За матеріалами 24 канал

Новини про початок знесення незаконних забудов у Львові викликали чималий резонанс. Демонтажі львівських “беззаконок” – перші серйозні прецеденти в Україні. Особливо пильно до цього випадку варто придивитися місцевій владі Києва, який є не лише лідером за будівництвом, але й лідером за незаконними забудовами. (більше…)

Україна офіційно розпочала процес відкриття ринку експорту свинини в ЄС. Через високі вимоги та стандарти для країн експортерів ця процедура не буде швидкою та може тривати декілька років.

Але перспективи, що відкриваються для вітчизняних виробників – колосальні. В першу чергу це розвиток українського експорту, захист і розширення інвестицій та розширення ринків торгівлі.

Однією з основних вимог ЄС є визнання, що українська продукція є безпечною та якісною.

За умови масового поширення спалахів АЧС не тільки в Україні, а й в світі загалом – боротьба з цією хворобою залишається в пріоритеті. Однак, механізми, які б суттєво зменшували розвиток та негативні наслідки хвороби на законодавчому рівні відсутні.

Інструментом, який дозволить бізнесу експортувати навіть за умов наявності в регіоні АЧС є компартменталізація. Підприємства, що отримають компартмент і підтвердять свій рівень біобезпеки, зможуть використовувати цей інструмент, як гарантію і підтвердження для партнерів безпечності їх продукції.

Важливим етапом впровадження компартменталізації в Україні є, розроблений Мінагрополітики, за участі Офісу та інших зацікавлених сторін, проект наказу  “Про затвердження Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції одного або декількох господарств з єдиною системою управління біологічною безпекою щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки”.

З прийняттям акту в Україні офіційно запровадяться механізми оцінки відповідності підприємств вимогам належного рівня біобезпеки та визначення їх відповідного ветеринарно-санітарного статусу (компартменту). Це стане вагомим кроком до мінімізації економічних втрат, розвитку експорту та розширення торговельних можливостей для бізнесу, а також потужним сигналом для всіх експортних ринків, що Україна здатна постачати безпечну продукцію.

Зараз проект наказу направлено до Державної регуляторної служби України. Чекаємо на швидке погодження та реєстрацію наказу в Мінюсті!

Перший крок вже зроблено, рухаємося далі.

Дана ініціатива Офісу є результатом перегляду ринку мяса. Ознайомитись з аналітичним дослідженням “Регулювання ринку м’яса” можна тут:

https://regulation.gov.ua/dialogue/silske-hospodarstvo/51-rinok-masa

Понад 62% внутрішнього споживання бензину та 90% дизпалива задовольняється Україною за рахунок імпорту. Потенціал країни з виробництва біопалива дозволив би замістити до 35% імпортного дизелю і створити додаткові інструменти для забезпечення енергетичної незалежності транспортного сектору. Проте, попри задекларовані Енергетичною стратегією України цілі, він практично не використовується.

Як державі стимулювати розвиток альтернативної енергетики та підтримати розвиток біопаливної галузі? Чи спрацюють ринкові квоти на виробництво і споживання біопалива на українському ринку? Які механізми контролю якості моторних палив мають бути запроваджені?

Відповіді держава і бізнес шукатимуть в рамках круглого столу «Регулювання виробництва біопалива: інструмент забезпечення енергонезалежності». Експерти BRDO представлять системний аналіз ринку «Регулювання виробництва рідких моторних біопалив».

Участь у заході візьмуть:

• Рута Балтаузе, Експерт з питань енергетики Групи підтримки України, Європейська Комісія
• Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України
• Сергій Савчук, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
• Ігор Яковлєв, виконуючий обов’язки Голови Державної екологічної інспекції України
• Олександр Власов, в.о. Голови Державної фіскальної служби України
• Юрій Лучечко, Т.в.о. директора ДП “Укрспирт”
• Олексій Гончарук, Голова BRDO
• Олексій Оржель, Керівник сектору «Енергетика» BRDO
• Представники бізнесу та громадськості

Місце: Klitschko Expo (Київ, вул. Велика Васильківська, 55)

Час: 10:00 – 12:00, 21 травня 2019 р.

