Народний депутат Ярослав Железняк надіслав на підпис депутатів законопроєкт, покликаний декриміналізувати використання порнографічних матеріалів, що не становлять суспільної небезпеки. Як зазначає автор, всі охочі народні депутати матимуть змогу підписати законопроєкт протягом трьох днів, після чого він буде зареєстрований у Верховній Раді.
Чому це важливо?
Попри відсутність суспільної небезпеки, правоохоронні органи та суди України продовжують притягати до кримінальної відповідальності осіб за порнографію. Відкривається більше 1000 справ щороку, зокрема – за контент на onlyfans, з якого сплачуються податки в Україні. Люди можуть бути притягнені до відповідальності за контент своїх мобільних телефонів та приватні переписки.
Нещодавно суспільство сколихнула історія жінки з Нових Санжарів, що отримала кримінальний вирок за те, що у приватному листуванні переслала власні відео з мастурбацією. Суд визнав відео продукцією порнографічного характеру та призначив 34000 грн штрафу, а також конфіскував телефон як знаряддя злочину.
За словами нардепа Железняка, законопроєкт дозволить захистити громадян від зловживань правоохоронних органів та притягнення до відповідальності за широкорозповсюджені в приватному житті дії.
Що пропонує законопроєкт?
Скасувати кримінальну відповідальність за:
- ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів (ст. 301 ККУ);
- утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 ККУ) – важливо, що ця стаття не стосується проституції та сутенерства, щодо яких не пропонується жодних змін.
Водночас залишити кримінальну відповідальність за:
- Одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження;
- Збут порнографії неповнолітнім;
- Виготовлення, розповсюдження і збут екстремальної порнографії;
- Розповсюдження і збут порнографії без згоди особи, яка в ній зображена (revenge-porn, deep-fake), а також виготовлення порнографії без відома особи, яка в ній зображена;
- Втягнення в проституцію, сутенерство, торгівлю людьми.
Що не так із чинним українським законодавством у сфері порнографії
Українське суспільство, принаймні за статистикою, не вважає перегляд порнографії неправильним чи небезпечним. Про це свідчать такі факти:
- Україна належить до топ-20 країн за споживанням трафіку на Pornhub.
- Платформа onlyfans, що надає доступ до продукції порнографічного характеру, була однією з перших іноземних компаній, що сплатила податок за надання електронних послуг в Україні.
- Еротичний контент використовується для збору пожертв на оборонні цілі України – вже зібрано понад 31 млн грн.
- У серпні 2022 року петиція щодо легалізації порно і еротики в Україні набрала необхідні для розгляду 25000 голосів.
Проте наразі виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Відповідно, ті громадяни і громадянки України що створюють/пересилають/зберігають порнографічний контент, підпадають під кримінальне переслідування.
Чинне законодавство України щодо діянь з порнографією криміналізує діяння, які не містять суспільної небезпеки (як-от розповсюдження будь-яких порнографічних предметів серед повнолітніх осіб). Водночас, в ньому відсутні спеціальні заборони (щодо розповсюдження порнографічних предметів, що зображують насильницькі дії, дії, що загрожують життю людини, або сексуальні акти, вчинені людьми з тваринами). Максимальною санкцією за порушення заборони є позбавлення волі на сім років. Заборона дозволяє представникам органів правопорядку погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть в осіб, які створюють матеріали, що є далекими від порнографії.
Ми вважаємо, що витрачати під час війни грошові і часові ресурси правоохоронної системи на пошук і покарання людей, які не становлять жодної суспільної небезпеки, – марнотратство.
Як регулюється порнографія у європейських країнах?
У європейських країнах переважно криміналізовані окремі діяння, пов’язані з порнографією, які містять суспільну небезпеку (залучення дітей чи тварин, примус, насильство тощо). Загалом на рівні ЄС поширення порнографії декриміналізовано. Україна ж у цьому питанні наслідує закони СРСР і криміналізує розповсюдження порноматеріалів, посилаючись на документ 100-річної давнини – Міжнародну конвенцію про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, учасником якої не є. Окрім нашої держави, таку практику застосовують лише країни колишнього радянського блоку: РФ, Білорусь, Болгарія і Литва, а також Ватикан.
Громадська ініціатива за декриміналізацію порнографії
У жовтні торік Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з низкою українських ГО спільно виступили за декриміналізацію створення, ввезення і розповсюдження порнографічної продукції (окрім зображень насильницьких дій, дій, що загрожують життю людини, та сексуальних актів за участі тварин).
Команда BRDO брала участь у розробці законопроєкту. Ініціативу підтримали понад двадцять громадських організацій, серед яких і військові, та понад 70 осіб, які підписали відповідне звернення.
Насамкінець, декриміналізація порнографії не вплине на кількість чи частоту перегляду порнографічних матеріалів, адже порно і так масово переглядають і у вебкамі теж масово працюють. Натомість людина, що надсилає нюдси чи інші порнографічні матеріали, зокрема у приватному листуванні, буде захищена від переслідування поліцією і від загрози кримінальної відповідальності.
Тож закликаємо народних депутатів підтримати ініціативу та підписати законопроєкт!