28 січня Київський авіаційний університет презентував концепцію наукового парку, який має стати осередком для розробки рішень у сферах deep tech, цивільних БПЛА, кібербезпеки, defense tech, штучного інтелекту й інших. До події приєднався виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань, який розповів про важливість змін до законодавства, що допоможуть зробити наукові парки ефективними.
Очікується, що наукові парки можуть залучити понад 500 млн грн інвестицій та створити 1500 робочих місць. Однак зарегульованість діяльності, надмірне податкове навантаження і відтік людського капіталу цьому заважають. Щоб змінити ситуацію, Міністерство освіти і науки України розробило концепт Science.City – однієї з ініціатив в межах Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030. Команда BRDO долучалася до цієї роботи.
Мета Science.City – обʼєднати зусилля науки, бізнесу та держави, адже інновації є запорукою зростання економіки та конкурентоспроможності України на міжнародній арені. Наразі лише 5 з-понад 42 наукових парків активно провадять діяльність. Щоб стимулювати роботу наукових парків в Україні, необхідно змінити чинне законодавство і запровадити податкові пільги.
«Концепція Science City – це результат напрацювань BRDO спільно зі стейкхолдерами. Наша команда надсилала запити до Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та Державної митної служби України, аналізувала статистику, надану Міністерством освіти і науки України, реєстр наукових парків. Після ретельного дослідження ми виявили, що наукові парки не стають обʼєднавчою ланкою для науки та бізнесу з різних причин. Для вирішення цієї проблеми спільно з Міносвіти та Мінцифри розроблено законопроєкт комплексних змін до законодавства. Запровадження цих змін підвищити економічну свободу й ефективність наукових парків, а також зменшити чимало ризиків. Ці дерегуляційні кроки є необхідними для побудови моделі, де бізнес та наука активно співпрацюють, а не діють окремо один від одного», – зазначив Олексій Дорогань під час панельної дискусії.
Нагадаємо, що 15 січня 2025 року відбулася подія Science City. Connecting Business and Science, присвячена презентації Science.City і громадському обговоренню запропонованих законодавчих змін. Консультації з представниками влади, науковими парками та бізнесом для врахування всіх пропозицій щодо покращення НПА тривають.
Офіс ефективного регулювання BRDO запускає серію матеріалів про судові рішення щодо створення та розповсюдження порноматеріалів. Ініціатива реалізується на підтримку законопроєкту №12191 з декриміналізації порнографії в Україні. Перший матеріал аналізує вирок районного суду на Одещині, де жінку засудили за публікацію дорослого контенту у Telegram. Суд послався на міжнародну конвенцію 1923 року, яку Україна ніколи не підписувала.
У мотивувальній частині вироку зазначено, що підсудна створювала фото- та відеоматеріали порнографічного характеру і розміщувала їх у месенджері за гроші:
«Відповідно до ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними від 12 вересня 1923 року покаранню підлягає виготовлення або зберігання творів (…) або інших порнографічних предметів, з метою їх продажу чи розповсюдження, або ж громадського їх виставлення (…)
ОСОБА_4 (…), будучи обізнаною із зазначеними нормативними актами (…) створювала фото- та відеопродукцію порнографічного характеру з метою їх подальшого збуту, які виготовляла особисто, шляхом фото- та відеозйомки своїх статевих органів, у вульгарно-натуралістичній, цинічній та непристойній формі, фіксувала свої оголені статеві органи у наближеному ракурсі (…) на встановленому в додатку «Telegram» власному каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2», доступ до якого надавала за грошові кошти».
Попри це, України немає серед країн-підписантів згаданої Конвенції на сторінці депозитарію ООН. Україна ніколи приєднувалася до неї та не підтверджувала її чинність у порядку правонаступництва. Це підтвердив і Секретаріат ООН, про що Міністерство закордонних справ України поінформувало Міністерство внутрішніх справ України ще у 2023 році.
Додатково суд послався на Закон України «Про захист суспільної моралі», який втратив чинність за понад рік до вчинення правопорушення, та на Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, яка не регулює розповсюдження контенту через месенджери та соціальні мережі.
«Українські суди виносять вироки, посилаючись на норми права, що не діють в Україні. За останні три роки з’явилось близько 40 вироків щодо порнографії із однаковими обвинуваченнями. Тобто окремим суддям не хочеться навіть займатись обгрунтуванням того, чому визнають людину злочинцем. І судять при цьому за діяння, що не містять суспільної небезпеки. Це дуже поганий симптом судової та правоохоронної системи», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT BRDO.
Протягом 2022-2024 років зафіксовано 39 випадків, коли судові вироки посилались на Конвенцію сторічної давності про заборону порнографії, що не діє в Україні. Крім того, під час обговорення проєкту нового Кримінального кодексу України науковці також зверталися до цього документа.
На третьому році війни представники правоохоронної системи надалі витрачають ресурси на переслідування українців за інтимні фото й відео замість того, щоб спрямувати ці ресурси на боротьбу з реальними загрозами. Нові справи щодо порнографії, які відкриває Національна поліція, лише підтверджують цю тенденцію.
BRDO разом з низкою громадських організацій виступають проти кримінального переслідування українців за виготовлення і збут порнографічних матеріалів. У листопаді 2024 року у парламенті був зареєстрований законопроєкт №12191 щодо декриміналізації порнографії в Україні. Водночас BRDO підтримує наявність відповідальності за виготовлення дитячого порно, розповсюдження матеріалів серед неповнолітніх, публічної демонстрації порнографії, торгівлі людьми чи поширення дорослого контенту без згоди.
У межах проєкту «Порнобарометр» за 9 місяців 2024 року до українських судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
За прогнозом BRDO, декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 млн грн податків. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №12191 та забезпечити співпрацю Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки.
15 січня 2025 року в Києві відбувся захід «Science City Ecosystem. Connecting Business and Science», що мав на меті представити проєкт Science.City – одну з ініціатив в межах Стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN 2030. Подія зібрала понад 100 учасників, зокрема представників державного сектору, наукової спільноти, інноваційно активного бізнесу та міжнародних організацій. Основну увагу було надано трансформаційному потенціалу наукових парків у сприянні економічному та технологічному розвитку України.
Мета ініціативи Science.City — об’єднати зусилля науки, бізнесу та держави для створення мережі сучасних наукових парків, які стануть платформою для розвитку інновацій, стартапів і залучення інвестицій.
«Інновації — основа економічного зростання та конкурентоспроможності країни. Але без якісної освіти їхній розвиток неможливий. Саме тому трансформація системи освіти — один із наших пріоритетів, а створення ефективних наукових парків є важливою частиною цього процесу. Зараз в Україні зареєстровано 37 наукових парків, з яких лише 5 провадять інноваційну діяльність. Саме тому ми працюємо над проєктом Science.City, який стане каталізатором розвитку наукових парків, створить умови для взаємодії науки, освіти та бізнесу, забезпечуючи прозорість і підтримку на кожному етапі розвитку», — зазначив Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.
Наукові парки, створені на базі закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, мають величезний потенціал як каталізатори інновацій та трансформації наукових ідей у реальні виробничі результати. Проте їхній потенціал значною мірою нереалізований через низку бар’єрів: фіскальний тиск, складний і тривалий процес закупівель, регуляторні обмеження та недостатнє залучення приватного капіталу.
«Науковий парк — це не просто інструмент для розвитку інновацій в закладах вищої освіти і наукових установах, а фундамент для майбутнього, у якому українська наука є конкурентоспроможною на світовій арені. Завдяки цій реформі ми не лише зменшимо відплив інтелектуального капіталу з науки в приватний сектор, але й створимо зручний легальний механізм для ефективної взаємодії між наукою та бізнесом. Запропоновані зміни будують шлях до цифровізації та прозорості в науковій сфері, перетворюючи наукові парки на драйвери економічного зростання України», — зазначив Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України.
Для усунення цих бар’єрів під час заходу були представлені проєкти нормативно-правових актів, розроблені Міністерством освіти і науки України спільно з BRDO за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Запропоновані зміни спрямовано на створення сприятливішого середовища для інновацій, що передбачають зменшення податкового навантаження, спрощення процедур реєстрації, запровадження пільг на імпорт обладнання, а також інтеграцію наукових парків у правовий режим Дія.City.
«Наукові парки є каталізаторами інновацій, сприяючи впровадженню новітніх технологій, продуктів і послуг, створених в університетах та науково-дослідних інститутах. Законодавчі зміни допоможуть суттєво активізувати їхню діяльність, забезпечуючи умови для ефективного трансферу технологій та комерціалізації результатів наукових досліджень. В умовах сучасних викликів, як-от глобалізація, цифрова трансформація та війна, розвиток наукових парків є стратегічним кроком для забезпечення стійкого розвитку та конкурентоспроможності України, створення національної економіки інноваційного типу», — наголосив Денис Курбатов, Заступник міністра освіти і науки України.
Особливу увагу під час заходу надали податковим стимулам, які допоможуть залучити приватний капітал у наукові розробки. Завдяки цим ініціативам вдасться зменшити витрати на дослідження та прискорити виведення нових технологій на ринок.
«Підтримка наукових парків сприяє розвитку високотехнологічних секторів економіки, створенню робочих місць у наукомістких галузях та залученню інвестицій. Усі ці цілі відображають концепцію, закладену у Дія.City. Саме тому ми вбачаємо розширення простору Дія.City на діяльність наукових парків важливим кроком для зміцнення економіки України в умовах глобальної конкуренції», — зазначив Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков.
Міжнародні партнери акцентували на важливості проєкту для економічного відновлення України. Вони наголосили, що Science.City має потенціал для зміцнення позицій України як регіонального лідера в галузі інновацій, залучаючи інвестиції та створюючи робочі місця у високотехнологічних галузях.
«Розширюючи партнерства та спрощуючи процеси, Science.City залучатиме інвестиції приватного сектору, сприятиме створенню регіональних інноваційних центрів та підвищенню доходів науковців — усе це допоможе Україні досягти амбітних цілей стратегії WINWIN 2030», — зазначила Джулі А. Конен, директорка Місії USAID в Україні.
«Science.City може відігравати важливу роль в інтеграції України у світовий ринок високих технологій та у залученні міжнародних партнерів до спільних проєктів. В умовах триваючого повномасштабного російського вторгнення та війни проти України, економіка країни потребує інноваційних підходів для посилення розвитку та стійкості. Наукові парки мають значний потенціал у досягненні цієї мети, сприяючи інноваціям, створюючи синергію між різними галузями та підтримуючи відновлення і зростання», — зазначив директор з програм розвитку Посольства Великої Британії в Україні Стефан Коссофф.
Очікується, що ухвалення законопроєкту дозволить комплексно реформувати процес провадження інноваційної діяльності закладами вищої освіти та науковими установами через створення сприятливих умов для функціонування інституту наукових парків. Це дасть змогу збільшити кількість активних наукових парків із 5 до 15 за три роки, залучити 500 мільйонів гривень інвестицій і збільшити доходи закладів вищої освіти та наукових установ до 750 мільйонів гривень щороку. Реалізація цих ініціатив також забезпечить створення понад 1500 нових робочих місць у науково-технічній сфері.
