Запрацював новий сайт, завдяки якому кожен українець може розібратися в ключових питаннях реформи дерегуляції ▶️ https://deregulation.me.gov.ua/

Вже 11 місяців в Україні триває масштабна дерегуляція економіки: уряд зменшує свій контроль над діяльністю бізнесу, скасовуючи чи оптимізуючі застарілі та неефективні ліцензії, дозволи, погодження. У січні 2023 року для цього було створено Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції). Результатом реформи має стати суттєве полегшення ведення бізнесу для українських підприємців.

❓ Як працює міжвідомча робоча група з дерегуляції (МРГ)?

❓ Які рішення ухвалюються на її засіданнях?

❓Яким є актуальний стан НПА, що розробляються на виконання рішень МРГ?

Оновлений ресурс дає відповіді на кожне з цих питань.

Також сайт має спростити комунікацію між державою та бізнесом: за лінком ви знайдете зручну форму зворотнього зв’язку для підприємців, які хочуть висловити свої враження чи побажання стосовно свіжих дерегуляційних ініціатив, а також опитувальник.

Ресурс розробляється в рамках проекту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civita. Також в межах проєкту до роботи МРГ долучається Офіс ефективного регулювання BRDO.

Коаліція Ukraine Support Team (UST) запрошує долучитись до обговорення процесів, пріоритетів та принципів відновлення регіонів, постраждалих наслідок військової агресії рф проти України.

Форум “REBUILDING LIVES: ПРІОРИТЕТИ ТА ПРИНЦИПИ ВІДНОВЛЕННЯ” стане майданчиком, на якому зберуться представники центральної та регіональної влади, донорські організації, громадянське суспільство, бізнес та інші стейкхолдери процесів відновлення, з метою координації спільних зусиль задля ефективної відбудови України.

У фокусі обговорення на форумі:

вдосконалення;

Коли: 13 грудня 2023 року, 10:00
Де: м. Київ, вулиця Князів Острозьких, 2, “Освіторія Хаб” Формат участі: онлайн та офлайн
Організатор: Ukraine Support Team (UST)

ПРОГРАМА

09:30

10:00

Реєстрація учасників, вітальна кава

10:00

10:15

Відкриття форуму, вітальне слово.

Олена Колтик, керівниця коаліції Ukraine Support Team (UST)

 

Олександр Кубраков, Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України (tbc)

Вільфрід Їльге, Старший радник проєкту Stabilization Platform (онлайн)

10:15

11:15

Панельна дискусія 1:
Спроможність громад для відновлення

Модератор: Олена Колтик, керівниця коаліції UST

 

Олена Шуляк, Голова партії «Слуга народу», Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (tbc)

Олександр Бутенко, Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України

Руслан Кравченко, голова Київської ОВА

Христофорос Політіс, Заступник постійного представника ПРООН

В’ячеслав Чаус, Голова Чернігівської ОВА (онлайн)

Єнс Мартін Альсбірк, Заступник Голови Місії Посольства Данії в Україні

Микола Марінов, заступник голови Миколаївської ОВА (онлайн)

Анна Новосад, експертка UST з освіти, співзасновниця SavED

11:15

12:15

Панельна дискусія 2:
Донори та відновлення громад: lessons learned.

Модератор: Ксана Нечипоренко, експертка з міжнародного співробітництва UST, співзасновниця GoGlobal

 

Артем Гусак, радник заступника керівника Офісу Президента України

Ірина Новікова, заступник директора з питань швидкого відновлення Фонду “Партнерство за сильну Україну”

Лана Зеркаль, Надзвичайний та повноважний посол

Вікторія Кригіна, Директор Регіональної та Національної Програм UCBI/USAID

Іван Слободяник, Всеукраїнська асоціація громад (онлайн)

Олексій Оржель, старший експерт з питань енергетики, голова Київського офісу Секретаріату Energy Community

Представник UNICEF в Україні (tbc)

Олег Пилипенко, голова Шевченківської територіальної громади

12:15 12:45

Кава-брейк

12:45

13:45

Панельна дискусія 3:
Люди і приватний сектор у відновленні

Модератор: Олена Колтик, керівниця коаліції UST

 

Тетяна Бережна, заступник Міністра економіки України

Володимир Чередніченко, Заступник голови Луганської ОВА

Юрій Каціон, заступник голови правління АТ Ощадбанк

Анна Дерев’янко, Виконавчий директор EBA (онлайн)

Олексій Дорогань, BRDO

Андрій Єрашов, Спілка українських підприємців (СУП)

Олексій Сівірін, Аналітичний центр Saturday Team

13:45

13:50

Заключне слово, закриття форуму

13:50

15:00

Фуршет, неформальне спілкування

Форум коаліції Ukraine Support Team реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки «Stabilisation Platform» на замовлення Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

✅ Почали перегляд системи державного нагляду та контролю. Реформа діяльності державних інспекцій має на меті перебудувати систему інспекцій з каральної на превентивну, підвищити сервісну складову контролю та оптимізувати кількість державних інспекцій та їх сфер.

Чому це важливо?

Державні перевірки завжди асоціювалися в українських підприємців із корупцією. Адже наявна система державного контролю переважно орієнтована на те, щоб виявити порушення у бізнесу і застосувати санкції у вигляді штрафів. Із року в рік кожна друга перевірка фіксує порушення – але кількість порушень, незважаючи на застосовані штрафи, не зменшується. Окрім цього, підприємці оскаржують накладення штрафів у суді на свою користь. 

