Цьому питанню був присвячений Всеукраїнський форум, який відбувся 12 жовтня у Кам’янці-Подільському.
Подія організована з ініціативи Мінагро, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та BRDO в межах проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО за підтримки USAID / UK Аid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Україна має величезний потенціал для розвитку аквакультури: ми маємо понад 1 млн га водного плеса, це стави і озера, штучні водойми, каскад дніпровських водосховищ, лимани тощо. Практично у кожній громаді є десятки водойм і цей потенціал потрібно використовувати.
Обговорити нагальні питання розвитку галузі зібралися народні депутати України, керівництво Мінагрополітики, Держрибагентства, місцевих органів влади м. Кам’янець-Подільський, ДУ «МТЦ з аквакультури», представники аквакультурного бізнесу, громадськості та міжнародні експерти. Метою заходу було напрацювати практичні кроки з розвитку аквакультури та застосовувати їх на національному рівні.
Держрибагентство поінформувало учасників форуму про основні аспекти розвитку української аквакультури. Зокрема про загальний стан справ в аквакультурі, актуальні проблеми, які потребують невідкладного вирішення, основне регулювання цієї сфери. Було представлено Концепцію розвитку аквакультури, якою визначено першочергові кроки для стимулювання її розвитку.
Під час форуму йшлося також і про міжнародний досвід розвитку аквакультури, зокрема, в Іспанії, Хорватії, Румунії, Норвегії та Туреччині. Окремо презентовано особливості рибництва та ринку риби у Польщі, наведено приклади формування ланцюжків доданої вартості в аквакультурі цієї країни.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над покращенням регуляторного поля у сфері аквакультури. У вересні було проведено опитування субʼєктів господарювання ринку, яке було презентоване в рамках Всеукраїнського форуму і показало, що:
Враховуючи вектор розвитку блакитної економіки ЄС та світу, українська аквакультура має величезний потенціал для розвитку, нарощування обʼємів виробництва продукції ти виходу на міжнародні ринки. На сьогодні головними викликами для галузі є:
Презентація дослідження BRDO ➡️ https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/Akvakultura_prezentatsiya-1.pdf
Відеозапис заходу ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=jxdb0VKl3ks
В колонці для Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) пояснює Ігор Самоходський, керівник сектору “ІТ та Телеком” BRDO.
Україні потрібне безпрецедентне відновлення. Сила відкритих даних може забезпечити прозорість у цьому процесі.
Велика війна призводить до великої руйнації. З початку повномасштабного вторгнення рф Україна відновлює пошкоджену критичну інфраструктуру, частково завдяки міжнародній фінансовій підтримці. Незважаючи на це, суми, необхідні для післявоєнного відновлення, є безпрецедентними: Світовий банк оцінює загальні потреби країни в $411 мільярдів.
Але і це лише частина потреб. Відновлення України вимагатиме не лише фінансів, але й впевненості у процесі, як всередині держави, так і за її межами. Якщо громадськість не довірятиме проєктам відновлення – в небезпеці опиниться політична стабільність країни, якщо їм не довірятимуть міжнародні партнери – в небезпеці опиниться фінансування.
Контроль за відновленням інфраструктури буде складним, оскільки проєкти реконструкції мають різні моделі фінансування, керівників і технічні характеристики. Важливе завдання – збір інформації з офіційних джерел, яка зберігається в системах складної структури. Нові цифрові рішення потрібні для забезпечення не лише прозорості відновлення, але і його цілковитої підзвітності.
Відкриті дані як інструмент досягнення прозорості
Цифрові дані уможливлюють машинний аналіз, створення цифрових рішень, автоматизоване відстеження та інші важливі процеси. Політика відкритих даних забезпечує доступність таких даних, передбачаючи активну публікацію урядом машиночитаних даних.
На практиці це означає, що набори даних (такі як дані реєстру підприємств) публікуються на веб-порталі та можуть бути завантажені в цілому будь-ким. Не потрібно подавати заявки, пояснювати причини запиту даних, очікувати схвалень, платити за інформацію або аналізувати кожний запис окремо. Достатньо перейти на веб-сайт та завантажити повний набір даних або скористатися зручним сервісом на основі відкритих даних.
Доступність наборів відкритих даних дозволяє проводити автоматизований аналіз даних, виявляти закономірності та взаємозв’язки та створювати зручні сервіси для різних користувачів. Це приносить користь громадськості, активістам зі сфери протидії корупції та журналістам, а також звичайним громадянам. В цьому полягає сила відкритих даних.
Більше того, дані, придатні для машинного аналізу, легше використовувати тим, хто не володіє мовою, якою дані викладені (в даному випадку українською). Для перекладу цифрового вмісту достатньо цифрових інструментів.
