Обсяги відбудови України – безпрецедентні, проте важливо засвоїти уроки відбудови інших країн, зокрема, у питаннях швидкості реалізації проєктів, горизонту планування, запобігання корупції та активного залучення громадськості та місцевої влади.
Виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань узяв участь у конференції «Цифрові інструменти для відновлення України», де представники громадськості, влади, бізнесу та міжнародних організацій обговорили формування єдиного бачення відбудови та підходи до її цифровізації.
Всі учасники відбудови — як в Україні, так і за кордоном — мають об’єднати зусилля задля реалізації масштабних змін на основі взаємної довіри, прозорості та підзвітності. Саме тому важливим є використання електронних інструментів та систем, розкриття та використання відкритих даних. Ці принципи закладені в Електронну систему управління відбудовою, концепцію якої розробив Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з коаліцією RISE Україна.
Система буде побудована за принципом «парасольки», об’єднуватиме як електронні платформи міністерств, які вже успішно функціонують (наприклад, eRoad), та інтегруватиметься з іншими системами та модулями, що вже розроблені (Prozorro, новостворений Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна тощо), або розробка яких планується або здійснюється у співпраці з органами влади (наприклад, ГІС регіонального розвитку).
«Відбудова — це складний процес, у який будуть задіяні десятки тисяч проєктів. Як ними всіма управляти? Для цього ми розробили концепцію Єдиної електронної системи управління відбудовою ЕСУВ, щоб дотримуватися необхідних критеріїв прозорості, ефективності, підзвітності й антикорупційності», — розказав про концепцію Електронної системи управління відбудовою, розробленою Офісом ефективного регулювання BRDO у співпраці з коаліцією RISE Україна, Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO, співзасновник коаліції RISE Україна.
Система працюватиме за трьома основними принципами, зазначив він. Перший принцип — екосистемності, адже ЕСУВ поєднає багато цифрових документів, частина з яких вже успішно працюють. Другий — open by design, або всі бачать все, для громадського контролю процесу відбудови. Третій — трансакційність, тобто ЕСУВ буде не системою звітування, а системою, де відбудова повинна відбуватися. Ми створимо центральний «банк» проєктів, де всі проєкти матимуть зрозумілі етапи і єдиний стандарт опису для міжнародних донорів.
«Таким чином, у системі у кожного українця і в кожної організації буде своя роль у процесі відбудови і кожен з нас зможе впливати на нього» — зазначив він.
Віктор Нестуля, Оpen Contracting Partnership, RISE Україна, зазначив, що якість та кількість проєктів відбудови є величезним викликом. Не у всіх замовників відбудови наразі є спроможність забезпечити якісне супроводження проєктів, особливо в тих регіонах України, що найбільше постраждали від військової агресії. Транзакційна система управління відбудовою допоможе цю спроможність підсилити, адже буде супроводжувати користувача та підказувати йому, що саме він має зробити на кожному конкретному етапі життєвого циклу проєкту.
Віктор Нестуля нагадав, що Коаліція RISE Ukraine вже працює над розробкою і впровадженням Електронної системи управління відбудовою. «Ми вже розробляємо спільні рішення з міністерствами і Офісом Президента. Сподіваємося, що разом ми прийдемо до консолідованого бачення», — зазначив він.
Представники міжнародних партнерів запевнили в готовності підтримати амбітний план відновлення і модернізації України і наголосили на важливості чіткої координації міжнародної допомоги з боку України, а також побудови довіри між усіма учасниками процесу. Позаяк використання цифрових інструментів та відкритих даних, залучення громадянського суспільства є критично важливим для успіху відбудови.
Під час заходу було презентоване дослідження KSE щодо підходів до відбудови України, підготовлене за сприяння GIZ. Дослідження охоплює 144 світові випадки відновлення після катастроф за останні 10 років. Цей досвід містить чимало уроків, важливих для відновлення України. Зокрема, як зазначила очільниця KSE Institute Наталія Шаповал, можна виділити три ключові причини невдалих спроб відбудови. Перша — це провал в експорті експертизи, друга — короткий горизонт планування, а третя — незахищеність від військових та кримінальних ризиків.
Окремим вагомим викликом світових відбудов є корупція. «Вона виникає не тільки на топ-рівнях, чи в низах, а й серед великої кількості організацій, які імплементують ці проєкти», — зазначила Наталія Шаповал. За її словами, інфраструктура відновлення має містити всі кращі інструменти запобігання корупції на всіх рівнях. Антикорупційні реформи — досі актуальне питання для України, тому в Україні мають бути спеціалісти в уряді на добре платних посадах.
У заході також взяли участь:
Максим Федосеєнко, керівник стратегічних проєктів KSE;
Максим Нефьодов, співкерівник проєкту KSE Institute «Росія заплатить» (Damaged.in.ua)
Христина Зелінська, проєктний менеджер Міністерства розвитку громад та територій України;
Олександра Азархіна, заступниця Міністра інфраструктури України;
Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України;
Фарід Сафаров, заступник Міністра енергетики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
Седіг Елемін інформаційний керівник UNDP;
Джулда Кіліте, керівник групи Європейської комісії з підтримки економічних та податкових реформ в Україні;
Віл’ям Тернер, заступник керівника групи з питань політики та економіки Посольства Великобританії в Україні;
Джей Мішель Тотт, керівник групи з питань антикорупції Агентства США з міжнародного розвитку в Україні;
Тимофій Милованов, президент KSE Group.
