Закон №1817- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності”, який набув чинності з 10 червня 2017, скасував категорії складності об’єктів будівництва, на заміну яких введено класи наслідків (відповідальності): незначні (СС1), середні (СС2) та об’єкти зі значними наслідками (СС3). Але при цьому, на підзаконному рівні продовжують бути чинними обмеження, які не передбачають можливість проектування об’єктів ІV-V категорії складності у відповідності із сучасними Єврокодами, гармонізованими згідно з вимогами про Асоціацію з ЄС.
Експерти BRDO спільно з Мінрегіоном підготували проект постанови КМУ №547, що розширює застосування Єврокодів при проектуванні в тому числі на об’єкти класу СС3. А також прибирає неузгодженості та обмеження, які існували ще з 2011 року, але особливо стали критичними після прийняття закону №1817-VIII. Ця постанова розроблялася при безпосередньому залученні підприємців та представників будівельної галузі. Наразі проект постанови проходить узгодження з міністерствами та відомствами, які повинні дати свої зауваження.
Прийняття постанови №547 не лише вдосконалить регулювання при організації процесів проектування та будівництва, але й суттєво вплине на можливості українських будівельників та підприємців. Автори-проектувальники зможуть застосовувати нові, сучасні норми при проектуванні. А це відкриє дорогу для появи сучасних виробничих приміщень, готелям, житловим будинкам, стадіонам та торгово-розважальним центрам. Чекаємо з нетерпінням на швидке узгодження постанови та оперативне її запровадження в дію.
15 грудня Міністерство юстиції зареєструвало наказ МОЗ, що вносить зміни до Санітарних норм, розроблений спільно з BRDO і “Телас”. Дозволене електромагнітне випромінювання базових станцій операторів мобільного зв’язку залишається на рівні 10 мкВт/см2, що дозволить операторам значно зменшити час розгортання мереж 4G зв’язку в Україні у 2018 році.
Зміни до Санітарних норм враховують “побажання” Громадської організації “Інститут громадського здоров’я”, викладені в їх судовому позові.
Нагадаємо, що раніше Міністерство охорони здоров’я з великими зусиллями затвердило наказ “Про затвердження Змін до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, розроблений за підтримки експертів BRDO та Української асоціації операторів зв’язку “Телас”. Цим наказом було в 4 рази (до 10 мкВт/см2) збільшено допустимий рівень електромагнітного випромінювання базових станцій операторів мобільного зв’язку та вилучено з Санітарних норм поняття “санітарний паспорт”.
Втім ГО “Інститут громадського здоров’я” подало до суду, 7 грудня 2017 року, Київський адміністративний апеляційний суд задовольнив клопотання ГО і зупинив до завершення розгляду справи по суті дію наказу МОЗ. Після чого МОЗ спільно з BRDO і “Телас” підготувало новий наказ, де враховані зміни до Санітарних норм з “побажаннями” ГО, викладеними в позові. Проект нового наказу МОЗ отримав узгодження всіх зацікавлених органів і тепер пройшов процедуру реєстрації в Мін’юст.
BRDO також вважає, що мобільні оператори не зобов’язані отримувати санітарні паспорти для радіотехнічних об’єктів, адже в “Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності” затвердженому законом України, вони відсутні. Самі оператори неухильно дотримуються норм випромінювання, зазначених в Санітарних нормах, та досі, в разі необхідності: наприклад у разі скарг від населення, отримують санітарні паспорти за власною ініціативою.
Тільки закрили двері за одним інспектором, а в них вже стукає наступний? В підсумку кілька місяців на рік працівників відволікають від їх обов’язків для того, щоб супроводжувати перевірку, а на підприємстві постійно знаходиться інспектор із чергової інспекції, якому треба організувати робоче місце? Знайома ситуація? Тоді Вам слід знати про…
Інспекційний лайфхак #2. КОМПЛЕКСНІ ПЕРЕВІРКИ
Якщо підприємство потрапляє до планів перевірок кількох органів державного нагляду (контролю) на один і той самий рік, згідно з чинним законодавством це є підставою для проведення комплексної перевірки.
Що це означає? Планові перевірки таких органів державного нагляду (контролю) повинні проходити одночасно, до того ж протягом обмеженого періоду часу – не більше десяти робочих днів для великих та середніх підприємств. Для малих та мікропідприємств такий захід не може тривати більше 5 робочих днів.
Знайти всі комплексні перевірки на 2018 рік, затверджені ДРС, можна тут.
