ТОВ «Данет» – інтернет-провайдер, який із 2015 року працює в місті Дергачі. Компанія має власні оптоволоконні мережі в усіх районах міста та забезпечує абонентів майже на кожній вулиці. Філософія компанії – сприймати свій бізнес, працівників і клієнтів як одну велику родину, яка може розвиватися тільки завдяки безумовній любові і піклуванню.
Із перших днів повномасштабного російського вторгнення Дергачівська громада Харківської області потерпала від жахів війни через свою близькість до кордону з російською федерацією (менше як 2 км). Близько 45% території громади перебувало під окупацією. Саме місто Дергачі не було окуповане, однак російська армія щоденно обстрілювала його з артилерії, ракетами та бомбами, включно з використанням заборонених видів зброї. Територія громади мала статус «сірої зони», де тривали найзапекліші бої, а місто зазнало значних руйнувань.
Через щоденні обстріли мережа ТОВ «Данет» отримала значні пошкодження та потребувала часткового або повного відновлення в різних районах міста. Внаслідок влучання ракети в будівлю Дергачівського будинку культури, сервери та комутаційне обладнання ТОВ «Данет», які там розташовувалися, були повністю знищені.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Данет» змогло закупити необхідні матеріали для ремонту та заміни оптоволоконної мережі, відновити підключення абонентів і забезпечити автономну роботу мережі під час блекаутів.
«На грантові кошти, які ТОВ «Данет» отримало у межах програми ReACT4UA, ми змогли закупити необхідне обладнання для відновлення і ремонту пошкоджених мереж. Така підтримка і такі грантові проєкти дуже важливі, адже бізнес українських провайдерів на прифронтових, деокупованих і прикордонних територіях опинився у складних умовах. Майже 90% абонентів були вимушені виїхати з міста на початку повномасштабного вторгнення, мережі постійно пошкоджуються внаслідок атак ворога, є великі ризики для ремонтно-відновлюваних бригад. Однак при цьому ми продовжуємо свою роботу, надаємо послуги зв’язку цивільним і військовим, і маємо змогу працювати», – розповідає директорка ТОВ «Данет» Наталія Фісун.
На сьогодні кількість населення в громаді знову зросла до майже 20 000 осіб, із яких 16 000 живуть у Дергачах, що становить 90% від довоєнної кількості мешканців міста. До Дергачів повернулися не лише місцеві жителі, а й переїхали люди зі зруйнованих населених пунктів на півночі. Це значно збільшило попит на інтернет-зв’язок, а завдяки участі у програмі ТОВ «Данет» вдалося збільшити кількість абонентів на 15% і покращити якість своїх послуг.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Другий рік поспіль команда сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання (BRDO) аналізує фінансову звітність 30 найбільших компаній ІТ-індустрії за показником доходу. У 2023 році компанії Топ-30 отримали 2,5 млрд дол. США доходу, сплативши до державного бюджету 53 млн дол. США податку на прибуток. Сукупний дохід представників рейтингу складає 42% від загального доходу ІТ-ринку. Лідерами рейтингу залишаються EPAM Systems, GlobalLogic і Luxoft серед сервісних компаній та Fintech Band (monobank) серед продуктових.
За даними Державної служби статистики загальний дохід Топ-30 ІТ-компаній в 2023 році знизився на 6% (145 млн дол. США). Це зумовлено зменшенням попиту на ІТ-послуги, відкриттям офісів за межами України і, відповідно, відтоком фахівців за кордон, а також перерозподілом бізнесу компаній між кількома юридичними особами. П’ятірку найбільших за доходом сервісних компаній очолили EPAM Systems, GlobalLogic, EPAM Digital, Luxoft та Intellias, а з продуктових – Fintech band, Playtika, Playtech, Prom та UPC.
Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» BRDO відзначив: «Доступ до фінансової звітності ІТ-компаній дозволяє аналізувати бізнес-активність індустрії, відстежувати тренди та зміни доходів основних гравців в ретроспективі років. Українське ІТ продовжує роботу в умовах війни. Ми бачимо, що попри загальне зменшення доходів є гравці, які показують зростання попри всі виклики».
Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, додав: «Під час воєнних шоків та системної нестабільності важливо постійно моніторити секторальні фінансові індикатори. ІТ-ринок України під впливом мілітаризації, цифровізації та євроінтеграції переживає стрімкі зміни, що потребують чіткого аналізу для прийняття правильних рішень. Команда YouControl надає суспільству необхідний інструментарій на основі аналітики відкритих даних для кращого розуміння секторальних проблем і пошуку нових можливостей розвитку IT-бізнесу».
Найвищий чистий прибуток демонструють Fintech band, EPAM Systems і GlobalLogic, генеруючи 47% чистого прибутку Топ-30.
У 2023 році ІТ-компанії рейтингу сплатили 53 млн дол. США податку на прибуток до бюджету, що на 12,5% менше порівняно з 2022 роком. Половину суми сплаченого податку на прибуток компаній рейтингу забезпечили Fintech band та EPAM Systems. П’ять з Топ-30 компаній стали платниками податку на виведений капітал (ПНВК) – однією з переваг Дія.City, що дозволило їм суттєво зменшити податкове навантаження на бізнес. Найбільшим платником ПНВК стала GlobalLogic, сплативши 350 тис. дол. США податку у 2023 році проти 9 млн дол. США податку на прибуток у 2022 році.