Конференція «Цифрові інструменти для відновлення України» була організована Київською школою економіки (Kyiv School of Economics, KSE), коаліцією RISE Україна та державною системою електронних аукціонів Prozorro.Продажі. Партнери заходу: BHP Foundation, Transparency International Ukraine, GIZ, Офіс ефективного регулювання BRDO, UKAID, Open Contracting Partnership, Проект ЄС «Прямуємо разом», Проект Damaged.in.ua, Abt Associates.
Запис трансляції конференції українською: https://fb.watch/guqHD5gWAB/
Запис трансляції конференції англійською: https://youtu.be/_AFAeswHnlc
Ми, представники/ці громадських організацій, а також небайдужі громадяни/ки, пропонуємо скасувати кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів. Відповідні статті Кримінального кодексу не відповідають статті 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» Європейської Конвенції з прав людини та практиці ЄСПЛ.
Водночас пропонуємо заборонити лише окремі види порнографії (із застосуванням насилля, загрозою життю і здоров’ю людини, зоофілією, некрофілією тощо).
Еротичний контент зібрав понад 31 млн грн на цілі оборони України. Проте наразі виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією за порушення заборони є позбавлення волі на сім років. Закони посилаються на абстрактні поняття, як-от «негідні інстинкти», «нижчі інстинкти» й «антиетичні сцени». Вільне трактування цих понять дозволяє представникам органів правопорядку погрожувати кримінальним переслідуванням і вимагати хабарі навіть в осіб, які створюють матеріали, що є далекими від порнографії.
Основою криміналізації будь-якого діяння є його суспільна небезпека. Дії, що не призводять до порушення прав інших осіб, не повинні бути кримінально карними.
Очевидно, що українське суспільство загалом не вважає порнографію чимось небезпечним:
І хоча наявні законодавчі барʼєри не здатні суттєво обмежити споживання або створення порнографічної продукції, тисячі людей зазнають кримінальних переслідувань за відповідною статтею. Вважаємо неприпустимим марнотратством, особливо під час війни, витрачати кошти Державного бюджету та сили органів правопорядку, судів і кримінально-виконавчої системи на притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, що не є суспільно небезпечними і при цьому мають значний рівень розповсюдженості у суспільстві, та виконання призначених покарань і стягнень.
Усе це свідчить, що сьогодні українське законодавство поки що не відповідає досвіду більшості країн-членів ЄС та міжнародним договорам.
Тож закликаємо народних депутатів, представників громадських організацій та всіх небайдужих громадян підтримати розроблені нами зміни до законодавства, що базуються на досвіді країн ЄС, міжнародних конвенціях та здоровому глузді.
|
Закон |
Суть змін |
|
Кримінальний кодекс України |
|
Наголошуємо, що ми НЕ пропонуємо декриміналізувати:
Просимо підтримати нашу пропозицію та поширити інформацію про неї.
Звернення відкрите до підписання. Повідомте нас про бажання долучитися, заповнивши анкету.
Запис обговорення можна переглянути тут.
Паздерська Валерія
Мосійчук Ірина, власниця стрімінгової компанії
Верещенко Ігор, слюсар
Криштоф Катерина, стрімерка
Величко Антон, студент
Барановська Анна, блогерка
Масований обстріл української енергетичної інфраструктури з боку РФ призвів до часткового та повного знеструмлення міст та цілих регіонів, багато з яких у результаті втратили одну з критичних послуг – водопостачання. Роботи з відновлення живлення вже ведуться, однак, ймовірно, цілеспрямовані обстріли енергооб’єктів для виведення їх з ладу триватимуть й надалі.
Керівник сектору “Енергетика” Антон Зоркін розказав виданню UBR.ua, в якій мірі українська енергосистема є стійкою та чи зможе вона працювати на забезпечення критичної інфраструктури під обстрілами.
З огляду на погрози керівництва РФ, можна припустити, що цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України триватимуть й надалі.
Стабільність її роботи багато в чому визначатиметься ефективністю роботи протиповітряної оборони, а також здатністю країни-агресора регулярно здійснювати такі масові ракетні удари – “насамперед в зимовий час, коли навантаження на мережу збільшується і система стає більш вразливою”, підкреслив у коментарі UBR.ua керівник сектору “Енергетика” аналітичного центру BRDO Антон Зоркін.
“Жодним іншим чином, як протиповітряною обороною, захистити такі великі стаціонарні об’єкти, як теплові електростанції, не можна. Якщо удари повторюватимуться та будуть завдавати постійної шкоди, виникне інше питання – як мінімізувати наслідки обстрілів за рахунок скорочення термінів відновлення постраждалих об’єктів“, – вказав Зоркін.
