Історія питання
З 2020 року уряд України в партнерстві з нотаріальною спільнотою працює над упровадженням комплексної цифрової системи нотаріату.
Це може здатись неочевидним, однак складність цього проєкту перевищує складність більшості інших проєктів із цифровізації, адже йдеться не про автоматизацію якоїсь окремої стандартизованої послуги, на кшталт реєстрації підприємницької діяльності, а про створення ультимативно безпечного розподіленого робочого середовища на наступні десятки років, з потенційною можливістю надання сотень різноманітних послуг, кожна з яких має специфічні вимоги та потребує доступу до різних державних реєстрів.
Нотаріальна спільнота зазвичай орієнтується на усталені практики, що не спрощує реалізацію подібного проєкту. Однак наразі ми оцінюємо більшість розбіжностей уже подоланими та можемо констатувати, що всі зацікавлені сторони досягли консенсусу.
Виклики
Війна в Україні спричинила появу нових викликів у всіх сферах, і нотаріат не став винятком. Масова міграція населення ускладнила доступ до базових публічних послуг, зокрема багатьох нотаріальних дій, адже досі вимагається особиста присутність особи, що звернулась за послугами.
За оцінками ООН, кількість українців за кордоном становить близько 6,7 мільйона, що значно перевищує можливості посольств і консульських установ посвідчувати правочини, заповіти, довіреності, копії та інші документи, які за українським законодавством потребують нотаріального посвідчення.
Здійснення цих дій також ускладнене на території України внаслідок воєнного стану, зокрема через ризики обстрілів та нестабільне електропостачання. Іншим викликом є загроза фізичного знищення або втрати паперових документів у зв’язку з бойовими діями та обстрілами всієї території України, що ускладнює вчинення нотаріальних дій у майбутньому через втрату архівних документів.
На тимчасово окупованих територіях ризик витоку персональних даних та їх нецільового використання створює істотні безпекові виклики як щодо фінансового шахрайства чи погроз, так і щодо фізичної безпеки членів родин осіб, що стоять на захисті України.
Міжнародний досвід та візія
Як показало наше дослідження, країни Європи та світу мають різні підходи та різні ступені доступності віддалених нотаріальних послуг, хоча треба визнати, що більшість країн не мають подібних викликів.
Водночас деякі країни Європи повноцінно перейшли до надання нотаріальних послуг онлайн. У Латвії майже 80 % нотаріусів пропонують віддалені нотаріальні послуги та, попри відносно невелику територію, у 2023 році майже 4 % від усіх нотаріальних послуг було надано віддалено.
95% нотаріусів в Естонії можуть надати послуги нотаріального посвідчення через вебкамеру, а 30% з усіх посвідчень відбуваються дистанційно. Разом із тим у цих країнах зафіксовано одиничні — тобто буквально по єдиній на кожну із цих країн — спроби зловживання онлайн-системою.
Відповідно до нашої візії, опція віддаленого вчинення повинна бути запроваджена щодо широкого кола нотаріальних дій. Після проходження всіх необхідних технічних верифікацій у Дії, нотаріус, працюючи у своєму офісі або віддалено, повинен мати можливість провести консультацію клієнтів у переважному ступені аналогічний їхньому персональному візиту, поставити питання та роз’яснити права, усунути будь-які сумніви та переконатися в добровільності вчинення нотаріальної дії.
Отримувач нотаріальних послуг, перебуваючи в будь-якій точці України, навіть у бомбосховищі, або в будь-якій точці світу (звісно, окрім рф та її союзників, а також на тимчасово окупованих територіях України), повинен мати можливість отримати будь-яку нотаріальну послугу.
Поступове запровадження, додаткові валідатори
В Україні вже є можливість отримати доступ до банківського рахунку, пройти верифікацію пенсіонера, отримати медичну інформацію та навіть узяти участь у судовому засіданні та одружитись онлайн за допомогою відеоконференції. Такі державні системи, як Дія.Підпис та BankID, вже пройшли певну еволюцію, позбавилися «дитячих помилок» та здебільшого мінімізували безпекові ризики.
Також, оскільки ми перебуваємо на етапі дизайну та підготовки до впровадження, то можемо закласти до системи віддалених нотаріальних послуг будь-які достатні або навіть надмірні валідатори, які спостерігались у світовій практиці.
Якщо ми вважаємо двофакторну аутентифікацію недостатньою, то можемо зробити валідацію з будь-якою кількістю додаткових факторів, зокрема біометричну (біометрична верифікація вже застосована в системі Дія.Підпис). За потреби можна запровадити додаткові підписи, які затверджуватимуть нотаріальну дію, направлення повідомлень, а також додатковий період часу, на який буде відкладене набрання чинності підписаним електронним документом за умови отримання повідомлення.
У разі наявності сумнівів у нотаріуса, який засвідчує підпис, накладений у процесі відеоконференції, він або вона матиме змогу відмовити в будь-який момент, поставити додаткові запитання чи навіть пересвідчитися в особі підписувача шляхом перевірки обізнаності особи про свої біографічні дані та персональні дані, наявні в державних реєстрах. Щоби пересвідчитися в безпеці на системному рівні, держава повинна запроваджувати віддалені послуги поступово, рухаючись від найменш ризикованих та неістотних нотаріальних дій до більш значних чи ризикованих, постійно аналізуючи зворотний зв’язок від нотаріальної спільноти.
Усе вищезазначене дасть змогу запровадити віддалені нотаріальні послуги безпечно.
Команда BRDO провела порівняльне дослідження цифрових та віддалених сервісів та їх правового регулювання в країнах Європи та світу, аби допомогти українському уряду, юридичній та нотаріальній спільноті у впровадженні збалансованих та сучасних рішень для забезпечення доступу до нотаріальних послуг.
Ця публікація підготовлена в межах проєкту «Дослідження світового досвіду та основних тенденцій цифровізації нотаріату з метою адвокації та прискорення реалізації електронного нотаріату в Украіні», який реалізується ГО «Офіс ефективного регулювання» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
BRDO є провідним експертно-аналітичним центром, який допомагає Україні стати демократичною та економічно розвиненою державою. Ми сприяємо розробці ефективних державних політик, що відповідають європейським стандартам та сприяють розвитку енергетичного сектору.
