Навіть на тлі війни експорт ІТ-послуг становив 13% від сукупного експорту України у 2022 році. Загалом наша країна експортувала ІТ-послуг більше, ніж руд, металів, продуктів машинобудування або олій. Як змінилася ІТ-галузь за 5 років, вирішили з’ясувати аналітики BRDO.
У 2017 році команда сектору BRDO «ІТ та Телеком» опублікувала дослідження «Ринок розробки програмного забезпечення», провівши публічні консультації у Києві та Львові, а також онлайн щодо розвитку галузі й перешкод у державному регулюванні.
На той час експорт послуг із розробки програмного забезпечення становив 3,2 млрд дол. США (за 2016 рік), що забезпечило більше 4% експортних надходжень. Ринок забезпечував близько 100 тис. високооплачуваних робочих місць, де зарплата початківця у 5 разів перевищувала мінімальну заробітну платню в Україні.
Серед ІТ-міст лідерами були Київ, Харків і Львів. При цьому високий рівень заробітної плати зберігався незалежно від міста, що було суттєвим фактором регіонального розвитку.
Як змінилася ІТ-галузь за 5 років?
ІТ-експорт за 5 років зріс на 5,1 млрд дол. США і зростає далі попри війну. За прогнозом, у 2022 році він становитиме 7,6 млрд дол. США, що є втричі більшим, ніж показник 2017 року.
Частка експорту ІТ-послуг зростає щорічно, і у 2022 на тлі війни становила 12,9%.
У 2022 році у галузі працюють 331 тисяча фахівців. За 5 років ІТ-індустрія створила більше 180 тисяч робочих місць. Для порівняння, це дорівнює кількості робочих місць у 7 групах компаній МХП, або 9 меткомбінатах АрселорМіттал, або 3 мережах магазинів АТБ.
Київ, Харків і Львів і надалі є лідерами у кількості ІТ-працівників (99 тисяч, 44 тисячі і 35 тисяч співробітників відповідно). Швидко зростають і менші регіональні ІТ-спільноти. Так, найшвидші темпи показують Тернопіль й Івано-Франківськ – у цих містах кількість зайнятих в ІТ зросла на 185% і 171% відповідно. Не відстає й центр України – у Полтаві й Кропивницькому також активно створюються робочі місця в ІТ (+160% і +156% за 5 років відповідно).
Популярність ІТ-галузі зростає і серед вступників. Кількість вступників-бакалаврів на компʼютерні спеціальності становила 30 тисяч у 2021 році і зросла на 48% у порівнянні із 2017 роком. Найпопулярнішими спеціальностями є компʼютерні науки, інженерія програмного забезпечення, компʼютерна інженерія, а також кібербезпека.
Ще до повномасштабного вторгнення Урядом України був створений особливий правовий режим для ІТ-компаній під назвою Дія-Сіті. Він надає розширені можливості щодо оподаткування, форм найму співробітників та захисту авторського права. Ухвалення рішень щодо резидентства продовжилось і після початку повномасштабної війни – уже 28 лютого чотирьом компаніям було надано цей статус. Наразі резидентами Дія-Сіті є 379 компаній.
«Українська ІТ-індустрія показала неймовірне зростання за 5 років. Як з точки зору експорту, так і з точки зору нових робочих місць. Навіть під час війни галузь зростає й далі. ІТ-індустрія стала одним із основних факторів економічного розвитку України та економічної безпеки під час війни», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» BRDO.
Презентацію BRDO про зміни в ІТ-галузі за 5 років можна завантажити тут.
Дисклеймер:
Оцінка кількості зайнятих в галузі актуальна на квітень 2022 року. Для оцінки використана кількість активних ФОП за визначеними КВЕДами станом на 08.04.2022 (дата останнього оприлюдненого набору ЄДР) та кількість співробітників юридичних осіб за визначеними КВЕДами за 2021 рік (останні дані оприлюднені Державною службою статистики України).
Джерелом неточностей в такій оцінці можуть бути такі фактори:
Для аналізу були використані такі КВЕДи: 58.21, 58.29, 62.01, 62.02, 62.03, 62.09, 63.11.
BRDO вдячні компанії YouControl за люб’язно надані дані.
Дякуємо кожному, хто долучився до нашого опитування щодо потреб внутрішньо переміщених осіб. Які дані ми отримали та як використаємо їх в майбутньому?
У чому полягало дослідження?
Війна росії проти України щодня позбавляє наших громадян домівок, майна і навіть речей першої необхідності. Сотні тисяч людей наразі опинилися на межі гуманітарної катастрофи.
Команда BRDO з ініціативи та за підтримки Мінрегіону у рамках проєкту «Консолідоване реагування на гуманітарну кризу в Україні» провела дослідження з оцінки гуманітарних потреб ВПО.
Дякуємо кожному, хто долучився до опитування, ваш внесок надзвичайно важливий.
Які дані ми отримали?
1217 ВПО з різних регіонів України взяли участь у нашому опитуванні щодо визначення гуманітарних викликів.