На його думку, робота уряду та енергокомпаній має полягати у забезпеченні запасних матеріалів для швидкого проведення ремонтів – зокрема трансформаторів, дротів та вимикачів та загалом інших механізмів, які може бути знищено або пошкоджено. Проте, Зоркін визнає, що забезпечити швидкий ремонт в окремих випадках не вдасться.
“Якщо, наприклад, в електростанції буде пошкоджено турбіну, то її швидко не відновиш – це досить велика та складна конструкція, яку не можна просто замінити, як у випадку з трансформатором. Наслідком таких пошкоджень будуть великі перерви у виробництві е/е або затримка з поверненням виробітку до планових обсягів“, – констатує експерт BRDO.
При цьому, зазначив Зоркін, українська енергосистема є досить розвиненою, аби її стабільності не загрожувало виведення з ладу навіть великого, але одного або кількох енергооб’єктів. Лише масові пошкодження здатні спричинити необхідність запровадження тривалих обмежень на електропостачання споживачам.
Думку про те, що українська енергосистема має великий запас міцності, який водночас вичерпається при нанесенні їй постійної шкоди, також висловив нам експерт центру “Психея” Геннадій Рябцев.
У разі продовження обстрілів, погоджуються наші співрозмовники, владі необхідно забезпечити додаткові резервні потужності для функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Такі системи вже було задіяно після обстрілів у понеділок.
Наприклад, як зазначили у компанії ДТЕК “Київські регіональні електромережі”, одночасно із запровадженням ГАВ для побутових та промислових споживачів критична інфраструктура – лікарні, метро, рятувальні служби – забезпечувалися енергетикою в повному обсязі.
Для таких залежних від електрики елементів критичної інфраструктури, як системи подачі тепла та водопостачання, також можна зарезервувати автономні електрогенератори, зазначає Зоркін.
Повну версію статті читайте за посиланням.
Зовсім скоро українські споживачі отримають захист своїх прав так, як це робиться у Європі. Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №6134, розроблений Мінекономіки спільно з командою BRDO.
Україна після розпаду СРСР однією із перших розробила законодавство щодо захисту прав споживачів, проте на сьогодні існують критичні невідповідності між українською і європейською системами захисту прав споживачів. Новий законопроєкт покликаний усунути ці невідповідності і наблизити українське законодавство до європейського.
Які зміни пропонує законопроєкт?
1. Врегульовуються питання захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі:
2. Скасовується обовʼязок для продавців створювати й утримувати обмінний фонд товарів. До цього часу, у разі якщо споживач отримав товар неналежної якості, який потребує ремонту, то продавець зобовʼязаний на час ремонту такого товару надати споживачеві той же товар із обмінного фонду. Для цього витрачалися значні кошти підприємців на закупівлю такого товару й на утримання складів для його зберігання. Натомість, новим законопроєктом споживачеві надається право на заміну товару на такий же або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше 14 календарних днів. Таким чином, у продавців зникає потреба в наявності обмінного фонду, а у разі його створення вони матимуть конкурентну перевагу.
3. Громадські обʼєднання споживачів отримують законодавче підґрунтя для участі у захисті прав споживачів та їх залучення до досудового вирішення споживчих спорів. Практика Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів свідчить, що споживачі краще захищені, коли до процесу їх захисту залучено громадські об’єднання споживачів, які можуть провести консультації для споживачів та надати їм практичну допомогу.
4. Запроваджується можливість надання продавцями документів, що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі. Тобто споживачам не потрібно буде зберігати купу паперових гарантійних талонів, які стануть доступними в онлайн-форматі.
Таким чином, законопроєкт 6134 передбачає створення умов для досягнення взаємоузгодженості між системами захисту прав споживачів України та ЄС, забезпечення прозорої і чесної конкуренції між субʼєктами господарювання, особливо у сфері електронної торгівлі, а також надає споживачам нові інструменти у захисті їхніх прав.
Ми вдячні усім причетним до розробки законопроєкту й очікуємо на його швидке ухвалення у другому читанні.
Від початку російського вторгнення понад 4 тис. км газорозподільних мереж було зруйновано. Збитки операторів газорозподільних мереж ще наприкінці травня сягнули у 9,2 млрд грн.
Фахівці переконані, що не слід обмежуватися тільки відновленням зруйнованої інфраструктури до довоєнного рівня. Більшість аналітиків і чиновників пропонують вже зараз відбудовувати природні монополії з перспективою на майбутнє, тобто — модернізовувати їх.
Що варто знати про відновлення енергетичної інфраструктури України, розказав Антон Зоркін, керівник сектору “Енергетика”, для видання Delo.ua.
Головне для післявоєнної відбудови – залучення достатнього обсягу інвестицій для модернізації якомога більшої частини мереж
Про обрання вірного курсу щодо модернізації української інфраструктури відзначає також керівник сектору “Енергетика” Офісу ефективного регулювання Антон Зоркін. «При розбудові електричних та газових мереж ще до активної фази війни використовувались сучасні технології. Проблема лише в тому, що частка нових мереж в загальній їх кількості мізерна. Причина цього – недостатнє фінансування. Отже, головне для післявоєнної відбудови – залучення достатнього обсягу інвестицій для модернізації якомога більшої частини мереж. Адже в процесі відновлення пошкоджених в результаті війни об’єктів буде модернізовано порівняно незначна частка мереж, особливо поза межами районів бойових дій. Тому дуже важливим є залучити фінансування для тотальної модернізації мереж на всій території України. І крім модернізації безпосередньо мереж необхідно також запровадити фінансові стимули для операторів щодо подальших інвестицій у всебічний розвиток компаній», – каже Антон Зоркін.