МРГ планує зосередитись на пошуку шляхів вирішення двох ключових  проблем:

  1.  Діяльність органів контролю направлена на виявлення порушень та застосування санкцій, а не на запобігання правопорушенням (карально-репресивний характер). Змінити систему контролю з карально-репресивної на превентивну  із акцентом на ризик-орієнтований підхід до перевірок бізнесу покликані законопроєкти # 5837 та # 5838 (підвищення штрафів інспекторів).
    Нагадаємо, що ЗП # 5837, в розробці якого брав участь Офіс ефективного регулювання BRDO, зараз очікує на перше читання.
  2. Великий обсяг контрольно-наглядових функцій у інспекцій призводить до дублювання повноважень та подвійного навантаження на підприємців. Зменшити кількість інспекцій та контрольних функцій допоможуть аналіз повноважень органів і сфер контролю в рамках засідань МРГ з дерегуляції та подача Уряду узагальнених рекомендацій МРГ для прийняття остаточного рішення.

✅ Також під час засідання була презентована попередня концепція реформування природоохоронної сфери. В її результаті основна функція органів екологічного нагляду має змінитись із притягнення підприємств-шкідників до відповідальності на припинення шкоди довкіллю.   

Основними принципами роботи нової державної природоохоронної інспекції було визначено: 

Загалом, МРГ з дерегуляції в рамках реформування роботи органів держнагляду та контролю  планує переглянути роботу 50 наглядових органів в 126 сферах їхньої діяльності.  

За підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, бере участь у засіданнях МРГ та розробці відповідних нормативно-правових актів.

Звіт про вплив на довкілля, соціальну відповідальність і корпоративне управління (ESG reporting – ecological, social, and corporate governance reporting) – це звіт, опублікований компанією чи організацією про екологічні, соціальні та управлінські наслідки діяльності цієї компанії чи організації (далі – звіт ESG). У Директиві ЄС 2014/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2014 року щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про різноманіття певними великими підприємствами та групами (NFRD) цей звіт називається «the management report», а в українському законодавстві його відповідник – «звіт про управління». Серед критеріїв, які оцінюються у звіті ESG, є, зокрема, вплив на довкілля (повітря, воду, ґрунти), соціальні (ставлення до співробітників, відсутність дискримінації за гендерними, расовими та іншими ознаками, а також вплив на населення тих громад, де працює організація), управлінські (прозорість і підзвітність, корпоративне управління, практики роботи з державними і регуляторними органами, дотримання законодавства, боротьба з корупцією).

Звіт ESG все активніше використовуються в усьому світі і в абсолютно різних сферах діяльності. У сфері надрокористування звіт ESG є особливо важливим, адже компанії, що працюють у цьому секторі, безпосередньо впливають на довкілля, на рівень життя тих громад, у яких працюють, а працівники таких компаній часто працюють зі збільшеними ризиками для життя і здоровʼя, а природні ресурси приваблюють корупціонерів й охочих обійти закон у пошуку великих грошей. Відповідно, звіт ESG є інструментом, що дозволяє доброчесним компаніям бути прозорими і відкритими.

Які переваги звітів ESG?

Згідно з найкращою міжнародною практикою, більшість грошових транзакцій відбуваються лише після перевірки звіту ESG. Так, інвестори, маючи перед собою звіт ESG компанії, отримують повну інформацію про компанію, рівень її корпоративної, соціальної, екологічної відповідальності, і на основі цього вирішують, інвестувати в неї чи ні. Отже, якщо компанія звітує щодо питань  ESG, – її шанси на залучення інвестицій зростають.

На міжнародній арені внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони все більше вимагають прозорості та ефективності з питань ESG. Наприклад, підприємства гірничодобувної та видобувної промисловості та їхні стейкхолдери перебувають під все більшою увагою суспільства і державних органів, особливо щодо зменшення забруднення навколишнього середовища, сталого розвитку, охорони здоровʼя як працівників, так і пересічних громадян, розвитку місцевої інфраструктури тощо. Отже, звіт ESG надає компанії перевагу завдяки ефективній взаємодії із контролюючими органами і суспільством, а також, завдяки прозорості, є важливим інструментом для залучення необхідних фінансових ресурсів для довгострокового розвитку бізнесу.

Звіт ESG є ефективним засобом, що дозволяє компаніям в одному документі відповісти на широкий спектр питань, які можуть поставити зацікавлені сторони. Однак створення звіту ESG може бути складним завданням, оскільки він має відповідати вимогам методології звітування. 

Як у Європі та світі використовується ESG?

У Європейському Союзі та Великобританії звітність ESG є обов’язковою для більшості великих компаній. Компанії ЄС, що мають понад 500 співробітників, повинні складати щорічний звіт ESG (див. статтю 19а Директиви 2013/34/ЄС зі змінами, внесеними NFRD). Поточні вимоги незабаром також будуть розширені відповідно до Директиви щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD), яка вже набрала чинності, але потребує національних законодавчих заходів держав-членів ЄС для її впровадження.

За межами Європи багато країн також запроваджують звіти ESG. У США звітність ESG наразі не є юридичною вимогою для компаній, але Комісія з цінних паперів і бірж запропонувала звітувати про кліматичний вплив певному переліку компаній.

