Щодня українці взаємодіють з різними адресами, починаючи з визначення маршруту навігатора для поїздок транспортом і закінчуючи викликом екстрених служб. Водночас не завжди обрана адреса відповідає фактичному місцю розташування об’єкта. Це пов’язано з наявністю різних реєстрів адрес в Україні (Укрпошта, Центральна виборча комісія, Державна служба статистики України, Державна міграційна служба України, Національні інформаційні системи та інші), перейменуванням населених пунктів та вулиць в ході декомунізації, активному будівництву у великих містах, а також наслідками війни з руйнування будівель та споруд.
Саме тому виникла потреба у створенні Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА) — повного та достовірного джерела актуальної інформації про наявні адреси в Україні. Дані ЄДР можуть стати важливим інструментом для роботи центральної влади щодо обліку прав і нерухомості, відомостей про населення, організації виборів, сприятимуть місцевій владі у відбудові та просторовому плануванні, управлінні ЖКГ, роботі екстрених служб, а також допомагатимуть бізнесу у сферах банківських послуг, поштових та приватних сервісів. Все це значно спростить надання адміністративних послуг для громадян.
З огляду на це Офіс ефективного регулювання (BRDO) спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, ініціюють публічне обговорення викликів верифікації та оприлюднення даних ЄДРА в межах комунікаційної платформи Data+.
Долучитися до зустрічі та висловити коментарі і побажання щодо можливого відкриття даних ЄДРА можна 13 листопада об 11:00 на онлайн-події на базі платформи Data+. Реєстрація триватиме до 12 листопада, 12:00 за посиланням.
Програма зустрічі
| 11:00 – 11:05 | Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації | Вітальне слово |
| 11:05 – 11:10 |
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України |
Вітальне слово |
| 11:10 – 11:15 | Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації» | Вітальне слово |
| 11:15 – 11:45 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес |
Мета та інші основні аспекти створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА), можливі підходи до оприлюднення наборів даних |
| 11:45 – 12:15 | Експерти у сфері відкритих даних | Обговорення дискусійних питань щодо верифікації та оприлюднення наборів ЄДРА |
| 12:15 – 12:30 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес | Підбиття підсумків, озвучення подальших планів щодо збору фідбеку |
У ході створення ЄДРА було розроблене необхідне програмне забезпечення, проведене навчання для представників громад, наповнено реєстр даними та розпочато процес верифікації адрес. Загалом до ініціативи долучилися понад 850 громад, 11% з яких повністю верифікували вулиці усіх населених пунктів за більш ніж три місяці активної роботи. Лідерами у верифікації даних ЄДРА є громади Львівської, Рівненської та Херсонської областей.
Єдиний державний реєстр адрес реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Спам, шахрайство, незрозумілі списання коштів, низька якість послуг. Періодично соцмережами ширяться випадки незадоволення роботою гравців телеком-ринку — мобільних операторів та інтернет-провайдерів. SPEKA вирішила розібратися, які найпоширеніші проблеми українських абонентів та як їх вирішити.
Експертний коментар ми запросили у Надії Костриби, Legal Regulatory Specialist ІТ та Телеком-сектору Офісу ефективного регулювання BRDO. Ця організація провела дослідження «Захист прав абонентів в Україні: топ-10 проблем», проаналізувала десять ключових проблем абонентів в Україні та запропонувала шляхи їхнього розвʼязання.
Основні виклики у захисті прав споживачів телеком-послуг
Виклики щодо захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг можна умовно розділити на три групи.
Пов’язані з доступністю послуг. У деяких віддалених населених пунктах покриття відсутнє, через те що розгортання мереж там економічно невигідне. Також є значні руйнування мереж, зокрема, у прифронтових регіонах, внаслідок повномасштабної війни. Ризики для безперервної доступності послуг створюють відключення електроенергії через атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. Низька якість послуги на деяких територіях, де постачальник декларує наявність покриття, може унеможливити її використання. Це критичні виклики, оскільки перешкоджають доступу до інформації, комунікацій, цифрових адміністративних послуг та екстрених служб, що особливо важливо в умовах війни.
Пов’язані з користуванням послуг, як-от спам, сім-свопінг (викрадення шахраями абонентського номера через процедури заміни сім-карти); маркетингові практики, що ускладнюють контроль абонентами рівня своїх витрат і призводять до їх завищення; списання коштів за не замовлені контент-послуги; обмежений вибір постачальників фіксованого доступу до інтернету у багатоквартирних будинках через їх ускладнений доступ до внутрішньобудинкової інфраструктури.
Пов’язані з ефективністю механізмів захисту прав споживачів: незахищеність абонентів мобільного зв’язку, які отримують послуги знеособлено, а це понад 80% абонентів; низька ефективність адміністративних механізмів розгляду скарг споживачів та складність і значні витрати судових процесів.
Щодо першого виклику, пов’язаного з покриттям, то сьогодні воно розширюється здебільшого коштом інвестицій бізнесу. При цьому важливе завдання держави, як зазначає Надія Костриба, — забезпечити більш простий і дешевий доступ до землі та інфраструктури для розгортання мереж.
Частково це врегульовує Закон «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж». При цьому є певні проблеми з його виконанням, відсутність санкцій за порушення та повноважень галузевого регулятора (НКЕК) з врегулювання спорів щодо доступу до такої інфраструктури.
Для збільшення покриття потрібно також імплементувати у повному обсязі інструменти стимулювання розгортання високошвидкісних мереж, передбачені європейським Актом про гігабітну інфраструктуру. Розширенню покриття також сприятиме впровадження передбачених Законом «Про електронні комунікації» інструментів шерингу радіочастот та спільного використання інфраструктури електронних комунікацій.
Також може застосовуватись фінансова підтримка держави, як у проєкті Мінцифри «Інтернет-субвенція», завдяки якому приблизно 3 тис. сіл отримали широкосмуговий доступ до інтернету.
Також є грантові проєкти. Так, у 2024 році 68 інтернет-провайдерів (ТОВ «Струмінь», ФОП Святченко у Святогірській громаді, ТОВ «Данет», ТОВ «БРЕІН СТРІМ» та ін.) отримали фінансування на розвиток мереж та послуг на деокупованих територіях у межах проєкту ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ за участі Мінцифри та BRDO.Закон «Про електронні комунікації» передбачає проведення географічних оглядів мереж для виявлення непокритих територій та моніторингу цінової доступності послуг. Ці послуги охоплюють широкосмуговий доступ до інтернету та голосовий зв’язок у фіксованому місці, які закон визначає як універсальні. Держава зобов’язана забезпечити їхню географічну та цінову доступність, включаючи, за потреби, адресну допомогу споживачам і зобов’язання постачальників розгортати мережі на нерентабельних територіях із частковою компенсацією витрат. Наразі Мінцифри, спільно з BRDO, розробляє підзаконні акти для реалізації цих механізмів.
— Які ініціативи запроваджені для підвищення якості інтернет-покриття у сільських регіонах? Як вдарить перехід провайдерів на ТОВ на цей ринок та покриття?
— Кількість ліній фіксованого інтернету за минулий рік зросла, особливо у сільській місцевості — на 25%. Зросло до майже 40% підключень за технологією xPON, яка забезпечує вищу енергонезалежність і швидкість доступу до 1Гбіт/с. Це зростання стало можливим завдяки інтернет-провайдерам, більшість із яких є суб’єктами малого підприємництва.
Серед ініціатив держави слід відзначити вже згаданий проєкт «Інтернет-субвенція», який реалізовувався у 2021 році, а також запровадження вимог до резервних джерел електроживлення для засобів електронних комунікацій в умовах відключень електроенергії.
На початок цього року приблизно 2672 провайдери послуг доступу до інтернету (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування, маючи приблизно 3 млн абонентів. У понад 2300 сільських населених пунктах єдині постачальники таких послуг — це провайдери на спрощеній системі. За даними НКЕК, протягом серпня-жовтня 2024 року вже 487 інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності через скасування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Такі дії Державної податкової служби суперечать Податковому кодексу, базовим конституційним принципам щодо верховенства права, а також цілям державної політики щодо доступності універсальної послуги широкосмугового доступу.
Інтернет-провайдери, які є суб’єктами мікропідприємництва, змушені будуть нести додаткові адміністративні витрати на організацію податкового обліку та найм бухгалтерів, замість того щоб спрямовувати ці кошти на розгортання мереж і забезпечення їхньої стійкості. Це створює ризики для абонентів у сільській місцевості, пов’язані зі зростанням вартості та погіршенням якості послуг, а в деяких випадках навіть з втратою доступності мереж.
Для розв’язання цієї проблеми BRDO спільно з асоціаціями Інтернет-провайдерів, Мінцифри напрацювали низку законодавчих ініціатив. Хоча проблема обумовлена саме неналежним виконанням ДПС чинних законів. Зокрема, експерти BRDO розробили та передали до парламентського комітету з питань цифрової трансформації зміни до Закону «Про електроні комунікації». Вони спрямовані на унеможливлення трактування ДПС доступу до інтернету як послуги з техобслуговування та експлуатації мереж (що використовується як підстава для заборони спрощеної системи).
— Чи є прогрес у боротьбі зі спамом та порушенням приватності даних користувачів?
— Спам та небажані дзвінки є проблемою, що витрачає час та увагу абонентів. Часто вони здійснюються не лише без згоди споживача, а й без можливості відмовитись від їх отримання. Закон «Про електронні комунікації» містить визначення спаму та заборону його поширення. Однак у Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших законах відсутня відповідальність за спам. Також не імплементований Європейський регламент захисту персональних даних, який посилює вимоги до безпеки таких даних.
Ухвалення нової редакції правил має покращити ситуацію. Вона значною мірою імплементує Директиву ЄС про приватність електронних комунікацій, зокрема, щодо заборони небажаних електронних комунікацій для маркетингових цілей та права абонентів відмовитися від зберігання cookie-файлів на термінальному обладнанні. Також передбачена можливість скорочення чи припинення надання послуг у разі встановлення факту розсилання спаму чи здійснення зловмисних викликів.
ТОВ «Струмінь» надає електронні комунікаційні послуги на базі власної оптоволоконної мережі, яка охоплює всі райони Харкова та передмістя. Серед клієнтів – ІТ-компанії, державні установи, рітейл, HoReCa та інші. Основними напрямами роботи компанії є забезпечення доступу до мережі інтернет для бізнесу та населення, побудова ІТ-інфраструктури та її супровід.
Уже з перших днів повномасштабного вторгнення РФ до України Харківська область та місто Харків потрапили під масовані обстріли російської артилерії, що призвело до значних людських втрат, руйнувань інфраструктури та масового переміщення населення. Фахівцям із будівництва та відновлення мереж доводилося щодня ризикувати життям під час виконання своїх службових обов’язків, а питання безпеки персоналу та збереження робочих місць стало першим серйозним викликом для компаній, що надають електронні комунікаційні послуги.
Серед нових викликів – масштабні відключення електроенергії по всій країні через російські цільові атаки на енергообʼєкти України. Це зумовило необхідність пошуку нових рішень, що дозволили забезпечувати роботу електронних комунікаційних мереж в умовах тривалої відсутності електроенергії.
Ці виклики супроводжували ТОВ «Струмінь» й упродовж 2023 року. Обмежені фінансові ресурси доводилося розподіляти між збереженням персоналу, відновленням кабельної інфраструктури та модернізацією вузлів зв’язку з використанням альтернативних систем електроживлення. Компанія створила графіки чергувань та алгоритми дій для аварійно-відновлювальних бригад на випадок лінійних пошкоджень і відключень електроенергії.
Для стабільної роботи в умовах тривалих відключень електроживлення компанії потрібні були сучасні акумуляторні батареї, які могли б швидко заряджатися та забезпечувати обладнання живленням на 12–16 годин. Це дало б змогу аварійно-відновлювальним бригадам встигати доїжджати до віддалених вузлів і заряджати їх за допомогою генераторів.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Струмінь» закупила потужні акумулятори для забезпечення автономної робити центрального вузла зв’язку. Надалі компанія проводила численні модернізації для забезпечення сталості звʼязку та енергонезалежності. Встановивши акумулятори та додавши до них елементи сонячної енергетики, компанія змогла заощаджувати до 10 тисяч гривень щомісяця на електроенергії в літній період та до 14 тисяч гривень на паливі для генераторів під час віялових відключень. Завдяки гранту було закрито 100% попиту обладнання для запланованої модернізації центрального вузла. Окрім прямих заощаджень, компанія уникнула значних витрат на транспортування генераторів до віддалених вузлів, а аварійно-відновлювальні бригади змогли спрямувати свої зусилля на розвиток мережі та підключення нових клієнтів.
«Вже протягом місяця 30% наших районних вузлів не споживають електроенергію з електричних мереж. Не тому, що немає світла, а тому, що ми попрацювали з системами альтернативного живлення та налаштували їх таким чином, щоб вони також працювали як головний постачальник живлення обладнання та використовували ресурс акумуляторів лише в межах 10% їх потужності. Тобто коли світить сонце або заряд батареї вище 90%, то електроенергія з електричних мереж не використовується. Дякуючи грантовій підтримці у межах програми ReACT4UA, ці інновації стали можливими», – коментує Тетяна Вітер, директорка ТОВ «СТРУМІНЬ».
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
З 31 жовтня українські підприємці можуть подавати заяви на продовження граничних строків валютних розрахунків у сфері міжнародної торгівлі онлайн. Наразі послуга в системі єДозвіл доступна в бета-версії, а масовий запуск заплановано на грудень 2024 року.
Як долучитися до тестування?
Перші 100 підприємців можуть протестувати послугу на порталі Дія, взявши участь у бета-тестуванні!
Чому це важливо?
Підприємці подаватимуть заяви онлайн, без потреби відвідувати держустанови чи банки. Автоматична перевірка даних у системі дасть змогу вчасно виправляти помилки в заявах, знижуючи ризик затримок, штрафів і блокування рахунків.
До чого тут BRDO?
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до запуску та підтримки єДозволу, зокрема через розробку концепції, адвокацію, підготовку нормативно-правових актів, серед яких:
Запуск відбувається в рамках проєкту єДозвіл, який реалізується Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується Європейським Союзом у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP.
Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Бізнес-аналіз та модернізація Порталу Дія для реалізації послуги з видачі висновку проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнери з реалізації проєкту – BRDO та Фонд Східна Європа.
29 жовтня Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» провів онлайн-презентацію порівняльного дослідження цифровізації нотаріату. На заході обговорювались основні виклики та перспективи впровадження електронних нотаріальних послуг, які стали особливо актуальними внаслідок воєнного стану. Участь у події взяли представники Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України та експерти у сфері цифрового права.
Команда BRDO провела порівняльне дослідження цифрових та віддалених сервісів та їх правового регулювання в країнах Європи та світу, аби допомогти українському уряду, юридичній та нотаріальній спільноті у впровадженні збалансованих та сучасних рішень для забезпечення доступу до нотаріальних послуг. Попри успіхи України в цифровізації публічних послуг, питання дистанційного доступу громадян до нотаріальних сервісів, зокрема через відеозв’язок, залишається відкритим. Воєнний стан і масова міграція ускладнили отримання нотаріальних послуг для мільйонів українців, адже багато з них потребують особистої присутності. Експерти BRDO підкреслюють, що реалізація віддалених нотаріальних послуг можлива за умови забезпечення кібербезпеки та запровадження додаткових механізмів верифікації.
«6,7 мільйона українців за кордоном мають обмежений доступ до нотаріальних послуг, тому що можуть отримати їх тільки через українські посольства і консульства, які не можуть розташовуватися у кожному закордонному місті чи селі. У нашому дослідженні ми пропонуємо шляхи, які допоможуть забезпечити такі послуги у віддаленому форматі, що є надзвичайно важливим в умовах війни. Це стане основою для визначення конкретних кроків у подальшій розробці комплексної системи цифрових нотаріальних послуг», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Під час роботи над порівняльним дослідженням цифровізації нотаріату наша команда ретельно вивчила практики інших країн. Ми проаналізували понад 200 джерел, звернулися із запитами до 20 країн і отримали розгорнуті відповіді від чотирьох, в яких успішно функціонує цифровий нотаріат: Естонії, Литви, Латвії та Франції. Це дало нам можливість дослідити різні підходи до дистанційного надання нотаріальних послуг, оцінити правові та технічні вимоги й адаптувати міжнародний досвід до українських реалій», — зазначив експерт Офісу ефективного регулювання BRDO Тимур Михайлов.
Ключові рекомендації BRDO:
Дослідження BRDO свідчить, що запровадження електронного нотаріату може значно знизити вплив загроз, пов’язаних із війною, як-от втрата документів та фізичне знищення архівів. Рекомендації BRDO націлені на створення надійної цифрової системи, що відповідатиме потребам українців у воєнний час та сприятиме зручності й доступності нотаріальних послуг.
Повна версія дослідження доступна за посиланням. Залишайте коментарі, пропозиції або зауваження щодо дослідження за посиланням до 13 листопада.
Переглянути відеозапис презентації можна на YouTube-сторінці BRDO.
Цей захід став можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
Підприємиця Вікторія Святченко є яскравим прикладом того, що починати нове можна і варто. У житті кожної людини настає час, коли відчувається потреба змін. Для викладачки української мови та літератури Вікторії Святченко ці зміни стали поворотним моментом. Маючи велику родину і успішно захистивши наукову дисертацію в освітній сфері, у 2018 році вона вирішила розпочати нову справу – стати засновницею компанії, що забезпечить якісний широкосмуговий доступ до інтернету у сільських куточках Донецької та Харківської областей. Для Вікторії інтернет став не просто технологією, а й інструментом для надання людям доступу до безмежних можливостей навчання, розвитку, роботи та дозвілля.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році компанія Вікторії втратила більшість своїх клієнтів, а значна частина обладнання та ліній інтернету була зруйнована. Існування підприємства, яке розвивали з 2018 року, опинилося під загрозою. Попри це, Вікторія і її команда не зупинилися, а зосередилися на відновленні та продовженні діяльності.
Завдяки грантовій підтримці в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, двоє працівників компанії пройшли навчання з монтажу та експлуатації волоконно-оптичних мереж PON у 2024 році, що дало змогу швидше відновлювати пошкоджені мережі і підвищити якість надання послуг. На грантові кошти компанія придбала необхідне обладнання та витратні матеріали для відновлення зв’язку на деокупованих територіях, зокрема у Святогірській громаді.
Проєкт «Відновлення технологій xPON на деокупованих територіях Святогірської громади», підтриманий у межах програми ReACT4UA, дозволив прокласти важливі інтернет-лінії у селі Ярова та місті Святогірськ. Компанія відновила інтернет-зв’язок для 190 абонентів, кількість яких постійно зростає.
Завдяки впровадженню нових технологій, таких як xPON, підприємство може продовжувати надавати якісні послуги, незважаючи на складні умови воєнного часу із постійними обстрілами деокупованих і прифронтових територій.
«В умовах війни та блекаутів наше підприємство намагається забезпечувати безперервний інтернет-зв’язок навіть у разі відсутності електроживлення. Для нашої компанії це зумовило нові виклики, які вимагають інвестицій у модернізацію мереж, захисту її від кібератак, а також відновлення в разі пошкоджень обстрілами. Завдяки підтримці в межах програми ReACT4UA, ми змогли не тільки відновити послуги доступу до широкосмугового інтернету, але й зміцнити бізнес, розширювати його можливості і планувати подальше зростання», – зауважує Вікторія Святченко.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Критичними матеріалами (або ж Critical Raw Materials, CRM) називають корисні копалини, які є стратегічно важливими для функціонування економіки ЄС, зокрема для секторів енергетики, включно з відновлюваною, авіакосмічної й оборонної промисловості, телекомунікацій, медицини й фармакології.
Покладів цих матеріалів на території ЄС недостатньо для забезпечення внутрішніх потреб. Зрештою, ЄС змушений здебільшого їх імпортувати, а це містить певні ризики, як-от ненадійність постачальників, від чого залежить економічна безпека всього європейського регіону.
Щоб зменшити ризики, повʼязані з імпортом критичної сировини, і забезпечити сталість і неперервність функціонування економіки ЄС, Європейська Комісія затвердила проєкт Регламента щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу (Critical Raw Materials Act). Цей документ визначає низку заходів для диверсифікації джерел постачання, розвитку внутрішніх ресурсів та створення умов для стратегічного партнерства з країнами, що мають значні запаси критичної сировини.
До чого тут Україна?
Україна володіє значними запасами мінеральних ресурсів. Зокрема, з переліку 34 критичних для ЄС мінералів поклади 28 з них є на території України. Це підкреслює стратегічну важливість нашої країни як партнера для ЄС в контексті зменшення його залежності від РФ та Китаю.
Наявність покладів корисних копалин створює можливості для зміцнення співпраці України з ЄС: ми можемо стати надійним стратегічним партнером у сфері критичних матеріалів і продуктів їхньої переробки, а також готових виробів, необхідних для стратегічних секторів економіки Євросоюзу. Це не лише сприятиме впровадженню новітніх технологій як в Україні, так і в ЄС, але й стимулюватиме економічне зростання і сталий розвиток обох сторін.
Який доробок BRDO?
Протягом 2021-2023 років команда BRDO активно працювала над удосконаленням українського законодавства в галузі критичних матеріалів і наближення його до вимог і стандартів ЄС. У рамках цієї роботи ми реалізували низку ініціатив, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості та забезпечення сталого розвитку сектору надрокористування, зокрема:
Що далі?
Команда BRDO продовжує роботу у таких напрямках:
Слідкуйте за новинами напряму на наших сторінках!
Аналітична робота проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації – Офіс ефективного регулювання BRDO.
ТОВ «Данет» – інтернет-провайдер, який із 2015 року працює в місті Дергачі. Компанія має власні оптоволоконні мережі в усіх районах міста та забезпечує абонентів майже на кожній вулиці. Філософія компанії – сприймати свій бізнес, працівників і клієнтів як одну велику родину, яка може розвиватися тільки завдяки безумовній любові і піклуванню.
Із перших днів повномасштабного російського вторгнення Дергачівська громада Харківської області потерпала від жахів війни через свою близькість до кордону з російською федерацією (менше як 2 км). Близько 45% території громади перебувало під окупацією. Саме місто Дергачі не було окуповане, однак російська армія щоденно обстрілювала його з артилерії, ракетами та бомбами, включно з використанням заборонених видів зброї. Територія громади мала статус «сірої зони», де тривали найзапекліші бої, а місто зазнало значних руйнувань.
Через щоденні обстріли мережа ТОВ «Данет» отримала значні пошкодження та потребувала часткового або повного відновлення в різних районах міста. Внаслідок влучання ракети в будівлю Дергачівського будинку культури, сервери та комутаційне обладнання ТОВ «Данет», які там розташовувалися, були повністю знищені.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Данет» змогло закупити необхідні матеріали для ремонту та заміни оптоволоконної мережі, відновити підключення абонентів і забезпечити автономну роботу мережі під час блекаутів.
«На грантові кошти, які ТОВ «Данет» отримало у межах програми ReACT4UA, ми змогли закупити необхідне обладнання для відновлення і ремонту пошкоджених мереж. Така підтримка і такі грантові проєкти дуже важливі, адже бізнес українських провайдерів на прифронтових, деокупованих і прикордонних територіях опинився у складних умовах. Майже 90% абонентів були вимушені виїхати з міста на початку повномасштабного вторгнення, мережі постійно пошкоджуються внаслідок атак ворога, є великі ризики для ремонтно-відновлюваних бригад. Однак при цьому ми продовжуємо свою роботу, надаємо послуги зв’язку цивільним і військовим, і маємо змогу працювати», – розповідає директорка ТОВ «Данет» Наталія Фісун.
На сьогодні кількість населення в громаді знову зросла до майже 20 000 осіб, із яких 16 000 живуть у Дергачах, що становить 90% від довоєнної кількості мешканців міста. До Дергачів повернулися не лише місцеві жителі, а й переїхали люди зі зруйнованих населених пунктів на півночі. Це значно збільшило попит на інтернет-зв’язок, а завдяки участі у програмі ТОВ «Данет» вдалося збільшити кількість абонентів на 15% і покращити якість своїх послуг.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Другий рік поспіль команда сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання (BRDO) аналізує фінансову звітність 30 найбільших компаній ІТ-індустрії за показником доходу. У 2023 році компанії Топ-30 отримали 2,5 млрд дол. США доходу, сплативши до державного бюджету 53 млн дол. США податку на прибуток. Сукупний дохід представників рейтингу складає 42% від загального доходу ІТ-ринку. Лідерами рейтингу залишаються EPAM Systems, GlobalLogic і Luxoft серед сервісних компаній та Fintech Band (monobank) серед продуктових.
За даними Державної служби статистики загальний дохід Топ-30 ІТ-компаній в 2023 році знизився на 6% (145 млн дол. США). Це зумовлено зменшенням попиту на ІТ-послуги, відкриттям офісів за межами України і, відповідно, відтоком фахівців за кордон, а також перерозподілом бізнесу компаній між кількома юридичними особами. П’ятірку найбільших за доходом сервісних компаній очолили EPAM Systems, GlobalLogic, EPAM Digital, Luxoft та Intellias, а з продуктових – Fintech band, Playtika, Playtech, Prom та UPC.
Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ та Телеком» BRDO відзначив: «Доступ до фінансової звітності ІТ-компаній дозволяє аналізувати бізнес-активність індустрії, відстежувати тренди та зміни доходів основних гравців в ретроспективі років. Українське ІТ продовжує роботу в умовах війни. Ми бачимо, що попри загальне зменшення доходів є гравці, які показують зростання попри всі виклики».
Роман Корнилюк, фінансовий аналітик YouControl, додав: «Під час воєнних шоків та системної нестабільності важливо постійно моніторити секторальні фінансові індикатори. ІТ-ринок України під впливом мілітаризації, цифровізації та євроінтеграції переживає стрімкі зміни, що потребують чіткого аналізу для прийняття правильних рішень. Команда YouControl надає суспільству необхідний інструментарій на основі аналітики відкритих даних для кращого розуміння секторальних проблем і пошуку нових можливостей розвитку IT-бізнесу».
Найвищий чистий прибуток демонструють Fintech band, EPAM Systems і GlobalLogic, генеруючи 47% чистого прибутку Топ-30.
У 2023 році ІТ-компанії рейтингу сплатили 53 млн дол. США податку на прибуток до бюджету, що на 12,5% менше порівняно з 2022 роком. Половину суми сплаченого податку на прибуток компаній рейтингу забезпечили Fintech band та EPAM Systems. П’ять з Топ-30 компаній стали платниками податку на виведений капітал (ПНВК) – однією з переваг Дія.City, що дозволило їм суттєво зменшити податкове навантаження на бізнес. Найбільшим платником ПНВК стала GlobalLogic, сплативши 350 тис. дол. США податку у 2023 році проти 9 млн дол. США податку на прибуток у 2022 році.
Український ринок ІТ продовжує застосовувати ФОП-модель співпраці зі спеціалістами, проте у 2023 році штатний найм Топ-30 компаній зріс на 24% – до 10,5 тис. працівників. Деякі компанії створили додаткові юридичні особи, щоб скористатися всіма перевагами резидентства в Дія.City, зокрема, і у питанні оподаткування штатних працівників. Так, у минулому році EPAM Digital збільшила штат на 2,5 тис. осіб, а Softserve Technologies – на 1,2 тис. осіб. Щодо доходів на одного ІТ-фахівця, то абсолютним лідером є розробник відеоігор Playtika з показником у 6,9 тис. дол. США на місяць.
До рейтингу Топ-30 у 2023 році увійшли нові компанії такі, як Modus X – розробник групи SCM, системний інтегратор Seeton Group, Favbet Tech та ряд компаній групи Softserve. В той же час покинули список Топ-30 компанія Metinvest Digital (група SCM), український підрозділ Snap Inc., Visa, сервісна компанія Star і розробники відеоігор Wargaming та Ubisoft.
З повною версією звіту Топ-30 ІТ-компаній можна ознайомитися за посиланням.
Дані фінансової звітності юридичних осіб ІТ-компаній оприлюднені Державною службою статистики України та надані для аналізу компанією YouContol – онлайн-системою для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів.
Мрією Світлани Мирної, засновниці і керівниці ТОВ «БРЕІН СТРІМ», віддавна було провести інтернет у кожну хату її рідного невеликого села. Для її втілення вона створила свою компанію – невелике підприємство з 6 фахівців, зареєстроване у місті Борзна Ніжинського району Чернігівської області. Але послуги з підключення інтернету компанія надає в прилеглій сільській місцевості Борзнянської, Плисківської та Крутівської ОТГ – у тих віддалених куточках, куди інші оператори часто не приходять.
Ідея Світлани Мирної була в тому, щоб не просто підключити сільських мешканців до інтернету, а за допомогою сучасних комунікацій відкрити їм небачені раніше можливості – як доступу до інформації, так і до сучасних цифрових послуг, які активно впроваджуються в Україні протягом останніх років. Так, ще до початку повномасштабного вторгнення РФ, компанія взяла участь у проєкті підключення закладів критичної соціальної інфраструктури у прилеглих сільських районах до широкосмугового доступу до мережі Інтернет і почала це робити інноваційним, але й водночас недешевим способом – прокладаючи кабель під землею.
У перші місяці повномасштабного вторгнення РФ мережі компанії зазнали руйнувань і пошкоджень. Вузли звʼязку і видимі кабелі знищувалися ворожою армією. Завдяки тому, що основні магістральні кабелі ТОВ «БРЕІН СТРІМ» були прокладені вже під землею міжсільських полів, абоненти компанії у Чернігівській області мали доступ до інтернету у найважчі місяці лютого і березня.
Тим не менше, інші кабельні мережі, що були прокладені повітряним способом, й далі нищилися, запасного кабелю й іншого обладанння для аварійного ремонту й підключень абонентів було обмаль, а персонал, що міг кваліфіковано і швидко відремонтувати пошкодження, був мобілізований. До всього додалися ще й енергетичні виклики – внаслідок цілеспрямованих обстрілів РФ українських енергетичних обʼєктів і віялових відключень електроенергії постала потреба в автономних джерелах живлення.
Справлятися з усіма викликами самотужки було нелегко. Саме тому участь та перемога у грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, стали рятівним колом для продовження роботи ТОВ «БРЕІН СТРІМ».
Завдяки залученим грантовим коштам ТОВ «Бреін Стрім» придбало зварювальний апарат для оптичних волокон, який є найнеобхіднішим робочим інструментом, що використовується щоденно під час регламентованих та аварійних виїздів та під час підключення нових абонентів. Команда також використовує його для демонстрації професійних дій у профільних навчальних закладах та для проходження виробничо-теоретичної практики для студентів на базі підприємства. Нові з’єднувальні елементи, такі як кросові бокси та земляні муфти, що монтуються під землю для убезпечення від обстрілів, тепер використовують замість саморобних конструкцій.
У межах реалізації грантового проєкту було прокладено волоконно-оптичний кабель на станції Хороше Озеро. Це уможливило приєднання до мережі сіл Хороше Озеро, Омбиш та Печі. У Хорошому Озері вже підключили 42 абоненти-домогосподарства. Села Омбиш та Печі у процесі підключення – їхні заклади соціальної інфраструктури та пункти незламності уже забезпечені зв’язком.
Також завдяки участі у програмі ReACT4UA команда пройшла навчання в інженерно-сервісному центрі «ДЕПС», де навчилася обирати технології та програмне забезпечення з максимальним доступом до підтримки розробника. Як зазначає керівниця ТОВ «БРЕІН СТРІМ» Світлана Мирна, тепер компанія може швидко отримувати оновлення, підтримку та рішення щодо будь-яких їхніх технічних питань.
Грантовий проєкт компанії в межах програми ReACT4UA також містив розробку СМАРТ-цілей, стратегічних планів у розбудові інфраструктури регіону та підвищення його економічних показників – адже без якісної інфраструктури доступу до інтернет-комунікацій неможливі ні навчання молодого покоління, ні масштабування локального бізнесу, ні розвиток громади в цілому.
«Дрібні села вбиває відсутність сучасних технологій та засобів комунікації – існує загроза цілим населеним пунктам перетворитися на поле. Я вклала душу у свою ідею під час написання грантового проєкту, адже розбудова сильної економіки починається з навчання і підтримки місцевого населення, що стане фундаментом підготовки нового покоління, яке завдяки швидкісному і стабільному підключенню до інтернету буде мати доступ до сучасних навчальних практик. Саме тому такі програми, як ReACT4UA, важливі, адже вони не просто дозволяють прискорити прогрес, а й впливають на громади, надаючи їм доступ до інформації, ресурсів та можливостей», – зазначає Світлана Мирна.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Долучайтеся до обговорення важливої теми — цифровізації нотаріату в Україні! За підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх» експерти Офісу ефективного регулювання BRDO дослідили найкращі європейські практики та можливості для впровадження сучасних рішень в умовах воєнного стану. Під час заходу буде представлено порівняльне дослідження, що розкриває ключові фактори та виклики, з якими зіштовхується українська нотаріальна система.
Чому це важливо?
Які теми будуть обговорюватись?
Дата: 29 жовтня
Час: 14:00–15:30 (за київським часом)
Місце: Zoom BRDO
У заході візьмуть участь:
Реєстрація на подію доступна за посиланням: https://forms.gle/PfiHch4okhmsiZPM6. (посилання отримають лише зареєстровані учасники напередодні проведення заходу). Реєстрація відкрита до 28.10.2024 16:00.
Цей захід став можливим за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх».
21 жовтня 2024 року у креативному просторі MacPaw Space відбулася перша подія серії GovTech Nights, яка об’єднала понад 100 експертів із державного, приватного та громадського секторів, залучених до процесів цифровізації.
GovTech Nights став платформою для обміну досвідом, обговорення професійних викликів та невдач, а також пошуку нових підходів до вирішення завдань у сфері цифрової трансформації.
Про що говорили?
Окрема подяка нашим спікерам, які розповіли свої історії професійних успіхів та невдач, та надихнули учасників на нові звершення у сфері цифрових технологій:
Цей захід відбувся за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Співорганізатор заходу – GovTech компанія Strimco. Також щиро дякуємо MacPaw Space за надання креативного та технологічного простору для проведення події.
Слідкуйте за анонсами наступних заходів GovTech Nights і до нових зустрічей!
Природні ресурси України — земля, її надра, води, ліси та інші багатства є національним надбанням, яке належить народу України згідно з Конституцією. Вони є вичерпними та потребують відповідального й раціонального використання. Однак, протягом багатьох років в управлінні цими ресурсами було багато проблем: корупція, монополізація, тіньова діяльність та застаріле законодавство. Зокрема понад 30–50% видобування водних біоресурсів ще донедавна перебували в тіні, за оцінками експертів це 6–8 млрд грн збитків щорічно. В інших сферах природокористування — не краще.
Офіс ефективного регулювання BRDO вже 9 років займається цифровими реформами, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів. Зокрема, експерти Офісу долучалися до реформи лісової галузі спільно з Міндовкілля та Держлісагентством у 2019 році. Наразі реформи імплементуються, у 2021-му створено Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”, у межах якої запроваджуються сервіси для різних видів діяльності у сфері природокористування. Як завдяки змінам галузь стає прозорішою, ефективнішою та конкурентоспроможною, розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” BRDO.
Цифровізація в дії: кейс системи е-Ліс
Ще донедавна лісова сфера в Україні стикалася із серйозними проблемами. Незаконні вирубки дерев, пожежі, недостатнє лісовідновлення та корупція були поширеними явищами. Усі дозвільні документи видавалися в паперовій формі, що на практиці часто могло означати їхню підробку та недобросовісну зміну даних. Крім того, 70% лісорубних квитків постійні лісокористувачі (різноманітні лісогосподарські підприємства) виписували самі собі. 20% з них виписувалися перед візитом органів контролю. Тіньовий ринок деревини становив до 15% та завдавав державі збитків на 2,7 млрд грн щороку.
Але завдяки ініціативам BRDO і спільній роботі із Держлісагентством та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів облік деревини перебуває під громадським контролем.
Важливий компонент реформи — система е-Ліс. Завдяки їй можна відстежувати дані про вирубку, походження та рух дерева. Також розроблено онлайн-карту, де можна переглянути рубки в режимі реального часу на всій території України.
Ключові переваги системи е-Ліс:
Впровадження системи е-Ліс уже демонструє позитивні результати: за оцінками експертів BRDO, електронна видача лісорубного квитка та сертифіката походження економить бізнесам 126,5 млн грн щорічно. Також з початку запровадження цифрових послуг видано понад 70 000 лісорубних квитків та 45 000 сертифікатів в електронній формі. Обсяги незаконних рубок зменшуються, а вся необхідна інформація доступна онлайн. Це значно наблизило український лісовий сектор до європейських стандартів управління природними ресурсами.
Система еРиба: сучасне рішення для рибної галузі
Проблеми у сфері управління природними ресурсами не оминули й рибну галузь — складні бюрократичні процедури, непрозорий розподіл квот, корупція та незаконний вилов. Це не лише створювало труднощі для рибалок, але і призводило до виснаження рибних запасів та екологічних проблем. Ринок добутих водних біоресурсів в Україні оцінюється в загальному видобутку в 38,2 тис. тонн, що за оцінками середньоринкової вартості складає 16 млрд грн у 2023 році.
Для розв’язання цих проблем у 2023 році за підтримки BRDO у межах проєкту USAID/UK aid TAPAS “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” було впроваджено реформу галузі рибного господарства, яка спрямована на цифровізацію, підвищення прозорості та забезпечення сталого розвитку галузі. Було розроблено систему еРиба, яка дає змогу промисловим рибалкам претендувати на частку в рибному промислі та брати участь в електронних аукціонах для розподілу квот. Наразі реформа рибної галузі триває за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — BRDO.
Як працює система еРиба?
Система еРиба об’єднує всі необхідні інструменти для рибалок та підприємців у рибній галузі. Вона включає п’ять основних цифрових послуг:
Завдяки системі еРиба час на отримання дозволу на промислове рибальство скоротився з 30 до 2 днів, а вже є успішні приклади отримання дозволів за 15 хвилин. Крім того, система сприяє збільшенню кількості контрольованих риболовних суден на 42 %, що значно зменшує ризики втрат держави від тіньової діяльності. Результати відчутні й у надходженнях до бюджетів: з 15,4 млн грн у 2022 році до 95 млн грн у 2023 році після запровадження реформи.
Нововведення в секторі рибного господарства: що відбувається насправді?
Попри очевидні переваги цифровізації, багато рибалок висловлюють побоювання щодо нової системи.
Проблема: Система використовується для посиленого контролю та накладання штрафів на рибалок.
Рішення: Основна мета е-Риби — зменшити контакти рибалок з органами державної влади, що знижує корупційні ризики, а також спростити виконання законодавчих вимог. Уся необхідна інформація доступна в електронному вигляді, тому рибалкам більше не потрібно возити із собою паперові документи, а органам контролю легше перевіряти відповідність фактичної риболовлі заявленим даним.
Проблема: е-Риба призведе до витіснення дрібних рибалок великими компаніями.
Рішення: В центрі всіх процесів — промисловий рибалка, як великий, так і малий. Будь-хто, хто відповідає мінімальним умовам та має матеріально-технічну базу, може займатися промисловим рибальством. До того ж зникають підстави для монополій, адже одна юридична особа не може мати понад 14 % ресурсу у водоймі. Це вже дає результат — уже в перший рік проведення аукціонів кількість промислових рибалок, зросла на третину.
Проблема: Відтепер легальне рибальство економічно невигідне.
Рішення: Підхід до оподаткування тепер інший. Раніше податки сплачувалися на основі звітів про вилов, які можна було підробити через паперову форму звітності. Зараз договори на право промислового рибальства реалізуються через електронні аукціони на Prozorro. Стартова ціна лота — гарантований податок для держави. Так бюджет одержує кошти через Prozorro, а рибалкам немає сенсу занижувати реальний вилов.
У підсумку запровадження системи еРиба є важливим кроком на шляху до модернізації рибної галузі України, відповідності європейським стандартам управління природними ресурсами та забезпечення сталого розвитку, а також — до європейської інтеграції України.
Як відбувається управління природними ресурсами у Європі?
Європейський Союз має багаторічний досвід у розробці та впровадженні ефективних політик управління природними ресурсами, які поєднують економічний розвиток зі збереженням довкілля. Це досягається завдяки впровадженню жорстких законодавчих норм, інноваційних технологій та активної участі громадськості.
Важливим кроком є впровадження електронних систем обліку та моніторингу. Наприклад, ініціатива FLEGT допомагає боротися з незаконною вирубкою лісів і торгівлею нелегальною деревиною, контролюючи походження деревини. У рибній галузі Спільна рибальська політика ЄС встановлює квоти на вилов риби та впроваджує електронні системи звітності, що допомагає точно відстежувати обсяги вилову й боротися з незаконним рибальством. У більшості країн ЄС діє обовʼязкова система ліцензування для рибалок.
ЄС не оминає увагою і контроль екосистем, активно використовуючи цифрові технології. Завдяки геоінформаційним системам (ГІС) та дистанційному зондуванню, відбувається моніторинг стану екосистем, який допомагає відстежувати зміни в екосистемах та планувати раціональне використання природних ресурсів. Крім того, Європейська система інформації про ліси (EFIS) надає людям відкритий доступ до даних про стан лісів, що сприяє прозорості.
Якщо Україна прагне стати частиною Європейського Союзу, нам потрібно буде переймати ці практики, створюючи прозорі правила для ринку. До того ж використання сучасних технологій та залучення громадськості може допомогти зробити галузь прибутковішою та ефективнішою.
