронна екосистема, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення. Тобто всі проєкти відновлення, їхнє фінансування, витрати, підрядники, донори, бенефіціари тощо будуть зберігатися в одному місці онлайн і будуть доступні для публічного моніторингу.
У листопаді запрацює оновлений функціонал кабінету користувача в системі DREAM для всіх ініціаторів проєктів відновлення, бета-тестування якого наразі триває.
Хто вже взяв участь у бета-тестуванні?
На середину жовтня у бета-тестуванні взяли участь 157 органів управління. Серед них – Міністерство охорони здоровʼя, Міносвіти, Мінкульт, Агентство відновлення, КМДА, ПРООН, АТ “Укрзалізниця”, а також 19 ОВА. ТОП-5 найактивніших ОВА – Київська, Кіровоградська, Львівська, Вінницька, Дніпропетровська. А серед територіальних громад — Ірпінська, Високопільська, Куяльницька, Баштанська, Вознесенська, Фастівська, Бориспільська та ін.
Окрім самого бета-тестування, із учасниками проводилися офлайн-зустрічі, вебінари, працювали окремі чати з органами місцевого самоврядування і був створений чат новин “DREAM інфо”.
За підсумками перших етапів бета-тестування уже розроблені інструкції і рекомендації з використання екосистеми DREAM для органів місцевого самоврядування, створені окремі канали підтримки і комунікації, заплановані зустрічі і презентації в регіонах за участю Проєктного офісу DREAM та організацій-партнерів.
Що далі?
Оновлений функціонал структурує картку кожного проєкту відповідно до міжнародних стандартів та інтегрує етапи та питання, важливі для потенційних донорів та інвесторів відновлення. Наприклад, обґрунтування невідкладності потреби, порівняння альтернативних технічних рішень та обґрунтування вибору рішення до реалізації, наявність проєкту в стратегічних документах, наявність результатів соціоекологічної оцінки та підходи до її проведення, наявність документації на земельну ділянку. Окрім того, новий функціонал інтегрує показники, що матимуть критичне значення для пріоритезації проєктів.
Запуск оновленого функціоналу відбудеться в листопаді після завершення бета-тестування, тож слідкуйте за офіційними каналами DREAM i BRDO, щоб отримати найновішу інформацію.
Оновлений кабінет користувача DREAM реалізується як пілотне впровадження Галузевої системи управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.
Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проєкту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проєктами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
Як світ та Європа синхронізують зростання бізнесу з вимогами ЄЗК та інших “зелених” стратегій? З якими проблемами зіштовхуються вітчизняні представники аквакультурного бізнесу? Як уряд може допомогти українським виробникам подолати відставання від інших виробників у світі?
Міжнародний попит на морепродукти зростає, а аквакультура відіграє ключову роль в його задоволенні. Кілька цифр на підтвердження: у 2022 році обсяг світового ринку галузі становив 75,6 мільйонів тонн, до 2028 року він, за підрахунками міжнародних експертів, досягне 100,3 мільйона тонн. На жаль, український ринок наразі відстає від світового за рівнем технологічності та темпами зростання: в 2020 році ми виробили усього лише 0,02% продукції аквакультури в світі.
Водночас потенціал в української аквакультури – величезний, і її розвиток має стати однією з пріоритетних задач сьогодення. Трендом майбутнього може стати марикультура України, адже природні та кліматичні умови нашого краю ідеально сприяють її розвитку.
Як світ та Європа синхронізують зростання бізнесу з вимогами ЄЗК та інших “зелених” стратегій? З якими проблемами зіштовхуються вітчизняні представники аквакультурного бізнесу? Як уряд може допомогти українським виробникам подолати відставання від інших виробників у світі?
За оцінкою Комітету рибного господарства продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), середньорічний показник споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції у світі у 2018 – 2020 роках становив 20,5 кілограма на душу населення, з яких майже 52% – продукція аквакультури. Відповідно до прогнозів, у 2030 році цей показник має становити вже 21,2 кілограма.
На сьогодні світова аквакультура є спрямованою на технологічність, стає більш конкурентоспроможною та адаптивною, залучаючи інвестиції та сприяючи інноваціям. Зростання попиту на морепродукти підштовхує ринок до розвитку. Здатність аквакультури вирощувати різноманітні водні види в контрольованому середовищі ідеально узгоджується з потребою в стабільному та надійному постачанні морепродуктів. Цей фактор забезпечує значний внесок у глобальну продовольчу безпеку та економічне зростання успішних гравців ринку.
