Розпорядники фінансової звітності — Податкова служба, Держстат, Мін’юст — повинні виконати вимоги законодавства про доступ до публічної інформації й опублікувати ці дані за підтримки Мінцифри, яке відповідає за політику відкритих даних в Україні.
Зазвичай державні органи охочіше публікують інформацію, якщо вона прямо вказана в постанові уряду. Саме тому протягом декількох років Офіс ефективного регулювання BRDO адвокував внесення фінансової звітності до переліку наборів відкритих даних, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №835.
3 березня 2021 року уряд врешті-решт ухвалив зміни до постанови про відкриті дані. BRDO вітає це рішення, однак зазначає, що його необхідно оперативно реалізувати.
Чому це потрібно Україні?
За даними дослідження BRDO, до 5 мільйонів осіб щомісяця користуються сервісами на основі відкритих даних. Це такі відомі сервіси, як Saveecobot (екологія),Monitor.Estate (сфера будівництва),Easyway (рух транспорту) та інші. Ще більше людей зможуть отримувати корисну інформацію, якщо держава відкриє нові дані, а фінансова звітність — один з пріоритетних наборів для відкриття.
Парадокс полягає в тому, що Держстат не виконує норми законодавства про доступ до публічної інформації нібито через таємницю статистичної інформації, а Податкова служба посилається на нерозголошення інформації платника податків.
При цьому, дані, про які турбуються розпорядники, продаються на «чорному ринку». Їх дуже легко знайти на нелегальних сайтах в інтернеті — буквально на першій сторінці пошуку в Google. Ця корупційна схема зникне, як тільки дані опублікують.
За допомогою відкритих даних можна аналізувати потенційних контрагентів та уникати шахраїв. За даними компанії PWC, збитки через співпрацю з ненадійними контрагентами можуть становити до 60% від обороту компанії. Доступність цих даних дозволить підвищити прозорість підписання угод з контрагентами.