Позиція учасників будівельного ринку щодо реформи архбудконтролю: результати опитування

Протягом травня 2020 року команда сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO провела опитування щодо реформи державного архітектурно-будівельного контролю серед гравців будівельного ринку — міжнародних, національних та регіональних будівельних компаній, виконавців робіт (послуг) з проектування, експертизи, технічного нагляду, девелоперів та інших компаній. 

Шляхом анкетування експерти Офісу планували оцінити вплив ухвалених Кабінетом Міністрів України постанов № 218 та 219 від 13.03.2020 щодо ліквідації ДАБІ та створення трьох нових органів, проаналізувати позиції учасників ринку щодо роботи електронних сервісів у сфері будівництва, професійної атестації виконавців робіт (послуг), ринкового нагляду, а також досудового оскарження дій/бездіяльності суб’єктів надання адміністративних послуг у сфері будівництва та їх відповідальності.

Ми отримали 84 повністю заповнені анкети, а ще 193 респонденти відповідали вибірково на окремі питання. Кількість респондентів (N), які відповіли на конкретне питання, позначена біля кожної діаграми. Загалом, опитування стейкхолдерів охопило респондентів з 13 областей України та м. Києва. Більше про респондентів можна побачити далі: 

Майже 84% респондентів звертались до органів архітектурно-будівельного контролю протягом останнього року. При цьому, понад 38% відвідували органи ДАБІ персонально, майже 28% скористались послугами ЦНАП, трохи більше 13% відправляли звичайні листи, 9% — електронні листи чи форми на веб-сайті, і  близько 8% використовували е-кабінет забудовника. 

Понад 51% опитаних вважають, що  суб’єкт надання дозволу на виконання будівельних робіт не повинен перевіряти наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень, недотримання будівельних норм та стандартів. На думку опитаних, таку перевірку слід здійснювати в рамках проведення експертизи експертної документації. 

36,3% вважають, що суб’єкт надання дозволу на виконання будівельних робіт повинен проводити таку перевірку.

Респонденти переважно підтримують розподіл повноважень з надання адміністративних послуг (видача дозволів, сертифікатів, тощо) та повноваження з нагляду/контролю у сфері будівництва між різними органами. Понад 63,3% підтримало таке реформування. Майже 37% — не підтримують цю ідею.

Понад 68% респондентів не підтримують зупинення заходів з проведення архітектурно-будівельного контролю на об’єктах будівництва до початку виконання повноважень Державною інспекцією містобудування.

Лише 21,5% опитаних дотримується думки, що зупинення заходів з архітектурно-будівельного контролю ніяк не вплине на ринок. Переважна більшість респондентів вважає, що призупинення призведе до негативних наслідків.

70% вважають, що це призведе до збільшення випадків порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Майже 60% прогнозує збільшення кількості об’єктів-самобудів. 

По 33% опитаних вважають, що призупинення архбудконтролю призведе до 1) збільшення кількості громадян, які постраждають внаслідок будівельних афер, та 2) збільшення кількості випадків нечесної конкуренції.

Лише 41% респондентів підтримують передачу повноважень з архітектурно-будівельного контролю приватним інспекторам, які пройшли відповідну професійну атестацію. Проти цього висловилися майже 59% опитаних.

68% опитаних вважають, що ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів СС2/СС3 є виправданим. 32% висловилися щодо непотрібності такого ліцензування.

Більшість респондентів – майже 58% — вважають, що скасування ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів призведе до зниження якості будівництва.

42% вважають що скасування ліцензування не вплине на якість будівництва. 

Децентралізацію щодо дозволів на будівництво та прийняття в експлуатацію підтримують 69% респондентів. Майже 31% дотримуються протилежної думки.

Навіть за короткий час, що минув з моменту прийняття постанов КМУ № 218 та 219 (про ліквідацію та оптимізацію ДАБІ), майже 47% респондентів зазначили, що у них виникали проблеми з провадженням господарської діяльності у зв’язку з невідповідністю деяких положень вказаних постанов актам вищої юридичної сили. 

53% респондентів зазначили, що з проблемами не стикалися.

Переважна більшість респондентів – 75,3% — зазначили, що у разі неусунення невідповідності прийнятих постанов КМУ № 218 та 219 (про ліквідацію та оптимізацію ДАБІ) актам вищої юридичної сили (законам), очікують проблеми з провадженням господарської діяльності. 

Про переваги запропонованого постановами КМУ № 218 та 219 (про ліквідацію та оптимізацію ДАБІ) формату реформи архітектурно-будівельного контролю:

Майже 24% відповідей респондентів містили інформацію про відсутність позитивних нововведень у запропонованому постановами 218 та 219 варіанті реформи. 

12% основною перевагою реформи, розпочатої постановами 218 і 2019, відзначили розподіл контрольної та дозвільної функції. У 9,5% відповідей містилось сподівання щодо зменшення корупції та збільшення прозорості діяльності нових органів архбудконтролю.

Серед переваг також були зазначені:

  • запровадження електронного кабінету;
  • оновлення системи технічного регулювання;
  • ліквідація ДАБІ як органу;
  • потенційне спрощення процедур;
  • необхідність доведення факту порушення через суд та можливість оскарження в Мінрегіоні.

Респонденти висловлювали окремі сподівання на запуск дієвого ринкового контролю та нагляду. Позитивом названо тимчасове припинення перевірок, усунення конфлікту інтересів в межах ДАБІ, спрощення процедури контролю, запровадження чек-листів та ризик-орієнтованого підходу в сфері архбудконтролю. 

Також була висловлена пропозиція щодо передачі функцій архбудконтролю до структур МВС. У одного респондента склалося враження про ініціювання реформи забудовниками для зменшення контролю за процесом будівництва. 

Про недоліки запропонованого постановами КМУ № 218 та 219 (про ліквідацію та оптимізацію ДАБІ) формату реформи архітектурно-будівельного контролю:

Понад 17% відповідей містили інформацію щодо недоліку дублювання функцій та розмитості повноважень нових органів. 

11,5% основним недоліком реформи відзначили створення 3-х органів замість одного, що, на їх думку, призведе лише до росту корупції.

Серед недоліків також були зазначені:

  • ускладнення в роботі суб’єктів ринку через нечіткий/неповний перелік документів та відсутність алгоритмів роботи;
  • неврегульованість питання розподілу функцій та повноважень між центральними органами архбудконтролю та місцевими або органами місцевого самоврядування;
  • недостатнє опрацювання питання залучення інститутів страхування в реформу.

Ці варіанти відповідей набрали понад 8,5% кожен.

По 5,7% за результатами аналізу відповідей отримали варіанти щодо загалом негативного ставлення до реформи та про невідповідність прийнятих постанов Кабміну чинному законодавству.

Респонденти висловлювали окремі зауваження щодо кадрової проблеми (відсутності (професіоналів) сертифікованих спеціалістів, які б мали вести контроль), відсутності адекватного перехідного періоду, неврегульованості відповідальності чиновників за недоброчесні дії. Учасники ринку також висловили побоювання щодо тимчасової зупинки робіт та передачі повноважень по СС2, СС3 сертифікованим приватним інспекторам.

Переважна більшість респондентів — 94% — підтримують запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Серед основних пріоритетних сервісів, які суб’єкти ринку очікують для запровадження в електронному вигляді в електронному кабінеті, респонденти визначили:

  • присвоєння адреси об’єкта нерухомого майна (88,3% респондентів);
  • отримання містобудівних умов та обмежень (85,7%);
  • отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт (84,4%);
  • отримання технічних умов (83,1%);
  • отримання будівельного паспорта (80,5%).

Серед основних сервісів, які суб’єкти ринку додатково пропонують для запровадження в електронному вигляді в електронному кабінеті, респонденти визначили:

  • автоматичне генерування містобудівних умов та обмежень за допомогою електронного містобудівного кадастру;
  • погодження щодо об’єктів, які підпадають під дію закону “Про охорону культурної спадщини”;
  • отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
  • зміна цільового призначення земельної ділянки;
  • незалежна експертна оцінка (незалежними акредитованими юридичними суб’єктами господарювання) відповідності закінчених об’єктів будівництва погодженому проекту та самому об’єкту з питань забезпечення та виконання протипожежних і техногенних норм та правил для подальших оцінок обов’язкових страхувальних ризиків;
  • державна реєстрація об’єктів нерухомого майна; 
  • отримання сертифікованим архітектором (проектантом) даних по земельній ділянці (координат) після внесення в кабінет завдання проектування.