Основні обов’язки:
Вимоги:
Бажані кваліфікації:
Ми пропонуємо:
Резюме і мотиваційний лист з зазначенням очікуваного розміру чистої винагороди (не більше сторінки) надсилайте на адресу [email protected]. В темі листа обов’язково зазначайте назву посади, на яку претендуєте.
Приватне підприємство «Плутон-СВ» – постачальник електронних телекомунікаційних послуг в обласному центрі на півдні України – місті Херсон. Компанія працює на ринку з 1991 року. Серед ключових клієнтів підприємства – переважно місцеве населення та херсонські підприємства. Наразі в компанії працюють 10 осіб, з них більшість – жінки, адже чоловіки мобілізувалися до лав ЗСУ.
До повномасштабного вторгнення Російської Федерації у Херсоні проживало 350 тисяч мешканців, однак наразі за різними оцінками в місті проживає близько 70–80 тисяч. Постійні обстріли, руйнування телеком і енергетичної інфраструктури, вимкнення електроенергії, демографічна ситуація вплинули на роботу ПП «Плутон-СВ». Так, внаслідок вимушеного переміщення херсонців у інші регіони України, компанія втратила близько 60% абонентів.
Обстріли міста Херсон російськими військовими відбуваються щодня протягом останніх двох років. Внаслідок цього майже 50% мереж ПП «Плутон-СВ» пошкоджені або частково зруйновані. Ремонтні бригади не мають можливості оперативно відремонтувати усі пошкодження, адже обстріли не вщухають і несуть додаткову небезпеку для працівників компанії, що виїжджають на ремонтні роботи.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, багато з цих проблем вдалося вирішити. Так, на отримані грантові кошти ПП «Плутон-СВ» перепроклали 2 кілометри своїх магістральних мереж – відтепер лінії кабельного інтернету пролягають не на відкритому повітрі від вишки до вишки, як було раніше, а під землею. Це убезпечує мережі від руйнування внаслідок обстрілів російських військових і підвищує стійкість інтернет-звʼязку. Також були придбані 6 акумуляторних батарей загальною ємністю 600 ампер/годин, що забезпечують безперебійне живлення у разі вимкнення ценралізованого електропостачання.
Частина отриманих грантових коштів була спрямована на навчання і перепрофілювання працівників компанії, а також створення нового робочого місця – монтажника волоконно-оптичних ліній зв’язку. Так, монтажниця ПП «Плутон-СВ» Наталія зазначає: «Завдяки грантовій програмі ReACT4UA від уряду Німеччини, я змогла підвищити свою кваліфікацію та отримати нову професію – стати монтажником волоконно-оптичних ліній зв’язку на підприємстві «Плутон-СВ». Виконуючи зварювальні роботи, я дуже допомагаю колегам, які ледь встигають ремонтувати пошкоджені від обстрілів мережі».
Керівництво й персонал ПП «Плутон-СВ» налаштовані оптимістично, попри постійні виклики війни і російських щоденних атак на прифронтовий регіон Херсонщини. Компанія продовжує реалізовувати проєкти модернізації вцілілих мереж, а також проводить роботи з прокладання нових мереж зв’язку в багатоквартирних будинках. Попереду ще багато роботи – зокрема й убезпечення працівників засобами індивідуального захисту під час ремонтних робіт.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, GIZ.
#ReACT4UA #MovingForwardTogether, #gizSME
25 листопада Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з Держпродспоживслужбою та Міністерством цифрової трансформації запускає Єдиний державний реєстр домашніх тварин — проєкт, покликаний допомогти ефективніше запобігати поширенню небезпечних хвороб, гармонізувати українське законодавство щодо поводження з тваринами з європейським, а також формувати культуру відповідальних власників, які належно піклуються про своїх улюбленців. Впровадження Реєстру, реалізованого завдяки фінансовій підтримці донорів, розпочинається з першого етапу — авторизації державних та приватних ветеринарних закладів. Другий етап — безпосередньо кампанія з реєстрації домашніх тварин — запланований на початок 2025 року.
Про Реєстр та його переваги
Єдиний державний реєстр домашніх тварин — це державний реєстр на платформі Дія.Engine, де зберігатимуться дані про котів, собак і тхорів: кличка і опис тварини, інформація про вакцинацію та біостерилізацію, контакти власників або утримувачів, та інші суттєві для здоров’я тварини дані. Завдяки державному реєстру Мінагрополітики та Держпродспоживслужба збиратимуть та аналізуватимуть актуальні дані про чисельність домашніх тварин, стан їхнього здоров’я та вакцинації.
«Єдиний державний реєстр домашніх тварин — це підвищення безпеки та формування відповідального ставлення до утримання тварин в Україні. Держава вперше за історію незалежності отримає реальні дані про кількість домашніх тварин і зможе контролювати їх вакцинальний статус. Така інформація вкрай актуальна для ефективного зниження ризику поширення небезпечних інфекцій, таких як сказ.
Перевагами Реєстру для власників тварин після запуску другого етапу Реєстру, запланованого на початок 2025 року, стануть безпроблемне відновлення з Реєстру втрачених документів і даних про зареєстровану тварину, полегшений пошук зареєстрованих тварин, які загубились, а у наступному році, після появи ветеринарного паспорта в Дії, спрощення подорожей з тваринами по Україні. Закликаємо всіх ветеринарних лікарів долучатися до проєкту, адже саме їхня участь є ключовою для успіху цієї ініціативи», — закликав заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Денис Башлик.
Спершу — авторизація ветлікарів, згодом — реєстрація тварин
Реєстр буде впроваджено у два етапи. На першому етапі, який вже стартував, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба зосередяться на залученні ветеринарних клінік і лікарів до роботи з платформою. Для державних та приватних ветеринарних лікарів створено Портал, заплановано низку навчальних вебінарів, а протягом листопада-грудня буде доступна технічна підтримка ветеринарних лікарів телефоном та у чаті, де ветлікарі зможуть отримати консультацію щодо авторизації.