Потребу у модернізації експерт аргументує, зокрема, недостатньою ефективністю наявних систем постачання та розподілу. Низька ефективність мереж означає високі втрати енергії в процесі розподілу, низьку якість постачання та високі експлуатаційні витрати. Тобто низька технічна ефективність призводить до низької фінансової ефективності і врешті – до здорожчання вартості послуг для кінцевих споживачів, пояснює представник BRDO.
Повну версію статті читайте за посиланням.
Днями Мінінфраструктури разом з Мінцифри і коаліцією RISE Ukraine презентували дизайн електронної системи управління відбудовою.
Україна вже має досвід створення провідних державних електронних систем: ProZorro та “ProZorro.Продажі”, eHealth, “Дія” – ці назви відомі в усьому світі.
Однак система управління відбудовою безпрецедентна: ідеться про управління програмою з відновлення тривалістю десять років і вартістю сотні мільярдів.
За обсягом даних, функціоналом і покриттям процедур це буде найбільш масштабна електронна інфраструктура у світі.
Якби ми планували відбудову у 20 сторіччі, то вона мала б відповідати двом з трьох критеріїв: ефективна, інклюзивна та швидка. Усі три критерії в демократичному суспільстві минулого сторіччя втілити було неможливо.
Однак ми у 2022 році, в Україні, яка є лідером у сфері цифровізації державного управління. Тому в нас є шанс втілити всі критерії: зробити велику відбудову, яка була б ефективною, інклюзивною, швидкою і, відповідно, демократичною.
Сучасним антикорупційним інструментом державного управління, що слугуватиме координації зусиль учасників процесу та ухваленню найбільш ефективних рішень, стане система цифрового управління відбудовою України.
Технології на нашому боці, тим не менш, це мегавиклик. Кожен, хто стикався із складними ІТ-системами, розуміє, що одна лише розробка архітектури електронної системи відбудови України – уже непросте завдання.
Недавно я був на стратсесії за участю 50 представників громадських організацій, які роблять реформи, працюють з урядом і його контролюють. Я попросив підняти руки тих, хто вважає, що громадськість сама знає, як організувати відбудову. Те саме я запитав про владу і міжнародних партнерів.
Висновок: ніхто не знає цього достеменно і ніхто не може сам це зробити. Отже, ми маємо разом знайти на відповідь на запитання, як організувати відбудову.
Цифрова система управління відбудовою допоможе нам досягти одразу двох цілей. Перша – інклюзивна, ефективна і швидка відбудова. Друга – забезпечення довіри до відбудови, виділення достатніх коштів на її реалізацію.
Держава вже працює над дизайном цифрової системи. Вона буде складатися з кількох модулів: окремих підсистем, реєстрів та механізмів обміну даними між ними. Вона покриватиме процеси від ініціації проєкту до його завершення.
При цьому окремий проєкт відбудови (відновлення) може покривати як фізичну відбудову або реконструкцію одного об’єкта, так і комплекс об’єктів або додаткові процеси, пов’язані з відновленням функціонування об’єкта.
Так, Мінінфраструктури за підтримки інших міністерств розробляє реєстр пошкодженого майна. Він забезпечує цифровізацію процесу “Інвентаризація та оцінка збитків”. Дані цього реєстру використовуватимуть для планування проєктів відновлення. Це буде відбуватися в окремому модулі системи.
Тендери на закупівлю товарів та послуг для реалізації проєктів будуть проходити в системі ProZorro, яка виконуватиме функцію одного з модулів цифрової системи відбудови. На кожній стадії ми матимемо окремий електронний модуль, який виконуватиме свою частину завдань.
Система буде охоплювати такі оцифровані етапи проєктів: інвентаризація та оцінка збитків, збір та аналіз даних для пріоритезації та планування відбудови, планування та пріоритезація проєктів, фінансування проєктів, реалізація проєктів, оплата робіт, введення в експлуатацію та утримання.
Кожен етап потребує значних людських ресурсів, а також збору, обробки та аналізу великих масивів даних, моделювання, прогнозування та інших дій, пов’язаних з даними. Ось так виглядає попередній дизайн системи.
Окремі модулі електронної системи управління відбудовою вже працюють. Невдовзі на базі Мінінфраструктури буде запущена скорочена версія системи. Це дозволить уже зараз здійснювати відбудову критичної інфраструктури з максимально можливими прозорістю та підзвітністю.
Міністерство бере загальний підхід і застосовує його до інфраструктурної відбудови. Інфраструктурні об’єкти – найскладніші, найдорожчі, з найбільшими ризиками, тому на них можна перевірити операційне управління і моніторинг.
