Цінність відкритих даних в Україні зростає, адже це дієвий і незамінний інструмент у багатьох сферах діяльності. Уже сьогодні, завдяки доступу до даних, українці мають змогу відслідковувати потенційні корупційні ризики, аналізують тренди, продукують дослідження та ухвалюють рішення для свого бізнесу.

Улітку команда BRDO разом з партнерами запустили онлайн-опитування користувачів відкритих даних, щоб оцінити рівень задоволеності та потребу в додатковій інформації. Відповідно, найбільше опитані використовують дані для підготовки аналітики і досліджень, а також для розробки продуктів і сервісів для зовнішніх користувачів. Проте ще багато наборів даних залишаються недоступними для широкої аудиторії у формі відкритих даних, що і є ключовим викликом для цієї сфери. 

Які результати дослідження?

• 36% респондентів ‒ представники громадського сектору, які найбільше зацікавлені у відкритих даних;

• аналітика, розробка продуктів та ухвалення рішень ‒ лідери напрямків з використання наборів даних;

• найпопулярніші набори даних: дані місцевої влади (їх вказує 31% опитаних), судові дані (29%), дані ЄДР (24%);

• 26% респондентів зацікавлені у відкритті даних ЄДР;

• 13% опитуваних повністю призупинили роботу через обмежений доступ до даних, а 60% не можуть надати окремі послуги чи інформацію клієнтам;

• 56% опитаних задоволені доступом на Порталі відкритих даних, 40% ‒ доступністю даних за запитом, 24% ‒ частотою оновлення даних.

Додатково, опитування мало на меті зібрати пропозиції від користувачів відкритих даних щодо розвитку сфери. Так, пропозиції опитаних можна розділити на два блоки, що стосуються Порталу відкритих даних та сфери загалом. 

Що потрібно зробити для покращення Порталу відкритих даних?

• створити інтегровані сторінки громад з релевантними наборами даних;
  переналаштувати реєстраційну картку Порталу для приналежності громад до районів;

• вдосконалити пошук на Порталі;

• покращити співпрацю з розпорядниками даних.

Як вдосконалити сферу відкритих даних загалом?

• ухвалити зміни до Постанови КМУ № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»;

• врегулювати оприлюднення даних громад у регіонах, частина територій яких перебувають під тимчасовою окупацією. 

У межах ініціатив з відкритих даних триває розвиток комунікаційної платформи Data+, яка стала майданчиком з обговорення важливих новин, поширення інформації та взаємодії учасників ‒ громадських організацій, активістів та представників органів влади. Так, фактично всі респонденти готові брати участь у роботі платформи Data+, а половина ‒ бути постійними учасниками майданчика. 

З ключовими результатами опитування користувачів відкритих даних можна ознайомитись на сайті BRDO у короткій та розширеній формах. 

Опитування проведене за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.

15 жовтня 2024 року у Києві відбувся круглий стіл «Шляхи вирішення проблемних питань оподаткування постачальників послуг до мережі Інтернет», організований низкою профільних асоціацій та громадських організацій, які об’єдналися та спільно виступають проти скасування спрощеної моделі оподаткування для інтернет-провайдерів ⎼ суб’єктів малого бізнесу України. Офіс ефективного регулювання на заході представляв виконавчий директор BRDO ⎼ Олексій Дорогань.

Державна податкова служба запровадила заборону з 1 жовтня 2024 року застосовувати спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. Це рішення суперечить нормам Податкового кодексу, Конституції України і офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК). У відповідь на це на початку жовтня бізнес-асоціації, громадські організації й аналітичні центри виступили зі спільним зверненням щодо недопущення протиправного скасування єдиного податку для представників малого бізнесу. Також відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів українців.

«Єдиний податок для малих інтернет-провайдерів має бути збережений. Це не лише вимога часу, але й передумова розвитку країни на шляху до євроінтеграції. Не можна одним листом Державної податкової служби заборонити спрощену модель оподаткування для цілої індустрії. Це небезпечний прецедент і сигнал для інших галузей ринку. Якщо є конкретні зловживання, то з ними треба боротися законним шляхом, а скасування системи оподаткування має відбуватися лише через зміни у Податковому кодексі», ⎼ відзначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання. 

Станом на початок цього року близько 2672 провайдерів послуг доступу до мережі Інтернет (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку). Близько 3 млн приватних абонентів, установ та організацій в Україні отримують послугу широкосмугового доступу до інтернету від постачальників, які працюють на єдиному податку. Малі інтернет-провайдери є ключовими у підтримці зв’язку прифронтових регіонів та на деокупованих територіях, а їхня стабільна робота ⎼ це безпека мільйонів українців.

«Питання скасування спрощеної системи оподаткування затягують. Понад півроку триває робота над пошуком ефективних рішень. Найгірше, що вже розпочався процес припинення діяльності близько пʼятисот малих інтернет-провайдерів на всій території України, і найбільш критично це для прифронтових регіонів. Втрата таких провайдерів може призвести до відсутності доступу до критичних комунікацій, послаблення стійкості мереж і зростання цін», ⎼ також додав Олексій Дорогань. 

У круглому столі взяли участь представники Верховної Ради України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), Державної регуляторної служби, а також представники телеком-асоціацій, громадських організацій і бізнесу.

Сергій Штепа, заступник голови комітету з питань цифрової трансформації відзначив кризову ситуацію з оподаткуванням та необгрунтованість додаткового податкового навантаження на малих інтернет-провайдерів. На його думку, це призведе до монополізації ринку та погіршення якості зв’язку особливо напередодні зимового періоду. Народний депутат наголосив, що готовий зареєструвати відповідний законопроєкт для вирішення проблеми із забороною єдиного податку для малих постачальників доступу до мережі Інтернет, якщо буде спільне рішення індустрії та підтримка Міністерства цифрової трансформації. 