«Наукові парки — це не просто території, а потужні інноваційні екосистеми, де наука, освіта та бізнес об’єднуються для створення майбутнього. Вони є рушійною силою економічного зростання, адже саме тут народжуються нові технології та бізнес-моделі. Саме в науковому парку Львівської політехніки ми успішно впровадили модель трансферу технологій не тільки з університету в бізнес, а з бізнесу до університету з метою трансформації освіти, яка готуватиме фахівців, здатних не лише генерувати ідеї, а й впроваджувати їх у життя та створення нових наукових груп та шкіл. Лише за умови тісної співпраці університетів, наукових установ та бізнесу ми зможемо побудувати інноваційну економіку, здатну конкурувати на світовому рівні», – поділився досвідом генеральний директор Наукового парку Львівської політехніки Назар Подольчак.
Захід організовано Міністерством освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
У серпні 2024 року в рамках інтенсиву «Training for Trainers» викладачі українських університетів отримали можливість підготуватись до запуску нового open data курсу «Журналістика даних». Курс став важливим етапом для підготовки майбутніх фахівців у сфері відкритих даних.
Олена Герасименко, доцент кафедри публічного адміністрування та управління бізнесом факультету управління фінансами та бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка відзначила, що курс із журналістики даних чудово адаптується до різних аудиторій, навіть у межах дисципліни вільного вибору для студентів з 19 факультетів. Матеріали дозволяють подати інформацію у доступній та деколи навіть у розважальній формі, щоб задовольнити різні очікування студентів – від гуманітаріїв до тих, хто має більш прикладні інтереси.
Загалом слухачами курсу з журналістики даних стали близько 80 студентів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Національному університеті «Запорізька політехніка» та Українському католицькому університеті.
Ганна Комарницька, доктор економічних наук, професор та завідувачка кафедри публічного адміністрування та управління бізнесом факультету управління фінансами та бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка додала, що курс із журналістики даних – надзвичайно цінний, особливо для магістрів різних спеціальностей. Навчальні матеріали дозволяють адаптувати тематику до потреб аудиторії та викладання. Вони є не лише корисними, але й практичними і забезпечують викладачів повним набором ресурсів – від презентацій до лабораторних завдань.
Протягом навчання студенти оволоділи всіма етапами створення інформаційних матеріалів, починаючи від роботи з даними і до їх візуалізації. Результатом стали наукові статті та проєкти з використанням відкритих даних, зокрема у Запорізькій політехніці та ЛНУ ім. Івана Франка.
Олена Решота, доцент кафедри публічного адміністрування та управління бізнесом факультету управління фінансами та бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка зазначила, що завдяки курсу із журналістики даних студенти першого курсу навчання здійснили аналіз відкритих даних у своїх наукових дослідженнях. Результатом цієї діяльності стала спільно підготовлена наукова стаття, присвячена оцінці прогресу у досягненні цілей сталого розвитку в Україні, яка наразі перебуває на стадії публікації.
У рамках збору відгуків і пропозицій щодо курсу «Журналістика даних» викладачі університетів запропонували кілька ідей, як зробити навчальні матеріали ще більш корисними для студентів. Зокрема, вони наголосили, що для майбутніх фахівців у сфері відкритих даних важливо навчитися працювати з геопросторовою інформацією, уміти правильно використовувати і трактувати дані з супутникових знімків, а також опанувати техніки запиту на публічну інформацію та доступу до неї.
Ці зміни допоможуть зробити курс ще більш прикладним для студентів, які прагнуть працювати з відкритими даними та створювати якісні матеріали.
Наталія Островська, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри журналістики Національного університету «Запорізька політехніка» прокоментувала, що курс надзвичайно ґрунтовний і відповідає найвищим очікуванням як студентів, так і викладачів. Матеріалу та важливої інформації так багато, що в майбутньому можна розділити навчання на різні рівні за складністю.
Галина Волинець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Національного університету «Запорізька політехніка» доповнила, що курс із журналістики даних добре і логічно складений, із величезною кількістю корисних матеріалів українською та англійською мовами. І непогано було б певні навчальні блоки запроваджувати вже для студентів першого року навчання, поступово ускладнюючи теми та інтегруючи матеріали в інші дисципліни.
Курс із журналістики даних відкриває нові можливості для студентів, а також сприяє розвитку відкритих даних в Україні, що є важливим кроком для цифрової трансформації.
Курс з відкритих даних «Журналістика даних» розроблено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння Проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Не потрібно бути військовим експертом, аби зрозуміти простий, але дуже важливий факт: для виживання України як держави нам потрібні люди, зброя та ресурси. Те, що для одних звучить як чергова банальщина, для інших є щоденним викликом і нетривіальним завданням, що не має простого рішення.
Протягом останніх десяти років я ретельно стежу за динамікою відносин між державними замовниками та підприємствами оборонно-промислового комплексу. Попри симбіоз двох секторів, назвати їхні відносини партнерськими буде перебільшенням.
Кількість державних замовлень із 2022 року сягнула астрономічних значень. Навіть складна бюрократія та обмеження щодо норм прибутку не змогли зупинити зростання галузі. Особливо відчутно це у сфері БПЛА.
Так, 2022 року було лише сім українських сертифікованих постачальників безпілотників, тоді як станом на літо 2024-го їх кількість становила вже 87, а загальна кількість українських компаній, долучених до виробництва безпілотних систем, за різними оцінками, зросла до 500.
Водночас справедливо буде зазначити, що держава створила сприятливі умови для масштабування виробництва, особливо у сфері безпілотних технологій. Було розроблено понад 20 революційних законів і нормативно-правових актів, якими скасували ПДВ і мито на комплектуючі для БПЛА, спростили допуск нових систем озброєння до експлуатації, збільшили маржинальність державних контрактів до 25% (у країнах НАТО цей показник — 17%), запровадили цілу низку реально робочих механізмів закупівель.
Упродовж останніх трьох років дрони купували всі: волонтерські фонди й органи місцевого самоврядування, військові частини та Держспецзв’язку, міністерства й закупівельні агенції, мережі АЗС і навіть релігійні громади.
Маховик індустрії набрав шалених обертів. Якщо 2023 року міністр оборони на зустрічі з виробниками заявляв: «Скільки б ви не виробили, я у вас усе куплю», то вже 2024-го виробники БПЛА кажуть про значний надлишок виробничих потужностей і досить активно просувають ідею дозволу на експорт.
Безумовно, ідея експорту, на перший погляд, виглядає дуже привабливою. Експортні контракти не обмежені рівнем прибутку. Наприклад, як заявляв Тарас Чмут, комплекс БПЛА, який у нас продається за 220 тис. дол., за кордоном може коштувати 500 тис. дол. Налагодження експорту — це додатковий валютний виторг, робочі місця та інвестиції. Це також можливість більше інвестувати в розроблення та масштабувати виробництво, що своєю чергою знизить собівартість продукції, але покращить її якість.
Загалом очікується, що завдяки експорту державний бюджет на закупівлі може зрости, а собівартість військової продукції — знизитися, й це дасть змогу постачати нашим захисникам більше зброї. Водночас у неформальних розмовах із окремими представниками країн-партнерів і в деяких медіа висловлюються побоювання щодо потенційних репутаційних ризиків. На їхню думку, відкриття експортного вікна для українського озброєння може стати додатковим аргументом для тих, хто вимагає зменшити чи припинити військову допомогу нам. Мовляв, чому інші країни мають надавати зброю безоплатно, якщо Україна здатна сама її вигідно продавати?
Такі наративи, навіть якщо вони неофіційно артикульовані, можуть упливати на суспільні настрої в країнах-союзниках, де є певна втома від тривалої війни. Тому врахування цих ризиків є важливим у формуванні стратегії подальшого розвитку українського військового експорту та його публічного сприйняття.
Навіть незначне падіння обсягів допомоги, приміром, на 5–10% у грошовому еквіваленті, означатиме мільярди недоотриманої зброї. Це буде дуже відчутно, й компенсувати цю втрату не вийде.
Інше питання: куди ми збираємося експортувати й кого витіснимо з цих ринків? Так, справді, українські безпілотні системи часто дешевші й ефективніші, ніж західні аналоги, а це означатиме, що компанії країн-партнерів можуть втрачати прибутки через нашу присутність на інших ринках. Як на це відреагують ради директорів найбільших оборонних гігантів, лобісти яких уже не перший рік переконують політиків у столицях держав-партнерів надавати нові пакети допомоги Україні? Зараз для багатьох із них наша держава — це можливість отримати нові контракти. Але що буде, коли Україна стане не можливістю, а конкурентом?
Зменшення обсягів військової допомоги через російський вплив на суспільні настрої в наших союзників — це лише один із потенційних негативних сценаріїв.
Інші ризики ховаються в частині геополітичних наслідків експортних контрактів. Поняття «колективний Захід» є надто спрощеним і не відображає різноманіття політичних поглядів і мережі партнерств, вибудуваних окремими країнами. Ставлення наших союзників до різних країн і регіонів може істотно різнитися. Хитросплетіння інтересів на Близькому Сході, присутність Китаю на Африканському континенті, політичне різноманіття Південної Америки — це дипломатичне мінне поле, на якому дуже легко схибити.
Я впевнений, що є модальності міжнародної передачі озброєння, які можуть посилити позицію України, а не навпаки.
Для початку слід чітко визначити, які саме завдання стоять перед Україною. Серед основних:
Якщо з першими двома цілями все досить очевидно, то питання посилення наших союзників слід розкрити детальніше.
Досвід російсько-української війни продемонстрував серйозну неефективність деякого озброєння, особливо якщо йдеться про безпілотні системи чи засоби точного ураження. Ймовірність військового конфлікту між Росією та НАТО за сьогоденної динаміки — це лише питання часу.
Саме Україна насамперед зацікавлена в тому, щоб наші союзники були до такого конфлікту готові. Якщо говорити серйозно, то це якоюсь мірою наша пряма відповідальність. Ми, безумовно, маємо знайти формати партнерства, в межах яких армії країн НАТО отримають ефективні засоби протистояння Росії.
Важливо зазначити, що всі вищезгадані цілі можливі лише за умов глибоких партнерських проєктів.
Якщо говорити про експорт озброєння як механізм зовнішньої політики, то слід дещо під іншим кутом розглянути доступні нам інструменти. Нижче проаналізовано лише деякі моделі, що є альтернативами експорту, в порядку спадання їхньої пріоритетності.
Ця модель є найбажанішою і найефективнішою для України. Виглядає вона так: іноземні уряди напряму чи через оборонні інституції укладають контракти з українськими виробниками щодо постачання озброєння для наших Сил оборони.
Звучить як фантастика, але саме завдяки ініціативі Мінстратегпрому ZBROYARI, а також зусиллям Міноборони та Агенції оборонних закупівель, вже вдалося залучити близько 700 млн дол., і це точно не останні угоди в такому форматі. Загалом проєкт планує залучити 10 млрд дол.
Уряд Данії проявив лідерство та підтримку, започаткувавши таку практику. Так було укладено контракти на закупівлю САУ «Богдана». Нещодавно Велика Британія оголосила тендер на закупівлю БПЛА для України в межах Коаліції дронів. До участі в тендері запросили також українських виробників. По суті, це той самий експорт, адже це кошти іноземних країн, які потрапляють у нашу економіку, однак уся продукція залишається в Україні.
Продовження моделі залучення коштів союзників на виробництво в Україні могло б відбуватися у форматі, де уряди наших союзників укладали б контракти з українськими компаніями, в межах яких половина продукції йшла б на потреби наших Сил оборони, а половина надходила б країні, що профінансувала контракт.
Це значною мірою зняло б репутаційні проблеми, пов’язані з експортом зброї, й водночас посилило б збройні сили тих, хто готовий інвестувати в нашу перемогу. У такому форматі це більше схоже на безпекову угоду, а не на торгівлю.
Розміщення представництв іноземних компаній, які здійснюватимуть ремонт, а в перспективі також складання й модернізацію західних зразків озброєння, прибуток від яких повертатиметься до їхніх юрисдикцій, — не зовсім та ідея, що виглядає привабливою для українських виробників. Та й західним компаніям вона може видатися ризикованою, проте не позбавленою сенсу.
1977 року США дозволили використання частини пакета допомоги FMF (Foreign Military Finance) для ізраїльських компаній. Виробництва танка «Меркава» та винищувача Lavi стали одними з перших проєктів, профінансованих у такий спосіб.
Щороку частка американських коштів у ізраїльському ВПК зростала, як і присутність американських компаній. Бізнес США, чудово розуміючи механіку роботи системи FMF, знаходив способи заснувати компанію в Ізраїлі чи придбати частку в чинному підприємстві, аби отримати американські контракти. Вони ж згодом стали лобістами розширення такого формату фінансування.
До 1991 року частка FMF, що йшла на локалізовані виробництва чи спільні зі США підприємства, становила 25%. 2009-го її законодавчо закріпили на рівні 26,3%. Така політика принесла взаємовигідні результати, й нині ізраїльські оборонні компанії та їхній науковий доробок є важливими елементами ключових американських оборонних програм, таких як F-35.
Одним із взаємовигідних і зрозумілих форматів українського експорту було б обмеження щодо продажу виключно через NSPA (NATO Support and Procurement Agency) — Агентство НАТО з технічного обслуговування та постачання. Після задекларованого нами курсу на євроатлантичну інтеграцію логічним кроком була б наша інтеграція в системи постачання Альянсу. Це потребує значних інвестицій для впровадження необхідних виробничих стандартів і стандартів контролю якості, відповідної кодифікації продукції, дорогих процедур випробування тощо. Але це той формат прозорої та чесної конкуренції, який буде зрозумілим для наших партнерів і матиме довгостроковий стратегічний вплив на українські відносини з НАТО через побудову взаємозалежностей.
Наразі не існує заборони створювати спільні підприємства, але й стимулів для такого формату взаємодії немає. Воєнні ризики, проблеми судової та правоохоронної систем, режими оподаткування та обмеження щодо виведення прибутку стоять на заваді такій співпраці.
Україні слід розглянути можливість створення спеціальних економічних режимів функціонування таких підприємств, митні преференції та форми виробництва, в яких частина продукції виготовлятиметься в Україні, а частина — за її межами, зокрема для експорту до інших країн.
Така диверсифікація дасть змогу зменшити ризик втрати критичних технологій унаслідок російських атак. Водночас це спосіб залучити інвестиції й експортувати українську продукцію без фактичного перетину українського кордону. Концепт складний і містить багато ризиків, але однозначно вартий уваги.
У сучасному світі немає відмінності між експортом системи озброєння та надсиланням архіву документації на її створення. Дедалі більшої цінності набуває програмне забезпечення або масиви даних для навчання штучного інтелекту.
На жаль, часто українські технології залишають територію України несанкціоновано — через роботу недружніх розвідок чи банальну релокацію виробництва. Проблема лежить не тільки в площині роботи наших спецслужб щодо запобігання витоку такої інформації, а й у практичніших речах. Наприклад, у визначенні вартості немайнових прав, захисті інтелектуальної власності чи механізмі виплати роялті для конструкторів або розробників бойових систем.
Ми маємо змогу експортувати оборонні технології в нематеріальному світі. Система ситуаційної обізнаності Delta, яку розробляє Міністерство оборони, вже привертає увагу наших союзників і має значний потенціал щодо продажу ліцензій на її використання.
Масиви відеофайлів із камер наших FPV безцінні для навчання моделей штучного інтелекту, а налагоджена система виробництва, коли наші союзники на своїх потужностях виготовлятимуть ліцензійні українські системи, сплачуючи відповідні роялті конструкторам, — гарний спосіб отримувати прибуток і масштабуватися.
***
Запропоновані в цій статті підходи є лише концептуальним описом багаторівневих рішень у сфері військово-технічного співробітництва. Це довгий шлях, і виробники та держава зможуть подолати його лише разом.
Офіс ефективного регулювання BRDO оголошує тендер на послуги підрядника з проведення дослідження та підготовки аналітичного звіту «Антикорупційний та соціальний вплив відкритих даних в умовах повномасштабного вторгнення РФ».
Наша мета – оцінити, як відкриті дані сприяють боротьбі з корупцією та вирішенню соціальних викликів в Україні під час повномасштабної війни.
Вимоги до виконавців:
1) Попередній досвід розробки схожих чи аналогічних звітів;
2) ФОП або юридичні особи із видом діяльності за КВЕД 72.20;
2) Розробка звіту із чіткими строком (до 90 календарних днів) та етапами виконання поставлених завдань.
Деталі конкурсного відбору за посиланням.
Дедлайн початку робіт: 30 січня 2025 року.
Кінцевий термін подання пропозиції: 19 січня 2025 року, до 18:00.
Вибір підрядників буде здійснений на основі оцінки наданої інформації про релевантний досвід та попередні результати роботи.
Підготовка аналітичного звіту «Антикорупційний та соціальний вплив відкритих даних в умовах повномасштабного вторгнення РФ» реалізується за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – Офіс ефективного регулювання BRDO.
Офіс ефективного регулювання BRDO підрахував, що у 2024 році вартість традиційних різдвяних страв зросла на 22,7% порівняно з минулим роком. Найбільше подорожчали капуста, картопля, буряки та продукти для куті – пшениця, родзинки та горіхи. Для розрахунку індексу було використано актуальні ціни великих продовольчих мереж.
Різдво – одне з найважливіших свят в Україні, коли родини збираються за святковим столом. Цього року для приготування 12 традиційних страв українці витратять в середньому 1188 грн.
Найбільше подорожчали овочі: капуста (+221%), картопля (+151%), буряк (+86%). Також суттєво зросли ціни на пшеницю (+69%), родзинки (+55) та горіхи (+35), які є головними інгредієнтами для приготування куті.
Втім, деякі продукти подешевшали. Зокрема, гречка (-42%), морква (-35%), томатна паста (-20%) та короп (-16%).
«Ціни на овочі, основу багатьох традиційних різдвяних страв, значно зросли через цьогорічний неврожай, посухи, брак робочої сили, підвищення вартості дизпального та ускладнення з логістикою. Особливо постраждали регіони, де ведуться бойові дії, зокрема Херсонська та Запорізька області, що були основними постачальниками цієї продукції, а руйнування Каховської ГЕС залишило без зрошення 94% систем у Херсонській, 74% у Запорізькій і 30% у Дніпропетровській областях. Загалом близько 5 млн гектарів землі стали непридатними для використання. Попри часткове здешевлення деяких продуктів, вартість різдвяного кошика продовжує зростати на тлі війни, інфляції, яка за звітом Національного Банку до кінця 2024 року становитиме 9,7%, та природних чинників, – зазначила Ірина Грузінська, керівниця сектору «Сільське господарство».
«Цьогорічний індекс «різдвяного кошика» показав проблеми доступу до даних цін на українські продукти. Ціни на продукти – це важливий інструмент аналітики. Їх можна використовувати для статистики, моніторингу змін і створення корисних сервісів. Ми в BRDO зацікавлені, щоб дедалі більше інформації було оприлюднено у формі відкритих даних. Це стосується і цін на продукти», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Попри виклики воєнного часу, український бізнес продовжує працювати, а значна макрофінансова підтримка від наших міжнародних партнерів допомагає зберігати економічну стабільність. Так, ми бачимо зростання індексу “різдвяного кошика”, проте це не має нас лякати чи зупиняти. Завдяки згуртованим зусиллям приватного сектору, уряду та партнерів ситуація залишається керованою, а економіка має потенціал для відновлення навіть у цих складних умовах», – прокоментував Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
Для розрахунку індексу «різдвяного кошика» експерти BRDO використовували актуальні ціни великих провольчих мереж з національним покриттям (Сільпо, Варус та Ашан). До аналізу включено продукти, необхідні для приготування 12 традиційних різдвяних страв: куті, узвару, пісного борщу і голубців, тушкованої капусти, квасолі, маринованих грибів, печеного коропа, оселедця, пампухів, різдвяного калача та вареників із капустою.
Під час підготовки індексу команда BRDO зіткнулася з низкою викликів. Зокрема, на деяких ресурсах були відсутні повні дані про ціни на продукти, що значно ускладнило аналіз. Експерти BRDO використовували актуальні дані з продовольчих мереж і спиралися на власні розрахунки попередніх років.
Уточнення: у первинній редакції матеріалу помилково було вказано зростання вартості різдвяного кошика на 306 грн. При цьому всі інші дані були подані коректно. Ми прибрали згадку про 306 грн, залишивши решту матеріалу без змін.
«Створення GovTech Alliance of Ukraine — це стратегічно важливий крок, який не лише сприятиме ефективній співпраці держави з бізнесом, а й створить можливості для залучення міжнародних контрактів з урядами інших країн. Це зміцнює позиції України як цифрового лідера на глобальному рівні. Разом з українським бізнесом ми просуватимемо наші govtech-рішення у світ, адже успішний бізнес — це основа сильної економіки. Вітаю команду GTA UA із цим досягненням та бажаю збільшення кількості учасників альянсу. Рухаймося вперед, розбудовуючи співпрацю!» — Валерія Іонан, заступниця Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції.
Офіс ефективного регулювання BRDO підрахував, що декриміналізація порнографії може принести бюджету 509 млн грн податків. Цих коштів вистачить на закупівлю 24 тис. FPV-дронів з автонаведенням чи на річну підтримку роботи Вищого антикорупційного суду України. Прогноз BRDO базується на даних із відкритих джерел та учасників ринку дорослого контенту.
За оцінками BRDO, в Україні близько 5 тис. людей працюють у вебкам-моделінгу і понад 3,5 тис. – реалізують контент на OnlyFans. Їх середній щомісячний дохід становить близько 1650 дол. США з урахуванням початківців і частково зайнятих у цій сфері. Сума доходу враховує і комісію студії, звідки працює модель. BRDO припускає, що декриміналізація порнографії охопить 100% ринку вебкам-моделінгу та 50% авторів OnlyFans.