Серед своїх нагальних потреб респонденти визначили забезпечення у одязі та взутті – 88,5%, необхідність засобів гігієни – 73%, продуктів харчування – 67,8%. Фінансової підтримки потребують 69,7%.
Як ми використаємо ці дані?
Ми презентуємо аналітичний звіт, де визначені ті потреби та проблеми, які є важливими для подолання гуманітарної кризи.
На основі результатів дослідження будуть розроблені алгоритми, які допоможуть оцифрувати процеси збору запитів та розподілу одягу для ВПО й будуть опрацьовані партнером проєкту P2P-платформою Lalafo Ukraine, а також будуть враховані під час запуску проєкту розподілу гуманітарної допомоги у вигляді одягу та взуття.
Окрім цього, результати опитування допоможуть у підготовці конкретних запитів до міжнародних організацій щодо тих речей, яких наразі не вистачає на складах, і необхідності запуску централізованої платформи.
Проєкт «Консолідоване реагування на гуманітарну кризу в Україні» реалізовується за підтримки «Проєкту підтримки Дія», що впроваджується UNDP Ukraine / ПРООН в Україні за фінансування Швеції.
З технічних конопель виготовляється папір для грошових банкнот, найміцніші канати та порох. Ринок цих унікальних рослин перспективний не лише для аграріїв, а й для української промисловості загалом, особливо – в умовах війни.
На сьогодні виробництво конопель в Україні нагально потребує дерегуляції та оновлення нормативно-правового поля. Держава має створити прості умови для розвитку підприємництва в цій сфері.
У чому полягає проблема ринку технічних конопель?
На сьогодні в Україні законодавчо дозволено вирощувати технічні коноплі зі вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08%. Для порівняння, у Європі, США, Канаді та Китаї дозволений рівень ТГК у промислових коноплях становить 0,3%.
Через занадто низький дозволений вміст ТГК українські агровиробники не можуть повноцінно конкурувати на міжнародному ринку, оскільки не мають права використовувати більшість сортів технічних конопель, зареєстрованих у світі.
Крім рівня ТГК, маємо ще низку регуляторних навантажень на бізнес, що лякають потенційних виробників:
Що кажуть виробники технічних конопель?
Незважаючи на зарегульованість ринку, підприємці в Україні залишаються зацікавлені в розвитку культивування та переробки технічних конопель навіть за таких умов. Так, сьогодні на Рівненщині планують створити індустріальний екопарк з вирощування цих культур.
Що пропонує змінити BRDO?
BRDO з 2020 року працює над дослідженням ринку технічних конопель в Україні, результатом якого стала Зелена книга «Ринок технічних конопель» та робота над дерегуляційними законодавчими ініціативами.
Наразі ми продовжуємо свою роботу над розробкою законодавчих змін, спрямованих на спрощення нормативного тиску на цей ринок.
Наша головна ідея: технічні коноплі не є наркотиками.
Це звичайна сільськогосподарська культура, щодо культивування та переробки якої не можуть застосовуватись жорсткі інструменти регулювання.
Зберігати традиційне українське виробництво, застосовуючи інноваційні підходи, сьогодні як ніколи актуально. Закликаємо відновлювати українську економіку разом, зокрема – за рахунок розвитку підприємництва на селі та виготовлення продукції з високою доданою вартістю, зокрема і з технічних конопель.
Обсяги відбудови України – безпрецедентні, проте важливо засвоїти уроки відбудови інших країн, зокрема, у питаннях швидкості реалізації проєктів, горизонту планування, запобігання корупції та активного залучення громадськості та місцевої влади.
Виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань узяв участь у конференції «Цифрові інструменти для відновлення України», де представники громадськості, влади, бізнесу та міжнародних організацій обговорили формування єдиного бачення відбудови та підходи до її цифровізації.
Всі учасники відбудови — як в Україні, так і за кордоном — мають об’єднати зусилля задля реалізації масштабних змін на основі взаємної довіри, прозорості та підзвітності. Саме тому важливим є використання електронних інструментів та систем, розкриття та використання відкритих даних. Ці принципи закладені в Електронну систему управління відбудовою, концепцію якої розробив Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з коаліцією RISE Україна.
Система буде побудована за принципом «парасольки», об’єднуватиме як електронні платформи міністерств, які вже успішно функціонують (наприклад, eRoad), та інтегруватиметься з іншими системами та модулями, що вже розроблені (Prozorro, новостворений Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна тощо), або розробка яких планується або здійснюється у співпраці з органами влади (наприклад, ГІС регіонального розвитку).
«Відбудова — це складний процес, у який будуть задіяні десятки тисяч проєктів. Як ними всіма управляти? Для цього ми розробили концепцію Єдиної електронної системи управління відбудовою ЕСУВ, щоб дотримуватися необхідних критеріїв прозорості, ефективності, підзвітності й антикорупційності», — розказав про концепцію Електронної системи управління відбудовою, розробленою Офісом ефективного регулювання BRDO у співпраці з коаліцією RISE Україна, Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO, співзасновник коаліції RISE Україна.