Програма заходу тут.

Реєстрація учасників за посиланням. Детальна інформація за номером: 063 440 47 07.

Акредитація ЗМІ на [email protected].

Детальніше – на www.regulation.gov.ua. Долучайтеся до діалогу!

Для розбудови сучасної економіки необхідний широкосмуговий доступ до інтернету (ШСД). При цьому багато років на заваді розвитку фіксованого ШСД в Україні стоїть одне питання – доступ до інфраструктури. Експерти сектору ІТ&Телеком BRDO розробили 7 з 10 нормативно-правових акти, необхідних для вільного доступу операторів та провайдерів до інфраструктурних об’єктів та впровадження в життя прийнятого два роки тому Закону №1834-VIII.

І ось, нарешті, останню Методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта транспорту офіційно опубліковано. Це означає, що BRDO повністю закрили розробку і прийняття 7 підзаконних актів, для того, щоб закон «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» запрацював.

 За нашими очікуваннями спрощення доступу сприятиме доступності фіксованого ШСД для 14 млн осіб (порівняно із нинішніми 5 млн), а також спростить запровадження телемедицини, яка визначена як пріоритет, а також сфер E-Learning, E-Health, E-Commerce та інших напрямків, що призначені підвищити рівень життя громадян.

Дякуємо провідним телекомунікаційним асоціаціям та міністерствамі відомствам за сприяння!

За матеріалами Лівий берег

Одним із популярних інструментів аналізу стану економіки у світі є будівництво нового житла. У Штатах навіть є спеціальний індекс, який 50 років поспіль фіксує кількість дозволів на нове будівництво, виданих урядом. За підсумками лютого 2019 там видали 1,3 мільйона таких дозволів.

Нам про таке годі й мріяти. І не тільки тому, що Україна куди менша. Проблема в іншому. В спроможності держави давати старт такому будівництву. Підтвердженням тому – наша статистика видачі дозволів на будівництво, яка свідчить про те, що кожному другому інвестору-забудовнику відмовляють.

Так, за останні декілька місяців минулого року до Державної архітектурно-будівельної інспекції, як органу, що опікується дозвільними процедурами на початок будівництва, було подано 554 пакети документів. Але, дозвіл отримали лише 51%, тобто 282 об’єкти. З якихось причин 72 заяви були відкликані самим заявником, а от 200 пакетів документів отримали відмови.

Найбільше відмов отримали проекти житлових будинків та квартир – 75 відмов. Також було відмовлено у видачі дозволів на будівництво 52 АЗС та АЗГС. Ще 40 дозволів не отримали промислові та комерційні об’єкти. Регіоном-лідером за відмовами стали Київська та Львівська області – 58 та 23 відповідно. Їм у потилицю «дихає» Київ із 20 відхиленими заявами.

І ця статистика, попри спрощення низки процедур пов’язаних з будівництвом, у тому числі, дозвільних. Тобто, доброчесний інвестор, не дивлячись на номінальне спрощення процедур, досить часто не може отримати дозвіл, не пройшовши всі «кола бюрократичного пекла». А ось «рішали та пов’язані особи», зазвичай, отримують дозволи досить швидко. Саме тому – побудувати об’єкт для ІКЕА в Україні – важко, а от спорудити «монстра на Подолі» – без проблем.

Система паперового документообігу або можливості для маніпулювання процесом

Процедура видачі дозволу на будівництво – насправді непроста для всіх сторін, але найперше для інвестора. Її вартість, тривалість та простота впливає на будь-який серйозний інвестиційний проект. Будувати або реконструювати потрібно для організації будь-якого виробництва. Витрати інвестора до початку будівництва можуть сягати 10-15% від вартості всього проекту будівництва, і це – лише офіційних витрат, які збільшуються в рази, коли стикаються з українськими дозвільними реаліями, за рахунок неофіційних (читай – корупційних) «стимулювань та подяк».