Крім задоволення продовольчих потреб, аквакультура відіграє певну роль у відновленні здоров’я та стійкості морської екосистеми, не завдає їй шкоди порівняно з промисловим рибальством, тому є безумовно важливим інструментом blue transformation. Блакитна трансформація – це сукупність політик, які дозволять світу досягнути цілей sustainable blue economy. Стійка блакитна економіка, в свою чергу, це важлива складова світового зеленого курсу загалом та Європейського зеленого курсу (ЄЗК) зокрема, необхідна для досягнення екологічних і кліматичних цілей всього людства. Вона включає низку економічних напрямків і відповідних політик, які разом визначають, чи відповідає використання ресурсів океану вимогам сучасності.
Пошук компромісу між задоволенням потреб користувачів водних ресурсів для цілей аквакультури у морських, солонуватих та прісноводних водоймах, ефективністю та ощадливістю використання вод, а також забезпечення продовольчої безпеки є ключовими питаннями у сприянні сталому розвитку блакитної економіки та аквакультури.
Аквакультурі в межах розвитку стійкої блакитної економіки в ЄС приділяється особлива увага.
Наразі продукція аквакультури становить лише 25% споживання морепродуктів у ЄС, а аквакультура ЄС становить менше 2% її світового виробництва. Проте Європа налаштована це змінити: розвиток стійкої блакитної економіки є одним з напрямків Зеленої угоди, який на сьогодні забезпечує 4,5 мільйона робочих місць в Європі. Цей напрям охоплює всі галузі та сектори, пов’язані з океанами, морями та узбережжями: судноплавство, рибальство, виробництво енергії, порти, верфі, наземна аквакультура та виробництво водоростей, прибережний туризм.
На сьогодні основним джерелом фінансування інноваційності, розширення кола субʼєктів, що стають частиною блакитної економіки, є Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF). Цей фонд було засновано в 2021 році, і діятиме він по 2027 рік. Його робота спрямована на підтримку спільної рибальської політики ЄС (Common fisheries policy, CFP), морської політики ЄС і порядку денного ЄС щодо міжнародного управління океаном.
Діяльність фонду також сприяє досягненню цілі сталого розвитку ООН – «збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів», яку зобов’язується виконувати ЄС.
Яким чином EMFAF підтримує субʼєктів аквакультури? Насамперед – дофінансуванням. Підприємці отримують гроші за наступним алгоритмом:
Процедура може дещо відрізнятись в різних країнах ЄС, але загальний принцип отримання допомоги є саме таким. Виділяючи допомогу на підтримку аквакультури, ЄС сподівається на швидку адаптацію аквакультури до вимог сучасності, використанню чистіших джерел енергії, зменшення негативного впливу діяльності людини на моря та океани, збільшення кількості розроблених інноваційних проектів, які забезпечують стале використання водних і морських ресурсів.
В умовах війни першочерговим завданням України є забезпечення продовольчої безпеки населення, збільшення виробництва базових харчових продуктів тощо. Однак паралельно необхідно інвестувати ресурси в майбутнє, зокрема – в сприяння розвитку перспективних галузей господарства. В сфері аквакультури держава має сконцентруватись на забезпеченні гармонійного поєднання підтримки продовольчої безпеки держави та раціонального, невиснажливого використання водних біоресурсів.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над покращенням регуляторного поля у сфері аквакультури. У вересні було проведено опитування субʼєктів господарювання ринку, яке показало, що:
Ці цифри наочно демонструють необхідність ефективної взаємодії бізнесу аквакультурної галузі та українського уряду. 2022-2023 роки, незважаючи на надзвичайно складні умови обумовлені військовими діями, все ж стали дуже продуктивними в частині законодавчих змін для української рибної галузі загалом і аквакультури зокрема. Фактично, розпочато комплексну реформу рибної галузі, реалізація якої продовжується і сьогодні.
На сьогодні головними викликами для української аквакультури є:
Відсутність достатніх інвестицій — ще одна нагальна проблема галузі. Для їх залучення потрібно більше, ніж заманливі перспективи збуту продукції. Інвестори, зовнішні та внутрішні, вимагають належних умов роботи. І гарантувати їх має держава. Українській аквакультурі необхідне сучасне законодавство та належні регуляторні норми, а також державна підтримка. Орієнтиром може стати вищезгаданий приклад аквакультурної політики ЄС. Втілення цих планів можливе лише за умови законодавчих реформ галузі.