Український ринок ІТ продовжує застосовувати ФОП-модель співпраці зі спеціалістами, проте у 2023 році штатний найм Топ-30 компаній зріс на 24% – до 10,5 тис. працівників. Деякі компанії створили додаткові юридичні особи, щоб скористатися всіма перевагами резидентства в Дія.City, зокрема, і у питанні оподаткування штатних працівників. Так, у минулому році EPAM Digital збільшила штат на 2,5 тис. осіб, а Softserve Technologies – на 1,2 тис. осіб. Щодо доходів на одного ІТ-фахівця, то абсолютним лідером є розробник відеоігор Playtika з показником у 6,9 тис. дол. США на місяць.
До рейтингу Топ-30 у 2023 році увійшли нові компанії такі, як Modus X – розробник групи SCM, системний інтегратор Seeton Group, Favbet Tech та ряд компаній групи Softserve. В той же час покинули список Топ-30 компанія Metinvest Digital (група SCM), український підрозділ Snap Inc., Visa, сервісна компанія Star і розробники відеоігор Wargaming та Ubisoft.
З повною версією звіту Топ-30 ІТ-компаній можна ознайомитися за посиланням.
Дані фінансової звітності юридичних осіб ІТ-компаній оприлюднені Державною службою статистики України та надані для аналізу компанією YouContol – онлайн-системою для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів.
Мрією Світлани Мирної, засновниці і керівниці ТОВ «БРЕІН СТРІМ», віддавна було провести інтернет у кожну хату її рідного невеликого села. Для її втілення вона створила свою компанію – невелике підприємство з 6 фахівців, зареєстроване у місті Борзна Ніжинського району Чернігівської області. Але послуги з підключення інтернету компанія надає в прилеглій сільській місцевості Борзнянської, Плисківської та Крутівської ОТГ – у тих віддалених куточках, куди інші оператори часто не приходять.
Ідея Світлани Мирної була в тому, щоб не просто підключити сільських мешканців до інтернету, а за допомогою сучасних комунікацій відкрити їм небачені раніше можливості – як доступу до інформації, так і до сучасних цифрових послуг, які активно впроваджуються в Україні протягом останніх років. Так, ще до початку повномасштабного вторгнення РФ, компанія взяла участь у проєкті підключення закладів критичної соціальної інфраструктури у прилеглих сільських районах до широкосмугового доступу до мережі Інтернет і почала це робити інноваційним, але й водночас недешевим способом – прокладаючи кабель під землею.
У перші місяці повномасштабного вторгнення РФ мережі компанії зазнали руйнувань і пошкоджень. Вузли звʼязку і видимі кабелі знищувалися ворожою армією. Завдяки тому, що основні магістральні кабелі ТОВ «БРЕІН СТРІМ» були прокладені вже під землею міжсільських полів, абоненти компанії у Чернігівській області мали доступ до інтернету у найважчі місяці лютого і березня.
Тим не менше, інші кабельні мережі, що були прокладені повітряним способом, й далі нищилися, запасного кабелю й іншого обладанння для аварійного ремонту й підключень абонентів було обмаль, а персонал, що міг кваліфіковано і швидко відремонтувати пошкодження, був мобілізований. До всього додалися ще й енергетичні виклики – внаслідок цілеспрямованих обстрілів РФ українських енергетичних обʼєктів і віялових відключень електроенергії постала потреба в автономних джерелах живлення.
Справлятися з усіма викликами самотужки було нелегко. Саме тому участь та перемога у грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, стали рятівним колом для продовження роботи ТОВ «БРЕІН СТРІМ».
Завдяки залученим грантовим коштам ТОВ «Бреін Стрім» придбало зварювальний апарат для оптичних волокон, який є найнеобхіднішим робочим інструментом, що використовується щоденно під час регламентованих та аварійних виїздів та під час підключення нових абонентів. Команда також використовує його для демонстрації професійних дій у профільних навчальних закладах та для проходження виробничо-теоретичної практики для студентів на базі підприємства. Нові з’єднувальні елементи, такі як кросові бокси та земляні муфти, що монтуються під землю для убезпечення від обстрілів, тепер використовують замість саморобних конструкцій.
У межах реалізації грантового проєкту було прокладено волоконно-оптичний кабель на станції Хороше Озеро. Це уможливило приєднання до мережі сіл Хороше Озеро, Омбиш та Печі. У Хорошому Озері вже підключили 42 абоненти-домогосподарства. Села Омбиш та Печі у процесі підключення – їхні заклади соціальної інфраструктури та пункти незламності уже забезпечені зв’язком.
