Урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції від початку року переглянула понад тисячу дозвільних документів для бізнесу. Утім, дерегуляційна реформа на цьому не завершена. Далі МРГ сфокусується, зокрема, на перегляді інструментів за зверненнями бізнесу, працюватиме над дерегуляцією окремих секторів та допомагатиме втілити рекомендації щодо скасування чи оптимізації інструментів в конкретні рішення. Про це під час спільного онлайн-заходу Міністерства економіки та Центру економічної стратегії «Дерегуляція роботи бізнесу. Проміжні підсумки та плани на майбутнє» розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
«Від початку 2023 року, урядова Міжвідомча робоча група з дерегуляції розпочала плановий перегляд регуляторних інструментів для бізнесу. І наразі дійшла до кінця складеного списку. Переглянуто понад тисячу дозвільних документів. Майже чверть з них за результатами перегляду ми рекомендували скасувати, більше половини – спростити або цифровізувати. Економічна вигода для бізнесу від втілення рекомендацій МРГ, за розрахунками Офісу ефективного регулювання BRDO, до прикладу лише у сфері регулювання Мінекономіки становитиме 1,4 млрд грн. В аграрній галузі – 8,5 млрд грн. В будівництві – понад 250 млн грн», – зазначила Юлія Свириденко.
Заступник Міністра економіки Олексій Соболев розповів детальніше про подальші кроки реформи дерегуляції. Зокрема, про переведення системи державного нагляду та контролю на ризико-орієнтований підхід.
«Вже маємо напрацьований проєкт закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)”. Це запровадить ризико-орієнтований підхід. Тобто якщо підприємець нічого не порушував, то і перевірки до нього не приходитимуть. Також наступний крок – перегляд та оптимізація роботи інспекцій», – зазначив Олексій Соболев.
«У 2021 році було здійснено понад 200 тисяч перевірок бізнесу, у 2022 році – 11 тисяч, а станом на кінець жовтня 2023 року близько 15 тисяч. Звісно, в цьому році перевірок більше, ніж у 2022 році, на що є об’єктивні причини – бізнес працює. Але, незважаючи на це, їхня кількість після введення мораторію на перевірки бізнесу зменшилась у десятки разів й нічого не сталося. Тобто чи є сенс повертатися до класичних перевірок, які діяли до 24 лютого 2022 року – питання риторичне. Висновок один: формат та методи інспекційних перевірок необхідно змінювати», – додав Голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер.
Більше про підходи до визначення пріоритетів дерегуляції розповів Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
«Потрібно, щоб на системній основі щороку на базі аналізу та опитувань підприємців ми бачили графік, скільки грошей підприємці витрачають. На базі цього можна ставити цілі. Проблемні точки можна буде бачити і оцінити, наскільки ефективна дерегуляція, чи не придумали органи влади якісь нові регуляторні інструменти, тощо. Ця робота – це частина переходу від тимчасового рішення до системної роботи», – зазначив Олексій Дорогань.
У своїй презентації Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов розповів про щаблі перебігу реформи дерегуляції в Україні та озвучив рекомендації фахівців ЦЕС щодо подальших заходів:
«Ми рекомендуємо концентруватись на точкових регулюваннях, які мають найбільший вплив, та таких, що стосуються найбільшої кількості підприємців, і в пошуку таких опитувати бізнес щодо того, яке регулювання заважає найбільше. Крім того, варто дуже обережно переглядати регулювання секторів, які безпосередньо впливають на життя громадян, зокрема, охорону праці та здоров”я, також секторів, які не просто так заслуговують на регулювання – монополії, тощо», – зазначив Дмитро Горюнов.
За словами заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергія Власенка, Міністерство зараз працює над втіленням у життя рекомендацій Міжвідомчої робочої групи.
«Дерегуляція нашого Міністерства розпочалась у грудні 2022 року із плідної співпраці з Державною регуляторною службою. Після того, під час роботи МРГ з дерегуляції ми доповнили список змін. Зокрема, 61 інструмент держрегулювання ми скасовуємо, ще 61 – відправили на спрощення або цифровізацію. Ряд НПА нами вже розроблено – це і проєкти постанов, і законопроєкти – направлені на погодження і вже опрацьовуються, щоби були конкретні результати після роботи МРГ», – розповів Сергій Власенко.
«Я дуже радий, що в планах роботи МРГ є взагалі перегляд архітектури нагляду та контролю як такого. І наша оцінка така, що робота групи супер-ефективна, це дає надію, що держава свого часу буде реформувати і податкову службу, і митну, і дивитись на фінансовий ринок, нашу економічну свободу, нашу фінансову свободу. Це дає надію, і давайте переходити до перегляду сфер нагляду та контролю», – підсумував дискусію Виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап.
Довідково:
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням Уряду 13 січня 2023 року. До робочої групи, співголовою якої є Перший Віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. До роботи МРГ залучені експерти Офісу ефективного регулювання, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії (За підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів), EasyBusiness, Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”, USAID/UKAid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
DREAM – це державна електронна екосистема, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення. Тобто всі проєкти відновлення, їхнє фінансування, витрати, підрядники, донори, бенефіціари тощо будуть зберігатися в одному місці онлайн і будуть доступні для публічного моніторингу.