Система працюватиме за трьома основними принципами, зазначив він. Перший принцип — екосистемності, адже ЕСУВ поєднає багато цифрових документів, частина з яких вже успішно працюють. Другий — open by design, або всі бачать все, для громадського контролю процесу відбудови. Третій — трансакційність, тобто ЕСУВ буде не системою звітування, а системою, де відбудова повинна відбуватися. Ми створимо центральний «банк» проєктів, де всі проєкти матимуть зрозумілі етапи і єдиний стандарт опису для міжнародних донорів.
«Таким чином, у системі у кожного українця і в кожної організації буде своя роль у процесі відбудови і кожен з нас зможе впливати на нього» — зазначив він.
Віктор Нестуля, Оpen Contracting Partnership, RISE Україна, зазначив, що якість та кількість проєктів відбудови є величезним викликом. Не у всіх замовників відбудови наразі є спроможність забезпечити якісне супроводження проєктів, особливо в тих регіонах України, що найбільше постраждали від військової агресії. Транзакційна система управління відбудовою допоможе цю спроможність підсилити, адже буде супроводжувати користувача та підказувати йому, що саме він має зробити на кожному конкретному етапі життєвого циклу проєкту.
Віктор Нестуля нагадав, що Коаліція RISE Ukraine вже працює над розробкою і впровадженням Електронної системи управління відбудовою. «Ми вже розробляємо спільні рішення з міністерствами і Офісом Президента. Сподіваємося, що разом ми прийдемо до консолідованого бачення», — зазначив він.
Представники міжнародних партнерів запевнили в готовності підтримати амбітний план відновлення і модернізації України і наголосили на важливості чіткої координації міжнародної допомоги з боку України, а також побудови довіри між усіма учасниками процесу. Позаяк використання цифрових інструментів та відкритих даних, залучення громадянського суспільства є критично важливим для успіху відбудови.
Під час заходу було презентоване дослідження KSE щодо підходів до відбудови України, підготовлене за сприяння GIZ. Дослідження охоплює 144 світові випадки відновлення після катастроф за останні 10 років. Цей досвід містить чимало уроків, важливих для відновлення України. Зокрема, як зазначила очільниця KSE Institute Наталія Шаповал, можна виділити три ключові причини невдалих спроб відбудови. Перша — це провал в експорті експертизи, друга — короткий горизонт планування, а третя — незахищеність від військових та кримінальних ризиків.
Окремим вагомим викликом світових відбудов є корупція. «Вона виникає не тільки на топ-рівнях, чи в низах, а й серед великої кількості організацій, які імплементують ці проєкти», — зазначила Наталія Шаповал. За її словами, інфраструктура відновлення має містити всі кращі інструменти запобігання корупції на всіх рівнях. Антикорупційні реформи — досі актуальне питання для України, тому в Україні мають бути спеціалісти в уряді на добре платних посадах.
У заході також взяли участь:
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів KSE;
Максим Нефьодов, співкерівник проєкту KSE Institute «Росія заплатить» (Damaged.in.ua)
Христина Зелінська, проєктний менеджер Міністерства розвитку громад та територій України;
Олександра Азархіна, заступниця Міністра інфраструктури України;
Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України;
Фарід Сафаров, заступник Міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
Седіг Елемін інформаційний керівник UNDP;
Джулда Кіліте, керівник групи Європейської комісії з підтримки економічних та податкових реформ в Україні;
Віл’ям Тернер, заступник керівника групи з питань політики та економіки Посольства Великобританії в Україні;
Джей Мішель Тотт, керівник групи з питань антикорупції Агентства США з міжнародного розвитку в Україні;
Тимофій Милованов, президент KSE Group.
Конференція «Цифрові інструменти для відновлення України» була організована Київською школою економіки (Kyiv School of Economics, KSE), коаліцією RISE Україна та державною системою електронних аукціонів Prozorro.Продажі. Партнери заходу: BHP Foundation, Transparency International Ukraine, GIZ, Офіс ефективного регулювання BRDO, UKAID, Open Contracting Partnership, Проект ЄС «Прямуємо разом», Проект Damaged.in.ua, Abt Associates.
Запис трансляції конференції українською: https://fb.watch/guqHD5gWAB/
Запис трансляції конференції англійською: https://youtu.be/_AFAeswHnlc
Ми, представники/ці громадських організацій, а також небайдужі громадяни/ки, пропонуємо скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів. Відповідні статті Кримінального кодексу не відповідають статті 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Європейської Конвенції з прав людини та практиці ЄСПЛ.
Водночас пропонуємо заборонити лише окремі види порнографії (із застосуванням насилля, загрозою життю і здоров’ю людини, зоофілією, некрофілією тощо).