Також завдяки участі у програмі ReACT4UA команда пройшла навчання в інженерно-сервісному центрі «ДЕПС», де навчилася обирати технології та програмне забезпечення з максимальним доступом до підтримки розробника. Як зазначає керівниця ТОВ «БРЕІН СТРІМ» Світлана Мирна, тепер компанія може швидко отримувати оновлення, підтримку та рішення щодо будь-яких їхніх технічних питань.
Грантовий проєкт компанії в межах програми ReACT4UA також містив розробку СМАРТ-цілей, стратегічних планів у розбудові інфраструктури регіону та підвищення його економічних показників – адже без якісної інфраструктури доступу до інтернет-комунікацій неможливі ні навчання молодого покоління, ні масштабування локального бізнесу, ні розвиток громади в цілому.
«Дрібні села вбиває відсутність сучасних технологій та засобів комунікації – існує загроза цілим населеним пунктам перетворитися на поле. Я вклала душу у свою ідею під час написання грантового проєкту, адже розбудова сильної економіки починається з навчання і підтримки місцевого населення, що стане фундаментом підготовки нового покоління, яке завдяки швидкісному і стабільному підключенню до інтернету буде мати доступ до сучасних навчальних практик. Саме тому такі програми, як ReACT4UA, важливі, адже вони не просто дозволяють прискорити прогрес, а й впливають на громади, надаючи їм доступ до інформації, ресурсів та можливостей», – зазначає Світлана Мирна.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Долучайтеся до обговорення важливої теми — цифровізації нотаріату в Україні! За підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» експерти Офісу ефективного регулювання BRDO дослідили найкращі європейські практики та можливості для впровадження сучасних рішень в умовах воєнного стану. Під час заходу буде представлено порівняльне дослідження, що розкриває ключові фактори та виклики, з якими зіштовхується українська нотаріальна система.
Чому це важливо?
Які теми будуть обговорюватись?
Дата: 29 жовтня
Час: 14:00–15:30 (за київським часом)
Місце: Zoom BRDO
У заході візьмуть участь:
Реєстрація на подію доступна за посиланням: https://forms.gle/PfiHch4okhmsiZPM6. (посилання отримають лише зареєстровані учасники напередодні проведення заходу). Реєстрація відкрита до 28.10.2024 16:00.
Цей захід став можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
21 жовтня 2024 року у креативному просторі MacPaw Space відбулася перша подія серії GovTech Nights, яка об’єднала понад 100 експертів із державного, приватного та громадського секторів, залучених до процесів цифровізації.
GovTech Nights став платформою для обміну досвідом, обговорення професійних викликів та невдач, а також пошуку нових підходів до вирішення завдань у сфері цифрової трансформації.
Про що говорили?
Окрема подяка нашим спікерам, які розповіли свої історії професійних успіхів та невдач, та надихнули учасників на нові звершення у сфері цифрових технологій:
Цей захід відбувся за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Співорганізатор заходу – GovTech компанія Strimco. Також щиро дякуємо MacPaw Space за надання креативного та технологічного простору для проведення події.
Слідкуйте за анонсами наступних заходів GovTech Nights і до нових зустрічей!
Природні ресурси України — земля, її надра, води, ліси та інші багатства є національним надбанням, яке належить народу України згідно з Конституцією. Вони є вичерпними та потребують відповідального й раціонального використання. Однак, протягом багатьох років в управлінні цими ресурсами було багато проблем: корупція, монополізація, тіньова діяльність та застаріле законодавство. Зокрема понад 30–50% видобування водних біоресурсів ще донедавна перебували в тіні, за оцінками експертів це 6–8 млрд грн збитків щорічно. В інших сферах природокористування — не краще.
Офіс ефективного регулювання BRDO вже 9 років займається цифровими реформами, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів. Зокрема, експерти Офісу долучалися до реформи лісової галузі спільно з Міндовкілля та Держлісагентством у 2019 році. Наразі реформи імплементуються, у 2021-му створено Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”, у межах якої запроваджуються сервіси для різних видів діяльності у сфері природокористування. Як завдяки змінам галузь стає прозорішою, ефективнішою та конкурентоспроможною, розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” BRDO.
Цифровізація в дії: кейс системи е-Ліс
Ще донедавна лісова сфера в Україні стикалася із серйозними проблемами. Незаконні вирубки дерев, пожежі, недостатнє лісовідновлення та корупція були поширеними явищами. Усі дозвільні документи видавалися в паперовій формі, що на практиці часто могло означати їхню підробку та недобросовісну зміну даних. Крім того, 70% лісорубних квитків постійні лісокористувачі (різноманітні лісогосподарські підприємства) виписували самі собі. 20% з них виписувалися перед візитом органів контролю. Тіньовий ринок деревини становив до 15% та завдавав державі збитків на 2,7 млрд грн щороку.
Але завдяки ініціативам BRDO і спільній роботі із Держлісагентством та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів облік деревини перебуває під громадським контролем.
Важливий компонент реформи — система е-Ліс. Завдяки їй можна відстежувати дані про вирубку, походження та рух дерева. Також розроблено онлайн-карту, де можна переглянути рубки в режимі реального часу на всій території України.