Якщо окрім проведення комплексної перевірки Вас забажає перевірити ще один орган державного нагляду (контролю), який “забув” повідомити ДРС про свою заплановану перевірку і тому її не було включено до плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) на поточний рік, Ви маєте право його до перевірки не допускати.
Це правило, щоправда, стосується не всіх органів, а лише тих, які підпадають під дію Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Перелік органів, які проводитимуть комплексні перевірки у 2018 році і на яких це правило безумовно розповсюджується, знаходиться тут.
В цьому переліку Державна фіскальна служба
Зверніть також увагу, що комплексні перевірки – це лише планові заходи державного нагляду (контролю). Позапланові перевірки проводяться окремо.
За матеріалами biz.nv.ua.
В один прекрасний день поряд з будинком, де Ви живете, може з’явитися хімічний або сміттєспалювальний завод, який спроможний знищити усе природнє екосередовище та зробити Ваше життя пеклом.
Не хочеться про таке й думати, чи не так?
Аби цього не трапилось, законодавство встановлює процедуру оцінки впливу на довкілля при плануванні таких об’єктів. Однак, до цього часу ця процедура існувала радше в теорії, бо її застосування у багатьох випадках було пустою формальністю.
З 18 грудня цього року ця тема набуде неабиякої актуальності та займатиме думки і подекуди генеруватиме додатковий дохід значної кількості юристів, державних службовців та екологічних активістів. Причина — вступ у дію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Саме він покликаний не тільки задовольнити суспільний запит на ефективну та реалістичну процедуру оцінки того, як окремі результати людської діяльності вплинуть на навколишнє середовище, а й оновити механізм такої оцінки. Останнього вимагає Угода про асоціацію України та ЄС, у рамках якої наша країна зобов’язалася імплементувати Директиву 2011/92/EU, що врегульовує відповідну проблематику у Європейському Союзі.
Впровадження цієї реформи заздалегідь наражалося на небезпеку перегнути палицю та, прикриваючись ідеями захисту довкілля, створити пекло вже не для жителів міст або природного середовища, а для підприємців. Для тих, хто готовий ризикнути своїми грошима та іншими ресурсами, інвестувавши в українську економіку. Яскравою ілюстрацією такої небезпеки є приклад США, де процедура оцінки впливу на довкілля часто коштує мільйони доларів та триває роками, а повернення процедури у межі здорового глузду стає пріоритетом адміністрації кожного чергового президента, без огляду на його партійну приналежність. Звичайно, грошей на екологію можна витрачати безкінечно багато, питання лише у тому, наскільки багато ми могли собі дозволити.
У будь-якому випадку, на хвилі емоцій та справедливого обурення частими випадками знущання над екологією, наші народні обранці ухвалили 23 травня цього року Закон про оцінку впливу на довкілля. При цьому, поза увагою парламентарів залишилися життєва мудрість про диявола у деталях, тому одразу кілька критично важливих та системних помилок закону досить легко пройшли непоміченими.
По-перше, закон вкрай невдало виклав перелік об’єктів та діяльності, які підлягають оцінці впливу. За основу такого переліку були взяті додатки І та ІІ Директиви 2011/92/EU. Однак, за європейською моделлю, Додаток ІІ не підлягає автоматичному застосуванню. Країни-члени ЄС повинні або у кожному конкретному випадку вирішувати, чи підлягає кожен окремий проект оцінці впливу на довкілля, або ж встановити детальні порогові значення до кожного з видів діяльності, наведених у Додатку ІІ.
У більшості випадків розробники українського закону так і зробили. Наприклад, оцінці впливу на довкілля підлягає не просто виробництво молочних продуктів, а лише таке виробництво, обсяги якого перевищують 20 тон на добу. Однак, чи то у зв’язку з неуважністю та поспіхом, чи то у зв’язку з помилкою у розрахунках, чіткі порогові значення були встановлені не для усіх видів діяльності.
Тому, на бізнес прогнозовано очікують запеклі баталії з чиновниками з приводу того, що таке “глибоке буріння” — це 10, 50, 100, 1000 метрів чи більше? А ще, водопровід на “далеку відстань” — це 20 метрів, кілометр чи два? А чи дійсно виробництво будь-якого обсягу крохмалю, наприклад 50 грамів, потребує проходження тривалої та витратної бюрократичної процедури оцінки впливу на довкілля.