Державні та приватні ветеринарні заклади можуть авторизуватись у Єдиному реєстрі домашніх тварин, подавши заявку до Держпродспоживслужби. Для цього керівник закладу ветеринарної медицини заповнює заяву у кабінеті в Реєстрі — це забирає не більше 30 хвилин. Держпродспоживслужба має перевірити дані у заяві впродовж 10 робочих днів, погодити чи відхилити заяву та надіслати сповіщення про результат розгляду на електронну пошту заявника. Після підтвердження авторизації керівник ветеринарного закладу зможе внести до Реєстру дані про ветеринарних лікарів, які безпосередньо реєструватимуть тварин у Реєстрі. Після цього ветлікарі-Агенти з реєстрації мають зайти до своїх кабінетів у Реєстрі та дозаповнити дані про себе.
Після успішної авторизації ветеринарний заклад буде готовий розпочати реєстрацію домашніх тварин разом з офіційним стартом другого етапу запуску Реєстру — кампанії з реєстрації тварин, про яку буде оголошено додатково.
Ознайомитись із повною інформацією про Реєстр, процес авторизації ветеринарних закладів і процес реєстрації домашніх тварин можна на офіційному сайті vet.pet.gov.ua.
Реєстр — крок на шляху євроінтеграції
Запуск Єдиного державного реєстру домашніх тварин — це важливий крок у гармонізації законодавства України з європейськими вимогами щодо добробуту тварин.
«Функціонування Єдиного державного реєстру домашніх тварин сприятиме підвищенню рівня відповідального утримання тварин в Україні. Хоча реєстрація буде добровільною, після старту кампанії з реєстрації тварин ми заохочуватимемо власників скористатися можливістю внести своїх улюбленців до Реєстру та за потреби провести ідентифікацію. Це не тільки підвищує шанси на повернення загублених тварин додому, але й допомагає державі краще розуміти епізоотичну ситуацію та планувати профілактичні заходи. У майбутньому ми плануємо інтегрувати український реєстр з міжнародними базами даних, що зробить процес ідентифікації ще ефективнішим», — підкреслив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Інтеграція з ветеринарними інформаційними системами
Авторизація ветеринарних закладів і лікарів у Реєстрі відбувається лише через державний інтерфейс.
Разом з тим, ветеринарні клініки, які вже користуються ветеринарними інформаційними системами — партнерами проєкту (Jet Vet, Enote, Animal-ID.net, BuBiBo), після успішної авторизації зможуть почати реєструвати тварин після старту кампанії з реєстрації безпосередньо через ці платформи.
«Ми вдячні партнерам за те, що цей масштабний проєкт вдалося реалізувати без використання коштів з українського бюджету. Розробка Реєстру відбулася завдяки фінансовій підтримці GIZ, а його впровадження ми здійснюємо за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID та UK Dev. Завдяки цій підтримці ми розробили і підготували для передачі Міністерству агрополітики та Держпродспоживслужбі не лише сам Реєстр, але й напрацювання, пов’язані з технічною підтримкою і комунікаційним супроводом», — пояснює Яна Горюнова, заступниця виконавчого директора Офісу ефективного регулювання BRDO, організації-розробника Реєстру.
Для додаткової інформації, доступу до навчальних матеріалів та авторизації ветеринарних закладів відвідайте Портал для ветеринарних лікарів vet.pet.gov.ua.
Миколаїв – місто, розташоване на півдні України, за 65 км від Чорного моря. До повномасштабного вторгнення Росіїйської Федерації тут проживало орієнтовно 470 тисяч мешканців. Але з приходом війни ситуація кардинально змінилася: частина області перебувала під окупацією, а лінія фронту проходила у межах міста. Місто регулярно зазнавало обстрілів, що призвело до руйнування інфраструктури, зокрема критично важливих комунікацій.
На початку повномасштабного вторгнення, коли зв’язок став життєво необхідним для виживання та комунікації, компанія ТОВ «НЕОН», яка надавала інтернет-послуги за технологією GPoN, зіткнулася з новим викликом – як забезпечити безперебійний доступ до інтернету для 2700 домогосподарств, що були клієнтами компанії на той момент.
Команда ТОВ «НЕОН», що складалася лише із шести співробітників, працювала безперервно, оперативно реагуючи на пошкодження мережі. Компанія була змушена замінити 32 км кабелю повітряних ліній через руйнування, спричинені обстрілами. Здебільшого роботи здійснювалися в приватному секторі, де стабільне постачання інтернету було критично важливим, адже комунікації охоплювали третину території міста. Прямі влучання в магістральні підземні комунікації теж завдали значних збитків, що вимагало негайних заходів щодо відновлення.
Коли лінія фронту відійшла від міста, частина мешканців не повернулася, проте Миколаїв став прихистком для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з інших регіонів. Це вплинуло на динаміку абонентської бази – відтік сягнув майже 50%, проте кількість нових абонентів – переміщених з інших регіонів зросла на 20%. Попри ці виклики, компанія продовжувала свою роботу, оперативно реагуючи на зміни та потреби мешканців.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, що фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «НЕОН» вдалося вжити заходів для ремонту й захисту мережі від нових пошкоджень. Так, на грантові кошти були проведені роботи з перенесення мережевих кабелів протяжністю 9670 метрів під землю, що дозволило підвищити стійкість мережі до обстрілів. Такий підхід зменшив вразливість інфраструктури до пошкоджень і забезпечив безперебійну роботу інтернету навіть під час нових атак.
Завдяки тому, що грантові кошти були спрямовані на проєкт із прокладання кабеля під землею, власні кошти ТОВ «НЕОН» змогло використати на закупівлю системи безперебійного живлення нового покоління на літій-залізо-фосфатних акумуяторах. Ця система використовується для живлення головної стації, яка у разі вимкнення електроенергії і без додаткового генератора може автономно працювати більше 10 годин. Це дало можливість підтримувати роботу мережі навіть під час блекаутів.
«10 000 євро, які ТОВ «НЕОН» отримав у рамках грантової підтримки, є великою сумою для такого невеликого підприємства, як наше. Для розвитку та підтримки інфраструктури нашого бізнесу потрібно постійно вкладати кошти. Тому грантова допомога виявилася критично важливою – без неї компанія просто не змогла б вижити в умовах війни та нестабільності», – зазначає директор компанії Павло Конев.