Олександр Федієнко, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі зазначив, що питання зміни оподаткування носить політичний характер. Він наголосив на важливості МСБ для української економіки, адже завдяки у першу чергу роботі малих провайдерів є зв’язок на прифронтових територіях. Однак за найостаннішими даними НКЕК уже 487 інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу протягом серпня-жовтня 2024 року подали заяви про припинення діяльності через скасування єдиного податку. На думку народного депутата, всі дії, які наразі реалізує ДПС, мають бути негайно припинені, інакше на цілому ринку залишитися менше десяти провайдерів.

Денис Поздняков, радник Віце-прем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України – Міністра цифрової трансформації України також звернув увагу на нагальну потребу у відповідній законодавчій ініціативі для індустрії. Всі державні органи – і Мінфін, і Мінцифри, і Податковий комітет – виступають за прозорість ринку, оскільки зловживання спрощеною системою оподаткування неприпустимі. За його словами, у Мінцифри готові розпочати роботу спільно з Мінфіном над законодавчою ініціативою, адже обидва державні органи виступають за прозорість і припинення зловживань спрощеною системою оподаткування на ринку телеком-послуг. 

Надія Костриба, експертка Офісу ефективного регулювання представила спільні напрацювання BRDO з профільними асоціаціями щодо зміни законодавства у питанні заборони спрощеної системи оподаткування. Запропоновані зміни до закону «Про електронні комунікації» унеможливлюють те трактування, яке сьогодні використовується податковою для заборони спрощеної системи для інтернет-провайдерів. Ми пропонуємо:

• чітке визначення послуги технічного обслуговування, експлуатації мереж і її ознаки: що саме вважати цією послугою, а що ні. Ця пропозиція базується на наявній практиці, чинних підзаконних актах, що дозволить мати правову визначеність цього питання;
• визначити, у який спосіб відносити той чи інший вид діяльності до певного зазначеного в законі «Про електронні комунікації» виду послуг, оскільки саме цей закон запроваджує європейську класифікацію, що і є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Це необхідно, щоб унеможливити  нещодавні трактування Державною податковою службою законодавства про електронні комунікації;
• розглянути можливість запровадити п’яту групу оподаткування саме для послуг доступу до мережі Інтернет, визначити 4% єдиного податку і 4% військового збору, встановивши критерії доходу для цієї групи у 2 млн євро. Такі зміни і збільшать податкові надходження, і допоможуть зберегти спрощену систему оподаткування для малих інтернет-провайдерів. 

Робота із напрацювання законодавчих пропозицій проводилася за сприяння Проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Партнер у реалізації проєкту – BRDO. Презентацію можна переглянути за посиланням. 

Дерегуляція — це скорочення втручання та контролю держави в певній галузі. На початок 2023 року у сфері державного регулювання бізнесу діяло понад 1000 дозволів, ліцензій, погоджень та інших обовʼязкових для бізнесу документів. Для підприємців це означало здорожчання ведення бізнесу.

Бізнес втрачає гроші: або коли виконує неадекватні вимоги регулювання суто заради їх виконання, або коли шукає корупційний спосіб обійти обов’язковість цих вимог. 

Дерегуляційні процеси в Україні відбувались давно, але зазвичай як термінова реакція Уряду на запит громадськості та бізнесу щодо гострої проблеми. Проте зараз реформа набула більшого масштабу і її результати вже можна побачити. 

Україні була потрібна реформа законодавства, яка буде зосереджена на ключових питаннях для підприємців. Її успіх мають оцінювати самі підприємці через опитування за чіткими й зрозумілими критеріями. 

Як розпочалась реформа дерегуляції у 2023 році?

Каталізатором системної дерегуляції економіки України стало повномасштабне вторгнення. Рік тому Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції (далі – МРГ), яка допомагає українському бізнесу витримати ці надскладні часи, зменшивши тягар регуляторного навантаження. 

Робоча група переглядає всі чинні наразі ліцензії, дозволи, погодження та сортує їх: адекватні – лишити без змін, непотрібні – скасувати, несучасні – спростити (зокрема – перевести в цифровий формат). 

Від початку діяльності МРГ Офіс ефективного регулювання BRDO разом з іншими незалежними аналітичними центрами долучився до її роботи. Що ми робимо: готуємо аналітику щодо змін до законодавства, долучаємось до обговорень та врешті-решт — допомагаємо реалізовувати рішення МРГ, зокрема розробляючи нормативно-правові акти.

Що зробила МРГ з дерегуляції за рік роботи?

За 20 засідань МРГ переглянула 1323 обов’язкових для бізнесу документів, серед яких ліцензії, дозволи та інші. Підтвердилось очевидне: багато з них дублюють одне одного, не виконують тих функцій, які мали б, і перетворились на тягар для малого та середнього бізнесу.

34% з проаналізованих інструментів МРГ вирішила позбутися взагалі. Понад 50 таких дерегуляційних документів зараз на різних етапах імплементації: розглядаються Верховною Радою, перебувають на погодженні в Міністерстві чи чекають підпису Президента. Відстежувати їхній статус можна на сайті реформи дерегуляції. 

Незважаючи на тривалу процедуру нормативних змін, 122 інструменти, які МРГ визнала непотрібними, вже зникли з українського законодавства. Якщо вам цікаво, скільки конкретно грошей завдяки цьому вже зекономив український бізнес і які ринки найбільше виграли від реформи, – слідкуйте за оновленнями регуляторного дашборду. 

Якщо ж реформа досі не має відчутного ефекту на ринок, де представлений саме ваш бізнес, – допоможіть МРГ це змінити, заповнивши форму зворотнього зв’язку. 

Топ-10 дерегуляційних змін

Серед наймасштабніших та найпотрібніших для бізнесу дерегуляційних ініціатив (а їх понад сотня) є чимало ініціатив, розроблених за участі BRDO.

Як спростити шлях для тих українців, які хочуть відкрити новий бізнес чи розвивати вже наявний під час вторгнення? 

Спільно з Мінцифрою та Мінекономіки експерти BRDO розробили Закон 3869-IX та IT-рішення, мета якого звільнити підприємців від обов’язку отримувати будь-які дозвільні документи під час дії воєнного стану, натомість подавши лише одну декларацію онлайн.