Ключові переваги системи е-Ліс:
Впровадження системи е-Ліс уже демонструє позитивні результати: за оцінками експертів BRDO, електронна видача лісорубного квитка та сертифіката походження економить бізнесам 126,5 млн грн щорічно. Також з початку запровадження цифрових послуг видано понад 70 000 лісорубних квитків та 45 000 сертифікатів в електронній формі. Обсяги незаконних рубок зменшуються, а вся необхідна інформація доступна онлайн. Це значно наблизило український лісовий сектор до європейських стандартів управління природними ресурсами.
Система еРиба: сучасне рішення для рибної галузі
Проблеми у сфері управління природними ресурсами не оминули й рибну галузь — складні бюрократичні процедури, непрозорий розподіл квот, корупція та незаконний вилов. Це не лише створювало труднощі для рибалок, але і призводило до виснаження рибних запасів та екологічних проблем. Ринок добутих водних біоресурсів в Україні оцінюється в загальному видобутку в 38,2 тис. тонн, що за оцінками середньоринкової вартості складає 16 млрд грн у 2023 році.
Для розв’язання цих проблем у 2023 році за підтримки BRDO у межах проєкту USAID/UK aid TAPAS “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” було впроваджено реформу галузі рибного господарства, яка спрямована на цифровізацію, підвищення прозорості та забезпечення сталого розвитку галузі. Було розроблено систему еРиба, яка дає змогу промисловим рибалкам претендувати на частку в рибному промислі та брати участь в електронних аукціонах для розподілу квот. Наразі реформа рибної галузі триває за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — BRDO.
Як працює система еРиба?
Система еРиба об’єднує всі необхідні інструменти для рибалок та підприємців у рибній галузі. Вона включає п’ять основних цифрових послуг:
Завдяки системі еРиба час на отримання дозволу на промислове рибальство скоротився з 30 до 2 днів, а вже є успішні приклади отримання дозволів за 15 хвилин. Крім того, система сприяє збільшенню кількості контрольованих риболовних суден на 42 %, що значно зменшує ризики втрат держави від тіньової діяльності. Результати відчутні й у надходженнях до бюджетів: з 15,4 млн грн у 2022 році до 95 млн грн у 2023 році після запровадження реформи.
Нововведення в секторі рибного господарства: що відбувається насправді?
Попри очевидні переваги цифровізації, багато рибалок висловлюють побоювання щодо нової системи.
Проблема: Система використовується для посиленого контролю та накладання штрафів на рибалок.
Рішення: Основна мета е-Риби — зменшити контакти рибалок з органами державної влади, що знижує корупційні ризики, а також спростити виконання законодавчих вимог. Уся необхідна інформація доступна в електронному вигляді, тому рибалкам більше не потрібно возити із собою паперові документи, а органам контролю легше перевіряти відповідність фактичної риболовлі заявленим даним.
Проблема: е-Риба призведе до витіснення дрібних рибалок великими компаніями.
Рішення: В центрі всіх процесів — промисловий рибалка, як великий, так і малий. Будь-хто, хто відповідає мінімальним умовам та має матеріально-технічну базу, може займатися промисловим рибальством. До того ж зникають підстави для монополій, адже одна юридична особа не може мати понад 14 % ресурсу у водоймі. Це вже дає результат — уже в перший рік проведення аукціонів кількість промислових рибалок, зросла на третину.
Проблема: Відтепер легальне рибальство економічно невигідне.
Рішення: Підхід до оподаткування тепер інший. Раніше податки сплачувалися на основі звітів про вилов, які можна було підробити через паперову форму звітності. Зараз договори на право промислового рибальства реалізуються через електронні аукціони на Prozorro. Стартова ціна лота — гарантований податок для держави. Так бюджет одержує кошти через Prozorro, а рибалкам немає сенсу занижувати реальний вилов.
У підсумку запровадження системи еРиба є важливим кроком на шляху до модернізації рибної галузі України, відповідності європейським стандартам управління природними ресурсами та забезпечення сталого розвитку, а також — до європейської інтеграції України.
Як відбувається управління природними ресурсами у Європі?
Європейський Союз має багаторічний досвід у розробці та впровадженні ефективних політик управління природними ресурсами, які поєднують економічний розвиток зі збереженням довкілля. Це досягається завдяки впровадженню жорстких законодавчих норм, інноваційних технологій та активної участі громадськості.
Важливим кроком є впровадження електронних систем обліку та моніторингу. Наприклад, ініціатива FLEGT допомагає боротися з незаконною вирубкою лісів і торгівлею нелегальною деревиною, контролюючи походження деревини. У рибній галузі Спільна рибальська політика ЄС встановлює квоти на вилов риби та впроваджує електронні системи звітності, що допомагає точно відстежувати обсяги вилову й боротися з незаконним рибальством. У більшості країн ЄС діє обовʼязкова система ліцензування для рибалок.
ЄС не оминає увагою і контроль екосистем, активно використовуючи цифрові технології. Завдяки геоінформаційним системам (ГІС) та дистанційному зондуванню, відбувається моніторинг стану екосистем, який допомагає відстежувати зміни в екосистемах та планувати раціональне використання природних ресурсів. Крім того, Європейська система інформації про ліси (EFIS) надає людям відкритий доступ до даних про стан лісів, що сприяє прозорості.
