Топ-10 запитань підприємців на період карантину: відповідають юристи BRDO

25-03-2020

Офіс ефективного регулювання зібрав відповіді на найпоширеніші запитання підприємців щодо трудового законодавства, форс-мажору, податків та наслідків введення надзвичайної ситуації. 

Отже, розберімось у наступних запитаннях:

  1. Яким чином оформлювати відсутність працівника на роботі протягом періоду карантину (вимушений простій, неповний робочий день, відпустка, лікарняний)?
  2. Чи має право роботодавець вимагати від працівника працювати дистанційно та яким чином контролювати належне виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи?
  3. Чи зобов’язаний роботодавець виплачувати заробітну плату працівникам за період карантину, в якому розмірі та в які строки? Чи має право роботодавець вимагати від працівників обов’язкового проходження медичних оглядів та повідомляти про будь-які зміни стану здоров’я в період карантину?
  4. Чи застосовується поняття форс-мажору до трудових відносин?
  5. Чи може карантин та інші обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку зі спробами запобігти поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, вважатися форс-мажором? В якому порядку можливо отримати підтвердження того, що карантин та/або обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку зі спробами запобігти поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, є форс-мажором?
  6. Чи має право роботодавець звільнити працівників у зв’язку з карантином?
  7. Чи має право роботодавець вимагати від працівників бути присутнім на робочому місці/ відмовляти у наданні працівнику відпустки?
  8. Чи змінюються строки і порядок сплати податків на період дії карантину?
  9. Чи можна накладати штрафні санкції за порушення законодавства , вчинені під час дії карантину?
  10. Чи є введення надзвичайної ситуації підставою для зменшення строку оренди приміщення для ведення господарської діяльності або дострокового розірвання договору оренди такого приміщення?

 

Яким чином оформлювати відсутність працівника на роботі протягом періоду карантину (вимушений простій, неповний робочий день, відпустка, лікарняний)? 

Якщо продовження виконання роботи можливе, роботодавець може доручити працівникам виконувати її з дому. За згодою працівника, роботодавець також може перевести його на неповний робочий день з продовженням виконання роботи на погоджену кількість годин. Роботодавець може перевести працівника на неповний робочий день і без його згоди, але з обов’язковим попередженням про це за 2 місяці. У всіх цих випадках працівник продовжує працювати (дистанційно або зі свого робочого місця), за що отримує заробітну плату. На сьогодні не всі роботодавці зобов’язані закрити свої офісні чи виробничі приміщення та припинити роботу. Така заборона стосується лише закладів громадського харчування, кінотеатрів, торговельних центрів, метро тощо.

Якщо продовження роботи неможливе (через примусове чи добровільне закриття підприємства тощо), роботодавець може відправити працівників без їх згоди у простій з оплатою їм 2/3 від середньої заробітної плати. Під час простою робота не виконується. За бажання працівника, роботодавець може відправити його у щорічну оплачувану відпустку (за наявності невикористаних днів відпустки у працівників). Також, за бажання працівника, роботодавець може відправити його в неоплачувану відпустку на необмежену кількість днів. Направлення працівника у неоплачувану відпустку без його згоди не допускається. 

 

Чи має право роботодавець вимагати від працівника працювати дистанційно та яким чином контролювати належне виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи?

Так, роботодавець має право доручити працівнику виконання роботи з дому своїм наказом. Невиконання такого наказу працівником є підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Законодавство не встановлює механізмів контролю виконання працівником його посадових обов’язків під час дистанційної роботи. Для цього роботодавець може використовувати доступні йому технічні та інші засоби (відео- та аудіо-наради, електронну пошту тощо).

 

Чи зобов’язаний роботодавець виплачувати заробітну плату працівникам за період карантину, в якому розмірі та в які строки? Чи має право роботодавець вимагати від працівників обов’язкового проходження медичних оглядів та повідомляти про будь-які зміни стану здоров’я в період карантину?

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату, якщо він доручає працівникам виконувати роботу з дому з повною оплатою згідно трудового договору. Якщо за згодою працівника його переведено на неповний робочий день, оплата проводиться пропорційно кількості відпрацьованих годин (наприклад, на “півставки” — 4 години роботи на день та 50% зарплати). У разі відправлення працівників у простій, роботодавець має виплачувати їм 2/3 від їх середньої заробітної плати. У всіх цих випадках оплата здійснюється двома платежами на місяць, які розділяють не більше 16-ти днів (наприклад, 1-го і 15-го числа місяця).

При направленні в оплачувану відпустку, оплата “відпускних” проводиться з розрахунку середньоденної зарплати працівника. Виплата “відпускних” проводиться не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустку. При неоплачуваній відпустці оплата не проводиться.

Роботодавець має право обробляти “чутливі” персональні дані про стан здоров’я працівника для захисту життєво важливих інтересів працівників, для охорони здоров’я, а також для виконання обов’язку роботодавця по забезпеченню виробничої санітарії. При цьому така обробка повинна бути пропорційною її меті (попередженню зараження працівників). Наприклад, вимірювання температури є виправданим та пропорційним заходом. Встановлення в наказі роботодавця обов’язку працівника повідомляти про виникнення у нього симптомів хвороби також буде пропорційним. Таке повідомлення можуть отримувати лише визначені роботодавцем особи, а обробка таких даних має проводитись з додатковими заходами захисту. Водночас, проведення медоглядів без згоди працівника буде непропорційним, якщо у нього відсутні візуальні ознаки симптомів хвороби. Періодичні медогляди є обов’язковими лише для обмеженої категорії працівників — водіїв, працівників закладів харчування, працівників, зайнятих на важких роботах тощо.

 

Чи застосовується поняття форс-мажору до трудових відносин?

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 11 листопада 2015 року по справі № 6-219цс15. Наявність форс-мажорних обставин має підтверджуватись відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України чи її регіональні торгово-промислові палати.

 

Чи може карантин та інші обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку зі спробами запобігти поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, вважатися форс-мажором? В якому порядку можливо отримати підтвердження того, що карантин та/або обмежувальні заходи, запроваджені у зв’язку зі спробами запобігти поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, є форс-мажором?

Починаючи з 17 березня 2020 року, карантин, оголошений Кабінетом Міністрів України, відноситься до форс-мажорних обставин. Підтвердження наявності форс-мажорних обставин для діяльності конкретного підприємства надає Торгово-промислова палата України чи її регіональні торгово-промислові палати. Сертифікат видається протягом 7 днів після звернення та оплачується за вартістю, встановленою ТПП. Для суб’єктів малого підприємництва (до 50 найманих працівників та до 10 мільйонів євро доходу на рік) сертифікат видається безкоштовно.

 

Чи має право роботодавець звільнити працівників у зв’язку з карантином?

Роботодавець має право звільнити працівників лише з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України. Оголошення карантину не є самостійною підставою для звільнення. Водночас, якщо карантином викликано спад у виробництві, роботодавець може провести скорочення штату за правилами Кодексу законів про працю України, попередивши працівників про їх звільнення за 2 місяці.

 

Чи має право роботодавець вимагати від працівників бути присутнім на робочому місці/ відмовляти у наданні працівнику відпустки?

На сьогодні примусове обмеження роботи введено лише для певних категорій підприємств (заклади громадського харчування, кінотеатри, торговельні центри, метро тощо). Інші роботодавці мають право доручити виконання роботи вдома, але й можуть вимагати від працівників бути присутнім на робочому місці.

Щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. Роботодавець має право відмовити у її наданні поза графіком, крім визначених категорій працівників, які мають право на щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час (особи з інвалідністю, жінки з двома і більше дітьми до 15-ти років, одинокі матері тощо).

Неоплачувана відпустка (будь-якої тривалості на час карантину) надається за бажанням працівника та з погодження роботодавця. Водночас, в окремих випадках роботодавець зобов’язаний надати працівнику неоплачувану відпустку (матері або іншій особі для догляду за дитиною до 14-ти років на час карантину – на період карантину; одинокій матері чи батьку – на 14-ть днів; особам з інвалідністю – до 60 днів тощо). 

 

Чи змінюються строки і порядок сплати податків на період дії карантину?

Строки сплати податкового зобов’язання переносяться на два місяці пізніше (Закон 533)
А саме, строк сплати фізичною особою — платником податків суми податкового зобов’язання, зазначеної ним в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2019 рік, відтерміновується у 2020 році до 1 жовтня 2020 року (було — до 1 серпня року, що настає за звітним). Також і податкова декларація подається на два місяці пізніше — до 1 липня 2020 року (було — до 1 травня року, що настає за звітним).

Порядок сплати ЄСВ для ФОПів змінено (Закон 533)
А саме звільнено від нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за березень – квітень (з 01.03 по 30.04 2020 року) за себе:
– фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Також, у разі якщо вказаними особами не отримано дохід (прибуток) за березень-квітень 2020 року, вони ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ від зобов’язання сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за цей період. Разом з тим, вказані особи у разі відсутності доходу (прибутку) можуть сплатити мінімальний розмір ЄСВ за березень-квітень 2020 року добровільно, відобразивши інформацію про сплачені суми у звітності про нарахування ЄСВ.

Порядок сплати земельного податку змінено (Закон 533)

А саме, у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується і не сплачується суб’єктами господарювання плата за землю, яка використовується фізичними та юридичними особами в їх господарській діяльності (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної чи комунальної власності).

Порядок сплати податку на нерухоме майно змінено (Закон 533)

А саме, у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не застосовується до об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.  

Скасовано податок на додану вартість та митні платежі для ліків проти вірусу COVID-19, що ввозяться до України (Закон 530)

До 17 червня 2020 року (три місяці з дня опублікування Закону 530) звільняються від сплати ввізного мита та від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України  лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.20 № 224. 

 

Чи можна накладати штрафні санкції за порушення законодавства, вчинені під час дії карантину?

  1. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені у період з 1 березня по 31 травня 2020 року будуть застосовуватися лише у таких чотирьох випадках:
  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

У всіх інших випадках штрафні санкції за порушення податкового законодавства тимчасово не застосовуються.

  1. Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування“, не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року:

– несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

– неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

– несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

  1. У разі прострочення споживачем у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.
  2. На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Чи нараховується пеня за період дії карантину?

У період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Також протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Чи є введення надзвичайної ситуації підставою для зменшення строку оренди приміщення для ведення господарської діяльності або дострокового розірвання договору оренди такого приміщення?

Необхідно розрізняти поняття “надзвичайної ситуації” та “надзвичайного стану”.

В умовах надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження конституційних прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Для введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях необхідно прийняття відповідного Указу Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України

Наразі в Україні надзвичайний стан не введений.

На відміну від надзвичайного стану введення режиму надзвичайної ситуації не передбачає обмеження конституційних прав і свобод, а лише може мати наслідком встановлення певних обов’язків, які мають дотримуватися громадянами.

Надзвичайна ситуація може бути державного, регіонального та місцевого рівня.

Для введення режиму надзвичайної ситуації державного рівня необхідно прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Таких рішень Президентом або Кабінетом Міністрів України наразі не прийнято.  

Станом на 23 березня рішеннями Кабінету Міністрів України встановлено режим надзвичайної ситуації для територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту у 9 регіонах України (Івано-Франківська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька області та місто Київ).

Питання щодо захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, до яких зокрема відноситься епідемія (масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу) регулюються Кодексом цивільного захисту. Проте, цим Кодексом не регулюються питання щодо оренди суб’єктами господарювання приміщень для ведення своєї господарської діяльності.

Умови договору оренди суб’єктами господарювання приміщень регулюються Господарським кодексом України. Положеннями Господарського кодексу передбачено, зокрема що строк договору оренди визначається за погодженням сторін; одностороння відмова від договору оренди не допускається; договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. 

Отже, введення надзвичайної ситуації не є підставою для зменшення строку оренди чи дострокового розірвання договору оренди.


BRDO є незалежним експертно-аналітичним центромщо фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business. 

Партнери