Ми зможемо робити висновки, вносити правки в процеси і дизайн. Дані використаємо для побудови аналогічного процесу за іншими видами об’єктів.
Основний КPІ системи – ефективність отримання і використання коштів на відбудову. Ми не повинні гаяти час ні після перемоги, ні зараз, коли потрібно робити оперативну відбудову. Ми не повинні витрачати пів року на перемовини з міжнародними партнерами про те, хто отримує кошти і як вони витрачаються.
Натомість маємо спільно з урядом і міжнародними партнерами запропонувати такий процес управління відбудовою, який би підходив всім основним зацікавленим сторонам і не блокував надходження допомоги в Україну.
Прозорість має ключове значення. Лише прозора система дозволить антикорупційним органам, громадським активістам і міжнародним донорам відстежувати, куди йде кожна копійка, і контролювати всі процеси відбудови.
Другий очевидний КPІ – недопущення корупції. Ворог завжди буде стверджувати, що гроші, виділені на відбудову, крадуть. Нам потрібно зробити так, щоб не крали. Зробити так, щоб це можна було перевірити.
Досягнувши цих двох цілей, ми, з одного боку, знімемо один з ключових ризиків, а з іншого – зможемо пришвидшити відбудову на рік і більше завдяки тому, що зробимо свою домашню роботу вже зараз.
Коаліція RISE Ukraine бере активну участь у розробці системи, допомагаючи виконувати окремі роботи. Ми підтримуємо відбудову і просуваємо ключові принципи: прозорість, підзвітність та ефективність. Тому ми наполягаємо на відкритті даних системи для всіх, окрім представників держави-агресора.
Потрібно створити зручні управлінські дашборди в смартфоні та публікувати дані за стандартами (Open Contracting Data Standard) для міжнародних партнерів та громадськості. Тільки так системі будуть довіряти.
Зараз ми залучені в аналіз бізнес-процесів циклу проєктів відбудови та проєктування системи. Далі буде пілотування на базі одного з напрямків. Потім система буде доопрацьована і покриє пілотний напрямок та проєкти всіх типів.
Україна має шанс запровадити новий стандарт з відкритого урядування та відкритого контрактування і стати взірцем для всього світу. Для цього надзвичайно важливо забезпечити повну прозорість процесу відбудови.
Матеріал опубліковано у виданні “Економічна правда”
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт, до розробки якого долучилися аналітики BRDO. Йдеться про ЗП № 7616 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури.
Чому українській галузі рибного господарства необхідна реформа?
Євроінтеграційний законопроєкт принесе позитивні зміни, пов’язані з рибним ринком, українським підприємцям, державі та громадянам. Документ спрямований на створення сприятливих умов ведення бізнесу в Україні, і передбачає такі зміни:
Ми не зупиняємося на досягнутому та працюємо над цілим пакетом законодавчих реформ, що дозволять покращити становище українського рибного господарства.
Документ, розроблений за участі BRDO, створює дієві правові механізми для гарантування державою речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.
Відтепер покупці майбутньої нерухомості, а це фізичні та юридичні особи, які купують неподільні об’єкти незавершеного будівництва (наприклад, котеджі), житлові та нежитлові приміщення в об’єктах, що перебувають на етапі будівництва, набагато краще захищені й отримують гарантії захисту своїх прав.
Які зміни запроваджує закон?
Чому закон важливий?
Які ще відбулися зміни після ухвалення закону та чому він актуальний для України – читайте у нашій попередній публікації, а також дивіться на інфографіці:
Стосується тих українців, які отримують доходи на підставі трудових відносин; позиція щодо ФОПів наразі не відома.
Нещодавно Мінфін Польщі надав коментар польському ЗМІ money.pl щодо оподаткування доходів українців: “доходи українців від українських роботодавців мають оподатковуватись в Польщі, якщо українець перебуває в Польщі понад 183 дні”. У такому разі оподатковуються, зокрема, доходи, що були отримані до досягнення 183 днів. Повний текст коментаря є в розпорядженні Офісу ефективного регулювання BRDO.
Чому це важливо?
Станом на серпень 2022 року понад 1 мільйон 320 тисяч українців отримали PESEL в Польщі (податковий номер, що свідчить про тимчасовий захист). Частина з них продовжує працювати на українських роботодавців та сплачувати податки в Україні.
Яка позиція Мінфіну Польщі?
Кілька днів тому Мінфін Польщі вийшов із позицією, яка створює проблеми для українського бюджету та українців, що продовжують працювати віддалено з Польщі за українськими контрактами.
Таким чином, Міністерство фінансів Польщі на запит польського ЗМІ заявило: “Відповідно до статті 15 польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо український податковий резидент виконує оплачувану роботу на території Польщі і його винагорода виплачується українським роботодавцем, який не має постійного представництва або постійної посади в Польщі, він зобов’язаний сплачувати податок в Польщі, якщо його перебування перевищує 183 дні в календарному році. У такій ситуації всі його доходи, пов’язані з виконанням роботи на території Польщі, підлягають оподаткуванню в Польщі, тобто також доходи, отримані до перевищення порогу 183 днів перебування на території Польщі”.
