«Створення GovTech Alliance of Ukraine — це стратегічно важливий крок, який не лише сприятиме ефективній співпраці держави з бізнесом, а й створить можливості для залучення міжнародних контрактів з урядами інших країн. Це зміцнює позиції України як цифрового лідера на глобальному рівні. Разом з українським бізнесом ми просуватимемо наші govtech-рішення у світ, адже успішний бізнес — це основа сильної економіки. Вітаю команду GTA UA із цим досягненням та бажаю збільшення кількості учасників альянсу. Рухаймося вперед, розбудовуючи співпрацю!» — Валерія Іонан, заступниця Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції.
Офіс ефективного регулювання BRDO підрахував, що декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 млн грн податків. Цих коштів вистачить на закупівлю 24 тис. FPV-дронів з автонаведенням чи на річну підтримку роботи Вищого антикорупційного суду України. Прогноз BRDO базується на даних із відкритих джерел та учасників ринку дорослого контенту.
За оцінками BRDO, в Україні близько 5 тис. людей працюють у вебкам-моделінгу і понад 3,5 тис. – реалізують контент на OnlyFans. Їх середній щомісячний дохід становить близько 1650 дол. США з урахуванням початківців і частково зайнятих у цій сфері. Сума доходу враховує і комісію студії, звідки працює модель. BRDO припускає, що декриміналізація порнографії охопить 100% ринку вебкам-моделінгу та 50% авторів OnlyFans.
Творці інтимного контенту в Україні стикаються з кримінальним переслідуванням за ст.301 ККУ. Водночас від авторів порнографічних матеріалів вимагають сплати податків за свою діяльність. Декриміналізація порнографії та унормування оподаткування сфери можуть забезпечити бюджету 509 млн грн додаткових податків. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №12191 та забезпечити співпрацю Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки.
За підрахунками BRDO, 509 млн грн податків від декриміналізації порнографії можна спрямувати на такі ініціативи:
«Щороку бюджет України втрачає до півмільярда гривень. Ці кошти важливі для економіки воєнного стану. Та декриміналізація порно – не тільки про податки. Це і про життя людей, яких переслідують за дорослий контент. Ухвалення законопроєкту №12191 може вирішити кілька питань відразу», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT Офісу ефективного регулювання BRDO.
Прогноз BRDO грунтується на даних із відкритих джерел та учасників ринку. Через низку юридичних, етичних і безпекових обмежень ринок дорослого контенту України є непрозорим. BRDO обирав консервативні сценарії для оцінки сфери. Також розрахунок суми податків від декриміналізації порно передбачає роботу моделей галузі на спрощеній системі оподаткування (сплата Єдиного податку, ЄСВ і військового збору) та оподаткування студій, звідки вони працюють.
BRDO і коаліція з понад 25 громадських організацій виступають проти кримінального переслідування за виготовлення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів. На початку листопада 2024 року в парламенті був зареєстрований законопроєкт №12191, який є оновленою версією попереднього проєкту закону №9623.
Водночас, BRDO категорично проти декриміналізації дитячого порно, розповсюдження порно серед неповнолітніх, публічної демонстрації порнографії, торгівлі людьми, поширення порноконтенту без згоди тощо.
У межах ініціативи з декриміналізації порнографії в Україні BRDO запустив проєкт «Порнобарометр» – цикл аналітичних матеріалів із даними про переслідування українців за створення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів, передбаченими ст.301 ККУ. Так, за 9 місяців 2024 року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12066 про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який передбачає запуск Єдиного державного реєстру військовослужбовців. Цей реєстр стане основою для створення сучасної цифрової екосистеми послуг для військових і сприятиме вдосконаленню процесів обліку.
Законопроєкт був розроблений за участі експертів Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Реєстр не тільки зробить дані про наших захисників та захисниць якіснішими (актуальними). А ще й допоможе побудувати екосистему, у центрі якої — військові зі своїми потребами, що швидко задовольняються без черг, паперових довідок», — зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Ключові нововведення:
Важливо, що реєстр не міститиме інформації про військову службу, звання або спеціальність. Чутливі дані зберігатимуться у захищених контурах інших інформаційних систем і за потреби можуть бути деперсоніфіковані із застосуванням «Military ID» замість використання імені та прізвища.
Новий реєстр допоможе зробити послуги доступнішими, а також зменшити бюрократичне навантаження завдяки переходу до цифрових рішень.