Поки війна триває – бізнес може працювати, не витрачаючи ресурси на дотримання бюрократичних вимог і подаючи лиш одну безоплатну декларацію про провадження господарської діяльності. 

По завершенню воєнного стану підприємцям знову доведеться отримувати різноманітні дозволи, ліцензії та сертифікати. Для цього розроблено систему єДозвіл, яка передбачає цифровізацію повного циклу таких процедур: подавати документи, відновлювати чи анулювати ліцензії, дозволи, відстежувати прогрес в обробці документів, оплачувати надання адмінпослуг, подавати скарги буде можливо онлайн. 

Держава має змінити підхід до регулювання ринку технічних конопель – цю тезу команда BRDO озвучувала кілька років поспіль та реалізувала у Законі 3528-IX. Законодавчо в Україні технічні коноплі по суті прирівнювалися до наркотичних засобів: діяльність бізнесу одночасно контролювалася МВС, Держлікслужбою та МОЗ, і підприємці були зобов’язані контактувати з держорганами не менше 20 разів на рік. Площі посівів катастрофічно зменшились, в той час, як потенційно Україна могла б засівати 120 тис. га конопель та генерувати $315 млн товарообігу.

Більш детально всі ці зміни висвітлено на сайті реформи.

Яким буде економічний ефект реформи дерегуляції?

Існує поняття “адміністративний тягар”, або “регуляторний тягар”. Це витрати, які підприємці несуть, коли вони платять за час своїх співробітників, за послуги консультантів; це гроші, які підприємці втрачають через те, що складно отримати певний дозвіл, погодження чи ліцензію. 

Наступні зміни торкнуться системи держперевірок. Планується автоматизувати оцінювання та перевірку самих органів контролю. Експерти проаналізують, чи немає дублювань між інспекціями, чи не є вимоги застарілими, чи непотрібними, які перевіряються за чеклістами, чи не буде перевірок забагато через неправильні критерії ризику. 

Простими словами, цифровізувати весь процес, щоб зменшити людський фактор — а отже і корупційний ризик. 

Нагадаю, що Ви також можете повпливати на зміни. Заповніть форму зворотнього зв’язку та розкажіть, яких змін потребує ваша сфера.

Матеріал опубліковано у виданні Економічна правда

Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.

Наразі наша команда шукає досвідченого та ініціативного комунікаційного менеджера для керування проєктами зовнішніх та внутрішніх комунікаціями. Ідеальний кандидат буде розробляти та впроваджувати комунікаційні кампанії для просування проєктів і реформ BRDO, забезпечення медійної видимості та взаємодії зі стейкхолдерами, включно з органами влади, бізнесом, міжнародними партнерами і громадськістю. Посада вимагає творчості, відмінних навичок написання текстів та здатності керувати складними проєктами, зберігаючи розуміння цілей та ініціатив BRDO.

Основні обов’язки:

• Розробка та реалізація комплексних комунікаційних планів для супроводу проєктів і реформ BRDO.
• Управління зовнішніми комунікаціями, включно із взаємодією з медіа, написанням пресрелізів та організацією заходів.
• Створення контенту для різних платформ, включно з вебсайтом, соціальними мережами, інформаційними дайджестами та звітами.
• Встановлення відносин з ключовими медіа, органами влади та галузевими стейкхолдерами.
• Моніторинг та оцінка ефективності комунікаційних кампаній і коригування стратегій за необхідністю.
• Забезпечення ефективного висвітлення проектів і досягнень BRDO на національному та міжнародному рівнях.
• Управління кризовими комунікаціями та професійна обробка конфіденційної інформації.

Вимоги:

• Ступінь бакалавра в галузі комунікацій, журналістики, зв’язків з громадськістю або суміжних дисциплін.
• Мінімум 3 роки досвіду роботи в сфері комунікацій, бажано в неурядовому або державному секторі.
• Глибоке розуміння тематики регуляторних та економічних реформ в Україні.
• Досвід роботи зі ЗМІ та цифровими комунікаціями.
• Виняткові навички письмової та усної комунікації українською та англійською мовами.
• Здатність управляти кількома завданнями та проектами в стислі терміни.
• Знання інструментів для управління соціальними мережами та платформами для створення контенту.
• Аналітичні здібності для вимірювання впливу комунікаційних стратегій.

Що ми пропонуємо:

• Можливість працювати над значущими проектами, спрямованими на покращення бізнес-клімату України.
• Гнучкі умови праці (можлива дистанційна робота).
• Конкурентну заробітну плату та соціальний пакет.
• Динамічне, інноваційне та колаборативне робоче середовище.
• Можливості професійного розвитку.
• Зарплата на рівні 1300-1600 USD.

Як подати заявку:
Зацікавлені кандидати мають надіслати резюме, мотиваційний лист та приклади попередніх комунікаційних робіт на [email protected]. У темі листа вкажіть «Заявка на посаду комунікаційного менеджера – [Ваше Ім’я]».

8 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)». 

Документ, розроблений Мінекономіки спільно з Державною регуляторною службою та експертами BRDO, спрямований на створення сприятливого середовища для ведення бізнесу та розвиток малого й середнього підприємництва. Ухвалення цих змін було рекомендовано на засіданні Міжвідомчої робочої групи з прискореного перегляду інструментів державного регулювання (МРГ). 

Що змінюється для бізнесу?

• Менше перевірок для застрахованих підприємців. Якщо підприємець застрахований і має середній або низький рівень ризику, кількість планових перевірок зменшиться.
• Аудит як попереджувальний захід. Підприємці зможуть залучати фахівців для проведення аудиту з метою виявлення та усунення порушень без накладення штрафів. Позитивний висновок аудиту знизить кількість планових перевірок у півтора раза.
• Громадські ради в органах контролю. Представники бізнесу будуть залучені до роботи громадських рад, що підвищить прозорість процесу розгляду скарг та зменшить навантаження на суди через досудове врегулювання.
• Електронізація процесів. Оновлений Інспекційний портал забезпечить можливість подачі скарг, відмов від комплексних перевірок і обміну документами онлайн. Це значно скоротить час та ресурси для підприємців та держорганів.
• Відповідальність органів контролю. Керівники органів контролю нестимуть відповідальність за порушення процедур із боку своїх підлеглих, а якщо суд підтвердить незаконність рішення, посадові особи будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Законопроєкт також посилює захист прав громадян та заохочує бізнес до відповідальності, усуваючи недобросовісні схеми ухилення від законних перевірок.

