На засіданні у середу, 12 лютого, Кабінет Міністрів України ухвалив кілька змін у сферах сільського господарства та рибної промисловості, розроблених Офісом ефективного регулювання BRDO. Як ці зміни вплинуть на наше життя?
- Реєстри для впровадження ринку органічного виробництва
Вперше в Україні буде розроблено власний реєстр виробників органічної продукції, сертифікованої за українським стандартом. Раніше виробники або реєстрували такі товари за міжнародними стандартами, або такої стандартизації взагалі не мали, що ставило під ризик довіру споживачів до маркування “органіка”. Із появою відкритих реєстрів виробників органічної продукції інформація про виробників органіки, сертифікованих за національними стандартами, буде доступною онлайн. Виробник, який не зможе забезпечити відповідність виробництва своєї продукції правилам органічного стандарту, сертифікацію не отримає та буде вилучений з публічних реєстрів. Маркування з українським логотипом “органіка” тепер матимуть лише ті виробники, які сертифіковані за українським стандартом та є у відповідних реєстрах. “Органічна” продукція без такого сертифікування з полиць магазинів має вилучатися. Таким чином, кожен охочий зможе перевірити будь-яку продукцію, марковану як органічну, за спеціальним кодом у відкритому реєстрі, та переконатися, чи відповідає виробництво цієї продукції правилам органічного стандарту, чи таке маркування є недобросовісною рекламою.
- Удосконалена система дистанційного контролю рибальських суден
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO запропонували зобов’язати суб’єктів господарювання ставити на судна технічні засоби дистанційного контролю — GPS-датчики, які уможливлять моніторинг їхнього пересування водним простором. У першу чергу ця ініціатива захистить добросовісних рибалок, що страждають від недобросовісної конкуренції з боку бракон’єрів, які приховують обсяг виловленої риби завдяки відсутності контролю за переміщенням риболовних суден. Сигнали від датчиків відслідковуватимуть уповноважені органи, що помічатимуть можливі порушення, як, наприклад, незаконний вилов риби. Це — повноцінно європейська практика, відповідно до якої у тому числі передбачається відповідальність за відсутність технічного обладнання на суднах.
- Підвищення плати за спеціальне використання водних біоресурсів
Плата за спеціальне використання водних біоресурсів — нашого спільного блага, яким для отримання прибутку користується бізнес — не переглядалась протягом 10 років. Сьогодні за промисловий вилов однієї тонни барабулі, ринкова вартість якої у середньому складає 160 000 гривень, промисловець має сплатити до бюджету всього 116,72 гривень. Експерти Офісу ефективного регулювання запропонували уряду переглянути суму плати із урахуванням інфляції за 10 років — збільшити у 3,4 рази. Таким чином, вилов однієї тонни барабулі коштуватиме 396,85 гривень проти 160 000 гривень її ринкової вартості.
Разом із тим, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO вважають, що кошти, отримані за спеціальне використання водних біоресурсів, мають бути спрямовані на розвиток та відновлення рибної галузі, наприклад, зариблення, розвиток аквакультури тощо. Для цього необхідні законодавчі зміни.
Крім вищенаведених ініціатив, уряд схвалив підтримані експертами BRDO критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження метрологічними підприємствами та визначається періодичне здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).
Разом із тим, уряд поки що не ухвалив постанову про Стратегію розвитку рибної галузі в Україні — комплексного документу, який має сформувати державну політику в рибній галузі. Що ж пропонується в документі?
Попри наявність доступу до Чорного та Азовського морів, розгалуженої річкової та озерної системи, Україна імпортує до 70% усієї спожитої риби. За 10 років рівень вилову риби зменшився на 60%, а обсяг бракон’єрського вилову риби на 43% вищий за увесь законний. Ці показники — наслідок відсутності державної політики у сфері розвитку рибного господарства, що мала би передбачати фінансування відновлення біоресурсів, посилення покарання за їх незаконне використання, а також підвищення прозорості господарської діяльності у сфері. Саме ці завдання лягли в основу проекту стратегії розвитку рибної галузі, розробленої профільними державними органами — Держрибагентством, Мінекоенерго, за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Європейського Союзу через проект “Підтримка реалізації сільськогосподарської та харчової політики” (SAFPI). Протягом кількох місяців Офіс ефективного регулювання BRDO адвокатує впровадження Стратегії у Мінекоенерго, Мінекономіки та рекомендує її ухвалення уряду.
Серед запропонованих документом змін — боротьба з незаконним, непідзвітним та неконтрольованим рибальством, зокрема, через запровадження системи простежуваності походження водних біоресурсів. Це електронний сервіс, де реєструватимуться усі товарні операції з рибою — від постачальника до дистриб’ютора. Це спрятиме виведенню рибного промислу з тіні та посиленню відповідальності за незаконне використання водних біоресурсів, якщо, наприклад, було виявлено партію риби, інформація про реалізацію якої в електронному сервісі відсутня.
Також проект постанови містить норми щодо стимулювання в Україні аквакультури — штучного вирощування рибних культур. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН у країнах Європи обсяг аквакультури на 17% перевищує обсяг промислу — вилову в річках чи морі без попереднього вирощування культур. В Україні обсяг промислу втричі перевищує обсяг аквакультури.
Фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO переконані, що наступним кроком разом із впровадженням електронної системи необхідно запропонувати вищі штрафи за незаконний вилов риби, оскільки суми покарання не співрозмірні зі збитками, які наносять водним біоресурсам. Зокрема, за 2018 рік рибоохоронними органами було накладено штрафів на суму 5,8 млн гривень, з яких сплачено лише 2,3 млн гривень. Одночасно розмір нанесених браконьєрами державі збитків склав 27,9 млн гривень, з яких сплачено лише 1,7 мільйона гривень.
Команда Офісу ефективного регулювання BRDO закликає уряд ухвалити Стратегію розвитку рибної галузі, тим самим зробити вагомий крок у напрямку ефективного використання спільних природних ресурсів.