Ми шукаємо кваліфікованого юриста або нормопроектувальника для розробки та вдосконалення нормативних актів в оборонній сфері. Ваша роль включатиме дослідження чинного законодавства, розробку нових правових норм, а також взаємодію з державними органами для удосконалення регуляцій, що мають ключове значення для розвитку сектору.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, у межах комунікаційної платформи Data+ організували онлайн-обговорення викликів та можливостей для сфери відкритих даних у зв’язку з проголосованим у першому читанні законопроєктом 8153 «Про захист персональних даних». Подія відбулася 11 грудня 2024 року та об’єднала понад 40 учасників – представників влади, громадських активістів, аналітиків та експертів сфери відкритих даних.
Сьогодні захист персональних даних набуває особливої актуальності через ріст кіберзагроз та потребу у забезпеченні конфіденційності. Особливо гостро це питання постає у взаємодії з державними органами, які володіють великими обсягами інформації, адже навіть публічні дані часто мають елементи персональних даних.
Персональні дані – будь-яка інформація, що прямо чи опосередковано дозволяє ідентифікувати фізичну особу. Це можуть бути традиційні ідентифікатори: ім’я, адреса або номер телефону; цифрові дані: IP-адреси, файли cookies; геолокаційні дані, а також дані, що відображають фізіологічні, психологічні, економічні, культурні чи соціальні характеристики. Автоматизована обробка даних, включно з алгоритмами ШІ, збільшує ризики порушення приватності. Саме тому необхідно впроваджувати заходи технічного і правового захисту.
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України підкреслила, що відкриті дані й захист персональних даних повинні співіснувати, а не вступати в конфлікт. Відкритість інформації є основою прозорості та підзвітності держави, стимулює громадський контроль та розвиток інновацій. Водночас персональні дані потребують надійного захисту, особливо в умовах воєнного стану, коли баланс між відкритістю та безпекою стає критично важливим. Законопроєкт 8153 покликаний сформувати чіткі правила використання даних, щоб не допустити витоку чутливої інформації, що дозволить підтримати розвиток відкритих даних як драйвера цифрової трансформації України.
Тарас Тарасенко, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відзначив, що законопроєкт «Про захист персональних даних» є складним юридичним документом і потребує ширшої комунікації. Суспільству необхідна велика едукаційна кампанія, щоб люди зрозуміли, що таке персональні дані, як їх можна використовувати та захищати. Наша основна ідея – забезпечити узгодженість між доступом до публічної інформації та захистом персональних даних. Для цього потрібно ухвалити законопроект про національну комісію – регулятора, який забезпечить комунікацію та виконання функцій за європейськими стандартами.
Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – з інформаційних прав додала, що забезпечення права на доступ до інформації, зокрема, у формі відкритих даних та захист персональних даних є критично важливими. Рівень захисту даних в Україні має відповідати стандартам ЄС. Результати більше п’ятдесяти двосторонніх зустрічей з Єврокомісією визначили необхідність ухвалення законодавства про захист персональних даних у повній відповідності до європейських стандартів. Офіс Уповноваженого готовий стати просвітницьким майданчиком у сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, включно з відкритими даними.
Лілія Олексюк, координаторка робочої групи з законопроєкту 8153 зазначила, що українцям потрібно розуміти, як саме їхні персональні дані використовуються і які права вони мають у цій сфері. Для обробки персональних даних потрібні чіткі законні підстави. Наприклад, дані про здоров’я, генетичні чи біометричні дані обробляються за спеціальними умовами та не можуть бути загальнодоступними. Зараз, як ніколи, важливо знайти компроміс між забезпеченням доступу до відкритих даних і захистом приватності. І це передбачає не лише законодавчі зміни, але й широку інформаційну кампанію для бізнесу, органів влади та суспільства.
Також до обговорення викликів і можливостей стосовно відкритих даних долучилися представники громадського сектору (ГО «PrivacyHub») та експерти сфери відкритих даних (YouControl). Вони розповіли як про взаємозв’язок обох сфер, їхній паралельний розвиток, практики захисту і порушення обробки персональних даних у європейських країнах, так і про проблематику сфери в Україні. Експерти з відкритих даних підсвітили виклики, які очікують стейкголдерів, зважаючи на достатньо суворе регулювання у сфері захисту персональних даних.
Загалом усі учасники онлайн-дискусії погодились, що пошук компромісу між відкритістю даних та захистом приватності – це стратегічно важливий крок для розвитку open data сфери. Від цього залежить як прозорість державного управління, так і безпека персональних даних кожного громадянина. Для успішного вирішення цього завдання потрібна скоординована робота усіх стейкголдерів напрямку та урахування кращих світових практик.
Це лише один із етапів обговорення законопроєкту 8153, який готується до розгляду у другому читанні. BRDO запрошує усіх експертів сфери відкритих даних та зацікавлених осіб долучитися до дискусії та висловлювати свої думки і пропозиції щодо тематики персональних даних і законопроєкту 8153 у межах комунікаційної платформи Data+. Побудова якісного діалогу та довіри сприятиме гармонійному розвитку обох критично важливих сфер.