До війни Україна була європейським лідером з відкритих даних
Перед війною Україна була однією з провідних країн Європи щодо реалізації політики відкритих даних. Країна активно впроваджувала відповідне законодавство, зокрема почала діяти за принципом “open by design and by default” ще до прийняття ЄС Директиви щодо відкритих даних.
Практично всі дані про державні закупівлі були відкриті завдяки системі ProZorro. Дані про публічні фінанси були доступні через відкриту платформу e-Data. Бізнес-реєстр (ЄДР), фінансова звітність та сотні інших важливих наборів даних також були оприлюднені в форматі open data.
Попередні досягнення у роботі з відкритими даними дозволили створити численні платформи для верифікації осіб та аналізу державних закупівель, системи для пошуку судових рішень, службу моніторингу стану навколишнього середовища в Україні. Статистика за 2021 рік показує, що перед війною ці послуги щороку використовували 5-7 мільйонів користувачів. Українські цифрові платформи електронного управління, які працювали зокрема і за рахунок відкритих даних, здобули міжнародне визнання як одні з найкращих цифрових рішень у світі.
В галузі будівництва, на якій безперечно буде зосереджена увага під час відбудови України, наявність відкритих даних від Державної архітектурно-будівельної інспекції України сприяла покращенню ситуації.
Однак військовий стан призвів до обмеження доступу до даних, внаслідок чого Україна втратила свої лідерські позиції в цій сфері. Спочатку доступ до Порталу відкритих даних було повністю заблоковано. З часом обмежений доступ до деяких наборів даних відновили, але процес повернення до повноцінного доступу триває досі.
Українські громадські організації вже направили уряду численні колективні листи з вимогою знову оприлюднити ключові набори open data. Коаліція RISE Ukraine склала список тих з них, які є пріоритетними для забезпечення прозорого відновлення.
Важливо визнати, що, незважаючи на війну, відкритість даних є необхідною для запобігання корупції, підвищення ефективності уряду та побудови довіри до розподілу бюджету. Водночас Росія може використовувати певні дані для підвищення ефективності своїх військових дій проти України, зокрема персональні дані (особливо на окупованих територіях), а також інформацію про об’єкти інфраструктури та підприємства. Дотримання балансу між відкритістю і безпекою – це проблемне питання в умовах війни, вирішення якого вимагає обережного аналізу, але надмірне обмеження доступу до даних точно не є відповіддю.
Відкриті дані про відбудову
Незважаючи на всі поточні виклики, українські публічні органи працюють над цифровими системами управління відновленням. Центральними є Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і Digital Restoration EcoSystem for Accountable Management (DREAM).
РПЗМ міститиме інформацію про усю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок військової агресії. Інформація збирається безпосередньо від постраждалих осіб, у тому числі за допомогою мобільного додатка Дія, який також надає користувачам доступ до адміністративних послуг і загалом відіграє критично важливу роль в житті українців від початку повномасштабного вторгнення рф. Урядова постанова, яке врегульовує роботу РПЗМ, передбачає публікацію наявної в реєстрі інформації у форматі відкритих даних.
DREAM – це система для підзвітного управління відновленням України. Наразі вона доступна в базовій версії, збір та оновлення даних тривають. Система дозволить аналізувати основні соціальні та економічні показники регіонів або населених пунктів, створювати проєкти відновлення для вирішення існуючих проблем, знаходити фінансування та управляти всіма етапами їх реалізації. “Нова ІТ-система дозволить відстежувати весь цикл, від проєктування, публічних закупівель, будівництва, відбудови та ремонту до введення в експлуатацію готових об’єктів”, – обіцяє віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.
Для забезпечення прозорості уряд України розробляє DREAM разом з громадськими організаціями, серед яких – Коаліція RISE Ukraine. Було анонсовано, що DREAM функціонуватиме за принципом “open by design and by default“, тож цифрова та правова архітектура системи дозволять оприлюднювати відкриті дані. Це забезпечить доступ до інформації про проєкти відновлення як українському суспільству, так і міжнародним партнерам.
Відновлення України буде складною задачею. Забезпечення прозорості процесу є передумовою довіри української громадськості і міжнародної спільноти. Для досягнення цього необхідно використовувати рішення та підходи, які вже зарекомендували себе як ефективні в Україні, і в яких Україна продемонструвала світове лідерство. Отже, відкриті дані мають стати основою цифрової прозорості під час процесу відновлення, з урахуванням того, що публічна доступність певних даних може створювати безпекові ризики. Пошук правильного балансу стане черговим викликом для України, але це завдання, впоратись із яким для країни життєво необхідно.
Сьогодні Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі». Ця постанова запроваджує механізм декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі.
Що змінюється?
Зазначені процеси будуть здійснюватися з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.
Затвердження постанови сприятиме зручності у виконанні обов’язків суб’єктами господарювання щодо:
Протягом реалізації експериментального проєкту подавати декларації можна буде щороку до 1 листопада дистанційно в електронній формі та безоплатно з використанням одного із компонентів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.
Окрім цього, завдяки запровадженню таких електронних декларацій субʼєкти господарювання отримають можливість в подальшому брати участь в аукціонах з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів та отримати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів. З іншого боку, державні органи отримують дієвий інструмент визначення кількості потенційних користувачів водних біоресурсів та їхнього матеріально-технічного забезпечення.
Дякуємо Уряду за ухвалення безпрецедентного для українського рибного господарства документу та очікуємо на його успішну реалізацію.
Проєкт постанови розробили фахівці Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України Офісом ефективного регулювання BRDO, а також представниками наукових кіл та громадських організацій.
Дерегуляція ринку медичного канабісу та технічних конопель скоро стане реальністю.
Нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендував законопроєкт про медичний канабіс №7457 до другого читання.
Законопроєкт спрямований на імплементацію найкращого досвіду у сфері регулювання обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу (його ізомерів та їхніх стереохімічних варіантів), що дозволить створити умови для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування та проведення наукових досліджень ефективності конопель. Законопроєкт регулює використання канабісу не тільки в медичних, а й у промислових цілях, а також науковій і науково-технічній діяльності.
Офіс ефективного регулювання BRDO кілька років активно наголошує на необхідності вирішення питання медичного канабісу та декриміналізації технічних конопель (промислових). Команда BRDO долучались до розробки проєкту №7457 та брала участь у Міжвідомчій робочій групі при КМУ щодо дерегуляції господарської діяльності, зокрема і ринку технічних конопель, з головною метою – вивести ринок технічних конопель з-під загального регулювання наркотичних засобів.
Законопроєкт №7457 пропонує:
Питання врегулювання обігу й використання канабісу в Україні давно потребує позитивного вирішення, адже гаряча дискусія про це в українському суспільстві триває вже багато років. Закликаємо народних депутатів підтримати законопроєкт №7457 у другому читанні.
На засіданні цього тижня МРГ з дерегуляції розглядала наявні в українському законодавстві вимоги до бізнесу щодо обов’язкового страхування. На думку робочої групи, деякі з них є недоцільними і ускладнюють роботу підприємців.
За результатами обговорення було ухвалено рекомендації щодо скасування обов’язкового страхування:
Також на засіданні розглянули можливість скасування деяких вимог державних будівельних норм. Із проханням про це до МРГ звернулись представники операторів мобільного зв’язку.
Зокрема, йдеться про обов’язкове встановлення:
Бізнес зауважує, що встановлення такого обладнання суперечить Правилам пожежної безпеки в галузі зв’язку та спричиняє обтяжуючі витрати. На практиці у операторів відсутня об’єктивна необхідність встановлювати такі системи та засоби, оскільки обладнання мобільного зв’язку є малопотужним та цілком безпечним за характеристиками займання. Перед остаточним ухваленням рішення з цього питання МРГ вирішила провести додаткові дослідження.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Наприкінці вересня у США відбулася Ukraine Infrastructure Reconstruction Reverse Trade Mission, організована U.S. Trade and Development Agency, в якій взяла участь делегація представників українського уряду, бізнесу, експертного середовища у сфері економічних реформ та інвестицій.
Завданням делегації було обговорити відбудову України з американськими колегами – урядовцями, політиками, інвесторами – та спільно сформувати чітке розуміння ефективних способів підтримки майбутнього відновлення економіки та торгівлі в нашій державі.
Стати членами делегації було запрошено виконавчого директора BRDO Олексія Дороганя та керівницю сектору «Регуляторна політика» BRDO Ганну Башняк.
Що таке «reverse trade mission» USTDA?
USTDA (Агентство з торгівлі та розвитку США) допомагає компаніям створювати робочі місця в США шляхом експорту американських товарів і послуг для пріоритетних інфраструктурних проєктів у країнах з економікою, що розвивається. Ця держустанова пов’язує американський бізнес із закордонними замовниками, які потребують його продукту. Побудова таких партнерств розвиває стійку інфраструктуру та сприяє економічному зростанню обох сторін.
Reverse trade missions – інструмент, яким USTDA для цього користується. Розглядаючи відбудову як масштабний інвестиційний проєкт, цього разу американці запросили в Вашингтон reverse trade mission представників України.
Хто представляв Україну та США?
Українська делегація складалася з представників Міністерств енергетики, економіки, соцполітики, аграрної політики та продовольства, цифрової трансформації, Державних агентств енергоефективності, а також відновлення та розвитку інфраструктури України. Бізнес та експертне середовище представляли BRDO, ISE Group, ISSP Україна, Агросем, UkraineInvest, Українська вітроенергетична асоціація.
З американського боку з українською делегацією спілкувались співробітники державних інституцій, аналітичних інститутів, сенату, консалтингових фірм, бізнесу тощо.
Що обговорювали в рамках reverse trade mission?
Протягом кількох днів у Вашингтоні обговорювались ключові питання відновлення України та можливості для американських decision makers допомогти нам у їх вирішенні. Зокрема, торкалися таких тем:
Окремі консультації стосувалися галузей економіки та держуправління в Україні, які попри війну можуть покращити свою роботу в партнерстві з американськими інституціями: йшлося про цифрову трансформацію, енергетику, інфраструктуру, сільське господарство тощо.
За результатами роботи Ukraine Infrastructure Reconstruction Reverse Trade Mission ми досягнули спільного розуміння у пріоритетних напрямках необхідних регуляторних та законодавчих змін для створення сприятливого бізнес-клімату, започатковано партнерства для реалізації проектів відбудови України.
Як спростити діяльність підприємців, що займаються транспортними перевезеннями?
Важливий крок — скасування чи оптимізація певних видів звітності, яку бізнес регулярно має подавати Державна служба статистики України. Перегляд 9 форм обовʼязкової звітності у сфері ДСС був нещодавно проведений командою BRDO за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Які проблеми було виявлено аналітиками?
Як можна вирішити проблеми?
Задля обговорення результатів аналізу днями відбулася онлайн-нарада, організована Державною регуляторною службою України. До обговорення долучилися представники субʼєктів господарської діяльності у сфері перевезень, Державної служби статистики України, Інституту економіки та прогнозування, а також експертного середовища.
Мета наради — прийняти зважені рішення щодо доцільності, обгрунтованості та порядку запропонованих експертами дій стосовно оптимізації звітності у сфері транспортних перевезень. Зробити більш актуальними експерти BRDO запропонували як безпосередньо саму звітність (форми, порядок, строки подання), так і деякі статистичні методології.
Обговоривши пропозиції BRDO зі стейкхолдерами, представники Держстату погодилися з доцільністю дерегуляційних ініціатив. Роботу з їх втілення на практиці вже розпочато — тож сподіваємось, ефект від зменшення регуляторного тиску перевізники відчують на собі вже незабаром.
Перегляд 9 форм обовʼязкової звітності у сфері ДСС відбувся в рамках масштабної реформи дерегуляції, що триває в Україні з січня 2023 року. За підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ з дерегуляції та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Українці вже звикли отримувати держпослуги онлайн, швидко та сучасно, зокрема через Дію. Кожен такий сервіс уможливлюють державні реєстри, саме вони становлять основу цифрової держави.
Донедавна значна частина з 400 українських державних реєстрів лишалася технологічно застарілою, вразливою до кібератак, чи взагалі зберігалася на папері. Нарешті Україна готова вирішити цю проблему системно.
Що таке Платформа реєстрів?
Днями було презентовано платформу Дія.Engine, продукт спільної роботи Мінцифри, Держспецзв’язку та ДП «Українські спеціальні системи», створений на базі Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів.
Це інструмент, який дасть державним органам змогу створювати реєстри та керувати ними.
Вартість розробки реєстру на цій платформі вдвічі нижча, порівняно зі звичайною. Строк розробки — у два-три рази коротший.
Хто вже працює з Платформою реєстрів?
Зараз уже 20 міністерств та ЦОВВ використовують Дія.Engine для створення більш ніж 50 реєстрів і понад 100 державних послуг.
Під час презентації про можливості нової платформи розповіли віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, заступник Міністра цифрової трансформації Валерія Іонан, керівниця проєктів цифровізації від німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Юлія Шапперт, Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
Про досвід використання Платформи командою Офісу ефективного регулювання BRDO, успішні кейси та загальні враження від інструмента розповів виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань.
Які проєкти BRDO реалізовує на Платформі реєстрів?
Загалом BRDO має досвід реалізації 5+ проєктів на базі Платформи. Деякі з них складаються з 2+ реєстрів в межах однієї системи, деякі вимагають комплексних рішень (створення публічних вебсайтів для незареєстрованих користувачів, розгалуженої рольової моделі користувачів тощо).
«Маємо широкий бекграунд використання даного інструмента, тож можемо впевнено вказати на його переваги, – зазначив Олексій. – Це уніфікований lowcode-підхід до розробки програмного забезпечення; вбудований інструмент інтеграцій; багаторівнева система підтримки та уніфікований підхід до безпеки; зручні інструменти для побудови форм та бізнес-процесів тощо. Впевнений, що активне використання Дія.Engine дозволить будувати в Україні справді цифрову державу прискореними темпами».
За вагомий внесок в розвиток проєктів на Дія.Engine BRDO в рамках презентації платформи було нагороджено подякою.
Платформу реєстрів було створено за підтримки Європейського союзу в рамках проєкту EU4DigitalUA, Фонд Східна Європа, GIZ Ukraine й уряду Німеччини.
15 вересня 2023 року в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» програми USAID АГРО, за ініціативи Держрибагентства та BRDO було проведено онлайн круглий стіл «Діалог з BRDO: між державою та бізнесом» в рамках якого обговорювались проблеми сучасної аквакультури.
До опитування щодо проблематики ринку та діалогу в рамках круглого столу долучилось більше 30 учасників представників бізнесу та наукової сфери, зокрема: БУ «Методично-технологічний центр з аквакультури», ТОВ «Забір’я», ПрАТ «Хмельницькрибгосп», ТОВ «ВІСМАР АКВА», ТОВ «АКВА», ТОВ «Науково-виробничий центр «ФОРЕЛЬ», ВГО Громада Рибалок України, ТОВ «АВГУСТУС», ТОВ «Карпатський водограй», ФГ «ГОЛУБА НИВА», ТОВ “Перша Аква-Промислова Компанія» та інші.
Під час презентації Офісом ефективного регулювання основну увагу було приділено обговоренню головних проблем аквакультури, зокрема що стосуються земельних питань, питань оренди (в тому числі гідротехнічних споруд), залучення інвестицій, оподаткування та ін. Було презентовано законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України, а саме законопроекти № 8119 щодо залучення інвестицій у розвиток аквакультури в Україні та № 9545, 9546 – щодо простежуваності водних біоресурсів.
Крім того Офісом було презентовано проекти порядків надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та рибогосподарської технологічної водойми.
Після презентації відбулось обговорення проблем та перспектив української аквакультури. Бізнес наголосив на необхідності вирішення проблем пов’язаних із безхазяйним майном (гідротехнічними спорудами) необхідним для ефективної реалізації своєї діяльності, важливості прийняття інвестиційного законодавства у сфері аквакультури, а також врегулюванні питань пов’язаних з орендою. Також проговорили проблеми повʼязані із строком дії дозвільних документів і оподаткуванням. Стейкхолдери ринку наголосили на необхідності запровадження системи простежуваності продукції аквакультури та відкритого, продуктивного діалогу між ними і органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Обговорення необхідних змін регуляторного поля у сфері аквакультури, а також проектів нормативно-правових актів, що спрямовані на покращення умов ведення бізнесу продовжуватиметься в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» програми USAID АГРО спільно з BRDO буде продовжуватись в рамках наступних круглих столів.
Бізнес має витрачати менше часу та зусиль на отримання дозволів від Держпродспоживслужби – таке рішення ухвалила МРГ з дерегуляції на останньому засіданні. Для цього необхідно осучаснити переліки продукції для імпорту, експорту та реекспорту, фітосанітарну експертизу та інші інструменти держрегулювання, якими опікується ДПСС.
МРГ рекомендувала цифровізувати:
Підхід до фітосанітарного контролю продукції рослинного походження для імпорту МРГ радить змінити на ризик-орієнтований. Тобто тих підприємців, які не мали порушень раніше, перевірятимуть рідше.
Окремі рекомендації МРГ стосуються оптимізації державного регулювання в цій галузі. Перелік продукції рослинного походження для імпорту, експорту та реекспорту варто переглянути та осучаснити, враховуючи нові фітосанітарні ризики, а також вимоги європейського та міжнародного законодавства.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності була створена в січні 2023 року. За час перебігу реформи дерегуляції вона переглянула вже понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень тощо. Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Коаліція RISE Ukraine, співзасновником і учасником якої є BRDO, виступила із заявою щодо необхідності відкриття реєстру декларацій і ветування законопроєкту № 9587-д, що ставить під загрозу прозоре і підзвітне відновлення України.
Що відбувається?
Минулого вівторка Верховна Рада України провалила голосування за правку до законопроєкту № 9534, яка передбачала негайне відкриття декларацій публічних осіб. Попри усі заклики громадськості, законодавцям не вистачило 27 голосів аби відкрити Реєстр декларацій уже зараз, а не через рік. Необхідна правка про відкриття декларацій до основного законопроєкту № 9534, ініційована Головою Комітету з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною, набрала лише 199 голосів.
А напередодні комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності зробив крок назад в антикорупційній реформі, підтримавши низку суперечливих норм в законопроєкті № 9587-д щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Передбачені цим проектом зміни до статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактично знищують адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання декларації та брехню в ній. Оскільки планується вважати несвоєчасного декларанта або декларанта, який «забув» задекларувати майно на 1,3 млн грн таким, що взагалі НЕ БУВ підданий адміністративному стягненню, якщо він сплатить відповідний штраф 850-1700 гривень за зафіксовану в автоматичному режимі несвоєчасно подану декларацію або 17000 – 42500 гривень за незадеклароване майно до 1,3 млн грн. Таким чином, проект передбачає те, що така особа навіть не потрапить до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Відповідно, порушуються принципи підзвітності і прозорості влади перед українським народом і міжнародними партнерами. Це, у свою чергу, підсилює політичну нестабільність під час війни, підриває довіру українського суспільства до процесів відбудови і впливає на зменшення обсягів міжнародної допомоги.
Якою є ситуація станом на зараз?
На ЗП № 9534 накладено вето. Очікуємо тексту пропозицій змін від Президента.
На ЗП № 9587-д вето не накладено.
Реєстр декларацій лишається закритим.
Інформація про владу лишається недоступною, що унеможливлює доброчесну відбудову України.
Що далі?
⚠️ Очікуємо на текст пропозицій Президента щодо змін до ЗП № 9534.
⚠️ Закликаємо невідкладно ветувати ЗП № 9587-д та відкрити реєстр декларацій.
Щоб показувати свої роботи в Києві, художниця Марія Тімченко планувала відкрити арт-галерею. Аж раптом жінка стала підозрюваною у кримінальній справі за звинуваченням у розповсюдженні порнографічного контенту.
Через те, що хтось поділився її еротичними картинами у месенджері Telegram, 37-річна художниця, за її словами, ризикувала отримати строк до трьох років позбавлення волі та $1,800 штрафу за розповсюдження порнографії. Ця ситуація переламала всі її попередні плани та змусила переїхати з України в Німеччину.
Виробництво та розповсюдження порнографії наразі заборонені в Україні. Розпливчасті законодавчі дефініції дозволяють відправити людину до в’язниці навіть за надсилання власних нюдсів партнеру.
У 2023 році вже було відкрито 699 справ за розповсюдження, продаж та виробництво порнографії, не враховуючи випадки дитячої порнографії.
Зокрема, в липні суд у Полтавській області оштрафував жінку майже на $1,000 за відправку двох еротичних відео своєму хлопцю. Тим часом у Сумській області чоловіка засудили до трьох років в’язниці з одним роком умовно за надсилання інтимних фото та відео через сайт знайомств.
Законодавці та правозахисники впевнені, що це повинно змінитися. На їхню думку, заборона порнографії десятиліттями шкодить звичайним громадянам: їх переслідують за добровільний порноконтент, водночас марнуючи на ці переслідування державні ресурси.
Наявне законодавство також є економічно застарілим, оскільки еротичний контент, хоч і протизаконний, вже приносить суттєві доходи до державного бюджету України.
Ярослав Железняк, один з ініціаторів свіжої спроби декриміналізації порнографії в Україні, назвав Kyiv Independent приблизні цифри: OnlyFans, одна з найбільших у світі платформ для еротичного контенту, вже принесла понад 34 млн гривень ($920,000) до державного бюджету України, сплативши ПДВ за перші шість місяців 2023 року.
«Це просто дурість: збирати податки за щось та водночас вважати це злочином, – стверджує Железняк. – Якщо ми декриміналізуємо порно, отримаємо менше корупції та більше податків до бюджету».
Законопроєкт № 9623, зареєстрований у Верховній Раді України з подачі Железняка та інших депутатів, не стосується декриміналізації дитячої порнографії, проституції чи торгівлі людьми. Навпаки – саме розслідування подібних справ, на думку Железняка, повинно бути пріоритетом для правоохоронних органів.
Дмитро Горюнов, експерт київського аналітичного центру «Центр економічних стратегій», говорить, що «виробництво товарів та послуг, які нікому не шкодять, не повинні бути заборонені або переслідувані законом». А створення порнографії – це прибуткове виробництво.
В усьому світі OnlyFans заробила трохи більше $1 мільярда у минулому фінансовому році. Європа принесла 15% цієї суми.
Платформа повідомила про загальні витрати користувачів у розмірі $5,55 мільярдів. З них виробники контенту отримали майже $4,5 мільярда, згідно з даними материнської компанії OnlyFans Fenix International.
Відштовхуючись від оцінки Железняка, якщо OnlyFans вже принесла $920,000 до державного бюджету у вигляді податків цього року, то контент-творці OnlyFans в Україні заробили близько $4,6 мільйона (за ставкою ПДВ 20%).
«Ми вважаємо, що у цій галузі активно працюють десятки тисяч людей (в Україні), можливо, сотні тисяч, від регулярної роботи з веб-камерами до використання OnlyFans часу до часу», – пояснює Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання (BRDO), незалежного аналітичного центру, спрямованого на реформування державного регулювання української економіки.
Швидкий пошук в Google показує, що деякі агенції обіцяють вебкам моделям заробіток до $2,000 на місяць за роботу в студії та до $700 на місяць за умови роботи з дому. Студії відкрито рекламуються у кожному великому місті України, водночас знаходячись поза законом.
Виходячи з приблизної кількості людей, які працюють у вебкам-студіях, оподаткування легальної порноіндустрії може приносити мільярди гривень на рік до державного бюджету, вважає Самоходський.
«Нижній поріг прибутку від податків може становити 1 мільярд гривень ($27 мільйонів) у перший рік декриміналізації, якщо студії вийдуть з тіньового ринку на легальний», – стверджує він, припускаючи, що надалі ця сума щороку збільшуватиметься на $2,7 мільйона.
Не варто забувати, що в Україні поширене не лише створення порноконтенту, а і його споживання. «Ми криміналізуємо порно, але займаємо місце серед топ-20 країн-користувачів Pornhub», – зауважує Самоходський.
Тіньовий ринок сприяє всіляким зловживанням з боку правоохоронних органів, від дрібної корупції до сексуального насильства.
«Наявні проблеми зі слідчими, які використовують законодавство для контролю тіньового ринку і поширення корупційних схем, – заявляє Железняк. – У тисячах випадків поліцейські вимагають не тільки гроші, але й сексуальні послуги в обвинувачених у справах, пов’язаних з порнографією».
Вебкам-студії також змушені платити за «захист»: правоохоронці отримують від їх власників хабарі в обмін на можливість продовжувати роботу.
Розслідування українського видання «Заборона» у 2020 році показало, що такі студії – легкі жертви для шантажу з боку корумпованих поліцейських.
Самоходський та Железняк вважають, що боротьба проти добровільної порнографії та особистих нюдсів є марнотратством ресурсів, і владі нарешті потрібно визначити свої пріоритети.
За оцінками Самоходського, правоохоронці витратили більше 80 000 годин протягом останнього року на розслідування випадків добровільного створення та поширення порноконтенту в Інтернеті.
Українські судді під час винесення вироків у таких справах мають звичку посилатися на «Міжнародну конвенцію про запобігання обігу і торгівлі порнографічними публікаціями», якій цього року виповнилося 100 років. Проте після розпаду СРСР незалежна держава Україна ніколи не підписувала цю конвенцію.
Війна не повинна стати на заваді реформуванню українського законодавства в частині, що стосується добровільної дорослої порнографії, стверджує Самоходський. На підтвердження він наводить факт: минулої осені, «в час більш активної фази війни», петиція про легалізацію еротики та порно зібрала 25 000 підписів, необхідних для її розгляду президентом.
Горюнов також зауважує, що правоохоронці не мають ресурсів для забезпечення дотримання поточного закону.
«Немає жодного шансу відстежувати кожний випадок створення та поширення порно, тож щоразу «цапом-відбувайлом» по суті стає випадкова людина», – каже він.
Железняк стверджує, що основна мета нового законопроєкта – не мільйонні надходження в держбюджет, а захист права громадян на приватне життя.
Олександра Мавка, 26-річна модель, учасниця організації TerOnlyFans, розповіла Kyiv Independent, що підтримує новий закон, оскільки він збільшує відповідальність за такі явища, як порно-помста та дитяча порнографія. Водночас, він дозволить українцям вільно надсилати інтимні фото своїм партнерам або заробляти гроші на такому контенті.
TerOnlyFans – волонтерський рух, що нюдсами збирає гроші для Сил Оборони України – з моменту свого створення у березні 2022 року задонатив більше $ 866 000.
Його назва є грою слів із назвою міжнародної платформи, проте на практиці TerOnlyFans та OnlyFans не пов’язані. Мавка стверджує, що обходить існуючі закони, розміщуючи онлайн лише відносно «цнотливі» фотографії.
«Поточний закон забороняє громадянам вільно використовувати власне тіло в спосіб, який нікому не шкодить», – каже вона.
Декриміналізація порноіндустрії не тільки принесе країні гроші. Українські підприємці та художники, такі як Тімченко, зможуть повернутися додому, щоб легально працювати.
«Я хочу повернутися, знову знайти місце для галереї і розвивати еротичне мистецтво саме в Україні, оскільки воно про красу, волю і бажання», – стверджує Тімченко.
«Якщо я хочу робити фотографії та розповсюджувати їх, це мій вибір, – впевнена Мавка. – Моє тіло, моє діло».
На даний момент доля порноіндустрії в Україні залишається невизначеною. Опитування від ZN.ua та RFE/RL показують, що українське суспільство поляризоване цим питанням.
Железняк, у свою чергу, сподівається, що новий закон буде ухвалено в найближчі місяці.
Матеріал опублікований у The Kyiv Independent
Кабмін затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (DESI), ухваливши відповідне розпорядження №774-р.
DESI (the Digital Economy and Society Index) – Індекс цифрової економіки та суспільства, що є стандартним інструментом вимірювання цифрової продуктивності ЄС. За допомогою цього індексу відстежується прогрес країн-членів ЄС щодо цифрової конкурентоспроможності, а вони, у свою чергу, отримують можливість пріоритезувати свої потреби в реформах та інвестиціях.
Впровадження показників DESI в Україні надасть можливість:
Запровадження європейських підходів до цифрової трансформації дозволить розширити права і можливості кожного громадянина України і посилить українські підприємства. Все це, у подальшому, забезпечить соціально-економічний розвиток України та її регіонів.
Фахівці Офісу ефективного регулювання (BRDO) проаналізували чинну політику і нормативну базу щодо збору даних в Україні, а також долучалися до розробки показників Індексу цифрової економіки та суспільства в межах проєкту EU4DigitalUA, що фінансується ЄС.
Питання відновлення інфраструктури українських портів та створення нових об’єктів, які здатні були б забезпечити існуючий попит на портові послуги, є вкрай актуальним.
Вирішенню цих питань сприятиме законопроєкт № 9664, днями зареєстрований у Верховній Раді України. До розробки документа долучилася команда BRDO.
Чому це важливо?
Повномасштабна війна призвела до руйнування портової інфраструктури країни, до змін вантажопотоків та збільшення навантаження на порти Дунайського регіону. Наявна інфраструктура переважно була побудована ще за радянських часів та експлуатується вже протягом 30-40 років поспіль.
Разом ці фактори аж ніяк не створюють сприятливі умови для залучення інвестицій у створення та розвиток портової інфраструктури та підсилення конкурентоспроможності українських морських портів.
Законопроєкт № 9664 усуває законодавчі недоліки у сфері забудови у внутрішніх морських водах, територіальному морі України та морських портах, а також виводить всі процеси у цифровізовану, прозору площину.
Що конкретно пропонує ЗП № 9664?
Як результат, ЗП унеможливить корупцію в цій сфері, а також забезпечить мільйонні прибутки до держбюджету країни через інвестиції. Такий розвиток портової галузі логічно лягає в план євроінтеграційного відновлення країни.
Два тижні тому групою депутатів на чолі із Ярославом Железняком був зареєстрований законопроєкт № 9623, що покликаний декриміналізувати добровільні дорослі порнографічні матеріали. Текст законопроекту розробляла робоча група за участі правоохоронного комітету ВРУ, держорганів та громадських організацій.
Як стало відомо, народний депутат Владлен Неклюдов реєструє альтернативний законопроєкт. Автори нового законопроєкту заявляють, що він покликаний захистити дітей і декриміналізувати ті порнографічні матеріали, які не передбачають отримання коштів. При цьому автори альтернативного законопроєкту пишуть, що поширення порно «в особистих некорисливих мотивах, не є суспільно небезпечним», але якщо це передбачає винагороду, то це є суспільно небезпечним злочином.
Експерти BRDO і громадських організацій, що виступали з ініціативою декриміналізації порнографії в Україні і долучилися до розробки ЗП № 9623, проаналізували альтернативний законопроєкт. Наш висновок: альтернативний законопроєкт посилює мінімальну та максимальну відповідальність за порно з участю повнолітніх, не змінюючи відповідальність за дитяче порно.
Що передбачають норми альтернативного законопроєкту?
Таким чином, автори альтернативного законопроєкту насправді пропонують:
Офіс ефективного регулювання BRDO виступає проти альтернативного законопроєкту. Він погіршить поточну ситуацію і поглибить проблеми, необхідність вирішення яких підтримало більше 20 громадський організацій (серед яких є об’єднання волонтерів та військових).
Закликаємо народних депутатів не підтримувати альтернативний законопроєкт, який реєструє народний депутат Владлен Неклюдов, та закликаємо Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендувати прийняти основний законопроєкт № 9623.