Сьогодні ТОВ «НЕОН» і далі обслуговує 2400 своїх абонентів, адаптуючись до нових умов і забезпечуючи надійний інтернет-звʼязок як для постійних мешканців, так і для нових жителів міста.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Офіс ефективного регулювання BRDO запустив аналітичний дашборд – «Ринок послуг фіксованого доступу до Інтернету». Це єдиний в країні публічний інтерактивний інструмент, що агрегує інформацію про основні характеристики ринку послуг фіксованого зв’язку за останні три роки. Дашборд дозволяє відстежувати ключові тенденції та динаміку ринку фіксованого Інтернет-доступу України. Для підготовки дашборду були використані відкриті дані регулятора НКЕК, а також інформація про платників єдиного податку.
Згідно з даними аналітичного дашборду BRDO, український ринок послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році демонструє наступні показники:
«Ми переконані, що дашборд ринку послуг фіксованого Інтернету від BRDO стане важливим інструментом для учасників ринку та аналітиків. Інструмент створено з використанням відкритих даних. У наших цілях – досягти відкриття інших даних регулятора НКЕК для кращого аналізу індустрії» – прокоментував Ігор Самоходський, керівник «ІТ та Телеком» сектору Офісу ефективного регулювання BRDO.
Топ-10 найбільших компаній ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет у 2024 році складають АТ «Укртелеком», ПАТ «Київстар», ТОВ «ВОЛЯ-КАБЕЛЬ», ПАТ «ДАТАГРУП», ТОВ «НПК “Хоум-Нет”», ТОВ «ФРІНЕТ», ТОВ «Бізнес і Технології», ПАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ», ПП «Дикий сад» та ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ». За результатами роботи у першому півріччі 2024 року лідери ринку забезпечують 33% українських абонентів (2,8 млн користувачів) фіксованим Інтернет-доступом, генеруючи 28% доходів галузі. При цьому частка ринку найбільших операторів, як за доходами, так і за кількістю абонентів щороку зменшується.
Упродовж вересня-жовтня 2024 року Державна податкова служба (ДПС) почала скасовувати спрощену систему оподаткування для постачальників послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет – суб’єктів малого підприємництва. За останніми даними НКЕК вже 487 Інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності. Варто зауважити, що оператори на спрощеній системі оподаткування забезпечували інтернет-доступом 41% усіх абонентів, зокрема, 51% – у сільській місцевості. Експерти BRDO вважають, що таке рішення ДПС вплине на погіршення якості послуг, доступність до інтернет-мережі, зростання вразливості мереж до фізичних та кібератак, здорожчання послуг доступу до мережі Інтернет та інших негативних факторів.
Ознайомитися з дашбордом ринку послуг фіксованого доступу до мережі Інтернет можна за посиланням на сайті BRDO.
Аналітична робота щодо дослідження ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет в Україні проводиться за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації – Офіс ефективного регулювання BRDO.
Аналітичний дашборд «Ринок послуг фіксованого доступу до Інтернету» – єдиний в Україні публічний інтерактивний інструмент, що агрегує інформацію про основні характеристики ринку послуг фіксованого зв’язку за останні роки. Для підготовки дашборду були використані відкриті дані регулятора НКЕК, а також інформація з Реєстру платників єдиного податку.
Перегляд дашборду з мобільних пристороїв доступний за посиланням.
13 листопада 2024 року у межах комунікаційної платформи Data+ відбулася онлайн-дискусія «Обговорення викликів верифікації та оприлюднення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА)», організована Офісом ефективного регулювання (BRDO) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та за підтримки проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Участь у події взяли близько 140 представників районних, міських і селищних рад, державних установ, поштових сервісів, закладів освіти, громадських активістів та експертів у сфері відкритих даних.
Єдиний державний реєстр адрес (ЄДРА) створюється як єдина база даних про всі адреси в Україні, яка містить унікальні ідентифікатори для кожного об’єкту адміністративно-територіального устрою, вулиці, будівлі та приміщення. Це рішення сприятиме організації інтероперабельності між електронними системами (як державними так і бізнесу), ефективному адмініструванню податків та обліку нерухомості, протидії шахрайству з правами власності на нерухомість, а також вдосконаленню роботи екстрених служб, плануванню міського розвитку та створенню зручних адміністративних послуг для громадян.
За час реалізації проєкту з ЄДРА уже проведено два пілотні проєкти, в яких взяли участь понад 150 громад, а для підготовки фахівців створено навчальний курс. На сьогодні понад 1700 фахівців громад пройшли навчання та розпочали роботи в ЄДРА. В кожній області сформовано Центр компетенції для підтримки та консультування місцевих органів влади. Крім того, до співпраці залучено заступників губернаторів з питань цифровізації (CDTO) у всіх областях України, що забезпечує ефективну координацію проєкту.
Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації відзначив важливість проєкту ЄДРА, що покликаний розв’язати проблемні питання з адресами у кожному населеному пункті. На сьогодні існує велика кількість баз даних з адресами, які між собою ніяк не синхронізуються, і це все впливає на роботу органів влади і екстрених служб, бізнесу та життя українців загалом. Саме тому важливо створити єдину систему верифікованих адрес, якою зможуть користуватися усі стейкхолдери. У межах ініціативи за останні три місяці роботи реєстру верифіковано вже понад 100 тис. вулиць.
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України зазначила, що оприлюднення ЄДРА у формі відкритих даних підсилить ефективність програмних продуктів і сервісів, дозволяючи інтегрувати реєстр у технічні рішення. Сприяння відкриттю та використанню суспільно необхідних наборів даних є пріоритетом для Мінцифри. Міністерство підтримуватиме публікацію ЄДРА у формі відкритих даних та впровадження реєстру у цифрові сервіси.
Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації» додала, що в межах проєкту ЄДРА варто виділити два ключових напрямки: перший ⎼ наповнення реєстру та верифікація даних, другий ⎼ оприлюднення інформації у формі відкритих даних. Проєкт «Підтримка цифрової трансформації» адвокатує принцип «open by default», коли за результатами розроблених електронних систем розпорядники публікують відкриті дані, і зацікавлений у відкритті доступу до інформації адресного реєстру.
Станом на листопад 2024 року, 170 громад та 14 великих міст завершили повну верифікацію вулиць, що становить більше чверті адрес по всій країні. У процесі верифікації беруть участь громади, за винятком тих, що знаходяться в зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Найбільш активними учасниками проєкту ЄДРА є громади Львівської, Рівненської та Вінницької областей.
Надалі до кінця 2025 року планується верифікація 100% вулиць та адрес на рівні ОМС, підготовка наборів відкритих даних та налаштування АРІ для забезпечення взаємодії з усіма базовими реєстрами та інформаційно-комунікаційними системами.
На заході експерти обговорили ключові аспекти створення та наповнення Єдиного державного реєстру адрес, питання подальшої верифікації та оприлюднення даних, а також наступні кроки для розширення доступу до інформації.
Обговорення під час події та зворотний зв’язок від учасників стануть основою для подальших етапів наповнення та верифікації даних ЄДРА.
Запрошуємо долучитись до надання пропозицій щодо оприлюднення наборів ЄДРА за посиланням.
Відеозапис з обговорення викликів верифікації та оприлюднення даних ЄДРА доступний за посиланням.
Єдиний державний реєстр адрес реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
ТОВ «Зв’язковий» — бориспільський інтернет-провайдер, що надає послуги населенню та бізнесу в Київській області. У компанії працює 19 осіб, серед яких є сертифіковані фахівці з будівництва оптичних мереж та адміністрування мережі.
Перед поданням заявки на грант команда компанії провела внутрішнє обговорення. Головною метою стало створення проєкту, який би не лише мав суспільну користь, але й допоміг підвищити надійність зв’язку для людей і бізнесу на деокупованих територіях. У час, коли енергетична інфраструктура постійно зазнавала руйнувань, а мобільні оператори після відключення електроенергії припиняли надавати послуги доступу до інтернету, питання стало особливо гострим: як людям продовжувати працювати, навчатися та обмінюватися інформацією?
Команда ТОВ «Зв’язковий» вирішила, що проєкт компанії має бути спрямований на будівництво оптико-волоконної мережі в одному з деокупованих населених пунктів Київської області, де вона вже надає послуги. Для реалізації обрали село Баришівка Броварського району Київської області з населенням понад 10 тисяч осіб.
До отримання грантової допомоги ТОВ «Зв’язковий» тимчасово призупинило розширення мережі та підключення нових будинків. Основні фінансові ресурси довелося спрямувати на закупівлю акумуляторів, генераторів і палива, аби забезпечити безперебійну роботу сервісу для наявних абонентів. Також компанія відклала витрати на навчання персоналу та підвищення його кваліфікації. Маркетингові й рекламні активності довелося значно скоротити.
Завдяки участі та перемозі в грантовому конкурсі в межах програми ReACT4UA, що фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, ТОВ «Зв’язковий» змогло розширити географію покриття, адже послуги високошвидкісного інтернету на базі оптико-волоконної технології стали доступними для мешканців 19 багатоквартирних будинків у селі Баришівка, яке було деокуповане в березні 2022 року.
Крім того, компанії вдалося забезпечити стійкість мережі під час відключень електропостачання. Після реалізації проєкту час автономної роботи мережі зріс до 72 годин, що стало критично важливим в умовах війни. Коли мобільний зв’язок стає нестабільним через знеструмлення, фіксований інтернет залишається єдиним надійним засобом отримання інформації.
Цей проєкт також став поштовхом для розвитку самої компанії попри економічну нестабільність, спричинену війною. Працівники пройшли навчання, підвищили свою кваліфікацію, що дало змогу компанії бути конкурентоспроможною, брати участь у складніших проєктах та залучати нових клієнтів.
«Мені як керівниці підприємства дуже важливо, що програма ReACT4UA акцентує на підтримці жінок-керівниць та підприємниць у сфері інтернет-провайдингу. Ця сфера традиційно вважалася «чоловічою», і завдяки таким програмам підтримки краще висвітлюється роль жінок у галузі та створюються нові можливості для їхньої участі в бізнесі», – каже директорка ТОВ «Зв’язковий» Ірина Кабала.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини й реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми — німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер із виконання — ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка — Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Офіс ефективного регулювання BRDO, за підтримки Програми USAID «Справедливість для всіх», провів порівняльне дослідження цифровізації нотаріальних послуг, щоб вивчити найкращі практики в цій галузі.
Потреба в цифровізації нотаріальних послуг в Україні постійно зростає через масову міграцію населення та обмежений доступ до традиційних сервісів, що вимагають особистої присутності. Досвід європейських країн свідчить, що цифрові технології можуть суттєво підвищити рівень доступності й безпеки нотаріальних послуг, забезпечуючи громадянам ефективні та надійні рішення.
Можливість підробки нотаріально засвідчених документів або документів, що підтверджують особу, з метою обману нотаріуса — це проблема, яка стосується не лише України. У 1999 році в Естонії стався випадок, відомий як «справа Тізенгаузена»[1]: зловмисник використав підроблений паспорт, щоб надати нотаріусу доручення на продаж будинку в престижному районі Старого міста Таллінна. Після продажу будинок планували знову перепродати новоствореній компанії. На повернення нерухомості законному власнику знадобилося ще близько чотирьох років. У 2014 році цей випадок був згаданий у звіті про естонський електронний земельний реєстр як приклад ефективного використання цифрових технологій для боротьби з шахрайством і корупцією. Автори звіту зазначили, що завдяки сучасним електронним системам ризик повторення подібних випадків зведено до мінімуму. Нотаріуси можуть перевіряти особисті дані клієнтів через реєстри, де зберігаються фотографії та інші важливі відомості.
Сьогодні, згідно з даними Міністерства юстиції Естонії, наданими на запит BRDO, 95% нотаріусів у країні можуть надавати послуги онлайн через відеозв’язок, і близько 30% усіх нотаріальних посвідчень відбувається дистанційно. Відеозв’язок замінює особисту присутність: клієнти можуть звертатися до нотаріусів із будь-якого місця, наприклад, з дому чи з консульства. Документи зачитуються вголос, підписуються електронно, а дзвінок записується нотаріусом. Система довела свою безпечність — за дев’ять років був зафіксований лише один випадок зловживання повноваженнями нотаріусом.
Читайте про інші міжнародні приклади запровадження цифрового нотаріату у порівняльному дослідженні BRDO за посиланням.
Нагадуємо, що до 13 листопада ми збираємо коментарі та пропозиції щодо дослідження за посиланням.
Ваші відгуки є важливими для вдосконалення доступності нотаріальних послуг в Україні. Ми опрацюємо надані пропозиції та опублікуємо фіналізовану версію дослідження, що відповідатиме актуальним потребам громадян і професійної спільноти.Дослідження здійснене за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
[1] Tiesenhauseni maja: ohtlik õppetund, Delfi.
У межах ініціативи з декриміналізації порнографії в Україні Офіс ефективного регулювання (BRDO) запускає проєкт «Порнобарометр». Це цикл аналітичних матеріалів із даними про переслідування українців за створення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів, передбаченими ст.301 Кримінального кодексу України (ККУ). BRDO разом із коаліцією громадських організацій розробили Законопроєкт №9623, що пропонує зміни до ст.301 та ст.302 ККУ. Однак документ вже понад рік перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Перший матеріал проєкту «Порнобарометр» аналізує діяльність правоохоронних органів за три квартали 2024 року щодо кримінального переслідування осіб, дотичних до створення чи поширення дорослого контенту. Так, за 9 місяців цього року до судів надійшло 1104 обвинувальних актів, що на 75% більше за аналогічний період 2023 року.
«Більше року минуло з часу внесення законопроєкту з декриміналізації порнографії, а переслідування українців тривають, кримінальні справи відкривають, вироки ухвалюють. Ініціюючи «Порнобарометр», ми вкотре хочемо привернути увагу суспільства до цієї теми. Криміналізація порнографії в України – архаїзм, який не відповідає ні реаліям часу, ні досвіду держав ЄС та США», – прокоментував Ігор Самоходський, керівник сектору ICT Офісу ефективного регулювання BRDO.
Лише незначна частина кримінальних справ завершується вироком суду. У 90% облікованих правопорушень за ст.301 ККУ у 2023-2024 роках було визначено підозрюваних, проте судові вироки винесли лише у 7% справ. На думку експертів BRDO, причинами такої низької ефективності наявних у держави інструментів можуть бути корупція, «виконання плану» за статтею для покращення статистичних показників, небажання підозрюваних та обвинувачених йти на угоду з прокурором щодо визнання вини тощо. До того ж, перевантаженість судів та нестача персоналу викликають затримки у розгляді справ, зменшуючи частку справ, доведених до вироку суду.
Протягом 9 місяців 2024 року українські суди винесли 43 обвинувальних вироки за ст. 301 ККУ. Українців засуджують за контент з приватних переписок, фотографії на сайтах знайомств, а також на платформі OnlyFans, яка за минулий рік сплатила до бюджету 1,27 млн доларів США. Серед розглянутих українськими судами справ типовими є такі:
З іншими вироками за ст. 301 ККУ у 2024 році можна ознайомитись за посиланням.
Експерти BRDO вважають, що в умовах повномасштабної війни недоцільно витрачати час і бюджет правоохоронної системи на переслідування людей за діяння, які не несуть суспільної загрози. Ресурси правоохоронної системи необхідно спрямувати на розслідування серйозних злочинів, таких як експлуатація дітей або торгівля людьми, замість кримінального переслідування за приватні повідомлення у Telegram і фотографії на сайтах знайомств.
Нагадуємо, що BRDO і коаліція з понад 25 громадських організацій виступають проти кримінального переслідування за виготовлення, розповсюдження і збут порнографічних матеріалів. Розроблений коаліцією Законопроєкт №9623 щодо часткової декриміналізації ст. 301 КК України вже більше року знаходиться на розгляді профільного Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Важливо зауважити, що ЗП №9623 не декриміналізує дитяче порно, розповсюдження порно серед неповнолітніх, публічну демонстрацію порнографії, торгівлю людьми, поширення порноконтенту без згоди тощо.
Більше новин за темою декриміналізації порнографії в Україні:
«Моє тіло, моє діло»: українські депутати хочуть декриміналізувати порнографію
Декриміналізація порнографії: як міжнародні організації підтримують процес
ФОП Остапенко Сергій Володимирович – підприємець, який займається наданням послуг інтернет-зв’язку з 2005 року. Незважаючи на всі труднощі, підприємець зумів створити стійку мережу, яка охоплювала місто Суми та прилеглі села. Кількість його абонентів зросла до 4000, і більшість із них – це жителі сільських районів, зокрема люди похилого віку, для яких стабільний зв’язок був критично важливим.
З розвитком технологій, таких як FTTH і xPON, мережа підприємства почала виходити на новий, більш сучасний рівень, що дозволило надавати послуги ще якісніше та надійніше. Однак із початком повномасштабної війни в Україні ситуація різко змінилася і компанія постала перед новими викликами.
В умовах бойових дій та окупації Сергій ухвалив рішення з березня до квітня 2022 року відключити тарифікацію послуг для всіх користувачів створеної ним мережі. Це дало змогу людям залишатися на зв’язку безкоштовно, навіть коли мобільні оператори перестали працювати або доступ до інших джерел зв’язку був обмежений. Люди, які залишилися підключеними до мережі, могли спілкуватися з рідними та отримувати необхідну інформацію в надзвичайно важкий для країни час. Навіть після повернення тарифікації послуг підприємство продовжувало працювати, з основною метою – забезпечити безперервний доступ до інтернету для всіх своїх абонентів, навіть у випадках відключення електроенергії, коли звичні канали зв’язку були недоступними.
Завдяки грантовій підтримці в межах програми ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ, підприємству вдалося здійснити модернізацію мережі за новітньою технологією GPON. Це дозволило не лише покращити якість надання інтернет-послуг, але й забезпечити стабільний зв’язок навіть у надскладних умовах частих відключень електроенергії.
На грантові кошти компанія придбала необхідне обладнання: комутатор OLT BDCOM GP360016, оптичні модулі та термінали для користувачів, що зробило можливим впровадження сучасних технологій на територіях, де інші види зв’язку просто не працювали.
Окрім технічної модернізації, перемога у грантовій програмі дозволила створити два нових робочих місця. Нові співробітники пройшли навчання в Києві де отримали знання та навички щодо роботи з оптичними мережами та технологіями xPON. Це забезпечило впровадження професійного підходу до модернізації та зміцнило технічну команду підприємства. Також було підтримано виплату зарплат вже наявним працівникам протягом двох місяців, що було вкрай важливо для збереження кадрового потенціалу компанії.
Завдяки цим заходам інтернет-зв’язок став доступним у населених пунктах Сумського району, таких як Степанівка, Глиняне, Головашівка, Степаненкове, Червоний Кут, Підліснівка, Новосуханівка, Миловидівка, Степне та Олександрівка. Для жителів цих сіл, багато з яких були відрізані від інших джерел зв’язку через відключення електроенергії та перебої з мобільним зв’язком, стабільний інтернет став справжнім порятунком. Вони отримали можливість залишатися на зв’язку зі своїми близькими та своєчасно отримувати важливу інформацію, що було критично важливо під час війни.
«Я не очікував такої допомоги в такі складні часи. Українські підприємці працюють на межі своїх можливостей, особливо ті, хто продовжує надавати послуги на прифронтових територіях. Для мене важливо, щоб люди могли залишатися на зв’язку, дізнаватися, чи все в порядку з їх рідними, і не мати того жахливого відчуття невідомості, яке переслідує багатьох українців сьогодні. Подібна підтримка надзвичайно важлива не тільки для бізнесу, а й для досягнення довгострокових результатів. Вони дозволяють нам рухатися вперед і реалізовувати модернізацію, яка самостійно була б майже неможливою», – ділиться своїми думками Сергій Остапенко.
Довідкова інформація
Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA («Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі»), який фінансується урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.
Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційна підтримка – Міністерство цифрової трансформації України.
Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини.
#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME
Щодня українці взаємодіють з різними адресами, починаючи з визначення маршруту навігатора для поїздок транспортом і закінчуючи викликом екстрених служб. Водночас не завжди обрана адреса відповідає фактичному місцю розташування об’єкта. Це пов’язано з наявністю різних реєстрів адрес в Україні (Укрпошта, Центральна виборча комісія, Державна служба статистики України, Державна міграційна служба України, Національні інформаційні системи та інші), перейменуванням населених пунктів та вулиць в ході декомунізації, активному будівництву у великих містах, а також наслідками війни з руйнування будівель та споруд.
Саме тому виникла потреба у створенні Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА) — повного та достовірного джерела актуальної інформації про наявні адреси в Україні. Дані ЄДР можуть стати важливим інструментом для роботи центральної влади щодо обліку прав і нерухомості, відомостей про населення, організації виборів, сприятимуть місцевій владі у відбудові та просторовому плануванні, управлінні ЖКГ, роботі екстрених служб, а також допомагатимуть бізнесу у сферах банківських послуг, поштових та приватних сервісів. Все це значно спростить надання адміністративних послуг для громадян.
З огляду на це Офіс ефективного регулювання (BRDO) спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, ініціюють публічне обговорення викликів верифікації та оприлюднення даних ЄДРА в межах комунікаційної платформи Data+.
Долучитися до зустрічі та висловити коментарі і побажання щодо можливого відкриття даних ЄДРА можна 13 листопада об 11:00 на онлайн-події на базі платформи Data+. Реєстрація триватиме до 12 листопада, 12:00 за посиланням.
Програма зустрічі
| 11:00 – 11:05 | Анатолій Комірний, заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації | Вітальне слово |
| 11:05 – 11:10 |
Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України |
Вітальне слово |
| 11:10 – 11:15 | Надія Конащук, керівниця напряму відкритих даних проєкту «Підтримка цифрової трансформації» | Вітальне слово |
| 11:15 – 11:45 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес |
Мета та інші основні аспекти створення Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА), можливі підходи до оприлюднення наборів даних |
| 11:45 – 12:15 | Експерти у сфері відкритих даних | Обговорення дискусійних питань щодо верифікації та оприлюднення наборів ЄДРА |
| 12:15 – 12:30 | Сергій Нікітчин, проєктний менеджер команди Єдиного державного реєстру адрес | Підбиття підсумків, озвучення подальших планів щодо збору фідбеку |
У ході створення ЄДРА було розроблене необхідне програмне забезпечення, проведене навчання для представників громад, наповнено реєстр даними та розпочато процес верифікації адрес. Загалом до ініціативи долучилися понад 850 громад, 11% з яких повністю верифікували вулиці усіх населених пунктів за більш ніж три місяці активної роботи. Лідерами у верифікації даних ЄДРА є громади Львівської, Рівненської та Херсонської областей.
Єдиний державний реєстр адрес реалізується у співпраці Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства цифрової трансформації України за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev. Партнер проєкту — Фонд Східна Європа.
Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.
Спам, шахрайство, незрозумілі списання коштів, низька якість послуг. Періодично соцмережами ширяться випадки незадоволення роботою гравців телеком-ринку — мобільних операторів та інтернет-провайдерів. SPEKA вирішила розібратися, які найпоширеніші проблеми українських абонентів та як їх вирішити.
Експертний коментар ми запросили у Надії Костриби, Legal Regulatory Specialist ІТ та Телеком-сектору Офісу ефективного регулювання BRDO. Ця організація провела дослідження «Захист прав абонентів в Україні: топ-10 проблем», проаналізувала десять ключових проблем абонентів в Україні та запропонувала шляхи їхнього розвʼязання.
Основні виклики у захисті прав споживачів телеком-послуг
Виклики щодо захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг можна умовно розділити на три групи.
Пов’язані з доступністю послуг. У деяких віддалених населених пунктах покриття відсутнє, через те що розгортання мереж там економічно невигідне. Також є значні руйнування мереж, зокрема, у прифронтових регіонах, внаслідок повномасштабної війни. Ризики для безперервної доступності послуг створюють відключення електроенергії через атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. Низька якість послуги на деяких територіях, де постачальник декларує наявність покриття, може унеможливити її використання. Це критичні виклики, оскільки перешкоджають доступу до інформації, комунікацій, цифрових адміністративних послуг та екстрених служб, що особливо важливо в умовах війни.
Пов’язані з користуванням послуг, як-от спам, сім-свопінг (викрадення шахраями абонентського номера через процедури заміни сім-карти); маркетингові практики, що ускладнюють контроль абонентами рівня своїх витрат і призводять до їх завищення; списання коштів за не замовлені контент-послуги; обмежений вибір постачальників фіксованого доступу до інтернету у багатоквартирних будинках через їх ускладнений доступ до внутрішньобудинкової інфраструктури.
Пов’язані з ефективністю механізмів захисту прав споживачів: незахищеність абонентів мобільного зв’язку, які отримують послуги знеособлено, а це понад 80% абонентів; низька ефективність адміністративних механізмів розгляду скарг споживачів та складність і значні витрати судових процесів.
Щодо першого виклику, пов’язаного з покриттям, то сьогодні воно розширюється здебільшого коштом інвестицій бізнесу. При цьому важливе завдання держави, як зазначає Надія Костриба, — забезпечити більш простий і дешевий доступ до землі та інфраструктури для розгортання мереж.
Частково це врегульовує Закон «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж». При цьому є певні проблеми з його виконанням, відсутність санкцій за порушення та повноважень галузевого регулятора (НКЕК) з врегулювання спорів щодо доступу до такої інфраструктури.
Для збільшення покриття потрібно також імплементувати у повному обсязі інструменти стимулювання розгортання високошвидкісних мереж, передбачені європейським Актом про гігабітну інфраструктуру. Розширенню покриття також сприятиме впровадження передбачених Законом «Про електронні комунікації» інструментів шерингу радіочастот та спільного використання інфраструктури електронних комунікацій.
Також може застосовуватись фінансова підтримка держави, як у проєкті Мінцифри «Інтернет-субвенція», завдяки якому приблизно 3 тис. сіл отримали широкосмуговий доступ до інтернету.
Також є грантові проєкти. Так, у 2024 році 68 інтернет-провайдерів (ТОВ «Струмінь», ФОП Святченко у Святогірській громаді, ТОВ «Данет», ТОВ «БРЕІН СТРІМ» та ін.) отримали фінансування на розвиток мереж та послуг на деокупованих територіях у межах проєкту ReACT4UA, яка фінансується урядом Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією GIZ за участі Мінцифри та BRDO.Закон «Про електронні комунікації» передбачає проведення географічних оглядів мереж для виявлення непокритих територій та моніторингу цінової доступності послуг. Ці послуги охоплюють широкосмуговий доступ до інтернету та голосовий зв’язок у фіксованому місці, які закон визначає як універсальні. Держава зобов’язана забезпечити їхню географічну та цінову доступність, включаючи, за потреби, адресну допомогу споживачам і зобов’язання постачальників розгортати мережі на нерентабельних територіях із частковою компенсацією витрат. Наразі Мінцифри, спільно з BRDO, розробляє підзаконні акти для реалізації цих механізмів.
— Які ініціативи запроваджені для підвищення якості інтернет-покриття у сільських регіонах? Як вдарить перехід провайдерів на ТОВ на цей ринок та покриття?
— Кількість ліній фіксованого інтернету за минулий рік зросла, особливо у сільській місцевості — на 25%. Зросло до майже 40% підключень за технологією xPON, яка забезпечує вищу енергонезалежність і швидкість доступу до 1Гбіт/с. Це зростання стало можливим завдяки інтернет-провайдерам, більшість із яких є суб’єктами малого підприємництва.
Серед ініціатив держави слід відзначити вже згаданий проєкт «Інтернет-субвенція», який реалізовувався у 2021 році, а також запровадження вимог до резервних джерел електроживлення для засобів електронних комунікацій в умовах відключень електроенергії.
На початок цього року приблизно 2672 провайдери послуг доступу до інтернету (понад 65%) перебували на спрощеній системі оподаткування, маючи приблизно 3 млн абонентів. У понад 2300 сільських населених пунктах єдині постачальники таких послуг — це провайдери на спрощеній системі. За даними НКЕК, протягом серпня-жовтня 2024 року вже 487 інтернет-провайдерів подали заяви про припинення діяльності через скасування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Такі дії Державної податкової служби суперечать Податковому кодексу, базовим конституційним принципам щодо верховенства права, а також цілям державної політики щодо доступності універсальної послуги широкосмугового доступу.
Інтернет-провайдери, які є суб’єктами мікропідприємництва, змушені будуть нести додаткові адміністративні витрати на організацію податкового обліку та найм бухгалтерів, замість того щоб спрямовувати ці кошти на розгортання мереж і забезпечення їхньої стійкості. Це створює ризики для абонентів у сільській місцевості, пов’язані зі зростанням вартості та погіршенням якості послуг, а в деяких випадках навіть з втратою доступності мереж.
Для розв’язання цієї проблеми BRDO спільно з асоціаціями Інтернет-провайдерів, Мінцифри напрацювали низку законодавчих ініціатив. Хоча проблема обумовлена саме неналежним виконанням ДПС чинних законів. Зокрема, експерти BRDO розробили та передали до парламентського комітету з питань цифрової трансформації зміни до Закону «Про електроні комунікації». Вони спрямовані на унеможливлення трактування ДПС доступу до інтернету як послуги з техобслуговування та експлуатації мереж (що використовується як підстава для заборони спрощеної системи).
— Чи є прогрес у боротьбі зі спамом та порушенням приватності даних користувачів?
— Спам та небажані дзвінки є проблемою, що витрачає час та увагу абонентів. Часто вони здійснюються не лише без згоди споживача, а й без можливості відмовитись від їх отримання. Закон «Про електронні комунікації» містить визначення спаму та заборону його поширення. Однак у Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших законах відсутня відповідальність за спам. Також не імплементований Європейський регламент захисту персональних даних, який посилює вимоги до безпеки таких даних.
Ухвалення нової редакції правил має покращити ситуацію. Вона значною мірою імплементує Директиву ЄС про приватність електронних комунікацій, зокрема, щодо заборони небажаних електронних комунікацій для маркетингових цілей та права абонентів відмовитися від зберігання cookie-файлів на термінальному обладнанні. Також передбачена можливість скорочення чи припинення надання послуг у разі встановлення факту розсилання спаму чи здійснення зловмисних викликів.