Чому це важливо?

Цей законопроєкт є частиною масштабної дерегуляції, яка є складовою однієї із чотирьох стратегічних цілей, ухваленої урядом Стратегії МСП, — відновлення та полегшення ведення бізнесу. Дерегуляційний підхід Стратегії відповідає меті ЄС щодо спрощення регуляторного середовища й допоможе зростанню малого та середнього бізнесу. Пріоритетом є врахування потреб МСП за принципом «Think small first».

Ухвалення цього законопроєкту також є виконанням одного з пунктів Ukraine Plan. 

Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від ЄС обсягом 50 мільярдів євро, які будуть спрямовані в українську економіку протягом 2024-2027 років. Кошти європейських партнерів не зможуть повністю покрити дефіцит бюджету країни, проте точно стануть вагомим внеском у стійкість нашої економіки.

План для Ukraine Facility (Ukraine Plan) – це технічний документ, необхідний для запуску програми. Реалізація Плану сприятиме європейській інтеграції України та подальшому стійкому розвитку економіки. 

Нагадаємо, що МРГ з дерегуляції вже переглянула понад 1300 регуляторних інструментів, значну частину з яких було рекомендовано до скасування або спрощення.

Офіс ефективного регулювання BRDO долучився до роботи МРГ у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю SMEPIS і не обовʼязково відображає думку Європейського Союзу.

Офіс ефективного регулювання BRDO — один із ключових незалежних експертно-аналітичних центрів в Україні. Ми розробляємо державні політики для перетворення України на європейську демократичну державу з ефективним управлінням та розвиненою економікою.

Наразі наша команда шукає досвідченого старшого юриста для роботи у сфері сільського господарства. Ми шукаємо висококваліфікованого юриста для роботи в аграрній сфері, з фокусом на цифровізацію процесів та підготовку нормативно-правових актів. Якщо у вас є досвід у сфері правового регулювання сільського господарства, ви володієте англійською мовою на високому рівні і готові впроваджувати інноваційні рішення — ця пропозиція для вас!

Основні обов’язки:

• Підготовка та супровід проектів законів та інших нормативно-правових актів в агросфері, зокрема з метою оцифрування публічних електронних послуг (включаючи адміністративні послуги) та створення державних електронних інформаційних ресурсів (інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів тощо).
• Проведення реінжинірингу процесів надання публічних послуг в агросфері (включаючи адміністративні послуги).
• Розробка рекомендацій щодо оцифрування публічних електронних послуг (включаючи адміністративні послуги) та створення державних електронних інформаційних ресурсів (інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів тощо).
• Комунікація з органами державної влади (держателями реєстрів, власниками інформаційно-комунікаційних систем, надавачами послуг).
• Юридичний супровід процесу розробки публічних електронних послуг (включаючи адміністративні послуги) та створення державних електронних інформаційних ресурсів (інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів тощо).
• Аналіз та адаптація європейських та міжнародних стандартів до українського законодавства.

Вимоги:

• Вища освіта (магістр, спеціаліст) у сфері права.
• Юридичний досвід не менше 5 років в органах державної влади, міжнародних неурядових організаціях, на підприємствах чи в юридичних фірмах. Перевага надаватиметься досвіду в аграрному секторі та цифровізації.
• Високий рівень володіння англійською мовою (не нижче рівня В2), обов’язковий для ведення документації та спілкування з іноземними партнерами.
• Досвід розробки та супроводу нормативно-правових актів, зокрема тих, що стосуються цифровізації, надання публічних електронних послуг (включаючи адміністративні послуги) та регулювання створення і функціонування державних електронних інформаційних ресурсів (інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів тощо).
• Глибоке знання українського законодавства в агросфері, сфері цифровізації та надання електронних (публічних електронних) послуг.
• Досвід роботи з імплементацією законодавства ЄС у сфері аграрної політики.

Бажано:

• Досвід роботи в галузі побудови інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів тощо.
• Досвід комунікації з органами державної влади та супроводу проектів законів і нормативно-правових актів.

Ми пропонуємо:

• Конкурентна винагорода з прив’язкою до валютного курсу;
• Робота, що сприяє розвитку України;
• Професійний колектив. Позитивна робоча атмосфера;
• Оплачувана відпустка та лікарняний;
• Можливості професійного зростання;
• Можливість роботи в офісі в Києві та віддалено.

Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.

З травня 2024 року коаліція Ukraine Support Team (UST), у складі якої працює BRDO, та в партнерстві з аналітичним центром Saturday Team розробляє проєкт Економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади. Метою роботи є створення комплексної динамічної моделі економічного відновлення до 2030 року, яка враховує різні сценарії демографічного, соціального та економічного розвитку. Ця модель стане основою для економічної частини Програми комплексного відновлення громади.

Чому це важливо?

Недостатньо просто відбудувати зруйновані будівлі – важливо створити умови для сталого економічного розвитку. Без нових робочих місць та економічних можливостей громаді може загрожувати депопуляція. Ми прагнемо допомогти Бородянській громаді знайти шляхи до самостійного розв’язання місцевих проблем і забезпечити процвітання в майбутньому.

Потенціал Бородянської громади

Бородянська селищна громада має великий потенціал завдяки вдалому логістичному розташуванню. Метою проєкту є допомогти громаді використати цей потенціал, розробивши сценарії розвитку, стратегічні економічні напрями та передпроєктні пропозиції для забезпечення сталого економічного розвитку.

Що вже зроблено?

• Проаналізовано економічний стан громади в різні періоди, виявлено системні проблеми, розроблена динамічна модель економічної та демографічної ситуації з різними сценаріями розвитку до 2030 року.
  