Чи працює ESG-звітування в Україні у секторі надрокористування

В Україні існує законодавча база для ведення звітів ESG. Враховуючи їхнє все ширше застосування, зокрема у Європейському Союзі, до членства в якому прямує Україна, і переваги використання, експерти проєкту «Розробка нового Кодексу України про надра» проаналізували найкращі практики звітування ESG і європейську законодавчу базу. На основі аналітичного звіту експерти надали кілька рекомендацій, як процес ведення звітів ESG може бути вдосконалений в Україні і що треба зробити, щоб ці звіти були обовʼязковими для всіх видобувних компаній в українському секторі надрокористування.

  1. Внести зміни в українське законодавство для вдосконалення законодавчого механізму щодо звітування ESG.

У ЄС CSRD замінила Директиву щодо розкриття нефінансової та диверсифікованої інформації великими підприємствами та групами (NFRD) з метою структурування звітності ESG/сталого розвитку компаній ЄС з 2024 року. Гірничодобувний сектор в Україні вже має юридичні зобов’язання щодо дотримання звітності ESG (на основі NFRD) відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Стаття 387 (1)(b), Додаток XXXV). Виходячи з цього, рекомендується, щоб через три роки (та/або після того, як гірничодобувні компанії в ЄС отримають будь-які уроки/досвід від запровадження CSRD у 2023 році) Україна внесла зміни до свого законодавства, що імплементує NFRD, та оновила його, включивши до нього всі вимоги CSRD.

  1. Переглянути чинні порядки і методології щодо змісту і структури звіту ESG.

Уряду України (через Міністерство природних ресурсів та захисту довкілля) рекомендовано розробити або переглянути наявні методичні рекомендації  конкретно для сектору надр шляхом подальшої розробки інструкції, яка детально описує принципи звітності, орієнтованої на інвесторів, окреслює «покроковий» або системний підхід до здійснення процесу звітності ESG, а також матриці або показників ESG, які будуть використовуватися для процесу звітності. Після того, як положення CSRD будуть перенесені в українське законодавство, методичні рекомендації слід оновити відповідно.

  1. Інкорпорувати видобувні принципи Міжнародної ради гірничої промисловості і металів (ІСММ)  в український сектор надрокористування на добровільній основі.

Світ все більше розуміє, що декарбонізація глобальної економіки, досягнення кліматичних цілей Паризької угоди та реалізація Цілей сталого розвитку ООН  вимагають стійкого попиту на метали та мінерали протягом наступних десятиліть. Це призвело до більш ретельного вивчення того, звідки походять ці матеріали та чи відповідально вони виробляються.

Щоб реалізувати цю мету, ICMM запровадила десять принципів для сектору надрокористування, розроблених для посилення соціальних та екологічних вимог щодо таких питань, як трудові права, гендерна рівність, доступ до механізмів розгляду скарг, закриття шахт, забруднення та відходи:

  1. Етичне ведення бізнесу
  2. Ухвалення рішень на принципах стійкого розвитку
  3. Дотримання прав людини
  4. Ефективні стратегії управління ризиками
  5. Забезпечення охорони здоров’я та безпеки
  6. Екологічна ефективність
  7. Збереження біорізноманіття
  8. Відповідальне виробництво
  9. Соціальна ефективність
  10. Залучення зацікавлених сторін

Українському уряду пропонується схвалити ці принципи та заохочувати сектор надрокористування використовувати їх на добровільній основі. Таким чином, це також має покращити звітність ESG та оцінку за відповідними матрицями.

 

Проєкт «Розробка нового Кодексу України про надра» впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Проєкту і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Міністерство оборони України значно пришвидшило процес надходження нових зразків озброєння до армії. Це стало можливим завдяки недавнім змінам у постанові Кабінету Міністрів № 345 від 25.02.2015, ініційованим Міністром оборони 21 листопада. 

Тепер процес постачання нових видів озброєнь та військової техніки може тривати всього 20 днів, хоча цей термін може змінюватися залежно від якості документації, поданої виробниками.

Оновлена система “fast track” постачання озброєнь передбачає також скорочення термінів на інших етапах. Так, випробування та перевірка бойових характеристик нових зразків відбуватимуться безпосередньо на полі бою.

Команда BRDO долучилася до розробки постанови у частині, що стосується нового підходу до закупівлі БПЛА. Відтепер безпілотні літальні апарати класів “мікро” та “міні”, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях, можуть закуповуватися державним замовником навіть якщо вони не пройшли повного процесу допуску до експлуатації та кодифікації як  предмет постачання.

Ці зміни суттєво прискорюють процес введення в експлуатацію нових зразків озброєння, що дозволяє армії швидше отримувати необхідне озброєння та техніку. Це також зменшує адміністративний тиск на виробників та сприяє ефективнішій взаємодії між військовими і оборонною промисловістю.

Чому міжнародні організації підтримують декриміналізацію порнографії

У 2023 році Міжнародна комісія юристів (The International Comission of Jurists) разом з Об’єднаною Програмою ООН з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) та Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR) офіційно оприлюднили «Принципи 8 березня щодо підходів до кримінального законодавства на основі прав людини».

Використовуючи базові принципи кримінального законодавства і принципи прав людини, вони демонструють, що криміналізація секс-роботи необґрунтована і порушує права людини[1].