Також учасники опитування запропонували розширити перелік інформаційних сервісів, які можуть бути доступними в системі за рахунок:  

  • реєстру паспортів на забудову;
  • інформаційної карти з об’єктами будівництва;
  • відомостей про винос об’єкту будівництва в натуру (з чіткими координатами) через кадастр;
  • відкритої динамічної статистики індексів цін на будівельні роботи за регіонами;
  • детальної статистики порушень і аварій на будівельних майданчиках за регіонами;
  • онлайн-перевірки будмайданчиків;
  • обслуговувальних інформаційних сервісів для пересічних громадян (потенційних інвесторів).

Щодо налагодження процесів в сфері були зазначені наступні пропозиції та зауваження:

  1. Можливість прийняття завершених об’єктів будівництва незалежної стороною (3-тя сторона (незалежний орган інспектування), яка має відповідну акредитацію.
  2. Удосконалення неефективних існуючих державних реєстрів та сервісів та інтеграція їх з іншими.
  3. Проектна документація, експертиза, технічні умови тощо повинні бути підписані ЕЦП відповідними особами в електронному кабінеті забудовника.
  4. Максимальна відкритість процесів на ринку та прийнятих рішень щодо тих чи інших об’єктів/суб’єктів.
  5. Перевірка вручну інспекторами при поданні документів в електронному вигляді.
  6. Ліцензії для юридичних організацій видаються тільки державою.
  7. Організації, які отримали ліцензії повинні здійснювати обов’язкове страхування виконання ними робіт. 
  8. Сертифікація надається тільки професіональними спілками та організаціями (цивільні інженери, спілка архітекторів, їх повинно бути багато). 
  9. Вести реєстр сертифікованих спеціалістів повинна держава, отримавши повідомлення від того, хто видав сертифікат. 
  10. Діяльність спеціалістів, які отримали сертифікати, повинна бути застрахована професіональними спілками чи організаціями, що видали сертифікат. Монополія скінчиться та з’явиться конкурентність та відповідальність. 
  11. Професійна атестація головних державних інспекторів, головних інспекторів будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, не призведе до покращення якості надання адміністративних послуг, а приведе до корупції тому, що сертифікати видають організації і такі спеціалісти будуть лобіювати певні інтереси.

Переважна більшість респондентів – майже 65% — підтримують розширення переліку виконавців робіт, які виконують роботи з будівництва об’єктів, на яких поширюватиметься професійна атестація. Проти цього висловилися 35,4% опитаних.

Понад 60,5% опитаних вважають, що розширення переліку осіб, які підлягають професійній атестації, призведе до підвищення якості будівництва. Майже 40% не підтримують цю тезу.

Понад 83% опитаних підтримують доцільність професійної атестації інспекторів будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 

74,4% респондентів вважають, що професійна атестація державних інспекторів будівельного нагляду та інших посадових осіб, які виконують функції зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, призведе до покращення якості надання адміністративних послуг у сфері будівництва та удосконалення архітектурно-будівельного контролю.  Майже 26% не мають такої впевненості.

78,5% опитаних підтримують тезу про необхідність прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів комісією.

Майже 80% опитаних цілком підтримують необхідність ринкового нагляду за будівельною продукцією. 19% вважають, що ринковий нагляд не потрібен.

Також було озвучена думка, що ринковий нагляд потрібен для будівництва, яке здійснюється за державні кошти.

50% респондентів, вважають що Держпродспоживслужба має здійснювати ринковий за будівельною продукцією. 25% пропонують залишити цю функцію за органами державного архітектурно-будівельного контролю. Також була зазначена окрема думка, що повноваження щодо здійснення ринкового нагляду за будівельною продукцією повинні мати обидва органи.

Також учасники опитування запропонували свої варіанти на роль органу ринкового контролю, а саме: 

  • призначений орган за оцінкою відповідності та підтвердженням придатності;
  • органи із сертифікації та акредитовані лабораторії;
  • незалежна третя сторона (орган інспектування), який має відповідну акредитацію;
  • страхові компанії;
  • орган місцевого самоврядування;
  • новий орган, створений на базі ТК 305 та ДП “НДІБМВ”;
  • СРО;
  • виробники будматеріалів.

Серед основних осіб, яких опитані вважають за доцільне включати до складу комісії з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, можна зазначити: 

  • замовник будівництва (94,6% респондентів);
  • генеральний проектувальник (91,9%);
  • генеральний підрядник (91,9%);
  • головний архітектор та/або інженер проекту (85,1%);
  • інженер технічного нагляду (82,4%);
  • інспектор органу архітектурно-будівельного контролю (71,6%).

Включення до комісії інших осіб із запропонованого переліку підтримали менше 50% опитаних. 

Також учасники опитування пропонували розширити перелік осіб та розглянути можливість залучення до комісії: 

  • експерта, який формував експертний звіт (замість інспектора ДАБІ);
  • представника державної служби, на яку покладено контроль за дотриманням санітарних норм;
  • представника ДСНС;
  • представників інженерних мереж згідно ТУ;
  • осіб, що здійснюють авторський нагляд за напрямками (конструкції, мережі, тощо); 
  • представників науково-технічного нагляду, якщо такий був;
  • представників незалежного органу інспектування;
  • незалежні акредитовані юридичні компанії, які мають право підтверджувати відповідність та працездатність всіх систем життєзабезпечення, обов’язково систем безпеки людей;
  • представників органів самоорганізації населення як представницького органу, що створюються жителями, які проживають на законних підставах на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення окремих питань місцевого значення;
  • представника фінансової установи або голова організації співвласників.

Окремими респондентами також були висловлені зауваження щодо того факту, що не варто залучати представників державних органів для роботи в комісії з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та не варто залучати виконавців робіт до оцінки результатів своєї ж роботи.

Майже 84% опитаних цілком підтримують необхідність запровадження механізму досудового оскарження дій або бездіяльності суб’єктів надання адміністративних послуг та здійснення нагляду/контролю у сфері будівництва.

40% респондентів, вважають що Державна регуляторна служба як орган, який реалізує державну політику з питань нагляду (контролю), ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності), має розглядати (позасудово) скарги на дії або бездіяльність суб’єктів надання адміністративних послуг та здійснення нагляду/контролю у сфері будівництва. 

Надання такого права Міністерству розвитку громад та територій підтримує 34% респондентів. 

14% вважають, що цю функцію має виконувати Міністерство цифрової трансформації України, як орган, який реалізує державну політику у сфері надання адміністративних послуг. 

Також учасники опитування запропонували свої варіанти на роль органу позасудового розгляду, а саме: 

  • орган місцевого самоврядування;
  • громадські організації;
  • суд.

Також було запропоновано запровадити персональну відповідальність суб’єктів надання адміністративних послуг та здійснення нагляду/контролю у сфері будівництва та надати повноваження з позасудового розгляду органам, які уповноважили суб’єкти на здійснення відповідної діяльності. 

Майже 60% опитаних вважають, що орган, який розглядає скарги про дії або бездіяльність суб’єктів надання адміністративних послуг та здійснення нагляду/контролю у сфері будівництва, повинен мати повноваження для самостійного усунення порушень. 30,2% вважають, що такі повноваження не повинні бути надані такому органу. 

 Також учасники опитування запропонували наступне: 

  • Рішення органу повинні мати обов’язковий характер для суб’єкта надання адмінпослуг;
  • Органи повинні мати права на припинення неякісного будівництва;
  • Тільки через варіант змусити той орган, що не видав дозвіл з відповідними санкціями;
  • Державна регуляторна служба має вести перелік ліцензованих та сертифікованих спеціалістів;
  • Із можливістю суб’єкту оскаржити рішення цього органу в суді.

62% опитаних вважають, що за незаконні відмови у видачі/реєстрації дозвільних документів необхідно запровадити адміністративну відповідальність. 35,5% вважають, що такі дії необхідно запровадити кримінальну відповідальність. 

53% опитаних вважають, що для посадових осіб за видачу/реєстрацію документів про прийняття в експлуатацію об’єктів, які збудовано з порушеннями, необхідно запровадити кримінальну відповідальність. 38% вважають, що за такі дії необхідно запровадити адміністративну відповідальність. Майже 9% не бачать необхідності запроваджувати відповідальність.

Примітка:  Опитування описує загальні тренди, тенденції та ставлення учасників ринку щодо предмету дослідження. На думку експертів, дослідження може використовуватися для формування рекомендацій лише у комплексі з іншими даними щодо предмету дослідження (статистичними, аналітичними довідками, аналізом кращих практик, експертних висновків тощо).

 


Офіс ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) – незалежний експертно-аналітичний центр, який фінансується міжнародними донорами, у тому числі Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та  Ініціативи EU4Business.