Додатково, поки триває процедура отримання дозволу, інвестор повинен утримувати персонал, витрачати кошти на подання документів виключно у Києві – адже великі проекти зазвичай передбачають будівництво об’єктів із значним класом наслідків (СС3), дозвіл на будівництво яких видає тільки Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) у столиці.

Але, ще не факт, що зібравши пакет документів, інвестор отримає дозвіл. У нас процедура отримання дозволів розроблена таким чином, що фактор видачі чи відмови у видачі є досить часто суб’єктивним і передбачає «ручний» вплив на прийняття рішень.

Ми проаналізували статистику отримання відмов на видачу дозволів на будівництво, зокрема, об’єктів із значним класом наслідків, і виявили низку закономірностей та, власне, сумної статистики.

Загалом, всі відмови сумарно отримали 1780 зауважень, з яких майже половину (880) отримали документи на отримання дозволу на будівництво житлової нерухомості. 92,5% заяв отримала висновок про неповний обсяг проектної документації, а 65% – про не відповідність ДСТУ «Основні вимоги до проектної та робочої документації».

Серед найчисленніших зауважень також висновок про неповний обсяг вихідних даних (37,5%), неналежно оформлений або відсутній експертний висновок (28,5%), невідповідність заяви на дозвіл установленій формі (24%) тощо. Також 1 проект житлового комплексу отримав зауваження про невідповідність площадки для вертольотів на покрівлі вимогам.

Аналіз відмов у видачі дозволів на будівництво нашими експертами був також доповнений, окрім статистичних спостережень, практичним спілкуванням з інвесторами. Інколи, за формальними зауваженнями, на кшталт «проектна документація не відповідає вимогам» ховається банальне незазначення адреси об’єкта у назві проекту (хоча адреса зазначається окремо у наступному рядку цього ж документу).

Але, родзинкою стало те, що всі інвестори, будь-то з регіону чи з іншої країни, мають особисто передавати документи до ДАБІ, тобто їхати в Київ. Тому, будь-які уточнення та виправлення – це значні часові та фінансові витрати.

Окремо варто зупинитися на зауваженнях до проектної документації. Фактично всі пакети документації перед подачею, за процедурою, проходять експертизу і отримують висновок. Висновок про відповідність проекту надає експертна організація, яку акредитує держава (точніше – Мінрегіон). Тобто, представник державних інтересів, міністерство, підтверджує кваліфікацію організації і дає право їй надавати висновки.

Вартість такої експертизи значна. Тому, більшість інвесторів-забудовників сподіваються, що проходження експертизи є певною гарантією отримання позитивного експертного висновку. Але, 1780 зауважень та 36% відмов свідчать про інше. Про неефективність процедури, при якій попри оплачену експертизу, інвестор не отримує гарантію щодо якості проектної документації. І це – лише один з прикладів.

Ми живемо у 21 столітті. Що потрібно, аби змінити ситуацію?

Бізнес все частіше відмовляється від постійних відряджень та роз’їздів. Зараз нікого не здивувати відео та скайп-конференціями. Електронний документообіг не лише рятує сотні гектарів лісів та зменшує кількість сміття. Він економить гроші та час. А розповсюдження відкритих даних підвищує ефективність контролю за діяльністю державних органів. А електронні адміністративні послуги прибирають елемент прямої взаємодії між бізнесом та чиновником, суттєво зменшують ризики вчинення корупційних дій.

Жаль, що цього всього поки немає в дозвільній сфері. А розрекламована «Прозора ДАБІ» немає необхідного функціоналу і по суті є «пустишкою». В цьому ми переконались на власному досвіді співпраці з інвесторами.

Саме тому, експертами BRDO спільно з Мінрегіоном була розроблена концепція створення єдиної інформаційної системи в будівельній діяльності, яка передбачає створення інформаційного комплексу, який об’єднає багато розрізнених етапів та процедур в рамках єдиного інформаційного середовища. Відповідна робоча група при Мінрегіоні вже працює. Експерти закінчують розробку доповнень до законопроекту щодо запровадження Реєстру будівельних документів, електронних кабінетів бек- та фронт-офісу, порталу для отримання відкритої інформації про діяльність будівельної галузі загалом та дозвільної системи в ній зокрема. Ми вперше отримали шанс створити систему в будівництві, яка стане реальним інструментом для ефективної взаємодії.

Так, наприклад, планується реалізувати взаємодію між експертною організацією та замовником в рамках єдиного інформаційного простору. І тоді – процес експертизи має всі шанси стати не формальним рядком в кошторисі, а реальним інструментом підготовки до спорудження будівництва. І це – лише початок.

Сподіваюсь, що з впровадженням такої системи «підніжки» для інвесторів зникнуть, і ми зможемо поконкурувати за кількістю виданих дозволів на будівництво. Нехай не з американськими рейтингами, а тією статистикою, що мали до цього.

Олена Шуляк, керівник сектору «Будівництво, член правління BRDO

Посібник Міжнародної федерації інженерів-консультантів (FIDIC) є практичним керівництвом для спеціалістів будівельної галузі при підготовці та реалізації інвестиційних проектів. Він підготовлений Міждержавною гільдією інженерів-консультантів разом з групою експертів.

 Олени Шуляк, керівник сектору «Будівництво», член правління BRDO, взяла участь у презентації Посібника, яка відбулась в рамках круглого столу “Міжнародна практика на ринку консалтингових послуг в Україні”. За словами Олени видання Посібника дуже на часі, адже він відповідає логіці розумної кооперації між державою та фаховим суспільством. І саме цей  посібник допомаоже заповнити частину прогалин, які природньо виникли у зв’язку із реформуванням системи державного управління, та навіть – адміністративно-територіального устрою.

Олена Шуляк розповіла, що донедавна основним джерелом управління фінансовими ресурсами при закупівлях будівельних робіт виступали центральні органи влади. Більшість процедур були централізовані і ними займалися постійно штатні команди. Після остаточної реалізації реформи децентралізації, та появи щонайменше 1300 об’єднаних територіальних громад, які об’єднають понад 9 тисяч територіальних громад, прогнозоване збільшення центрів прийняття фінансових рішень. На даний момент створено вже 888 об’єднаних територіальних громад.

«За 2018 рік через площадку ПРОЗОРРО нами було відслідкувано 468 тендерів на виконання будівельних робіт за кошти місцевих та центрального бюджету. Загальна очікувана вартість перевищила 90 мільярдів гривень. Завершилися укладанням договорів 285 тендерів на суму понад 45 мільярдів. З цієї кількості за результатами 144 тендерів були підписані угоди на суму понад 21 мільярд гривень місцевими органами влади. У порівнянні із 2017 роком їх кількість та сума зросла в 2.5 рази. Це я до того, що за кожним тендером повинна стояти професійна робота з розробки та підготовки ТЗ, з підготовки та формулювання умов контрактів. Чи зможе кожна громада утримувати в себе в штаті фахівця, який організовуватиме таку діяльність?  Певно ні. Тому поява україномовного видання посібника із закупівель FIDIC – своєчасна подія. І саме тому існують серйозні перспективи в розвитку ринку консультантів при підготовці тендерів та укладанні контрактів», зауважила Олена Шуляк.

BRDO, за підтримки Спілки Українських Підприємців, розпочинає збір даних для формування рейтингу легкості ведення бізнесу в регіонах- Regional Doing Business 2019.

Цьогорічний рейтинг стане третім дослідженням, яке оцінює дружність  провадження п’яти найзатребуваніших процедур для бізнесу. Наприклад, підключення до електромереж та оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості. Збір даних проводитиметься за адаптованою методологією Світового банку шляхом анкетування підприємців, які започаткували свій бізнес протягом року.

Другий рік поспіль ми оцінюватимемо і новий напрям, а саме якість електронних сервісів, через які бізнес може отримати послуги онлайн.

«Минулий рейтинг виявив дуже неочікувані тенденції в цьому напрямку. Оцінюючи їх, було виявлено три типи поведінки регіонів. Перший, найпопулярніший – не помічати Інтернет і свої послуги через нього не надавати. Це характерно навіть для таких великих міст як Одеса. Другий – скористатися загальнодержавною системою електронних послуг. Так зробив Дніпро. Третій тип поведінки – винаходити велосипеди, тобто свої сервіси. І тут комусь це вдалося відмінно, наприклад, Львову, а комусь не дуже», – розповів Денис Малюська, заступник Голови BRDO .

Саме тому, на старті нового дослідження, BRDO ділиться кращими практиками минулого року і наполегливо рекомендуємо скористатись ними містам.

Отож, електронні сервіси у загальній картині по країні поки плачевні. Більшість міст так і не розуміли, що у цифрову епоху працювати через звичні канали взаємодії з підприємцями – це марнування свого та їх часу.

Але є приємні винятки. Один з таких –  особистий кабінет львів’янина, який вразив зручністю інтерфейсу та обсягом електронних сервісів. https://egov.city-adm.lviv.ua/sts/login.aspx?ReturnUrl=%2fsts%2f. Трохи менш просунутими, однак теж далеко непоганими стали Портал електронних послуг ЦНАП м. Івано Франківськ http://www.cnap.if.ua/einfo та Прозорий офіс м.Вінниця http://transparent.vmr.gov.ua/default.aspx.

Дніпро та Хмельницький не стали витрачати кошти на розробку власних окремих порталів та обрали місцем для розміщення своїх електронних сервісів портал i.gov, що теж прийнятно.

На фоні таких яскравих регіональних лідерів розчарував особистий кабінет киянина на https://my.kyivcity.gov.ua . Портал виявився єдиним онлайн інструментом, використання якого не зрозуміле без прочитання спеціальної інструкції. До того ж, єдиним доступним способом ідентифікації виявилась картка киянина, яка далеко не завжди є у киянина. Що вже казати про потенційних інвесторів, які могли б розвивати свій бізнес у столиці.

Серед новачків цього року, які можуть створити конкуренцію минулорічним лідерам варто відзначити Харків з його порталами https://e-kharkiv.org/ та https://dozvil.kh.ua. Функціонал вказаних ресурсів для бізнес-аудиторії поки що вкрай обмежений, але початок все одно виглядає дуже непогано.

Сподіваємося, ці практики допоможуть місцевій владі покращити ситуацію з електронними сервісами в регіоні, тим цим самим, покращать свої позиції у цьогорічному  Regional Doing Business 2019. Ознайомитись з повною версією рейтингу «Легкість ведення бізнесу. Regional Doing Business 2018 » можна за посиланням http:/rdb.brdo.com.ua/

Олексій Гончарук взяв участь у презентації програми та спікерів Міжнародного економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID і поділився, що буде представляти BRDO на заході 7-8 червня.

(більше…)

Впровадження медичної реформи передбачає зміну системи доступу до професії лікаря та запровадження принципово нових правил і нормативного регулювання.

11 квітня в Києві відбулася перша публічна консультація щодо впровадження ліцензування лікарів. (більше…)

Підготовку Regional Doing Business 2019 офіційно розпочато. І для легкого старту ділимось кращими практиками минулого року, якими наполеглево рекомендуємо скористатись містам!

Отож, одним з компонентів рейтингу є електронні сервіси, які вимірюють наскільки відповідний регіон йде у ногу з часом та надає свої послуги для бізнесу онлайн.

І тут загальна картина по країні плачевна. Більшість міст так і не розуміли, що у цифрову епоху працювати через звичні канали взаємодії з підприємцями – це марнування свого та їх часу.

Але є приємні винятки. Один з таких –  особистий кабінет львів’янина, який вразив зручністю інтерфейсу та обсягом електронних сервісів. https://egov.city-adm.lviv.ua/sts/login.aspx?ReturnUrl=%2fsts%2f

Трохи менш просунутими, однак теж далеко непоганими стали Портал електронних послуг ЦНАП м. Івано Франківськ http://www.cnap.if.ua/einfo та Прозорий офіс м.Вінниця http://transparent.vmr.gov.ua/default.aspx

Дніпро та Хмельницький не стали витрачати кошти на розробку власних окремих порталів та обрали місцем для розміщення своїх електронних сервісів портал i.gov, що теж прийнятно.

На фоні таких яскравих регіональних лідерів розчарував особистий кабінет киянина на https://my.kyivcity.gov.ua . Портал виявився єдиним онлайн інструментом, використання якого не зрозуміле без прочитання спеціальної інструкції. До того ж, єдиним доступним способом ідентифікації виявилась картка киянина, яка далеко не завжди є у киянина. Що вже казати про потенційних інвесторів, які могли б розвивати свій бізнес у столиці.

Серед новачків цього року, які можуть створити конкуренцію минулорічним лідерам варто відзначити Харків з його порталами https://e-kharkiv.org/ та https://dozvil.kh.ua . Функціонал вказаних ресурсів для бізнес-аудиторії поки що вкрай обмежений, але початок все одно виглядає дуже непогано.

18 квітня 2019 року Проект FORBIZ в рамках ініціативи EU4Business спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України проводить Всеукраїнську конференцію «Ефективне саморегулювання та запровадження дієвих бізнес-стандартів».

Захід об’єднає близько 100 представників бізнесу та бізнес-асоціацій, уряду, а також міжнародної донорської спільноти навколо питань розвитку систем саморегулювання та створення ефективної саморегулівної діяльності в Україні.

У першій частині заходу, присвяченій обговоренню ключових елементів нормотворчої бази для успішного розвитку саморегулювання, виступить експерт BRDO Христина Файчак. Друга частина сфокусується на презентації практичного досвіду запровадження бізнес-стандартів та систем саморегулювання в організаціях за ініціативи самих бізнес-спільнот – Ліги ділових та професійних жінок України і Українського союзу пожежної та техногенної безпеки.

Під час Конференції учасники дізнаються, як сучасна економіка використовує механізми саморегулювання для підвищення стандартів ведення бізнесу, а також познайомляться з міжнародним досвідом та практиками, в яких саморегулювання є дуже ефективним способом створення середовища для розвитку здорової конкуренції, захисту прав споживачів та   підвищення стандартів підприємницької діяльності.

Час та місце проведення: 18 квітня, 10:00 – 15:30, iHUB Київ (вул. Хрещатик, 10)

Програма заходу http://bit.ly/2PcttGg

Реєстрація за посиланням https://bit.ly/2I3V4IZ, що має бути підтверджена організаторами заходу. Участь є безкоштовною.

Мови: Українська/Англійська (синхронний переклад)

17 квітня о 14:00 відбудеться презентація програми Міжнародного економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID, який вже вдруге відбудеться в Каневі 7-8 червня. Подію вже назвали «Українським Давосом», проводячи аналогію з Всесвітнім економічним форумом, який збирає інфлуенсерів з усього світу.

Програма презентації:

– Презентація ключової теми Форуму.

– Презентація панелей та платформ форуму Ukrainian ID.

– Оголошення спікерів.

– Презентація програм щорічної міжнародної премії за вклад у розвиток суспільства і принципів гуманізму «Ukrainian ID Awards» та мультидисциплінарного фестивалю «Sheva Fest».