«ПРИНЦИП 17 – СЕКС-РОБОТА

Обмін сексуальних послуг між згодними дорослими на гроші, товари або послуги, також спілкування з іншою особою, рекламування пропозиції чи спільне використання приміщень з іншою особою з метою обміну сексуальних послуг між згодними дорослими на гроші, товари чи послуги, будь то в громадському чи приватному місці, не може бути криміналізовано за відсутності примусу, застосування сили, зловживання владою чи шахрайства.

Кримінальне законодавство не може забороняти поведінку третіх осіб, які, прямо чи опосередковано, для отримання фінансової чи матеріальної вигоди, на справедливих умовах – без примусу, застосування сили, зловживання владою чи шахрайства – сприяють, керують, організовують, спілкуються з іншою особою, рекламують, надають інформацію щодо, надають або орендують приміщення для обміну сексуальними послугами між згодними дорослими на гроші, товари чи послуги»

Чому зростає підтримка декриміналізації секс-роботи, включно з порно?

В останні десятиліття відбулися значні зміни в суспільній і правовій думці щодо криміналізації секс-роботи. Зараз все більше міжнародних організацій висловлюються з підтримкою декриміналізації секс-роботи. Нижче подані позиції міжнародних організацій, що стосуються декриміналізації порнографії.

Human Rights Watch зазначає, що основною мотивацією для декриміналізації є захист секс-робітниць і їхньої можливості користуватися базовими правами, такими як право на правосуддя та медицину[2]. Дослідження цієї організації в різних країнах показують, що криміналізація секс-роботи збільшує вразливість до насильства, включно із сексуальним. Ця проблема існує і для людей, що створюють порно, – і в умовах криміналізації їхньої роботи вони не мають можливості законного захисту у випадку насильства щодо них або порушення їхніх трудових та інших прав.

Freedom Network USA – організація, що займається адвокацією проблем, пов’язаних із торгівлею людьми. Їхня позиція полягає в тому, що криміналізація секс-роботи шкодить як тим, хто добровільно надає послуги, так і жертвам торгівлі людьми, оскільки вони бояться й уникають правоохоронних органів[3]. За умови декриміналізації учасники індустрії, які знають її набагато краще, ніж сторонні особи, зможуть ідентифікувати жертв торгівлі людьми і без страху звертатися до правоохоронних органів.

Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) підкреслює важливість здійснення медичних інтервенцій у середовищі секс-робітниць для ефективної боротьби з епідемією ВІЛ/СНІД. Декриміналізація секс-роботи є необхідною умовою для цього[4]. Так, згідно з дослідженням Університету Каліфорнії, чверть порноакторів страждають на захворювання, що передаються статевим шляхом[5]. Вчасні інтервенції можуть зменшити цей показник, але вони неможливі, якщо індустрія перебуває в тіні.

Ситуація з криміналізацією порно в Україні

Виробництво, розповсюдження, збут і зберігання порнографії з метою розповсюдження чи збуту в Україні наразі криміналізовані.

У 2022 році петиція щодо декриміналізації порнографії набрала 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду Президентом. Коаліція громадських організацій закликала[6] декриміналізувати порнографію і пізніше взяла участь у підготовці[7] відповідного законопроєкту (зареєстрованого за номером 9623).

Законопроєкт 9623 декриміналізує виробництво, розповсюдження та збут порнографічних матеріалів.

Народними депутатами також був зареєстрований альтернативний законопроєкт 9623-1, розроблений нібито з метою декриміналізації порнографії . Законопроєкт 9623-1 декларує звільнення від кримінальної відповідальності поширення порнографії «з особистих, крім корисливих мотивів». Однак насправді відповідно до нього поширення і надалі криміналізоване. Окрім цього, цей законопроєкт посилює[8] мінімальну і максимальну відповідальність, та не вирішує фундаментальних проблем сфери.

BRDO закликає підтримати законопроєкт 9623. Декриміналізація допоможе ефективніше боротися із торгівлею людьми, забезпечить дотримання прав і свобод учасників ринку та уможливить зниження рівня розповсюдження захворювань, що передаються статевим шляхом. Ця ініціатива узгоджується із глобальною думкою щодо шкоди криміналізації секс-роботи та виробництва порнографії.

 

Довідково: Під терміном «секс-робота» у першу чергу розуміють проституцію, хоча секс-робота не обмежується нею. Вона включає в себе й інші види діяльності, такі як виготовлення порнографії, стриптиз, секс по телефону та інші.

Більшість заяв і матеріалів, розглянутих вище, стосується саме проституції. При цьому проституція і виробництво порнографії частково мають схожі ризики для людей, що працюють в цих індустріях: застосування праці жертв торгівлі людьми, насильство, стигматизація тощо. Тому аргументи за визнання секс-роботи роботою в цілому транспонуються на кейс декриміналізації порнографії.

[1] https://www.unaids.org/en/resources/presscentre/featurestories/2023/march/20230308_new-legal-principles-decriminalization

[2] https://www.hrw.org/news/2019/08/07/why-sex-work-should-be-decriminalized – :~:text=How does decriminalizing sex work,protection, dignity, and equality.