Куди рухатися далі
Україна майбутнього неможлива без комплексного врегулювання та реформування законодавства щодо природокористування. Відповідальне використання ресурсів є пріоритетним для захисту екосистем і забезпечення економічного розвитку країни.
Особлива роль у цьому процесі належить бізнесу, який має усвідомлювати свою відповідальність. Адже природні ресурси України є вичерпними й належать народу, а не окремим підприємствам чи приватним особам. Раціональне використання природних ресурсів, прозорість діяльності та правдиве звітування — це основні принципи, яких повинен дотримуватися кожен бізнес, щоб уникнути виснаження ресурсів і зберегти довкілля для майбутніх поколінь.
Лише відповідальне ставлення бізнесу до природокористування допоможе знизити корупційні ризики, забезпечити справедливий розподіл ресурсів і створити надійну основу для економічного зростання та добробуту країни.
Цінність відкритих даних в Україні зростає, адже це дієвий і незамінний інструмент у багатьох сферах діяльності. Уже сьогодні, завдяки доступу до даних, українці мають змогу відслідковувати потенційні корупційні ризики, аналізують тренди, продукують дослідження та ухвалюють рішення для свого бізнесу.
Улітку команда BRDO разом з партнерами запустили онлайн-опитування користувачів відкритих даних, щоб оцінити рівень задоволеності та потребу в додатковій інформації. Відповідно, найбільше опитані використовують дані для підготовки аналітики і досліджень, а також для розробки продуктів і сервісів для зовнішніх користувачів. Проте ще багато наборів даних залишаються недоступними для широкої аудиторії у формі відкритих даних, що і є ключовим викликом для цієї сфери.
Які результати дослідження?
Додатково, опитування мало на меті зібрати пропозиції від користувачів відкритих даних щодо розвитку сфери. Так, пропозиції опитаних можна розділити на два блоки, що стосуються Порталу відкритих даних та сфери загалом.
Що потрібно зробити для покращення Порталу відкритих даних?
Як вдосконалити сферу відкритих даних загалом?
У межах ініціатив з відкритих даних триває розвиток комунікаційної платформи Data+, яка стала майданчиком з обговорення важливих новин, поширення інформації та взаємодії учасників ‒ громадських організацій, активістів та представників органів влади. Так, фактично всі респонденти готові брати участь у роботі платформи Data+, а половина ‒ бути постійними учасниками майданчика.
З ключовими результатами опитування користувачів відкритих даних можна ознайомитись на сайті BRDO у короткій та розширеній формах.
Опитування проведене за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
15 жовтня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організований низкою профільних асоціацій та громадських організацій, які об’єдналися та спільно виступають проти скасування спрощеної моделі оподаткування для інтернет-провайдерів ⎼ суб’єктів малого бізнесу України. Офіс ефективного регулювання на заході представляв виконавчий директор BRDO ⎼ Олексій Дорогань.
Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Це рішення суперечить нормам Податкового кодексу, Конституції України і офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК). У відповідь на це на початку жовтня бізнес-асоціації, громадські організації й аналітичні центри виступили зі спільним зверненням щодо недопущення протиправного скасування єдиного податку для представників малого бізнесу. Також відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів українців.
«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання.
Станом на початок цього року близько 2672 провайдерів послуг доступу до мережі Інтернет (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку). Близько 3 млн приватних абонентів, установ та організацій в Україні отримують послугу широкосмугового доступу до інтернету від постачальників, які працюють на єдиному податку. Малі інтернет-провайдери є ключовими у підтримці зв’язку прифронтових регіонів та на деокупованих територіях, а їхня стабільна робота ⎼ це безпека мільйонів українців.
«Питання скасування спрощеної системи оподаткування затягують. Понад півроку триває робота над пошуком ефективних рішень. Найгірше, що вже розпочався процес припинення діяльності близько пʼятисот малих інтернет-провайдерів на всій території України, і найбільш критично це для прифронтових регіонів. Втрата таких провайдерів може призвести до відсутності доступу до критичних комунікацій, послаблення стійкості мереж і зростання цін», ⎼ також додав Олексій Дорогань.
У круглому столі взяли участь представники Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Державної регуляторної служби, а також представники телеком-асоціацій, громадських організацій і бізнесу.
Сергій Штепа, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації відзначив кризову ситуацію з оподаткуванням та необгрунтованість додаткового податкового навантаження на малих інтернет-провайдерів. На його думку, це призведе до монополізації ринку та погіршення якості зв’язку особливо напередодні зимового періоду. Народний депутат наголосив, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт для вирішення проблеми із забороною єдиного податку для малих постачальників доступу до мережі Інтернет, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Міністерства цифрової трансформації.
Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі зазначив, що питання зміни оподаткування носить політичний характер. Він наголосив на важливості МСБ для української економіки, адже завдяки у першу чергу роботі малих провайдерів є зв’язок на прифронтових територіях. Однак за найостаннішими даними НКЕК уже 487 інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу протягом серпня-жовтня 2024 року подали заяви про припинення діяльності через скасування єдиного податку. На думку народного депутата, всі дії, які наразі реалізує ДПС, мають бути негайно припинені, інакше на цілому ринку залишитися менше десяти провайдерів.
Денис Поздняков, радник Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністра цифрової трансформації України також звернув увагу на нагальну потребу у відповідній законодавчій ініціативі для індустрії. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку, оскільки зловживання спрощеною системою оподаткування неприпустимі. За його словами, у Мінцифри готові розпочати роботу спільно з Мінфіном над законодавчою ініціативою, адже обидва державні органи виступають за прозорість і припинення зловживань спрощеною системою оподаткування на ринку телеком-послуг.
Надія Костриба, експертка Офісу ефективного регулювання представила спільні напрацювання BRDO з профільними асоціаціями щодо зміни законодавства у питанні заборони спрощеної системи оподаткування. Запропоновані зміни до закону «Про електронні комунікації» унеможливлюють те трактування, яке сьогодні використовується податковою для заборони спрощеної системи для інтернет-провайдерів. Ми пропонуємо:
Робота із напрацювання законодавчих пропозицій проводилася за сприяння Проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO. Презентацію можна переглянути за посиланням.