Передусім йдеться про законопроєкт № 8119, що спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства. Створення нового інвестиційного законодавства дозволить спростити процеси оренди на ринку, запровадити механізми рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти.
Документ пропонує конкурсну основу для залучення інвестицій на базі інвестиційних проєктів, відкриті аукціони та можливість отримання максимальної вигоди як державі, так і субʼєктам господарювання.
Також маємо зареєстрований законопроєкт № 9545. Документ пропонує запровадити електронну систему простежуваності походження продуктів рибальства та аквакультури, що означатиме можливість ідентифікувати будь-якого субʼєкта ринку та будь-який обʼєкт регулювання, фіксуватиме всі операції. Електронна система охоплюватиме процес формування та маркування партій, першого продажу, продажів транспортування та можливість простежуваності до кінцевого споживача обʼєктів аквакультури.
Також законопроєкт передбачає визначення основних правових, економічних та організаційних засад забезпечення простежуваності продуктів рибальства та аквакультури; впровадження в національне законодавство України сертифікатів: походження водних біоресурсів (Certificate of Origin), вилову водних біоресурсів (Catch Certificate), реекспорту водних біоресурсів (Re-export Certificate); запровадження свідоцтв про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них, які є обов’язковими для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час експортно-імпортних операцій та реекспорту.
Крім того, доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них (ЗП №9546).
Україна працює над створенням умов для розвитку аквакультури, що є стратегічною ціллю держави, закріпленою в Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року. Тож задля досягнення максимально ефективного результату маємо зосередитись на виконанні завдань з реалізації цієї стратегічної цілі, продовжити роботу над законодавчим врегулюванням проблемних питань сектору і створенням нормативно-правового регулювання, що відповідатиме законодавству ЄС, принципам Спільної політики рибальства ЄС та ЄЗК.
Матеріал опубліковано у Delo.ua
Важливий крок для українського рибного господарства: запрацювала еРиба, Єдина державна електронна система управління галуззю. Постанова КМУ № 1076, завдяки якій це стало можливо, була розроблена за участі команди BRDO, а також представників наукових кіл та ГО.
❓Що зміниться?
Відтепер суб’єкти господарювання, які планують рибалити у промислових масштабах або здійснювати дослідний вилов, можуть декларувати право на це онлайн. Документ формується, підписується та подається в автоматичному режимі до еРиби. Незабаром сервіс стане доступний і на порталі Дія.
Запроваджений постановою експериментальний проєкт з цифровізації триватиме 2 роки. Подати декларацію суб’єкти господарювання мають до 1 листопада ➡️ https://efish.gov.ua/
❓Чому це важливо?
Декларування права на промислове рибальство – тільки перший інструмент електронної системи. Вже незабаром в еРибі стануть доступні:
🔹 декларування права на дослідний вилов;
🔹 послуга з отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову.
Електронна система еРиба сприятиме розвитку рибного господарства та аквакультури України. За підрахунками експертів, ринок тіньової продукції в цій сфері наразі складає 850 млн грн щорічно – масштабна цифровізація дозволить цього позбутися.
Нагадаємо, що міжнародний попит на продукцію аквакультури тільки зростатиме: обсяг світового ринку, який в 2022 році становив 75,6 мільйонів тонн, до 2028 року, за прогнозами експертів, досягне 100,3 мільйона тонн. Українські підприємці галузі рибного господарства мають потенціал стати його успішними гравцями.
Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства та онлайн-послугу розробили Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки USAID / UK Аid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» та Офісу ефективного регулювання BRDO.
Цьому питанню був присвячений Всеукраїнський форум, який відбувся 12 жовтня у Кам’янці-Подільському.
Подія організована з ініціативи Мінагро, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та BRDO в межах проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО за підтримки USAID / UK Аid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Україна має величезний потенціал для розвитку аквакультури: ми маємо понад 1 млн га водного плеса, це стави і озера, штучні водойми, каскад дніпровських водосховищ, лимани тощо. Практично у кожній громаді є десятки водойм і цей потенціал потрібно використовувати.
Обговорити нагальні питання розвитку галузі зібралися народні депутати України, керівництво Мінагрополітики, Держрибагентства, місцевих органів влади м. Кам’янець-Подільський, ДУ «МТЦ з аквакультури», представники аквакультурного бізнесу, громадськості та міжнародні експерти. Метою заходу було напрацювати практичні кроки з розвитку аквакультури та застосовувати їх на національному рівні.
Держрибагентство поінформувало учасників форуму про основні аспекти розвитку української аквакультури. Зокрема про загальний стан справ в аквакультурі, актуальні проблеми, які потребують невідкладного вирішення, основне регулювання цієї сфери. Було представлено Концепцію розвитку аквакультури, якою визначено першочергові кроки для стимулювання її розвитку.
Під час форуму йшлося також і про міжнародний досвід розвитку аквакультури, зокрема, в Іспанії, Хорватії, Румунії, Норвегії та Туреччині. Окремо презентовано особливості рибництва та ринку риби у Польщі, наведено приклади формування ланцюжків доданої вартості в аквакультурі цієї країни.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над покращенням регуляторного поля у сфері аквакультури. У вересні було проведено опитування субʼєктів господарювання ринку, яке було презентоване в рамках Всеукраїнського форуму і показало, що:
Враховуючи вектор розвитку блакитної економіки ЄС та світу, українська аквакультура має величезний потенціал для розвитку, нарощування обʼємів виробництва продукції ти виходу на міжнародні ринки. На сьогодні головними викликами для галузі є:
Презентація дослідження BRDO ➡️ https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/Akvakultura_prezentatsiya-1.pdf
Відеозапис заходу ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=jxdb0VKl3ks
В колонці для Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) пояснює Ігор Самоходський, керівник сектору “ІТ та Телеком” BRDO.
Україні потрібне безпрецедентне відновлення. Сила відкритих даних може забезпечити прозорість у цьому процесі.
Велика війна призводить до великої руйнації. З початку повномасштабного вторгнення рф Україна відновлює пошкоджену критичну інфраструктуру, частково завдяки міжнародній фінансовій підтримці. Незважаючи на це, суми, необхідні для післявоєнного відновлення, є безпрецедентними: Світовий банк оцінює загальні потреби країни в $411 мільярдів.
Але і це лише частина потреб. Відновлення України вимагатиме не лише фінансів, але й впевненості у процесі, як всередині держави, так і за її межами. Якщо громадськість не довірятиме проєктам відновлення – в небезпеці опиниться політична стабільність країни, якщо їм не довірятимуть міжнародні партнери – в небезпеці опиниться фінансування.
Контроль за відновленням інфраструктури буде складним, оскільки проєкти реконструкції мають різні моделі фінансування, керівників і технічні характеристики. Важливе завдання – збір інформації з офіційних джерел, яка зберігається в системах складної структури. Нові цифрові рішення потрібні для забезпечення не лише прозорості відновлення, але і його цілковитої підзвітності.
Відкриті дані як інструмент досягнення прозорості
Цифрові дані уможливлюють машинний аналіз, створення цифрових рішень, автоматизоване відстеження та інші важливі процеси. Політика відкритих даних забезпечує доступність таких даних, передбачаючи активну публікацію урядом машиночитаних даних.
На практиці це означає, що набори даних (такі як дані реєстру підприємств) публікуються на веб-порталі та можуть бути завантажені в цілому будь-ким. Не потрібно подавати заявки, пояснювати причини запиту даних, очікувати схвалень, платити за інформацію або аналізувати кожний запис окремо. Достатньо перейти на веб-сайт та завантажити повний набір даних або скористатися зручним сервісом на основі відкритих даних.
Доступність наборів відкритих даних дозволяє проводити автоматизований аналіз даних, виявляти закономірності та взаємозв’язки та створювати зручні сервіси для різних користувачів. Це приносить користь громадськості, активістам зі сфери протидії корупції та журналістам, а також звичайним громадянам. В цьому полягає сила відкритих даних.
Більше того, дані, придатні для машинного аналізу, легше використовувати тим, хто не володіє мовою, якою дані викладені (в даному випадку українською). Для перекладу цифрового вмісту достатньо цифрових інструментів.
До війни Україна була європейським лідером з відкритих даних
Перед війною Україна була однією з провідних країн Європи щодо реалізації політики відкритих даних. Країна активно впроваджувала відповідне законодавство, зокрема почала діяти за принципом “open by design and by default” ще до прийняття ЄС Директиви щодо відкритих даних.
Практично всі дані про державні закупівлі були відкриті завдяки системі ProZorro. Дані про публічні фінанси були доступні через відкриту платформу e-Data. Бізнес-реєстр (ЄДР), фінансова звітність та сотні інших важливих наборів даних також були оприлюднені в форматі open data.
Попередні досягнення у роботі з відкритими даними дозволили створити численні платформи для верифікації осіб та аналізу державних закупівель, системи для пошуку судових рішень, службу моніторингу стану навколишнього середовища в Україні. Статистика за 2021 рік показує, що перед війною ці послуги щороку використовували 5-7 мільйонів користувачів. Українські цифрові платформи електронного управління, які працювали зокрема і за рахунок відкритих даних, здобули міжнародне визнання як одні з найкращих цифрових рішень у світі.
В галузі будівництва, на якій безперечно буде зосереджена увага під час відбудови України, наявність відкритих даних від Державної архітектурно-будівельної інспекції України сприяла покращенню ситуації.
Однак військовий стан призвів до обмеження доступу до даних, внаслідок чого Україна втратила свої лідерські позиції в цій сфері. Спочатку доступ до Порталу відкритих даних було повністю заблоковано. З часом обмежений доступ до деяких наборів даних відновили, але процес повернення до повноцінного доступу триває досі.
Українські громадські організації вже направили уряду численні колективні листи з вимогою знову оприлюднити ключові набори open data. Коаліція RISE Ukraine склала список тих з них, які є пріоритетними для забезпечення прозорого відновлення.
Важливо визнати, що, незважаючи на війну, відкритість даних є необхідною для запобігання корупції, підвищення ефективності уряду та побудови довіри до розподілу бюджету. Водночас Росія може використовувати певні дані для підвищення ефективності своїх військових дій проти України, зокрема персональні дані (особливо на окупованих територіях), а також інформацію про об’єкти інфраструктури та підприємства. Дотримання балансу між відкритістю і безпекою – це проблемне питання в умовах війни, вирішення якого вимагає обережного аналізу, але надмірне обмеження доступу до даних точно не є відповіддю.
Відкриті дані про відбудову
Незважаючи на всі поточні виклики, українські публічні органи працюють над цифровими системами управління відновленням. Центральними є Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і Digital Restoration EcoSystem for Accountable Management (DREAM).
РПЗМ міститиме інформацію про усю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок військової агресії. Інформація збирається безпосередньо від постраждалих осіб, у тому числі за допомогою мобільного додатка Дія, який також надає користувачам доступ до адміністративних послуг і загалом відіграє критично важливу роль в житті українців від початку повномасштабного вторгнення рф. Урядова постанова, яке врегульовує роботу РПЗМ, передбачає публікацію наявної в реєстрі інформації у форматі відкритих даних.
DREAM – це система для підзвітного управління відновленням України. Наразі вона доступна в базовій версії, збір та оновлення даних тривають. Система дозволить аналізувати основні соціальні та економічні показники регіонів або населених пунктів, створювати проєкти відновлення для вирішення існуючих проблем, знаходити фінансування та управляти всіма етапами їх реалізації. “Нова ІТ-система дозволить відстежувати весь цикл, від проєктування, публічних закупівель, будівництва, відбудови та ремонту до введення в експлуатацію готових об’єктів”, – обіцяє віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.
Для забезпечення прозорості уряд України розробляє DREAM разом з громадськими організаціями, серед яких – Коаліція RISE Ukraine. Було анонсовано, що DREAM функціонуватиме за принципом “open by design and by default“, тож цифрова та правова архітектура системи дозволять оприлюднювати відкриті дані. Це забезпечить доступ до інформації про проєкти відновлення як українському суспільству, так і міжнародним партнерам.
Відновлення України буде складною задачею. Забезпечення прозорості процесу є передумовою довіри української громадськості і міжнародної спільноти. Для досягнення цього необхідно використовувати рішення та підходи, які вже зарекомендували себе як ефективні в Україні, і в яких Україна продемонструвала світове лідерство. Отже, відкриті дані мають стати основою цифрової прозорості під час процесу відновлення, з урахуванням того, що публічна доступність певних даних може створювати безпекові ризики. Пошук правильного балансу стане черговим викликом для України, але це завдання, впоратись із яким для країни життєво необхідно.