[3] https://freedomnetworkusa.org/app/uploads/2021/09/FNUSAStatementDecrimSept2021.pdf

[4] https://www.who.int/teams/global-hiv-hepatitis-and-stis-programmes/populations/sex-workers

[5] https://www.aidshealth.org/2014/06/1-4-porn-performers-report-gonorrhea-chlamydia-ucla-adult-film-study/

[6] https://brdo.com.ua/news/gromadski-organizatsiyi-spilno-vystupyly-za-dekryminalizatsiyu-pornografiyi-v-ukrayini/

[7] https://brdo.com.ua/news/dekryminalizatsiya-pornografiyi-u-radi-zareyestruvaly-zakonoproyekt-9623/

[8] https://brdo.com.ua/news/zamist-dekryminalizatsiyi-posylennya-vidpovidalnosti-za-pornografiyu-u-vru-gotuyut-alternatyvnyj-zakonoproyekt/

Сьогодні Парламент України розглянув та підтримав законопроєкт № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», що закріплює за англійською мовою статус мови міжнародного спілкування в Україні.

До розробки документу долучалися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та інформаційної політики України і команда Офісу ефективного регулювання BRDO. 

Чому це важливо?

Дослідження Мінцифри показало, що:

Що передбачає законопроєкт?

Володіти англійською мовою будуть зобов’язані кандидати на посади:

Окрім цього, законопроєкт передбачає застосування англійської мови під час взаємодії з іноземцями в роботі підрозділів екстреної допомоги населенню та під час перетину ними державного кордону України, а також у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я.

Також відповідно до законопроєкту, інтернет-представництва (зокрема, вебсайти) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, поряд з версією державною мовою, повинні мати оновлювану версію англійською мовою.

Створення належних умов для опанування англійської громадянами України сприятиме інтеграції українців у європейську спільноту, формуванню суб’єктності України у світових глобалізаційних процесах та підвищенню рівня конкурентоспроможності нашої держави, зростанню її інвестиційної та туристичної привабливості. Ми вітаємо це рішення українського Парламенту і сподіваємося на якнайшвидше застосування закону у всіх сферах життя країни.

Титан – міцний, як сталь, метал, але майже удвічі легший і дуже стійкий до корозії. Використовується в аерокосмічній, автомобільній, медичній (імпланти, протезування, косметика), оборонній галузях, а також у виробництві побутової, комп’ютерної та мобільної техніки. Двоокис титану є поширеним пігментом у виробництві будь-чого, наприклад, інгредієнтом у декоративній косметиці і сонцезахисних кремах з натуральним складом. Все, що має білий колір (пігулки, фарби, навіть AirPods), – містить титан. Титан є четвертим у списку найрідкісніших елементів на нашій планеті і внесений до списку критичної сировини ЄС. А Україна – серед топ-10 країн, що мають найбільші поклади цієї критичної сировини.

Згідно із законодавством України, інформація про запаси титанових руд є державною таємницею. Водночас державна геологічна служба США оцінює наші запаси у розмірі 8,4 млн т станом на 2022 рік, що становить 1,12% від світових запасів титану. Багато експертів оцінюють розвідані та нерозвідані запаси титанови руд в Україні на рівні 10%. За даними АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК) Україна має близько 20% зафіксованих світових запасів титанових руд.

На базі розсипних родовищ титану діє Іршанський ГЗК у Житомирській області. У Дніпропетровській області здійснюється видобування титанових (ільменітових) концентратів Вільногірським гірничо-металургійним комбінатом. Обидва підприємства належать до складу державного АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», що є ледь не єдиним державним підприємством української титанової галузі поряд із приблизно десятком приватних, найбільшим із яких є ТОВ ВКФ «Велта».

Також розробляються такі родовища: Валки-Гацківське родовище й Ісаківська ділянка Межирічного родовища у Житомирській області, Бирзулівське родовище у Кіровоградській області, Вовчанське родовище у Дніпропетровській області, а також Західна та Східна ділянки родовища Балка Крута, яке є техногенним родовищем циркон-рутил-ільменітових рудних пісків Малишевського родовища Дніпропетровської області.

До початку повномасштабного вторгнення РФ Україна була одним із найбільших виробників діоксиду титану в світі, посідаючи шосте місце з обсягом 564 тис. т. За даними Геологічної служби США, частка України у світовому виробництві ільменіту становила більше 6%, рутилу – майже 15%. Частина сировини перероблялася на титанову губку (від 6 до 12 тис. т на рік), металевий титан і вироби з нього. 

Підприємства титанової галузі України територіально зближені і розташовані в освоєних районах з розвиненою промисловою структурою та транспортом. Це дає змогу суттєво розширити наявні виробничі можливості з видобутку та переробки титану і створити в Україні повний цикл переробки титану з виробництвом продукції з високою доданою вартістю. 

Єврокомісія відзначила, що Україна є значним світовим постачальником титану і може стати потенційним постачальником понад 20 елементів із переліку критичної сировини до ЄС. Відповідно, серед запланованих заходів ЄС у сфері торгівлі зазначається і підтримка інвестицій у видобувну і переробну галузі України, що працюють із рідкісними елементами.

Відповідно для того, щоб інвестори, у першу чергу приватні, мали бажання інвестувати в Україну, необхідно створити привабливі умови для цього. У 2021 році Указом Президента України № 306 було введене в дію рішення РНБО «Про стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави», серед переліку яких є і титанові руди. А 28 березня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 01.12.2022 №2805-IX. Цей закон створює нові правила у галузі надрокористування і фактично перезапускає галузь із метою розвитку і залучення інвестицій. 