Аналогічні висновки розміщені також на вебсайті podatki.gov.pl
Яка інформація була доступна раніше?
У липні 2022 року BRDO оприлюднив новину про те, що українці, які працюють віддалено з Польщі, мають шанси продовжити платити податки лише в Україні. Підґрунтям для новини був оприлюднений лист Мінфіну Польщі, який BRDO отримав у відповідь на адвокаційну кампанію за збереження податків українців, розпочату у травні 2022 року.
Наводимо цитати з листа, отриманого від польського Мінфіну:
1. “Що стосується українських резидентів у Польщі, то хочу запевнити Вас у дуже гнучкому та індивідуальному підході польських податкових органів. Загалом, як правило, ми не заперечуємо можливості збереження центру життєвих інтересів в Україні у воєнний час.”
Коментар BRDO: встановлення центру життєвих інтересів особи має значний вплив на місце сплати нею податків.
2. “Враховуючи особливі потреби українських платників податків, ми запровадили спеціальний режим для громадян України, який дозволяє їм, за їхнім бажанням, обрати оподаткування так, як якщо б вони були податковими резидентами Польщі. Цей спеціальний режим є добровільним і доступний лише в період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року для громадян України, на яких поширюється дія Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави. Громадяни України можуть вільно обирати цей спеціальний режим для того, щоб оподатковуватися на більш вигідних умовах, ніж за загальними правилами”.
Публікуючи це повідомлення, ми наголошували, що воно не має статусу нормативного акта, але при цьому дійсно інтерпретували його як позитивний підхід.
Проте, як бачимо, Мінфін Польщі змінив свою позицію. Нова позиція, оприлюднена днями, більше не містить інформації про спеціальні правила щодо сплати податків українцями до 31 грудня 2022 року чи щодо можливості збереження центру життєвих інтересів українських біженців в Україні у воєнний час.
Що робити українцям, які працюють віддалено з Польщі?
З огляду на оприлюднені позиції Мінфіну Польщі ми не маємо простої відповіді. Ми радимо звернутись до податкових консультантів і детально проаналізувати свій конкретний випадок.
Окремо акцентуємо, що водночас Україна робить кроки для налагодження обміну інформацією про фінансові рахунки з іноземними органами.
Що робити для збереження податкових надходжень України?
Необхідно довести до позитивного результату адвокацію щодо застосування положень Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування на користь України. Відповідну роботу зі збереження податкових надходжень українців, що виїхали після війни, раніше анонсували різні представники влади (1, 2). BRDO також продовжить докладати зусиль в цьому напрямку, адже це питання актуальне не лише для Польщі.
Дисклеймер: Звертаємо увагу, що зазначені матеріали не є правовими актами. Визначення місця і порядку сплати податків – комплексне юридичне питання, яке може потребувати консультацій фахівців або офіційних органів.
Кліматичні зміни, погіршення екології та виснаження запасів невідновлюваних природних ресурсів становлять загрозу для світової економіки, здоров’я і життєдіяльності людини та природних екосистем. Перехід до вуглецевонейтральної економіки спрямований, насамперед, на захист життя людини і тварин шляхом зменшення забруднюючих викидів. Дорожня карта Європейського зеленого курсу містить комплекс заходів щодо підвищення ефективності використання енергоресурсів та зменшення викидів. Зокрема, передбачається запровадження обмежень до вуглецеємної продукції, яка імпортується до країн ЄС, шляхом застосування Carbon Border Tax.
Існують ризики такого вуглецевого коригування і на український експорт до ЄС загалом та енергетичну галузь зокрема. Щоб оцінити ризики і визначити шляхи мінімізації негативного впливу на енергетику в Україні, аналітики BRDO розробили Зелену книгу «Аналіз необхідних змін регуляторного поля в електроенергетичній галузі України для відповідності цілям Європейського зеленого курсу».
Запровадження Європейського зеленого курсу є глобальним процесом, який матиме серйозний вплив на світову торгівлю та забезпечення міжнародних ланцюгів поставок товарів. Тому державні інституції ЄС перебувають у процесі розроблення, обговорення та ухвалення стратегічних документів, на основі яких у подальшому вноситимуть зміни до чинних Директив та, за потреби, ухвалюватимуть нові. Для того, щоб приєднатися до ЄЗК і досягти кліматичної нейтральності, Україна також має працювати у цьому напрямку і розробляти стратегічні документи, які б визначали конкретні цілі та способи їх досягнення у визначений термін.
Долучення України до ЄЗК передбачає нові зобов’язання України в переході до вуглецевонейтральної економіки, виконання яких призведе до виникнення низки проблем в енергетичній галузі. Скорочення викидів парникових газів передбачає припинення видобутку вугілля, а також масштабні зміни в структурі енергогенеруючих потужностей та об’єктів електричних мереж, що є досить проблематичним в умовах нинішнього економічного стану України. Окрім цього, постраждає нафтогазовий сектор внаслідок істотного зниження попиту на нафтопродукти та природний газ як ресурс для виробництва енергії.