У листопаді запрацює оновлений функціонал кабінету користувача в системі DREAM для всіх ініціаторів проєктів відновлення, бета-тестування якого наразі триває.
Хто вже взяв участь у бета-тестуванні?
На середину жовтня у бета-тестуванні взяли участь 157 органів управління. Серед них – Міністерство охорони здоровʼя, Міносвіти, Мінкульт, Агентство відновлення, КМДА, ПРООН, АТ “Укрзалізниця”, а також 19 ОВА. ТОП-5 найактивніших ОВА – Київська, Кіровоградська, Львівська, Вінницька, Дніпропетровська. А серед територіальних громад — Ірпінська, Високопільська, Куяльницька, Баштанська, Вознесенська, Фастівська, Бориспільська та ін.
Окрім самого бета-тестування, із учасниками проводилися офлайн-зустрічі, вебінари, працювали окремі чати з органами місцевого самоврядування і був створений чат новин “DREAM інфо”.
За підсумками перших етапів бета-тестування уже розроблені інструкції і рекомендації з використання екосистеми DREAM для органів місцевого самоврядування, створені окремі канали підтримки і комунікації, заплановані зустрічі і презентації в регіонах за участю Проєктного офісу DREAM та організацій-партнерів.
Що далі?
Оновлений функціонал структурує картку кожного проєкту відповідно до міжнародних стандартів та інтегрує етапи та питання, важливі для потенційних донорів та інвесторів відновлення. Наприклад, обґрунтування невідкладності потреби, порівняння альтернативних технічних рішень та обґрунтування вибору рішення до реалізації, наявність проєкту в стратегічних документах, наявність результатів соціоекологічної оцінки та підходи до її проведення, наявність документації на земельну ділянку. Окрім того, новий функціонал інтегрує показники, що матимуть критичне значення для пріоритезації проєктів.
Запуск оновленого функціоналу відбудеться в листопаді після завершення бета-тестування, тож слідкуйте за офіційними каналами DREAM i BRDO, щоб отримати найновішу інформацію.
Оновлений кабінет користувача DREAM реалізується як пілотне впровадження Галузевої системи управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.
Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проєкту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проєктами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
Як світ та Європа синхронізують зростання бізнесу з вимогами ЄЗК та інших “зелених” стратегій? З якими проблемами зіштовхуються вітчизняні представники аквакультурного бізнесу? Як уряд може допомогти українським виробникам подолати відставання від інших виробників у світі?
Міжнародний попит на морепродукти зростає, а аквакультура відіграє ключову роль в його задоволенні. Кілька цифр на підтвердження: у 2022 році обсяг світового ринку галузі становив 75,6 мільйонів тонн, до 2028 року він, за підрахунками міжнародних експертів, досягне 100,3 мільйона тонн. На жаль, український ринок наразі відстає від світового за рівнем технологічності та темпами зростання: в 2020 році ми виробили усього лише 0,02% продукції аквакультури в світі.
Водночас потенціал в української аквакультури – величезний, і її розвиток має стати однією з пріоритетних задач сьогодення. Трендом майбутнього може стати марикультура України, адже природні та кліматичні умови нашого краю ідеально сприяють її розвитку.
Як світ та Європа синхронізують зростання бізнесу з вимогами ЄЗК та інших “зелених” стратегій? З якими проблемами зіштовхуються вітчизняні представники аквакультурного бізнесу? Як уряд може допомогти українським виробникам подолати відставання від інших виробників у світі?
За оцінкою Комітету рибного господарства продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), середньорічний показник споживання водних біоресурсів та виробленої з них продукції у світі у 2018 – 2020 роках становив 20,5 кілограма на душу населення, з яких майже 52% – продукція аквакультури. Відповідно до прогнозів, у 2030 році цей показник має становити вже 21,2 кілограма.
На сьогодні світова аквакультура є спрямованою на технологічність, стає більш конкурентоспроможною та адаптивною, залучаючи інвестиції та сприяючи інноваціям. Зростання попиту на морепродукти підштовхує ринок до розвитку. Здатність аквакультури вирощувати різноманітні водні види в контрольованому середовищі ідеально узгоджується з потребою в стабільному та надійному постачанні морепродуктів. Цей фактор забезпечує значний внесок у глобальну продовольчу безпеку та економічне зростання успішних гравців ринку.
Крім задоволення продовольчих потреб, аквакультура відіграє певну роль у відновленні здоров’я та стійкості морської екосистеми, не завдає їй шкоди порівняно з промисловим рибальством, тому є безумовно важливим інструментом blue transformation. Блакитна трансформація – це сукупність політик, які дозволять світу досягнути цілей sustainable blue economy. Стійка блакитна економіка, в свою чергу, це важлива складова світового зеленого курсу загалом та Європейського зеленого курсу (ЄЗК) зокрема, необхідна для досягнення екологічних і кліматичних цілей всього людства. Вона включає низку економічних напрямків і відповідних політик, які разом визначають, чи відповідає використання ресурсів океану вимогам сучасності.
Пошук компромісу між задоволенням потреб користувачів водних ресурсів для цілей аквакультури у морських, солонуватих та прісноводних водоймах, ефективністю та ощадливістю використання вод, а також забезпечення продовольчої безпеки є ключовими питаннями у сприянні сталому розвитку блакитної економіки та аквакультури.