Переглянути повний відеозапис заходу можна на YouTube за посиланням.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» завершив підготовку фінальної версії порівняльного дослідження цифровізації нотаріальних послуг. Документ містить аналіз міжнародного досвіду та найкращих практик у сфері, унікальні аспекти української системи нотаріату та практичні рекомендації для її цифрової трансформації.
Цифровізація нотаріату є актуальною через низку викликів, зумовлених воєнним станом:
Дослідження BRDO пропонує практичні рекомендації для впровадження цифрового нотаріату в Україні. Це дасть змогу забезпечити дистанційний доступ до нотаріальних послуг для мільйонів українців, захистити документи та персональні дані в умовах воєнного стану, знизити адміністративні бар’єри та зробити систему нотаріату більш доступною для громадян.
З фінальною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Це дослідження здійснено за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
Український бізнес щодня стикається із численними викликами, серед яких чи не найболючіший – регуляторний тиск. Команда BRDO спільно з Центром розвитку інновацій на замовлення Міністерства економіки в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, провела дослідження, аби оцінити, як наявні правила впливають на діяльність підприємців та які зміни необхідні для створення комфортного бізнес-середовища.
В опитуванні взяли участь представники 86% основних секторів економіки, таких як будівництво, IT, агросектор, логістика, технічні консультації та інші. Згідно з територіальним розподілом ведення бізнесу, 14,5% респондентів здійснюють свою діяльність по всій Україні, а 11% — у Києві.
Які головні висновки дослідження?
З якими основними проблемами та перешкодами стикається бізнес?
Чому це важливо?
Дерегуляція — це не лише спрощення процедур, а й стратегічний крок, який дасть змогу:
Дослідження показало, що багато регуляцій не відповідають актуальним потребам бізнесу та суттєво обмежують його потенціал, створюючи штучні перепони для зростання та конкуренції на ринку. Зменшення цього регуляторного навантаження не тільки полегшить роботу підприємців, а й стане поштовхом для розвитку економіки.
Переглянути презентацію результатів опитування можна за посиланням.
Запрошуємо вас долучитися до другої GovTech Night! Цього разу формат заходу — MVP.Talks. Поговоримо про швидкі релізи, які закривають ключові потреби користувачів, та тестування ідей у розробці державних е-послуг в умовах мінімальних затрат ресурсів.
Нагадаємо, GovTech Nights — серія унікальних заходів, покликаних сприяти розвитку спільноти та обміну досвідом серед професіоналів, що працюють у сфері цифрової трансформації. На заході провідні фахівці з цифрової трансформації, представники GovTech-спільноти та партнерів діляться своїми історіями про виклики, невдачі та вивчені уроки у своїй професійній діяльності.
Save the date: 20 грудня 2024 року, з 18:00 до 21:30.
Кількість учасників обмежена, тому поспішайте зареєструватися за посиланням. Реєстрація триває до 13:00 13 грудня.
Міcце проведення буде повідомлене зареєстрованим учасникам на електронну пошту.
Цього разу своїм досвідом поділяться:
У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники заходу повинні негайно спуститися в укриття, що розташоване на локації. Після переміщення всіх учасників в укриття, захід продовжиться.
GovTech Nights проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту – Офіс ефективного регулювання BRDO. Співорганізатор заходу – GovTech компанія Strimco.
Офіс ефективного регулювання BRDO — Офіс ефективного регулювання (BRDO) — незалежний експертно-аналітичний центр, що розробляє державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Ми активно впроваджуємо цифрові реформи, спрямовані на покращення бізнес-середовища.
Ключові завдання:
Вимоги до кандидата:
Буде плюсом роботи в громадському секторі, зокрема робота з донорами.
Ми пропонуємо:
Навіщо створили окремий реєстр для військовослужбовців, яка інформація там буде і чи надійно вона зберігається?
“Займайся службою, а не паперами”, – все частіше можна почути від представників Міноборони. І дійсно, останнім часом було зроблено багато корисних речей. Це і електронні рапорти в додатку Армія+, і оновлення даних військовозобов’язаних через додаток Резерв+. Цифрова послуга відстрочок уже доступна для студентів та людей з інвалідністю, а найближчим часом планується її запуск і для багатодітних батьків.
Але чи задумувалися ви, як це працює? Звідки реєстр Оберіг, який фіксує інформацію про відстрочки, знає, що у вас троє дітей? Чи як Укрзалізниця дізнається, що ви студент і можете придбати квиток із знижкою? Відповідь проста – цифрові реєстри.