«Одним із основних завдань Уряду України є переведення економіки на рейки низьковуглецевого розвитку. Для досягнення зазначеної мети необхідно сформувати та забезпечити реалізацію нової державної політики у цій сфері. Передусім розробити Концепцію декарбонізації економіки України. Окрім цього, необхідно вжити заходів для забезпечення енергетичної безпеки України, зокрема, надійну та безперервну роботу енергосистеми та можливість інтеграції нових потужностей ВДЕ, а також модернізацію теплових та електричних мереж для зниження втрат енергії. У нашій Зеленій книзі ми розробили дорожню карту дій органів влади України для мінімізації негативних наслідків від реалізації в Україні політик, що відповідають загальним тенденціям Європейської зеленої угоди», − зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Зелена книга, розроблена BRDO, містить аналіз Законодавства ЄС щодо політики запровадження Європейського зеленого курсу, опис ризиків впровадження принципів ЄЗК в енергетичній галузі України, а також визначення дій українського уряду для досягнення цілей ЄЗК в українських реаліях.
Зелену книгу можна прочитати на regulation.gov.ua
У загальносвітовій будівельній індустрії зайнято близько 7% працездатного населення світу – це робить її однією з найбільших галузей світової економіки з ринком щонайменше у 10 трильйонів доларів США. При цьому галузь має потенціал збільшення доданої вартості будівельної діяльності завдяки підвищенню інтелектуальної складової щонайменше на 1,6 трильйона доларів США. Але як один із найбільших споживачів сировини та супутньої продукції, будівельна галузь відзначається вкрай неефективним використанням ресурсів та високими показниками генерації відходів – до 25-30% від загального об’єму в процесі виконання будівельних робіт.
В Україні будівельна галузь досі розвивається за екстенсивним сценарієм, не використовуючи інтелектуальні інновації і не зменшуючи свій негативний вплив на довкілля. Як Україні стимулювати розвиток інтелектуальної складової для інтенсивного розвитку галузі і водночас дотримуватися цілей Європейського зеленого курсу у будівництві? Для відповіді на ці запитання команда BRDO підготувала Зелену книгу «Взаємодія учасників ринку будівництва в розрізі життєвого циклу будівель та споруд».
Європейська стратегія Зеленого курсу приділяє важливе значення будівництву та реновації. Серед її цілей – розвиток «зеленого» будівництва та безвуглецевого виробництва як елементів циркулярної економіки, що дозволять зменшити використання енергії та ресурсів. Окрім цього, у стратегії зафіксоване прагнення потроїти швидкість ремонту всіх будівель, щоб зменшити забруднення, що відбувається під час цих процесів, – і це особливо важливо для України, що постала перед викликом масштабної повоєнної відбудови.
На сучасний ринок будівельних послуг значно впливає технологічний розвиток та глобальне проникнення інновацій на всіх етапах сукупності технологічних процесів будівництва та управління життєвим циклом об’єкта. Саме інновації, нові технології та підходи, передусім формують майбутні тренди й тенденції глобального і національного ринку будівництва.
«Усі поточні тренди, що здатні сформувати майбутній ландшафт та логіку розвитку як сфери будівництва, так і індустрії будівельних матеріалів, залежать від швидких темпів впровадження нових технологій та інновацій. Такі кроки передбачають підвищення рівня інтелектуальної складової в процесах і собівартості продукції на будівельному ринку. Прогнозовано зростатиме рівень вимог до виконавців робіт та представників регуляторних органів. У нашій новій Зеленій книзі ми детально проаналізували стан справ на українському будівельному ринку і найкращі світові практики, а також запропонували перелік оперативних кроків для стимулювання розвитку інтелектуальної складової у взаємодії учасників будівельного ринку», − зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Зелена книга містить аналіз таких складових будівельної галузі:
Зелену книгу можна прочитати на regulation.gov.ua
Долучайтеся до онлайн-консультації щодо нового дослідження: заповнити анкету
Зміна клімату та погіршення стану довкілля є екзистенційною загрозою для всього світу. Відповіддю на цей виклик є Європейський зелений курс. Він передбачає, що цифровий перехід має відбуватися одночасно із зеленим переходом (twin transition). Реалізація Зеленого курсу – важлива складова євроінтеграції України. Єврокомісія визначила, що відбудова України має відповідати зеленому та цифровому порядку денному. Що саме має робити Україна в цифровій трансформації для післявоєнної відбудови та євроінтеграції? Для відповіді на це питання команда BRDO підготувала Зелену книгу «Цифрова трансформація як основа Європейського зеленого курсу і відновлення».
За Індексом екологічної ефективності в 2022 році Україна посідає 52 місце зі 180 країн. Найгірші показники мають такі категорії: екосистемні послуги (103), якість повітря (88), управління відходами (88), біорізноманіття (76). Окрім цього, шкода довкіллю від війни РФ проти України є безпрецедентною. Це – пожежі, хімічне забруднення внаслідок обстрілів промисловості і інфраструктури, забруднення ґрунтів і моря нафтопродуктами, втрата біорізноманіття, загроза червонокнижним видам. У післявоєнному відновленні України потенціал цифрової трансформації може стати одним із ключових факторів для досягнення цілей Зеленого курсу.
