Національне Агентство України з питань розшуку та менеджменту активів відновило публічний доступ до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Про це повідомила Голова АРМА Олена Дума під час брифінгу.
«Публічний режим функціонування Реєстру дозволяє різноманітним цільовим аудиторіям оперативно отримати інформацію, що відбувається з тим або іншим активом. Зокрема, хто розслідує кримінальну справу, ким і коли накладено арешт, як АРМА управляє майном, на яку суму воно оцінене, за скільки продане на торгах, за яким договором передане управителю та скільки коштів надійшло до бюджету від управління. Тобто, Реєстр дає можливість у режимі онлайн відстежити всі дії від його арешту до отримання державою доходу», – зазначила Олена Дума.
Реєстр складається з відкритої частини, доступної для кожної зацікавленої особи, та закритої, призначеної для правоохоронців. База даних містить понад 129 000 записів. Близько 36 000 із них стосуються активів, які передано в управління АРМА. 829 записів стосуються заходів з проведення оцінки вартості активів; 1 144 записи – конкурсних відборів управителів; 117 записів – про договори управління. 500 записів стосуються активів, проданих на торгах та ще 500 записів – заходів з управління грошовими коштами, враховуючи суми розміщених коштів та нарахованих відсотків.
Єдиний державний реєстр активів – за лінком: https://reestr.arma.gov.ua/#/
Нагадаємо, що в липні Коаліція RISE Ukraine, до складу якої входить BRDO, зверталася до АРМА з офіційною заявою, в якій вимагала відкрити доступ до Єдиного державного реєстру активів.
Станом на момент публікації Реєстр відкривається не у всіх користувачів. Коаліція RISE Ukraine чекає на повідомлення від дослідників про результати перевірки повноти та якості опублікованої інформації.
На порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) оновився сервіс публікації даних кошторисної документації.
❓ Що зміниться
Тепер кожен громадянин зможе переглянути повну інформацію про витрати коштів на об’єкти, що будуються за державні чи приватні кошти. Українці зможуть дізнатися, скільки коштів витратив забудовник на матеріали чи послуги, та перевірити, наскільки прозоро витрачаються гроші. Наприклад, у документації можна буде побачити, скільки заплатили будівельнику за 1 годину роботи.
Відкритий доступ до таких даних унеможливить маніпуляції та знизить корупційні ризики у будівельній сфері. А журналісти та громадськість зможуть легше контролювати забудову міст та протидіяти зловживанням.
Раніше на порталі були доступні лише загальні показники за кошторисом: вартість будівельних робіт, устаткування, меблів, інвентаря, загальна вартість. Новий формат кошторису буде доступний для об’єктів, що внесуть до ЄДЕССБ вже після оновлення функціоналу.
Переглянути документацію можна за посиланням: https://e-construction.gov.ua/document/optype=249
Фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO брали участь у розробці Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який запровадив можливість отримання послуг у сфері будівництва саме в електронній формі, а також Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Функціонал оновлено у співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерства цифрової трансформації за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».
Повномасштабне вторгнення рф в Україну призвело до того, що численні об’єкти промисловості та енергетики нашої держави зруйновані або зазнали ушкоджень різного ступеня.
Як відновлювати економіку України в таких умовах?
Насамперед — залучати приватні вітчизняні та іноземні інвестиції. Цьому сприятиме спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок.
Втілити цей план покликаний законопроєкт № 9627 від 21.08.2023, зареєстрований Верховною Радою України. До розробки документа долучилася команда Офісу ефективного регулювання BRDO.
Що пропонує ЗП № 9627?
1. Внести зміни до Земельного кодексу України.
Зокрема, спростити порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів (у разі, якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні) для розміщення:
Законодавчі зміни не стосуватимуться:
Таке спрощення буде діяти протягом дії правового режиму воєнного стану та п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості.
2. Внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зміни передбачатимуть, що:
Законопроєкт сприятиме реалізації інвестиційних проєктів, необхідних для швидкого та ефективного відновлення промисловості нашої держави у повоєнний період. Більш того, цей законопроект стане в нагоді не лише для залучення приватних інвестицій, а і для будівництва промислових обʼєктів, які споруджуватимуться за рахунок бюджетних коштів (для прикладу, у сфері розбудови оборонно-промислового комплексу).
Нагадаємо, що фахівці BRDO брали участь у розробці Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», а також Порядку ведення ЄДЕССБ.