Сучасні цифрові системи дозволяють швидко та безпечно поєднати між собою різноманітні масиви даних для того, щоб на їхній основі ухвалювати ті чи інші рішення. Єдина умова – ці дані мають існувати в цифровому вигляді.
На жаль, даних про військову службу громадян у цифровому вигляді наразі не існує. Тобто деякі все ж є, але вони фрагментарні та “розкидані” в різних системах. Відсутність єдиного актуального реєстру впливає на зручність та доступність практично всіх державних послуг для наших захисників та захисниць.
Починаючи від придбання спеціально зарезервованих квитків на Укрзалізниці, які потребують звернення в касу з паперовим військовим квитком для їх викупу, закінчуючи соціальними виплатами для військовослужбовців та членів їхніх сімей, які надаються тільки після пред’явлення купи документів, включаючи “славнозвісну” Форму 5, яка сьогодні є чи не єдиним способом довести в різноманітних ситуаціях, що ви чи ваш родич – військовий.
Саме на вирішення цієї проблеми спрямоване створення реєстру військовослужбовців, як єдиного джерела цифрових даних для державних сервісів.
Єдиний реєстр військовослужбовців – це одне з найнеобхідніших рішень держави під час війни, адже він захищає інформацію людей, які боронять Україну, та значно полегшує життя їм та їхнім сім’ям.
Що таке Єдиний реєстр військовослужбовців?
Єдиний державний реєстр військовослужбовців – це інформаційно-комунікаційна система для збереження інформації про військовослужбовців та присвоєння їм унікального електронного ідентифікатора.
Попри складне та довге визначення, Реєстр покликаний спростити життя військовим.
Реєстр міститиме тільки найнеобхіднішу інформацію – ПІБ військового, його стать, дата народження, РНОКПП, статус військовослужбовця, а також унікальний електронний ідентифікатор військовослужбовця (Military ID).
Military ID дасть змогу ідентифікувати особу та використовується для спрощення взаємодії між різними державними реєстрами та системами.
На відміну від РНОКПП, який містить персональну інформацію, зокрема дату народження чи стать особи, Military ID дасть можливість повністю знеособити дані у військових системах та використовувати його в інших реєстрах замість ПІБ.
Це забезпечує додатковий рівень захисту та конфіденційності, мінімізуючи ризики несанкціонованого доступу до персональної інформації військовослужбовців.
Де зберігатимуться дані та чи будуть вони захищені?
Планується, що власником та адміністратором Реєстру буде Міністерство оборони України.
Варто зазначити, що Реєстр не міститиме службової інформації, такої як посада, звання, номер військової частини чи військова спеціальність. Ці дані не потрібні для більшості соціальних послуг і оброблятимуться окремо, без можливості зовнішнього доступу до них.
Інформація, яка там зберігається, буде захищена згідно із законодавством України. Зокрема, має бути впроваджена Комплексна система захисту інформації (КСЗІ). Це означає, що всі процеси зберігання, обробки та передачі даних відповідатимуть державним стандартам кібербезпеки.
Також варто зазначити, що Реєстр буде побудований на найбільш захищеній технологічній базі, яка забезпечить збереження надчутливих даних, та розміщуватиметься лише в Україні.
Яка різниця між Єдиним реєстром військовослужбовців та іншими державними реєстрами?
Єдиний державний реєстр має стати центральним елементом інфраструктури цифрових послуг для військовослужбовців, в якому буде зібрана вся необхідна інформація, захищена на достатньому рівні, щоб нею можна було обмінюватися з іншими державними реєстрами.
Наприклад, для обміну із реєстром платників податків використовуватиметься РНОКПП, що забезпечить сумісність із зовнішніми системами та надання соціальних і адміністративних послуг. Або ж для обміну інформацією всередині систем Міністерства оборони застосовуватиметься Military ID, який знеособлює дані і підвищує безпеку інформації.
Унікальність реєстру військовослужбовців – в тому, що він містить дуже обмежений набір даних і це дозволяє налаштувати безпечний обмін з іншими державними реєстрами.
Автоматизація процесів неможлива без швидкого обміну інформацією, а обмін інформацією неможливий без її захисту. Обидві проблеми має розв’язати Реєстр військовослужбовців.
Чим реєстр корисний військовим?
Єдиний державний реєстр утримуватиме основну інформацію про військового, але без чутливих деталей, адже його центральним елементом буде Military ID, що дозволить знеособити дані в інших військових реєстрах та пов’язати їх в єдину систему.
Це дозволить автоматизувати більшість соціальних та адміністративних послуг, спростити переведення між частинами та швидше вирішувати службові питання Іншими словами, всі необхідні процедури для військових будуть цифровізовані, а отже, зручніші та швидші.
У перспективі, створення Реєстру розблокує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу.