Творці інтимного контенту в Україні стикаються з кримінальним переслідуванням за ст.301 ККУ. Водночас від авторів порнографічних матеріалів вимагають сплати податків за свою діяльність. Декриміналізація порнографії та унормування оподаткування сфери можуть забезпечити бюджету 509 млн грн додаткових податків. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт №12191 та забезпечити співпрацю Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки.
За підрахунками BRDO, 509 млн грн податків від декриміналізації порнографії можна спрямувати на такі ініціативи:
«Щороку бюджет України втрачає до півмільярда гривень. Ці кошти важливі для економіки воєнного стану. Та декриміналізація порно – не тільки про податки. Це і про життя людей, яких переслідують за дорослий контент. Ухвалення законопроєкту №12191 може вирішити кілька питань відразу», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT Офісу ефективного регулювання BRDO.
Прогноз BRDO грунтується на даних із відкритих джерел та учасників ринку. Через низку юридичних, етичних і безпекових обмежень ринок дорослого контенту України є непрозорим. BRDO обирав консервативні сценарії для оцінки сфери. Також розрахунок суми податків від декриміналізації порно передбачає роботу моделей галузі на спрощеній системі оподаткування (сплата Єдиного податку, ЄСВ і військового збору) та оподаткування студій, звідки вони працюють.
BRDO і коаліція з понад 25 громадських організацій виступають проти кримінального переслідування за виготовлення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів. На початку листопада 2024 року в парламенті був зареєстрований законопроєкт №12191, який є оновленою версією попереднього проєкту закону №9623.
Водночас, BRDO категорично проти декриміналізації дитячого порно, розповсюдження порно серед неповнолітніх, публічної демонстрації порнографії, торгівлі людьми, поширення порноконтенту без згоди тощо.
У межах ініціативи з декриміналізації порнографії в Україні BRDO запустив проєкт «Порнобарометр» – цикл аналітичних матеріалів із даними про переслідування українців за створення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів, передбаченими ст.301 ККУ. Так, за 9 місяців 2024 року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12066 про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який передбачає запуск Єдиного державного реєстру військовослужбовців. Цей реєстр стане основою для створення сучасної цифрової екосистеми послуг для військових і сприятиме вдосконаленню процесів обліку.
Законопроєкт був розроблений за участі експертів Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Реєстр не тільки зробить дані про наших захисників та захисниць якіснішими (актуальними). А ще й допоможе побудувати екосистему, у центрі якої — військові зі своїми потребами, що швидко задовольняються без черг, паперових довідок», — зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Ключові нововведення:
Важливо, що реєстр не міститиме інформації про військову службу, звання або спеціальність. Чутливі дані зберігатимуться у захищених контурах інших інформаційних систем і за потреби можуть бути деперсоніфіковані із застосуванням «Military ID» замість використання імені та прізвища.
Новий реєстр допоможе зробити послуги доступнішими, а також зменшити бюрократичне навантаження завдяки переходу до цифрових рішень.
Ми шукаємо кваліфікованого юриста або нормопроектувальника для розробки та вдосконалення нормативних актів в оборонній сфері. Ваша роль включатиме дослідження чинного законодавства, розробку нових правових норм, а також взаємодію з державними органами для удосконалення регуляцій, що мають ключове значення для розвитку сектору.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, у межах комунікаційної платформи Data+ організували онлайн-обговорення викликів та можливостей для сфери відкритих даних у зв’язку з проголосованим у першому читанні законопроєктом 8153 «Про захист персональних даних». Подія відбулася 11 грудня 2024 року та об’єднала понад 40 учасників – представників влади, громадських активістів, аналітиків та експертів сфери відкритих даних.
Сьогодні захист персональних даних набуває особливої актуальності через ріст кіберзагроз та потребу у забезпеченні конфіденційності. Особливо гостро це питання постає у взаємодії з державними органами, які володіють великими обсягами інформації, адже навіть публічні дані часто мають елементи персональних даних.
Персональні дані – будь-яка інформація, що прямо чи опосередковано дозволяє ідентифікувати фізичну особу. Це можуть бути традиційні ідентифікатори: ім’я, адреса або номер телефону; цифрові дані: IP-адреси, файли cookies; геолокаційні дані, а також дані, що відображають фізіологічні, психологічні, економічні, культурні чи соціальні характеристики. Автоматизована обробка даних, включно з алгоритмами ШІ, збільшує ризики порушення приватності. Саме тому необхідно впроваджувати заходи технічного і правового захисту.
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України підкреслила, що відкриті дані й захист персональних даних повинні співіснувати, а не вступати в конфлікт. Відкритість інформації є основою прозорості та підзвітності держави, стимулює громадський контроль та розвиток інновацій. Водночас персональні дані потребують надійного захисту, особливо в умовах воєнного стану, коли баланс між відкритістю та безпекою стає критично важливим. Законопроєкт 8153 покликаний сформувати чіткі правила використання даних, щоб не допустити витоку чутливої інформації, що дозволить підтримати розвиток відкритих даних як драйвера цифрової трансформації України.
Тарас Тарасенко, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відзначив, що законопроєкт «Про захист персональних даних» є складним юридичним документом і потребує ширшої комунікації. Суспільству необхідна велика едукаційна кампанія, щоб люди зрозуміли, що таке персональні дані, як їх можна використовувати та захищати. Наша основна ідея – забезпечити узгодженість між доступом до публічної інформації та захистом персональних даних. Для цього потрібно ухвалити законопроект про національну комісію – регулятора, який забезпечить комунікацію та виконання функцій за європейськими стандартами.
Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – з інформаційних прав додала, що забезпечення права на доступ до інформації, зокрема, у формі відкритих даних та захист персональних даних є критично важливими. Рівень захисту даних в Україні має відповідати стандартам ЄС. Результати більше п’ятдесяти двосторонніх зустрічей з Єврокомісією визначили необхідність ухвалення законодавства про захист персональних даних у повній відповідності до європейських стандартів. Офіс Уповноваженого готовий стати просвітницьким майданчиком у сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, включно з відкритими даними.
Лілія Олексюк, координаторка робочої групи з законопроєкту 8153 зазначила, що українцям потрібно розуміти, як саме їхні персональні дані використовуються і які права вони мають у цій сфері. Для обробки персональних даних потрібні чіткі законні підстави. Наприклад, дані про здоров’я, генетичні чи біометричні дані обробляються за спеціальними умовами та не можуть бути загальнодоступними. Зараз, як ніколи, важливо знайти компроміс між забезпеченням доступу до відкритих даних і захистом приватності. І це передбачає не лише законодавчі зміни, але й широку інформаційну кампанію для бізнесу, органів влади та суспільства.
Також до обговорення викликів і можливостей стосовно відкритих даних долучилися представники громадського сектору (ГО «PrivacyHub») та експерти сфери відкритих даних (YouControl). Вони розповіли як про взаємозв’язок обох сфер, їхній паралельний розвиток, практики захисту і порушення обробки персональних даних у європейських країнах, так і про проблематику сфери в Україні. Експерти з відкритих даних підсвітили виклики, які очікують стейкголдерів, зважаючи на достатньо суворе регулювання у сфері захисту персональних даних.
Загалом усі учасники онлайн-дискусії погодились, що пошук компромісу між відкритістю даних та захистом приватності – це стратегічно важливий крок для розвитку open data сфери. Від цього залежить як прозорість державного управління, так і безпека персональних даних кожного громадянина. Для успішного вирішення цього завдання потрібна скоординована робота усіх стейкголдерів напрямку та урахування кращих світових практик.
Це лише один із етапів обговорення законопроєкту 8153, який готується до розгляду у другому читанні. BRDO запрошує усіх експертів сфери відкритих даних та зацікавлених осіб долучитися до дискусії та висловлювати свої думки і пропозиції щодо тематики персональних даних і законопроєкту 8153 у межах комунікаційної платформи Data+. Побудова якісного діалогу та довіри сприятиме гармонійному розвитку обох критично важливих сфер.
Переглянути повний відеозапис заходу можна на YouTube за посиланням.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» завершив підготовку фінальної версії порівняльного дослідження цифровізації нотаріальних послуг. Документ містить аналіз міжнародного досвіду та найкращих практик у сфері, унікальні аспекти української системи нотаріату та практичні рекомендації для її цифрової трансформації.
Цифровізація нотаріату є актуальною через низку викликів, зумовлених воєнним станом:
Дослідження BRDO пропонує практичні рекомендації для впровадження цифрового нотаріату в Україні. Це дасть змогу забезпечити дистанційний доступ до нотаріальних послуг для мільйонів українців, захистити документи та персональні дані в умовах воєнного стану, знизити адміністративні бар’єри та зробити систему нотаріату більш доступною для громадян.
З фінальною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Це дослідження здійснено за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
Український бізнес щодня стикається із численними викликами, серед яких чи не найболючіший – регуляторний тиск. Команда BRDO спільно з Центром розвитку інновацій на замовлення Міністерства економіки в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, провела дослідження, аби оцінити, як наявні правила впливають на діяльність підприємців та які зміни необхідні для створення комфортного бізнес-середовища.
В опитуванні взяли участь представники 86% основних секторів економіки, таких як будівництво, IT, агросектор, логістика, технічні консультації та інші. Згідно з територіальним розподілом ведення бізнесу, 14,5% респондентів здійснюють свою діяльність по всій Україні, а 11% — у Києві.
Які головні висновки дослідження?
З якими основними проблемами та перешкодами стикається бізнес?
Чому це важливо?
Дерегуляція — це не лише спрощення процедур, а й стратегічний крок, який дасть змогу:
Дослідження показало, що багато регуляцій не відповідають актуальним потребам бізнесу та суттєво обмежують його потенціал, створюючи штучні перепони для зростання та конкуренції на ринку. Зменшення цього регуляторного навантаження не тільки полегшить роботу підприємців, а й стане поштовхом для розвитку економіки.
Переглянути презентацію результатів опитування можна за посиланням.
Запрошуємо вас долучитися до другої GovTech Night! Цього разу формат заходу — MVP.Talks. Поговоримо про швидкі релізи, які закривають ключові потреби користувачів, та тестування ідей у розробці державних е-послуг в умовах мінімальних затрат ресурсів.
Нагадаємо, GovTech Nights — серія унікальних заходів, покликаних сприяти розвитку спільноти та обміну досвідом серед професіоналів, що працюють у сфері цифрової трансформації. На заході провідні фахівці з цифрової трансформації, представники GovTech-спільноти та партнерів діляться своїми історіями про виклики, невдачі та вивчені уроки у своїй професійній діяльності.
Save the date: 20 грудня 2024 року, з 18:00 до 21:30.
Кількість учасників обмежена, тому поспішайте зареєструватися за посиланням. Реєстрація триває до 13:00 13 грудня.
Міcце проведення буде повідомлене зареєстрованим учасникам на електронну пошту.
Цього разу своїм досвідом поділяться:
У разі оголошення повітряної тривоги всі учасники заходу повинні негайно спуститися в укриття, що розташоване на локації. Після переміщення всіх учасників в укриття, захід продовжиться.
GovTech Nights проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту – Офіс ефективного регулювання BRDO. Співорганізатор заходу – GovTech компанія Strimco.