  
• У процесі моделювання враховані План комплексного відновлення та Стратегія розвитку Київської області, світові тренди і досвід 10 передмість Центральної та Східної Європи. Це дало можливість застосувати найкращі практики розвитку для локального контексту.

25 вересня команда UST зустрілася з селищною головою Іриною Захарченко та презентувала попередні напрацювання: аналіз поточної ситуації, майбутні економічні та демографічні тренди, сценарії розвитку та їхній вплив на бюджет громади та кількість населення, а також  рекомендації та показники для досягнення кожного зі сценаріїв. 

Вже 28 жовтня у Бородянці відбудеться презентація розробленого командою UST Економічного моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади для представників громади та всіх зацікавлених сторін. Запрошуємо на презентацію! Деталі щодо часу та місця події будуть оголошені на сторінках UST. 

Проєкт «Економічне моделювання для відновлення та розвитку Бородянської громади» здійснюється за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Ми, представники/ці українських організацій громадянського суспільства, провідних аналітичних центрів, профільних асоціацій у сфері електронних комунікацій, а також небайдужі громадяни/ки, закликаємо зупинити незаконні дії Державної податкової служби (ДПС) та не допустити протиправне скасування спрощеної системи оподаткування для Інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу.

Відповідно до роз’яснень ДПС^[1] від 22.05.2024 та 29.07.2024 Інтернет-провайдери – суб’єкти малого бізнесу з 01.10.2024 не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Свої дії ДПС мотивує набранням чинності Закону «Про електронні комунікації» від 01.01.2022, помилково трактуючи послугу доступу до мережі Інтернет як послугу з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж. Дане трактування суперечить нормам Податкового кодексу (підп. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 cт. 291), які не змінювались з 2019 р., статтям 19, 57 Конституції України та офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК)^[2].

Крім того, такі дії ДПС несуть низку ризиків для українського суспільства і безпеки держави, особливо в умовах повномасштабної російської агресії, а саме:

1. Ризик обмеження доступу до інформації для понад 3 млн домогосподарств, яким надають послуги інтернет-провайдери, що використовують спрощену систему оподаткування. Під загрозою повної втрати доступу до мережі Інтернет опиняться понад 200 тис. домогосподарств, установ і організацій у 2302 населених пунктах, де єдиними провайдерами доступу до мережі Інтернет є ФОПи. Цей ризик поширюється і на доступ до мережі Інтернет військових користувачів. Через непропорційне збільшення адміністративних витрат на ведення обліку і звітності на загальній системі оподаткування, значна кількість малих Інтернет-провайдерів можуть припинити надання послуг. Великі постачальники часто незацікавлені в обслуговуванні малоприбуткових сільських і віддалених територій з незначною щільністю населення й малоповерховою забудовою. Це негативно вплине на доступ до інформації, онлайн-медіа, свободу вираження поглядів, доступ до цифрових державних послуг та реалізацію інших прав і можливостей населення та бізнесу.
2. Погіршення якості послуг доступу до мережі Інтернет та їх доступності, зокрема, під час аварійних відключеннях електроенергії, особливо в прифронтових та на деокупованих територіях і сільській місцевості. Так, 83% абонентів Інтернет-провайдерів-ФОП підключені за новітньою технологією xPON, яка забезпечує енергонезалежність користувачів та швидкість доступу до мережі – до 1Гбіт/сек, тоді як даний показник у провайдерів-юридичних осіб не перевищує 47%.
3. Руйнування децентралізованої стійкості української мережі Інтернет до фізичних і кібератак. Різноманіття провайдерів та наявність численних точок обміну трафіком, на думку міжнародних експертів^[3], є ключовим фактором, що дозволяє уникнути загальнонаціонального відключення інтернету під час постійних спроб агресора знищити телеком-інфраструктуру.
4. Зменшення спроможності малих інтернет-провайдерів до розвитку, забезпечення стійкості і відновлення своїх мереж через додаткові витрати обмежених ресурсів на дотримання вимог загальної системи оподаткування (адміністрування обліку, найм бухгалтерів тощо).
5. Подорожчання послуг доступу до мережі Інтернет через згадані вище фактори внаслідок зростання їх собівартості та монополізацію ринку.
6. Зменшення доходів місцевих бюджетів на суму до 462 млн грн.
7. Втрати довіри, зокрема вітчизняних інвесторів до державних інституцій, погіршення інвестиційного клімату.
8. Монополізації ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет (висококонкурентного на даний час) великими гравцями переважно з іноземними бенефіціарами. Малий бізнес є стабільним і прогнозованим донором української економіки, інвестиційна та інноваційна активність якого часто спрямована на низькорентабельні території та сегменти ринку, що залишаються поза увагою великих і середніх постачальників.

Перелічені вище фактори та ризики негативно вплинуть на досягнення цілей державної політики щодо гігабітного суспільства, підключення до інтернету максимальної кількості громадян, публічних установ, бізнесів, організацій, цифровізації державних послуг та інших сфер економіки і суспільства, інформаційної та кібербезпеки, забезпечення розвитку малого підприємництва тощо.

З огляду на зазначене, а також на те, що на сайті Кабінету Міністрів України розміщена петиція проти скасування спрощеної системи оподаткування для інтернет-провайдерів, яка набрала понад 25 тисячі голосів, просимо вжити заходів, необхідних для:

1. Забезпечення конституційного принципу верховенства права в діяльності ДПС що даного питання.
2. Збереження спрощеної системи оподаткування для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет (суб’єктів малого бізнесу).