Аквакультурі в межах розвитку стійкої блакитної економіки в ЄС приділяється особлива увага.
Наразі продукція аквакультури становить лише 25% споживання морепродуктів у ЄС, а аквакультура ЄС становить менше 2% її світового виробництва. Проте Європа налаштована це змінити: розвиток стійкої блакитної економіки є одним з напрямків Зеленої угоди, який на сьогодні забезпечує 4,5 мільйона робочих місць в Європі. Цей напрям охоплює всі галузі та сектори, пов’язані з океанами, морями та узбережжями: судноплавство, рибальство, виробництво енергії, порти, верфі, наземна аквакультура та виробництво водоростей, прибережний туризм.
На сьогодні основним джерелом фінансування інноваційності, розширення кола субʼєктів, що стають частиною блакитної економіки, є Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF). Цей фонд було засновано в 2021 році, і діятиме він по 2027 рік. Його робота спрямована на підтримку спільної рибальської політики ЄС (Common fisheries policy, CFP), морської політики ЄС і порядку денного ЄС щодо міжнародного управління океаном.
Діяльність фонду також сприяє досягненню цілі сталого розвитку ООН – «збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів», яку зобов’язується виконувати ЄС.
Яким чином EMFAF підтримує субʼєктів аквакультури? Насамперед – дофінансуванням. Підприємці отримують гроші за наступним алгоритмом:
Процедура може дещо відрізнятись в різних країнах ЄС, але загальний принцип отримання допомоги є саме таким. Виділяючи допомогу на підтримку аквакультури, ЄС сподівається на швидку адаптацію аквакультури до вимог сучасності, використанню чистіших джерел енергії, зменшення негативного впливу діяльності людини на моря та океани, збільшення кількості розроблених інноваційних проектів, які забезпечують стале використання водних і морських ресурсів.
В умовах війни першочерговим завданням України є забезпечення продовольчої безпеки населення, збільшення виробництва базових харчових продуктів тощо. Однак паралельно необхідно інвестувати ресурси в майбутнє, зокрема – в сприяння розвитку перспективних галузей господарства. В сфері аквакультури держава має сконцентруватись на забезпеченні гармонійного поєднання підтримки продовольчої безпеки держави та раціонального, невиснажливого використання водних біоресурсів.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над покращенням регуляторного поля у сфері аквакультури. У вересні було проведено опитування субʼєктів господарювання ринку, яке показало, що:
Ці цифри наочно демонструють необхідність ефективної взаємодії бізнесу аквакультурної галузі та українського уряду. 2022-2023 роки, незважаючи на надзвичайно складні умови обумовлені військовими діями, все ж стали дуже продуктивними в частині законодавчих змін для української рибної галузі загалом і аквакультури зокрема. Фактично, розпочато комплексну реформу рибної галузі, реалізація якої продовжується і сьогодні.
На сьогодні головними викликами для української аквакультури є:
Відсутність достатніх інвестицій — ще одна нагальна проблема галузі. Для їх залучення потрібно більше, ніж заманливі перспективи збуту продукції. Інвестори, зовнішні та внутрішні, вимагають належних умов роботи. І гарантувати їх має держава. Українській аквакультурі необхідне сучасне законодавство та належні регуляторні норми, а також державна підтримка. Орієнтиром може стати вищезгаданий приклад аквакультурної політики ЄС. Втілення цих планів можливе лише за умови законодавчих реформ галузі.
Передусім йдеться про законопроєкт № 8119, що спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства. Створення нового інвестиційного законодавства дозволить спростити процеси оренди на ринку, запровадити механізми рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти.
Документ пропонує конкурсну основу для залучення інвестицій на базі інвестиційних проєктів, відкриті аукціони та можливість отримання максимальної вигоди як державі, так і субʼєктам господарювання.
Також маємо зареєстрований законопроєкт № 9545. Документ пропонує запровадити електронну систему простежуваності походження продуктів рибальства та аквакультури, що означатиме можливість ідентифікувати будь-якого субʼєкта ринку та будь-який обʼєкт регулювання, фіксуватиме всі операції. Електронна система охоплюватиме процес формування та маркування партій, першого продажу, продажів транспортування та можливість простежуваності до кінцевого споживача обʼєктів аквакультури.
Також законопроєкт передбачає визначення основних правових, економічних та організаційних засад забезпечення простежуваності продуктів рибальства та аквакультури; впровадження в національне законодавство України сертифікатів: походження водних біоресурсів (Certificate of Origin), вилову водних біоресурсів (Catch Certificate), реекспорту водних біоресурсів (Re-export Certificate); запровадження свідоцтв про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них, які є обов’язковими для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час експортно-імпортних операцій та реекспорту.
Крім того, доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них (ЗП №9546).
Україна працює над створенням умов для розвитку аквакультури, що є стратегічною ціллю держави, закріпленою в Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року. Тож задля досягнення максимально ефективного результату маємо зосередитись на виконанні завдань з реалізації цієї стратегічної цілі, продовжити роботу над законодавчим врегулюванням проблемних питань сектору і створенням нормативно-правового регулювання, що відповідатиме законодавству ЄС, принципам Спільної політики рибальства ЄС та ЄЗК.
Матеріал опубліковано у Delo.ua
Важливий крок для українського рибного господарства: запрацювала еРиба, Єдина державна електронна система управління галуззю. Постанова КМУ № 1076, завдяки якій це стало можливо, була розроблена за участі команди BRDO, а також представників наукових кіл та ГО.