Еротичний контент зібрав понад 31 млн грн на цілі оборони України. Проте наразі виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією за порушення заборони є позбавлення волі на сім років. Закони посилаються на абстрактні поняття, як-от «негідні інстинкти», «нижчі інстинкти» й «антиетичні сцени». Вільне трактування цих понять дозволяє представникам органів правопорядку погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть в осіб, які створюють матеріали, що є далекими від порнографії.
Основою криміналізації будь-якого діяння є його суспільна небезпека. Дії, що не призводять до порушення прав інших осіб, не повинні бути кримінально карними.
Очевидно, що українське суспільство загалом не вважає порнографію чимось небезпечним:
І хоча наявні законодавчі барʼєри не здатні суттєво обмежити споживання або створення порнографічної продукції, тисячі людей зазнають кримінальних переслідувань за відповідною статтею. Вважаємо неприпустимим марнотратством, особливо під час війни, витрачати кошти Державного бюджету та сили органів правопорядку, судів і кримінально-виконавчої системи на притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, що не є суспільно небезпечними і при цьому мають значний рівень розповсюдженості у суспільстві, та виконання призначених покарань і стягнень.
Усе це свідчить, що сьогодні українське законодавство поки що не відповідає досвіду більшості країн-членів ЄС та міжнародним договорам.
Тож закликаємо народних депутатів, представників громадських організацій та всіх небайдужих громадян підтримати розроблені нами зміни до законодавства, що базуються на досвіді країн ЄС, міжнародних конвенціях та здоровому глузді.
|
Закон |
Суть змін |
|
Кримінальний кодекс України |
|
Наголошуємо, що ми НЕ пропонуємо декриміналізувати:
Просимо підтримати нашу пропозицію та поширити інформацію про неї.
Звернення відкрите до підписання. Повідомте нас про бажання долучитися, заповнивши анкету.
Запис обговорення можна переглянути тут.
Паздерська Валерія
Мосійчук Ірина, власниця стрімінгової компанії
Верещенко Ігор, слюсар
Криштоф Катерина, стрімерка
Величко Антон, студент
Барановська Анна, блогерка
Масований обстріл української енергетичної інфраструктури з боку РФ призвів до часткового та повного знеструмлення міст та цілих регіонів, багато з яких у результаті втратили одну з критичних послуг – водопостачання. Роботи з відновлення живлення вже ведуться, однак, ймовірно, цілеспрямовані обстріли енергооб’єктів для виведення їх з ладу триватимуть й надалі.
Керівник сектору “Енергетика” Антон Зоркін розказав виданню UBR.ua, в якій мірі українська енергосистема є стійкою та чи зможе вона працювати на забезпечення критичної інфраструктури під обстрілами.
З огляду на погрози керівництва РФ, можна припустити, що цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України триватимуть й надалі.
Стабільність її роботи багато в чому визначатиметься ефективністю роботи протиповітряної оборони, а також здатністю країни-агресора регулярно здійснювати такі масові ракетні удари – “насамперед в зимовий час, коли навантаження на мережу збільшується і система стає більш вразливою”, підкреслив у коментарі UBR.ua керівник сектору “Енергетика” аналітичного центру BRDO Антон Зоркін.
“Жодним іншим чином, як протиповітряною обороною, захистити такі великі стаціонарні об’єкти, як теплові електростанції, не можна. Якщо удари повторюватимуться та будуть завдавати постійної шкоди, виникне інше питання – як мінімізувати наслідки обстрілів за рахунок скорочення термінів відновлення постраждалих об’єктів“, – вказав Зоркін.
На його думку, робота уряду та енергокомпаній має полягати у забезпеченні запасних матеріалів для швидкого проведення ремонтів – зокрема трансформаторів, дротів та вимикачів та загалом інших механізмів, які може бути знищено або пошкоджено. Проте, Зоркін визнає, що забезпечити швидкий ремонт в окремих випадках не вдасться.
“Якщо, наприклад, в електростанції буде пошкоджено турбіну, то її швидко не відновиш – це досить велика та складна конструкція, яку не можна просто замінити, як у випадку з трансформатором. Наслідком таких пошкоджень будуть великі перерви у виробництві е/е або затримка з поверненням виробітку до планових обсягів“, – констатує експерт BRDO.
При цьому, зазначив Зоркін, українська енергосистема є досить розвиненою, аби її стабільності не загрожувало виведення з ладу навіть великого, але одного або кількох енергооб’єктів. Лише масові пошкодження здатні спричинити необхідність запровадження тривалих обмежень на електропостачання споживачам.
Думку про те, що українська енергосистема має великий запас міцності, який водночас вичерпається при нанесенні їй постійної шкоди, також висловив нам експерт центру “Психея” Геннадій Рябцев.
У разі продовження обстрілів, погоджуються наші співрозмовники, владі необхідно забезпечити додаткові резервні потужності для функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Такі системи вже було задіяно після обстрілів у понеділок.
Наприклад, як зазначили у компанії ДТЕК “Київські регіональні електромережі”, одночасно із запровадженням ГАВ для побутових та промислових споживачів критична інфраструктура – лікарні, метро, рятувальні служби – забезпечувалися енергетикою в повному обсязі.