ПІДПИСАНТИ ЗВЕРНЕННЯ:

1. ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO)
2. Інтернет Асоціація України (ІнАУ)
3. Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК)
4. Аналітичний центр «Український інститут майбутнього»
5. Український союз промисловців і підприємців (УСПП)
6. Українська Конфедерація Операторів та Сервісів Інтернет (УКОС)
7. Асоціація правників України
8. Перун Роман, військовий, волонтер (Одеська область)
9. Максим Смілянець, співзасновник спільноти Telecom Ukraine
10. Вікторія Опанасюк, співзасновниця спільноти Telecom Ukraine
11. Громадська організація «Платформа прав людини»
12. Громадська організація «Східний Варіант»

    ---

^[1] До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб! (tax.gov.ua). Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування (tax.gov.ua)

^[2] Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку|2024 рік (nkrzi.gov.ua)

^[3]Freedom House “Freedom on the net 2023” https://freedomhouse.org/country/ukraine/freedom-net/2023#footnoteref17_m272kcp 

Запрошуємо на презентацію і обговорення методології щорічного рейтингування міст за рівнем оприлюднення відкритих даних, що відбудеться 8 жовтня о 12:00 на комунікаційній платформі Data+.

Впродовж років Україна задає тренди у сфері відкритих даних. Водночас повномасштабна війна стала викликом для українських міст. Місцева влада має знаходити нові шляхи для збереження прозорості держуправління, аби залучати інвестиції та сприяти відбудові держави.

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine запускає щорічне рейтингування міст за рівнем оприлюднення відкритих даних. Спеціалісти планують перевірити кількість та якість обов’язкових наборів відкритих даних, опублікованих міськими радами та їхніми виконавчими органами. Також аналітики оцінять документи органів місцевого самоврядування, які регламентують сферу відкритих даних, та вплив опублікованих даних на роботу ОМС та життя містян.

Ознайомитися з методологією та залишити коментарі можна до 7 жовтня 15:00 за посиланням. 

Також у рамках комунікаційної платформи Data+ відбудеться обговорення проєкту методології:

• Коли? 8 жовтня 2024 року, 12:00
• Де? Онлайн у Zoom (посилання отримають лише зареєстровані учасники)
• Реєстрація? До 8 жовтня 2024 року, 10:00 (включно) за посиланням. 

В обговоренні візьмуть участь:

• Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України
• Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації»
• Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста»
• Юлія Сисоєва, аналітикиня програми «Прозорі міста»

Проєкт методології та комунікаційна платформа Data+ створені за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту методології — Transparency International Ukraine. Партнер у реалізації платформи Data+ — Офіс ефективного регулювання BRDO.

Цього літа команда BRDO проводила опитування серед користувачів відкритих даних, щоб виявити рівень задоволеності у доступності даних, запитів та очікувань, а також – їхньої участі у комунікаційній платформі Data+.

Ключові результати опитування:

• найбільший попит мають дані місцевої влади – 31%, судові дані – 29% та ЄДР – 24%;
• 56% опитаних задоволені доступом через портали відкритих даних, але хотіли б покращення якості, актуальності даних та описів;
• вдосконалення пошуку на Порталі відкритих даних, інтеграція сторінок громад і зміни до Постанови № 835 щодо поточних умов — основні рекомендації респондентів опитування. 

Більше деталей у звіті за посиланням. 

Команда Офісу ефективного регулювання вдячна всім, хто долучився до опитування, і запрошує до подальшого діалогу і співпраці у просуванні відкритих даних в Україні. Долучайтесь до групи у Facebook, щоб брати участь у діяльності комунікаційної платформи Data+ за посиланням у коментарях. 

Опитування проведене за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 12066 про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців. Цей документ спрямований на вдосконалення порядку ведення військового обліку та захист персональних даних військовослужбовців.

Законопроєкт розроблений за участі експертів Офісу ефективного регулювання BRDO.

Які зміни передбачаються?

• Створення єдиної бази даних для військовослужбовців Збройних Сил України та Державної служби спеціального транспорту.
• Запровадження унікального електронного ідентифікатора «Military ID», який надасть можливість обміну даними між реєстрами без використання персональних даних військовослужбовців. Важливо, що реєстр не міститиме інформації про військову службу, звання або спеціальність. Чутливі дані зберігатимуться у захищених контурах інших інформаційних систем і за потреби можуть бути деперсоніфіковані із застосуванням «Military ID» замість використання імені та прізвища.
• Формування законодавчої бази для подальшого розвитку цифрової платформи Армія+ та інформаційно-комунікаційної системи Міністерства оборони України.
• Надання електронних послуг військовослужбовцям та їхнім сім’ям, включно із соціальними пільгами, гарантіями та бонусними програмами.

Оскільки реєстр може стати ціллю кібератак з боку РФ, під час його створення будуть застосовуватися найкращі світові практики кіберзахисту для забезпечення надійності даних.

Реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету.

Ухвалення законопроєкту стане важливим кроком на шляху до цифровізації сфери національної безпеки та значно спростить процеси управління військовим обліком і даними.

Тож очікуємо на оперативне ухвалення цього законопроєкту! 

Міністерство економіки України розповіло про ключові напрямки роботи та шляхи подолання викликів, спричинених повномасштабним вторгненням рф, під час заходу «Економічна політика України. Відновлення під час війни», який відбувся 16 вересня 2024 року.  

«Одне із ключових завдань Уряду — зберегти темпи зростання ВВП і досягти економічної самодостатності. Тож ми рухаємося до наших стратегічних цілей: залучення інвестицій у реальний сектор, збільшення несировинного експорту, зміна складності економіки завдяки збільшенню частки переробки у ВВП та покращення ситуації на ринку праці. Для кожного із цих пріоритетів ми маємо дуже чіткий набір інструментів, що працюють на досягнення цих цілей», — під час презентації розповіла Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, сьогодні серед пріоритетів Міністерства економіки —  діджиталізація держпослуг, аби полегшити роботу бізнесу. 

«Цього тижня ми починаємо роботу з переведення держпослуг у цифру через сервіс єДозвіл. З 18 вересня для підприємців запрацювала перша діджитал послуга у межах цього, надалі їхня кількість лише зростатиме. Зокрема з жовтня через єДозвіл можна буде отримати висновок, який дає право подовжити граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Це те, чого давно чекав і про що просив бізнес», — повідомила Юлія Свириденко. 

