Від 486 мільярдів до 1,1 трильйона доларів – у такому діапазоні оціюються потреби України на відбудову.

Попри те, що міжнародна допомога є суттєвою, бюрократичні перешкоди часто уповільнюють фінансування таких термінових проєктів, як будівництво енергетичних, медичних і освітніх обʼєктів. У цьому плані використання віртуальних активів може суттєво прискорити процеси.

Від початку російського вторгнення Україна отримує допомогу у віртуальних активах з різних куточків світу. Працює Aid for Ukraine для фінансування військової і гуманітарної допомоги, вже відома всюди платформа United24, що дозволяє робити внески віртуальними активами через систему  Silent Donor. Окрім цього, для підзвітного управління процесом відбудови в Україні створена єдина цифрова екосистема DREAM, що надає можливість міжнародним урядам підтримувати конкретні проєкти та бачити прогрес, пов’язаний з виділеними коштами. 

Чи можна поєднати всі ці зусилля, щоб поєднати донати віртуальними активами із конкретними проєктами з відбудови? У новій аналітичній записці Оксана Ігнатенко, дослідниця проєкту “Нагляд та Моніторинг Фондів Реконструкції України (SMURF)”, розглядає можливість використання віртуальних активів для спрощення надходження допомоги на нагальні потреби відбудови України, а також питання про те, як зацікавлені сторони можуть надавати прозору інформацію про використання коштів.

Що потрібно зробити для оптимізації використання віртуальних активів у відновленні?

✔️ Крок 1: Запровадження надійного регулювання для підвищення довіри міжнародних донорів та боротьби з фінансовими злочинами.

✔️ Крок 2: Аналіз наявної інфраструктури – створити централізовану платформу для донатів, щоб зменшити ризики шахрайства та забезпечити прозорість.

✔️ Крок 3: Створення надійної інфраструктури та протоколів кібербезпеки – запровадити суворі протоколи доступу до приватних ключів донатів для мінімізації корупційних ризиків.

✔️ Крок 4: Тестування системи перед запуском – провести детальне тестування системи донатів, щоб виявити вразливості перед запуском.

Україна вже приймає донати у вигляді віртуальних активів на потреби війни та гуманітарної допомоги, тому розробка надійної системи управління віртуальними активами набуває все більшого значення.

🔗 Читайте повний текст аналітичної записки тут: https://rusi.org/explore-our-research/publications/policy-briefs/buduemo-zavtrashniy-den-dorozhnya-karta-vidnovlennya-ukraini-z-vikoristannyam-virtualnikh-aktiviv 

Нагляд та Моніторинг Фондів Реконструкції України (SMURF) є спільним проєктом Центру Фінансів та Безпеки (CFS) у RUSI та Офісу Ефективного Регулювання BRDO. SMURF підтримує стійкість та цілісність фінансової системи України шляхом ретельних досліджень та проактивних заходів. Дізнайтесь більше про SMURF за посиланням, а також на сторінці в LinkedIn.

14 липня бойова система ситуаційної обізнаності DELTA успішно пройшла перевірку на відповідність стандарту інформаційної безпеки що підтверджує відповідність її комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) встановленим вимогам. Незалежну перевірку здійснила одна з провідних міжнародних консалтингових компаній.

«Вперше в історії України військова система пройшла сертифікацію за стандартами, які використовують в країнах НАТО. До цього подібні системи перевірялися за стандартами 20-річної давності, які втратили свою актуальність», — зазначив Рустем Умєров, Міністр оборони України. 

Раніше BRDO долучився до розробки комплексу вже впроваджених змін до законодавства, зокрема законопроєктів №10062 та №11143, які наділили Міністерство оборони України новими повноваженнями та можливостями для розвитку цифрових систем у сфері безпеки і оборони.

«Щоб перемогти ворога ми маємо бути швидшими, ефективнішимим, більш інноваційними та гнучкішими, при цьому не йти на компроміси з безпекою. Збір, обробка та використання даних з використанням Дельти дозволить краще планувати, виконувати операції, координувати дії своїх сил. Підтвердження відповідності знімає останній ключовий блокер для масштабування впровадження та розвитку системи», — пояснив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.

Наступний крок — введення DELTA в експлуатацію Силами оборони України. Система має отримати широке розповсюдження у бойових підрозділах для забезпечення технологічної переваги над ворогом. 

DELTA — це унікальна екосистема військових продуктів, що розробляється військовими для військових, та побудована за стандартами НАТО. 

Основною метою DELTA є забезпечення можливості бачити поле бою в реальному часі, обмінюватися інформацією між підрозділами, бригадами в складі ЗСУ, угрупованнями, а за потреби також і з союзниками.

Тепер підприємці зможуть отримувати ліцензії та дозвільні документи в електронній формі. Рішення про запуск експериментального проєкту із запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (єДозвіл) Уряд ухвалив на засіданні 5 липня 2024 року.

Як це працюватиме?

1. Подані в єДозвіл заяви та документи автоматично перевірятимуться засобами електронної системи за спеціальним алгоритмом.
2. За результатами перевірки система визначить рівень ризику та обере тип процедури реєстрації електронних документів. У разі, якщо ризик визначено як низький, реєстрація відбувається автоматично.
3. В іншому разі до перевірки поданої інформації долучаються представники відповідних державних органів. Рішення про видачу ліцензії вони мають ухвалити протягом 10 днів.
4. єДозвіл взаємодіятиме з електронними інформаційно-комунікаційними системами держорганів, а замовлення послуг буде здійснюватися через Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Отже, від бізнесу не вимагатимуть документи, які містяться в цих системах.

Розробка та запуск системи єДозвіл здійснюється Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується компонентом 2 проєкту міжнародної технічної допомоги EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP та фінансується ЄС. Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.

BRDO разом з партнерами представили єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства.

Які переваги?

1. Прозоре управління обліком добутих (виловлених) водних біоресурсів.
2. Якісний інструмент для взаємодії суб’єктів рибного господарства та держави.
3. Зменшення часових затрат бізнесу на одержання дозвільних документів.
4. Зниження корупційних ризиків.

 «Державна політика успішна тоді, коли вона вирішує проблеми всіх стейкхолдерів. Ще в 2019 році ми підготували Зелену книгу про сферу рибного господарства — у цьому дослідженні ми окреслили ключові виклики галузі та шляхи їхнього вирішення. І сьогодні ми впевнено рухаємось у напрямку цифровізації та дерегуляції», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.

На заході були представлені 4 нові сервіси: еДоговір, еДозвіл, еЖурнал, еБирка.

Дякуємо іншим учасникам:

Віталій Головня – заступник міністра Міністерство аграрної політики та продовольства України;

Ігор Клименок – т.в.о. голови Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Відеозапис конференції

Скористатися послугами еРиба можна тут

Розроблення системи щодо цифровізації рибної галузі здійснене за сприяння Проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO.

Офіс ефективного регулювання BRDO в рамках Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» (DTA) шукає підрядників для надання послуг з проведення інформаційних аудитів у розпорядників публічної інформації.

Мета — дослідження стану й наявності всієї публічної інформації та публічної інформації у формі відкритих даних, удосконалення логічності її створення, збирання, зберігання, опрацювання, публікації для розпорядників інформації. Це сприятиме підвищенню прозорості у воєнний та післявоєнний час, покращенню зручності користування даними для громадянського суспільства.

Ознайомитись із технічним завданням.

Вимоги до підрядників:

• знання законодавства про доступ до публічної інформації, розуміння контексту відкритих даних;
• компетенції в аналізі, обробці і управлінні даними;
• наявність досвіду проведення досліджень у сфері відкритих даних, протидії корупції, ефективності державного управління або наявність досвіду розроблення проєктів у сфері civic tech;
• бажано: наявність досвіду проведення інформаційних аудитів та наявність експертного та часового ресурсу для проведення робіт у 2024 році.

Вимоги до пропозиції:

• Форма пропозиції
• Пропозиція оформлюється у вигляді електронного текстового документу і надсилається електронною поштою. Пропозиція також може бути надіслана з електронним підписом.
• Пропозиції мають бути надіслані на електронну пошту [email protected] не пізніше 23:59 за київським часом 21 липня 2024 року із темою листа «Інформаційний аудит».

Пропозиції, надіслані на іншу адресу (включно з електронними), не розглядатимуться.

У разі виникнення запитань щодо проведення робіт по інформаційному аудиту, уточнення деталей щодо обсягів робіт та комунікації з розпорядниками, просимо адресувати їх на електронну пошту [email protected] з темою листа «Інформаційний аудит – запитання».

Вибір підрядників буде здійснений на основі оцінки наданої інформації про релевантний досвід та попередні результати роботи. 

Довідково:

Методика проведення інформаційного аудиту – завантажити

Оплата послуг здійснюється в рамках проєкту та за рахунок коштів Міжнародної технічної допомоги (реєстраційна карта проєкту № 5458 від 13 березня 2024 року з подальшими її модифікаціями) згідно з планом закупівель.

ГО «Офіс ефективного регулювання» звільнено від ПДВ операцій з отримання послуг в межах проєкту Міжнародної технічної допомоги, виконавцем якого є ГО «Офіс ефективного регулювання», і відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у Плані закупівлі, код ставки 903.

Офіс ефективного регулювання BRDO залишає за собою право контактувати лише з обраними підрядниками, уточнювати інформацію у підрядників в усній та письмовій формі.

Відбулася перша зустріч Data+ – комунікаційної платформи, створеної для підтримки відкритості, прозорості та розвитку сфери відкритих даних в Україні. Платформа Data+ має на меті стати ключовим майданчиком для комунікації між стейкхолдерами, сприяти спільній адвокації відкриття даних, вдосконаленню політики в цій галузі.

Що обговорювали на першій зустрічі Data+?

Data+ – це наразі один із інструментів для сприяння відкриттю даних, який може спрацювати лише тоді, коли всі стейкхолдери активно долучаться до її роботи. Зокрема, першочерговою функцією Data+ представники Мінцифри вбачають її можливості для централізованого отримання всіх запитів як щодо відкриття наборів даних, так і щодо вирішення інших питань, повʼязаних із цією сферою. 

Ба більше: завдяки тому, що платформа обʼєднає всіх стейкхолдерів сфери відкритих даних, будуть зрозумілі не тільки запити і нагальні проблеми, а й спроможності усіх стейкхолдерів (як серед державних органів, так і громадськості, бізнесу й небайдужих громадян). Одним із важливих учасників платформи є Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, завдання якого – забезпечувати право громадян на доступ до публічної інформації.

Окрім цього, Data+ допоможе сформувати план спільних дій, визначити відповідальних і строки виконання, а також змінювати пріоритети і розуміти, де потрібне підсилення спільної позиції.

Багато учасників першої зустрічі одразу висловили своє бажання долучитися до роботи платформи як експертизою, так і спільними діями. Окрім цього, учасники окреслили такі проблеми сфери, на які варто першочергово звернути увагу:

• Необхідний контроль за відновленням доступу до даних. Завдяки активній роботі Мінцифри та інших держустанов, у комітетах Верховної Ради України визначаються пріоритети відкриття тих чи інших наборів. За допомогою Data+ громадськість також може долучатися до цього процесу пріоритезації і формувати запити на конкретні набори.
• Відкриті дані — це важливий ресурс для громадян, адже українські сервіси на основі відкритих даних мають мільйони користувачів. Відповідно,  варто стимулювати створення продуктів, які є корисними для бізнесу, громадськості, медіаспільноти.
• Громади потребують підтримки у публікації відкритих даних. Вони часто є розпорядниками унікальних даних на місцях, але їм не вистачає спроможності збирати, опрацьовувати й публікувати дані. Необхідно посилювати співпрацю на регіональному рівні, а також запроваджувати програми підтримки спроможності для громад.
• Відкриті дані є інструментом, що забезпечує прозорість процесів відбудови та відновлення. Це, у свою чергу, зміцнює відносини з партнерами і посилює міжнародну підтримку. Саме тому потрібно адвокувати відкриття даних.

Хочете розвивати сферу відкритих даних в Україні? 

Кожен охочий може стати учасником платформи Data+ — запрошуємо до Facebook-групи.

Відеозапис першої зустрічі можна переглянути за посиланням.

Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.

Про це заявив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, у своїй промові на провідній антикорупційній конференції IACC International Anti-Corruption Conference.

Чому це важливо?

The International Anti-Corruption Conference — це подія, яку раз на два роки організовують IACC Council та Transparency International.

Цьогорічна 21-ша IACC відбулася в Литві та була присвячена темі «Протистояння глобальним загрозам: заради чесності». У конференції взяли участь близько 2000 учасників з 140 країн – державні лідери, делегати з приватного та державного секторів, а також представники громадянського суспільства.

До чого тут BRDO?

У межах IACC 2024 коаліція RISE Ukraine, співзасновником якої є BRDO, організувала панель «Підзвітна та прозора відбудова України».

Окрім Олексія Дороганя, до івенту долучилися модераторка Мартина Богуславець, голова правління Коаліції та голова Антикорупційний центр МЕЖА, та спікери Гевін Хейман, Open Contracting Partnership, Тетяна Хутор, Інститут законодавчих ідей, Юхані Гроссманн, Basel Institute on Governance.

Експерти поділилися антикорупційними досягненнями України, серед яких — відкриття публічних даних, яке адвокувала Коаліція RISE Ukraine, цифрові інструменти забезпечення прозорості Prozorro та DREAM – Державна цифрова екосистема управління відновленням.

Про що говорив Олексій?

Олексій Дорогань наголосив на важливості підтримки зусиль України у сфері оборони, а також презентував низку напрацювань BRDO, зокрема:

• Реформа оборонних закупівель

Застосування досвіду реформи публічних закупівель та розробки Prozorro дозволяє будувати ефективні та зрозумілі процеси в оборонних закупівлях. Це важливо для мінімізації можливостей для корупції та забезпечення ефективного використання ресурсів для захисту країни.

• Цифровізація процесу мобілізації

Ще нещодавно процес мобілізації був на 99% паперовим. Тож громадяни зіштовхувались із чергами, бюрократією та випадками корупції. Цифрові технології дозволяють реально оцінити мобілізаційний ресурс та зробити процедури ефективнішими та захищеними від зловживань.

• Цифровізація процесу бронювання військовозобов’язаних

Незабаром на порталі Дія з’явиться послуга бронювання для військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Це автоматизує та спростить процес бронювання, водночас зробить його прозорим та ефективним.

• Хмарні технології для війська

Ми сприяємо впровадженню іноземних хмарних сховищ для деяких військових систем. Це знижує ризики фізичного знищення дата-центрів на території України та підвищує безпеку і ефективність роботи з критично важливими даними.

• Прозорість і підзвітність в логістиці

Ми працюємо над розробкою логістичних та облікових систем, щоб міжнародні партнери могли довіряти ефективному та прозорому використанню наданої допомоги.

Прозорість та підзвітність є ключовими факторами для перемоги України і подальшого тривалого миру. Дякуємо міжнародним партнерам за можливість долучитися до провідної конференції, представити напрацювання та поділитися досвідом з колегами.

ГО «Офіс ефективного регулювання» оголошує конкурс на вибір підрядника для проведення обстеження та аналізу функціонування інформаційно-комунікаційної системи «ЕкоСистема» в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID та UK Dev.

Загальні вимоги до пропозиції:

• пропозиція надається від фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) та/або юридичних осіб (далі – ЮО);
• пропозиція надається відповідно до аплікаційної форми, підписується уповноваженою посадовою особою учасника та скріплюється печаткою (за наявності) та надсилається у сканованому вигляді на електронну адресу [email protected] в PDF-форматі з темою листа «Конкурс ЕкоСистема» не пізніше 23:59 28 червня 2024року;
• пропозиція включає резюме та опис досвіду залучених учасників, документальне підтвердження досвіду та цінову пропозицію.

Вимоги до виконавців:

• Учасник зареєстрований як ФОП або ЮО протягом не менш ніж 5 років.
• Учасник має підтверджений досвід виконання не менш ніж 2-х проектів у сфері аналізу (аудиту) захищеності чи функціонування державних інформаційних ресурсів.
• Учасник має команду, що відповідає вимогам:
  • Проектний менеджер: 3+ роки досвіду керування проєктами
  • Інженер за напрямом «операційні системи» або «платформи віртуалізації», або «хмарні технології»:  3+ роки досвіду 
  • Інженер за напрямом «мережеві технології» або «інформаційна безпека»:  3+ роки досвіду

Критерії відбору:

• досвід виконання аналогічних завдань
• кваліфікація залучених експертів
• вартість послуг

До пропозиції обов’язково має бути додана:

• копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• копія документу, що підтверджує повноваження посадової особи, яка представляє заявника;
• документальне підтвердження досвіду виконання не менш ніж 2-х проєктів у сфері аналізу (аудиту) захищеності чи функціонування державних інформаційних ресурсів.

 

Аплікаційна форма заявки на участь

Технічні вимоги 

Парламент у першому читанні підтримав законопроєкти № 8119 та № 9545, розроблені BRDO разом з Мінагрополітики та Держрибагентством.

Що запроваджують законопроєкти?

ЗП №9545 «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» імплементує в українське законодавство регламенти ЄС: №1224/2009 – щодо забезпечення простежуваності водних біоресурсів, №1005/2008 – спрямований на боротьбу з незаконним, непідзвітним, неконтрольованим рибальством і 1380/2013 – визначає основні положення Спільної рибогосподарської політики ЄС (Common Fisheries Policy, CFP).

Законопроєкт допоможе:

• запустити електронну систему простежуваності походження водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів;
• боротися з незаконним рибальством за допомогою електронних інструментів, таких як товаро-транспортні накладні, спеціалізовані під рибну галузь, та журнали обліку рибогосподарської діяльності, журнал обліку суб’єкта аквакультури, формування партій водних біоресурсів;
• запровадити сертифікати походження, вилову та реекспорту водних біоресурсів для митного оформлення.

ЗП №8119 «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства», розроблений у межах проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, допоможе:

• врегулювати питання користування рибогосподарськими водними об’єктами для здійснення аквакультури та СТРГ та проводити задля цього прозорі аукціони;
• користуватись земельними ділянками біля рибогосподарських водних об’єктів для розміщення тимчасових споруд та обладнання, необхідного для реалізації інвестиційних договорів;
• впровадити договірні правовідносини між державою та бізнесом для стимулювання інвестицій в риболовну галузь;
• запровадити контроль та моніторинг результатів виконання інвестиційних договорів, шляхом подання звітності про виконання умов договору.

Чому це важливо?

Риболовна галузь України має великий і досі нереалізований потенціал. Втілення положень законопроєктів у життя дозволить досягти:

• прозорості та контролю у рибному господарстві;
• збільшення інвестицій у галузь;
• появи нових робочих місць;
• підвищення економічного потенціалу та конкурентоспроможності українських водних біоресурсів.

Закликаємо народних депутатів підтримати ці важливі зміни!

Цифровізації військових реєстрів бути: у другому читанні ухвалено законопроєкт щодо удосконалення порядку ведення військового обліку та набуття статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану, розроблений за участі експертів BRDO.

У чому полягала проблема?

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів призначений для цифрового ведення військового обліку, збору та обробки відомостей, що необхідні для ефективної мобілізації та рекрутингу. Ефективне функціонування реєстру було ускладненим через відсутність необхідних законодавчих передумов для інформаційних взаємодій для збору таких даних.

Також до ухвалення ЗП був відсутній прозорий, дієвий та зручний механізм отримання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану в районах ведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях.

ЗП було розроблено з метою впорядкування окремих норм законодавства в частині:

• правового регулювання обробки інформації з обмеженим доступом в системах Міністерства оборони України;
• впровадження та затвердження відповідних профілів безпеки;
• належної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами;
• запровадження дієвого механізму надання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану для окремих категорій осіб в електронному (автоматичному) режимі.

Що передбачає ЗП?

1. розробку та затвердження базових профілів безпеки, а також розробку та затвердження Міністерством оборони України галузевих та/або цільових профілів безпеки для відповідних інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;
2. забезпечення цифровізації процесу надання статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану для відповідної категорії осіб;
3. уточнення переліку відомостей, що обробляються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів та вдосконалення інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами для отримання таких відомостей;
4. створення електронного кабінету ведення персонального обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з метою забезпечення оцифрування процесу ведення такого персонального обліку.

Ухвалення ЗП створює умови для забезпечення належного рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Також очікується поліпшення процесу визначення статусу та забезпечення захисту прав осіб, які брали участь у бойових діях. Його впровадження сприятиме відновленню та розвитку суспільства, а також зміцненню обороноздатності держави.

Також Закон, серед іншого, дозволить уточнити повноваження Міністерства оборони України та Збройних Сил України щодо обробки інформації у сфері їх відання у період дії правового режиму воєнного стану, а також повноваження Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України щодо здійснення заходів з підготовки держави до відбиття воєнної агресії у кіберпросторі (кібероборони).

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECР) презентувала одразу два нові дослідження, а також провела для стейкхолдерів воркшоп від рекомендацій до впровадження з метою підтримки цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства.

Подія зібрала близько 80 представників бізнесу, урядовців та незалежних експертів, відповідальних за розробку та впровадження політик, які мають сприяти появі цифрових рішень для українського МСП та подальшому розвитку сектору, а також міжнародних партнерів України.

В якості спікера до воркшопу ОЕСР-GIZ “Від рекомендацій до впровадження: підтримка цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства” долучився виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань.

Чому це важливо?

ОЕСР – це міжнародна організація, у межах якої уряди 37 країн з ринковою економікою співпрацюють для розробки стандартів політики, спрямованих на сприяння сталому економічному зростанню. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком. Відпочатку повномасштабного вторгнення РФ ОЕСР поглибив співпрацю з Україною, ґрунтуючись на трьох десятиліттях спільної роботи. 4 жовтня 2023 року Рада ОЕСР офіційно визнала Україну перспективним майбутнім членом організації та закликала Генерального секретаря розпочати процес приєднання.

У квітні 2024 року BRDO долучився до 30-го засідання Комітету ОЕСР в Парижі разом з представниками Міністерства економіки України, Державної регуляторної служби України та проєкту ЄС EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS).

Про що кажуть дослідження ОЕСР?

Минулого тижня ОЕСР презентувала стейкхолдерам актуальні напрацювання:

«Індекс політики щодо МСП: країни Східного партнерства в 2024 році» – звіт, що містить аналіз регіональної державної політики щодо МСБ. Цього року результати дослідження показали, що ситуація в порівнянні з 2020 роком продовжує покращуватись, а українські підприємці проявляють вражаючу стійкість та адаптивність, незважаючи на виклики війни. Держава, зі свого боку, постійно збільшує кількість інноваційних інструментів для підтримки операційного середовища МСП та їхньої інтернаціоналізації.

«Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в Україні». Економічні виклики особливо позначилися на українських МСП, 64% з яких були змушені тимчасово призупинити або закрити свій бізнес у перші місяці війни. Цифрові технології можуть допомогти пом’якшити ці наслідки. Протягом 2023 року ОЕСР надала Україні рекомендації щодо їх використання задля підвищення продуктивності бізнесу, підсилення його стійкості і сприяння відновленню.

У звіті наведений огляд результатів цієї роботи, і розглядаються:

• шляхи посилення інституційної та політичної основи для цифровізації МСП на національному і регіональному рівнях;
• шляхи цільової підтримки цифровізації МСП, засновані на моделях ОЕСР;
• конкретні шляхи використання цифровізації, які можуть допомогти МСП протистояти викликам, пов’язаним з війною.

До чого тут BRDO?

Воркшоп мав на меті окреслити дорожню карту із практичної реалізації рекомендаційзадля сприяння розвитку даного сектору української економіки напередодні запуску ОЕСР-GIZ проєкту «Підтримка цифрової трансформації МСП у країнах Східного партнерства». Він надаватиме подальшу підтримку творцям політик регіону, з метою прискорення цифрової трансформації та цифрового зміцнення сектору МСП.

У рамках воркшопу Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, представив своє бачення дорожної карти цифровізації українського МСП, висвітленого в дослідженнях ОЕСР.

На думку Олексія, першочергові кроки в цьому напрямку мають охоплювати:

1. Підтримку переходу бізнесів з 1С на користування іншими програмами бухгалтерського та фінансового обліку; на його думку, гарним прикладом подібної підтримки є нещодавня ініціатива Українського католицького університету, в межах якої студенти курсу суспільно орієнтованого навчання «Кризовий менеджмент і прийняття рішень в умовах невизначеності» провели дослідження переходу українських компаній із російського програмного забезпечення на альтернативні продукти;
2. Підтримку переходу бізнесів на електронний документообіг, адже досі поширені випадки лише формального переходу, який для впевненості досі відбувається паралельно з друкуванням цифрових документів; сприяти цьому може зміна податкового адміністрування;
3. Впровадження ваучерів на послуги для цифровізації бізнесів, які є передумовою підвищення продуктивності підприємств; при нестачі кадрів, яка характеризує наразі український ринок, зростання продуктивності є ключовим шляхом до економічного зростання.

На тлі безпрецедентних викликів, спричинених повномасштабним вторгненням Росії, Україна намагається продовжувати реформи. Вдячні ОЕСР за підтримку цього імпульсу та стабільне посилення співпраці. BRDO працює над цифровізацією бізнесу в рамках проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також, віднедавна, в рамках проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev.

Закон про політично значущих осіб («Politically Exposed Persons», PEPs), ухвалений в жовтні 2023 року, викликав активні дискусії в українському суспільстві. Зокрема, документ скасував трирічне обмеження для статусу PEP, а також встановив штраф для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) у розмірі до 100 тис. неоподаткованих мінімумів за зловживання з жорстким фінмоніторингом по відношенню до PEP.       

Днями Центр фінансів та безпеки (CFS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень RUSI та Офіс ефективного регулювання BRDO організували подію в форматі круглого столу, щоб обговорити пов’язані з імплементацією Закону питання. До івенту долучилися урядовці, представники громадянського суспільства, приватного сектору, банківської сфери, а також і самі PEPs.

«Під час повномасштабної війни росія як ніколи активно вкладає ресурси в дезінформацію та подальшу дестабілізацію політичної ситуації в Україні. Резонанс у медіа та соцмережах показує, що тема PEPs для українців є важливою та гострою. А отже, вона може стати черговим інструментом в руках ворога у інформаційній боротьбі проти нас, черговим приводом для поляризації суспільства, – пояснює актуальність заходу Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO. 

“Ми можемо цього уникнути, але маємо обговорити проблемні аспекти ситуації та розібратися зі шляхами їх вирішення. Як часто PEPs та члени їх родин потерпають від дерискінгу і необґрунтованих відмов? З якими практичними складнощами роботи з PEPs стикаються СПФМ? Чи варто українцям, які розглядають можливість вступити на державну службу, боятися статусу PEP і пов’язаного з цим статусом тиску? Усі ці запитання вимагають публічних та ґрунтовних відповідей».

Подію відкрила Оксана Ігнатенко, експертка проєкту «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF). У своїй вступній презентації вона запропонувала брати 2017 рік за відправну точку обговорення, оскільки тоді відбулась оцінка України під час п’ятого раунду оцінки країн щодо відповідності стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force – FATF). 

Тоді Україна отримала понижений рейтинг від Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії легалізації злочинних доходів і заходів з фінансуванням тероризму (MONEYVAL), в частині недосконалості законодавства щодо PEPs.  Хоча у 2019 році відбулася спроба удосконалити процес шляхом прийняття нового закону, проте у 2022 році ми повернулись назад до трирічного обмеження моніторингу PEPs. Покликаний  виправити це Закон, ухвалений в 2023 році, відповідає стандартам FATF, є співзвучним з четвертою директивою ЄС щодо запобігання відмивання коштів і був позитивно відзначений у річному звіті Європейської Комісії серед інших 7 українських реформ. 

“Втім, це не гарантує, що за результатами шостого раунду, котрий відбудеться в 2026 році, Україна покращить свій рейтинг. MONEYVAL оцінює не факт запровадження країною певного стандарту, а ефективність його застосування, – зауважила Оксана. – Чи буде практична імплементація Закону успішною – поки що незрозуміло”. 

Ольга Василевська-Смаглюк, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, котра долучилась до круглого столу, не бачить перешкод для втілення нових норм щодо PEPs. “З моменту набуття Законом чинності Нацбанк отримав усього 49 звернень стосовно його положень, і лише 7 з них стосувались дерискінгу. Переважну більшість питань викликав не фінмоніторинг PEPs, а порядок надання публічному діячу статусу PEP. Незадоволення Законом, яке прокотилася соцмережами в жовтні 2023 року, було набагато масштабнішим, ніж кількість складнощів, з якими PEPs реально зіштовхнулися, – пояснює Ольга.

Якою є ситуація з точки зору СПФМ під час події розповів Михайло Кольцов, експерт із комплаєнсу YouControl, зовнішній консультант World Bank Group з аналізу даних та кібербезпеки. На його думку, перший ключовий виклик для суб’єктів фінмоніторингу – це складність первинної ідентифікації PEPs. “Станом на зараз не існує комплексної аналітичної системи, яка б збирала поодинокі одиниці інформації про публічну особу і на їх основі надавала чи не надавала їй статус PEP. Особливо складним є визначення статусу, коли йдеться про родичів і пов’язаних з PEP осіб, – зазначає Михайло. – Тому моніторинг PEP виходить невиправдано ресурсозатратним”. Другий виклик – це недостатність комунікації між СПФМ та державним регулятором щодо критеріїв належної перевірки PEPs, відсутність загальноприйнятих практик жорсткості моніторингу.

Повний запис події https://fb.watch/svI23wbFEt/ 

Запис попереднього івенту на тему “Як вдосконалити процес моніторингу політично значущих осіб (PEPs)?” https://www.facebook.com/brdo.ukraine/videos/910370290531011
Пройти опитування і поділитися своїми думками щодо становища PEPs https://forms.gle/BZRVGrZcJF59FbT88

Україна – єдина країна у світі, що розвиває сферу відкритих даних в умовах повномасштабної війни. Завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні і підвищувати прозорість, підзвітність та ефективність державних органів, навіть в умовах воєнного стану. На основі відкритих даних розробили понад  120 інноваційних продуктів, які спрощують життя громадянам.

На цьому наголосила Валерія Ткач, заступниця директора департаменту розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України, під час офлайн-дискусії «Відкриті дані: шлях до прозорості і підзвітності». Подія відбулася в межах Тижня Відкритого Уряду.

На початку повномасштабного вторгнення доступ до порталу відкритих даних був повністю закритий. Його поновили 1 серпня 2022 року, але не до всіх цінних наборів даних. Однак робота щодо поступового і безпечного повернення доступу до відкритих даних все ж здійснюється. Зокрема, Мінцифра працює над розробленням Національної стратегії відкритих даних України на 2025-2027 роки, що врахує умови воєнного стану і забезпечить ефективний підхід до розвитку цієї сфери.

«”Підтримка цифрової трансформації” – проєкт, який продовжить розвивати сферу відкритих даних та ініціативи, які реалізовував проєкт USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах / TAPAS» протягом восьми років, – розповіла Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації». – Завдяки підтримці міжнародних донорів було досягнуто значних результатів в розвитку open data сфери. Прозорість державного управління, антикорупційні механізми, розвиток технологічного бізнесу та ініціатив громадянського суспільства — Україна демонструє прогрес і під час війни. Бо прозорість є основою для міжнародної співпраці та економічної взаємодії».

До заходу долучився онлайн народний депутат України Ярослав Юрчишин, який відзначив важливість доступу до публічної інформації: «Ми лише вибудовуємо наші демократичні інституції, і дуже часто ще пострадянські підходи у державних структурах починають змінюватися лише тоді, коли на основі наявних даних і дуже чітких запитів суспільство формулює мотивацію та аргументацію щодо необхідних напрямків руху розвитку державних послуг і їхньої ефективності».

На заході вперше представили концепцію Data+ — комунікаційної платформи для спільної роботи стейкхолдерів у сфері відкритих даних. Серед них: представники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністерства цифрової трансформації, розпорядників інформації, користувачів даних, експертів та інших зацікавлених сторін. Платформа створена для підтримки прозорості та розвитку сфери відкритих даних в Україні. Серед завдань платформи:

• системний діалог між розпорядниками та користувачами даних;
• вдосконалення державної політики та законодавства;
• аналітична робота;
• координація зусиль щодо адвокації відкриття даних;
• міжнародна співпраця.

Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, так прокоментував завдання, що допоможе вирішити платформа Data+: «Після повномасштабного вторгнення доступ до відкритих даних був суттєво обмежений, що цілком очікувано. Але також цілком очікувано, що спільнота, яка цінує і працює з відкритими даними, незадоволена таким станом речей. За ці 2,5 роки повномасштабної війни викристалізувалося питання – де цей момент, коли ми маємо повернутися від обмеження відкритих даних,, що саме ми обмежуємо, як і чому. За 2,5 роки відповіді представників заінтересованих сторін «не на часі» стали звучати все менш і менш впевнено. Виглядає, що вже незабаром можна досягнути консенсусу, що це питання треба вирішувати вже зараз». 

За його словами, суспільство має вагомий запит на справедливість, який порушується тоді, коли, з погляду спільноти, чутливі дані залишаються відкритими, а не чутливі, найбільш популярні дані, – закритими. 

«Необхідно знайти баланс між тим, як повернути доступ до відкритих даних, необхідних, зокрема, для прозорої і підзвітної відбудови України, але водночас не створити нових безпекових ризиків. Якщо на платформі Дата+ зʼявиться певний консультативно-дорадчий орган, де були б представники Служби безпеки України, розпорядників інформації і громадськості, і в ньому би ухвалювалися спільні рішення щодо пріоритетних наборів даних, то це, на мою думку, може спрацювати», – наголосив Олексій Дорогань.

Детальна концепція платформи Data+ доступна за посиланням.

Приєднатися до установчої зустрічі Data+, яка відбудеться 17-21 червня, можна за посиланням. 

Пройти опитування користувачів відкритих даних – за посиланням.

Захід реалізований за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Офісу Омбудсмана України та завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер заходу – Офіс ефективного регулювання BRDO.

Текст нового законопроєкта, спільно розробленого Мінагрополітики, Держрибагенством та експертами BRDO в рамках проєкту Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, опубліковано на сайті міністерства.

Чому документ важливий?

ЗП спрямований на врегулювання питання користування рибогосподарськими водними об’єктами та їх частинами для цілей аквакультури та створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності у сфері аквакультури.

Він має на меті:

• вирішити питання загального водокористування, у тому числі в частині здійснення любительського рибальства на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які надаються у користування відповідно до законодавства для цілей аквакультури;
• визначити мінімальний термін дії договору оренди з особливостями ведення господарства у сфері аквакультури, враховуючи циклічність виробництва, продуктивність та окупність обладнання;
• доповнити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері аквакультури, а саме затвердити порядок надання права на укладення договорів користування на умовах оренди акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури на конкурентних засадах;
• визначити гідротехнічні споруди рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, які мають захисне значення;
• забезпечити нагальну потребу в комплексному використанні складових водойми: земельної ділянки, водного об’єкта, гідротехнічних споруд.

Запропоновані зміни покликані забезпечити сталий розвиток аквакультури та збільшити частку вітчизняної риби на ринку для українського споживача. Вони також спрямовані на підтримку галузі, спрощення та покращення умов ведення бізнесу у сфері аквакультури, залучення інвестицій, стимулювання економічного зростання та зміцнення продовольчої безпеки держави.