Окремої вдячності народним депутатам заслуговують випадки, коли перелік об’єктів формулюється за схемою об’єкт А, об’єкт В, об’єкт С з характеристиками Y, коли абсолютно незрозуміло, чи стосуються характеристики Y лише об’єкта С, чи також об’єктів А і В? Для прикладу, за законом об’єктом оцінки повинні бути ТЕС, ТЕЦ “та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше”. Питання, чи стосується 50 МВт лише “інших потужностей”, чи і ТЕС/ТЕЦ — також ще довго залишатиметься спірним.
По-друге, закон на рівному місці створює проблему із часовими рамками його застосування. З одного боку, закон вступає в силу з 18 грудня 2018 року і саме з цієї дати теоретично можна розпочати процедуру оцінки за новим законом. З іншого боку, закон набрав чинності ще з 18 червня 2017 року і саме з цієї дати він став обов’язковим для об’єктів та діяльності, на які не було отримано якого-небудь дозвільного документу. При цьому загадкою залишилося те, що робити з об’єктами та діяльністю, які не потребували одержання документів дозвільного характеру? Наприклад, могли бути розпочаті на підставі декларації.
Крім того, у практично безвихідне становище потрапили проекти, які планувалось розпочати у перехідний період між 18 червня та 18 грудня 2018 року, оскільки єдиним шансом уникнути їх заморожування стало отримання державної екологічної експертизи з неймовірною швидкістю. Звичайно, що такою опцією мало хто зміг скористатися або ж просто усвідомити її існування. Як наслідок, чимало проектів, які таки були розпочаті у “перехідний період”, зараз перебувають у зоні істотного ризику і можуть у будь-який момент бути зупинені.
По-третє, і найголовніше, закон не надає чіткого орієнтиру щодо, чим керуватиметься орган влади під час процедури оцінки впливу на довкілля. Відповідно, яким чином визначатиметься, яку діяльність варто дозволяти, а яку — забороняти.
Та це ще не все. Заборона — це не єдиний засіб впливу екологічних чиновників на бізнес. Наступною новиною для бізнесу стануть екологічні умови діяльності — індивідуальні вимоги, які встановить державний орган для кожного конкретного проекту або діяльності. Більше того, держорган зможе встановити розмір компенсації, яку потрібно буде сплатити бізнесу за збитки, які будуть у майбутньому завдані довкіллю.
Усі ці рішення вирішальним чином впливатимуть на привабливість та прибутковість будь-якого бізнес-проекту, який потребувати оцінки впливу на довкілля. На жаль, спрогнозувати на що саме орієнтуватимуться держоргани під час оцінки — поки що справа невдячна. Найбільша небезпека у тому, що традиційно у випадках, коли виникає значна дискреція чиновника, такий чиновник надто часто керується мотивами, які жодного стосунку не мають до суспільних інтересів.
Оцінка впливу на довкілля — це прекрасний та необхідний інструмент у державному регулюванні. Проте адекватно він працює лише тоді, коли держава знаходить баланс між інтересами економіки та екології. Ризики та ціна перекосів надзвичайно великі. Оскільки помилки в регулюванні — це не лише зайві витрати для бізнесу, це часто також серйозний ризик дискредитації ідей захисту довкілля та євроінтеграції. Тому на порядку денному — негайна робота по внесенню змін до Закону про оцінку впливу на довкілля. І тут залишається лише сподіватися, що поліпшення такої процедури не стане довгограючою історією без чітких часових орієнтирів, як це традиційно трапляється у екологічному регулюванні в нашій країні.
З 470 районів України у 287 не виявлено ніякої містобудівної документації у вільному доступі, а майже 80% схем планування розроблені до 1991 року. Не краща ситуація й в областях. З 24 регіонів України у 7 відсутні схеми планування територій взагалі.
Про це сьогодні йшлося на презентації проекту «Відкрите просторове планування в Україні», який розпочали експерти BRDO спільно з Мінрегіоном за підтримки проекту МATRA Посольства Королівства Нідерланди. Кінцевим результатом Проекту є створення та наповнення відкритого веб-ресурсу для пошуку та доступу до містобудівної документації.
«Через обмежений доступ до відомостей, інвестори, наприклад, не мають можливості перевірити, які земельні ділянки вільні від забудови і можуть бути використані для будівельних об’єктів. Тому, звичною справою стають передавання ділянок під забудову у місцях з природоохоронним статусом, у прибережних захисних смугах, зелених зонах і лише потім – легалізація всього цього у містобудівній документації», – зазначила керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк.
Експерти BRDO вважають таку ситуацію неприйнятною і переконані, що містобудівна документація, яка регламентує правила забудови, має бути опублікованою за всіма адміністративно – територіальним одиницям. Більш того, вона має бути відкритою та доступною, бо це не лише законодавча вимога, а й потрібно громадськості та інвесторам, як внутрішнім так і зовнішнім.
Веб-ресурс Проекту зараз у стадії розроблення. З тестовою версією можна ознайомитись за посиланням http://pmap.minregion.gov.ua/. Там вже є результати дослідження щодо якості та відкритості даних про схеми планування областей, а також карта пошуку містобудівної документації.
Пілотним регіоном в рамках Проекту стане Сумщина. Сьогодні підписано відповідний Меморандум про співпрацю.
«Ми раді, що Сумська область першою долучилась до Проекту. Це можливість зробити наш регіон відкритим та зрозумілим як для інвесторів так і громадян», – підкреслив Голова Сумської ОДА Микола Клочко.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/PMAP_project_final_LIGA.pptx”]
Довідково
За даними Мінрегіону в державі сьогодні оприлюднено 24% від містобудівної документації на всю Україну, в якій за даними офіційного звіту Державної служби статистики станом на 1 січня 2017 року налічувалося: 460 міст, 885 селищ міського типу, 28377 сіл.
Детальна інформація про Проект тут: http://brdo.com.ua/projects/vidkryte–prostorove–planuvannya/
Уряд схвалив рішення про скасування 340 застарілих нормативних актів, яке підготували експерти BRDO в партнерстві з Мінекономрозвитку та Державною регуляторною службою. Акти усладнювали життя підприємцям, вимагали додаткових витрат часу та фінансів на виконання надмірних, непотрібних вимог. Тож скасування застрарілого законодавства в майбутньому зменшить тиск, поліпшить умови ведення бізнесу, зменшить регуляторні бар’єри для створення й розвитку власної справи в Україні.
Експерти BRDO провели комплексний перегляд 1211 підзаконних актів і дійшли висновку, що скасувати необхідно:
Цей дозволить також:
Кабінет Міністрів зробив крок на шляху до лібералізації використання касових апаратів (РРО), зокрема, збільшено граничний рівень з 200 тис. грн до 500 тис. грн. для обов’язкового використання РРО.
Із прийняттям цього рішення значна кількість малих підприємств, що здійснюють роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (на ринках, ярмарках, території сіл, у їдальнях і буфетах загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ та ін.) зможуть працювати без реєстраторів розрахункових операцій.
Також, збільшено граничний рівень з 75 тис. до 250 тис. гривень залежно від форм та умов ведення діяльності на один структурний (відокремлений) підрозділ суб’єкта господарювання, у разі перевищення якого застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Це зменшить адміністративний тиск на підприємців та дозволить бізнесу зекономити час та кошти на встановлення РРО.
Дія постанови не поширюватиметься на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, а саме алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів України ухвалено рішення, що сприятимуть переорієнтації системи державного нагляду (контролю) на систему управління ризиками. Пропозиції, підготовлені експертами BRDO у партнерстві з Мінекономрозвитку та Державною регуляторною службою, впроваджують новий підхід, спрямований на перехід від практики покарань до переконання та запобігання ризикам.
Першим кроком у цьому напрямі стало прийняття сьогодні постанови щодо перегляду критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, якою вносяться зміни до 44 актів Кабінету Міністрів України. Відтепер доброчесні підприємці витрачатимуть менше власних коштів на перевірки, а держава зменшить видатки бюджету на проведення перевірок.
Рішення стимулюватиме бізнес до добровільного дотримання вимог законодавства, а перевіряючі органи до практики надання консультацій та роз’яснень суб’єктам господарювання.
Загалом, впровадження ризик-орієнтованого підходу передбачає декілька етапів та розраховано на строк до 2020 року, коли національна система управління ризиками має запрацювати повноцінно.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/REFORMA-INSPEKTSIJNOYI-SYSTEMY_A4_17.12.17.pdf”]
Сьогодні у Кабінеті Міністрів України відбувся “дерегуляційний день”, результатом якого стало ухвалення 12 рішень для бізнесу та скасування 340 застарілих нормативних актів. Ініціативи підготовлені BRDO спільно з Мінекономрозвитку та Державною регуляторною службою.
Зокрема, Постановою Кабміну спрощено порядок розмитнення товарів у морських та річкових портах. Відтепер, закордонним суднам дозволяється заходити в порти України та проводити вивантаження товарів через 24 години після надання електронної інформації про вантаж. Це пришвидшить митні процедури та зменшить можливості для корупції.
Важливим кроком для стимулювання збільшення обсягів вітчизняного виробництва та створення оптимальних умов для забезпечення сировиною хімічних підприємств України стало рішення щодо розширення переліку компаній, які отримують квоти на отримання та ввезення хімічної сировини без сплати акцизного податку.
Ще одним рішенням Уряд спростив порядок відкриття та діяльності представництв іноземних компаній та фінансових установ в Україні, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату.
Крім того, Кабмін підтримав пропозицію BRDO скасувати 340 застарілих регуляторних актів у сферах охорони праці, пожежної безпеки, санітарного та епідеміологічного контролю. Такий крок значно зменшить ризики корупційних зловживань та регуляторний тиск на бізнес.
Сьогодні Уряд також зробив крок до лібералізації використання касових апаратів (РРО), збільшивши граничний розмір річного обсягу з 200 тис. грн до 500 тис. грн. для обовязковго використання РРО.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/RISHENNYA-NA-KORYST-BIZNESU_18.12.17.pdf”]
Про новий, революційний регламент Уряду, який має бути незабаром прийнятий, розповів сьогодні, Олексій Гончарук під час підсумкової конференції «Реформа державного управління». Про проектний підхід, управління ефективністю, інклюзивні процеси, прогнозування впливів та оцінку відповідності дивіться у презентації:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/4_Goncharuk_REGLAMENT_18.12_1.pptx”]
За матеріалами 24tv.ua.
Офіс ефективного регулювання BRDO пропонує встановити 10-відсоткову квоту для паркомісць з електрозарядними пристроями на законодавчому рівні.
Розробники наголошують, що для розвитку інфраструктури необхідно створити прозорі умови приєднання до електромереж, законодавчо визначити товар на ринку, врегулювати статус зарядного пристрою, електрозарядної станції тощо.
Дослідження, проведене фахівцями BRDO, виявило додаткові бар’єри для розвитку електрокарів, які неможливо усунути на рівні вторинного законодавства.
Зокрема, з метою систематизації ринку електрозарядних станцій та інтеграції його з ринком електроенергії, була розроблена Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій.
Зараз кожен сотий автомобіль, що продається в світі – це електрокар, а у 2040 році ним буде кожне друге авто. В Україні частка електрокарів є набагато меншою – це близько 4 тисяч машин, які обслуговуються 1,5 тис. ЕЗС. Інфраструктура ЕЗС не розвинена, тому вітчизняний споживач віддає перевагу традиційному транспорту, – зазначив керівник сектору “Енергетика” BRDO Олексій Оржель.
Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій передбачає, зокрема, облаштування електрозарядними станціями кожного 10-го паркувального місця на великих парковках та автостоянках.
Парковки для електромобілів хочуть запровадити на законодавчому рівні
Так, в єдиному додатку водій зможе в автоматичному режимі знайти ЕЗС, відстежити вільні паркомісця з електрозарядкою, отримати інформацію про ціни на послуги з користування такими зарядними станціями.
До вас їде ревізор? Тобто інспектор з перевіркою. На відміну від часів Миколи Гоголя, сьогодні Ви напевне можете перевірити, чи має він право їх проводити, а BRDO допоможе Вам розібратися в «підводних каменях» системи нагляду і контролю.
Інспекційний Лайфхак #1. УНІФІКОВАНІ ФОРМИ АКТІВ
Чи знаєте Ви, що у Вас є право не допускати інспекторів до проведення перевірки свого бізнесу, якщо контролюючий орган, що їх “надіслав”, не розробив та не опублікував на своєму сайті уніфіковані форми актів з виключним переліком питань для перевірок? Ні? Тоді давайте розбиратися детальніше.
Що таке «уніфікована форма акта»? Після проведення перевірки інспектор повинен підготувати документ, в якому описує, які вимоги законодавства він перевіряв і чи виявив їх порушення. Цей документ називається актом перевірки. На основі викладених в ньому фактів про порушення інспекційний орган може вирішити накласти штраф на підприємця, або суд може зупинити його господарську діяльність.
Для того, щоб інспектори не складали акти перевірок на власний розсуд, контролюючий орган своїм наказом затверджує уніфіковану форму такого акта – тобто, форму якою повинні користуватися всі без винятку інспектори. Важливою частиною уніфікованої форми акту є перелік питань для перевірки, тобто список всіх тих вимог, які інспектор може перевірити під час перевірки (але не більше – додавати за своєю ініціативою питання інспектор не може).
Якщо контролюючий орган такої уніфікованої форми не затвердив, а якщо і затвердив, але на своєму сайті не опублікував – Ви маєте право не допускати до проведення перевірки інспекторів цього органу. Для того, щоб знайти ті контролюючі органи, які вже затвердили уніфіковані форми актів, Ви можете скористатися переліком, складеним Державною регуляторною службою, тут.
BRDO розпочинає перегляд сфери державного цінового регулювання, щоб з часом створити ефективну систему цінової стабільності. Після аналізу ми підготуємо рекомендації щодо змін в регулюванні державної цінової політики.
Вже на цьому етапі можна сказати, що у сфері цінового регулювання налічується близько 200 неактуальних нормативно-правових актів, які потребують скасування, та 20 нормативно-правових актів, які будуть потребувати внесення змін.
Якщо Ви є суб’єктом господарювання та щодо Ваших товарів, робіт та послуг запроваджено державне цінове регулювання, пропонуємо взяти участь в ОПИТУВАННІ. Кожна Ваша відповідь – шанс створити більш сприятливе бізнес-середовище для розвитку Вашої організації.
Розвиток сегменту екологічних видів транспорту в Україні стримується фактичною відсутністю ринку послуг з електрозарядки. Для розвитку інфраструктури необхідно створити прозорі умови приєднання до електромереж, законодавчо визначити товар на ринку, врегулювати статус зарядного пристрою, електрозарядної станції тощо.
Офіс ефективного регулювання BRDO провів ґрунтовний аналіз регулювання сегменту, що знаходиться на перетині транспортного та енергетичного секторів. Дослідження виявило додаткові бар’єри для розвитку електрокарів, які неможливо усунути на рівні вторинного законодавства. Так, з метою систематизації ринку електрозарядних станцій та інтеграції його з ринком електроенергії, була розроблена Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій (ЕЗС).
«Споживчі вподобання стрімко змінюються. Зараз кожен сотий автомобіль, що продається в світі – це електрокар, а у 2040 році ним буде кожне друге авто. В Україні частка електрокарів є набагато меншою – це близько 4 тисяч машин, які обслуговуються 1,5 тис. ЕЗС. Інфраструктура ЕЗС не розвинена тому вітчизняний споживач віддає перевагу традиційному транспорту. Це шкодить екології, посилює залежність від імпорту енергоносіїв та стримує інтеграцію України в світову торгівлю. Ми маємо створити надійну інфраструктуру та заохочувати споживачів до використання новітніх технологій», – зазначив керівник сектору «Енергетика» BRDO Олексій Оржель під час презентації документу, що відбулася 14 грудня в ІА «Інтерфакс».
Концепція розвитку ринку електрозарядних станцій передбачає, зокрема:
Ознайомитися з КОНЦЕПЦІЄЮ можна за посиланням і ПРОКОМЕНТУВАТИ за посиланням.
Більш того, Концепція передбачає повну цифровізацію процесу. Так, в єдиному додатку користувач зможе в автоматичному режимі знайти ЕЗС, відстежити вільні паркомісця з електрозарядкою, отримати інформацію про ціни на послуги з користування ЕЗС тощо.
На Платформі ефективного регулювання PRO також був створений бізнес-кейс “Електрозарядна станція”, що надає покрокову інструкцію з відкриття такого бізнесу в Україні. Кейс пропонує check-list для створення інфраструктури електрозарядних станцій: які документи потрібно зібрати, скільки часу займає кожна процедура, куди звернутися тощо.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2017/12/KONTSEPTSIYA-ROZVYTKU-RYNKU-ELEKTROZARYADNYH-STANTSIJ-ROZSHYRENA.pdf”]
Вчора Уряд вдосконалив процедуру отримання дозволів на спецводокористування, ухваливши зміни над якими BRDO працювало спільно з Держводагенством та Міністерством екології та природніх ресурсів України. Відтепер бізнес витрачатиме на це вдвічі менше часу і економитиме купу коштів. Витрати підриємців зменшаться у 6 разів, бо замість 150 тис.грн їм потрібно буде сплатити 23тис. грн. А ще, тепер за дозволом не потрібно нікуди їхати, його можна отриматм у територіальних підрозділах Держводагентства.
Скасовано і необхідність отримання особисто заявником погоджень від МОЗ та Гержгеонадр, а також спрощено порядок продовження терміну спецводокористування та затверджено форму заяви, яка міститиме виключний перелік документів, що подаються для отримання дозволу.