Перший заступник Міністра економіки Олексій Соболев під час заходу презентував Стратегію відновлення малого та середнього підприємництва (МСП) до 2027 року. Ухвалений Урядом документ визначає ключові напрями державної політики у сфері МСП, включно з відновленням зруйнованих підприємств за принципом «build back better». Особлива увага приділяється зеленому переходу, цифровій трансформації, інноваційному розвитку та інклюзивності бізнесу – залученню жінок, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і ветеранів/ветеранок. Документ враховує рекомендації ОЕСР, відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також узгоджується з Планом для Ukraine Facility.

«Підтримка МСП — один із ключових пріоритетів Міністерства економіки та держави загалом. І головне завдання Стратегії — створити умови для розвитку МСП й дати партнерам розуміння, куди інвестувати зараз і після завершення війни. Нова стратегія є інклюзивною і сприятиме бізнес-активності жінок, осіб з інвалідністю, ветеранів. Вона узгоджена з бізнесом, громадським сектором, експертами. Її вже підтримали наші міжнародні партнери. І вже маємо результат — разом з Німеччиною запустили Альянс стійкості МСП», — зазначив Олексій Соболев. 

«Малий та середній бізнес виявив надзвичайну стійкість у складні часи. Український бізнес продовжує працювати, виходити на нові ринки та шукати інвестиційні можливості. Ми раді долучитися до створення Стратегії, адже вона є цілісним та практичним підходом до відновлення бізнесу. Велика Британія залишається відданою підтримці уряду України в реформуванні політики МСП, щоб вона краще відповідала потребам бізнесу та сприяла інклюзивності та інноваціям. Практична підтримка інклюзивних політик також є важливою, тому у рамках проєкту Good Governance Fund ми запускаємо освітню програму «Зростай 2.0» для жінок, які прагнуть відкрити або масштабувати свій бізнес, чи опанувати нову професію», — наголосив Стефан Коссофф, Директор з програм розвитку Посольства Великої Британії в Україні.

«USAID вже тривалий час підтримує малі та середні підприємства в Україні. Ми робимо це, допомагаючи Уряду України покращувати бізнес-середовище, розширюючи доступ до фінансування, залучаючи спільні інвестиції для підвищення ефективності та організовуючи торгові місії для пошуку нових ринків збуту. Загалом, USAID підтримало понад 28 000 малих та середніх підприємств у ключових секторах по всій Україні. Разом з нашими партнерами з UKAid ми пишаємося тим, що підтримали запуск цифрових платформ Пульс та єДозвіл, які допоможуть зробити реєстрацію бізнесу та зворотній зв’язок з державними службами простішими та прозорішими, що полегшить ведення бізнесу тисячам МСП щороку», — зазначила Теодора Делл, заступниця Директора Місії USAID в Україні.

Заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації Олександр Циборт презентував роботу цифрових платформ для бізнесу. 

«Наше завдання — максимально зменшити людський фактор там, де це можливо, шляхом цифровізації бюрократичних процесів та автоматизації завдань, зокрема інтегрувати штучний інтелект до державних сервісів. Ми віримо, що все, що можна робити онлайн, треба переводити в цифру. Це сприятиме зменшенню корупційних ризиків і підвищенню ефективності державних послуг. Водночас важливо підтримувати інституційну спроможність органів державної влади, надаючи їм зручні інструменти для аналізу великих даних і прийняття рішень. Мінекономіки — це не лише регламентне міністерство, ми надаємо послуги для бізнесу. Понад половина державних службовців відомства залучена до опрацювання звернень. У центрі будь-яких послуг має бути клієнт, у нашому випадку — підприємець, навколо якого формується сервіс. Наша мета — створити зручний і відкритий процес для бізнесу: кілька кліків — і послуга надана. Проєкти Пульс, єДозвіл — це крок до цифрової держави з прозорими комунікаціями між бізнесом та владою», – наголосив Олександр Циборт. 

Він зазначив, що платформа Пульс створена, аби посилити взаємодію держави та бізнесу. За її допомогою будь-який підприємець може надати зворотний зв’язок про роботу державних органів: проголосувати за проблеми, які потребують вирішення з боку держорганів у першу чергу, оцінити їх роботу або попросити допомогу у вирішенні проблем, якщо вони виникли. Платформа має транслювати голос бізнесу і стати прикладним інструментом, що дозволятиме підприємцям активно впливати на ухвалення рішень органами влади.

Довідково: 

Платформа «Пульс» розроблена завдяки проєкту «Підтримка цифрової трансформації» за підтримки USAID і UK Dev. Партнер проекту – Офіс ефективного регулювання (BRDO). Створення та підтримка подальшого розвитку цієї платформи стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є винятковою відповідальністю Міністерства економіки України та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів. Ця платформа створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Великої Британії.

Проєкт єДозвіл реалізується Міністерством економіки України у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується ЄС у межах проєкту EU4DigitalUA, що впроваджується FIIAPP. Консультаційна підтримка щодо розробки нормативно-правових актів для системи здійснюється проєктом EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Технічні вимоги до другого етапу розроблені за підтримки ЄБРР. Проєкт «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev, забезпечує повний цикл впровадження єДозвіл. Партнер із реалізації — Офіс ефективного регулювання BRDO. Основним бенефіціаром системи єДозвіл з боку уряду є Міністерство економіки України. Створення єДозволу здійснюється на виконання, зокрема, Плану заходів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки та є компонентою I Плану для Ukraine Facility.

Стратегію відновлення МСП до 2027 року було розроблено із залученням експертної підтримки у рамках проєкту Good Governance Fund «Ревіталізація бізнесу для сталого зростання», який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Київська Школа Економіки.

Національний проєкт Дія.Бізнес презентував оновлений портал, який посилить підтримку підприємництва в Україні та за її межами. Відтепер портал Дія.Бізнес пропонує користувачам унікальну траєкторію руху залежно від типу бізнесу й етапу його розвитку. Підприємці можуть швидко та легко знайти‌ ‌необхідну‌ ‌інформацію‌ — від пошуку ідеї для старту бізнесу до виходу на зовнішні ринки.  