Наразі, законопроєкт про створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців лише зареєстрований та перебуває на розгляді. Задля його повноцінного запуску, необхідно ухвалити відповідний закон. Такий документ під номером 12066 уже зареєстрований у Верховній Раді.
Історія питання
З 2020 року уряд України в партнерстві з нотаріальною спільнотою працює над упровадженням комплексної цифрової системи нотаріату.
Це може здатись неочевидним, однак складність цього проєкту перевищує складність більшості інших проєктів із цифровізації, адже йдеться не про автоматизацію якоїсь окремої стандартизованої послуги, на кшталт реєстрації підприємницької діяльності, а про створення ультимативно безпечного розподіленого робочого середовища на наступні десятки років, з потенційною можливістю надання сотень різноманітних послуг, кожна з яких має специфічні вимоги та потребує доступу до різних державних реєстрів.
Нотаріальна спільнота зазвичай орієнтується на усталені практики, що не спрощує реалізацію подібного проєкту. Однак наразі ми оцінюємо більшість розбіжностей уже подоланими та можемо констатувати, що всі зацікавлені сторони досягли консенсусу.
Виклики
Війна в Україні спричинила появу нових викликів у всіх сферах, і нотаріат не став винятком. Масова міграція населення ускладнила доступ до базових публічних послуг, зокрема багатьох нотаріальних дій, адже досі вимагається особиста присутність особи, що звернулась за послугами.
За оцінками ООН, кількість українців за кордоном становить близько 6,7 мільйона, що значно перевищує можливості посольств і консульських установ посвідчувати правочини, заповіти, довіреності, копії та інші документи, які за українським законодавством потребують нотаріального посвідчення.
Здійснення цих дій також ускладнене на території України внаслідок воєнного стану, зокрема через ризики обстрілів та нестабільне електропостачання. Іншим викликом є загроза фізичного знищення або втрати паперових документів у зв’язку з бойовими діями та обстрілами всієї території України, що ускладнює вчинення нотаріальних дій у майбутньому через втрату архівних документів.
На тимчасово окупованих територіях ризик витоку персональних даних та їх нецільового використання створює істотні безпекові виклики як щодо фінансового шахрайства чи погроз, так і щодо фізичної безпеки членів родин осіб, що стоять на захисті України.
Міжнародний досвід та візія
Як показало наше дослідження, країни Європи та світу мають різні підходи та різні ступені доступності віддалених нотаріальних послуг, хоча треба визнати, що більшість країн не мають подібних викликів.
Водночас деякі країни Європи повноцінно перейшли до надання нотаріальних послуг онлайн. У Латвії майже 80 % нотаріусів пропонують віддалені нотаріальні послуги та, попри відносно невелику територію, у 2023 році майже 4 % від усіх нотаріальних послуг було надано віддалено.
95% нотаріусів в Естонії можуть надати послуги нотаріального посвідчення через вебкамеру, а 30% з усіх посвідчень відбуваються дистанційно. Разом із тим у цих країнах зафіксовано одиничні — тобто буквально по єдиній на кожну із цих країн — спроби зловживання онлайн-системою.
Відповідно до нашої візії, опція віддаленого вчинення повинна бути запроваджена щодо широкого кола нотаріальних дій. Після проходження всіх необхідних технічних верифікацій у Дії, нотаріус, працюючи у своєму офісі або віддалено, повинен мати можливість провести консультацію клієнтів у переважному ступені аналогічний їхньому персональному візиту, поставити питання та роз’яснити права, усунути будь-які сумніви та переконатися в добровільності вчинення нотаріальної дії.
Отримувач нотаріальних послуг, перебуваючи в будь-якій точці України, навіть у бомбосховищі, або в будь-якій точці світу (звісно, окрім рф та її союзників, а також на тимчасово окупованих територіях України), повинен мати можливість отримати будь-яку нотаріальну послугу.
Поступове запровадження, додаткові валідатори
В Україні вже є можливість отримати доступ до банківського рахунку, пройти верифікацію пенсіонера, отримати медичну інформацію та навіть узяти участь у судовому засіданні та одружитись онлайн за допомогою відеоконференції. Такі державні системи, як Дія.Підпис та BankID, вже пройшли певну еволюцію, позбавилися «дитячих помилок» та здебільшого мінімізували безпекові ризики.
Також, оскільки ми перебуваємо на етапі дизайну та підготовки до впровадження, то можемо закласти до системи віддалених нотаріальних послуг будь-які достатні або навіть надмірні валідатори, які спостерігались у світовій практиці.