Якщо Україна прагне стати частиною Європейського Союзу, нам потрібно буде переймати ці практики, створюючи прозорі правила для ринку. До того ж використання сучасних технологій та залучення громадськості може допомогти зробити галузь прибутковішою та ефективнішою.
Куди рухатися далі
Україна майбутнього неможлива без комплексного врегулювання та реформування законодавства щодо природокористування. Відповідальне використання ресурсів є пріоритетним для захисту екосистем і забезпечення економічного розвитку країни.
Особлива роль у цьому процесі належить бізнесу, який має усвідомлювати свою відповідальність. Адже природні ресурси України є вичерпними й належать народу, а не окремим підприємствам чи приватним особам. Раціональне використання природних ресурсів, прозорість діяльності та правдиве звітування — це основні принципи, яких повинен дотримуватися кожен бізнес, щоб уникнути виснаження ресурсів і зберегти довкілля для майбутніх поколінь.
Лише відповідальне ставлення бізнесу до природокористування допоможе знизити корупційні ризики, забезпечити справедливий розподіл ресурсів і створити надійну основу для економічного зростання та добробуту країни.
Цінність відкритих даних в Україні зростає, адже це дієвий і незамінний інструмент у багатьох сферах діяльності. Уже сьогодні, завдяки доступу до даних, українці мають змогу відслідковувати потенційні корупційні ризики, аналізують тренди, продукують дослідження та ухвалюють рішення для свого бізнесу.
Улітку команда BRDO разом з партнерами запустили онлайн-опитування користувачів відкритих даних, щоб оцінити рівень задоволеності та потребу в додатковій інформації. Відповідно, найбільше опитані використовують дані для підготовки аналітики і досліджень, а також для розробки продуктів і сервісів для зовнішніх користувачів. Проте ще багато наборів даних залишаються недоступними для широкої аудиторії у формі відкритих даних, що і є ключовим викликом для цієї сфери.
Які результати дослідження?
Додатково, опитування мало на меті зібрати пропозиції від користувачів відкритих даних щодо розвитку сфери. Так, пропозиції опитаних можна розділити на два блоки, що стосуються Порталу відкритих даних та сфери загалом.
Що потрібно зробити для покращення Порталу відкритих даних?
Як вдосконалити сферу відкритих даних загалом?
У межах ініціатив з відкритих даних триває розвиток комунікаційної платформи Data+, яка стала майданчиком з обговорення важливих новин, поширення інформації та взаємодії учасників ‒ громадських організацій, активістів та представників органів влади. Так, фактично всі респонденти готові брати участь у роботі платформи Data+, а половина ‒ бути постійними учасниками майданчика.
З ключовими результатами опитування користувачів відкритих даних можна ознайомитись на сайті BRDO у короткій та розширеній формах.
Опитування проведене за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
15 жовтня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організований низкою профільних асоціацій та громадських організацій, які об’єдналися та спільно виступають проти скасування спрощеної моделі оподаткування для інтернет-провайдерів ⎼ суб’єктів малого бізнесу України. Офіс ефективного регулювання на заході представляв виконавчий директор BRDO ⎼ Олексій Дорогань.
Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Це рішення суперечить нормам Податкового кодексу, Конституції України і офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК). У відповідь на це на початку жовтня бізнес-асоціації, громадські організації й аналітичні центри виступили зі спільним зверненням щодо недопущення протиправного скасування єдиного податку для представників малого бізнесу. Також відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів українців.
«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання.
Станом на початок цього року близько 2672 провайдерів послуг доступу до мережі Інтернет (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку). Близько 3 млн приватних абонентів, установ та організацій в Україні отримують послугу широкосмугового доступу до інтернету від постачальників, які працюють на єдиному податку. Малі інтернет-провайдери є ключовими у підтримці зв’язку прифронтових регіонів та на деокупованих територіях, а їхня стабільна робота ⎼ це безпека мільйонів українців.
«Питання скасування спрощеної системи оподаткування затягують. Понад півроку триває робота над пошуком ефективних рішень. Найгірше, що вже розпочався процес припинення діяльності близько пʼятисот малих інтернет-провайдерів на всій території України, і найбільш критично це для прифронтових регіонів. Втрата таких провайдерів може призвести до відсутності доступу до критичних комунікацій, послаблення стійкості мереж і зростання цін», ⎼ також додав Олексій Дорогань.
У круглому столі взяли участь представники Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Державної регуляторної служби, а також представники телеком-асоціацій, громадських організацій і бізнесу.
Сергій Штепа, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації відзначив кризову ситуацію з оподаткуванням та необгрунтованість додаткового податкового навантаження на малих інтернет-провайдерів. На його думку, це призведе до монополізації ринку та погіршення якості зв’язку особливо напередодні зимового періоду. Народний депутат наголосив, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт для вирішення проблеми із забороною єдиного податку для малих постачальників доступу до мережі Інтернет, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Міністерства цифрової трансформації.
Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі зазначив, що питання зміни оподаткування носить політичний характер. Він наголосив на важливості МСБ для української економіки, адже завдяки у першу чергу роботі малих провайдерів є зв’язок на прифронтових територіях. Однак за найостаннішими даними НКЕК уже 487 інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу протягом серпня-жовтня 2024 року подали заяви про припинення діяльності через скасування єдиного податку. На думку народного депутата, всі дії, які наразі реалізує ДПС, мають бути негайно припинені, інакше на цілому ринку залишитися менше десяти провайдерів.
Денис Поздняков, радник Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністра цифрової трансформації України також звернув увагу на нагальну потребу у відповідній законодавчій ініціативі для індустрії. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку, оскільки зловживання спрощеною системою оподаткування неприпустимі. За його словами, у Мінцифри готові розпочати роботу спільно з Мінфіном над законодавчою ініціативою, адже обидва державні органи виступають за прозорість і припинення зловживань спрощеною системою оподаткування на ринку телеком-послуг.
Надія Костриба, експертка Офісу ефективного регулювання представила спільні напрацювання BRDO з профільними асоціаціями щодо зміни законодавства у питанні заборони спрощеної системи оподаткування. Запропоновані зміни до закону «Про електронні комунікації» унеможливлюють те трактування, яке сьогодні використовується податковою для заборони спрощеної системи для інтернет-провайдерів. Ми пропонуємо:
Робота із напрацювання законодавчих пропозицій проводилася за сприяння Проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO. Презентацію можна переглянути за посиланням.
Дерегуляція — це скорочення втручання та контролю держави в певній галузі. На початок 2023 року у сфері державного регулювання бізнесу діяло понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень та інших обовʼязкових для бізнесу документів. Для підприємців це означало здорожчання ведення бізнесу.
Бізнес втрачає гроші: або коли виконує неадекватні вимоги регулювання суто заради їх виконання, або коли шукає корупційний спосіб обійти обов’язковість цих вимог.
Дерегуляційні процеси в Україні відбувались давно, але зазвичай як термінова реакція Уряду на запит громадськості та бізнесу щодо гострої проблеми. Проте зараз реформа набула більшого масштабу і її результати вже можна побачити.
Україні була потрібна реформа законодавства, яка буде зосереджена на ключових питаннях для підприємців. Її успіх мають оцінювати самі підприємці через опитування за чіткими й зрозумілими критеріями.
Каталізатором системної дерегуляції економіки України стало повномасштабне вторгнення. Рік тому Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції (далі – МРГ), яка допомагає українському бізнесу витримати ці надскладні часи, зменшивши тягар регуляторного навантаження.
Робоча група переглядає всі чинні наразі ліцензії, дозволи, погодження та сортує їх: адекватні – лишити без змін, непотрібні – скасувати, несучасні – спростити (зокрема – перевести в цифровий формат).
Від початку діяльності МРГ Офіс ефективного регулювання BRDO разом з іншими незалежними аналітичними центрами долучився до її роботи. Що ми робимо: готуємо аналітику щодо змін до законодавства, долучаємось до обговорень та врешті-решт — допомагаємо реалізовувати рішення МРГ, зокрема розробляючи нормативно-правові акти.
За 20 засідань МРГ переглянула 1323 обов’язкових для бізнесу документів, серед яких ліцензії, дозволи та інші. Підтвердилось очевидне: багато з них дублюють одне одного, не виконують тих функцій, які мали б, і перетворились на тягар для малого та середнього бізнесу.
34% з проаналізованих інструментів МРГ вирішила позбутися взагалі. Понад 50 таких дерегуляційних документів зараз на різних етапах імплементації: розглядаються Верховною Радою, перебувають на погодженні в Міністерстві чи чекають підпису Президента. Відстежувати їхній статус можна на сайті реформи дерегуляції.
Незважаючи на тривалу процедуру нормативних змін, 122 інструменти, які МРГ визнала непотрібними, вже зникли з українського законодавства. Якщо вам цікаво, скільки конкретно грошей завдяки цьому вже зекономив український бізнес і які ринки найбільше виграли від реформи, – слідкуйте за оновленнями регуляторного дашборду.
Якщо ж реформа досі не має відчутного ефекту на ринок, де представлений саме ваш бізнес, – допоможіть МРГ це змінити, заповнивши форму зворотнього зв’язку.
Серед наймасштабніших та найпотрібніших для бізнесу дерегуляційних ініціатив (а їх понад сотня) є чимало ініціатив, розроблених за участі BRDO.
Як спростити шлях для тих українців, які хочуть відкрити новий бізнес чи розвивати вже наявний під час вторгнення?
Спільно з Мінцифрою та Мінекономіки експерти BRDO розробили Закон 3869-IX та IT-рішення, мета якого звільнити підприємців від обов’язку отримувати будь-які дозвільні документи під час дії воєнного стану, натомість подавши лише одну декларацію онлайн.
Поки війна триває – бізнес може працювати, не витрачаючи ресурси на дотримання бюрократичних вимог і подаючи лиш одну безоплатну декларацію про провадження господарської діяльності.
По завершенню воєнного стану підприємцям знову доведеться отримувати різноманітні дозволи, ліцензії та сертифікати. Для цього розроблено систему єДозвіл, яка передбачає цифровізацію повного циклу таких процедур: подавати документи, відновлювати чи анулювати ліцензії, дозволи, відстежувати прогрес в обробці документів, оплачувати надання адмінпослуг, подавати скарги буде можливо онлайн.
Держава має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель – цю тезу команда BRDO озвучувала кілька років поспіль та реалізувала у Законі 3528-IX. Законодавчо в Україні технічні коноплі по суті прирівнювалися до наркотичних засобів: діяльність бізнесу одночасно контролювалася МВС, Держлікслужбою та МОЗ, і підприємці були зобов’язані контактувати з держорганами не менше 20 разів на рік. Площі посівів катастрофічно зменшились, в той час, як потенційно Україна могла б засівати 120 тис. га конопель та генерувати $315 млн товарообігу.
Більш детально всі ці зміни висвітлено на сайті реформи.
Існує поняття “адміністративний тягар”, або “регуляторний тягар”. Це витрати, які підприємці несуть, коли вони платять за час своїх співробітників, за послуги консультантів; це гроші, які підприємці втрачають через те, що складно отримати певний дозвіл, погодження чи ліцензію.
Реформа дерегуляції дозволить українським підприємцям зекономити більше 18,4 млрд грн
Наступні зміни торкнуться системи держперевірок. Планується автоматизувати оцінювання та перевірку самих органів контролю. Експерти проаналізують, чи немає дублювань між інспекціями, чи не є вимоги застарілими, чи непотрібними, які перевіряються за чеклістами, чи не буде перевірок забагато через неправильні критерії ризику.
Простими словами, цифровізувати весь процес, щоб зменшити людський фактор — а отже і корупційний ризик.
Нагадаю, що Ви також можете повпливати на зміни. Заповніть форму зворотнього зв’язку та розкажіть, яких змін потребує ваша сфера.
Матеріал опубліковано у виданні Економічна правда
Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Наразі наша команда шукає досвідченого та ініціативного комунікаційного менеджера для керування проєктами зовнішніх та внутрішніх комунікаціями. Ідеальний кандидат буде розробляти та впроваджувати комунікаційні кампанії для просування проєктів і реформ BRDO, забезпечення медійної видимості та взаємодії зі стейкхолдерами, включно з органами влади, бізнесом, міжнародними партнерами і громадськістю. Посада вимагає творчості, відмінних навичок написання текстів та здатності керувати складними проєктами, зберігаючи розуміння цілей та ініціатив BRDO.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Що ми пропонуємо:
Як подати заявку:
Зацікавлені кандидати мають надіслати резюме, мотиваційний лист та приклади попередніх комунікаційних робіт на [email protected]. У темі листа вкажіть «Заявка на посаду комунікаційного менеджера – [Ваше Ім’я]».
8 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)».
Документ, розроблений Мінекономіки спільно з Державною регуляторною службою та експертами BRDO, спрямований на створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвиток малого й середнього підприємництва. Ухвалення цих змін було рекомендовано на засіданні Міжвідомчої робочої групи з прискореного перегляду інструментів державного регулювання (МРГ).
Що змінюється для бізнесу?
Законопроєкт також посилює захист прав громадян та заохочує бізнес до відповідальності, усуваючи недобросовісні схеми ухилення від законних перевірок.
Чому це важливо?
Цей законопроєкт є частиною масштабної дерегуляції, яка є складовою однієї із чотирьох стратегічних цілей, ухваленої урядом Стратегії МСП, — відновлення та полегшення ведення бізнесу. Дерегуляційний підхід Стратегії відповідає меті ЄС щодо спрощення регуляторного середовища й допоможе зростанню малого та середнього бізнесу. Пріоритетом є врахування потреб МСП за принципом «Think small first».
Ухвалення цього законопроєкту також є виконанням одного з пунктів Ukraine Plan.
Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від ЄС обсягом 50 мільярдів євро, які будуть спрямовані в українську економіку протягом 2024-2027 років. Кошти європейських партнерів не зможуть повністю покрити дефіцит бюджету країни, проте точно стануть вагомим внеском у стійкість нашої економіки.
План для Ukraine Facility (Ukraine Plan) – це технічний документ, необхідний для запуску програми. Реалізація Плану сприятиме європейській інтеграції України та подальшому стійкому розвитку економіки.
Нагадаємо, що МРГ з дерегуляції вже переглянула понад 1300 регуляторних інструментів, значну частину з яких було рекомендовано до скасування або спрощення.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Наразі наша команда шукає досвідченого старшого юриста для роботи у сфері сільського господарства. Ми шукаємо висококваліфікованого юриста для роботи в аграрній сфері, з фокусом на цифровізацію процесів та підготовку нормативно-правових актів. Якщо у вас є досвід у сфері правового регулювання сільського господарства, ви володієте англійською мовою на високому рівні і готові впроваджувати інноваційні рішення — ця пропозиція для вас!
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
З травня 2024 року коаліція Ukraine Support Team (UST), у складі якої працює BRDO, та в партнерстві з аналітичним центром Saturday Team розробляє проєкт Економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади. Метою роботи є створення комплексної динамічної моделі економічного відновлення до 2030 року, яка враховує різні сценарії демографічного, соціального та економічного розвитку. Ця модель стане основою для економічної частини Програми комплексного відновлення громади.
Чому це важливо?
Недостатньо просто відбудувати зруйновані будівлі – важливо створити умови для сталого економічного розвитку. Без нових робочих місць та економічних можливостей громаді може загрожувати депопуляція. Ми прагнемо допомогти Бородянській громаді знайти шляхи до самостійного розв’язання місцевих проблем і забезпечити процвітання в майбутньому.
Потенціал Бородянської громади
Бородянська селищна громада має великий потенціал завдяки вдалому логістичному розташуванню. Метою проєкту є допомогти громаді використати цей потенціал, розробивши сценарії розвитку, стратегічні економічні напрями та передпроєктні пропозиції для забезпечення сталого економічного розвитку.
Що вже зроблено?
25 вересня команда UST зустрілася з селищною головою Іриною Захарченко та презентувала попередні напрацювання: аналіз поточної ситуації, майбутні економічні та демографічні тренди, сценарії розвитку та їхній вплив на бюджет громади та кількість населення, а також рекомендації та показники для досягнення кожного зі сценаріїв.
Вже 28 жовтня у Бородянці відбудеться презентація розробленого командою UST Економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади для представників громади та всіх зацікавлених сторін. Запрошуємо на презентацію! Деталі щодо часу та місця події будуть оголошені на сторінках UST.
Проєкт «Економічне моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади» здійснюється за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Ми, представники/ці українських організацій громадянського суспільства, провідних аналітичних центрів, профільних асоціацій у сфері електронних комунікацій, а також небайдужі громадяни/ки, закликаємо зупинити незаконні дії Державної податкової служби (ДПС) та не допустити протиправне скасування спрощеної системи оподаткування для Інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу.
Відповідно до роз’яснень ДПС[1] від 22.05.2024 та 29.07.2024 Інтернет-провайдери – суб’єкти малого бізнесу з 01.10.2024 не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Свої дії ДПС мотивує набранням чинності Закону «Про електронні комунікації» від 01.01.2022, помилково трактуючи послугу доступу до мережі Інтернет як послугу з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж. Дане трактування суперечить нормам Податкового кодексу (підп. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 cт. 291), які не змінювались з 2019 р., статтям 19, 57 Конституції України та офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК)[2].
Крім того, такі дії ДПС несуть низку ризиків для українського суспільства і безпеки держави, особливо в умовах повномасштабної російської агресії, а саме:
Перелічені вище фактори та ризики негативно вплинуть на досягнення цілей державної політики щодо гігабітного суспільства, підключення до інтернету максимальної кількості громадян, публічних установ, бізнесів, організацій, цифровізації державних послуг та інших сфер економіки і суспільства, інформаційної та кібербезпеки, забезпечення розвитку малого підприємництва тощо.
З огляду на зазначене, а також на те, що на сайті Кабінету Міністрів України розміщена петиція проти скасування спрощеної системи оподаткування для інтернет-провайдерів, яка набрала понад 25 тисячі голосів, просимо вжити заходів, необхідних для:
ПІДПИСАНТИ ЗВЕРНЕННЯ:
[1] До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб! (tax.gov.ua). Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування (tax.gov.ua)
[2] Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку|2024 рік (nkrzi.gov.ua)
[3]Freedom House “Freedom on the net 2023” https://freedomhouse.org/country/ukraine/freedom-net/2023#footnoteref17_m272kcp
Запрошуємо на презентацію і обговорення методології щорічного рейтингування міст за рівнем оприлюднення відкритих даних, що відбудеться 8 жовтня о 12:00 на комунікаційній платформі Data+.
Впродовж років Україна задає тренди у сфері відкритих даних. Водночас повномасштабна війна стала викликом для українських міст. Місцева влада має знаходити нові шляхи для збереження прозорості держуправління, аби залучати інвестиції та сприяти відбудові держави.
Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine запускає щорічне рейтингування міст за рівнем оприлюднення відкритих даних. Спеціалісти планують перевірити кількість та якість обов’язкових наборів відкритих даних, опублікованих міськими радами та їхніми виконавчими органами. Також аналітики оцінять документи органів місцевого самоврядування, які регламентують сферу відкритих даних, та вплив опублікованих даних на роботу ОМС та життя містян.
Ознайомитися з методологією та залишити коментарі можна до 7 жовтня 15:00 за посиланням.
Також у рамках комунікаційної платформи Data+ відбудеться обговорення проєкту методології:
В обговоренні візьмуть участь:
Проєкт методології та комунікаційна платформа Data+ створені за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту методології — Transparency International Ukraine. Партнер у реалізації платформи Data+ — Офіс ефективного регулювання BRDO.