29 лютого Офіс ефективного регулювання BRDO презентував до обговорення законопроект, який передбачає чіткий механізм захисту прав власників об’єктів нерухомості, що будуть збудовані в майбутньому, від подвійного перепродажу та незаконної зміни їхніх технічних характеристик.
«На сьогодні немає жодного механізму, який міг би захисти інвесторів. Тому ми вважаємо, що прийняття законопроекту, який би регулював можливість реєстрації права власності на об’єкти, які будуть побудовані у майбутньому, є дуже актуальним», – зазначила Олена Шуляк, керівник напрямку «Будівництво» BRDO.
За словами юриста київського офісу компанії Dentons Анжеліки Лівіцької, кожна п’ята угода щодо купівлі об’єктів, що будуть збудовані, має шанс стати ризиковою.
Саме тому законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому” передбачає реєстрацію права власності на об’єкти, що лише будуть збудовані. Така реєстрація здійснюватиметься у три етапи:
І етап – реєстрація за замовником будівництва права власності на кожен об’єкт (квартиру), що буде збудований у майбутньому;
ІІ етап – після придбання об’єкту право власності перереєстровується на інвестора;
ІІІ етап – після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію відбувається зміна титулу “право власності на об’єкт нерухомого майна, що буде збудований у майбутньому” на титул “право власності на об’єкт нерухомого майна”.
Окрім цього пропонується законодавчо закріпити за забудовником обов’язок створити веб-сайт об’єкту будівництва. На ньому має оприлюднюватись інформація про технічні характеристики об’єкту, затверджена проектна документація на будівництво, хід будівництва, форум інвесторів, тощо. Адреса цього сайту має вказуватись у рекламі продажу житла.
Також законопроектом пропонується зменшити державне мито за нотаріальне посвідчення договорів відчуження забудовниками новозбудованого нерухомого майна. На сьогоднішній день, розмір такого мита складає 1% від суми договору. Пропонується зменшити його до 170 гривень.
Марія Грабовська, експерт BRDO, звернула увагу на те, що концепція запропонованих змін має забезпечити максимальну ефективність усіх наявних інструментів інвестування у будівництво та ліквідувати зайві обмеження.
«Наша ідея полягає у тому, щоб бізнес мав право самостійно обирати фінансові механізми інвестування у будівництво. Для цього ми пропонуємо прописати відповідні зміни у законодавстві та скасувати частину третю статті 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, що обмежує способи інвестування. Однак державна реєстрація прав власності має відбуватися незалежно від обраного механізму інвестування у будівництво», – підкреслила Марія Грабовська.
У роботі круглого столу взяли участь представники Департаменту цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин Міністерства юстиції України, Конфедерації будівельників України, Будівельної палати України, Ukrainian Building Community, ведучих юридичних компаній України та представників бізнесу у сфері реалізації проектів з нерухомості.
Під час круглого столу експерти обговорили терміни, які слід використовувати у законі (майнові права чи права власності). А також щодо реєстрації поштової адреси. Зокрема, пропонувалось ідентифікувати об’єкти, що будуються, не за адресою, а за номерами у кадастрі. Додаткової уваги потребує вивчення питання оподаткування та процесу технічної реалізації реєстрації прав.
BRDO закликав фахівців галузі надавати свої пропозиції для вдосконалення законопроекту. Усі пропозиції та зауваження, що надходитимуть на адресу Офісу ефективного регулювання BRDO будуть враховані при створенні найбільш ефективного механізму державної реєстрації прав власності на такі об’єкти.
23 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект, що скасовує 18 документів дозвільного характеру та ліцензії на провадження туроператорської діяльності, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі спільно з експертами Офісу ефективного регулювання BRDO.
Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру, у тому числі шляхом поширення застосування декларативного (реєстраційного, заявницького) принципу» зареєстрований під №4131.
Прийняття законопроекту, на думку експертів BRDO, полегшить роботу підприємцям та зекономить понад 200 мільйонів гривень, які щорічно бізнес витрачає на офіційні та неофіційні платежі за отримання різноманітних дозволів.
У документі пропонується скасувати дозволи, необхідність отримання яких не обґрунтована турботою про здоров’я людей, охороною навколишнього середовища, чи іншими критично важливими інтересами держави. При цьому лише частина із згаданих дозволів скасовуються. У іншій частині випадків (10 документів) відбудеться заміна дозвільної процедури на декларацію. За допомогою декларації держава отримає необхідну інформацію і зможе здійснювати поточний контроль за господарською діяльністю без створення бюрократичних бар’єрів для початку такої діяльності.
Серед дозволів, що скасовуються: ліцензія на провадження туроператорської діяльності, свідоцтво про встановлення категорії готелів, карантинний дозвіл (на імпорт та транзит) тощо.
На декларації переводяться такі дозволи як: сертифікат оціночної діяльності, погодження відчуження або передачі пам’яток національного значення їхнім власникам у володіння, користування або управління, дозвіл на зайняття народною медициною, дозвіл на утримання диких тварин тощо.
29 лютого о 10.30 відбудеться круглий стіл, який організовує Офіс ефективного регулювання BRDO. Пропонуємо до обговорення тему – «Законодавче врегулювання питання щодо реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому».
Інвестори на ринку нерухомості в українських реаліях є незахищеним. Доповнення до закону «Про інвестиційну діяльність», прийняті десять років тому, замість того, щоб відстоювати їх права, лише призвели до подорожчання вартості житла.
Одним із найбільших ризиків для інвесторів залишаються недобросовісні забудовники, які можуть подвійно перепродати об’єкти нерухомості, поки вони ще будуються. При цьому, жоден із існуючих в Україні способів інвестування у будівництво житлових об’єктів не може повністю захистити інвесторів.
Вирішити цю проблему могла б реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані. Саме тому Офіс ефективного регулювання BRDO взяв участь у розробці відповідного законопроекту.
Його положення експерти пропонують обговорити та допрацювати під час круглого столу.
Зокрема, відповісти на такі питання:
– Механізм реєстрації прав власності на об’єкт нерухомого майна, що буде збудований у майбутньому.
– Узгодження механізму з різними видами інвестування (купівля-продаж майнових прав, інвестування через ФФБ, облігації).
– Вплив впровадження механізму реєстрації на оподаткування забудовників.
Модератор круглого столу – Олена Шуляк, керівник напрямку «Будівництво» BRDO.
Спікери заходу:
– Таїсія Барингольц, експерт BRDО;
– Марія Грабовська, експерт BRDO;
– Анатолій Лещенко, Начальник управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації Департаменту цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин Міністерства юстиції України;
– Сергій Овчинніков, партнер UTКEF, учасник спільноти UBC;
– Віталій Грусевич, виконавчий директор Конфедерації будівельників України;
– Владислав Кисіль, заступник голови Громадської ради при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунальногогосподарства України, партнер ЮК “КПД Консалтинг”;
– Андрій Свінцицький, керуючий партнер адвокатського об’єднання “Лєтрадо”;
– Анжеліка Лівіцька, юрист київського офісу Dentons.
Слудкуйте за подією на Фейсбук та реєструйтеся на захід.
Близько 25% регуляторних актів в Україні є незаконними. Про це під час презентації перших результатів Rolling Review громадськості повідомив Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання BRDO.
У січні 2016 року експерти Офісу розпочали системний перегляд регуляторного законодавства за спеціальною методикою Rolling Review, що передбачає аналіз діючих регуляторних актів за чіткими критеріями, що не мають подвійного тлумачення: законність, доцільність, корупційні ризики, зручність для бізнесу, вартість регулювання та його ефективність.
За словами Олексія Гончарука, за перший місяць роботи за критерієм законності було проаналізовано 117 регуляторних актів. Серед них експерти BRDO виявили 33 незаконних документи.
«За нашими попередніми оцінками приблизно чверть регуляторних документів, які існують в Україні, прийняті на основі волюнтариських рішень чиновників і не вписуються у законодавчу модель», – наголосив Олексій Гончарук. Всі дані проведеного дослідження будуть передані Державній регуляторній службі для відповідного реагування.
Другим важливим висновком експертів BRDO є те, що лише у 7-8% випадків можливо порахувати результативність регуляторного акту.
«Проблема полягає у тому, що у більшості випадків не можливо не лише оцінити ефективність регулювання, а й навіть достовірно встановити яку мету переслідував регулятор запроваждував правила чи обмеження для бізнесу. 7-8% це діагноз, який потрібно усвідомити і враховувати при призначенні лікування», – зазначив Гончарук.
За його словами, Офіс ефективного регулювання BRDO тісно співпрацює з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Державною регуляторною службою України, а здійснений Офісом аналіз буде врахований у роботі регуляторів.
Оскільки будь-хто може проаналізувати регуляторні акти паралельно з експертами BRDO на офіційному сайті, Олексій Гончарук закликав громадськість і бізнес долучатись до процесу очищення законодавства та провести перегляд важливих для себе актів за методикою Rolling Review.
Окрім згаданих критеріїв, ще одним додатковим фільтром для документів буде їхня відповідність угоді про зону вільної торгівлі DCFTA. Це потрібно для того, щоб захистити документи, які приймалися задля виконання актуальних міжнародних обов’язків України.
За рік Офіс має зробити первинний аналіз регуляторних актів в 5-ти секторах (сільське господарство, будівництво, енергетика, транспорт та інфраструктура, контроль та нагляд). Пріоритетність їх перегляду визначається за участі представників бізнесу. За підсумками аналізу частина регуляторних актів пропонується до видалення або вдосконалення.
Нагадаємо, регуляторне поле переглядали за певними критеріями у таких країнах: В’єтнам, Мексика, Кенія, Молдова, Боснія, Сербія, Хорватія, Чорногорія. За результатами перегляду у цих країнах – від 7 до 77% регуляторних актів було спрощено, від 8,8 до 68% – скасовано. При цьому економічний ефект в середньому склав до 1,4 мільярдів доларів економії на рік.
Експерти BRDO очікують, що ефект від такої реформи в Україні буде подібний до міжнародної практики.
Законопроект Державної фіскальної служби України щодо регулювання виробництва та обігу спирту, алкоголю та тютюнових виробів запроваджує додаткове адміністративне та фінансове навантаження на бізнес. Таку думку озвучили експерти Офісу ефективного регулювання BRDO під час наради з представниками бізнесу і громадськості 16 лютого.
ДФС розробила проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та позиціонує його як такий, що має вдосконалити порядок ліцензування (запровадження електронного ліцензування) та спростити адміністрування процедур для бізнесу і влади, закласти підґрунтя для справедливої конкуренції між суб’єктами господарювання у цій сфері, адаптувати українське законодавство до норм ЄС, сприяти інвестиційній привабливості країни та підвищенню її позиції у рейтингу Світового банку.
Втім, як звернули увагу експерти BRDO, цей законопроект не вирішує у повній мірі згадані проблеми, і навіть запроваджує додаткове адміністративне та фінансове навантаження.
За словами Анни Палазової, експерта Офісу, це, зокрема, стосується пропонованих змін щодо річної плати за ліцензію на виробництво. Адже на сьогодні річна плата на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового для суб’єктів господарювання первинного виноробства становить 780 гривень.
Законопроектом пропонується, що річна плата за ліцензії на виробництво визначених категорій товарів становитиме – 780 гривень, а у разі здійснення оптової торгівлі цими товарами, експорту або імпорту продукції – 500 000 гривень.
«Таким чином, законопроектом пропонується суб’єктам малого і середнього бізнесу (наприклад, виробникам первинного виноробства, пива тощо) додатково сплачувати 500 000 грн у разі здійснення ними оптової торгівлі, експорту або імпорту. При цьому фінансово-економічне обґрунтування запровадження даної оплати відсутнє», – зазначила Анна Палазова.
Крім того, розробник законопроекту, за її словами, не врахував загальну позицію Уряду щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Адже у Верховній Раді від 11.08.2015 вже зареєстрований урядовий законопроект №2498а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності». У ньому пропонується скасувати ліцензування експорту, імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та фінансових санкцій за неподання суб’єктами звітів у цій сфері, як такі, що надміру обмежують торгівлю.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO разом з Будівельною палатою України та Ukrainian Building Community узгодили спільні позиції стосовно законопроектів, які будуть розглядатися в середу, 17 лютого, у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства в рамках Дня дерегуляції у будівництві.
Представники BRDO, виконавчий директор будівельної палати Руслан Ковтун та виконавчий директор UBC Тетяна Шульга наголосили на необхідності прийняття законопроектів, які стосуються галузі: зокрема, скасування пайового внеску та вдосконалення процедури державного регулювання.
На думку експертів, це підвищить позиції України у рейтингу світового банку – Doing Business, що сприятиме зростанню інвестиційної привабливості будівельної галузі.
16 лютого о 18.30 відбудеться презентація результатів січневого перегляду регуляторного законодавства “Від занепаду до інвестицій: ключові показники ефективності регуляторного законодавства”, проведеного Офісом ефективного регулювання BRDO за методикою Rolling Review.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO розробили методику, яка дозволяє проаналізувати будь-який регуляторних акт за низкою критеріїв, що не допускають подвійного тлумачення.
Пропонуємо спільне планування подальших кроків задля швидкої й ефективної реалізації ініціативи щодо очищення законодавства за методикою Rolling Review.
Захід відбудеться у KMBS за адресою: вул. Волоська 8/5, кімната Malevich room.
Тож просимо реєструватись за посиланням: https://brdo.com.ua/wpgforms/rolling-review-jan/
*реєстрація обов’язкова
Сьогодні в Україні для накладення арешту на кошти боржника чи відповідача юридичній чи фізичній особі потрібно самій бути комунікаційним ланцюгом між судом, державним виконавцем та банківською установою.
Автоматизація цього процесу дозволить спростити процедуру та покращити бізнес-клімат.
Питання вчасного накладання арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках, є одним з індикаторів, які свідчить, наскільки судочинство ефективне та наскільки воно відповідає чинному рівню автоматизації банківської системи.
14 січня 2016 року президент вніс до Верховної Ради проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві”.
Він пропонує внести зміни до Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів та законів “Про виконавче провадження” та “Про банки та банківську діяльність”.
Законопроект запроваджує можливість автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках. Для цього створюється система автоматизованого арешту коштів, яка повинна забезпечити обробку та обмін інформацією між суддями, державними виконавцями та банками щодо накладання та зняття арешту з коштів.
Користувачами системи будуть судді та державні виконавці. Важливо, що у її роботу не зможуть втручатися працівники банку. У разі прийняття законопроекту регулятору слід вибудувати чітку взаємодію між системою та банками, щоб забезпечити якісну обробку інформації та завадити втручанню у роботу системи.
Цей порядок, відповідно до законопроекту, затверджуватимуть Мін’юст та Державна судова адміністрація за погодженням з Радою суддів України.
За законопроектом інформацію про накладання арешту на підставі ухвали про забезпечення позову може вносити лише суддя, який постановив ухвалу або головував на засіданні у разі колегіального розгляду справи.
При цьому вносити інформацію до автоматизованої системи арешту коштів суддям слід одразу після прийняття відповідної ухвали.
Зокрема, до системи вноситиметься інформація про особу, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, суму грошових коштів, на яку накладено арешт, копія ухвали про забезпечення позову в електронному вигляді.
Розпорядником системи стане Державна судова адміністрація. Вона визначатиме адміністратора – державне унітарне підприємство, яке входить до її сфери управління.
Користувачами системи будуть і держвиконавці, які вноситимуть постанови про арешт коштів боржника. Виконуватися ця постанова буде з моменту її внесення.
Така серйозна новела потребує змін і до інших релевантних законів, зокрема до положень, що стосуються банківської таємниці.
Тому проект зобов’язує банки розкривати інформацію суддям на підставі ухвали про забезпечення позову та про заміну одного способу забезпечення позову іншим, держвиконавцям на підставі постанови про арешт коштів боржника, що надійшла в електронному вигляді через систему автоматизованого арешту коштів.
Закон про запровадження системи автоматизованого арешту коштів повинен набрати чинності 1 січня 2018 року.
Якщо законопроект буде прийнятий найближчим часом, Кабмін, Державна судова адміністрація та Нацбанк матимуть майже два роки для створення системи автоматизованого арешту коштів та налагодження порядку взаємодії між її учасниками та користувачами. Це цілком виправданий строк.
Очікуваний позитивний ефект від запровадження системи важко переоцінити.
Громадяни та бізнес постійно стикаються з проблемою стягнення коштів на підставі судових рішень. Існує безліч прикладів, коли відповідачі після винесеної ухвали про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти встигають зняти або перевести їх на інші рахунки, що значно погіршує бізнес-клімат.
Отже, цілком логічними є сподівання, що система автоматичного арешту коштів покращить позиції України в рейтингу Doing Business.
Однак крім прийняття цього законопроекту, необхідно впровадити систему автоматизованого арешту коштів у кримінальному судочинстві.
Питання вчасного накладання арешту на рахунки підозрюваних не менш актуальне. Зважаючи на велику кількість кримінальних проваджень та підзвітність банківських відділень центральним управлінням банків слідчому для накладання арешту після отримання відповідної ухвали суду потрібно кілька тижнів.
Джерело: “Економічна правда”
BRDO пропонує спростити процедуру викупу земельної ділянки або отримання її в оренду та зменшити терміни оформлення. На цьому наголосила Олена Шуляк, керівник напряму «Будівництво» BRDO під час бізнес-сніданку Ukrainian Building Community«Земля та воля: актуальні питання».
За її словами, опитування бізнесу показало, що земельні питання є одними з найбільш нагальних. Оскільки зараз порядок купівлі або отримання земельної ділянки з комунальної власності є досить непрозорим, вартісним та бюрократичним.
Ця процедура, за оцінками експертів BRDO, займає близько 9 місяців, а подеколи і 2-3 роки. За цей час підприємцям доводиться оформити близько 55 документів та зустрітись з посадовими особами та землевпорядником десь 17 разів.
Олена Шуляк вважає, що спрощення цієї процедури, відповідно до пропозицій офісу, дозволить скоротити час на оформлення до 2,5 місяців.
Для цього слід діяти у два етапи. Перший передбачає внесення точкових змін до земельного законодавства, які можна провести швидко, протягом одного-двох місяців і досить безболісно для всіх учасників процедури (як органів державної влади, так і представників бізнесу). А другий розробка і впровадження комплексних змін, на проведення яких потрібно не менше 1 року.
Експерти BRDO взяли участь у розробці законопроекту, який дозволяє скоротити процедуру отримання земельної ділянки із земель комунальної власності.
Зокрема, у законопроекті дозволяється безкоштовно та власноруч зробити копіювання з картографічного матеріалу, яке подається для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу землі.
Також пропонується зробити факультативною умовою дозвіл щодо відведення земельної ділянки. Суб’єкт господарської діяльності зможе, за бажанням, розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати його на затвердження
Окрім цього пропонується скасувати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки при його продажу, яка є суто зайвим дозвільним документом.
«Сподіваємося, що за наявності достатньої політичної волі в найближчому майбутньому вдасться викорінити бюрократію в земельній сфері», – зазначила Олена Шуляк.
12 лютого відбудеться бізнес-сніданок “Земля і воля: актуальні земельні питання”, участь у якому візьме керівник напряму “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO Олена Шуляк.
Під час бізнес-сніданку учасники обговорять:
• Процедуру землевідведення в світлі останніх законодавчих змін: зміни цільового призначення земельної ділянки, переуступки прав оренди та ін.;
• Результати дії норми про виділення ЗУ тільки при наявності ДПТ: статистика, проблеми;
• Містобудівну документацію: зонінг і ДПТ як умови для залучення інвестицій;
• Актуальність скорочення термінів оцінки землі в контексті проблематики механізмів врегулювання нормативної та реальної вартості землі;
• Актуальність скорочення розриву між нормативною і реальною вартістю землі;
• Підвищення нормативної оцінки землі. Як забудовникам витримати навантаження?
Організатори: галузеве співтовариство Ukrainian Building Community і MA Group
Спікери:
• Олексій Поліщук, директор Департаменту земельних ресурсів КМДА
• Олександр Харченко, заступник голови Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київради
• Олена Шуляк, генеральний директор Midland Development Ukraine, керівник напряму «Будівництво» Better Regulation Delivery Office
Модератор:
• Сергій Овчинников, партнер Ukraine Turnaround Real Estate Fund
До участі запрошуються представники Комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, експерти провідних будівельних, девелоперських компаній, представники ЗМІ.
Адреса: вул. Рогнідинська, 4 (ресторан «Корона»)
Реєстрація розпочинається о 10:30
Зустріч за посиланням.
На сьогодні одним з пріоритетів Офісу ефективного регулювання BRDO є перегляд регуляторного законодавства, зокрема інструментів регулювання. Про це керівник напряму «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький повідомив під час дискусійної панелі Liga:Hub «Законодавча платформа для агробізнесу – 2016».
За його словами, зараз відносини у аграрному секторі врегульовані 1396 актами. За січень-початок лютого BRDO переглянув 35 актів і виявив серед них чотири (накази та постанови) які не відповідають чинному законодавству за критеріями законності та актуальності.
«Це лише перший приклад того, наскільки законодавство агросектору потребує перегляду. На сьогоднішній день у галузі налічується щонайменше 100 регуляторних інструментів, і близько 25% з них потребують термінового перегляду. Ми завжди відкриті пропозиціям від бізнесу, готові їх опрацювати, доносити позицію до профільних міністерств та відомств, а також допомагати в розробці відповідних законодавчих актів», – зазначив Заблоцький.
Водночас основною причиною системних проблем у країні, у тому числі й у галузі сільського господарства, є недовіра між бізнесом і державою, вважає Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Через це ми маємо високу вартість кредитних ресурсів. Тому що інвестор не готовий інвестувати у державі, де податки змінюються з сьогодні на завтра. Так само неможливо інвестувати у сільське господарство серйозні гроші, якщо ти не розумієш режиму власності на землю у цій країні. Для вирішення усіх цих проблемі потрібен діалог між державою та бізнесом», – зазначив він.
Саме тому Офіс зараз працює над спрощенням правил ведення бізнесу, зокрема й у сільському господарстві, яке є одним з пріоритетних напрямів BRDO. І бізнес може впливати на цей процес:
«Консолідована зорганізована бізнес-спільнота реально може впливати на ті правила, які держава пише сьогодні. Паркан недовіри треба ламати», – додав Гончарук.
11 лютого Олександр Кава, керівник напряму «Транспорт» Офісу ефективного регулювання BRDO, візьме участь у громадських консультаціях «Залізничні тарифи: у пошуках балансу інтересів».
Захід триватиме з 11.00 до 13.00 у Клубі КМУ за адресою: вул. Інститутська, 7, повідомляє організатор заходу – Державна регуляторна служба.
Участь у заході також візьмуть: Голова ДРС Ксенія Ляпіна, всеукраїнські галузеві об’єднання та учасники ринку вантажних залізничних перевезень, представники міністерств та ЦОВВ, народні депутати України, ЗМІ.
Учасники обговорять ситуацію на ринку вантажних залізничних перевезень та можливі ризики для вітчизняних промислових підприємств у зв’язку з намірами підвищити тарифи. Представники неурядових аналітичних організацій презентуватимуть аналітичні дослідження та розрахунки.
Під час громадських консультацій учасники мають напрацювати першочергові кроки для уряду, щоб попередити негативні наслідків підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення.
В Україні один з найгірших у Європі показників забезпеченості громадян житлом. В той же час перешкоди, поставлені під час інвестування у будівництво, здатні погасити запал навіть найбільш зацікавлених інвесторів. Що варто змінити в будівельному законодавстві, щоб у нього пішли гроші?
Згідно з офіційними даними держстатистики, загальний обсяг виконаних будівельних робіт в Україні за січень-листопад 2015 року склав майже 47 млрд грн, з яких 12 млрд припадає на житлові будівлі.
Лише за дев’ять місяців минулого року в експлуатацію було прийнято більш як 6 095,5 тис. квадратних метрів житла (96,9% від аналогічного періоду попереднього року), не враховуючи показники АР Крим та зони проведення АТО.
Водночас увагу привертає той факт, що за цей час 69,3% від загального обсягу капітальних інвестицій в будівництво житла склали кошти підприємств та організацій, тоді як 10,9% були проінвестовані населенням.
Відтак більше 80% усіх капітальних інвестицій становлять кошти фізичних та юридичних осіб.
При цьому, на превеликий жаль, в структурі загального обсягу капітальних інвестицій лише 1% припадає на кошти з державного бюджету, 3,4% — кошти місцевих бюджетів та 3,9% — кошти іноземних інвесторів. Банківські кредити та інші позики дозволили профінансувати тільки 8,8% усіх капітальних інвестицій.
Наведена статистика показує, що попри вкрай несприятливі економічні умови, будівнича галузь в Україні утримується на плаву, однак переважно завдяки підприємствам та населенню, які самотужки фінансують будівництво на 80%.
Низький показник іноземних інвестицій (3,9%), що є втричі меншим від інвестованих лише в об’єкти житлового будівництва коштів населенням (10,9%), яскраво засвідчує інвестиційну непривабливість галузі.
Разом з тим забезпеченість громадян житлом в Україні є однією з найгірших в Європі. Якщо в Естонії на одну особу припадає 29 метрів квадратних житлової площі, в сусідній Угорщині — 31, Австрії — 43, а в Данії — 51 м2, то в нас цей показник становить лише 23 м2 на особу. У 2014 році загальна площа житлового фонду країни досягла найнижчого за останні півдесятиліття значення, опустившись до 966,1 тис. м2. І це при тому, що станом на 25 серпня 2015 року на обліку органів соціального захисту населення перебувало 1 449 245 переселенців з Донбасу та Криму.
Ситуацію погіршує те, що в цих умовах кількість об’єктів незавершеного будівництва з кожним роком продовжує збільшуватися.
На сьогодні таких об’єктів загалом налічується 14915, з них 3823 — житлові будинки. І якщо будівництво 44,1% цих споруд продовжується, то 54,4% тимчасово припинено, ще 1,5% законсервовано.
Виходячи зі сказаного, нині виникла гостра необхідність якнайшвидшого створення умов для залучення інвестицій у сектор будівництва. Без забезпечення належної підтримки внутрішнього інвестора вирішити це завдання неможливо. Тому першим і головним кроком на цьому шляху має стати впровадження ефективного регулювання інвестиційної діяльності з боку держави, що має розв’язати проблему залучення коштів у будівництво.
На даний момент існуючі правила гри, встановлені державою, не сприяють досягненню вказаної мети. Зокрема, інвестування у житлове будівництво сьогодні обмежене частиною 3 статті 4 ЗУ ‘Про інвестиційну діяльність’. Дана стаття вимагає, щоб недержавне інвестування та фінансування будівництва здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, шляхом випуску цільових облігацій та іншими способами, які визначені виключно законами. А оскільки державні інвестиції у будівництво, як свідчить статистика, складають всього 1% від загального обсягу, ця норма фактично стосується всіх інвестиційних проектів у сфері житлобудування.
Зазначене регуляторне обмеження декларативно покликане захистити права інвесторів від недобросовісних забудовників, однак на практиці тільки встановлює обмеження для всіх учасників ринку ще до початку самого будівництва.
Показовим є те, що дана норма була введена у 2005 році без проведення належного аналізу регуляторного впливу та з доволі неоднозначних мотивів. У пояснювальній записці до проекту вказаного закону його ухвалення мотивувалося необхідністю доопрацювання нормативно-правової бази з питань розвитку іпотечних відносин, але жодних аргументів з приводу доцільності встановлення обмежень на наводилось. Зрештою, обмеження інвестування у своєму Висновку не підтримало Головне науково-експертне управління при розгляді законопроекту Верховною Радою України, що не завадило народним депутатам прийняти документ без урахування позиції експертів.
Якщо перша редакція обмежень була жорсткою і встановлювала виключний перелік способів інвестування, то згодом до статті внесли зміни, які уможливлювали надання дозволу залучати кошти інвесторів у способи, що прямо передбачені законом. Однак ці зміни через нечітке формулювання положень частини 3-ї статті 4 закону залишили сумнівною законність використання інших способів інвестування у житлове будівництво, які не підпадають під визначений перелік, тобто здійснюються не через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування або шляхом випуску цільових облігацій.
Таким чином, інвестор перед початком будівництва повинен обрати схему інвестування, аби отримати можливість залучати кошти в процесі будівництва до введення об”єкта в експлуатацію. Початкова стадія будівництва включає отримання всіх дозвільних документів, вирішення земельних питань, розробку проекту і виконання підготовчих робіт, що найчастіше оплачується з кишень самих інвесторів.
Тому вкрай важливо, щоб вимоги до інвестування у житлове будівництво були максимально прозорими, а встановлені обмеження — адекватними та виправданими. Оскільки єдиної точки зору щодо законності використання інших способів інвестування немає, інвестор вимушений обрати один із вказаних вище фінансових механізмів.
На цій стадії держава мала б подбати про дієвий захист прав інвесторів, насамперед, запропонувавши адекватні схеми інвестування, аби стимулювати внесення коштів у будівельні проекти. Однак жоден з передбачених чинним законодавством способів інвестування не гарантує інвесторам їх права, натомість створює додаткові перешкоди.
Залучення коштів за допомогою створення фонду фінансування будівництва є одним із найпоширеніших способів інвестування в будівництво. Але даний інструмент не може захистити вкладників від багаторазових продаж одних і тих самих об”єктів, прострочення термінів будівництва та, врешті-решт, від банкрутства компаній. Водночас використання ФФБ є недешевим задоволенням, тому автоматично призводить до подорожчання квадратних метрів для покупців житла.
Більш надійним є інвестування за допомогою цільових облігацій, щоправда, і значно дорожчим. Тож у випадку, якщо замовник проекту будівництва є представником великого бізнесу та має достатньо ресурсів, використання фінансових інститутів спричиняє подорожчання будівельної продукції, але, по суті, не є бар”єром для виходу на ринок. При цьому дрібні забудовники та інвестори, які тільки виходять на ринок, обмежені вимогами до інвестування та змушені використовувати сумнівні способи фінансування будівництва.
Всі структури, передбачені регуляторним законодавством, фактично є лише фінансовими посередниками між забудовником та інвестором, а не серйозними контролерами, які пильно слідкують за кожним кроком будівництва. Тому в разі виникнення у забудовника проблем, інвестору складно повернути свої кошти, адже він платить одному суб’єкту, а будує зовсім інший.
Загалом в рамках створення привабливих умов для залучення інвестицій наявність зазначеного обмеження не є виправданим. Необґрунтована регуляція не зменшила кількість об”єктів незавершеного будівництва, натомість їх кількість лише зростає, оскільки впровадження фінансових інститутів не є запобіжником для найбільш поширених у будівничій галузі проблем.
Запропоновані фінансові інструменти не можуть забезпечити прозоре інвестування та роблять ринок житлового будівництва непривабливим та незрозумілим як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів.
Для уникнення подальшої рецесії галузі держава має поліпшити умови інвестування в будівництво, насамперед, скасувавши обмеження, встановлене ч. 3 ст. 4 ЗУ “Про інвестиційну діяльність”, що дозволить відкрити житловий ринок для нових потенційних інвесторів.
При цьому мова йде не просто про відміну регулюючих норм, а про паралельне впровадження більш дієвих гарантій для інвесторів. Замість створення штучних бар’єрів входу на ринок держава повинна ввести систему контролю за забудовниками в частині відчуження об’єктів інвестування та контролю за цільовим використання залучених коштів. Дане питання може бути вирішено з допомогою запровадження прозорої процедури електронного формування реєстрів об’єктів інвестування та процедури відчуження майнових прав на них. Це дасть змогу реєструвати у відкритому та прозорому реєстрі майнові права покупця, що убезпечить його від кількаразових продаж одного і того ж об’єкта, тим самим значно спростивши механізм інвестування та мінімізувавши ризики для інвесторів.
Источник: © delo.ua
Офіс ефективного регулювання BRDO разом з Міністерством юстиції України розробляють механізм захисту прав інвесторів на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства у цьому напрямку експерти Офісу сьогодні обговорили під час робочої зустрічі з начальником управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації міністерства Анатолієм Лещенком.
За словами експерта сектора «Будівництво» BRDO Таїсії Барингольц, на сьогодні фізичні та юридичні особи, що інвестують у нерухомість, яка ще будується, є незахищеними, оскільки укладені у зв’язку з цим договори не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
«Одним із ризиків інвестування в об’єкт житлового будівництва є можливість його подвійного перепродажу недобросовісними забудовниками. При цьому, жоден із існуючих в Україні способів інвестування у будівництво житлових об’єктів не може повністю захистити інвесторів від зазначених ризиків», – зазначила Таїсія Барингольц.
Вирішити цю проблему можна за допомогою реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що будуть збудовані у майбутньому. Саме тому, щоб цей механізм мав реальну дію BRDO та Мін’юст працюють над розробкою відповідного законопроекту.
Під час зустрічі експерти Офісу разом з паном Лещенком обговорили основні положення проекту закону.
Зокрема, Олексій Гончарук, голова BRDO, запропонував закріпити на законодавчому рівні право сторін договору врегульовати відносини купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна, що буде збудований, на підставі модельного договору.
На зустрічі було погоджено й сам механізм реєстрації. Відповідно до нього, спершу права власності на кожен об’єкт, що буде збудований (наприклад, квартиру), реєструватимуться за забудовником. Після цього забудовник набуває права продавати нерухомість, яка будується. Права власності на проданий об’єкт будуть перереєстровуватися на інвесторів, а вже після введення об’єкта в експлуатацію – ці права автоматично закріплюватимуться за власниками.
Також експерти Офісу звернули увагу на доцільність закріпити у законопроекті обов’язок забудовника створити веб-сайт щодо об’єкту нерухомого майна, що буде збудований у майбутньому. На цьому ресурсі має розміщуватись інформація про об’єкт будівництва, затверджена проектна документація на будівництво, відомості про житло, яке вже продано та ще продається, а також форум інвесторів.
Офіс ефективного регулювання BRDO разом з Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» та EasyBusiness погодили основні механізми та принципи фінансової моделі отримання доступу до електромереж. Про це повідомив керівник напряму «Енергетика» BRDO Олексій Оржель.
«Ми погодили, що процедури та механізми фінансової моделі мають бути прозорими. Інформація щодо вартості підключення має бути доступна. Також заявник має чітко розуміти терміни та вартість приєднання до електромереж», – зазначив Олексій Оржель.
За його словами, фінансова модель має бути стійкою та стабільною, вона повинна передбачати покриття витрат на приєднання енергопередавальної компанії.
Ця модель буде включена у законопроект щодо спрощення процедур підключення до електромереж, над яким працював Офіс ефективного регулювання BRDO за участю експертів Програми USAID ЛЕВ у межах робочої групи Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Законопроект готовий до подання у парламент.
Нагадаємо, запровадження оптимізованої процедури стандартного приєднання до електромережі, на думку експертів BRDO, дозволить бізнесу зекономити понад 5 тисяч гривень на кожній процедурі приєднання. Для всієї країни ця сума склала б понад 285 мільйонів гривень.