Якщо ми вважаємо двофакторну аутентифікацію недостатньою, то можемо зробити валідацію з будь-якою кількістю додаткових факторів, зокрема біометричну (біометрична верифікація вже застосована в системі Дія.Підпис). За потреби можна запровадити додаткові підписи, які затверджуватимуть нотаріальну дію, направлення повідомлень, а також додатковий період часу, на який буде відкладене набрання чинності підписаним електронним документом за умови отримання повідомлення.
У разі наявності сумнівів у нотаріуса, який засвідчує підпис, накладений у процесі відеоконференції, він або вона матиме змогу відмовити в будь-який момент, поставити додаткові запитання чи навіть пересвідчитися в особі підписувача шляхом перевірки обізнаності особи про свої біографічні дані та персональні дані, наявні в державних реєстрах. Щоби пересвідчитися в безпеці на системному рівні, держава повинна запроваджувати віддалені послуги поступово, рухаючись від найменш ризикованих та неістотних нотаріальних дій до більш значних чи ризикованих, постійно аналізуючи зворотний зв’язок від нотаріальної спільноти.
Усе вищезазначене дасть змогу запровадити віддалені нотаріальні послуги безпечно.
Команда BRDO провела порівняльне дослідження цифрових та віддалених сервісів та їх правового регулювання в країнах Європи та світу, аби допомогти українському уряду, юридичній та нотаріальній спільноті у впровадженні збалансованих та сучасних рішень для забезпечення доступу до нотаріальних послуг.
Ця публікація підготовлена в межах проєкту «Дослідження світового досвіду та основних тенденцій цифровізації нотаріату з метою адвокації та прискорення реалізації електронного нотаріату в Украіні», який реалізується ГО «Офіс ефективного регулювання» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
BRDO є провідним експертно-аналітичним центром, який допомагає Україні стати демократичною та економічно розвиненою державою. Ми сприяємо розробці ефективних державних політик, що відповідають європейським стандартам та сприяють розвитку енергетичного сектору.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажані кваліфікації:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
Приватне підприємство «Плутон-СВ» – постачальник електронних телекомунікаційних послуг в обласному центрі на півдні України – місті Херсон. Компанія працює на ринку з 1991 року. Серед ключових клієнтів підприємства – переважно місцеве населення та херсонські підприємства. Наразі в компанії працюють 10 осіб, з них більшість – жінки, адже чоловіки мобілізувалися до лав ЗСУ.
До повномасштабного вторгнення Російської Федерації у Херсоні проживало 350 тисяч мешканців, однак наразі за різними оцінками в місті проживає близько 70–80 тисяч. Постійні обстріли, руйнування телеком і енергетичної інфраструктури, вимкнення електроенергії, демографічна ситуація вплинули на роботу ПП «Плутон-СВ». Так, внаслідок вимушеного переміщення херсонців у інші регіони України, компанія втратила близько 60% абонентів.
Обстріли міста Херсон російськими військовими відбуваються щодня протягом останніх двох років. Внаслідок цього майже 50% мереж ПП «Плутон-СВ» пошкоджені або частково зруйновані. Ремонтні бригади не мають можливості оперативно відремонтувати усі пошкодження, адже обстріли не вщухають і несуть додаткову небезпеку для працівників компанії, що виїжджають на ремонтні роботи.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, багато з цих проблем вдалося вирішити. Так, на отримані грантові кошти ПП «Плутон-СВ» перепроклали 2 кілометри своїх магістральних мереж – відтепер лінії кабельного інтернету пролягають не на відкритому повітрі від вишки до вишки, як було раніше, а під землею. Це убезпечує мережі від руйнування внаслідок обстрілів російських військових і підвищує стійкість інтернет-звʼязку. Також були придбані 6 акумуляторних батарей загальною ємністю 600 ампер/годин, що забезпечують безперебійне живлення у разі вимкнення ценралізованого електропостачання.
Частина отриманих грантових коштів була спрямована на навчання і перепрофілювання працівників компанії, а також створення нового робочого місця – монтажника волоконно-оптичних ліній зв’язку. Так, монтажниця ПП «Плутон-СВ» Наталія зазначає: «Завдяки грантовій програмі ReACT4UA від уряду Німеччини, я змогла підвищити свою кваліфікацію та отримати нову професію – стати монтажником волоконно-оптичних ліній зв’язку на підприємстві «Плутон-СВ». Виконуючи зварювальні роботи, я дуже допомагаю колегам, які ледь встигають ремонтувати пошкоджені від обстрілів мережі».
Керівництво й персонал ПП «Плутон-СВ» налаштовані оптимістично, попри постійні виклики війни і російських щоденних атак на прифронтовий регіон Херсонщини. Компанія продовжує реалізовувати проєкти модернізації вцілілих мереж, а також проводить роботи з прокладання нових мереж зв’язку в багатоквартирних будинках. Попереду ще багато роботи – зокрема й убезпечення працівників засобами індивідуального захисту під час ремонтних робіт.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, GIZ.