Для таких залежних від електрики елементів критичної інфраструктури, як системи подачі тепла та водопостачання, також можна зарезервувати автономні електрогенератори, зазначає Зоркін.
Повну версію статті читайте за посиланням.
Зовсім скоро українські споживачі отримають захист своїх прав так, як це робиться у Європі. Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №6134, розроблений Мінекономіки спільно з командою BRDO.
Україна після розпаду СРСР однією із перших розробила законодавство щодо захисту прав споживачів, проте на сьогодні існують критичні невідповідності між українською і європейською системами захисту прав споживачів. Новий законопроєкт покликаний усунути ці невідповідності і наблизити українське законодавство до європейського.
Які зміни пропонує законопроєкт?
1. Врегульовуються питання захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі:
2. Скасовується обовʼязок для продавців створювати й утримувати обмінний фонд товарів. До цього часу, у разі якщо споживач отримав товар неналежної якості, який потребує ремонту, то продавець зобовʼязаний на час ремонту такого товару надати споживачеві той же товар із обмінного фонду. Для цього витрачалися значні кошти підприємців на закупівлю такого товару й на утримання складів для його зберігання. Натомість, новим законопроєктом споживачеві надається право на заміну товару на такий же або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше 14 календарних днів. Таким чином, у продавців зникає потреба в наявності обмінного фонду, а у разі його створення вони матимуть конкурентну перевагу.
3. Громадські обʼєднання споживачів отримують законодавче підґрунтя для участі у захисті прав споживачів та їх залучення до досудового вирішення споживчих спорів. Практика Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів свідчить, що споживачі краще захищені, коли до процесу їх захисту залучено громадські об’єднання споживачів, які можуть провести консультації для споживачів та надати їм практичну допомогу.
4. Запроваджується можливість надання продавцями документів, що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі. Тобто споживачам не потрібно буде зберігати купу паперових гарантійних талонів, які стануть доступними в онлайн-форматі.
Таким чином, законопроєкт 6134 передбачає створення умов для досягнення взаємоузгодженості між системами захисту прав споживачів України та ЄС, забезпечення прозорої і чесної конкуренції між субʼєктами господарювання, особливо у сфері електронної торгівлі, а також надає споживачам нові інструменти у захисті їхніх прав.
Ми вдячні усім причетним до розробки законопроєкту й очікуємо на його швидке ухвалення у другому читанні.
Від початку російського вторгнення понад 4 тис. км газорозподільних мереж було зруйновано. Збитки операторів газорозподільних мереж ще наприкінці травня сягнули у 9,2 млрд грн.
Фахівці переконані, що не слід обмежуватися тільки відновленням зруйнованої інфраструктури до довоєнного рівня. Більшість аналітиків і чиновників пропонують вже зараз відбудовувати природні монополії з перспективою на майбутнє, тобто — модернізовувати їх.
Що варто знати про відновлення енергетичної інфраструктури України, розказав Антон Зоркін, керівник сектору “Енергетика”, для видання Delo.ua.
Головне для післявоєнної відбудови – залучення достатнього обсягу інвестицій для модернізації якомога більшої частини мереж
Про обрання вірного курсу щодо модернізації української інфраструктури відзначає також керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання Антон Зоркін. «При розбудові електричних та газових мереж ще до активної фази війни використовувались сучасні технології. Проблема лише в тому, що частка нових мереж в загальній їх кількості мізерна. Причина цього – недостатнє фінансування. Отже, головне для післявоєнної відбудови – залучення достатнього обсягу інвестицій для модернізації якомога більшої частини мереж. Адже в процесі відновлення пошкоджених в результаті війни об’єктів буде модернізовано порівняно незначна частка мереж, особливо поза межами районів бойових дій. Тому дуже важливим є залучити фінансування для тотальної модернізації мереж на всій території України. І крім модернізації безпосередньо мереж необхідно також запровадити фінансові стимули для операторів щодо подальших інвестицій у всебічний розвиток компаній», – каже Антон Зоркін.
Потребу у модернізації експерт аргументує, зокрема, недостатньою ефективністю наявних систем постачання та розподілу. Низька ефективність мереж означає високі втрати енергії в процесі розподілу, низьку якість постачання та високі експлуатаційні витрати. Тобто низька технічна ефективність призводить до низької фінансової ефективності і врешті – до здорожчання вартості послуг для кінцевих споживачів, пояснює представник BRDO.
Повну версію статті читайте за посиланням.
Днями Мінінфраструктури разом з Мінцифри і коаліцією RISE Ukraine презентували дизайн електронної системи управління відбудовою.
Україна вже має досвід створення провідних державних електронних систем: ProZorro та “ProZorro.Продажі”, eHealth, “Дія” – ці назви відомі в усьому світі.
Однак система управління відбудовою безпрецедентна: ідеться про управління програмою з відновлення тривалістю десять років і вартістю сотні мільярдів.
За обсягом даних, функціоналом і покриттям процедур це буде найбільш масштабна електронна інфраструктура у світі.
Якби ми планували відбудову у 20 сторіччі, то вона мала б відповідати двом з трьох критеріїв: ефективна, інклюзивна та швидка. Усі три критерії в демократичному суспільстві минулого сторіччя втілити було неможливо.
Однак ми у 2022 році, в Україні, яка є лідером у сфері цифровізації державного управління. Тому в нас є шанс втілити всі критерії: зробити велику відбудову, яка була б ефективною, інклюзивною, швидкою і, відповідно, демократичною.
Сучасним антикорупційним інструментом державного управління, що слугуватиме координації зусиль учасників процесу та ухваленню найбільш ефективних рішень, стане система цифрового управління відбудовою України.
Технології на нашому боці, тим не менш, це мегавиклик. Кожен, хто стикався із складними ІТ-системами, розуміє, що одна лише розробка архітектури електронної системи відбудови України – уже непросте завдання.
Недавно я був на стратсесії за участю 50 представників громадських організацій, які роблять реформи, працюють з урядом і його контролюють. Я попросив підняти руки тих, хто вважає, що громадськість сама знає, як організувати відбудову. Те саме я запитав про владу і міжнародних партнерів.
Висновок: ніхто не знає цього достеменно і ніхто не може сам це зробити. Отже, ми маємо разом знайти на відповідь на запитання, як організувати відбудову.
Цифрова система управління відбудовою допоможе нам досягти одразу двох цілей. Перша – інклюзивна, ефективна і швидка відбудова. Друга – забезпечення довіри до відбудови, виділення достатніх коштів на її реалізацію.
Держава вже працює над дизайном цифрової системи. Вона буде складатися з кількох модулів: окремих підсистем, реєстрів та механізмів обміну даними між ними. Вона покриватиме процеси від ініціації проєкту до його завершення.
При цьому окремий проєкт відбудови (відновлення) може покривати як фізичну відбудову або реконструкцію одного об’єкта, так і комплекс об’єктів або додаткові процеси, пов’язані з відновленням функціонування об’єкта.
Так, Мінінфраструктури за підтримки інших міністерств розробляє реєстр пошкодженого майна. Він забезпечує цифровізацію процесу “Інвентаризація та оцінка збитків”. Дані цього реєстру використовуватимуть для планування проєктів відновлення. Це буде відбуватися в окремому модулі системи.
Тендери на закупівлю товарів та послуг для реалізації проєктів будуть проходити в системі ProZorro, яка виконуватиме функцію одного з модулів цифрової системи відбудови. На кожній стадії ми матимемо окремий електронний модуль, який виконуватиме свою частину завдань.
Система буде охоплювати такі оцифровані етапи проєктів: інвентаризація та оцінка збитків, збір та аналіз даних для пріоритезації та планування відбудови, планування та пріоритезація проєктів, фінансування проєктів, реалізація проєктів, оплата робіт, введення в експлуатацію та утримання.
Кожен етап потребує значних людських ресурсів, а також збору, обробки та аналізу великих масивів даних, моделювання, прогнозування та інших дій, пов’язаних з даними. Ось так виглядає попередній дизайн системи.
Окремі модулі електронної системи управління відбудовою вже працюють. Невдовзі на базі Мінінфраструктури буде запущена скорочена версія системи. Це дозволить уже зараз здійснювати відбудову критичної інфраструктури з максимально можливими прозорістю та підзвітністю.
Міністерство бере загальний підхід і застосовує його до інфраструктурної відбудови. Інфраструктурні об’єкти – найскладніші, найдорожчі, з найбільшими ризиками, тому на них можна перевірити операційне управління і моніторинг.
Ми зможемо робити висновки, вносити правки в процеси і дизайн. Дані використаємо для побудови аналогічного процесу за іншими видами об’єктів.
Основний КPІ системи – ефективність отримання і використання коштів на відбудову. Ми не повинні гаяти час ні після перемоги, ні зараз, коли потрібно робити оперативну відбудову. Ми не повинні витрачати пів року на перемовини з міжнародними партнерами про те, хто отримує кошти і як вони витрачаються.
Натомість маємо спільно з урядом і міжнародними партнерами запропонувати такий процес управління відбудовою, який би підходив всім основним зацікавленим сторонам і не блокував надходження допомоги в Україну.
Прозорість має ключове значення. Лише прозора система дозволить антикорупційним органам, громадським активістам і міжнародним донорам відстежувати, куди йде кожна копійка, і контролювати всі процеси відбудови.
Другий очевидний КPІ – недопущення корупції. Ворог завжди буде стверджувати, що гроші, виділені на відбудову, крадуть. Нам потрібно зробити так, щоб не крали. Зробити так, щоб це можна було перевірити.
Досягнувши цих двох цілей, ми, з одного боку, знімемо один з ключових ризиків, а з іншого – зможемо пришвидшити відбудову на рік і більше завдяки тому, що зробимо свою домашню роботу вже зараз.
Коаліція RISE Ukraine бере активну участь у розробці системи, допомагаючи виконувати окремі роботи. Ми підтримуємо відбудову і просуваємо ключові принципи: прозорість, підзвітність та ефективність. Тому ми наполягаємо на відкритті даних системи для всіх, окрім представників держави-агресора.
Потрібно створити зручні управлінські дашборди в смартфоні та публікувати дані за стандартами (Open Contracting Data Standard) для міжнародних партнерів та громадськості. Тільки так системі будуть довіряти.
Зараз ми залучені в аналіз бізнес-процесів циклу проєктів відбудови та проєктування системи. Далі буде пілотування на базі одного з напрямків. Потім система буде доопрацьована і покриє пілотний напрямок та проєкти всіх типів.
Україна має шанс запровадити новий стандарт з відкритого урядування та відкритого контрактування і стати взірцем для всього світу. Для цього надзвичайно важливо забезпечити повну прозорість процесу відбудови.
Матеріал опубліковано у виданні “Економічна правда”
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, до розробки якого долучилися аналітики BRDO. Йдеться про ЗП № 7616 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури.
Чому українській галузі рибного господарства необхідна реформа?
Євроінтеграційний законопроєкт принесе позитивні зміни, пов’язані з рибним ринком, українським підприємцям, державі та громадянам. Документ спрямований на створення сприятливих умов ведення бізнесу в Україні, і передбачає такі зміни:
Ми не зупиняємося на досягнутому та працюємо над цілим пакетом законодавчих реформ, що дозволять покращити становище українського рибного господарства.
Документ, розроблений за участі BRDO, створює дієві правові механізми для гарантування державою речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.
Відтепер покупці майбутньої нерухомості, а це фізичні та юридичні особи, які купують неподільні об’єкти незавершеного будівництва (наприклад, котеджі), житлові та нежитлові приміщення в об’єктах, що перебувають на етапі будівництва, набагато краще захищені й отримують гарантії захисту своїх прав.
Які зміни запроваджує закон?
Чому закон важливий?
Які ще відбулися зміни після ухвалення закону та чому він актуальний для України – читайте у нашій попередній публікації, а також дивіться на інфографіці:
Стосується тих українців, які отримують доходи на підставі трудових відносин; позиція щодо ФОПів наразі не відома.
Нещодавно Мінфін Польщі надав коментар польському ЗМІ money.pl щодо оподаткування доходів українців: “доходи українців від українських роботодавців мають оподатковуватись в Польщі, якщо українець перебуває в Польщі понад 183 дні”. У такому разі оподатковуються, зокрема, доходи, що були отримані до досягнення 183 днів. Повний текст коментаря є в розпорядженні Офісу ефективного регулювання BRDO.
Чому це важливо?
Станом на серпень 2022 року понад 1 мільйон 320 тисяч українців отримали PESEL в Польщі (податковий номер, що свідчить про тимчасовий захист). Частина з них продовжує працювати на українських роботодавців та сплачувати податки в Україні.
Яка позиція Мінфіну Польщі?
Кілька днів тому Мінфін Польщі вийшов із позицією, яка створює проблеми для українського бюджету та українців, що продовжують працювати віддалено з Польщі за українськими контрактами.
Таким чином, Міністерство фінансів Польщі на запит польського ЗМІ заявило: “Відповідно до статті 15 польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо український податковий резидент виконує оплачувану роботу на території Польщі і його винагорода виплачується українським роботодавцем, який не має постійного представництва або постійної посади в Польщі, він зобов’язаний сплачувати податок в Польщі, якщо його перебування перевищує 183 дні в календарному році. У такій ситуації всі його доходи, пов’язані з виконанням роботи на території Польщі, підлягають оподаткуванню в Польщі, тобто також доходи, отримані до перевищення порогу 183 днів перебування на території Польщі”.
Аналогічні висновки розміщені також на вебсайті podatki.gov.pl
Яка інформація була доступна раніше?
У липні 2022 року BRDO оприлюднив новину про те, що українці, які працюють віддалено з Польщі, мають шанси продовжити платити податки лише в Україні. Підґрунтям для новини був оприлюднений лист Мінфіну Польщі, який BRDO отримав у відповідь на адвокаційну кампанію за збереження податків українців, розпочату у травні 2022 року.
Наводимо цитати з листа, отриманого від польського Мінфіну:
1. “Що стосується українських резидентів у Польщі, то хочу запевнити Вас у дуже гнучкому та індивідуальному підході польських податкових органів. Загалом, як правило, ми не заперечуємо можливості збереження центру життєвих інтересів в Україні у воєнний час.”
Коментар BRDO: встановлення центру життєвих інтересів особи має значний вплив на місце сплати нею податків.
2. “Враховуючи особливі потреби українських платників податків, ми запровадили спеціальний режим для громадян України, який дозволяє їм, за їхнім бажанням, обрати оподаткування так, як якщо б вони були податковими резидентами Польщі. Цей спеціальний режим є добровільним і доступний лише в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року для громадян України, на яких поширюється дія Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави. Громадяни України можуть вільно обирати цей спеціальний режим для того, щоб оподатковуватися на більш вигідних умовах, ніж за загальними правилами”.
Публікуючи це повідомлення, ми наголошували, що воно не має статусу нормативного акта, але при цьому дійсно інтерпретували його як позитивний підхід.
Проте, як бачимо, Мінфін Польщі змінив свою позицію. Нова позиція, оприлюднена днями, більше не містить інформації про спеціальні правила щодо сплати податків українцями до 31 грудня 2022 року чи щодо можливості збереження центру життєвих інтересів українських біженців в Україні у воєнний час.
Що робити українцям, які працюють віддалено з Польщі?
З огляду на оприлюднені позиції Мінфіну Польщі ми не маємо простої відповіді. Ми радимо звернутись до податкових консультантів і детально проаналізувати свій конкретний випадок.
Окремо акцентуємо, що водночас Україна робить кроки для налагодження обміну інформацією про фінансові рахунки з іноземними органами.
Що робити для збереження податкових надходжень України?
Необхідно довести до позитивного результату адвокацію щодо застосування положень Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування на користь України. Відповідну роботу зі збереження податкових надходжень українців, що виїхали після війни, раніше анонсували різні представники влади (1, 2). BRDO також продовжить докладати зусиль в цьому напрямку, адже це питання актуальне не лише для Польщі.
Дисклеймер: Звертаємо увагу, що зазначені матеріали не є правовими актами. Визначення місця і порядку сплати податків – комплексне юридичне питання, яке може потребувати консультацій фахівців або офіційних органів.
Кліматичні зміни, погіршення екології та виснаження запасів невідновлюваних природних ресурсів становлять загрозу для світової економіки, здоров’я і життєдіяльності людини та природних екосистем. Перехід до вуглецевонейтральної економіки спрямований, насамперед, на захист життя людини і тварин шляхом зменшення забруднюючих викидів. Дорожня карта Європейського зеленого курсу містить комплекс заходів щодо підвищення ефективності використання енергоресурсів та зменшення викидів. Зокрема, передбачається запровадження обмежень до вуглецеємної продукції, яка імпортується до країн ЄС, шляхом застосування Carbon Border Tax.
Існують ризики такого вуглецевого коригування і на український експорт до ЄС загалом та енергетичну галузь зокрема. Щоб оцінити ризики і визначити шляхи мінімізації негативного впливу на енергетику в Україні, аналітики BRDO розробили Зелену книгу «Аналіз необхідних змін регуляторного поля в електроенергетичній галузі України для відповідності цілям Європейського зеленого курсу».
Запровадження Європейського зеленого курсу є глобальним процесом, який матиме серйозний вплив на світову торгівлю та забезпечення міжнародних ланцюгів поставок товарів. Тому державні інституції ЄС перебувають у процесі розроблення, обговорення та ухвалення стратегічних документів, на основі яких у подальшому вноситимуть зміни до чинних Директив та, за потреби, ухвалюватимуть нові. Для того, щоб приєднатися до ЄЗК і досягти кліматичної нейтральності, Україна також має працювати у цьому напрямку і розробляти стратегічні документи, які б визначали конкретні цілі та способи їх досягнення у визначений термін.
Долучення України до ЄЗК передбачає нові зобов’язання України в переході до вуглецевонейтральної економіки, виконання яких призведе до виникнення низки проблем в енергетичній галузі. Скорочення викидів парникових газів передбачає припинення видобутку вугілля, а також масштабні зміни в структурі енергогенеруючих потужностей та об’єктів електричних мереж, що є досить проблематичним в умовах нинішнього економічного стану України. Окрім цього, постраждає нафтогазовий сектор внаслідок істотного зниження попиту на нафтопродукти та природний газ як ресурс для виробництва енергії.
«Одним із основних завдань Уряду України є переведення економіки на рейки низьковуглецевого розвитку. Для досягнення зазначеної мети необхідно сформувати та забезпечити реалізацію нової державної політики у цій сфері. Передусім розробити Концепцію декарбонізації економіки України. Окрім цього, необхідно вжити заходів для забезпечення енергетичної безпеки України, зокрема, надійну та безперервну роботу енергосистеми та можливість інтеграції нових потужностей ВДЕ, а також модернізацію теплових та електричних мереж для зниження втрат енергії. У нашій Зеленій книзі ми розробили дорожню карту дій органів влади України для мінімізації негативних наслідків від реалізації в Україні політик, що відповідають загальним тенденціям Європейської зеленої угоди», − зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Зелена книга, розроблена BRDO, містить аналіз Законодавства ЄС щодо політики запровадження Європейського зеленого курсу, опис ризиків впровадження принципів ЄЗК в енергетичній галузі України, а також визначення дій українського уряду для досягнення цілей ЄЗК в українських реаліях.
Зелену книгу можна прочитати на regulation.gov.ua