Законопроект “Про оптимізацію дорожнього будівництва” ухвалено в другому читанні: переваги і ризики

Офіс ефективного регулювання BRDO вітає спрощення процедур початку будівництва автодоріг та вдосконалення е-системи у сфері будівництва, однак застерігає, що правки щодо повноважень головного архітектора, внесені до тексту закону, створюють корупційні ризики.

4 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроект  №2680 “Про оптимізацію дорожнього будівництва та удосконалення законодавства у сфері містобудівної діяльності”, у розробці якого брали участь експерти Офісу ефективного регулювання BRDO. 

Закон передбачає спрощення порядку отримання права на виконання будівельних робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. Також закон удосконалює порядок надання адміністративних послуг у сфері будівництва через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, скорочуючи терміни запровадження окремих сервісів.

Відтепер інвестори зможуть розпочинати дорожнє будівництво без складних бюрократичних процедур. Зокрема, йдеться про пришвидшення темпів виконання ремонтних робіт на дорогах, яке, у свою чергу, стимулюватиме розбудову інфраструктури населених пунктів. 

Разом із позитивними змінами, до тексту закону було внесено поправки, що створюють корупційні ризики, пов’язані з повноваженнями головних архітекторів. Зокрема, йдеться про повноваження погоджувати проектні рішення для великої кількості об’єктів. При цьому, щодо таких погоджень прописано розмиту процедуру та не встановлено критеріїв для погодження.

 Так, згідно з ухваленою суперечливою поправкою основною підставою для відмови від погодження є негативний висновок Архітектурно-містобудівної ради. Разом із тим, ця ж норма встановлює рекомендаційний характер висновку ради. 

При цьому, підстав для винесення радою негативного висновку не встановлено. Таким чином, відмовити в погодженні будь-якого проекту буде можливо безпідставно, а враховуючи те, що архітектурно-містобудівна рада це дорадчий колегіальний орган, який діє на громадських засадах то і без відповідальності осіб, що ухвалили таке рішення. І це не єдиний елемент колективної безвідповідальності, привнесений до закону, адже в парі із архітектурно-містобудівною радою має бути враховано рішення ще одного колегіального органу консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. По кожному об’єкту окремо! Навіть для об’єктів із незначним класом наслідків!

Строк надання адміністративної послуги із погодження в 15 робочих днів  прогнозовано буде порушуватись, оскільки виробити за цей час висновки двох колегіальних органів із нерегулярним графіком засідань видається неможливим. Що казати про випадки, коли через відсутність власної архітектурно-містобудівної ради проєкти будуть передаватись на розгляд до ради вищого рівня? Тобто і до того складна дозвільна процедура для переважної кількості будівництв буде суттєво подовжена, що безумовно негативно позначиться на інвестиційній привабливості національного будівельного ринку та погіршить позицію України в рейтингу Doing Business.

Таким чином, головні архітектори зможуть діяти на власний розсуд із необмеженою дискрецією та без відповідальності за неправомірні рішення. До того ж, погодження проекту будівництва з головними архітекторами залишилося єдиною паперовою процедурою у сфері будівництва, яку поправками до закону було виведено з-під функціоналу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 

На думку експертів, пріоритетним завданням головного архітектора має бути формулювання загальних правил: містобудівної документації, дизайн-коду міста чи його окремих частин, архітектурних конкурсів тощо. Сформульовані загальні правила попереджають конфлікти та неефективне витрачання ресурсів учасниками містобудівної діяльності. Натомість, пооб’єктне погодження не тільки несе ризики несправедливих непередбачуваних рішень, а і є неефективним з точки зору використання робочого часу головного архітектора та шкодить виконанню ним пріоритетних завдань.

Довідково:

Ще в 2011 році держава реформувала будівельні відносини та уніфікувала дозвільні процедури в цій сфері. Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність» була встановлена норма про звільнення від будь-яких погоджень проектів, розроблених відповідно до вихідних даних (містобудівних умов та обмежень). Логіка таких змін проста та дієва: вимоги до будівництва мають бути висунуті до початку його проектування, а не постфактум. Кожен власник, користувач, покупець земельної ділянки повинен розуміти межі дозволеного для своїх задумів ще до того, як стане витрачати кошти на їх реалізацію. Це відповідає ідеям правовладдя, за якими регулювання діяльності має бути передбачуваним для осіб, на яких воно поширюється.

Історичні ареали захищені інструментами з охорони культурної спадщини. Згідно з аналізом BRDO, до нового будівництва в історичних ареалах застосовується одразу декілька інструментів регулювання. Серед них: погодження відведення земельної ділянки, погодження проектної документації, дозвіл на земляні роботи та на роботи на пам’ятці. У випадку будівництва в зоні охорони пам’ятки місцевого значення, що розташована в історичному ареалі, погодження та дозволи надають одночасно і Міністерство культури України, і місцеві органи охорони культурної спадщини.