❓Що зміниться?
Відтепер суб’єкти господарювання, які планують рибалити у промислових масштабах або здійснювати дослідний вилов, можуть декларувати право на це онлайн. Документ формується, підписується та подається в автоматичному режимі до еРиби. Незабаром сервіс стане доступний і на порталі Дія.
Запроваджений постановою експериментальний проєкт з цифровізації триватиме 2 роки. Подати декларацію суб’єкти господарювання мають до 1 листопада ➡️ https://efish.gov.ua/
❓Чому це важливо?
Декларування права на промислове рибальство – тільки перший інструмент електронної системи. Вже незабаром в еРибі стануть доступні:
🔹 декларування права на дослідний вилов;
🔹 послуга з отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову.
Електронна система еРиба сприятиме розвитку рибного господарства та аквакультури України. За підрахунками експертів, ринок тіньової продукції в цій сфері наразі складає 850 млн грн щорічно – масштабна цифровізація дозволить цього позбутися.
Нагадаємо, що міжнародний попит на продукцію аквакультури тільки зростатиме: обсяг світового ринку, який в 2022 році становив 75,6 мільйонів тонн, до 2028 року, за прогнозами експертів, досягне 100,3 мільйона тонн. Українські підприємці галузі рибного господарства мають потенціал стати його успішними гравцями.
Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства та онлайн-послугу розробили Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки USAID / UK Аid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» та Офісу ефективного регулювання BRDO.
Цьому питанню був присвячений Всеукраїнський форум, який відбувся 12 жовтня у Кам’янці-Подільському.
Подія організована з ініціативи Мінагро, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та BRDO в межах проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО за підтримки USAID / UK Аid проєкту TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Україна має величезний потенціал для розвитку аквакультури: ми маємо понад 1 млн га водного плеса, це стави і озера, штучні водойми, каскад дніпровських водосховищ, лимани тощо. Практично у кожній громаді є десятки водойм і цей потенціал потрібно використовувати.
Обговорити нагальні питання розвитку галузі зібралися народні депутати України, керівництво Мінагрополітики, Держрибагентства, місцевих органів влади м. Кам’янець-Подільський, ДУ «МТЦ з аквакультури», представники аквакультурного бізнесу, громадськості та міжнародні експерти. Метою заходу було напрацювати практичні кроки з розвитку аквакультури та застосовувати їх на національному рівні.
Держрибагентство поінформувало учасників форуму про основні аспекти розвитку української аквакультури. Зокрема про загальний стан справ в аквакультурі, актуальні проблеми, які потребують невідкладного вирішення, основне регулювання цієї сфери. Було представлено Концепцію розвитку аквакультури, якою визначено першочергові кроки для стимулювання її розвитку.
Під час форуму йшлося також і про міжнародний досвід розвитку аквакультури, зокрема, в Іспанії, Хорватії, Румунії, Норвегії та Туреччині. Окремо презентовано особливості рибництва та ринку риби у Польщі, наведено приклади формування ланцюжків доданої вартості в аквакультурі цієї країни.
Офіс ефективного регулювання BRDO працює над покращенням регуляторного поля у сфері аквакультури. У вересні було проведено опитування субʼєктів господарювання ринку, яке було презентоване в рамках Всеукраїнського форуму і показало, що:
Враховуючи вектор розвитку блакитної економіки ЄС та світу, українська аквакультура має величезний потенціал для розвитку, нарощування обʼємів виробництва продукції ти виходу на міжнародні ринки. На сьогодні головними викликами для галузі є:
Презентація дослідження BRDO ➡️ https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2023/10/Akvakultura_prezentatsiya-1.pdf
Відеозапис заходу ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=jxdb0VKl3ks
В колонці для Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) пояснює Ігор Самоходський, керівник сектору “ІТ та Телеком” BRDO.
Україні потрібне безпрецедентне відновлення. Сила відкритих даних може забезпечити прозорість у цьому процесі.
Велика війна призводить до великої руйнації. З початку повномасштабного вторгнення рф Україна відновлює пошкоджену критичну інфраструктуру, частково завдяки міжнародній фінансовій підтримці. Незважаючи на це, суми, необхідні для післявоєнного відновлення, є безпрецедентними: Світовий банк оцінює загальні потреби країни в $411 мільярдів.
Але і це лише частина потреб. Відновлення України вимагатиме не лише фінансів, але й впевненості у процесі, як всередині держави, так і за її межами. Якщо громадськість не довірятиме проєктам відновлення – в небезпеці опиниться політична стабільність країни, якщо їм не довірятимуть міжнародні партнери – в небезпеці опиниться фінансування.
Контроль за відновленням інфраструктури буде складним, оскільки проєкти реконструкції мають різні моделі фінансування, керівників і технічні характеристики. Важливе завдання – збір інформації з офіційних джерел, яка зберігається в системах складної структури. Нові цифрові рішення потрібні для забезпечення не лише прозорості відновлення, але і його цілковитої підзвітності.
Відкриті дані як інструмент досягнення прозорості
Цифрові дані уможливлюють машинний аналіз, створення цифрових рішень, автоматизоване відстеження та інші важливі процеси. Політика відкритих даних забезпечує доступність таких даних, передбачаючи активну публікацію урядом машиночитаних даних.