Тим не менше, новий закон не вирішує увесь спектр проблем інвестиційної привабливості галузі надрокористування в Україні. Для системного залучення інвестицій у титанову сферу необхідно забезпечити сприятливі умови як для потенційних інвесторів, так і для наявних гравців на ринку та держави:

Усього цього можна досягти шляхом подальшої дерегуляції ринку, впровадженням ефективних фінансово-економічних інструментів (кредитування, державні гарантії тощо), розвитком експортного потенціалу, інвестиціями в молоде покоління спеціалістів, впровадженням міжнародних стандартів (зокрема щодо оцінки запасів корисних копалин JORC) та багатьма іншими інструментами.

Але насамперед Україні потрібна працююча та ефективна промислова політика, зокрема щодо розвитку титанової галузі.

Експерти проєкту «Розробка нового Кодексу України про надра» працюють у цьому напрямку. Серед іншого, на 2023 рік заплановано оновлення дослідження інвестиційних барʼєрів та ризиків для європейських інвесторів в український сектор надрокористування, підготовлене Проєктом у 2022 році, а також розробка методології щодо визначення критичної сировини.

Щоб не пропустити оновлення від Проєкту, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.

Проєкт «Розробка нового Кодексу України про надра» впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Проєкту і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

DREAM – це державна електронна екосистема, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення. Тобто всі проєкти відновлення, їхнє фінансування, витрати, підрядники, донори, бенефіціари тощо будуть зберігатися в одному місці онлайн і будуть доступні для публічного моніторингу.

Для того, щоб випробувати оновлені функції системи, а також навчити представників громад користуватися всіма інструментами DREAM, і триває бета-тестування, до якого відтепер можуть долучитися усі охочі організації.

Хто вже взяв участь у бета-тестуванні?

На середину жовтня у бета-тестуванні, яке було закритим на той час, взяли участь понад 150 органів управління. Серед них – Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та всі його регіональні служби, Міністерство охорони здоровʼя, Міносвіти, Мінкульт, КМДА, ПРООН, АТ “Укрзалізниця”, а також 19 ОВА.

Окрім самого бета-тестування, із учасниками проводилися офлайн-зустрічі, вебінари, працювали окремі чати з органами місцевого самоврядування і був створений чат новин “DREAM інфо”.

За підсумками закритих етапів бета-тестування уже розроблені інструкції і рекомендації з використання екосистеми DREAM для органів місцевого самоврядування, створені окремі канали підтримки і комунікації, заплановані зустрічі і презентації в регіонах за участю Проєктного офісу DREAM та організацій-партнерів.

Що далі?

Бета-тестування триває і з 14 листопада відкрите для всіх – долучитися може будь-яка громада, обласна та міська адміністрація, державне підприємство, установа чи організація. Для цього потрібно подати заявку, заповнивши гугл-форму.

Оновлений функціонал структурує картку кожного проєкту відповідно до міжнародних стандартів та інтегрує етапи та питання, важливі для потенційних донорів та інвесторів відновлення. Наприклад, обґрунтування невідкладності потреби, порівняння альтернативних технічних рішень та обґрунтування вибору рішення до реалізації, наявність проєкту в стратегічних документах, наявність результатів соціоекологічної оцінки та підходи до її проведення, наявність документації на земельну ділянку. Окрім того, новий функціонал інтегрує показники, що матимуть критичне значення для пріоритезації проєктів.

Після завершення бета-тестування відбудеться офіційний запуск оновленого функціоналу. Слідкуйте за офіційними каналами DREAM i BRDO, щоб отримати найновішу інформацію.

Оновлений кабінет користувача DREAM реалізується як пілотне впровадження Галузевої системи управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.

Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проекту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проектами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

В Україні запустять Єдиний державний реєстр домашніх тварин – Уряд днями ухвалив відповідну Постанову.

Інформація в реєстрі:

Програмне забезпечення майбутнього реєстру розробляє команда BRDO на платформі Дія.Engine.

Як Реєстр допоможе власникам тварин?

Під час візиту до ветеринарного лікаря будь-який власник тварини може добровільно та безоплатно зареєструвати свого улюбленця в Реєстрі.

Буде сформований профайл тварини: дані про клінічний огляд, проведені вакцинації, стерилізацію, обробки та інші ветеринарні маніпуляції. Така інформація буде доповнюватись та оновлюватись під час кожного наступного візита до ветеринара.

Спочатку реєстр міститиме інформацію про котів, собак, далі послуга буде маштабована й на інших тварин.

Додатково у Реєстрі можна буде зафіксувати зміну власника, а також інформацію про втрату або знайдення домашньої тварини.

Чому це важливо?

Проблема відсутності загальнонаціонального електронного реєстру домашніх тварин та їх обліку особливо гостро постала після початку повномасштабного вторгнення.

В умовах війни багато домашніх улюбленців загубились, були покинуті або «осиротіли». Відсутність можливості швидко отримати інформацію про власників тварин серйозно ускладнила процес їх повернення та/або прилаштування.

Постраждала велика кількість притулків, що були зруйновані чи пошкоджені. Переміщення та передача тварин до інших притулків, приватних утримувачів та прилаштування відбуваються часто безконтрольно через неможливість швидко зафіксувати дані в електронному форматі та потім їх відслідкувати.

Відсутність централізованої бази ветеринарних даних суттєво збільшує ризик розповсюдження захворювань та інфекцій в регіонах і загального погіршення епідеміологічного стану.

Що змінить Єдиний реєстр домашніх тварин?

Ідентифікація домашніх котів та собак є вимогою законодавства ЄС.

Впровадження Реєстру ще на один крок наблизить Україну до створення ветеринарного паспорта тварини в Дії, аби документи домашніх улюбленців завжди були під рукою.

Також Реєстр дозволить:

Функціональність Реєстру покриватиме потреби чотирьох основних груп користувачів: власників домашніх тварин, представників установ ветеринарної медицини, представників комунальних підприємств та посадових осіб Міністерства аграрної політики та продовольства та ДПСС.

Розробка Реєстру наразі триває. Після завершення технічних робіт та тестування ветеринарами буде оголошено про запуск проєкту.

Проєкт створено з ініціативи Міністерства аграрної політики та продовольства України і Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та реалізується за участі Міністерства цифрової трансформації України в межах та за рахунок коштів програми міжнародної технічної допомоги «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС (ІнноЛабЄС)», що реалізується німецьким товариством міжнародного співробітництва «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина через Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку (BMZ).

Залучити інвестиції для реалізації проєктів з будівництва об’єктів промисловості та енергетики Україні допоможе законопроєкт № 9627, ухвалений ВРУ в першому читанні.

Що пропонує документ?

Розроблений за участі команди BRDO, ЗП № 9627 спрощує процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок. Задля цього вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема:

1. Спрощується порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок на територіях за межами населених пунктів (у разі, якщо стосовно таких територій відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні) для розміщення:

Законодавчі зміни не стосуватимуться:

Таке спрощення буде діяти протягом дії правового режиму воєнного стану та п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості.

2. До Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зможуть вноситися відомості містобудівного кадастру (на період до створення такого кадастру).

3. Витяги з містобудівної документації будуть створюватись з використанням ЄДЕССБ.

4. Під час дії правового режиму воєнного стану та протягом п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості допускатимуться встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок для зазначених вище цілей за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні.

Який ефект матиме реалізація ЗП?

Спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок сприятиме реалізації інвестиційних проєктів, необхідних для швидкого та ефективного відновлення промисловості нашої держави у повоєнний період. Імплементація ЗП стане в нагоді не лише для залучення приватних інвестицій, а і для будівництва промислових обʼєктів, які споруджуватимуться за рахунок бюджетних коштів (для прикладу, у сфері розбудови оборонно-промислового комплексу).

Законопроєкт № 9627 розроблявся командою BRDO в межах проєкту EU4busines: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.

Уряд Німеччини виділив додаткові кошти на підтримку постачальників електронних комунікаційних послуг на деокупованих територіях України та через програму ReACT4UA / EU4Business. Всього буде надано 70 грантів кожен до 10 000 євро (видаватиметься у гривневому еквіваленті) у прозорий спосіб прийому заявок. 

Для того, щоб зробити процес подання на гранти максимально прозорим, зрозумілим і ефективним, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO проведуть онлайн-семінар для усіх зацікавлених заявників, на якому розкажуть про основні етапи подання заявок, а також дадуть відповідь на питання учасників. 

Про що ви дізнаєтеся із семінару? 

Семінар відбудеться онлайн на платформі Zoom 14 листопада, 2023 (вівторок), з 11:00 до 13:00. 

Реєстрація на семінар обовʼязкова за посиланням: https://forms.gle/VfYmSkaL7fj3aUG39. Дані збирає та опрацьовує ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). 

Деталі щодо конкурсу, аплікаційна форма, перелік вимог до заявників й інша інформація доступні за посиланням. 

Довідкова інформація 

Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах програми міжнародної співпраці ReACT4UA (Resilience/Recovery  Accession – Competitiveness – Trade) / EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, яку ініціювали Європейський Союз та уряд Німеччини. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.  

Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційну підтримку надає: Міністерство цифрової трансформації України.

Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини. 

#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME

Уряд затвердив Постанову № 1151 «Деякі питання оренди гідротехнічних споруд» розроблену Мінагрополітики та Держрибагентством, до написання якої долучилися експерти BRDO.

Українська аквакультура має надзвичайний потенціал, і це — суттєва зміна регуляторного поля, що сприятиме розвитку галузі.

Що передбачає документ?

Постанова КМУ № 1151 змінює правила оренди гідротехнічних споруд та затверджує:

Чому ці зміни важливі для підприємців?

Запроваджуються прозорі механізми надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми.

  1. Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури визначає механізм такої передачі в оренду відповідно до статті 141 Закону України «Про аквакультуру», які перебувають у державній та комунальній власності, або ж власник яких невідомий чи його неможливо встановити. Оренда відбувається на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів, на неконкурентних засадах та без проведення аукціону.
  2. Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми визначає механізм такої передачі в оренду відповідно до статті 142 Закону України «Про аквакультуру». Оренда відбувається на неконкурентних засадах та без проведення аукціону.

Загалом порядки направлені на спрощення правил і процедур укладення типових договорів оренди, форми яких також затверджені постановою КМУ. Завдяки цьому нарешті врегульовуються правовідносини, пов’язані з безхазяйними гідротехнічними спорудами, що в майбутньому має збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.

Офіс ефективного регулювання BRDO працює над розвитком української галузі аквакультури в рамках проєкту «Покращення регуляторного середовища у секторі аквакультури» Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.

 

Уряд Німеччини виділив додаткові кошти на підтримку постачальників електронних комунікаційних послуг на деокупованих територіях України та через програму ReACT4UA / EU4Business. Всього буде надано 70 грантів кожен до 10 000 євро (видаватиметься у гривневому еквіваленті) у прозорий спосіб прийому заявок, що розпочинається вже зараз.  

За даними Міністерства цифрової трансформації України, 91 оператор в Україні перебуває на межі банкрутства внаслідок евакуації населення через військові дії та нездатність багатьох українців оплачувати послуги доступу до Інтернету через зростання безробіття. Навіть у таких складних умовах оператори намагаються відновити мережі та забезпечити доступ до Інтернету. Адже відсутність зв’язку, зокрема, є перешкодою для повернення людей додому. 

«Необхідно підтримати операторів широкосмугового зв’язку, щоб вони залишалися в бізнесі і могли відновити інтернет-з’єднання для громадян, бізнесу та органів влади на деокупованих територіях України. Для цього Німеччина надає гранти», – пояснив Хаген Еттнер, директор програми EU4Business, GIZ.   

На грант можуть податися постачальники електронних комунікаційних послуг, що працюють у Київській (без міста Київ), Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Луганській областях. Пріоритет надаватиметься тим заявникам, що працюють або планують відновити роботу на деокупованих територіях. 

Грантові кошти можуть бути витрачені на придбання обладнання та матеріалів, оплату рахунків за електроенергію, орендної плати, виплати, необхідні для утримання мереж, зарплати працівників. Детальніше тут. 

Дедлайн подачі заявок – четвер, 30 листопада 2023 року, 23:59. 

Аплікаційна форма, детальний перелік вимог до заявників, процедура визначення переможців й інша інформація щодо гранту доступна за посиланням. 

Для зацікавлених заявників буде проведено онлайн-семінар із поясненнями щодо заповнення розділів анкети-заявки. Семінар відбудеться 14.11.2023 з 11:00 до 13:00. Реєстрація на семінар за посиланням: https://forms.gle/VfYmSkaL7fj3aUG39. Дані збирає та опрацьовує ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). 

За довідковою інформацію щодо конкурсу звертайтеся до команди BRDO: 

Катерина Парунова, грант-менеджер [email protected]. У темі листа зазначайте, будь ласка: « EU4Business Telecom – додаткові запитання». 

Довідкова інформація 

Безповоротна фінансова допомога (гранти) українським операторам телекомунікаційних послуг на деокупованих територіях надається в межах програми міжнародної співпраці ReACT4UA (Resilience/Recovery  Accession – Competitiveness – Trade) / EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП, яку ініціювали Європейський Союз та уряд Німеччини. Гранти стали можливими за рахунок додаткового фінансування уряду Німеччини. Програма спрямована на підтримку економічної стійкості, відновлення та зростання України, створення кращих умов для розвитку українських малих і середніх підприємств (МСП), а також підтримку інновацій та експорту.  

Стратегічний виконавець програми – німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Партнер з виконання – ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO). Інформаційну підтримку надає: Міністерство цифрової трансформації України. 

Зміст публікації є виключною відповідальністю BRDO і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та уряду Німеччини. 

#eu4business, #MovingForwardTogether, #gizSME  

31 жовтня відбулася презентація поточної версії публічного інтерфейсу для отримання даних (Application Programming Interface, АРІ), який надає доступ до відкритих даних DREAM.

Екосистема DREAM будується за принципом «всі бачать все» та має на меті забезпечити повну прозорість та підзвітність проєктів відновлення — від планування до введення в експлуатацію.

«Відкриті дані матимуть велике значення для управління відновленням, це основа довіри. Тільки за умови прозорості і підзвітності ми можемо розраховувати на фінансування та підтримку відбудови. Система DREAM з самого початку задумувалася як кейс тісної співпраці держави, громадськості і міжнародних партнерів — маємо продовжувати спільну роботу над покращенням системи. Відкриті дані допоможуть в цьому», — зазначила Олександра Азархіна, Заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Завдяки АРІ всі дані по проєктах, заведених в DREAM, стали доступними для професійних користувачів, які працюють з інструментами аналітики. Наразі в систему заведені понад 1700 проєктів, і Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України разом з Проєктним офісом DREAM працюють над тим, щоб їх кількість зростала.

Велика частина даних створюється у Галузевій системі управління проєктами для Державної цифрової екосистеми управління відновленням (DREAM). Оновлена платформа галузевої системи надасть ініціаторам проєктів зручний доступ до роботи з екосистемою DREAM, а також забезпечить збір даних про проєкти відповідно до глобального Open Contracting Data Standard. Крім того, оновлення Галузевої системи допоможе пришвидшити створення проєктів та проєктних ідей, а також підвищить якість їхньої підготовки.

Розробка платформи галузевої системи управління проєктами відбудови (система другого рівня Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM) в межах проекту «Розробка low-code платформи галузевої відомчої системи управління проектами (система другого рівня) та її пілотне впровадження для Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM)» реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту «Ефективне державне управління завдяки GovTech і прозорості в Україні», що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.

API доступний онлайн.

Відеозапис презентації: https://youtu.be/30MWgHPT_vg