Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу hr@brdo.com.ua. У темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію покрокового плану для прискорення дерегуляції. Основою плану стали рішення Міжвідомчої робочої групи з прискореного перегляду інструментів державного регулювання (МРГ) щодо скасування або оптимізації інструментів, розроблені спільно з експертами та з урахуванням запитів бізнесу. Ці зміни спрямовані на полегшення умов для підприємців та створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу в Україні.
Що містить план для прискорення дерегуляції?
План для прискорення дерегуляції скасовує застарілі, неактуальні інструменти державного регулювання, наприклад:
Очікуваний загальний економічний ефект у зв’язку зі скасуванням вказаних вище інструментів державного регулювання становить понад 73 млн грн.
В той же час, загальний прогнозований економічний ефект від виконання рішень МРГ становить 15,7 млрд грн.
Згідно з планом, центральні органи виконавчої влади повинні виконати значну частину роботи до кінця 2024 року.
Документ було затверджено для реалізації реформи «Поліпшення регуляторного середовища» в межах Ukraine Facility, а також планів виконання рекомендацій Єврокомісії щодо Пакета розширення ЄС 2023 року і пріоритетних дій Уряду на 2024 рік.
Нагадаємо, що Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ) за час своєї роботи переглянула 1323 регуляторних інструменти для бізнесу. З них 456 було рекомендовано до скасування, а 584 — до спрощення. Наразі вже скасовано 122 інструменти. До МРГ увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.
Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Досвід співпраці з проектами неурядових організацій буде перевагою.
Резюме надсилайте на адресу hr@brdo.com.ua. У темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте. Резюме надсилати українською та англійською мовами одночасно.
Протягом 27-30 серпня у Львові відбувався чотириденний інтенсив з open data курсу «Журналістика даних». Захід об’єднав викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету «Запорізька політехніка», які зможуть ефективніше впроваджувати нову програму «Журналістика даних» уже цього навчального року.
Цей інтенсив дозволив викладачам значно поглибити свої знання у сфері відкритих даних, отримати практичні рекомендації з викладання курсу «Журналістика даних» від провідних фахівців та розширити мережу професійних контактів. Крім того, учасники обговорили можливості для спільних проєктів, спрямованих на популяризацію відкритих даних в Україні.
Чому це важливо?
Модульний курс «Журналістика даних» є важливим кроком у впровадженні політики відкритих даних в Україні. Завдяки цій програмі університети зможуть підготувати нове покоління фахівців, здатних працювати з великими обсягами даних, аналізувати їх і створювати доступні інформаційні продукти.
Нагадаємо, що цього року курс “Журналістика даних” впроваджується в програмах таких університетів:
Інтенсив з open data курсу «Журналістика даних» проведено за ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.
Вимоги:
Основні обов’язки:
Бажано:
Ми пропонуємо:
Знання енергетичного сектору ЄС та досвід співпраці з проектами неурядових організацій буде перевагою.
Резюме надсилайте на адресу hr@brdo.com.ua. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте. Резюме бажано надсилати українською та англійською мовами одночасно.
Наша держава провела український етап європейської премії European Enterprise Promotion Awards (EEPA) та відзначила вітчизняних лідерів підприємництва.
«Європейський Союз і надалі підтримує українські МСП через низку програм EU4Business, що, серед іншого, сприяють налагодженню нових зв’язків і інтеграції українських партнерів до європейських практик. Премія European Enterprise Promotion Awards, до якої вкотре долучається Україна, є одним із потужних майданчиків підтримки підприємництва, відзначення найкращих ініціатив, бізнес-мережування і лідерства. Цьогоріч завдяки широкомасштабній національній кампанії ще більше українських учасників дізналися про відзнаку і долучилися до конкурсу, в результаті якого найкращі проєкти будуть представлені на європейському рівні й знову засвідчать талант і стійкість українців попри виклики війни», – зазначила Ірина Губарець, координаторка проєктів у секторі конкуренції та підтримки бізнесу Представництва Європейського Союзу в Україні.
119 аплікантів подали заявки на участь у конкурсі. В фінальному турі відбору представники проєктів наживо презентували журі свою діяльність.
Серед фіналістів було обрано по одному переможцю в кожній з шести категорій:
Два проєкти-переможці поїдуть на європейську церемонію нагородження ЕЕРА в рамках #SMEassembly2024, що відбудеться в Угорщині в листопаді 2024 року. Журі визначило, що цьогоріч Україну представлятимуть проєкт «Кліматичні інноваційні ваучери» та проєкт «Нова економіка Івано-Франківська — підтримка нових кластерів інноваційної економічної діяльності (NEF)»
Окрему нагороду гран-прі як найбільш креативна та надихаюча бізнес-ініціатива в Україні отримав проєкт «Розвиток міжнародного підприємництва».
Журі конкурсу:
Проведення відбору координувало Міністерство економіки України.
Національна премія Ukrainian Enterprise Promotion Awards 2024 ініційована Міністерством економіки України, Міністерством цифрової трансформації України й Офісом з розвитку підприємництва та експорту в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, Офісом ефективного регулювання BRDO та Civitta Ukraine за фінансової підтримки European Union in Ukraine.
28 серпня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка презентували новий модульний курс «Журналістика даних». Цей курс буде доступний студентам факультетів журналістики, управління бізнесом та фінансами й має на меті підготувати нове покоління фахівців, здатних працювати з відкритими даними.
Робота з відкритими даними – критично важлива у світі, де інформація стає основою для ухвалення рішень на всіх рівнях, від медіа до державної політики. Модульний курс «Журналістика даних» покликаний навчити студентів аналізувати та використовувати дані для створення якісних матеріалів, що відповідають потребам українського суспільства.
Цього року модульний курс «Журналістика даних» впроваджується у чотирьох закладах вищої освіти України:
Вісім модулів курсу «Журналістика даних» будуть присвячені:
Ця освітня ініціатива не лише підвищуватиме професійний рівень майбутніх експертів, але й сприятиме розвитку сфери відкритих даних в Україні.
Курс розроблено за підтримки Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Уряд має забезпечити українським Інтернет-провайдерам можливість і надалі застосовувати спрощену систему оподаткування. Інтернет Асоціація України (ІнАУ), Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) та Офіс ефективного регулювання BRDO запрошують журналістів на пресконференцію, в межах якої представники організацій пояснять, чому це критично важливо.
Подія відбудеться 22 серпня 2024 року на майданчику інформаційної агенції «Укрінформ». Початок о 12:00.
З травня 2024 року тисячі малих та середніх Інтернет-провайдерів (бізнеси з економічними кодами діяльності 61.10 і 61.90) по всій Україні, зокрема та у прифронтових регіонах, отримують листи та акти документальних перевірок Державної податкової служби України. Ці документи, всупереч положенням Податкового кодексу України, містять приписи перейти зі спрощеної на загальну систему оподаткування.
В такий спосіб ДПС порушує принцип стабільності податкової політики в окремій галузі економіки, попри умови воєнного стану.
Важливі управлінські рішення для економіки та обороноздатності всієї країни ухвалюються без належного обґрунтування та експертного обговорення. Зокрема, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснює такі дії боротьбою з тіньовою економікою та необхідністю збору грошей для Сил оборони України.
Чому скасування ССО в першу чергу зменшить конкурентоздатність малих та середніх підприємств сектору? Якими конкретно можуть бути негативні наслідки такої політики для бізнесу, користувачів Інтернет-послуг та держави?
Відповіді на ці питання, а також оцінку доступності Інтернету для українців під час стабілізаційних вимкнень електрики цієї осені та в майбутньому, під час пресконференції ви почуєте від наступних експертів галузі:
Модератор події та контактна особа – Вікторія Опанасюк, співзасновниця платформи Telecom Ukraine, +380976738387.
Пресконференція відбудеться за підтримки галузевих платформ Telecom Ukraine і «УКОС».
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Довідково
BRDO працює над покращенням економічних умов для бізнесу сфери електронних комунікацій за сприяння проєкту Проєкт “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Рік тому, 18 серпня 2023 року, у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт №9623 про декриміналізацію порнографії.
Нагадаємо, що виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією за порушення є позбавлення волі на 7 років. Кримінальна відповідальність за подібні дії за змістом суперечить конституційним правам громадян і не відповідає сучасним європейським стандартам. Відбувається марнотратство ресурсів держави на переслідування “злочинів”, які не несуть реальної загрози суспільству.
Що відбулося за рік:
Для розблокування розгляду ЗП №9623 досі не вистачає рішення кількох осіб: голови профільного Комітету ВРУ, Міністра внутрішніх справ України та керівництва фракцій та парламенту.
Водночас українське суспільство неодноразово продемонструвало своє бажання зробити українське законодавство більш сучасним та схожим на європейське: українці зібрали більше ніж 25 000 підписів під петицією щодо декриміналізації порнографії, а з підтримкою декриміналізаційного ЗП виступило понад 20 ГО, включно з об’єднаннями військових та волонтерів.
Статистика також говорить про готовність суспільства до декриміналізації порнографії. Зокрема, Україна входить до топ-20 країн за споживанням трафіку на Pornhub. Платформа OnlyFans, що надає доступ до продукції порнографічного характеру, була однією з перших іноземних компаній, що сплатила податок за надання електронних послуг в Україні у 2022 році. Зауважимо, що еротичний контент навіть використовується для збору пожертв на оборонні цілі України (об’єднання Теронліфанс заробило 31 млн грн для ЗСУ завдяки нюдсам).
Чому важливо ухвалити ЗП №9623, і воєнний стан не є для цього перешкодою?
Зменшення кримінальних переслідувань громадян за діяння, що не містять суспільної небезпеки, є як ніколи актуальним під час війни. Так само потрібні українцям й інші позитивні наслідки ухвалення ЗП.
Зокрема, декриміналізація дорослої добровільної порнографії зекономить бюджетні кошти та забезпечить додаткові надходження до держбюджету завдяки податкам, зменшить кількість корупції в правоохоронних органах. Це також вивільнить час правоохоронців на боротьбу з реальними злочинами, такими як кіберзлочинність та розповсюдження дитячої порнографії.
Що важливо знати про ЗП №9623?
Додаткові матеріали:
Темі декриміналізації секс-праці в Україні був присвячений круглий стіл, організований благодійною організацією Легалайф-Україна 12 серпня. До події долучився Денис Євдокименко, експерт сектору «IT та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO, аби висвітлити необхідність декриміналізації дорослої добровільної порнографії.
Нагадаємо, що виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією за порушення є позбавлення волі на 7 років. Кримінальна відповідальність за подібні дії за змістом суперечить конституційним правам громадян і не відповідає сучасним європейським стандартам. Держава витрачає значні ресурси на переслідування діянь, що не несуть реальної загрози суспільству, наприклад таких як публікація нюдсів у соцмережах.
Українське суспільство вже підтримує зміни, які можуть забезпечити більш справедливе та ефективне використання ресурсів правоохоронних органів. Виправити ситуацію дозволить законопроєкт № 9623, до розробки якого була долучена команда BRDO разом з іншими ГО і який наразі зареєстровано у Верховній Раді України. Необхідність активізувати дискусію на цю тему та сприяти подальшим крокам уряду та парламенту у напрямку модернізації українського законодавства Денис Євдокименко висвітлив у своєму виступі в межах круглого столу Легалайф-Україна.
Міністерство цифрової трансформації виносить на громадське обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Стратегії розвитку сфери відкритих даних України на 2025–2027 роки» для з’ясування громадської думки та отримання пропозицій щодо забезпечення сталого розвитку сфери відкритих даних.
Метою Стратегії є гармонізація з європейськими стандартами та вимогами нормативно-правового регулювання, розвиток ефективності владно-управлінських процесів через ухвалення рішень на основі відкритих даних, а також зміцнення інституційної спроможності формування та реалізації державної політики відкритих даних в Україні.
У Стратегії визначено шість ключових напрямів розвитку:
Онлайн-обговорення стратегії відбудеться 21 серпня 2024 року об 11:00 на зустрічі комунікаційної платформи Data+. Дискусія почнеться 21 серпня 2024 року об 11:00. Реєстрація учасників до 18 серпня включно за посиланням.
Надсилайте свої зауваження та пропозиції до проєкту на електронну пошту opendata@thedigital.gov.ua чи за поштовою адресою 03150, м. Київ, вул. Ділова, 24 до 3 вересня включно 20.
Стратегію розвитку сфери відкритих даних на 2025–2027 роки створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Держпродспоживслужба за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, та спільно з представниками Фонду Східна Європа й BRDO провела дві фокус-групи за участі регіональних фахівців для створення єдиної інформаційно-комунікаційної системи, яка в майбутньому стане єдиним цифровим реєстром служби.
Перша фокус-група відбулася 25 липня у Києві, а друга – 12 серпня у Львові. Під час цих заходів регіональні фахівці Держпродспоживслужби взяли участь у напрацюванні найбільш ефективних ідей та рішень, які будуть імплементовані у єдину цифрову інформаційно-комунікаційної систему. Станом на сьогодні уже зібрано пропозиції від співробітників із 16-ти регіонів України.
«Держпродспоживслужба активно рухається шляхом цифрової трансформації. Нам важливо, щоб започатковані нами реформи мали прикладний характер й принесли якісні зміни — максимально сприяли бізнесу. А тому ми прагнемо отримати якомога більше рекомендацій, порад та пропозицій від наших регіональних фахівців, які мають значний практичний досвід. Всі їхні ідеї будуть імплементовані в наших цифрових реєстрах», – зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
За словами радниці Голови Держпродспоживслужби, керівниці напрямку дерегуляції та підтримки бізнесу в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», Фонд Східна Європа Соломії Старосольської, за результатами проведених фокус-груп вже є бачення ключових рішень, які будуть впроваджуватися.
«Реєстрація потужностей має стати повністю автоматизованою, завдяки чому послуга надаватиметься у декларативному форматі з дотриманням принципу екстериторіальності. Термін обробки заявок хочемо скоротити від 10 днів до 1 дня. Щодо експлуатаційних дозволів, планується значне спрощення процесу їх видачі. Буде скорочено терміни та переглянуто процедури визначення плати за інспекційні заходи залежно від розміру підприємства (мікро, мале, середнє, велике)», – сказала Соломія Старосольська.
Попередньо заплановано, що реєстрація потужностей здійснюватиметься з урахуванням інспекцій, проведених з використанням боді-камер і планшетів, а оплата послуг буде автоматизована. Підприємства, при подачі заявок, чітко вказуватимуть напрями діяльності, що дозволить державі отримати точну інформацію про регіональну привабливість і категорії потужностей. Останнє, в тому числі, допоможе ефективніше залучати інвестиції. Сукупність усіх заходів дозволить зібрати інформацію про видані дозволи, що спростить також й експортні операції.
«Держпродспоживслужба регулює діяльність надзвичайно важливих сфер, які мають безпосередній вплив на продовольчу безпеку, а також на життя і здоров’я кожного жителя України. Тому удосконалення роботи служби з допомогою цифрових інструментів є сьогодні надважливим завданням, яке ми спільно реалізовуємо, у тому числі з метою інтеграції з Єдиним вікном митної торгівлі. Я вдячний всім працівникам Держпродспоживслужби, які протягом двох фокус-груп давали свої фахові пропозиції та поради щодо того, якими повинні бути і як повинні працювати цифрові сервіси служби», – зазначив керівник проєкту «Підтримка цифрової трансформації» Данило Молчанов.
«Створення Єдиної державної інформаційно-комунікаційної системи Держпродспоживслужби дозволить комплексно переглянути процедури надання публічних послуг та ведення відповідних реєстрів служби. Завдяки проведеним фокус-групам маємо чітке розуміння про те, що потрібно зробити: мінімізувати часові затрати як бізнесу, так і органів влади щодо реєстрації потужностей і видачі експлуатаційних дозволів, а також уніфікувати підходи до процедур надання послуг на всій території України. Комплексна послуга і запровадження єдиної форми заяви замінить потребу для бізнесу робити 7 окремих дій і вносити інформацію до різних реєстрів. А це, у свою чергу, спростить для МСП вихід на ринок і дозволить зосередитися на інших питаннях ведення бізнесу», – зауважила керівниця сектору «Сільське господарство» BRDO Ірина Грузінська.
Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» (Digital Transformation Activity) впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Програми допомоги з міжнародного розвитку від уряду Великої Британії (UK Dev). Проєкт має на меті підтримку цифрової трансформації України для досягнення трьох основних цілей: економічного відновлення, прозорої відбудови та демократичного урядування.
Серед партнерів проєкту – Фонд Східна Європа та Офіс ефективного регулювання BRDO.
8 серпня Міністерство оборони України презентувало новий застосунок Армія+, метою якого є цифровізація послуг для військовослужбовців. Це важливий крок у впровадженні цифровізації у війську, щоб зробити службу ефективною та значно зменшити обсяги паперової роботи.
Згідно з опитуванням Міноборони, яке було проведено серед майже 64 тисяч військовослужбовців з різних структур, саме електронні рапорти військові найбільше прагнули мати у цифровому й зручному форматі.
«Надмірна паперова робота, яка сповільнює ефективність і якість служби — одна зі скарг від військових, яку я чув найчастіше. А ефективність та якість — це те, що нам допомагає достойно триматися у війні проти росіян. Вірю, що Армія+ та цифровізація війська загалом значно зміцнить ці компоненти. Вдячні Центру масштабування технологічних рішень при Генеральному штабі ЗСУ, що забезпечили створення концепту, розробку та впровадження застосунку», — підкреслив Рустем Умєров, Міністр оборони України.
У «Армія+» доступні 11 видів рапортів, згруповані чотирма типами: «На відпустку», «На допомогу», «Направлення» і «Видача направлення». Рапорти можна подати за кілька хвилин, а покрокові підказки допоможуть уникнути помилок при заповненні. Надіслати рапорти на підпис можна буде за допомогою опції Армія ID, унікального номера військовослужбовця.
Команда BRDO долучалася до розробки комплексу вже реалізованих змін у законодавстві, зокрема законопроєкту № 10062 про цифровізацію армії, який передбачав створення застосунку Армія+, а також допомагала супроводжувати процеси запуску застосунку.
«Армія+ — це не тільки великий крок у цифровізації війська, а ще й демонстрація людяного ставлення до наших захисників. Люди, які ризикують життям за нашу із вами свободу, не мають заповнювати папери від руки під лінійку, стояти у чергах чи їхати у довгі подорожі за підписом на рапорті. Далі будемо впроваджувати ще більше сервісів для комфорту наших військових», — зазначила Катерина Черногоренко, заступниця Міністра оборони з питань цифровізації.
Ще одна функція першої версії застосунку — професійні опитування для різних груп військових. Це дасть змогу державі дізнатися думку військовослужбовців з будь-яких питань, а самим військовим — впливати своїм голосом на реальні зміни у Силах оборони України.
У майбутньому Армія+ стане екосистемою продуктів для військових. У застосунку з’являтимуться нові функції, про які повідомлятимуть на офіційних сторінках Армія+ та Міноборони.
Армія+ — це державний мобільний застосунок, створений військовими для військових. Застосунок створено Міністерством оборони України спільно з військовослужбовцями Центру масштабування технологічних рішень при Генеральному штабі ЗСУ. До «Армії+» доступ мають лише чинні військові.
Міністерство економіки України оголосило про запуск бета-версії платформи “Пульс” — онлайн-інструменту для збору відгуків бізнесу про взаємодію з державними органами. Платформа має на меті створити єдиний цифровий інструмент для забезпечення прозорих та ефективних відносин між державою та бізнесом, що підвищить якість державних послуг.
Як працює “Пульс”?
Підприємці зможуть оцінювати послуги, що надаються державними установами. Під час бета-тестування можна оцінювати 22 державні органи, а згодом їх кількість буде збільшуватися.
“Завдяки цьому інструменту можна буде побачити об’єктивну вимірювальну картину якості держпослуг і ефективніше та швидше реагувати на проблеми підприємців. Наприклад, звернулися у податкову, ЦНАП чи інші органи і не задоволені якістю послуг, тоді можна залишити відгук на Пульсі. Заявку візьмуть у роботу, щоб виправити проблему, а підприємець отримає відповідь щодо свого запиту в онлайн-кабінеті. Так само можна залишити і позитивний відгук, щоб масштабувати позитивні практики. Відгук від бізнесу ми відцифровуємо та на його основі буде сформовано так званий Entrepreneur Satisfaction Score (Індекс задоволеності підприємців). У планах інтегрувати “Пульс” до більшості державних послуг, щоб була можливість надати миттєву оцінку більшості державних сервісів”, – зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Які функціональні компоненти має платформа?
Ініціатива та реалізація
“Пульс” є частиною політики “Зроблено в Україні”, ініційованої Президентом Володимиром Зеленським. Платформа розроблена Мінекономіки, реалізована за сприяння Мінцифри завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. До реалізації долучена Команда підтримки реформ Мінекономіки, Рада бізнес-омбудсмена та Урядовий контактний центр. Розвиток платформи координує Рада бізнесу з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.
Держпродспоживслужба за підтримки проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, та спільно з представниками Фонду Східна Європа й BRDO провела фокус-групу за участі своїх регіональних фахівців для отримання від них зворотного зв’язку, пропозицій та побажань в рамках створення єдиної інформаційно-комунікаційної системи, яка в майбутньому об’єднає всі реєстри Служби.
Більшість послуг, які планується оптимізувати та цифровізувати, надаються фахівцями Держпродспоживслужби у регіонах. Саме тому вони є ключовими носіями знань про існуючі проблеми та можуть дати фахові пропозиції, які будуть враховані під час підготовки відповідних нормативно-правових актів та процесу цифровізації реєстрів.
«Держпродспоживслужба сьогодні активно рухається шляхом цифрової трансформації. З її допомогою ми хочемо стати сучасним, прозорим та клієнтоорієнтованим органом. Наша мета – оптимізувати всі процеси шляхом діджиталізації. Тому кожна пропозиція, кожна думка, кожна порада від наших фахівців буде врахована», – зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Під час фокус-групи були обговорені питання державної реєстрації потужностей, зокрема, харчових продуктів, кормів, побічних продуктів тваринного походження та внесення відповідних відомостей до державного реєстру операторів ринку. А також проблематика, яка стосуються експлуатаційних дозволів, зокрема, їх видачі, відмови у видачі, анулювання, тимчасового припинення, переоформлення та поновлення дії для операторів ринку.
«Держава повинна створювати всі умови, які допоможуть бізнесу розвиватися. Особливо в ці складні часи війни. Держпродспоживслужба, як орган який активно працює з бізнесом, з допомогою цифровізації хоче як надавати підприємцям максимально зручні послуги, так і мати чітку картину простежуваності й контролю продукції, яку вони виробляють», – наголосила радниця Голови Держпродспоживслужби, керівник напрямку дерегуляції та підтримки бізнесу в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», Фонд Східна Європа Соломія Старосольська.
«Ми маємо великий досвід в тому, як робити правильні цифрові перетворення в різних сферах. І сферу Держпродспоживслужби ми бачимо як одну з пріоритетних. Вона регулює діяльність широкого спектру підприємств, експортні процедури, має відношення як до лабораторій, так і до ветеринарних клінік. Процеси, які необхідно цифровізувати, стосуються безпечного середовища для кожного українця. Допомогти з правильним алгоритмом цифровізації можете саме ви, оскільки працюєте з ринком, з бізнесом, зі споживачами. Ви краще за всіх знаєте, як можна покращити цей процес. Не так важливі технології, як важливі люди, котрі ними користуються, тож я вдячний за залученість та прагнення до змін кожному учаснику сьогоднішньої події», – зазначив керівник проєкту «Підтримка цифрової трансформації» Данило Молчанов.
«Команда BRDO здійснила понад 80 досліджень у різних сферах економіки, зокрема ми вивчали ринки меду, насіння, молока, м’яса. Разом із Мінагрополітики та Держпродспоживслужбою розробляли необхідні НПА. Наше завдання – полегшити роботу не лише бізнесу, а й держорганів. Тож прошу присутніх сьогодні фахівців поділитися своїми побажаннями, щоб ми змогли їх врахувати під час цифровізації послуг Держпродспоживслужби. Цифровізація у сфері забезпечення простежуваності продукції, видачі експлуатаційних дозволів, реєстрації потужностей і не тільки є першим та важливим кроком на цьому шляху», – зазначила керівниця сектору «Сільське господарство» BRDO Ірина Грузінська.
Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» (Digital Transformation Activity) впроваджується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Програми допомоги з міжнародного розвитку від уряду Великої Британії (UK Dev). Проєкт має на меті підтримку цифрової трансформації України для досягнення трьох основних цілей: економічного відновлення, прозорої відбудови та демократичного урядування.
Серед партнерів проєкту – Фонд Східна Європа та Офіс ефективного регулювання BRDO.