Офіс ефективного регулювання BRDO запустив аналітичний дашборд – «Ринок послуг фіксованого доступу до Інтернету». Це єдиний в країні публічний інтерактивний інструмент, що агрегує інформацію про основні характеристики ринку послуг фіксованого зв’язку за останні три роки. Дашборд дозволяє відстежувати ключові тенденції та динаміку ринку фіксованого Інтернет-доступу України. Для підготовки дашборду були використані відкриті дані регулятора НКЕК, а також інформація про платників єдиного податку.
Згідно з даними аналітичного дашборду BRDO, український ринок послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році демонструє наступні показники:
«Ми переконані, що дашборд ринку послуг фіксованого Інтернету від BRDO стане важливим інструментом для учасників ринку та аналітиків. Інструмент створено з використанням відкритих даних. У наших цілях – досягти відкриття інших даних регулятора НКЕК для кращого аналізу індустрії» – прокоментував Ігор Самоходський, керівник «ІТ та Телеком» сектору Офісу ефективного регулювання BRDO.
Топ-10 найбільших компаній ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році складають АТ «Укртелеком», ПАТ «Київстар», ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», ПАТ «ДАТАГРУП», ТОВ «НПК “Хоум-Нет”», ТОВ «ФРІНЕТ», ТОВ «Бізнес і Технології», ПАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ», ПП «Дикий сад» та ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ». За результатами роботи у першому півріччі 2024 року лідери ринку забезпечують 33% українських абонентів (2,8 млн користувачів) фіксованим Інтернет-доступом, генеруючи 28% доходів галузі. При цьому частка ринку найбільших операторів, як за доходами, так і за кількістю абонентів щороку зменшується.
Упродовж вересня-жовтня 2024 року Державна податкова служба (ДПС) почала скасовувати спрощену систему оподаткування для постачальників послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет – суб’єктів малого підприємництва. За останніми даними НКЕК вже 487 Інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності. Варто зауважити, що оператори на спрощеній системі оподаткування забезпечували інтернет-доступом 41% усіх абонентів, зокрема, 51% – у сільській місцевості. Експерти BRDO вважають, що таке рішення ДПС вплине на погіршення якості послуг, доступність до інтернет-мережі, зростання вразливості мереж до фізичних та кібератак, здорожчання послуг доступу до мережі Інтернет та інших негативних факторів.
Ознайомитися з дашбордом ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет можна за посиланням на сайті BRDO.
Аналітична робота щодо дослідження ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації – Офіс ефективного регулювання BRDO.
Аналітичний дашборд «Ринок послуг фіксованого доступу до Інтернету» – єдиний в Україні публічний інтерактивний інструмент, що агрегує інформацію про основні характеристики ринку послуг фіксованого зв’язку за останні роки. Для підготовки дашборду були використані відкриті дані регулятора НКЕК, а також інформація з Реєстру платників єдиного податку.
Перегляд дашборду з мобільних пристороїв доступний за посиланням.
13 листопада 2024 року у межах комунікаційної платформи Data+ відбулася онлайн-дискусія «Обговорення викликів верифікації та оприлюднення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА)», організована Офісом ефективного регулювання (BRDO) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Участь у події взяли близько 140 представників районних, міських і селищних рад, державних установ, поштових сервісів, закладів освіти, громадських активістів та експертів у сфері відкритих даних.
Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА) створюється як єдина база даних про всі адреси в Україні, яка містить унікальні ідентифікатори для кожного об’єкту адміністративно-територіального устрою, вулиці, будівлі та приміщення. Це рішення сприятиме організації інтероперабельності між електронними системами (як державними так і бізнесу), ефективному адмініструванню податків та обліку нерухомості, протидії шахрайству з правами власності на нерухомість, а також вдосконаленню роботи екстрених служб, плануванню міського розвитку та створенню зручних адміністративних послуг для громадян.
За час реалізації проєкту з ЄДРА уже проведено два пілотні проєкти, в яких взяли участь понад 150 громад, а для підготовки фахівців створено навчальний курс. На сьогодні понад 1700 фахівців громад пройшли навчання та розпочали роботи в ЄДРА. В кожній області сформовано Центр компетенції для підтримки та консультування місцевих органів влади. Крім того, до співпраці залучено заступників губернаторів з питань цифровізації (CDTO) у всіх областях України, що забезпечує ефективну координацію проєкту.
Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації відзначив важливість проєкту ЄДРА, що покликаний розв’язати проблемні питання з адресами у кожному населеному пункті. На сьогодні існує велика кількість баз даних з адресами, які між собою ніяк не синхронізуються, і це все впливає на роботу органів влади і екстрених служб, бізнесу та життя українців загалом. Саме тому важливо створити єдину систему верифікованих адрес, якою зможуть користуватися усі стейкхолдери. У межах ініціативи за останні три місяці роботи реєстру верифіковано вже понад 100 тис. вулиць.
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України зазначила, що оприлюднення ЄДРА у формі відкритих даних підсилить ефективність програмних продуктів і сервісів, дозволяючи інтегрувати реєстр у технічні рішення. Сприяння відкриттю та використанню суспільно необхідних наборів даних є пріоритетом для Мінцифри. Міністерство підтримуватиме публікацію ЄДРА у формі відкритих даних та впровадження реєстру у цифрові сервіси.
Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації» додала, що в межах проєкту ЄДРА варто виділити два ключових напрямки: перший ⎼ наповнення реєстру та верифікація даних, другий ⎼ оприлюднення інформації у формі відкритих даних. Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» адвокатує принцип «open by default», коли за результатами розроблених електронних систем розпорядники публікують відкриті дані, і зацікавлений у відкритті доступу до інформації адресного реєстру.
Станом на листопад 2024 року, 170 громад та 14 великих міст завершили повну верифікацію вулиць, що становить більше чверті адрес по всій країні. У процесі верифікації беруть участь громади, за винятком тих, що знаходяться в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Найбільш активними учасниками проєкту ЄДРА є громади Львівської, Рівненської та Вінницької областей.
Надалі до кінця 2025 року планується верифікація 100% вулиць та адрес на рівні ОМС, підготовка наборів відкритих даних та налаштування АРІ для забезпечення взаємодії з усіма базовими реєстрами та інформаційно-комунікаційними системами.
На заході експерти обговорили ключові аспекти створення та наповнення Єдиного державного реєстру адрес, питання подальшої верифікації та оприлюднення даних, а також наступні кроки для розширення доступу до інформації.
Обговорення під час події та зворотний зв’язок від учасників стануть основою для подальших етапів наповнення та верифікації даних ЄДРА.
Запрошуємо долучитись до надання пропозицій щодо оприлюднення наборів ЄДРА за посиланням.
Відеозапис з обговорення викликів верифікації та оприлюднення даних ЄДРА доступний за посиланням.
Єдиний державний реєстр адрес реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
ТОВ «Зв’язковий» — бориспільський інтернет-провайдер, що надає послуги населенню та бізнесу в Київській області. У компанії працює 19 осіб, серед яких є сертифіковані фахівці з будівництва оптичних мереж та адміністрування мережі.
Перед поданням заявки на грант команда компанії провела внутрішнє обговорення. Головною метою стало створення проєкту, який би не лише мав суспільну користь, але й допоміг підвищити надійність зв’язку для людей і бізнесу на деокупованих територіях. У час, коли енергетична інфраструктура постійно зазнавала руйнувань, а мобільні оператори після відключення електроенергії припиняли надавати послуги доступу до інтернету, питання стало особливо гострим: як людям продовжувати працювати, навчатися та обмінюватися інформацією?
Команда ТОВ «Зв’язковий» вирішила, що проєкт компанії має бути спрямований на будівництво оптико-волоконної мережі в одному з деокупованих населених пунктів Київської області, де вона вже надає послуги. Для реалізації обрали село Баришівка Броварського району Київської області з населенням понад 10 тисяч осіб.
До отримання грантової допомоги ТОВ «Зв’язковий» тимчасово призупинило розширення мережі та підключення нових будинків. Основні фінансові ресурси довелося спрямувати на закупівлю акумуляторів, генераторів і палива, аби забезпечити безперебійну роботу сервісу для наявних абонентів. Також компанія відклала витрати на навчання персоналу та підвищення його кваліфікації. Маркетингові й рекламні активності довелося значно скоротити.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, що фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Зв’язковий» змогло розширити географію покриття, адже послуги високошвидкісного інтернету на базі оптико-волоконної технології стали доступними для мешканців 19 багатоквартирних будинків у селі Баришівка, яке було деокуповане в березні 2022 року.
Крім того, компанії вдалося забезпечити стійкість мережі під час відключень електропостачання. Після реалізації проєкту час автономної роботи мережі зріс до 72 годин, що стало критично важливим в умовах війни. Коли мобільний зв’язок стає нестабільним через знеструмлення, фіксований інтернет залишається єдиним надійним засобом отримання інформації.
Цей проєкт також став поштовхом для розвитку самої компанії попри економічну нестабільність, спричинену війною. Працівники пройшли навчання, підвищили свою кваліфікацію, що дало змогу компанії бути конкурентоспроможною, брати участь у складніших проєктах та залучати нових клієнтів.
«Мені як керівниці підприємства дуже важливо, що програма ReACT4UA акцентує на підтримці жінок-керівниць та підприємниць у сфері інтернет-провайдингу. Ця сфера традиційно вважалася «чоловічою», і завдяки таким програмам підтримки краще висвітлюється роль жінок у галузі та створюються нові можливості для їхньої участі в бізнесі», – каже директорка ТОВ «Зв’язковий» Ірина Кабала.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини й реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми — німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер із виконання — ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка — Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Офіс ефективного регулювання BRDO, за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх», провів порівняльне дослідження цифровізації нотаріальних послуг, щоб вивчити найкращі практики в цій галузі.
Потреба в цифровізації нотаріальних послуг в Україні постійно зростає через масову міграцію населення та обмежений доступ до традиційних сервісів, що вимагають особистої присутності. Досвід європейських країн свідчить, що цифрові технології можуть суттєво підвищити рівень доступності й безпеки нотаріальних послуг, забезпечуючи громадянам ефективні та надійні рішення.
Можливість підробки нотаріально засвідчених документів або документів, що підтверджують особу, з метою обману нотаріуса — це проблема, яка стосується не лише України. У 1999 році в Естонії стався випадок, відомий як «справа Тізенгаузена»[1]: зловмисник використав підроблений паспорт, щоб надати нотаріусу доручення на продаж будинку в престижному районі Старого міста Таллінна. Після продажу будинок планували знову перепродати новоствореній компанії. На повернення нерухомості законному власнику знадобилося ще близько чотирьох років. У 2014 році цей випадок був згаданий у звіті про естонський електронний земельний реєстр як приклад ефективного використання цифрових технологій для боротьби з шахрайством і корупцією. Автори звіту зазначили, що завдяки сучасним електронним системам ризик повторення подібних випадків зведено до мінімуму. Нотаріуси можуть перевіряти особисті дані клієнтів через реєстри, де зберігаються фотографії та інші важливі відомості.
Сьогодні, згідно з даними Міністерства юстиції Естонії, наданими на запит BRDO, 95% нотаріусів у країні можуть надавати послуги онлайн через відеозв’язок, і близько 30% усіх нотаріальних посвідчень відбувається дистанційно. Відеозв’язок замінює особисту присутність: клієнти можуть звертатися до нотаріусів із будь-якого місця, наприклад, з дому чи з консульства. Документи зачитуються вголос, підписуються електронно, а дзвінок записується нотаріусом. Система довела свою безпечність — за дев’ять років був зафіксований лише один випадок зловживання повноваженнями нотаріусом.
Читайте про інші міжнародні приклади запровадження цифрового нотаріату у порівняльному дослідженні BRDO за посиланням.
Нагадуємо, що до 13 листопада ми збираємо коментарі та пропозиції щодо дослідження за посиланням.
Ваші відгуки є важливими для вдосконалення доступності нотаріальних послуг в Україні. Ми опрацюємо надані пропозиції та опублікуємо фіналізовану версію дослідження, що відповідатиме актуальним потребам громадян і професійної спільноти.Дослідження здійснене за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
[1] Tiesenhauseni maja: ohtlik õppetund, Delfi.
У межах ініціативи з декриміналізації порнографії в Україні Офіс ефективного регулювання (BRDO) запускає проєкт «Порнобарометр». Це цикл аналітичних матеріалів із даними про переслідування українців за створення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів, передбаченими ст.301 Кримінального кодексу України (ККУ). BRDO разом із коаліцією громадських організацій розробили Законопроєкт №9623, що пропонує зміни до ст.301 та ст.302 ККУ. Однак документ вже понад рік перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Перший матеріал проєкту «Порнобарометр» аналізує діяльність правоохоронних органів за три квартали 2024 року щодо кримінального переслідування осіб, дотичних до створення чи поширення дорослого контенту. Так, за 9 місяців цього року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
«Більше року минуло з часу внесення законопроєкту з декриміналізації порнографії, а переслідування українців тривають, кримінальні справи відкривають, вироки ухвалюють. Ініціюючи «Порнобарометр», ми вкотре хочемо привернути увагу суспільства до цієї теми. Криміналізація порнографії в України – архаїзм, який не відповідає ні реаліям часу, ні досвіду держав ЄС та США», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT Офісу ефективного регулювання BRDO.
Лише незначна частина кримінальних справ завершується вироком суду. У 90% облікованих правопорушень за ст.301 ККУ у 2023-2024 роках було визначено підозрюваних, проте судові вироки винесли лише у 7% справ. На думку експертів BRDO, причинами такої низької ефективності наявних у держави інструментів можуть бути корупція, «виконання плану» за статтею для покращення статистичних показників, небажання підозрюваних та обвинувачених йти на угоду з прокурором щодо визнання вини тощо. До того ж, перевантаженість судів та нестача персоналу викликають затримки у розгляді справ, зменшуючи частку справ, доведених до вироку суду.
Протягом 9 місяців 2024 року українські суди винесли 43 обвинувальних вироки за ст. 301 ККУ. Українців засуджують за контент з приватних переписок, фотографії на сайтах знайомств, а також на платформі OnlyFans, яка за минулий рік сплатила до бюджету 1,27 млн доларів США. Серед розглянутих українськими судами справ типовими є такі:
З іншими вироками за ст. 301 ККУ у 2024 році можна ознайомитись за посиланням.
Експерти BRDO вважають, що в умовах повномасштабної війни недоцільно витрачати час і бюджет правоохоронної системи на переслідування людей за діяння, які не несуть суспільної загрози. Ресурси правоохоронної системи необхідно спрямувати на розслідування серйозних злочинів, таких як експлуатація дітей або торгівля людьми, замість кримінального переслідування за приватні повідомлення у Telegram і фотографії на сайтах знайомств.
Нагадуємо, що BRDO і коаліція з понад 25 громадських організацій виступають проти кримінального переслідування за виготовлення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів. Розроблений коаліцією Законопроєкт №9623 щодо часткової декриміналізації ст. 301 КК України вже більше року знаходиться на розгляді профільного Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Важливо зауважити, що ЗП №9623 не декриміналізує дитяче порно, розповсюдження порно серед неповнолітніх, публічну демонстрацію порнографії, торгівлю людьми, поширення порноконтенту без згоди тощо.
Більше новин за темою декриміналізації порнографії в Україні:
«Моє тіло, моє діло»: українські депутати хочуть декриміналізувати порнографію
Декриміналізація порнографії: як міжнародні організації підтримують процес
ФОП Остапенко Сергій Володимирович – підприємець, який займається наданням послуг інтернет-зв’язку з 2005 року. Незважаючи на всі труднощі, підприємець зумів створити стійку мережу, яка охоплювала місто Суми та прилеглі села. Кількість його абонентів зросла до 4000, і більшість із них – це жителі сільських районів, зокрема люди похилого віку, для яких стабільний зв’язок був критично важливим.
З розвитком технологій, таких як FTTH і xPON, мережа підприємства почала виходити на новий, більш сучасний рівень, що дозволило надавати послуги ще якісніше та надійніше. Однак із початком повномасштабної війни в Україні ситуація різко змінилася і компанія постала перед новими викликами.
В умовах бойових дій та окупації Сергій ухвалив рішення з березня до квітня 2022 року відключити тарифікацію послуг для всіх користувачів створеної ним мережі. Це дало змогу людям залишатися на зв’язку безкоштовно, навіть коли мобільні оператори перестали працювати або доступ до інших джерел зв’язку був обмежений. Люди, які залишилися підключеними до мережі, могли спілкуватися з рідними та отримувати необхідну інформацію в надзвичайно важкий для країни час. Навіть після повернення тарифікації послуг підприємство продовжувало працювати, з основною метою – забезпечити безперервний доступ до інтернету для всіх своїх абонентів, навіть у випадках відключення електроенергії, коли звичні канали зв’язку були недоступними.
Завдяки грантовій підтримці в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, підприємству вдалося здійснити модернізацію мережі за новітньою технологією GPON. Це дозволило не лише покращити якість надання інтернет-послуг, але й забезпечити стабільний зв’язок навіть у надскладних умовах частих відключень електроенергії.
На грантові кошти компанія придбала необхідне обладнання: комутатор OLT BDCOM GP360016, оптичні модулі та термінали для користувачів, що зробило можливим впровадження сучасних технологій на територіях, де інші види зв’язку просто не працювали.
Окрім технічної модернізації, перемога у грантовій програмі дозволила створити два нових робочих місця. Нові співробітники пройшли навчання в Києві де отримали знання та навички щодо роботи з оптичними мережами та технологіями xPON. Це забезпечило впровадження професійного підходу до модернізації та зміцнило технічну команду підприємства. Також було підтримано виплату зарплат вже наявним працівникам протягом двох місяців, що було вкрай важливо для збереження кадрового потенціалу компанії.
Завдяки цим заходам інтернет-зв’язок став доступним у населених пунктах Сумського району, таких як Степанівка, Глиняне, Головашівка, Степаненкове, Червоний Кут, Підліснівка, Новосуханівка, Миловидівка, Степне та Олександрівка. Для жителів цих сіл, багато з яких були відрізані від інших джерел зв’язку через відключення електроенергії та перебої з мобільним зв’язком, стабільний інтернет став справжнім порятунком. Вони отримали можливість залишатися на зв’язку зі своїми близькими та своєчасно отримувати важливу інформацію, що було критично важливо під час війни.
«Я не очікував такої допомоги в такі складні часи. Українські підприємці працюють на межі своїх можливостей, особливо ті, хто продовжує надавати послуги на прифронтових територіях. Для мене важливо, щоб люди могли залишатися на зв’язку, дізнаватися, чи все в порядку з їх рідними, і не мати того жахливого відчуття невідомості, яке переслідує багатьох українців сьогодні. Подібна підтримка надзвичайно важлива не тільки для бізнесу, а й для досягнення довгострокових результатів. Вони дозволяють нам рухатися вперед і реалізовувати модернізацію, яка самостійно була б майже неможливою», – ділиться своїми думками Сергій Остапенко.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Щодня українці взаємодіють з різними адресами, починаючи з визначення маршруту навігатора для поїздок транспортом і закінчуючи викликом екстрених служб. Водночас не завжди обрана адреса відповідає фактичному місцю розташування об’єкта. Це пов’язано з наявністю різних реєстрів адрес в Україні (Укрпошта, Центральна виборча комісія, Державна служба статистики України, Державна міграційна служба України, Національні інформаційні системи та інші), перейменуванням населених пунктів та вулиць в ході декомунізації, активному будівництву у великих містах, а також наслідками війни з руйнування будівель та споруд.
Саме тому виникла потреба у створенні Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА) — повного та достовірного джерела актуальної інформації про наявні адреси в Україні. Дані ЄДР можуть стати важливим інструментом для роботи центральної влади щодо обліку прав і нерухомості, відомостей про населення, організації виборів, сприятимуть місцевій владі у відбудові та просторовому плануванні, управлінні ЖКГ, роботі екстрених служб, а також допомагатимуть бізнесу у сферах банківських послуг, поштових та приватних сервісів. Все це значно спростить надання адміністративних послуг для громадян.
З огляду на це Офіс ефективного регулювання (BRDO) спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, ініціюють публічне обговорення викликів верифікації та оприлюднення даних ЄДРА в межах комунікаційної платформи Data+.
Долучитися до зустрічі та висловити коментарі і побажання щодо можливого відкриття даних ЄДРА можна 13 листопада об 11:00 на онлайн-події на базі платформи Data+. Реєстрація триватиме до 12 листопада, 12:00 за посиланням.
Програма зустрічі
| 11:00 – 11:05 | Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації | Вітальне слово |
| 11:05 – 11:10 |
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України |
Вітальне слово |
| 11:10 – 11:15 | Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації» | Вітальне слово |
| 11:15 – 11:45 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес |
Мета та інші основні аспекти створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА), можливі підходи до оприлюднення наборів даних |
| 11:45 – 12:15 | Експерти у сфері відкритих даних | Обговорення дискусійних питань щодо верифікації та оприлюднення наборів ЄДРА |
| 12:15 – 12:30 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес | Підбиття підсумків, озвучення подальших планів щодо збору фідбеку |
У ході створення ЄДРА було розроблене необхідне програмне забезпечення, проведене навчання для представників громад, наповнено реєстр даними та розпочато процес верифікації адрес. Загалом до ініціативи долучилися понад 850 громад, 11% з яких повністю верифікували вулиці усіх населених пунктів за більш ніж три місяці активної роботи. Лідерами у верифікації даних ЄДРА є громади Львівської, Рівненської та Херсонської областей.
Єдиний державний реєстр адрес реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Спам, шахрайство, незрозумілі списання коштів, низька якість послуг. Періодично соцмережами ширяться випадки незадоволення роботою гравців телеком-ринку — мобільних операторів та інтернет-провайдерів. SPEKA вирішила розібратися, які найпоширеніші проблеми українських абонентів та як їх вирішити.
Експертний коментар ми запросили у Надії Костриби, Legal Regulatory Specialist ІТ та Телеком-сектору Офісу ефективного регулювання BRDO. Ця організація провела дослідження «Захист прав абонентів в Україні: топ-10 проблем», проаналізувала десять ключових проблем абонентів в Україні та запропонувала шляхи їхнього розвʼязання.
Основні виклики у захисті прав споживачів телеком-послуг
Виклики щодо захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг можна умовно розділити на три групи.
Пов’язані з доступністю послуг. У деяких віддалених населених пунктах покриття відсутнє, через те що розгортання мереж там економічно невигідне. Також є значні руйнування мереж, зокрема, у прифронтових регіонах, внаслідок повномасштабної війни. Ризики для безперервної доступності послуг створюють відключення електроенергії через атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. Низька якість послуги на деяких територіях, де постачальник декларує наявність покриття, може унеможливити її використання. Це критичні виклики, оскільки перешкоджають доступу до інформації, комунікацій, цифрових адміністративних послуг та екстрених служб, що особливо важливо в умовах війни.
Пов’язані з користуванням послуг, як-от спам, сім-свопінг (викрадення шахраями абонентського номера через процедури заміни сім-карти); маркетингові практики, що ускладнюють контроль абонентами рівня своїх витрат і призводять до їх завищення; списання коштів за не замовлені контент-послуги; обмежений вибір постачальників фіксованого доступу до інтернету у багатоквартирних будинках через їх ускладнений доступ до внутрішньобудинкової інфраструктури.
Пов’язані з ефективністю механізмів захисту прав споживачів: незахищеність абонентів мобільного зв’язку, які отримують послуги знеособлено, а це понад 80% абонентів; низька ефективність адміністративних механізмів розгляду скарг споживачів та складність і значні витрати судових процесів.
Щодо першого виклику, пов’язаного з покриттям, то сьогодні воно розширюється здебільшого коштом інвестицій бізнесу. При цьому важливе завдання держави, як зазначає Надія Костриба, — забезпечити більш простий і дешевий доступ до землі та інфраструктури для розгортання мереж.
Частково це врегульовує Закон «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж». При цьому є певні проблеми з його виконанням, відсутність санкцій за порушення та повноважень галузевого регулятора (НКЕК) з врегулювання спорів щодо доступу до такої інфраструктури.
Для збільшення покриття потрібно також імплементувати у повному обсязі інструменти стимулювання розгортання високошвидкісних мереж, передбачені європейським Актом про гігабітну інфраструктуру. Розширенню покриття також сприятиме впровадження передбачених Законом «Про електронні комунікації» інструментів шерингу радіочастот та спільного використання інфраструктури електронних комунікацій.
Також може застосовуватись фінансова підтримка держави, як у проєкті Мінцифри «Інтернет-субвенція», завдяки якому приблизно 3 тис. сіл отримали широкосмуговий доступ до інтернету.
Також є грантові проєкти. Так, у 2024 році 68 інтернет-провайдерів (ТОВ «Струмінь», ФОП Святченко у Святогірській громаді, ТОВ «Данет», ТОВ «БРЕІН СТРІМ» та ін.) отримали фінансування на розвиток мереж та послуг на деокупованих територіях у межах проєкту ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ за участі Мінцифри та BRDO.Закон «Про електронні комунікації» передбачає проведення географічних оглядів мереж для виявлення непокритих територій та моніторингу цінової доступності послуг. Ці послуги охоплюють широкосмуговий доступ до інтернету та голосовий зв’язок у фіксованому місці, які закон визначає як універсальні. Держава зобов’язана забезпечити їхню географічну та цінову доступність, включаючи, за потреби, адресну допомогу споживачам і зобов’язання постачальників розгортати мережі на нерентабельних територіях із частковою компенсацією витрат. Наразі Мінцифри, спільно з BRDO, розробляє підзаконні акти для реалізації цих механізмів.
— Які ініціативи запроваджені для підвищення якості інтернет-покриття у сільських регіонах? Як вдарить перехід провайдерів на ТОВ на цей ринок та покриття?
— Кількість ліній фіксованого інтернету за минулий рік зросла, особливо у сільській місцевості — на 25%. Зросло до майже 40% підключень за технологією xPON, яка забезпечує вищу енергонезалежність і швидкість доступу до 1Гбіт/с. Це зростання стало можливим завдяки інтернет-провайдерам, більшість із яких є суб’єктами малого підприємництва.
Серед ініціатив держави слід відзначити вже згаданий проєкт «Інтернет-субвенція», який реалізовувався у 2021 році, а також запровадження вимог до резервних джерел електроживлення для засобів електронних комунікацій в умовах відключень електроенергії.
На початок цього року приблизно 2672 провайдери послуг доступу до інтернету (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування, маючи приблизно 3 млн абонентів. У понад 2300 сільських населених пунктах єдині постачальники таких послуг — це провайдери на спрощеній системі. За даними НКЕК, протягом серпня-жовтня 2024 року вже 487 інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності через скасування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Такі дії Державної податкової служби суперечать Податковому кодексу, базовим конституційним принципам щодо верховенства права, а також цілям державної політики щодо доступності універсальної послуги широкосмугового доступу.
Інтернет-провайдери, які є суб’єктами мікропідприємництва, змушені будуть нести додаткові адміністративні витрати на організацію податкового обліку та найм бухгалтерів, замість того щоб спрямовувати ці кошти на розгортання мереж і забезпечення їхньої стійкості. Це створює ризики для абонентів у сільській місцевості, пов’язані зі зростанням вартості та погіршенням якості послуг, а в деяких випадках навіть з втратою доступності мереж.
Для розв’язання цієї проблеми BRDO спільно з асоціаціями Інтернет-провайдерів, Мінцифри напрацювали низку законодавчих ініціатив. Хоча проблема обумовлена саме неналежним виконанням ДПС чинних законів. Зокрема, експерти BRDO розробили та передали до парламентського комітету з питань цифрової трансформації зміни до Закону «Про електроні комунікації». Вони спрямовані на унеможливлення трактування ДПС доступу до інтернету як послуги з техобслуговування та експлуатації мереж (що використовується як підстава для заборони спрощеної системи).
— Чи є прогрес у боротьбі зі спамом та порушенням приватності даних користувачів?
— Спам та небажані дзвінки є проблемою, що витрачає час та увагу абонентів. Часто вони здійснюються не лише без згоди споживача, а й без можливості відмовитись від їх отримання. Закон «Про електронні комунікації» містить визначення спаму та заборону його поширення. Однак у Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших законах відсутня відповідальність за спам. Також не імплементований Європейський регламент захисту персональних даних, який посилює вимоги до безпеки таких даних.
Ухвалення нової редакції правил має покращити ситуацію. Вона значною мірою імплементує Директиву ЄС про приватність електронних комунікацій, зокрема, щодо заборони небажаних електронних комунікацій для маркетингових цілей та права абонентів відмовитися від зберігання cookie-файлів на термінальному обладнанні. Також передбачена можливість скорочення чи припинення надання послуг у разі встановлення факту розсилання спаму чи здійснення зловмисних викликів.
ТОВ «Струмінь» надає електронні комунікаційні послуги на базі власної оптоволоконної мережі, яка охоплює всі райони Харкова та передмістя. Серед клієнтів – ІТ-компанії, державні установи, рітейл, HoReCa та інші. Основними напрямами роботи компанії є забезпечення доступу до мережі інтернет для бізнесу та населення, побудова ІТ-інфраструктури та її супровід.
Уже з перших днів повномасштабного вторгнення РФ до України Харківська область та місто Харків потрапили під масовані обстріли російської артилерії, що призвело до значних людських втрат, руйнувань інфраструктури та масового переміщення населення. Фахівцям із будівництва та відновлення мереж доводилося щодня ризикувати життям під час виконання своїх службових обов’язків, а питання безпеки персоналу та збереження робочих місць стало першим серйозним викликом для компаній, що надають електронні комунікаційні послуги.
Серед нових викликів – масштабні відключення електроенергії по всій країні через російські цільові атаки на енергообʼєкти України. Це зумовило необхідність пошуку нових рішень, що дозволили забезпечувати роботу електронних комунікаційних мереж в умовах тривалої відсутності електроенергії.
Ці виклики супроводжували ТОВ «Струмінь» й упродовж 2023 року. Обмежені фінансові ресурси доводилося розподіляти між збереженням персоналу, відновленням кабельної інфраструктури та модернізацією вузлів зв’язку з використанням альтернативних систем електроживлення. Компанія створила графіки чергувань та алгоритми дій для аварійно-відновлювальних бригад на випадок лінійних пошкоджень і відключень електроенергії.
Для стабільної роботи в умовах тривалих відключень електроживлення компанії потрібні були сучасні акумуляторні батареї, які могли б швидко заряджатися та забезпечувати обладнання живленням на 12–16 годин. Це дало б змогу аварійно-відновлювальним бригадам встигати доїжджати до віддалених вузлів і заряджати їх за допомогою генераторів.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Струмінь» закупила потужні акумулятори для забезпечення автономної робити центрального вузла зв’язку. Надалі компанія проводила численні модернізації для забезпечення сталості звʼязку та енергонезалежності. Встановивши акумулятори та додавши до них елементи сонячної енергетики, компанія змогла заощаджувати до 10 тисяч гривень щомісяця на електроенергії в літній період та до 14 тисяч гривень на паливі для генераторів під час віялових відключень. Завдяки гранту було закрито 100% попиту обладнання для запланованої модернізації центрального вузла. Окрім прямих заощаджень, компанія уникнула значних витрат на транспортування генераторів до віддалених вузлів, а аварійно-відновлювальні бригади змогли спрямувати свої зусилля на розвиток мережі та підключення нових клієнтів.
«Вже протягом місяця 30% наших районних вузлів не споживають електроенергію з електричних мереж. Не тому, що немає світла, а тому, що ми попрацювали з системами альтернативного живлення та налаштували їх таким чином, щоб вони також працювали як головний постачальник живлення обладнання та використовували ресурс акумуляторів лише в межах 10% їх потужності. Тобто коли світить сонце або заряд батареї вище 90%, то електроенергія з електричних мереж не використовується. Дякуючи грантовій підтримці у межах програми ReACT4UA, ці інновації стали можливими», – коментує Тетяна Вітер, директорка ТОВ «СТРУМІНЬ».
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
З 31 жовтня українські підприємці можуть подавати заяви на продовження граничних строків валютних розрахунків у сфері міжнародної торгівлі онлайн. Наразі послуга в системі єДозвіл доступна в бета-версії, а масовий запуск заплановано на грудень 2024 року.
Як долучитися до тестування?
Перші 100 підприємців можуть протестувати послугу на порталі Дія, взявши участь у бета-тестуванні!
Чому це важливо?
Підприємці подаватимуть заяви онлайн, без потреби відвідувати держустанови чи банки. Автоматична перевірка даних у системі дасть змогу вчасно виправляти помилки в заявах, знижуючи ризик затримок, штрафів і блокування рахунків.
До чого тут BRDO?
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до запуску та підтримки єДозволу, зокрема через розробку концепції, адвокацію, підготовку нормативно-правових актів, серед яких:
Запуск відбувається в рамках проєкту єДозвіл, який реалізується Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується Європейським Союзом у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP.
Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Бізнес-аналіз та модернізація Порталу Дія для реалізації послуги з видачі висновку проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнери з реалізації проєкту – BRDO та Фонд Східна Європа.
29 жовтня Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» провів онлайн-презентацію порівняльного дослідження цифровізації нотаріату. На заході обговорювались основні виклики та перспективи впровадження електронних нотаріальних послуг, які стали особливо актуальними внаслідок воєнного стану. Участь у події взяли представники Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України та експерти у сфері цифрового права.
Команда BRDO провела порівняльне дослідження цифрових та віддалених сервісів та їх правового регулювання в країнах Європи та світу, аби допомогти українському уряду, юридичній та нотаріальній спільноті у впровадженні збалансованих та сучасних рішень для забезпечення доступу до нотаріальних послуг. Попри успіхи України в цифровізації публічних послуг, питання дистанційного доступу громадян до нотаріальних сервісів, зокрема через відеозв’язок, залишається відкритим. Воєнний стан і масова міграція ускладнили отримання нотаріальних послуг для мільйонів українців, адже багато з них потребують особистої присутності. Експерти BRDO підкреслюють, що реалізація віддалених нотаріальних послуг можлива за умови забезпечення кібербезпеки та запровадження додаткових механізмів верифікації.
«6,7 мільйона українців за кордоном мають обмежений доступ до нотаріальних послуг, тому що можуть отримати їх тільки через українські посольства і консульства, які не можуть розташовуватися у кожному закордонному місті чи селі. У нашому дослідженні ми пропонуємо шляхи, які допоможуть забезпечити такі послуги у віддаленому форматі, що є надзвичайно важливим в умовах війни. Це стане основою для визначення конкретних кроків у подальшій розробці комплексної системи цифрових нотаріальних послуг», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Під час роботи над порівняльним дослідженням цифровізації нотаріату наша команда ретельно вивчила практики інших країн. Ми проаналізували понад 200 джерел, звернулися із запитами до 20 країн і отримали розгорнуті відповіді від чотирьох, в яких успішно функціонує цифровий нотаріат: Естонії, Литви, Латвії та Франції. Це дало нам можливість дослідити різні підходи до дистанційного надання нотаріальних послуг, оцінити правові та технічні вимоги й адаптувати міжнародний досвід до українських реалій», — зазначив експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Тимур Михайлов.
Ключові рекомендації BRDO:
Дослідження BRDO свідчить, що запровадження електронного нотаріату може значно знизити вплив загроз, пов’язаних із війною, як-от втрата документів та фізичне знищення архівів. Рекомендації BRDO націлені на створення надійної цифрової системи, що відповідатиме потребам українців у воєнний час та сприятиме зручності й доступності нотаріальних послуг.
Повна версія дослідження доступна за посиланням. Залишайте коментарі, пропозиції або зауваження щодо дослідження за посиланням до 13 листопада.
Переглянути відеозапис презентації можна на YouTube-сторінці BRDO.
Цей захід став можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
Підприємиця Вікторія Святченко є яскравим прикладом того, що починати нове можна і варто. У житті кожної людини настає час, коли відчувається потреба змін. Для викладачки української мови та літератури Вікторії Святченко ці зміни стали поворотним моментом. Маючи велику родину і успішно захистивши наукову дисертацію в освітній сфері, у 2018 році вона вирішила розпочати нову справу – стати засновницею компанії, що забезпечить якісний широкосмуговий доступ до інтернету у сільських куточках Донецької та Харківської областей. Для Вікторії інтернет став не просто технологією, а й інструментом для надання людям доступу до безмежних можливостей навчання, розвитку, роботи та дозвілля.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році компанія Вікторії втратила більшість своїх клієнтів, а значна частина обладнання та ліній інтернету була зруйнована. Існування підприємства, яке розвивали з 2018 року, опинилося під загрозою. Попри це, Вікторія і її команда не зупинилися, а зосередилися на відновленні та продовженні діяльності.
Завдяки грантовій підтримці в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, двоє працівників компанії пройшли навчання з монтажу та експлуатації волоконно-оптичних мереж PON у 2024 році, що дало змогу швидше відновлювати пошкоджені мережі і підвищити якість надання послуг. На грантові кошти компанія придбала необхідне обладнання та витратні матеріали для відновлення зв’язку на деокупованих територіях, зокрема у Святогірській громаді.
Проєкт «Відновлення технологій xPON на деокупованих територіях Святогірської громади», підтриманий у межах програми ReACT4UA, дозволив прокласти важливі інтернет-лінії у селі Ярова та місті Святогірськ. Компанія відновила інтернет-зв’язок для 190 абонентів, кількість яких постійно зростає.
Завдяки впровадженню нових технологій, таких як xPON, підприємство може продовжувати надавати якісні послуги, незважаючи на складні умови воєнного часу із постійними обстрілами деокупованих і прифронтових територій.
«В умовах війни та блекаутів наше підприємство намагається забезпечувати безперервний інтернет-зв’язок навіть у разі відсутності електроживлення. Для нашої компанії це зумовило нові виклики, які вимагають інвестицій у модернізацію мереж, захисту її від кібератак, а також відновлення в разі пошкоджень обстрілами. Завдяки підтримці в межах програми ReACT4UA, ми змогли не тільки відновити послуги доступу до широкосмугового інтернету, але й зміцнити бізнес, розширювати його можливості і планувати подальше зростання», – зауважує Вікторія Святченко.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Критичними матеріалами (або ж Critical Raw Materials, CRM) називають корисні копалини, які є стратегічно важливими для функціонування економіки ЄС, зокрема для секторів енергетики, включно з відновлюваною, авіакосмічної й оборонної промисловості, телекомунікацій, медицини й фармакології.
Покладів цих матеріалів на території ЄС недостатньо для забезпечення внутрішніх потреб. Зрештою, ЄС змушений здебільшого їх імпортувати, а це містить певні ризики, як-от ненадійність постачальників, від чого залежить економічна безпека всього європейського регіону.
Щоб зменшити ризики, повʼязані з імпортом критичної сировини, і забезпечити сталість і неперервність функціонування економіки ЄС, Європейська Комісія затвердила проєкт Регламента щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу (Critical Raw Materials Act). Цей документ визначає низку заходів для диверсифікації джерел постачання, розвитку внутрішніх ресурсів та створення умов для стратегічного партнерства з країнами, що мають значні запаси критичної сировини.
До чого тут Україна?
Україна володіє значними запасами мінеральних ресурсів. Зокрема, з переліку 34 критичних для ЄС мінералів поклади 28 з них є на території України. Це підкреслює стратегічну важливість нашої країни як партнера для ЄС в контексті зменшення його залежності від РФ та Китаю.
Наявність покладів корисних копалин створює можливості для зміцнення співпраці України з ЄС: ми можемо стати надійним стратегічним партнером у сфері критичних матеріалів і продуктів їхньої переробки, а також готових виробів, необхідних для стратегічних секторів економіки Євросоюзу. Це не лише сприятиме впровадженню новітніх технологій як в Україні, так і в ЄС, але й стимулюватиме економічне зростання і сталий розвиток обох сторін.
Який доробок BRDO?
Протягом 2021-2023 років команда BRDO активно працювала над удосконаленням українського законодавства в галузі критичних матеріалів і наближення його до вимог і стандартів ЄС. У рамках цієї роботи ми реалізували низку ініціатив, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості та забезпечення сталого розвитку сектору надрокористування, зокрема:
Що далі?
Команда BRDO продовжує роботу у таких напрямках:
Слідкуйте за новинами напряму на наших сторінках!
Аналітична робота проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації – Офіс ефективного регулювання BRDO.