Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (ГНЕУ) рекомендувало відправити на доопрацювання Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання процесу будівництва №4187, який розроблено на виконання Плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу “Ведення бізнесу” на 2016 рік.

Основні зауваження ГНЕУ стосуються скасування процедури реєстрації декларацій у будівництві. Але ГНЕУ не врахувало того, що декларація це всього лиш повідомлення держави суб’єктом господарювання про те, що він починає (або закінчив) щось робити. Без будь-яких дозвільних елементів. Тому застосовувати до декларацій ті ж підходи в регулюванні, що і до дозволів, є алогічним.

Офіс ефективного регулювання вважає, що зауваження, викладені у вищевказаному висновку, є помилковими та необґрунтованими. Ознайомитись з нашими коментарями до тексту зазначеного висновку можна за посиланням.

“Наразі в Україні  відновлювана енергетика практично не розвивається” – вважає Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання (BRDO). Так експерт прокоментував результати круглого столу “Стан виконання Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року: парламентський контроль”, в якому прийняли участь народні депутати, представники Держенергоефективності, профільних міністерств, організацій, ЄБРР та учасників ринку.

“Два роки тому було прийнято Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Згідно з планом, Україна взяла на себе зобов’язання досягнення частки енергії, отриманої з відновлюваних джерел, в кінцевому споживанні енергії у 2020 році на рівні 11%. Проте, сьогоднішні темпи розвитку даної сфери надзвичайно низькі. За останній рік введено лише 29,5 МВт потужностей”, – зазначив Олексій Оржель та додав, що розвиток цього напряму це наближення України до енергонезалежності, тому необхідно активізувати зусилля задля досягнення поставлених цілей.

На думку Олексія Оржеля, загальносвітовий тренд, який з часом лише посилюватиметься, – це генерація з відновлюваних джерел енергії. На даному етапі цей напрямок є найбільш прогресивним та екологічно чистим сектором енергетики.

“Головне завдання, виконання якого ми маємо забезпечити на часі – підтримувати прогнозовані та стабільні умови ведення бізнесу, притримуватися курсу на підтримку відновлювальної енергетики та продовжити формування комфортного інвестиційного клімату. Підґрунтя для цього вже створено: стимулюючі закони та рішення, які спрямовані на розвиток “зеленої” енергетики. Тепер варто зосередитися на забезпеченні їх виконання”, – акцентував експерт.

Велика частина діючого сьогодні в Україні законодавства перейшла до нас із  радянських часів. Минуло майже 25 років, а ми ніяк не позбудемось цього “спадку”.

Експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) спільно з групою авторів – народних депутатів України підготували проект Закону про внесення змін до Закону України “Про правонаступництво України” щодо скасування дії актів СРСР на території України. Цей законопроект зареєстровано у Верховній Раді за №4650 від 11.05.2016.

Проект закону передбачає внесення змін у п. 3 діючого Закону “Про правонаступництво України”, згідно з якими “Закони та інші акти органів влади СРСР та Української РСР не діють на території України”, та затверджує перехідний період тривалістю шість місяців з моменту прийняття нового закону.

Протягом цього періоду зберігається дія 13 базових Кодексів та Законів України, а також підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на їх виконання (з переліком можете ознайомитися за посиланням).

У разі прийняття законопроекту, Кабінет Міністрів України буде зобов’язаний протягом шести місяців:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку та затвердження міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що врегульовують відносини, які на момент набрання чинності цим Законом врегульовані підзаконними нормативно-правовими актами СРСР або Української РСР.

Таким чином, законопроект не лише окреслює проблемне поле “радянського законодавчого спадку”, а й доручає всім центральним органам влади провести  інвентаризацію їх нормативної бази та забезпечити розробку нормативно-правових актів, які відповідають сучасним українським принципам нормотворення та ґрунтуються на демократичному, а не тоталітарному підході до влади та урядування.

Офіс ефективного регулювання сподівається, що запропонований законопроект буде підтримано і вже найближчим часом Україна отримає документ, що забезпечить конституційне право кожного знати свої права та обов’язки, започаткує реальні процеси декомунізації та відповідну зміну свідомості громадян.

16 травня відбулася нарада у форматі круглого столу «Розвиток ринку будівельних матеріалів в контексті діяльності індустріальних парків», ініційована Комітетом з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Верховної Ради України під головуванням заступника Голови Комітету, народного депутата Петра Сабашука.

Олена Шуляк, керівник сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання (BRDO), презентувала аналіз стану житлового фонду України та вказала на необхідність проведення масштабної термомодернізації будівель з метою підвищення їх енергоефективності. Адже, за даними статистики, середній вік житлових будинків в Україні становить майже 42 роки, а загальний житловий фонд (більшість із якого потребує термомодернізації) перевищує 996 мільйонів квадратних метрів. Такі масштаби потребуватимуть не лише коштів, а й можливостей насичення будівельними матеріалами для модернізації.

BUD_IndustrPark

Одним з найефективніших та доцільних шляхів насичення ринку сучасними будівельними матеріалами, на думку експерта, є можливість створення на базі закритих ЗБК індустріальних парків, які б об’єднали підприємства в індустріальні кластери із випуску сучасних будматеріалів.

“Зниження внеску будівельної галузі у ВВП України за останні роки до 2,3% негативно впливає на загальний стан економіки. Будь-які інфраструктурні проекти це десятки залучених галузей, сотні тисяч робочих місць та мільйонні надходження до бюджету. Реалізація проектів з організації індустріальних парків, які зможуть забезпечити потреби галузі випуском сучасних будматеріалів, за умови державної підтримки, створить певний ефект швидкого повернення державних інвестицій через організацію нових робочих місць. Розвиток власного виробництва, на відміну від масового імпорту матеріалів, стане не лише економічним, а й соціально значущим проектом. Але для цього потрібно внести зміни до нормативно-правових та регуляторних актів щодо заснування та діяльності індустріальних парків”, зазначила експерт BRDO.

Олена Шуляк навела приклади з європейської практики функціонування технопарків, яка налічує вже понад 100 років. За наведеними в презентації експерта даними, випуск будівельних матеріалів входить до п’ятірки основних галузей, які активно розвиваються в сучасних індустріальних парках. При цьому в світовій практиці майже 40% технопарків розташовані на територіях площею від 5 до 20 Га. У той же час, українське законодавство визначає можливість заснування індустріального парку на територіях не менше 15 гектарів. Це стримує можливість адаптації закритих підприємств в Україні (які часто займають площу в межах 10 Га) під потреби промислових парків.

PARK_IndustrPark

Нарада стала логічним продовженням низки заходів, на яких було детально проаналізовано стан розвитку та перспективи сегменту технологічних та індустріальних парків в Україні. В обговоренні взяли участь UBC, Асоціація індустріальних парків України, Всеукраїнський союз виробників будматеріалів та BRDO. Особливістю даної зустрічі стало обговорення практичного аспекту трансформації закритих підприємств (зокрема ЗБК) в модернізовані підприємства з випуску сучасних будматеріалів.

За підсумками наради було прийняте рішення про створення робочої групи для напрацювання змін до законодавства України з метою вирішення проблем налагодження випуску сучасних будматеріалів через інтенсифікацію розвитку мережі індустріальних парків. Метою діяльності робочої рупи має стати створення передумов для випуску сучасних енергоефективних будматеріалів для термомодернізації будівель. Окремим питанням учасники наради запропонували перегляд принципів існування державних агенцій з інвестицій, які повинні не займатися напряму залученням коштів, а зосередитися на формуванні сприятливого інвестиційного клімату шляхом внесення змін до законодавства. Також важливо, на думку фахівців, проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з регіонами щодо можливостей індустріальних парків.

Співорганізатором заходу виступило Ukrainian Building Community (Українська Будівельна Спільнота).

Презентація з виступу експерта:

[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/05/PREZ_A4_IndustrPark.pdf”]

 

Рівень державного регулювання авіаційної галузі України відстає від провідних країн на десять років, вважає Сергій Хижняк, експерт напрямку “Транспорт” Офісу ефективного регулювання (BRDO). За його словами, необхідність реформування цього напряму назріла давно.

“Рівень державного регулювання авіаційної галузі України відстає від провідних країн на десять років, і це попри те, що ми маємо ефективний інструмент та механізм для системного оновлення законодавства у цій сфері – це парафований проект Угоди між Україною та ЄС про Спільний Авіаційний Простір”, – зауважив Сергій Хижняк.

Він наголосив, що гармонізація законодавства дозволить не тільки підтягнути українські стандарти до рівня країн ЄС, а й відкриє українським авіакомпаніям майже необмежений доступ до повітряного простору ЄС.

На думку експерта, сьогодні головне завдання в сфері авіації – без зволікань розпочати впровадження 100 основних регламентів ЄС, зазначених у додатку до проекту Угоди про Спільний Авіаційний Простір України та Євросоюзу. Наприклад, регламенту ЄС №1008/2008 щодо ліцензування авіакомпаній.

«Адаптація ліцензування авіаперевізників до європейських правил – це свого роду гарантія виконання зобов’язань авіакомпаній перед пасажирами. Вона дозволить уникнути ситуацій, подібних до банкрутства Аеросвіту”, коли пасажири та підрядники стали заручниками багатомільярдних боргів компанії», – пояснив Сергій Хижняк.

Загалом, експерт висловив сподівання, що новий Уряд та Верховна Рада матимуть політичну волю для вирішення цієї проблематики і питання впровадження європейських регламентів набудуть пріоритетності для Мінінфраструктури та Державіаслужби.

«Зазначені регламенти стосуються не тільки технічних стандартів, а й багатьох питань економічного регулювання. Тому їх впровадження сприятиме лібералізації авіаційного ринку», – резюмував Сергій Хижняк.

 Фото: Dmitrij.shpilchevskij, CC-BY-SA 3.0

“80% санітарних вирубок лісів проводяться “під замовлення” деревообробників”, – прокоментував Ігор Лавриненко, експерт Офісу ефективного регулювання (BRDO) ініціативу Кабінету Міністрів України щодо заборони санітарної вирубки лісів. За його словами, даний мораторій припинить суцільні вирубки, які називають санітарними, хоча насправді  80% таких рубок фактично є рубками головного користування.

“Сучасний стан законів та підзаконних нормативно-правових актів дозволяє “легалізувати” незаконні вирубки і уникати за це відповідальності. Сюди можна віднести і санітарні вирубки”, – зауважив Ігор Лавриненко. Він додав, що постанова про санітарну вирубку лісів була прийнята ще у 1995 році, є застарілою і потребує перегляду. Також вартує уваги і питання якості роботи лісопатологів, які погоджують вирубку хворого лісу.

Експерт проінформував, що Офіс ефективного регулювання (BRDO) вже надав профільному міністерству свої пропозиції щодо вирішення проблем та прийняття нового регулюючого нормативного поля у цій сфері. Зокрема, запропоновано:

  1. Проводити всі санітарні вирубки виключно під контролем екологічної інспекції;
  2. Заборонити суцільні санітарні вирубки у горах, заповідниках та національних парках;
  3. Загалом заборонити будь-які рубки у пралісах;
  4. Зобов’язати лісгоспи продавати деревину, отриману після санітарних вирубок через аукціони, а не за прямими договорами.

Офіс ефективного регулювання сподівається, що запропоновані зміни будуть враховані та вже найближчим часом зроблено перші кроки до комплексного реформування цієї сфери.

Для забезпечення суттєвого прогресу України в рейтингу Doing Business, який є індикатором інвестиційної привабливості країни, часу практично немає. Але за умови злагодженої роботи парламенту та уряду у найближчі два тижні – ще можливо домогтися певних результатів.

Тому Офіс ефективного регулювання (BRDO) звертається до народних депутатів з проханням розглянути і прийняти ті ключові законопроекти, які могли б істотно поліпшити діловий клімат у державі та позитивно вплинути на рейтинг. У такому випадку ми зможемо поборотися за входження України в ТОП-50 рейтингу.

Зокрема, йдеться про наступні законопроекти:

  1. Проект ЗУ №4187 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання процесу будівництва”;
  2. Проект ЗУ №4188 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань”;
  3. Проект ЗУ №4194 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями”;
  4. Проект ЗУ №4195 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість)”;
  5. Проект ЗУ №3610 “Щодо скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту”.

Довідка:

Рейтинг Світового банку Doing Business — це результат щорічного дослідження, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності на базі 10 індикаторів у 189 країнах. Компоненти рейтингу оцінюють нормативні акти, що регулюють діяльність малих і середніх підприємств протягом усього життєвого циклу, та їх фактичне використання на практиці.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (ГНЕУ) рекомендувало відхилити законопроект №4188 щодо запровадження в Україні інституту довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань, який розроблений за участю експертів Офісу ефективного регулювання (BRDO).

Основні зауваження фахівців ГНЕУ стосуються самої ідеї запровадження інституту довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань.

При цьому, ГНЕУ не враховано того факту, що інститут довірчої власності як спосіб забезпечення зобов’язань існує ще з часів римського права та активно використовується у країнах ЄС, а його функціонування передбачене директивою ЄС №2002/47/ЕС. Імплементація даної директиви є одним з наших зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЕС.

Довірча власність як інститут забезпечення виконання зобов’язань є новим явищем для української системи права та багато положень законопроекту потребують детального обговорення у експертному середовищі. Попри це, реальні недоліки цього інституту та можливі шляхи вдосконалення залишились поза межами висновку науково-експертного управління.

BRDO не погоджується з таким рішенням. Ознайомитись з нашими коментарями до тексту зазначеного висновку можна за посиланням.

электричество

Однією із ключових точок дотику споживачів з енергетичною галуззю є приєднання до електричної мережі. Кожен споживач хоче бути впевненим як у якості, так і в надійності енергопостачання, а також легко та швидко пройти процедуру підключення. Саме з цим наразі маємо проблеми, що підтверджують дані рейтингу Світового банку «DoingBusiness 2016», у якому Україна посіла 137 місце з 188 за індикатором «Підключення до електромереж».

Так, сьогодні строк приєднання електроустановок споживачів становить 263 дні, а кількість процедур, які потрібно пройти – 5. Вартість приєднання до електромережі дорівнює майже 800% від ВВП на душу населення. Це практично унеможливлює розвиток бізнесу, особливо малого та середнього, і реалізацію інвестиційних проектів по всій території України.

Діюча модель приєднання до електромереж. Ілюстрація 1

Загалом, така ситуація шкодить іміджу країни та відштовхує потенційних інвесторів, а також сприяє виникненню непрозорих схем на ринку енергопостачання.

Для вирішення проблеми минулого року спільними зусиллями влади, бізнесу та експертів було напрацьовано ряд ініціатив. Зокрема, за безпосередньої участі фахівців Офісу ефективного регулювання (BRDO) було розроблено законопроект №4310-1 «Про внесення змін до деяких законів (щодо вдосконалення приєднання до електричних мереж)», який спрямований на реформування порядку приєднання до електромереж.

Запропонована процедура приєднання. Ілюстрація 2

Законопроектом передбачено:

– скорочення термінів стандартного приєднання до електромереж: строк приєднання електроустановок замовника до електричних мереж не може перевищувати для першого ступеня потужності 15 робочих днів, для другого ступеня потужності – 25 робочих днів, для третього ступеня потужності – 35 робочих днів;

– введення категорії «комплексного стандартного приєднання», якою запроваджується принцип скорочення самої процедури, її уніфікація та можливість спрощеного визначення плати за послугу приєднання в діапазоні потужностей до 5000 кВт. Запровадження базових ставок та ускладнюючих коефіцієнтів комплексного стандартного приєднання: замовники приєднання до мереж, у тому числі малий та середній бізнес, зможуть чітко визначити вартість та строки виконання робіт з приєднання і сплачувати лише за фактичну замовлену потужність;

Процедура комплексного стандартного приєднання. Ілюстрація 3

– впровадження принципів відкритості та прозорості – вся інформація в частині приєднання до електричних мереж буде відкритою і розміщуватиметься на веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також на офіційних сайтах електропередавальних організацій. Кожні півроку електропередавальна організація зобов’язана оприлюднювати та оновлювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію за всіма існуючими та запроектованими трансформаторними підстанціями й електричними мережами з прив’язкою до мапи. Доступною і публічною має бути також інформація про наявні вільні потужності мереж електропостачання.

– встановлення відповідальності за не оприлюднення або надання неправдивої інформації. Санкції також застосовуватимуться і за невиконання монополістами зобов’язань щодо строків виконання робіт при стандартному та комплексному приєднанні до електромереж. Це значно підвищує рівень довіри між замовником і виконавцем робіт з приєднання та усуває можливість маніпулювання даними з боку монополіста.

Також передбачається впровадження електронного документообігу та спрощення вимог до пакету документів, який можна подати в електронній формі.

Крім того, кроком вперед до спрощення процедури підключення є укладання договору між сторонами в електронній формі шляхом приєднання замовника до публічного договору. Таким чином, відносини між замовником та енергопостачальною організацією оформлюються у спосіб, що максимально унеможливлює персональні контакти між ними, а відтак – знижує імовірність зловживань на рівні людського фактору.

Нововведенням є також те, що замовник зможе самостійно розробляти проектно-кошторисну документацію та здійснювати будівництво лінії електропередачі. Це надасть замовнику право самому визначати виконавця робіт, що значно лібералізує існуючі правила, які обмежують вибір виконавця виключно електропередавальною організацію.

Прийняття цього законопроекту поставить крапку в «недосконалості» діючих законодавчих механізмів у цьому напрямку та сприятиме реалізаціїпрозорої та відкритої процедури приєднання до електричних мереж. І, відповідно, активізує інвестиційну діяльність та розвиток вітчизняного підприємництва.

Проте, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки минулого тижня відправив на доопрацювання низку законопроектів щодо приєднання до електричних мереж, у тому числі законопроект №4310-1.

Відтермінування рішення щодо спрощення приєднання до мережі та реалізації цієї складової реформування ринку в цілому через її імплементацію у великий проект ЗУ “Про ринок електричної енергії України”, на жаль, накладає всі ризики, що має й впровадження нового ринку електричної енергії.

Офіс ефективного регулювання сподівається, що  після доопрацювання законопроекту шляхом включення кращих позицій інших проектів, які знаходяться на розгляді, народні обранці підтримають ініціативи і Україна отримає довгоочікувану оптимізацію процедури приєднання та посилення позицій країни в рейтингу Світового Банку Doing Business.

8 червня 2016 року відбудеться “Український інноваційний агропромисловий форум’16”.

Керівник напрямку “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання (BRDO) Андрій Заблоцький виступатиме в центральній панельній дискусії “Державні інновації в аграрно-продовольчій сфері”.

“Український інноваційний агропромисловий форум’16” проходитиме під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства. Захід вже втретє стане найбільшою міжнародною платформою в Україні, що об’єднає учасників українського ринку та міжнародних інвесторів – з фокусом на інвестиційні можливості вітчизняного ринку. Організатором виступає A7 CONFERENCES.

Під час форуму обговорюватимуть Агропромислову стратегію 2015-2020 рр. і статус євроінтеграційних процесів в агропромисловому секторі. Не залишаться поза увагою учасників питання інновацій, підвищення ефективності переробки, а також перспективи фінансування агропроектів міжнародними фінансовими установами.

Серед учасників заходу – керівники ТОП-100 українських і міжнародних компаній у сфері АПК, українські виробники продукції в галузі агросектору, іноземні інвестори, представники міжнародних фінансових корпорацій, а також посольств іноземних держав.

Дізнатися подробиці про Форум, а також зареєструватись можна за посиланням.

16 травня в Києві за ініціативи Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Верховної Ради України відбудеться нарада “Розвиток ринку будівельних матеріалів у контексті діяльності індустріальних парків”. Нараду проводитиме Заступник голови Комітету Петро Сабашук. На профільній нараді Офіс ефективного регулювання (BRDO) представлятиме керівник напрямку “Будівництво” BRDO Олена Шуляк.

Під час наради планується обговорити можливий вплив діяльності індустріальних парків на регіональну економіку України та нагальні проблеми, які перешкоджають розвитку цього сегменту промислової нерухомості в країні. Окремою темою стане аналіз можливостей розвитку та модернізації ЗБК у регіонах України та перспективи виробництва будівельних матеріалів на територіях промислових парків з метою підтримки процесу термомодернізації в Україні.

У нараді запланована участь представників Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Асоціації індустріальних парків України, Ukrainian Building Community, проектних/будівельних організацій та ділових кіл.

13 травня  2016 року  відбудеться семінар “Реформування авіаційної галузі України. Синергія державного управління та учасників ринку”.

Сергій Хижняк, експерт напрямку “Транспорт” Офісу ефективного регулювання (BRDO),  виступатиме в рамках заходу та  братиме участь у  запланованій дискусії. Тематика виступу: “Актуальні питання державного регулювання галузі авіаційного транспорту”.

До участі у семінарі запрошені профільні вітчизняні та міжнародні експерти, керівництво Державної авіаційної служби України, представники асоціацій, аеропортів та авіаперевізників.

Організатором семінару виступає Національний авіаційний університет.

Подробиці про захід за посиланням.

13 травня 2016 року  відбудеться Конференція з аграрного права. Олексій Гончарук, Голова Офісу ефективного регулювання (BRDO) братиме участь у заході та виступатиме у 4-й сесії «Взаємодія з органами державної влади». Тематика його виступу– “Дерегуляція як вона є”.

Вищезгадану тематичну сесію модеруватиме керівник напрямку “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький.

Конференція з аграрного права – це спеціалізований захід, який охопить весь спектр роботи аграрних компаній в Україні, правові основи виходу на закордонні ринки та діяльність профільних державних органів у цій галузі.

Подробиці про захід за посиланням.

Навіщо потрібна довірча власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань

кредит

Якби люди не довіряли один одному, їм довелося б жити по кишені

Герберт Прокноу

Одним з основоположних елементів ринкової економіки та правової системи є ще давньоримський принцип Pacta sunt servanda (договори повинні виконуватись).

Однак в українських реаліях дефіцит ділової культури, специфічний досвід первинного накопичення капіталу та серія девальвацій допомогли вітчизняній бізнес-спільноті сформулювати свою максиму: “Борги віддають лише боягузи”.

Як наслідок ми отримали перевантаженість та неефективність державної виконавчої служби і широке застосування неофіційних засобів стягнення боргів на межі, а подекуди і поза межею законності.

При цьому законодавство, що регулює найбільш поширений засіб забезпечення виконання зобов’язань, – заставу – на практиці показало приголомшливу неефективність.

Для тих, хто хоче отримати загальне уявлення, яким чином заставодержателі залишаються “з носом”, рекомендується ознайомитись із відхиленим ВРУ законопроектом №2286а, що був безуспішною спробою “залатати” деякі прогалини законодавства про заставу.

Чи є варіанти вирішення проблеми невиконання зобов’язань? Здається, що так.

Допомогти, напевно, змогло б запровадження приватних виконавців як альтернативи та конкурента неповороткої державної виконавчої служби, реформа законодавства у сфері банкрутства та врегулювання процедури реструктуризації.

Однак предметом цієї статті буде ще один засіб – запровадження довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань, альтернативного заставі.

Мова йде про механізм, відомий на Заході під назвою fiduciary transfer of title. За ним, боржник для забезпечення виконання своїх зобов’язань передає кредиторові у власністьякесь своє майно, за аналогією з тим, як майно передають кредиторові у заставу.

Передане майно кредитор може продати лише у випадку, якщо боржник не виконає своїх зобов’язань, причому надлишок з виручених коштів має бути повернений боржникові.

На перший погляд, описаний механізм надзвичайно нагадує заставу. Єдиним винятком є те, що право власності на об’єкт належить кредиторові.

Ця відмінність і є головною перевагою інституту довірчої власності перед заставою – кредиторові, як правило, не потрібно буде звертатися до суду чи до виконавчої служби з метою звернення стягнення на майно, передане у довірчу власність. Він це зможе зробити самостійно та від свого імені.

При цьому боржник буде позбавлений можливості застосувати більшість існуючих механізмів, які б заблокували звернення стягнення, оскільки він не матиме права власності на таке майно.

Однак, має цей механізм забезпечення і свої недоліки. Головний з них – якраз наявність у кредитора права власності. Адже психологічно боржникові буде досить важко погодитись віддати своє майно.

Тим паче, що фінансове становище кредитора або ж його репутація можуть бути не надто привабливими. Та й баланс інтересів у цих відносинах явно нерівномірний – кредитор має істотні переваги та потенційну можливість зловживати своїми правами.

Саме тому регулювання статусу довірчого власника має бути надзвичайно обережним, а застосування довірчої власності на практиці природно буде обмежуватися випадками, коли у боржника немає іншої можливості одержати кредит.

Напевно, більшість юристів, які читають цей текст, ще з самого початку зрозуміли: довірча власність як спосіб забезпечення є продуктом англо-саксонської системи права. Тому у багатьох виникли сумніви у можливості її імплементації в українське законодавство.

Із такими сумнівами можна погодитись, але оптимізму додає той факт, що країни ЄС з континентальною системою права досить легко змогли інтегрувати transfer of title у своє законодавство.

Більше того, відповідно до Директиви 2002/47/EC, можливість передання майна у довірчу власність як спосіб забезпечення повинна бути впроваджена кожною державою – членом ЄС. Ще більш цікавим є той факт, що Україна теж зобов’язалася виконати згадану вище Директиву, відповідно до умов Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Чи буде імплементація інституту довірчої власності в Україні легкою? З впевненістю можна стверджувати, що ні. Запровадження нового способу забезпечення вимагатиме внесення змін у податкове законодавство, норми бухобліку та банківського резервування.

З чистого аркуша доведеться також формувати і судову практику. Чи варта справа таких зусиль? Видається, що так. Але умовою цього має бути ефективна та обережна робота парламенту – надто цікавий та серйозний інструмент буде запущено у обіг.

Оригінал публікації: “Економічна правда

У першому кварталі 2016 року вітчизняний ринок авіаперевезень продовжив зростання. Так, українські авіакомпанії збільшили перевезення громадян на 11%, а аеропорти обслугували на 9% більше пасажирів у порівнянні з першим кварталом минулого року.

“Обсяги перевезень українських авіакомпаній після падіння на 30% протягом 2014 – початку 2015 року зростають третій квартал поспіль. Зараз вже можна говорити, що “дно” на ринку авіаперевезень пройдено”, – прокоментував Сергій Хижняк, експерт напрямку “Транспорт” Офісу ефективного регулювання (BRDO).

За його словами, основним фактором росту є реалізація концепції міжнародного хабу в аеропорту “Бориспіль”. Завдяки кооперації цього аеропорту з авіакомпанією “Міжнародні авіалінії України” зараз до 30% їх пасажирів – це іноземці, які роблять пересадку з одного міжнародного рейсу на інший.

Разом з тим, на ринку мають місце структурні зміни. За результатами минулого року, найбільша українська авіакомпанія – «Міжнародні авіалінії України» – збільшила пасажиропотік на 26%, а її частка у структурі пасажиропотоку зросла до 77% (у 2013 році частка складала 57% ). І це в той час, коли низка інших українських авіакомпаній припинила польоти або суттєво зменшила кількість рейсів.

Частка основної повітряної гавані України – міжнародного аеропорту «Бориспіль» – збільшилась до 68% у порівнянні з 52% у 2013 році. У регіональних аеропортах кількість обслугованих пасажирів переважно зменшилася.

“Попри це, говорити про кардинальні позитивні зміни на ринку авіаперевезень зарано. Сьогодні для більшості українських громадян авіаційний транспорт залишається недоступним”, – зауважив експерт. За його словами зростання пасажиропотоку відбуватиметься разом із виходом економіки з кризи та відновленням платоспроможного попиту населення.

Найвірогідніше, це станеться у перспективі 4-5 років, а наразі зменшення доходів українців та песимістичні очікування стримуватимуть розвиток перевезень авіаційним транспортом.