Заявлені спікери:

• Наталія Заболотна – засновник Форуму Ukrainian ID, президент ГО «Фонд гуманітарного розвитку України»;
• Кирило Шевченко – Голова правління АБ «Укргазбанк»;
• Ігор Ренькас – мер міста Канів;
• Анатолій Амелін – співзасновник українського Інституту Майбутнього;
• Олексій Гончарук – Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO), член Національної ради реформ України;
• Світлана Коломієць – підприємець, радник Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України;
• Олександра Клітіна – експерт з транспортної інфраструктури

Довідка:

7-8 червня у Каневі вдруге відбудеться Міжнародний економіко-гуманітарний форум Ukrainian ID. Цього року організатори вдвічі збільшили програму Форуму й присвятили її процесам гуманізації економіки та державотворення. Головною темою заходу стане «Революція цінностей». Серед спікерів – лідери думок України і світу, експерти в галузі економіки, енергетики, екології, в питаннях суспільства, політики, комунікацій, повноважні дипломати, інвестори, гуманітарії.

За підсумками Форуму та громадського обговорення буде видана «Конституція цінностей» – документ, який має визначати ключові правила гуманітарної безпеки і суспільного життя України.

Контакти для додаткової інформації та з питань акредитації: +380933055196, [email protected].

Форма для акредитації: http://bit.ly/2PayFdx

500 зобов’язань, 17 розділів, 77 сторінок. Все це  – Угода про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», яку підписали у 2014 році у Верховній Раді. Це був історичний момент, адже вперше в історії незалежної Україна Рада взяла на себе низку зобов’язань.

Що змінилось за ці п’ять років, який прогрес України в задекларованих реформах та чи стало краще бізнесу через дерегуляційні процеси?

Ми провели нашу оцінку відповідності заявлених позицій в Угоді, адже термін повноважень чинного парламенту сплинув більш ніж на 90% і ймовірність прийняття більшості законопроектів, в тому числі ініційованих нами, невелика і варто переглядати низку позицій.

Отож, в рамках аналізу угоди крім очевидних оцінок «так» та «ні», ми також присвоювали значення «частково» та «процесі». «Так» означає повне виконання зобов’язання принаймні самим парламентом (якщо пункт не включав імплементацію).

«Ні» означає невиконання та відсутність перспективних спроб (наприклад, відкликані законопроекти).

«Частково» означає, що виконана лише одна з декількох компонент пункту, або лише для певного кола випадків.

«В процесі» означає, що робота дійсно йде (існує законопроект, включений до порядку денного поточної сесії).

Загалом, більше половини пунктів виконані повністю (переважно) або хоча б частково. Ще майже одна п’ята частина пунктів в процесі виконання, тож в деяких з них все ще є шанси. Нарешті, зовсім не виконано (і навряд чи буде до кінця повноважень поточного скликання) — трохи більше четвертини.

І так, ТОП-10 «перемог»:

Далі ситуація складніша. З топових законодавчих новацій більш-менш нормально реалізуються лише дві — «Прозорро» та відкриті дані. Робота НАБУ, приватизація, корпоративне управління на держпідприємтсвах та анбандлінг «Нафтогазу» гальмується на рівні виконання. Медична реформа відбулася не так давно та ще не набрала обертів. Валютна лібералізація набрала чинності зовсім нещодавно, а запуск нової моделі ринку електричної енергії взагалі ще попереду.

Провальним стало і покращення умов ведення бізнесу в Україні на законодавчому рівні (за напрямами рейтингу Doing Business). Відповідний законопроект, розроблений нами так і не був внесений до зали.

ТОП-10 «зрад»

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2019/05/ANALIZ-KOALITSIJNOYI-UGODY.pdf”]

4 квітня Мінекономрозвитку запустило офіційний веб-портал координації міжнародної технічної допомоги (МТД) в Україні – ProAID. Ресурс містить повну актуальну інформацію про чинні проекти міжнародної допомоги Україні, їхні цілі, донорів та стан реалізації.

Портал був розроблений командою підтримки реформ МЕРТ за підтримки BRDO та IT-спільноти України, зокрема Асоціації IT Ukraine. (більше…)

Джерело Економічна правда

Розподіляти надра мають не чиновники. Є більш простий і ефективний інструмент — аукціон. (більше…)