На практиці це означає, що набори даних (такі як дані реєстру підприємств) публікуються на веб-порталі та можуть бути завантажені в цілому будь-ким. Не потрібно подавати заявки, пояснювати причини запиту даних, очікувати схвалень, платити за інформацію або аналізувати кожний запис окремо. Достатньо перейти на веб-сайт та завантажити повний набір даних або скористатися зручним сервісом на основі відкритих даних.
Доступність наборів відкритих даних дозволяє проводити автоматизований аналіз даних, виявляти закономірності та взаємозв’язки та створювати зручні сервіси для різних користувачів. Це приносить користь громадськості, активістам зі сфери протидії корупції та журналістам, а також звичайним громадянам. В цьому полягає сила відкритих даних.
Більше того, дані, придатні для машинного аналізу, легше використовувати тим, хто не володіє мовою, якою дані викладені (в даному випадку українською). Для перекладу цифрового вмісту достатньо цифрових інструментів.
До війни Україна була європейським лідером з відкритих даних
Перед війною Україна була однією з провідних країн Європи щодо реалізації політики відкритих даних. Країна активно впроваджувала відповідне законодавство, зокрема почала діяти за принципом “open by design and by default” ще до прийняття ЄС Директиви щодо відкритих даних.
Практично всі дані про державні закупівлі були відкриті завдяки системі ProZorro. Дані про публічні фінанси були доступні через відкриту платформу e-Data. Бізнес-реєстр (ЄДР), фінансова звітність та сотні інших важливих наборів даних також були оприлюднені в форматі open data.
Попередні досягнення у роботі з відкритими даними дозволили створити численні платформи для верифікації осіб та аналізу державних закупівель, системи для пошуку судових рішень, службу моніторингу стану навколишнього середовища в Україні. Статистика за 2021 рік показує, що перед війною ці послуги щороку використовували 5-7 мільйонів користувачів. Українські цифрові платформи електронного управління, які працювали зокрема і за рахунок відкритих даних, здобули міжнародне визнання як одні з найкращих цифрових рішень у світі.
В галузі будівництва, на якій безперечно буде зосереджена увага під час відбудови України, наявність відкритих даних від Державної архітектурно-будівельної інспекції України сприяла покращенню ситуації.
Однак військовий стан призвів до обмеження доступу до даних, внаслідок чого Україна втратила свої лідерські позиції в цій сфері. Спочатку доступ до Порталу відкритих даних було повністю заблоковано. З часом обмежений доступ до деяких наборів даних відновили, але процес повернення до повноцінного доступу триває досі.
Українські громадські організації вже направили уряду численні колективні листи з вимогою знову оприлюднити ключові набори open data. Коаліція RISE Ukraine склала список тих з них, які є пріоритетними для забезпечення прозорого відновлення.
Важливо визнати, що, незважаючи на війну, відкритість даних є необхідною для запобігання корупції, підвищення ефективності уряду та побудови довіри до розподілу бюджету. Водночас Росія може використовувати певні дані для підвищення ефективності своїх військових дій проти України, зокрема персональні дані (особливо на окупованих територіях), а також інформацію про об’єкти інфраструктури та підприємства. Дотримання балансу між відкритістю і безпекою – це проблемне питання в умовах війни, вирішення якого вимагає обережного аналізу, але надмірне обмеження доступу до даних точно не є відповіддю.
Відкриті дані про відбудову
Незважаючи на всі поточні виклики, українські публічні органи працюють над цифровими системами управління відновленням. Центральними є Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і Digital Restoration EcoSystem for Accountable Management (DREAM).
РПЗМ міститиме інформацію про усю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок військової агресії. Інформація збирається безпосередньо від постраждалих осіб, у тому числі за допомогою мобільного додатка Дія, який також надає користувачам доступ до адміністративних послуг і загалом відіграє критично важливу роль в житті українців від початку повномасштабного вторгнення рф. Урядова постанова, яке врегульовує роботу РПЗМ, передбачає публікацію наявної в реєстрі інформації у форматі відкритих даних.
DREAM – це система для підзвітного управління відновленням України. Наразі вона доступна в базовій версії, збір та оновлення даних тривають. Система дозволить аналізувати основні соціальні та економічні показники регіонів або населених пунктів, створювати проєкти відновлення для вирішення існуючих проблем, знаходити фінансування та управляти всіма етапами їх реалізації. “Нова ІТ-система дозволить відстежувати весь цикл, від проєктування, публічних закупівель, будівництва, відбудови та ремонту до введення в експлуатацію готових об’єктів”, – обіцяє віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.
Для забезпечення прозорості уряд України розробляє DREAM разом з громадськими організаціями, серед яких – Коаліція RISE Ukraine. Було анонсовано, що DREAM функціонуватиме за принципом “open by design and by default“, тож цифрова та правова архітектура системи дозволять оприлюднювати відкриті дані. Це забезпечить доступ до інформації про проєкти відновлення як українському суспільству, так і міжнародним партнерам.