Олексій Дорогань став новим Головою Правління RISE Ukraine.
10 серпня Правління Коаліції обрало нового Голову – виконавчого директора BRDO Олексія Дороганя. Віктор Нестуля, попередній Голова Правління, став керівником проєктного офісу Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM).
Під час засідання із пропозиціями щодо роботи Коаліції виступили такі члени Правління:
RISE Ukraine – це коаліція українських і міжнародних громадських організацій, ініціатив, державних установ та активістів, які об’єдналися для просування принципів доброчесності та участі для розвитку України, розбудови механізмів підзвітності за відбудову, своєчасного розкриття даних, розробки цифрових рішень для відбудови та залучення громадян та бізнесу до планування, моніторингу та нагляду.
Законопроєкт № 9623, покликаний декриміналізувати добровільні дорослі порнографічні матеріали, сьогодні зареєстрований у Верховній Раді України. 25 народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком виступили його співініціаторами.
Команда BRDO разом з іншими громадськими організаціями брала участь у розробці законопроєкту та виступила з ініціативою декриміналізації.
Що пропонує законопроєкт?
Скасувати кримінальну відповідальність за:
Водночас залишити кримінальну відповідальність за:
За словами керівника сектору BRDO «ІТ та Телеком» Ігоря Самоходського, «У нас є дійсно важливі проблеми у сфері порно: дитяче порно, торгівля людьми (примус тощо). Це окремі злочини, які ми в жодному разі не пропонуємо декриміналізувати. Навпаки, коли поліція перестане ганятися за голими фото/відео дорослих людей, у них має з’явитися більше часу на дійсно важливі справи, як-от боротьбу із дитячою порнографією».
Тож закликаємо народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкт № 9623 і вивільнити часові ресурси українських правоохоронців на боротьбу із дійсно нагальними загрозами.
Детальніше про те, що не так із українським законодавством у сфері порнографії і як регулюється це питання у країнах ЄС, читайте у нашій попередній публікації.
Ключові набори відкритих даних, від доступності яких залежить прозорість і підзвітність відбудови, все ще недоступні. Коаліція RISE Ukraine (далі – Коаліція) та Громадська рада при Міністерстві цифрової трансформації України (далі – Громадська рада) закликають розпорядників до оприлюднення відкритих даних. Для цього запрошуємо органи безпеки – до публічної комунікації з розпорядниками і громадянським суспільством, а Міністерство цифрової трансформації – до обговорення напрацьованих змін до Постанови №835 від 21.10.2015 року.
В січні 2023 року Коаліція RISE Ukraine оприлюднила заяву щодо забезпечення доступності відкритих даних. Проблеми, зазначені в цій заяві зберігаються і досі. Ключові набори даних, від яких залежить прозорість і підзвітність відбудови, не оприлюднюються, або оприлюднюються з невиправданими обмеженнями. До цих наборів належать, в тому числі:
Під час обмеження доступу до важливої суспільної інформації в жодному випадку не здійснювався так званий “трискладовий тест”. Тобто, обмеження доступу до даних із самого початку було здійснено всупереч вимогам закону. До того ж, в багатьох випадках обмеження доступу розпорядниками не було видано офіційного рішення, що б слугувало правовою підставою для відповідних обмежень. Таким чином, зазначені обмеження були не тільки незаконними, але й максимально непрозорими.
Законних причин для обмеження доступу до інформації у формі відкритих даних немає, оскільки все профільне законодавство продовжує бути чинним. Водночас, розпорядники неофіційно зазначають, що отримували листи-рекомендації від СБУ щодо закриття даних і тепер бояться переслідувань у разі повторного оприлюднення даних. Відсутність публічної комунікації зі сторони СБУ та інших органів безпеки щодо ризиків, які створює оприлюднення тієї чи іншої інформації, створює ситуацію, в якій не оприлюднюється багато даних, що не загрожують безпеці країни. Практика подібних неформальних обмежень незаконна і шкідлива. Вона загрожує довірі до процесів відбудови, як в українському суспільстві, так і серед міжнародних партнерів. Саме прозорість є необхідною передумовою для довіри. Відсутність довіри підважуватиме політичну стабільність під час війни та зменшуватиме обсяги міжнародної допомоги.
Організації, що входять до Коаліції та Громадська рада, пропонують свою допомогу в аналізі ризиків, пов’язаних з оприлюдненням даних, напрацюванні зважених рішень з відкриття даних та комунікації з розпорядниками.
За нашою інформацією, після громадського обговорення проєкту змін до Постанови КМУ №835 від 21.10.2015, з неї були виключені норми щодо обмеження доступу до окремих наборів даних під час правового режиму воєнного стану. Це позитивне зрушення, і ми його вітаємо. Водночас, ми закликаємо Міністерство цифрової трансформації до відкритого обговорення з зацікавленими сторонами інших норм, які запроваджуються проєктом Постанови. Як орган, що відповідає за державну політику у сфері відкритих даних, Міністерство має ініціювати таке обговорення.
Коаліція RISE Ukraine та Громадська рада при Міністерстві цифрової трансформації закликають:
1. надати чіткі роз’яснення щодо потреб в закритті інформації;
2. розпочати співпрацю з Міністерством цифрової трансформації України, розпорядниками даних та громадянським суспільством для обговорення ризиків і ефективного проведення розпорядниками “трискладового тесту”.
1. Визначений статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” порядок встановлення умов для обмеження доступу
Народний депутат Ярослав Железняк надіслав на підпис депутатів законопроєкт, покликаний декриміналізувати використання порнографічних матеріалів, що не становлять суспільної небезпеки. Як зазначає автор, всі охочі народні депутати матимуть змогу підписати законопроєкт протягом трьох днів, після чого він буде зареєстрований у Верховній Раді.
Чому це важливо?
Попри відсутність суспільної небезпеки, правоохоронні органи та суди України продовжують притягати до кримінальної відповідальності осіб за порнографію. Відкривається більше 1000 справ щороку, зокрема – за контент на onlyfans, з якого сплачуються податки в Україні. Люди можуть бути притягнені до відповідальності за контент своїх мобільних телефонів та приватні переписки.
Нещодавно суспільство сколихнула історія жінки з Нових Санжарів, що отримала кримінальний вирок за те, що у приватному листуванні переслала власні відео з мастурбацією. Суд визнав відео продукцією порнографічного характеру та призначив 34000 грн штрафу, а також конфіскував телефон як знаряддя злочину.
За словами нардепа Железняка, законопроєкт дозволить захистити громадян від зловживань правоохоронних органів та притягнення до відповідальності за широкорозповсюджені в приватному житті дії.
Що пропонує законопроєкт?
Скасувати кримінальну відповідальність за:
Водночас залишити кримінальну відповідальність за:
Що не так із чинним українським законодавством у сфері порнографії
Українське суспільство, принаймні за статистикою, не вважає перегляд порнографії неправильним чи небезпечним. Про це свідчать такі факти:
Проте наразі виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Відповідно, ті громадяни і громадянки України що створюють/пересилають/зберігають порнографічний контент, підпадають під кримінальне переслідування.
Чинне законодавство України щодо діянь з порнографією криміналізує діяння, які не містять суспільної небезпеки (як-от розповсюдження будь-яких порнографічних предметів серед повнолітніх осіб). Водночас, в ньому відсутні спеціальні заборони (щодо розповсюдження порнографічних предметів, що зображують насильницькі дії, дії, що загрожують життю людини, або сексуальні акти, вчинені людьми з тваринами). Максимальною санкцією за порушення заборони є позбавлення волі на сім років. Заборона дозволяє представникам органів правопорядку погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть в осіб, які створюють матеріали, що є далекими від порнографії.
Ми вважаємо, що витрачати під час війни грошові і часові ресурси правоохоронної системи на пошук і покарання людей, які не становлять жодної суспільної небезпеки, – марнотратство.
Як регулюється порнографія у європейських країнах?
У європейських країнах переважно криміналізовані окремі діяння, пов’язані з порнографією, які містять суспільну небезпеку (залучення дітей чи тварин, примус, насильство тощо). Загалом на рівні ЄС поширення порнографії декриміналізовано. Україна ж у цьому питанні наслідує закони СРСР і криміналізує розповсюдження порноматеріалів, посилаючись на документ 100-річної давнини – Міжнародну конвенцію про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, учасником якої не є. Окрім нашої держави, таку практику застосовують лише країни колишнього радянського блоку: РФ, Білорусь, Болгарія і Литва, а також Ватикан.
Громадська ініціатива за декриміналізацію порнографії
У жовтні торік Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з низкою українських ГО спільно виступили за декриміналізацію створення, ввезення і розповсюдження порнографічної продукції (окрім зображень насильницьких дій, дій, що загрожують життю людини, та сексуальних актів за участі тварин).
Команда BRDO брала участь у розробці законопроєкту. Ініціативу підтримали понад двадцять громадських організацій, серед яких і військові, та понад 70 осіб, які підписали відповідне звернення.
Насамкінець, декриміналізація порнографії не вплине на кількість чи частоту перегляду порнографічних матеріалів, адже порно і так масово переглядають і у вебкамі теж масово працюють. Натомість людина, що надсилає нюдси чи інші порнографічні матеріали, зокрема у приватному листуванні, буде захищена від переслідування поліцією і від загрози кримінальної відповідальності.
Тож закликаємо народних депутатів підтримати ініціативу та підписати законопроєкт!
Спрощення регуляторного поля в галузі будівництва та житлово-комунального господарства важливе, зокрема, в контексті повоєнної відбудови України. Скасувати чи оптимізувати майже 75% інструментів держрегулювання в сфері будівництва, якими опікується Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — такі рекомендації сьогодні ухвалила МРГ з дерегуляції.
Скасувати пропонують:
Оптимізувати чи осучаснити пропонують:
Сьогодні ж вищезгадані дозволи та погодження мають отримувати як юридичні, так і фізичні особи, тож реалізація рішення МРГ з дерегуляції полегшить життя не лише підприємцям, а й звичайним громадянам.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
У середу Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 9139, що створить умови для розвитку української виноробної продукції, конкурентоспроможної у світі.
У першу чергу законопроєкт № 9139 спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства та виноробства, виробництва ароматизованих винних продуктів, нових стандартів виробництва.
Варто зазначити, що ухвалення ЗП № 9139 є важливим етапом дерегуляції галузі виноробства, оскільки він замінює застарілі інструменти регулювання ринку. Відповідне рішення щодо підтримки необхідності ухвалення 9139 було підтримане 24 травня на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, в роботі якої бере участь Офіс ефективного регулювання BRDO.
Що змінить 9139?
Ми щиро вітаємо це рішення і закликаємо народних обранців ухвалити законопроєкт у цілому, щоб забезпечити умови для розвитку українського виноробства і його конкурентоспроможності на світових ринках.
Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ в межах проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.
Верховна Рада на засіданні 13 липня підтримала у першому читанні ініціативу президента про спрощення регулювання обігу канабісу (законопроект №7457). Український бізнес в разі вступу в силу документу отримає додаткові можливості для виробництва нових медичних препаратів, а для виробників технічних конопель спроститься порядок її вирощування.
Delo.ua уточнило в експертів, чи може легалізація обігу канабісу перетворити Україну на великого виробника і експортера цієї культури?
Верховна Рада на засіданні 13 липня підтримала у першому читанні законопроєкт №7457 про легалізацію медичного канабісу. Документ було зареєстровано в парламенті 10 червня 2022 року. А 28 червня президент України Володимир Зеленський закликав нардепів легалізувати медичний канабіс, проголосувавши за урядовий законопроект №7457, погоджений усіма причетними міністерствами.
Препарати на основі канабісу використовуються в медицині для зменшення больових відчуттів, спазмів та судом м’язів, лікування анорексії, ПТСР та тривожних розладів. Також вони ефективні при лікуванні окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу, полегшують біль та страждання невиліковно хворих, в тому числі пацієнтів з онкологічними хворобами або ВІЛ.
Станом на 2023 рік використання в медичних цілях легалізоване вже в 58 країнах. Серед них країни з розвинутою економікою – Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Італія, Чехія, Франція, Португалія, Польща, Греція, Австрія, Данія, Бельгія, Норвегія, Ізраїль, Великобританія, США та Канада.
Рекреаційне вживання канабісу повністю дозволено в Канаді та Уругваї, а також декриміналізовано у Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Великій Британії, Чехії, Іспанії, Португалії та Бразилії.
Однак, коноплі використовують не лише в лікарській практиці. Продукти переробки цієї культури використовуються для виробництва ряду товарів з різних галузей економіки:
Загалом, світовий ринок технічних конопель має високий потенціал для розвитку, і оцінюється в понад $4 млрд на рік. Китай є світовим лідером з їх промислового вирощування на площах понад 600 тис. га, займаючи до 75% світового ринку технічного канабісу. В країні діє держпрограма із заміни коноплями традиційної для всього світу бавовни. Також інтенсифікує вирощування конопель ЄС – там за 10 років посівні площі під культурою збільшились з 10 тис. га до більш ніж 40 тис. га.
Через високу рентабельність виробів з канабісу та можливість отримувати додану вартість на її переробці, ніша є перспективною як для українських аграріїв, так і загалом для української промисловості.
Керівниця сектору “Сільське господарство” експертно-аналітичного центру “Офіс ефективного регулювання” (BRDO) Ірина Грузінська підкреслює в коментарі для видання, що посівні площі технічних конопель за останнє століття скоротилось більш ніж в 600 разів через зарегульованість цього ринку з боку держави і складний механізм підзвітності виробників перед правоохоронними органами.
Експерт пояснює, що зараз технічною коноплею щорічно засівається не більше 2 тис. га земель, хоча ще в радянські часи Україна вирощувала близько 120 тис. га технічних конопель та мала 35 переробних заводів, із яких дотепер працює лише 3.
Варто додати, що багато аграріїв мають намір вирощувати технічну коноплю, однак або не можуть отримати ліцензію на таку діяльність, або ж не отримують квоту на вирощування. Так, у 2020 році 40 суб’єктів господарювання подали запит на затвердження квот для вирощування конопель на загальній площі 14,5 тис. га, тоді як фактично 38 суб’єктів змогли засіяти 2,28 тис. га. За даними 2019 року, посівні площі технічних конопель склали близько 1,3 тис. га при обсягах у 14,6 тис. га, заявлених до затвердження квот.
За словами Ірини Грузінської, наразі технічні коноплі в Україні фрагментарно вирощуються у Вінницькій, Житомирській, Київській, Сумській, Харківській та Черкаській областях, площі посівів коливаються від декількох соток й до 800 га. У Полтавській області діє виробництво органічних технічних конопель. Загалом, культивуванням рослин для продажу насіннєвого матеріалу займаються 8 суб’єктів господарювання.
Середня урожайність сортів, що вирощується на насіння, варіюється в діапазоні 1,7-2 тонн/га, а конопляної соломи – 7-11,5 тонн/га. Вартість товарного зерна становить близько 40 тис. грн/тонна. Водночас роздрібні ціни в магазинах на неочищені зерна коноплі коштують 100-200 грн/кг, а очищені зерна – до 600 грн/кг.
На сьогодні значна частина вилову українських водних біоресурсів та виготовленої з них продукції знаходяться в тіні. Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з Мінагрополітики та Держрибагентством активно працюють над впровадженням в Україні прозорого механізму, який забезпечить їхню простежуваність і перешкоджатиме незаконному та нерегульованому рибальству. Це необхідно для розвитку рибного господарства та аквакультури нашої країни.
Верховна Рада зробила важливий крок в цьому напрямку: зареєстровано євроінтеграційний законопроєкт №9545 та взаємоповʼязаний із ним №9546, до розробки яких долучилась команда BRDO.
Які нововведення передбачають ЗП?
Чому це важливо?
Україна володіє значним потенціалом розвитку не тільки рибного господарства, а й аквакультури, який на сьогодні недооцінений та повною мірою нереалізований.
ЗП №9545 та №9546 змінять цю ситуацію:
Це дасть поштовх для подальшого розвитку аквакультури в Україні, створення продукції з доданою вартістю та залучення нових гравців на ринок, а відповідно, і зростання економіки.
Пропонується запровадити електронну систему простежуваності походження продуктів рибальства та аквакультури. Вона дозволить отримувати інформацію про історію, джерело походження та придатність до споживання водних біоресурсів та продукції з них.
Це нововведення забезпечить:
ГО «Офіс ефективного регулювання» оголошує конкурс на вибір підрядника для розробки програмного забезпечення платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проекту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проектами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)», що реалізується за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.
Загальні вимоги до пропозиції:
Вимоги до виконавців:
Критерії відбору:
До пропозиції обов’язково має бути додана:
Форма заявки на участь в конкурсі_BRDO DREAM
Технічні вимоги на розробку галузевої системи DREAM
Протягом останніх років Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з іншими ГО та підприємцями вимагали оприлюднити фінансову звітність підприємств у формі відкритих даних. Як результат, у березні 2023 року Державна служба статистики України нарешті опублікувала інформацію, подану компаніями за 2022 рік. Користуючись цими даними, команда сектору «IT&Telecom» BRDO підготувала огляд ситуації на українському ІТ-ринку.
До цього для аналогічних досліджень ми покладались на узагальнену інформацію, опитування та експертні оцінки. Оприлюднення фінзвітності дозволило BRDO детальніше проаналізувати галузь. Під час роботи над оглядом команда BRDO використовувала дані Державної служби статистики, агреговані аналітичним сервісом YouControl.
Спростити держрегулювання для продавців алкоголю та тютюну — таке рішення ухвалила МРГ з дерегуляції за результатами чергового засідання.
Що саме рекомендують оптимізувати?
Коли це запроваджуватимуть – врахують ризики нелегальної торгівлі та незаконних ліцензій.
Крім того, сьогодні на засіданні Міжвідомчої робочої групи з дерегуляції вирішили додатково опрацювати доцільність складання актів виконаних робіт для підприємців.
Раніше практика, притаманна лише пострадянським країнам, спричиняла незручності у документообігу із іноземними країнами та вимагала витрат на підготовку зайвої документації. Згідно з оцінками CASE Україна на 2021 рік, наша економіка щороку втрачала до 34 млрд грн або 0,6% ВВП через цю вимогу.
Це було перше засідання МРГ щодо розгляду регуляторних інструментів, якими опікується Міністерство фінансів. Частину дозволів та ліцензій опрацюють на наступній зустрічі. Зокрема, буде винесено питання щодо:
1. Зниження акцизної ставки на 50%;
2. Скасування обов’язкового ліцензування оптової торгівлі пивом для малих виробників;
3. Встановлення необмеженого строку дії ліцензії тощо.
Нагадаємо, що ринок українських ферментованих напоїв сектор «Регуляторна політика» BRDO досліджував у 2020 році, а також проводив численні консультації з пивоварами. За результатами аналізу ми створили Зелену книгу «Аналіз ринку ферментованих алкогольних напоїв».
Якщо ви також представляєте бізнес, який має конкретні ініціативи, ухвалення яких полегшить розвиток підприємництва у вашій галузі, — просимо заповнювати форму на сайті https://deregulation.me.gov.ua. Уряду необхідно мати зворотній зв’язок від бізнесу задля того, аби ефективніше впроваждувати реформу дерегуляції.
Загалом сьогодні на засіданні робочої групи було переглянуто 45 регуляторних інструментів у сфері компетенції Мінфіну. 30 з них вирішили оптимізувати.
Усього за 5 місяців реформи дерегуляції Уряд переглянув понад 800 інструментів регулювання роботи бізнесу. До МРГ, створеної в січні 2023, входять, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби.
За підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.
19 червня у Лондоні відбулася конференція «Забезпечення доброчесності та стійкості фінансової системи України», організована Центром досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) спільно з Офісом ефективного регулювання BRDO.
Вона передувала Конференції з питань відновлення України, організованої спільно урядами Великої Британії та України, і була присвячена важливості забезпечення доброчесності та стійкості української фінансової системи для боротьби з відмиванням грошей та корупцією.
На конференції були присутні понад 170 провідних експертів: особисто чи онлайн. Серед учасників були представники фінансового сектора та громадянського суспільства, а також високопоставлені особи України, Великої Британії та ЄС. Було проведено два основні панельні заходи, сім дискусій тет-а-тет та дві презентації.
За результатами обговорень RUSI опублікував звіт, у якому підсумовано основні висновки за результатами дискусій щодо доброчесності та стійкості фінансової системи України. Звіт можна переглянути онлайн.
У конференції взяв участь Олексій Дорогань, СЕО Офісу ефективного регулювання BRDO, що розказав про Державну цифрову екосистему управління відбудовою (DREAM).
«Відбудова – це дуже складний і багатокомпонентний процес, яким важко управляти і моніторити, що відбувається на кожному окремому етапі. І ризики, зокрема корупційні, величезні. Для того, щоб їх мінімізувати, створюється система DREAM. Вона побудована на принципі «всі бачать усе» і є цифровою основою, скелетом для процесу відбудови України», – зазначив Олексій.
DREAM — це державна електронна екосистема України, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відбудови. А також збиратиме всі дані за проєктами в режимі онлайн, відображатиме їх у вигляді зручних таблиць, графіків та діаграм і забезпечить публікацію відкритих даних відповідно до глобального Open Contracting Data Standard.
«Україна вже впродовж кількох років є лідером у цифровій трансформації і цифрових технологіях, що забезпечують прозорість, зокрема у державному секторі. У нас є такі сервіси, як Дія, Prozorro, Prozorro.Sales, eHealth, ЄДР тощо. Вони, разом з Реєстром пошкодженого і зруйнованого майна, Геоінформаційною системою (ГІС), Галузевою системою управління відбудовою інфраструктури, Єдиною державна електронна системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ) є тим фундаментом, першим рівнем, на якому будується система DREAM», — додав Олексій Дорогань.
Другий рівень – це «парасолькова» система, яка забезпечує збір даних з усіх систем першого рівня на кожному з етапів проєкту, надає відкритий доступ до них та інструменти управління і контролю.
Окрім цього, за словами Олексія Дороганя, дуже важливим елементом у системі DREAM є цифрове діловодство – тобто кожен документ, кожен звіт про витрачені кошти буде доступним у системі, що дозволить запобігти ризикам відмивання міжнародних коштів. Це та прозорість і підзвітність, що створює умови до залучення великих обсягів міжнародного фінансування, якого потребуватиме масштабний і безпрецедентний у мирній історії України процес відбудови.
Завдяки DREAM міжнародні інвестори (як державні, так і приватні) зможуть обирати, який проєкт фінансуватимуть, а також матимуть змогу проконтролювати використання їхніх коштів. Місцева влада, громади, які потребуватимуть фінансування для проєктів відновлення, зможуть знайти міжнародних донорів і залучити таке фінансування через розміщення їхніх проєктів у системі.
Залучення приватних коштів до України – це той процес, у якому міжнародним партнерам потрібно брати участь уже зараз, окрім забезпечення військової підтримки, вважає Боб Сілі, член парламенту Великої Британії, із яким під час конференції поговорив Олексій Дорогань. Адже, незважаючи на санкції, економіка РФ непогано почувається в ізоляції, натомість Україна критично залежить від фінансової допомоги країн Заходу. Потрібне певне «військове страхування» від урядів США, ЄС, Великої Британії, щоб уможливити приватні інвестиції, за словами пана Сілі. Для цього потрібна довіра міжнародних партнерів України, що досягається, зокрема, завдяки прозорості.
У межах цього ж заходу керівник сектору «ІТ та Телеком» Ігор Самоходський разом із головою Асоціації відкритих даних Наталією Чорногуб обговорили важливість відритих даних у контексті майбутньої відбудови України і протистояння російській агресії, зокрема в економічному просторі.
«Відкриті дані – це не просто доступна інформація в інтернеті. Це широка концепція, яка передбачає доступність даних саме у машиночитаному форматі, проактивну публікацію даних, а також принцип відкритості за замовчуванням, – зазначає Ігор Самоходський. – На основі відкритих даних працює багато сервісів. В Україні існує ціла екосистема гравців, які використовують відкриті дані, – це і журналісти, і підприємці, і звичайні користувачі. Ми в BRDO у 2021 році дослідили, що від 5 до 7 мільйонів українців користувалися відкритими даними щомісяця».
З початку повномасштабного вторгнення РФ до України всі набори були закриті з міркувань безпеки, адже їх може використати ворог. Зараз доступ поступово відновлюється. За словами Наталії Чорногуб, відкриті дані мають бути доступними вже зараз, адже це допоможе, в першу чергу, українському бізнесу перевіряти своїх контрагентів на момент їхніх потенційних звʼязків із РФ і того, чи не перебувають вони під санкціями як компанії-спонсори тероризму. А громадяни повинні мати можливість подивитися бенефіціарних власників бізнесів, послугами яких вони користуються, щоб убезпечити себе від фінансування країни-агресора.
«Відкриті дані – це, в першу чергу, про довіру. Довіру громадян до держави, а наших міжнародних партнерів – до нас як до союзника й отримувача міжнародної допомоги. Відповідно, всі майбутні системи відбудови мають бути прозорими, прозоро має функціонувати вся державна і місцева влада, і це можна забезпечити за допомогою відкритих даних», – додав Ігор Самоходський.
Подія відбулася в рамках проєкту RUSI SMURF, що фінансується Національним фондом підтримки демократії, за допомогою якого CFCS підтримує уряд, приватний сектор і представників громадянського суспільства в Україні задля забезпечення доброчесності та стійкості фінансової системи України. Відеозапис конференції доступний тут.