«Національна економічна стратегія України до 2030 року передбачає синхронізацію із Зеленим курсом. Цифрові рішення уможливлюють і полегшують у різних секторах підтримку декарбонізації, зменшення до 15-20% викидів парникових газів, забезпечення економічного зростання, застосування розумної інфраструктури для моніторингу екосистем, оптимізацію транспортних потоків, використання енергії і створюють багато інших можливостей. Це потребує заохочення інвестування і прискореного розвитку цифрової інфраструктури й технологій, цифрових послуг і ринків, а також розвитку цифрових навичок населення. Які заходи і дії для цього необхідні – ми детально розписали у новій Зеленій книзі», − зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
«Цифрова трансформація є частиною Зеленого курсу. Його виконання важливе для євроінтеграції, залучення коштів на відновлення, розвитку економіки. Необхідні зміни в багатьох напрямках – від розвитку навичок до податкових змін. Наше дослідження показує, що саме необхідно робити в цифровій сфері та як цифровізувати інші сектори для виконання Зеленого курсу», – наголосив Ігор Самоходський, керівник сектору ICT BRDO.
Зелена книга, розроблена BRDO, містить аналіз положень Європейського зеленого курсу в контексті цифрової трансформації та необхідні кроки України в таких напрямах:
26 серпня відбулося підписання меморандуму про співпрацю між Міністерством інфраструктури України та коаліцією українських та міжнародних організацій RISE Ukraine, серед учасників якої є BRDO.
У рамках співпраці буде запроваджено Систему цифрового управління відбудовою України — Rebuild Ukraine digital management (RUDM). Візія майбутньої системи була презентована під час експертного обговорення.
RUDM — це сучасний антикорупційний інструмент державного управління, що слугуватиме координації зусиль учасників процесу та прийняттю найбільш ефективних рішень.
Система цифрового управління відбудовою України буде пов’язана з Реєстром пошкодженого та знищеного майна та базою геопросторових даних. Зокрема, функціонал дасть змогу:
Йдеться про впровадження digital-інструментів на всіх етапах реалізації інфраструктурного проєкту — від аналізу даних та планування, дизайну та закупівель, до реалізації проєкту, оцінювання якості та експлуатаційного обслуговування.
RUDM забезпечить прозорість, що слугуватиме запобіжником корупції — міжнародні партнери та донори зможуть відстежувати та аналізувати хід виконання проєктів та витрат на них. Система передбачає наявність кабінетів користувачів — зокрема для донорів та представників експертно-громадського контролю. Функціонуватиме публічний модуль з відкритими даними, які будуть оприлюднюватися відповідно до міжнародних стандартів Open Contracting Data Standard (OCDS) та Benefisial Ownership Data Standard (BODS).
Також у рамках співпраці Міністерства інфраструктури України та окремими членами Коаліції RISE Ukraine планується реалізація супутніх проєктів — післямедичне відновлення ветеранів та жертв війни на базі санаторно-курортних комплексів, посилення цивільної оборони на транспортних хабах, підготовка спеціалістів для участі у відбудові.
Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна, співзасновник Коаліції RISE Ukraine наголосив на важливості кооперації громадськості та держави: «Відбудова — це спільна справа. Ще на конференції в Лугано, де було заявлено про створення коаліції RISE Ukraine, ми проголосили наш підхід: співпраця громадянського суспільства, держави, бізнесу і міжнародних партнерів. Цей меморандум — це публічне зобов’язання щодо такої співпраці».
RISE Ukraine визначила своїми ключовими напрямками діяльності створення інституційної архітектури відбудови, впровадження електронної Системи цифрового управління відбудовою, моніторинг та превенцію корупції, а також фіксування та впровадження кращих практик.
«За кожним з цих напрямків ми пропонуємо не тільки експертизу, а й конкретні рішення», — додав Віктор Нестуля, співзасновник Коаліції RISE Ukraine, керівник напрямку підтримки України в Open Contracting Partnership. Коаліція планує налагодити таку співпрацю і з іншими державними органами, організаціями та установами. «Меморандум є відкритим до приєднання», — підкреслив Віктор Нестуля.
Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) розповів про впровадження е-системи Системи цифрового управління відбудовою: «Відбудова країни – складний і довгий процес. Але Україна – лідер у цифровій трансформації, тож маємо зробити цей процес швидким, ефективним та інклюзивним. На прикладі Міністерства інфраструктури ми вже запускаємо пілот Системи цифрового управління відбудовою. Після повного розгортання система покриватиме повний цикл робіт за проєктами відбудови й має забезпечити прозорість, підзвітність та ефективність планування процесу відновлення України».
Згодом ці спільні розробки можна буде легко масштабувати на інші сфери діяльності та типи об’єктів. «Пілотний проєкт здійснюється під наглядом громадськості, а Меморандум, підписаний сьогодні, дозволяє закріпити й розвивати цю співпрацю. Це перший крок на довгому шляху», — додав Олексій Дорогань.
Запис відеостріму з конференції можна подивитися за посиланням.