«Ми запустили проєкт Дія.Бізнес у 2020 році, його місія — допомогти створити країну підприємців. Це вже потужний інструмент для бізнесу — 14 офлайн-центрів‌, вебпортал з безоплатними консультаціями, добірка грантів та окремий фокус на підтримку українського експорту. У 2024 році ми перезапускаємо портал, щоб усі охочі отримали ще більше можливостей та ідей для розвитку. В умовах повномасштабної війни підприємці відіграють надважливу роль — маємо створити всі умови для їхнього успіху», — зазначив Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України. 

Оновлений портал також має вдосконалений персональний кабінет користувача, де можна зручно зберігати найактуальніший контент про експорт, гранти, освітні програми, тренінги та інші можливості для розвитку. 

«У Мінцифрі ми створюємо екосистему для підприємців, де кожен має змогу отримати потрібну консультацію та знайти освітньо-грантову можливість. За майже 5 років роботи проєкту відкрили 14 центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес, а портал проєкту відвідали понад 13 млн користувачів. Щоб і надалі залишатися надійною підтримкою для українського бізнесу та бути на крок попереду, ми переосмислили платформу Дія.Бізнес. Тепер портал формує траєкторії руху  відповідно до актуальних запитів підприємців та економить найважливіший ресурс — час», –– зазначила Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції. 

Портал також рекомендуватиме події для підприємців на різноманітні тематики: освітні події, воркшопи, семінари, міжнародні виставки. Користувачі зможуть в один клік додати їх до свого Google-календаря.

«Оновлення порталу — це насамперед відповідь на потреби сучасного українського підприємця. На новій версії порталу ми запровадили персоналізований підхід до розміщених можливостей. Відтепер найрелевантніші пропозиції автоматично пріоритезуватимуться в особистому кабінеті. Це дасть змогу підприємцям не пропускати найактуальніші для їхнього бізнесу можливості та максимально ефективно використовувати інструменти, які пропонує Дія.Бізнес», — прокоментував Андрій Ремізов, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту. 

Також на обновленному порталі тепер є чатбот, який надає користувачам контент за запитом. Серед інших нововведень — на Маркетплейсі фінансових можливостей можна буде порівнювати фінансові програми та відсортувати їх за пріоритетами.

«Портал Дія.Бізнес став корисним інструментом і важливою частиною екосистеми Дія, що продовжує зростати й розширюватися. Завдяки проєкту EU4Business-SMEPIS ми раді долучитися до трансформації та оновлення функціоналу порталу, і сподіваємося, що він стане ще зручнішим та легшим у користуванні. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати цифрову трансформацію в Україні, зокрема сервіси й інструменти, що полегшують взаємодію держави і бізнесу», — зазначив Генрік Вітфельт, керівник секції «Державні фінанси, підтримка бізнесу та соціальна політика» Представництва Європейського Союзу в Україні.

Українських експортерів також чекає низка оновлень, зокрема інструмент для пошуку коду УКТЗЕД при виході на зовнішні ринки. Іноземні користувачі за допомогою фільтрів можуть сортувати профілі компаній у Каталозі українських експортерів для зручного пошуку потенційних партнерів. 

«Портал Дія.Бізнес — результат роботи, яка йшла всупереч консервативним підходам, що існували в Уряді, адже досягти цього результату класичними методами було неможливо. Партнерства, донори, відкрита комунікація — це те, що дає змогу робити такі зміни. Офіс ефективного регулювання BRDO працює над дерегуляцією з 2015 року для того, щоб полегшити життя підприємців. МРГ з дерегуляції, до роботи якої долучений BRDO, переглянула 1 323 інструменти держрегулювання, як-от дозволи, ліцензії та інші обов’язкові документи для бізнесу. Третину цих інструментів Уряд вирішив скасувати. Тобто ми змогли довести, що не потрібно вимагати від підприємців 300–400 дозволів та ліцензій, щоб вони витрачали ресурс на розвиток власного бізнесу. Як можна виміряти дерегуляцію? Через гроші, які бізнес або економить, або витрачає на дотримання законодавства. За розрахунками експертів SMEPIS, очікуваний економічний ефект від дерегуляційних ініціатив становить 15,7 млрд грн економії для бізнесу», — зазначив Олексій Дорогань, заступник керівника проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO. 

На оновленому порталі зʼявилися нові розділи: Дія.Бізнес Старт, Дія.Бізнес Розвиток, Дія.Бізнес Експорт, Дія.Бізнес Жінкам, Дія.Бізнес Ветеранам, а також розділ, присвячений цифровізації бізнесу — Дія.Бізнес Digital. Він містить каталог продуктів і послуг, тест на рівень підприємницьких здібностей — ентреграм для молоді, тест на рівень цифрової грамотності співробітників — цифрограм, ідеї для старту цифрового бізнесу та кібердіагностика бізнесу. 

«Компанія Mastercard багато років поспіль є стратегічним партнером Міністерства цифрової трансформації в розвитку ініціатив для малого та середнього бізнесу. Спільний запуск онлайн-порталу Дія.Бізнес, масштабна підтримка офлайн-центрів по всій Україні, відкриття першого центру Дія.Бізнес за кордоном, розробка спеціалізованих інноваційних сервісів та грантово-акселераційних програм для підприємців — це наші потужні спільні проєкти для цифровізації підприємницького досвіду та допомоги малому й середньому бізнесу в масштабуванні своєї справи. Ми раді й надалі залучати наш досвід та експертизу задля створення рішень, що створюватимуть нові можливості для українських підприємців», — зазначила Анжела Кашперук, віцепрезидентка з розвитку бізнесу Mastercard  в Україні та Молдові.   

Дізнатися більше про нові можливості порталу Дія.Бізнес можна за посиланням. А також ознайомитися з бета-версією порталу — https://business.diia.gov.ua

Подію ініціювали Міністерство цифрової трансформації України спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту й Дія.Бізнес у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Партнер заходу — міжнародна технологічна компанія Mastercard.

Розробка оновленого порталу Дія.Бізнес  реалізована з ініціативи  Міністерства цифрової трансформації України спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту та Дія.Бізнес у межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ Ukraine, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу.