15 жовтня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організований низкою профільних асоціацій та громадських організацій, які об’єдналися та спільно виступають проти скасування спрощеної моделі оподаткування для інтернет-провайдерів ⎼ суб’єктів малого бізнесу України. Офіс ефективного регулювання на заході представляв виконавчий директор BRDO ⎼ Олексій Дорогань.
Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Це рішення суперечить нормам Податкового кодексу, Конституції України і офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК). У відповідь на це на початку жовтня бізнес-асоціації, громадські організації й аналітичні центри виступили зі спільним зверненням щодо недопущення протиправного скасування єдиного податку для представників малого бізнесу. Також відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів українців.
«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання.
Станом на початок цього року близько 2672 провайдерів послуг доступу до мережі Інтернет (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку). Близько 3 млн приватних абонентів, установ та організацій в Україні отримують послугу широкосмугового доступу до інтернету від постачальників, які працюють на єдиному податку. Малі інтернет-провайдери є ключовими у підтримці зв’язку прифронтових регіонів та на деокупованих територіях, а їхня стабільна робота ⎼ це безпека мільйонів українців.
«Питання скасування спрощеної системи оподаткування затягують. Понад півроку триває робота над пошуком ефективних рішень. Найгірше, що вже розпочався процес припинення діяльності близько пʼятисот малих інтернет-провайдерів на всій території України, і найбільш критично це для прифронтових регіонів. Втрата таких провайдерів може призвести до відсутності доступу до критичних комунікацій, послаблення стійкості мереж і зростання цін», ⎼ також додав Олексій Дорогань.
У круглому столі взяли участь представники Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Державної регуляторної служби, а також представники телеком-асоціацій, громадських організацій і бізнесу.
Сергій Штепа, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації відзначив кризову ситуацію з оподаткуванням та необгрунтованість додаткового податкового навантаження на малих інтернет-провайдерів. На його думку, це призведе до монополізації ринку та погіршення якості зв’язку особливо напередодні зимового періоду. Народний депутат наголосив, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт для вирішення проблеми із забороною єдиного податку для малих постачальників доступу до мережі Інтернет, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Міністерства цифрової трансформації.
Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі зазначив, що питання зміни оподаткування носить політичний характер. Він наголосив на важливості МСБ для української економіки, адже завдяки у першу чергу роботі малих провайдерів є зв’язок на прифронтових територіях. Однак за найостаннішими даними НКЕК уже 4871316 інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу протягом серпня-жовтня 2024 року подали заяви про припинення діяльності через скасування єдиного податку. На думку народного депутата, всі дії, які наразі реалізує ДПС, мають бути негайно припинені, інакше на цілому ринку залишитися менше десяти провайдерів.
Денис Поздняков, радник Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністра цифрової трансформації України також звернув увагу на нагальну потребу у відповідній законодавчій ініціативі для індустрії. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку, оскільки зловживання спрощеною системою оподаткування неприпустимі. За його словами, у Мінцифри готові розпочати роботу спільно з Мінфіном над законодавчою ініціативою, адже обидва державні органи виступають за прозорість і припинення зловживань спрощеною системою оподаткування на ринку телеком-послуг.
Надія Костриба, експертка Офісу ефективного регулювання представила спільні напрацювання BRDO з профільними асоціаціями щодо зміни законодавства у питанні заборони спрощеної системи оподаткування. Запропоновані зміни до закону «Про електронні комунікації» унеможливлюють те трактування, яке сьогодні використовується податковою для заборони спрощеної системи для інтернет-провайдерів. Ми пропонуємо:
- чітке визначення послуги технічного обслуговування, експлуатації мереж і її ознаки: що саме вважати цією послугою, а що ні. Ця пропозиція базується на наявній практиці, чинних підзаконних актах, що дозволить мати правову визначеність цього питання;
- визначити, у який спосіб відносити той чи інший вид діяльності до певного зазначеного в законі «Про електронні комунікації» виду послуг, оскільки саме цей закон запроваджує європейську класифікацію, що і є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Це необхідно, щоб унеможливити нещодавні трактування Державною податковою службою законодавства про електронні комунікації;
- розглянути можливість запровадити п’яту групу оподаткування саме для послуг доступу до мережі Інтернет, визначити 4% єдиного податку і 4% військового збору, встановивши критерії доходу для цієї групи у 2 млн євро. Такі зміни і збільшать податкові надходження, і допоможуть зберегти спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів.
Робота із напрацювання законодавчих пропозицій проводилася за сприяння Проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO. Презентацію можна переглянути за посиланням.