#ReACT4UA #MovingForwardTogether, #gizSME
25 листопада Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з Держпродспоживслужбою та Міністерством цифрової трансформації запускає Єдиний державний реєстр домашніх тварин — проєкт, покликаний допомогти ефективніше запобігати поширенню небезпечних хвороб, гармонізувати українське законодавство щодо поводження з тваринами з європейським, а також формувати культуру відповідальних власників, які належно піклуються про своїх улюбленців. Впровадження Реєстру, реалізованого завдяки фінансовій підтримці донорів, розпочинається з першого етапу — авторизації державних та приватних ветеринарних закладів. Другий етап — безпосередньо кампанія з реєстрації домашніх тварин — запланований на початок 2025 року.
Про Реєстр та його переваги
Єдиний державний реєстр домашніх тварин — це державний реєстр на платформі Дія.Engine, де зберігатимуться дані про котів, собак і тхорів: кличка і опис тварини, інформація про вакцинацію та біостерилізацію, контакти власників або утримувачів, та інші суттєві для здоров’я тварини дані. Завдяки державному реєстру Мінагрополітики та Держпродспоживслужба збиратимуть та аналізуватимуть актуальні дані про чисельність домашніх тварин, стан їхнього здоров’я та вакцинації.
«Єдиний державний реєстр домашніх тварин — це підвищення безпеки та формування відповідального ставлення до утримання тварин в Україні. Держава вперше за історію незалежності отримає реальні дані про кількість домашніх тварин і зможе контролювати їх вакцинальний статус. Така інформація вкрай актуальна для ефективного зниження ризику поширення небезпечних інфекцій, таких як сказ.
Перевагами Реєстру для власників тварин після запуску другого етапу Реєстру, запланованого на початок 2025 року, стануть безпроблемне відновлення з Реєстру втрачених документів і даних про зареєстровану тварину, полегшений пошук зареєстрованих тварин, які загубились, а у наступному році, після появи ветеринарного паспорта в Дії, спрощення подорожей з тваринами по Україні. Закликаємо всіх ветеринарних лікарів долучатися до проєкту, адже саме їхня участь є ключовою для успіху цієї ініціативи», — закликав заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Денис Башлик.
Спершу — авторизація ветлікарів, згодом — реєстрація тварин
Реєстр буде впроваджено у два етапи. На першому етапі, який вже стартував, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба зосередяться на залученні ветеринарних клінік і лікарів до роботи з платформою. Для державних та приватних ветеринарних лікарів створено Портал, заплановано низку навчальних вебінарів, а протягом листопада-грудня буде доступна технічна підтримка ветеринарних лікарів телефоном та у чаті, де ветлікарі зможуть отримати консультацію щодо авторизації.
Державні та приватні ветеринарні заклади можуть авторизуватись у Єдиному реєстрі домашніх тварин, подавши заявку до Держпродспоживслужби. Для цього керівник закладу ветеринарної медицини заповнює заяву у кабінеті в Реєстрі — це забирає не більше 30 хвилин. Держпродспоживслужба має перевірити дані у заяві впродовж 10 робочих днів, погодити чи відхилити заяву та надіслати сповіщення про результат розгляду на електронну пошту заявника. Після підтвердження авторизації керівник ветеринарного закладу зможе внести до Реєстру дані про ветеринарних лікарів, які безпосередньо реєструватимуть тварин у Реєстрі. Після цього ветлікарі-Агенти з реєстрації мають зайти до своїх кабінетів у Реєстрі та дозаповнити дані про себе.
Після успішної авторизації ветеринарний заклад буде готовий розпочати реєстрацію домашніх тварин разом з офіційним стартом другого етапу запуску Реєстру — кампанії з реєстрації тварин, про яку буде оголошено додатково.
Ознайомитись із повною інформацією про Реєстр, процес авторизації ветеринарних закладів і процес реєстрації домашніх тварин можна на офіційному сайті vet.pet.gov.ua.
Реєстр — крок на шляху євроінтеграції
Запуск Єдиного державного реєстру домашніх тварин — це важливий крок у гармонізації законодавства України з європейськими вимогами щодо добробуту тварин.
«Функціонування Єдиного державного реєстру домашніх тварин сприятиме підвищенню рівня відповідального утримання тварин в Україні. Хоча реєстрація буде добровільною, після старту кампанії з реєстрації тварин ми заохочуватимемо власників скористатися можливістю внести своїх улюбленців до Реєстру та за потреби провести ідентифікацію. Це не тільки підвищує шанси на повернення загублених тварин додому, але й допомагає державі краще розуміти епізоотичну ситуацію та планувати профілактичні заходи. У майбутньому ми плануємо інтегрувати український реєстр з міжнародними базами даних, що зробить процес ідентифікації ще ефективнішим», — підкреслив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Інтеграція з ветеринарними інформаційними системами
Авторизація ветеринарних закладів і лікарів у Реєстрі відбувається лише через державний інтерфейс.