Відновлення України буде складною задачею. Забезпечення прозорості процесу є передумовою довіри української громадськості і міжнародної спільноти. Для досягнення цього необхідно використовувати рішення та підходи, які вже зарекомендували себе як ефективні в Україні, і в яких Україна продемонструвала світове лідерство. Отже, відкриті дані мають стати основою цифрової прозорості під час процесу відновлення, з урахуванням того, що публічна доступність певних даних може створювати безпекові ризики. Пошук правильного балансу стане черговим викликом для України, але це завдання, впоратись із яким для країни життєво необхідно.
Сьогодні Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі». Ця постанова запроваджує механізм декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі.
Що змінюється?
Зазначені процеси будуть здійснюватися з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.
Затвердження постанови сприятиме зручності у виконанні обов’язків суб’єктами господарювання щодо:
Протягом реалізації експериментального проєкту подавати декларації можна буде щороку до 1 листопада дистанційно в електронній формі та безоплатно з використанням одного із компонентів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.
Окрім цього, завдяки запровадженню таких електронних декларацій субʼєкти господарювання отримають можливість в подальшому брати участь в аукціонах з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів та отримати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів. З іншого боку, державні органи отримують дієвий інструмент визначення кількості потенційних користувачів водних біоресурсів та їхнього матеріально-технічного забезпечення.
Дякуємо Уряду за ухвалення безпрецедентного для українського рибного господарства документу та очікуємо на його успішну реалізацію.
Проєкт постанови розробили фахівці Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України Офісом ефективного регулювання BRDO, а також представниками наукових кіл та громадських організацій.
Дерегуляція ринку медичного канабісу та технічних конопель скоро стане реальністю.
Нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендував законопроєкт про медичний канабіс №7457 до другого читання.
Законопроєкт спрямований на імплементацію найкращого досвіду у сфері регулювання обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу (його ізомерів та їхніх стереохімічних варіантів), що дозволить створити умови для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування та проведення наукових досліджень ефективності конопель. Законопроєкт регулює використання канабісу не тільки в медичних, а й у промислових цілях, а також науковій і науково-технічній діяльності.
Офіс ефективного регулювання BRDO кілька років активно наголошує на необхідності вирішення питання медичного канабісу та декриміналізації технічних конопель (промислових). Команда BRDO долучались до розробки проєкту №7457 та брала участь у Міжвідомчій робочій групі при КМУ щодо дерегуляції господарської діяльності, зокрема і ринку технічних конопель, з головною метою – вивести ринок технічних конопель з-під загального регулювання наркотичних засобів.
Законопроєкт №7457 пропонує:
Питання врегулювання обігу й використання канабісу в Україні давно потребує позитивного вирішення, адже гаряча дискусія про це в українському суспільстві триває вже багато років. Закликаємо народних депутатів підтримати законопроєкт №7457 у другому читанні.
На засіданні цього тижня МРГ з дерегуляції розглядала наявні в українському законодавстві вимоги до бізнесу щодо обов’язкового страхування. На думку робочої групи, деякі з них є недоцільними і ускладнюють роботу підприємців.
За результатами обговорення було ухвалено рекомендації щодо скасування обов’язкового страхування:
Також на засіданні розглянули можливість скасування деяких вимог державних будівельних норм. Із проханням про це до МРГ звернулись представники операторів мобільного зв’язку.
Зокрема, йдеться про обов’язкове встановлення:
Бізнес зауважує, що встановлення такого обладнання суперечить Правилам пожежної безпеки в галузі зв’язку та спричиняє обтяжуючі витрати. На практиці у операторів відсутня об’єктивна необхідність встановлювати такі системи та засоби, оскільки обладнання мобільного зв’язку є малопотужним та цілком безпечним за характеристиками займання. Перед остаточним ухваленням рішення з цього питання МРГ вирішила провести додаткові дослідження.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Наприкінці вересня у США відбулася Ukraine Infrastructure Reconstruction Reverse Trade Mission, організована U.S. Trade and Development Agency, в якій взяла участь делегація представників українського уряду, бізнесу, експертного середовища у сфері економічних реформ та інвестицій.
Завданням делегації було обговорити відбудову України з американськими колегами – урядовцями, політиками, інвесторами – та спільно сформувати чітке розуміння ефективних способів підтримки майбутнього відновлення економіки та торгівлі в нашій державі.
Стати членами делегації було запрошено виконавчого директора BRDO Олексія Дороганя та керівницю сектору «Регуляторна політика» BRDO Ганну Башняк.
Що таке «reverse trade mission» USTDA?
USTDA (Агентство з торгівлі та розвитку США) допомагає компаніям створювати робочі місця в США шляхом експорту американських товарів і послуг для пріоритетних інфраструктурних проєктів у країнах з економікою, що розвивається. Ця держустанова пов’язує американський бізнес із закордонними замовниками, які потребують його продукту. Побудова таких партнерств розвиває стійку інфраструктуру та сприяє економічному зростанню обох сторін.
Reverse trade missions – інструмент, яким USTDA для цього користується. Розглядаючи відбудову як масштабний інвестиційний проєкт, цього разу американці запросили в Вашингтон reverse trade mission представників України.
Хто представляв Україну та США?
Українська делегація складалася з представників Міністерств енергетики, економіки, соцполітики, аграрної політики та продовольства, цифрової трансформації, Державних агентств енергоефективності, а також відновлення та розвитку інфраструктури України. Бізнес та експертне середовище представляли BRDO, ISE Group, ISSP Україна, Агросем, UkraineInvest, Українська вітроенергетична асоціація.
З американського боку з українською делегацією спілкувались співробітники державних інституцій, аналітичних інститутів, сенату, консалтингових фірм, бізнесу тощо.
Що обговорювали в рамках reverse trade mission?
Протягом кількох днів у Вашингтоні обговорювались ключові питання відновлення України та можливості для американських decision makers допомогти нам у їх вирішенні. Зокрема, торкалися таких тем:
Окремі консультації стосувалися галузей економіки та держуправління в Україні, які попри війну можуть покращити свою роботу в партнерстві з американськими інституціями: йшлося про цифрову трансформацію, енергетику, інфраструктуру, сільське господарство тощо.
За результатами роботи Ukraine Infrastructure Reconstruction Reverse Trade Mission ми досягнули спільного розуміння у пріоритетних напрямках необхідних регуляторних та законодавчих змін для створення сприятливого бізнес-клімату, започатковано партнерства для реалізації проектів відбудови України.
Як спростити діяльність підприємців, що займаються транспортними перевезеннями?
Важливий крок — скасування чи оптимізація певних видів звітності, яку бізнес регулярно має подавати Державна служба статистики України. Перегляд 9 форм обовʼязкової звітності у сфері ДСС був нещодавно проведений командою BRDO за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Які проблеми було виявлено аналітиками?
Як можна вирішити проблеми?
Задля обговорення результатів аналізу днями відбулася онлайн-нарада, організована Державною регуляторною службою України. До обговорення долучилися представники субʼєктів господарської діяльності у сфері перевезень, Державної служби статистики України, Інституту економіки та прогнозування, а також експертного середовища.
Мета наради — прийняти зважені рішення щодо доцільності, обгрунтованості та порядку запропонованих експертами дій стосовно оптимізації звітності у сфері транспортних перевезень. Зробити більш актуальними експерти BRDO запропонували як безпосередньо саму звітність (форми, порядок, строки подання), так і деякі статистичні методології.
Обговоривши пропозиції BRDO зі стейкхолдерами, представники Держстату погодилися з доцільністю дерегуляційних ініціатив. Роботу з їх втілення на практиці вже розпочато — тож сподіваємось, ефект від зменшення регуляторного тиску перевізники відчують на собі вже незабаром.
Перегляд 9 форм обовʼязкової звітності у сфері ДСС відбувся в рамках масштабної реформи дерегуляції, що триває в Україні з січня 2023 року. За підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ з дерегуляції та розробці відповідних нормативно-правових актів.
Українці вже звикли отримувати держпослуги онлайн, швидко та сучасно, зокрема через Дію. Кожен такий сервіс уможливлюють державні реєстри, саме вони становлять основу цифрової держави.
Донедавна значна частина з 400 українських державних реєстрів лишалася технологічно застарілою, вразливою до кібератак, чи взагалі зберігалася на папері. Нарешті Україна готова вирішити цю проблему системно.
Що таке Платформа реєстрів?
Днями було презентовано платформу Дія.Engine, продукт спільної роботи Мінцифри, Держспецзв’язку та ДП «Українські спеціальні системи», створений на базі Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів.
Це інструмент, який дасть державним органам змогу створювати реєстри та керувати ними.
Вартість розробки реєстру на цій платформі вдвічі нижча, порівняно зі звичайною. Строк розробки — у два-три рази коротший.
Хто вже працює з Платформою реєстрів?
Зараз уже 20 міністерств та ЦОВВ використовують Дія.Engine для створення більш ніж 50 реєстрів і понад 100 державних послуг.
Під час презентації про можливості нової платформи розповіли віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, заступник Міністра цифрової трансформації Валерія Іонан, керівниця проєктів цифровізації від німецької урядової компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Юлія Шапперт, Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.
Про досвід використання Платформи командою Офісу ефективного регулювання BRDO, успішні кейси та загальні враження від інструмента розповів виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань.
Які проєкти BRDO реалізовує на Платформі реєстрів?
Загалом BRDO має досвід реалізації 5+ проєктів на базі Платформи. Деякі з них складаються з 2+ реєстрів в межах однієї системи, деякі вимагають комплексних рішень (створення публічних вебсайтів для незареєстрованих користувачів, розгалуженої рольової моделі користувачів тощо).
«Маємо широкий бекграунд використання даного інструмента, тож можемо впевнено вказати на його переваги, – зазначив Олексій. – Це уніфікований lowcode-підхід до розробки програмного забезпечення; вбудований інструмент інтеграцій; багаторівнева система підтримки та уніфікований підхід до безпеки; зручні інструменти для побудови форм та бізнес-процесів тощо. Впевнений, що активне використання Дія.Engine дозволить будувати в Україні справді цифрову державу прискореними темпами».
За вагомий внесок в розвиток проєктів на Дія.Engine BRDO в рамках презентації платформи було нагороджено подякою.
Платформу реєстрів було створено за підтримки Європейського союзу в рамках проєкту EU4DigitalUA, Фонд Східна Європа, GIZ Ukraine й уряду Німеччини.
15 вересня 2023 року в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» програми USAID АГРО, за ініціативи Держрибагентства та BRDO було проведено онлайн круглий стіл «Діалог з BRDO: між державою та бізнесом» в рамках якого обговорювались проблеми сучасної аквакультури.
До опитування щодо проблематики ринку та діалогу в рамках круглого столу долучилось більше 30 учасників представників бізнесу та наукової сфери, зокрема: БУ «Методично-технологічний центр з аквакультури», ТОВ «Забір’я», ПрАТ «Хмельницькрибгосп», ТОВ «ВІСМАР АКВА», ТОВ «АКВА», ТОВ «Науково-виробничий центр «ФОРЕЛЬ», ВГО Громада Рибалок України, ТОВ «АВГУСТУС», ТОВ «Карпатський водограй», ФГ «ГОЛУБА НИВА», ТОВ “Перша Аква-Промислова Компанія» та інші.
Під час презентації Офісом ефективного регулювання основну увагу було приділено обговоренню головних проблем аквакультури, зокрема що стосуються земельних питань, питань оренди (в тому числі гідротехнічних споруд), залучення інвестицій, оподаткування та ін. Було презентовано законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України, а саме законопроекти № 8119 щодо залучення інвестицій у розвиток аквакультури в Україні та № 9545, 9546 – щодо простежуваності водних біоресурсів.
Крім того Офісом було презентовано проекти порядків надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та рибогосподарської технологічної водойми.
Після презентації відбулось обговорення проблем та перспектив української аквакультури. Бізнес наголосив на необхідності вирішення проблем пов’язаних із безхазяйним майном (гідротехнічними спорудами) необхідним для ефективної реалізації своєї діяльності, важливості прийняття інвестиційного законодавства у сфері аквакультури, а також врегулюванні питань пов’язаних з орендою. Також проговорили проблеми повʼязані із строком дії дозвільних документів і оподаткуванням. Стейкхолдери ринку наголосили на необхідності запровадження системи простежуваності продукції аквакультури та відкритого, продуктивного діалогу між ними і органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Обговорення необхідних змін регуляторного поля у сфері аквакультури, а також проектів нормативно-правових актів, що спрямовані на покращення умов ведення бізнесу продовжуватиметься в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» програми USAID АГРО спільно з BRDO буде продовжуватись в рамках наступних круглих столів.
Бізнес має витрачати менше часу та зусиль на отримання дозволів від Держпродспоживслужби – таке рішення ухвалила МРГ з дерегуляції на останньому засіданні. Для цього необхідно осучаснити переліки продукції для імпорту, експорту та реекспорту, фітосанітарну експертизу та інші інструменти держрегулювання, якими опікується ДПСС.
МРГ рекомендувала цифровізувати:
Підхід до фітосанітарного контролю продукції рослинного походження для імпорту МРГ радить змінити на ризик-орієнтований. Тобто тих підприємців, які не мали порушень раніше, перевірятимуть рідше.
Окремі рекомендації МРГ стосуються оптимізації державного регулювання в цій галузі. Перелік продукції рослинного походження для імпорту, експорту та реекспорту варто переглянути та осучаснити, враховуючи нові фітосанітарні ризики, а також вимоги європейського та міжнародного законодавства.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності була створена в січні 2023 року. За час перебігу реформи дерегуляції вона переглянула вже понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень тощо. Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Коаліція RISE Ukraine, співзасновником і учасником якої є BRDO, виступила із заявою щодо необхідності відкриття реєстру декларацій і ветування законопроєкту № 9587-д, що ставить під загрозу прозоре і підзвітне відновлення України.
Що відбувається?
Минулого вівторка Верховна Рада України провалила голосування за правку до законопроєкту № 9534, яка передбачала негайне відкриття декларацій публічних осіб. Попри усі заклики громадськості, законодавцям не вистачило 27 голосів аби відкрити Реєстр декларацій уже зараз, а не через рік. Необхідна правка про відкриття декларацій до основного законопроєкту № 9534, ініційована Головою Комітету з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною, набрала лише 199 голосів.
А напередодні комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності зробив крок назад в антикорупційній реформі, підтримавши низку суперечливих норм в законопроєкті № 9587-д щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Передбачені цим проектом зміни до статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення фактично знищують адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання декларації та брехню в ній. Оскільки планується вважати несвоєчасного декларанта або декларанта, який «забув» задекларувати майно на 1,3 млн грн таким, що взагалі НЕ БУВ підданий адміністративному стягненню, якщо він сплатить відповідний штраф 850-1700 гривень за зафіксовану в автоматичному режимі несвоєчасно подану декларацію або 17000 – 42500 гривень за незадеклароване майно до 1,3 млн грн. Таким чином, проект передбачає те, що така особа навіть не потрапить до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Відповідно, порушуються принципи підзвітності і прозорості влади перед українським народом і міжнародними партнерами. Це, у свою чергу, підсилює політичну нестабільність під час війни, підриває довіру українського суспільства до процесів відбудови і впливає на зменшення обсягів міжнародної допомоги.
Якою є ситуація станом на зараз?
На ЗП № 9534 накладено вето. Очікуємо тексту пропозицій змін від Президента.
На ЗП № 9587-д вето не накладено.
Реєстр декларацій лишається закритим.
Інформація про владу лишається недоступною, що унеможливлює доброчесну відбудову України.
Що далі?
⚠️ Очікуємо на текст пропозицій Президента щодо змін до ЗП № 9534.
⚠️ Закликаємо невідкладно ветувати ЗП № 9587-д та відкрити реєстр декларацій.