Разом з тим, ветеринарні клініки, які вже користуються ветеринарними інформаційними системами — партнерами проєкту (Jet Vet, Enote, Animal-ID.net, BuBiBo), після успішної авторизації зможуть почати реєструвати тварин після старту кампанії з реєстрації безпосередньо через ці платформи.
«Ми вдячні партнерам за те, що цей масштабний проєкт вдалося реалізувати без використання коштів з українського бюджету. Розробка Реєстру відбулася завдяки фінансовій підтримці GIZ, а його впровадження ми здійснюємо за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Завдяки цій підтримці ми розробили і підготували для передачі Міністерству агрополітики та Держпродспоживслужбі не лише сам Реєстр, але й напрацювання, пов’язані з технічною підтримкою і комунікаційним супроводом», — пояснює Яна Горюнова, заступниця виконавчого директора Офісу ефективного регулювання BRDO, організації-розробника Реєстру.
Для додаткової інформації, доступу до навчальних матеріалів та авторизації ветеринарних закладів відвідайте Портал для ветеринарних лікарів vet.pet.gov.ua.
Миколаїв – місто, розташоване на півдні України, за 65 км від Чорного моря. До повномасштабного вторгнення Росіїйської Федерації тут проживало орієнтовно 470 тисяч мешканців. Але з приходом війни ситуація кардинально змінилася: частина області перебувала під окупацією, а лінія фронту проходила у межах міста. Місто регулярно зазнавало обстрілів, що призвело до руйнування інфраструктури, зокрема критично важливих комунікацій.
На початку повномасштабного вторгнення, коли зв’язок став життєво необхідним для виживання та комунікації, компанія ТОВ «НЕОН», яка надавала інтернет-послуги за технологією GPoN, зіткнулася з новим викликом – як забезпечити безперебійний доступ до інтернету для 2700 домогосподарств, що були клієнтами компанії на той момент.
Команда ТОВ «НЕОН», що складалася лише із шести співробітників, працювала безперервно, оперативно реагуючи на пошкодження мережі. Компанія була змушена замінити 32 км кабелю повітряних ліній через руйнування, спричинені обстрілами. Здебільшого роботи здійснювалися в приватному секторі, де стабільне постачання інтернету було критично важливим, адже комунікації охоплювали третину території міста. Прямі влучання в магістральні підземні комунікації теж завдали значних збитків, що вимагало негайних заходів щодо відновлення.
Коли лінія фронту відійшла від міста, частина мешканців не повернулася, проте Миколаїв став прихистком для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з інших регіонів. Це вплинуло на динаміку абонентської бази – відтік сягнув майже 50%, проте кількість нових абонентів – переміщених з інших регіонів зросла на 20%. Попри ці виклики, компанія продовжувала свою роботу, оперативно реагуючи на зміни та потреби мешканців.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, що фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «НЕОН» вдалося вжити заходів для ремонту й захисту мережі від нових пошкоджень. Так, на грантові кошти були проведені роботи з перенесення мережевих кабелів протяжністю 9670 метрів під землю, що дозволило підвищити стійкість мережі до обстрілів. Такий підхід зменшив вразливість інфраструктури до пошкоджень і забезпечив безперебійну роботу інтернету навіть під час нових атак.
Завдяки тому, що грантові кошти були спрямовані на проєкт із прокладання кабеля під землею, власні кошти ТОВ «НЕОН» змогло використати на закупівлю системи безперебійного живлення нового покоління на літій-залізо-фосфатних акумуяторах. Ця система використовується для живлення головної стації, яка у разі вимкнення електроенергії і без додаткового генератора може автономно працювати більше 10 годин. Це дало можливість підтримувати роботу мережі навіть під час блекаутів.
«10 000 євро, які ТОВ «НЕОН» отримав у рамках грантової підтримки, є великою сумою для такого невеликого підприємства, як наше. Для розвитку та підтримки інфраструктури нашого бізнесу потрібно постійно вкладати кошти. Тому грантова допомога виявилася критично важливою – без неї компанія просто не змогла б вижити в умовах війни та нестабільності», – зазначає директор компанії Павло Конев.
Сьогодні ТОВ «НЕОН» і далі обслуговує 2400 своїх абонентів, адаптуючись до нових умов і забезпечуючи надійний інтернет-звʼязок як для постійних мешканців, так і для нових жителів міста.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME