Ледь не кожен українець бачив оголошення “Робота за кордоном” із пропозиціями послуг із посередництва щодо пошуку роботи, зокрема, у країнах ЄС. Зазвичай, пошукач мав за такі послуги сплатити посереднику певну суму коштів наперед – але гарантій, що посередник дійсно знайде йому роботу, а не привласнить отримані кошти і зникне, не було.
За статистикою, 2017 року в Польщу виїхали працювати 12 400 українців, хоча запрошень на працевлаштування у цій країні було надано аж для 1,7 млн наших громадян. Відповідно, ліцензія, яка видається Міністерством економіки компаніям-посередникам y міжнародному працевлаштуванні, що була створена для захисту українців, насправді не працює належним чином.
20 березня 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав трудових мігрантів та боротьби з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном”, який було направлено на підпис Президенту України.
Закон прибирає ліцензію на провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і замінює її на “повідомний принцип”. Відтепер компанії-посередники будуть лише повідомляти Мінекономіки про те, що планують займатися посередництвом у працевлаштуванні закордоном шляхом подання декларації. Водночас за державними органами контролю і нагляду залишиться право на перевірку таких компаній.
Окрім цього, положення зазначеного Закону створює додаткові механізми захисту українських пошукачів роботи:
забороняється брати гроші за послуги з посередництва у пошуку роботи за кордоном з пошукачів роботи – натомість такі послуги має сплачувати компанія, що шукає працівників;
на компанії-порушники буде накладатися штраф за стягнення з громадян будь-яких гонорарів, комісійних, винагород, інших видів оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном (від трьох тисяч п’ятисот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) .
Відповідно, ринок міжнародного працевлаштування буде поступово легалізуватися, що допоможе створити нормальне конкурентне середовище та забезпечити прозору роботу бізнесу. А це, у свою чергу, збільшить надходження до державного бюджету у вигляді податків та убезпечить українців від сплати грошей шахраям чи недоброчесним бізнесменам.
Скасування ліцензії для компаній-посередників на міжнародному ринку праці було однією з рекомендацій Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції). Групу очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
Українські військові самотужки шукають слабкі місця в захисті окупантів, коригують артилерію та контролюють поле бою під час “м’ясних” атак ворога. Таку можливість їм дають безпілотники.
Ці апарати рятують життя українським захисникам під час війни з армією російських терористів.
З 2014 року українські приватні компанії навчилися збирати безпілотні літальні апарати (БПЛА), які за якістю не поступаються західним аналогам. Однак для затяжної війни їх потрібно виробити десятки тисяч.
Поки Росія мобілізує всі свої ресурси для імпорту запчастин контрабандою, в Україні досі діють нормативні обмеження та фіскальні навантаження, які гальмують розробку та випуск безпілотників.
На другий рік великої війни вітчизняні приватні виробники озброєнь не можуть розкрити весь свій потенціал.
Які БПЛА виробляє Україна
Усі безпілотники українські підприємства збирають майже повністю з імпортних деталей. Найпопулярніший вітчизняний дрон “Лелека-100″ виробляє компанія DeViRo. До великої війни ЗСУ закупили понад 300 таких апаратів.
Радіус польоту цього БПЛА – понад 50 км. Він може проводити в повітрі до чотирьох годин та передавати відео в режимі реального часу. “Лелеки” обладнані анти-РЕБ-системою, яка дозволяє виконувати завдання навіть з вимкненим GPS.
Компанія “Атлон авіа” виробляє безпілотник “Фурія”, який за характеристиками близький до “Лелеки”. До 2020 року вона випустила 100 таких комплексів.
Розробники “Лелеки-100” та “Фурії” до 24 лютого 2022 року представили свою продукцію на міжнародних виставках і уклали перші експортні контракти. Українські дрони купив замовник з ОАЕ.
Подібні апарати виробляє й компанія “Укрспецсистемс”. У її арсеналі – БПЛА Shark, які вийшли в серійне виробництво у 2022 році. У Фонді Притули зазначили, що військові високо оцінили якість камери цього безпілотника.
“Укрспецсистемс” виробляє й більш потужні апарати, наприклад, безпілотники PD-2, здатні літати на відстань до 1 100 км і працювати на висоті 5 км.
БПЛА великої дальності також виробляє компанія “Укрджет”. Їхній UJ-22 Airborne здатний виконувати завдання на відстані 800 км. Журналісти проєкту The War Zone помітили, що за 100 км від Москви розбився саме цей апарат.
Це далеко не повний список БПЛА, які виробляють українські компанії. Крім них, у 2022 році з’явилося чимало “гаражних” стартапів. Інженери купують електроніку та власноруч збирають бюджетні безпілотники для військових.
“Я друкую на 3D-принтері корпус і начиняю його китайською електронікою. У нас виходить “пташка”, яка виконує ті ж завдання, що і дрон за 250 тисяч доларів, тільки за 300 тисяч гривень. Коли маю достатньо часу, постачаю військовим чотири БПЛА на місяць”, – розповів ЕП старший інструктор проєкту Victory Drones Владлен Нікітін.
Не гірші за імпортні
Війна створила в Україні великий ринок БПЛА. З 2014 року з’явилося багато приватних компаній, що виробляють безпілотники. Дрони української збірки за якістю вже не поступаються іноземним аналогам.
“Війни з таким рівнем застосування засобів радіоелектронної боротьби, яка триває в Україні, ще не було. Багато іноземних безпілотників випробувані на полігонах, а не в бою, тому українські БПЛА більш адаптовані до цих умов.
Українські моделі розроблені на основі воєнного досвіду, який наші виробники накопичили з 2014 року. Тому є сенс купувати саме українські безпілотники”, – сказала ЕП директорка Благодійного фонду Сергія Притули Анна Гвоздяр.
Після російського вторгнення українська галузь БПЛА отримала новий стимул для розвитку. Безпілотники великими партіями купують волонтерські фонди та держава. Штат працівників багатьох компаній за останній рік суттєво зріс.
У майбутньому підприємства могли б не лише забезпечувати ЗСУ, а й продавати літальні апарати за кордон. Українські розробки загартовуються реальними бойовими діями й рекламуються їх успішним застосуванням військовими.
За даними консалтингової компанії Fortune business insights, завдяки зростанню витрат на оборону до 2029 року світовий ринок військових дронів зросте утричі до 30,9 млрд дол.
Вітчизняні виробники могли б модернізувати свої підприємства та розробляти нові дрони для ЗСУ значно швидше, однак вони стикаються з недосконалим державним регулюванням, яке гальмує їхній потенціал.
Низка системних проблем була актуальною ще до великої війни і влада їх досі ігнорує.
Виробник не може заробляти
Держава не купує вітчизняні дрони за ринковою ціною. Відповідно до урядової постанови, закупівельна ціна безпілотника визначається за формулою “витрати на виробництво плюс відсоток прибутку”.
Цей відсоток, який мав би стимулювати компанії розвиватися, чітко обмежений. Прибуток може дорівнювати лише 1-3% від собівартості компонентів і 30% – від його збирання.
Проблема в тому, що держава не закладає у формулу ціни витрати на розробку нових моделей та модернізацію потужностей. Тож замість кратного масштабування виробництва для потреб війни компанії змушені тупцювати на місці.
“Ми продаємо державі комплекс “Лелека” з прибутковістю близько 2,5% від собівартості. Щоб мати перспективи, рентабельність має бути бодай 20%, тобто в десять разів більше, ніж зараз”, – каже директор DeViRo Андрій Горшков.
За його словами, експортна вартість такого комплексу до великої війни становила близько 300 тис дол. Це ринкова ціна, і вона значно більша за ту, що зараз нав’язує держава.
Після початку великої війни багато українських виробників БПЛА припинили або суттєво скоротили експорт продукції, тож вони не можуть підробляти на світовому ринку. Чи не єдиним джерелом доходів залишаються замовники з України.
“Галузь стає інвестиційно непривабливою. В Україні часто бувають кризи, тому інвестори хочуть отримати свої кошти якомога швидше. Якщо рентабельність виробників БПЛА обмежує держава, то інвестори шукають прибуток в іншому місці, а виробники зброї втрачають гроші”, – пояснив ЕП представник одного з великих виробників безпілотників.
У державному концерні “Укроборонпром” ЕП повідомили, що їхні виробники БПЛА відчувають такі ж проблеми з обмеженням цін, що й приватні компанії, оскільки дотації на виробництво безпілотників не передбачені.
Правило обмеження цін діє лише для місцевих виробників, а для іноземних – ні. Це надає останнім конкурентну перевагу з точки зору фінансового забезпечення.
Виходить, що українському виробнику вигідніше перевести потужності за кордон і звідти продавати БПЛА Міністерству оборони. Під час розмов з виробниками ЕП виявила, що кілька українських компаній уже про це думають.
Обмеження прибутків оборонних компаній – складне етичне питання. З одного боку, ніхто не має наживатися на війні, а з іншого – прибуток для приватних компаній є їхнім головним інструментом для нарощування потужностей.
Збільшивши рентабельність українських підприємств, Міноборони витрачатиме більше бюджетних грошей на закупівлю апаратів, але при цьому інвестуватиме в розширення українського ВПК.
Між виробниками та владою йде дискусія про встановлення кращих правил.
До ЕП потрапив проєкт постанови Кабміну, який розробляють Мінцифри та Мінстратегпром. Як експеримент уряд збирається зробити низку дерегуляцій, щоб допомогти приватним виробникам дронів.
Їм хочуть дозволити отримувати на державних контрактах прибуток до 25% від собівартості. За інформацією джерел ЕП, доля цієї ініціативи поки не вирішена: у Кабміні є і прихильники, і критики цієї ідеї.
Спротив може бути пов’язаний з небажанням чиновників витрачати більше бюджетних коштів, адже вартість контрактів для Міноборони після цієї постанови зросте.
Навіть якщо цю постанову схвалять, вона полегшить життя лише галузі безпілотників. Однак такі ж проблеми відчувають інші оборонні компанії.
Якщо експеримент із стимулюванням виробників БПЛА буде успішним, його можуть поширити на весь приватний ВПК.
Податки на озброєння
У лютому держава скасувала податки на імпорт готових дронів, але залишила їх для компонентів.
Як наслідок, українські дрони виходять дорожчими за імпортні, а потреба сплачувати мито (розмір залежить від виробу) та ПДВ (20%) вимиває обігові кошти з рахунків компаній.
Виробники можуть отримати відшкодування мита й ПДВ за купівлю компонентів, скориставшись відповідним законом. Проте його дія поширюється лише на запчастини, потрібні для виконання державних контрактів.
Під пільгові умови виробники потрапляють не завжди, адже контракти укладають не лише з державою, а й з волонтерськими фондами. “Контракти з великими благодійними фондами давно треба прирівняти до державних”, – каже представник однієї з компаній.
Виробникам також доводиться витрачати час та ресурси, щоб довести митниці свою відповідність критеріям. Іноді їм це не вдається і компаніям відмовляють у пільговому розмитнені, що призводить до збитків.
Навіть якщо виробнику вдається скористатися пільгою, вона не покриває і половини номенклатури потрібних компонентів, тож за більшість деталей доводиться сплачувати податки у звичному режимі.
Імпорт не для всіх
Певні складнощі з імпортом відчувають і малі виробники. Вони вміють збирати якісні машини, але їхні майстерні не мають відділу закупівель та юристів з досвідом укладення угод з великими постачальниками.
Ба більше, вони не можуть купувати деталі за гуртовими цінами. Наприклад, карбон у Китаї коштує вдвічі дешевше, ніж в Україні.
Щоб надати доступ до запчастин за низькими цінами і позбавити малодосвідчених виробників бюрократичних проблем, для них можна створити спеціальний хаб із запасом критичних деталей.
Ідея Мінцифри про створення такого хабу прозвучала пів року тому. Проте, як повідомили ЕП у відомстві, проєкт досі розробляють.
Бронювання спеціалістів
В Україні можна бронювати від мобілізації робітників, які сприяють обороні країни в тилу. Однак ця процедура не працює щодо так званих дефіцитних для фронту спеціалістів.
Виробники безпілотників мають таких спеціалістів, це інженери або оператори БПЛА.
Одному з великих виробників військових безпілотників доводилося бронювати робітників, які належать до дефіцитних, напряму, через головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Іншого способу продовжити виробничий процес не було.
Проте далеко не всі компанії мають контакт із Залужним, а отже, потребують чіткої процедури бронювання спеціалістів.
Втрачений рік
У 2022 році компаніям було важко купувати компоненти для безпілотників. Проблема полягала в імпортному контролі товарів подвійного та військового призначення, який здійснювала Державна служба експортного контролю (ДСЕК).
“ДСЕК повільно розглядала документи й відмовляла з формальних причин. Нам скаржилися, що є приватні фірми, які за 500-1000 євро допомагають підготувати документи, і тоді дозвіл від ДСЕК отримується з першого разу.
Якщо подавали документи самотужки, то через місяць отримували відписки, що допущені помилки. Це затримувало імпорт на місяці”, – розповів Ігор Самоходський, голова сектору ICT BRDO, який працював з проблемами галузі.
Складний процес отримання дозволів міг бути пов’язаний і з корупцією, і з недосконалістю законодавства. Голова ДСЕК Олександр Павліченко відкидав звинувачення в хабарництві.
Щоб не потонути в бюрократії на кордоні, малі виробники перевозили деталі контрабандою.
“Нам для нового проєкту потрібно було багато деталей в одиничних кількостях. Щоб не гальмувати розробку імпортним контролем, наші хлопці всі деталі перевозили в кишенях”, – поділилися з ЕП в одній з новостворених компаній.
Майже через рік великої війни імпортний контроль спростили окремою постановою.
Цей документ діятиме до кінця війни. Він тимчасово спрощує виробникам імпорт компонентів, але на рівні законодавства влада хоче повернути складні правила імпорту і закріпити їх на майбутнє.
У лютому в парламенті зареєстрували законопроєкт, який закріплює за ДСЕК всю колишню процедуру перевірки. Підприємці намагаються зупинити його розгляд, побоюючись повернення бюрократичної тяганини.
Інші проблеми
Додатково виробництво БПЛА гальмується посиленим фінансовим моніторингом. Гроші можуть до трьох тижнів “зависати” між банком та продавцем компонентів через велику кількість перевірок.
Компанії не можуть купити деталі, поки банки перевіряють кошти.
За словами керівниці Центру підтримки аеророзвідки Марії Берлінської, деяким малим виробникам важко отримати доступ на полігони для проведення випробувань із застосуванням систем РЕБ та боєприпасів.
За відсутності прозорої процедури бронювання тестових майданчиків компаніям доводиться домовлятися про випробування через знайомих.
Зрештою, чимало талановитих інженерів чекають фінансування, щоб масштабувати виробництво та насичувати безпілотниками підрозділи Збройних сил. Не всі розуміють, куди потрібно звертатися для реалізації своїх розробок.
Якщо вирішити всі згадані проблеми, галузь зможе самотужки покривати більшість потреб ЗСУ.
Очищення регуляторного поля триває – Уряд схвалив проєкт Указу Президента України про втрату чинності деяких Указів, якими раніше були запроваджені інструменти держрегулювання.
Скасовуються:
Указ Президента України від 18 вересня 1992 року № 479 «Про Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні» – затверджувався на основі Конституції ще радянської України (від 1978 року) і, відповідно, став неактуальним із ухваленням Конституції України 1996 року;
Указ Президента України від 2 квітня 2012 року № 240 «Деякі питання реекспорту товарів» – затверджувався на основі Митного кодексу України від 2002 року. Новий Митний кодекс України був ухвалений 2012 року, відповідно, попередній кодекс утратив чинність, а з ним і указ №240 став неактуальним.
На сьогодні ці документи є застарілими і такими, що лише створюють непотрібне адміністративне навантаження як на бізнес, так і на державні органи влади. Проектом Указу Президентом будуть скасовані такі інструменти, як Свідоцтво на раціоналізаторські пропозиції та Дозвіл на реекспорт товарів, що походять з інших країн.
Таким чином, затвердження проєкту Указу «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» дозволить удосконалити державне регуляторне середовище. Ухвалений проєкт Указу розроблявся згідно з рекомендаціями Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції). Групу очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
Державне управління в галузі рибного господарства буде перезавантажено.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні революційний законопроєкт № 7616, який позитивно вплине на розвиток «рибного бізнесу» в Україні.
Документ розробили фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та представниками бізнесу.
Що змінює ЗП № 7616?
Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії в риболовному господарстві та залучення нових суб’єктів господарювання на ринок.
Також документ передбачає:
створення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства та цифрову трансформацію процедур видачі документів дозвільного характеру в галузі рибного господарства;
запровадження механізму декларування права на рибальство в електронній формі;
законодавче підґрунтя для впровадження системи простежуваності водних біоресурсів;
забезпечення всіх без виключення риболовних суден засобами дистанційного контролю;
встановлення законодавчих вимог до діяльності рибоприймальних пунктів, як важлива складова системи простежуваності та обліку добутих водних біоресурсів;
врегулювання орендних правовідносин щодо оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм.
ЗП збільшить надходження до місцевих бюджетів, зменшить часові витрати бізнесу на отримання документів дозвільного характеру в електронній формі, зменшить адміністративне навантаження на працівників Держрибагентства. В результаті зросте кількість нових користувачів водних біоресурсів, а також якість і різноманіття продукції галузі.
Що таке електронні торги і чому вони важливі?
ЗП № 7616 також має остаточно запровадити прозорі електронні аукціони на право промислового добування водних біоресурсів.
Ці торги – важлива складова реформи рибного господарства в Україні. Їх було затверджено постановою Уряду №1479 від 30 грудня 2022 року.
Наразі в державній електронній торговій системі Prozorro.Продажі проведено 255 аукціонів, та укладено понад 170 договорів з переможцями електронних торгів.
У результаті держава в 2023 році вже отримала 106 млн грн. Ця цифра в 10 разів перевищує показники минулих років, зокрема, за весь 2022 рік за спеціальне використання водних біоресурсів було сплачено лише 10,2 млн грн.
ЗП № 7616 дозволить закріпити такий механізм реалізації прав не тільки в якості експериментального проєкту, а зробить аукціони міцною основою роботи галузі.
Вдячні народним обранцям за підтримку надважливого документа та продовжуємо роботу над реформою рибного господарства України.
Президент підписав нещодавно ухвалений Верховною Радою законопроєкт № 7198.
Цей законопроєкт створює механізм компенсації для українців, чия нерухомість була пошкоджена чи знищена внаслідок військової агресії РФ проти України. Він дозволить отримати допомогу тим, хто наразі не має житла, за рахунок державного бюджету України, коштів міжнародних фінансових організацій, репарацій або інших стягнень із Російської Федерації, а також міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги тощо.
У розробці документа брали участь фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується ЄС.
Хто зможе отримати компенсацію за знищене та пошкоджене житло?
власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків;
замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізичні особи);
фізичні особи, які проінвестували або ж профінансували будівництво;
члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього;
спадкоємці вищевказаних осіб.
Законопроєкт спрямований на створення законодавчого підґрунтя для якомога швидшого отримання громадянами компенсації за деякі види нерухомого майна, не чекаючи рішень міжнародних судів щодо репарацій від РФ, оскільки такі процеси можуть затягнутися на роки. При цьому не виключається подальше поширення компенсації для інших категорій осіб або інші види нерухомого майна у разі наявності фінансової можливості. Отримання компенсації відповідно до ухваленого закону є правом, а не обов’язком громадянина.
Важливим у законопроєкті є те, що кошти, виділені на компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло, працюватимуть на економіку України. Це стане можливим завдяки тому, що українці, які втратили і потребують житла, зможуть використати сертифікат для фінансування будівництва нового житла чи окремі будівельні матеріали.
Наразі Уряд розробляє детальний порядок компенсації за зруйноване та пошкоджене нерухоме майно, а також спеціальну методику, за якою розраховуватиметься розмір такої компенсації.
Як можна буде отримати компенсацію за знищене житло?
Питання надання чи ненадання компенсації вирішуватиме Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації, яка створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.
Заява про надання компенсації за знищене житло може бути подана до Комісії двома способами:
в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг, органи соціального захисту населення або нотаріуса.
Працюватимуть виїзні пункти прийому заяв, щоб забезпечити можливість подання заяв для усіх власників пошкодженої чи знищеної нерухомості. Такі пункти створюватимуться ЦНАПами й органами соцзахисту населення.
Детальніше про те, як можна отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене житло і що необхідно врахувати під час впровадження законопроєкту 7198, читайте у нашій попередній новині.
Уряд скасував кілька застарілих інструментів у сфері компетенції Міністерства економіки України.
Постанову КМУ було розроблено відповідно до рекомендацій #МРГ_з_дерегуляції. Робота МРГ спрямована на те, щоб очистити регуляторне поле в Україні від таких дозволів, ліцензій тощо, які більше не мають практичного значення, не використовуються чи використовуються дуже обмежено.
Завдяки документу, ухваленому сьогодні, українським підприємцям більше не доведеться:
видавати контрольні марки на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.
Йдеться про голограми на СD, без яких роздрібний продаж дисків був заборонений.
отримувати висновок науково-дослідної організації стосовно технічної неможливості знешкодження та утилізації шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод.
отримувати висновок про те, що товари, які використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива, не виробляються та не мають аналогів в Україні.
Також своїм рішенням Уряд передав повноваження щодо видачі свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) до Національного органу інтелектуальної власності (раніше ці повноваження належали Мінекономіки).
МРГ з дерегуляції очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції) рекомендувала скасувати 49% інструментів державного регулювання у сферах компетенції Міністерства охорони здоров’я та підпорядкованих центральних органів виконавчої влади. Ще 25% інструментів – ліцензій, дозволів, погоджень і т.ін. запропоновано осучаснити.
Відповідні рішення ухвалено на засіданні МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
Які регуляторні інструменти рекомендовані до скасування?
низка висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи для різних сфер діяльності (зокрема, висновок щодо об’єктів поводження з відходами);
дозвіл на виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування і харчових добавок, предметів гігієни та санітарії, косметично-парфумерних виробів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, товарів побутової хімії та дитячого асортименту;
дозвіл на використання небезпечних факторів;
погодження на документацію на розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій, виробничих процесів;
погодження схем передпроектної документації, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;
висновок атестаційно-експертний, що підтверджує наявність в особи цілительських здібностей;
дозвіл спеціальний на зайняття народною медициною (цілительством);
дозвіл на використання есенції, що призначені для ароматизації одних видів продуктів для інших продуктів;
дозвіл на використання нової добавки;
свідоцтво про державну реєстрацію дезінфекційного засобу;
дозвіл на відкриття аптек з відхиленням від нормативів мінімального забезпечення населення державними та комунальними закладами охорони здоров’я, що здійснюють реалізацію лікарських засобів;
скасування процедур погоджень Держпраці у процесі визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду в поточному році, затвердженні списків таких працівників, затвердження планів-графіків проведення медичних оглядів працівників підприємства та затвердженні заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників відповідно до наказу про внесення змін до наказу МОЗ «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246;
санітарний паспорт на постійні перевезення джерел іонізуючого випромінювання та санітарний паспорт на використання спеціалізованого автотранспорту, яким доставляються продукти, що надходять на судно Окремо слід зазначити, що на засіданні МРГ ухвалено рішення щодо перегляду усіх санітарних правил, які часто містять обтяжливі регуляторні інструменти для бізнесу, зокрема, як санітарні паспорти, та за результатами їх перегляду винести пропозиції щодо удосконалення регуляторного поля.
Оптимізації підлягають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, висновок щодо якості лікарського засобу, щорічний періодичний медичний огляд водіїв, які виконують роботи з перевезення пасажирів та вантажів тощо.
Це вже четверте засідання Міжвідомчої робочої групи. Нагадаємо, що за результатами попередніх засідань рекомендовано:
скасувати чи осучаснити третину інструментів держрегулювання зі сфери Мінінфраструктури;
скасувати 45% регуляторних інструментів зі сфери Міндовкілля;
скасувати 47% чинних інструментів державного регулювання у сфері Мінекономіки.
За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку рекомендував до розгляду законопроєкт №5837, який перезавантажує систему державного контролю та запроваджує нові принципи державних перевірок бізнесу. У розробці документа брав участь Офіс ефективного регулювання BRDO.
Державні перевірки завжди асоціювалися в українських підприємців із корупцією. Адже наявна система державного контролю переважно орієнтована на те, щоб виявити порушення у бізнесу і застосувати санкції у вигляді штрафів. Із року в рік кожна друга перевірка фіксує порушення – але кількість порушень, незважаючи на застосовані штрафи, не зменшується. Окрім цього, підприємці оскаржують накладення штрафів у суді на свою користь. Усе це не сприяє реальному зменшенню ризиків на підприємствах, довірі до контролюючих органів, а також створює непотрібне навантаження на судову систему України.
Найголовніше те, що законопроєкт №5837 пропонує перебудувати систему державного контролю на сервісну із акцентом на ризик-орієнтований підхід до перевірок бізнесу. Тобто чим нижчий ступінь ризику діяльності суб’єкта, тим рідше його перевірятимуть та тим меншим буде строк проведення перевірки.
Зокрема, законопроєкт пропонує:
запровадити добровільне страхування цивільної відповідальності діяльності підприємців – якщо підприємство із середнім та незначним ступенем ризику має таке страхування, кількість планових перевірок зменшиться (період між перевірками збільшиться принаймні у півтора рази: для середнього ступеня ризику – з 3 до 4,5 років, для незначного – з 5 до 7,5 років);
впровадити добровільний аудит діяльності підприємців як попереджувальний захід – порушення законодавства будуть попереджуватися без застосування санкцій, що також дозволить знизити кількість планових перевірок – у півтора рази;
створити в органах контролю інститут громадських Рад з питань державного контролю за участі представників бізнесу;
запровадити відповідальність керівника органу контролю за недодержання підлеглими процедурних вимог та дисціплінарну відповідальність посадових осіб органу контролю у разі, якщо судом підтверджено протиправність рішення цього органу контролю (догана);
розширити та вдосконалити функціонал Інспекційного порталу – заходи контролю та обмін документами зможуть здійснюватися в електронній формі, запроваджується е-кабінет для підприємців з можливістю подання скарг та відмови від комплексної перевірки через е-систему.
Інспекційний портал був розроблений командою Офісу ефективного регулювання BRDO у співпраці з Урядом у 2017 році і в листопаді 2022 був повноцінно запущений у роботу.
Ухвалення законопроєкту №5837 стане потужним сигналом для українських підприємців і міжнародних інвесторів про запровадження прозорості і підзвітності у процесах державної перевірки, створить передумови для розвитку МСБ і залучення інвестицій в Україну.
Тож закликаємо народних депутатів підтримати цей надважливий для українських підприємців документ.
КМУ скасував необхідність отримувати погодження Держрезерву при видачі Міністерством економіки ліцензій на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини (в межах тарифної квоти). Відповідне рішення в рамках дерегуляції економіки сьогодні ухвалив Уряд.
Оптимізацію видачі цього погодження розглядала МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко та віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Стратегією економічної безпеки України зниження регуляторного навантаження на бізнес визнано одним з ключових завдань. Для створення максимально сприятливих умов для розвитку бізнесу й, відповідно, економіки ми маємо переглянути чинні інструменти держрегулювання та застарілі інструменти. І ця робота ведеться планомірно і цілеспрямовано. Сьогодні ухвалено рішення про скасування одного з таких інструментів, що не відповідає інтересам ані держави, ані бізнесу, ані суспільства», – зазначила Юлія Свириденко.
Нагадаємо, МРГ створено рішенням Уряду 13 січня 2023 року з метою спрощення регуляторного середовища для бізнесу. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO. За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.
Уряд затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, у розробці якої брала участь команда BRDO.
Державна антикорупційна програма (ДАП) – стратегічно важливий для України документ, що розроблений Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК) спільно з партнерами і громадськими організаціями на виконання Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки.
ДАП є покроковим планом, який передбачає понад 1700 заходів для зменшення рівня корупції та забезпечення доброчесності у 15 сферах. Серед цих сфер, зокрема, є державне регулювання економіки, судочинство, оборона, правоохоронна діяльність, митна справа та оподаткування, містобудування та управління земельними ресурсами, корпоративне управління державними підприємствами.
«Подолання корупції є життєво необхідним для України, враховуючи колосальні виклики в обороні та післявоєнній відбудові. Сьогодні суспільство як ніколи рішуче налаштоване довести боротьбу з корупцією до кінця, тож успішне виконання антикорупційної програми має стати важливим кроком на цьому шляху», – зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
Для кожного із запланованих заходів ДАП є свій індикатор виконання і виконавці, що дозволить моніторити виконання Програми в режимі реального часу. У подальшому планується розробка публічної онлайн системи, що допоможе кожному відстежувати прогрес реалізації документа за сферами.
Нагадаємо, що влітку торік Верховна Рада ухвалила законопроєкт про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки, у розробці якого також брав участь Офіс ефективного регулювання BRDO. Детальніше про нього читайте у нашій попередній публікації.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну низка державних інституцій приховали частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу.
Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань. Така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.
Закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, — до втрати довіри до ключових державних інституцій.
В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Тому ми бачимо за останній час низку антикорупційних розслідувань, які викривають зловживання політиків та чиновників на найвищому рівні.
Через те розслідування корупційних діянь відбувається всупереч закриттю даних, через свої джерела інформації журналістів та журналісток. А тотальна закритість може скласти враження у суспільстві, що ці розслідування проводяться в умовах закритості, що корупцію може покривати як парламент, так і керівництво Уряду, оскільки саме ці органи влади впливають на політики щодо доступу до даних.
Громадські організації й ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. Адже війна, як і ковід, для частини політиків, чиновників, суддів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише у деяких і чітко визначених випадках обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни.
Звертаємо увагу, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану.
Доступ до відкритих реєстрів та баз даних для приватного сектору є критично важливим з точки зору перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів та потенційних працівників, а отже – гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави в цілому. Крім того, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу і контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики у боротьбі з державою-терористом.
Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та попереджають корупцію. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що зокрема говорили і на міжнародній конференції в Лугано.
Виходячи з вищевикладеного, держава повинна невідкладно відновити:
декларування для контролю доходів політиків та чиновників й співставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;
звітування для партій за отримане державне фінансування;
повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів;
відновити доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення;
посилити контроль за дотриманням Закону “Про доступ до публічної інформації”, оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживають воєнним станом і не надають інформацію громадянам;
відновити доступ до тієї частини інформації у судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону “Про доступ до судових рішень”;
реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;
аукціони на Prozorro та оприлюднення угод закупівель.
розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з Постановою #835, а у випадку неможливості оприлюднення даних, оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.
Нагадаємо, нещодавно коаліція RISE Ukraine оприлюднила звернення щодо необхідності повного відкриття ЄДР — Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб. Закриття ЄДР та ексклюзивний доступ до нього унеможливлюють проведення антикорупційної діяльності, зокрема громадського контролю/моніторингу процесу відбудови задля мінімізації зловживань.
Підписанти заяви:
Рух ЧЕСНО
Центр протидії корупції
“Наші гроші”
Інститут законодавчих ідей
Антикорупційний штаб
StateWatch
ZN.UA
Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції (ACREC)
Фундація DEJURE
Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
“Главком”
Bihus.Info
LIGA.net
Соня Кошкіна, шеф-редактор “Лівого берега”
Українська правда
Детектор медіа
Смарт Медіа
Громадський контроль.Відкритість.Прозорість.Підзвітність
Запорізький центр розслідувань
Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
ГО “Запоріжжя Велосипедне”
RISE Україна
Центр політико-правових реформ
Центр досліджень місцевого самоврядування
Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN
Фонд “Право і Демократія”
Одеський інститут соціальних технологій
ГО “Фонд місцевої демократії”
ГО “Дніпровський центр соціальних досліджень”
ГО “Волинський Інститут Права”
Майже третину чинних інструментів державного регулювання у сферах авіації, автомобільних доріг, безпеки на транспорті, залізниці, зв’язку, судноплавства, туризму пропонується скасувати або осучаснити.
Відповідне рішення ухвалено на засіданні МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко та віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO. За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.
На останньому засіданні МРГ було проаналізовано 153 інструменти держрегулювання, що перебувають у компетенції Мінінфраструктури та центральних органів виконавчої влади, підпорядкованих міністерству.
Так, 49% проаналізованих чинних інструментів стосуються авіаційної галузі, 26% — судноплавства, 16% — безпеки на транспорті.
За результатами розгляду рекомендовано скасувати дозвольні документи, як-от:
Погодження про влаштування на дорогах загального користування стоянок автомобільного транспорту, що охороняються
Сертифікат на право продажу повітряних перевезень
Дозвіл на право здійснення туристичного супроводу тощо
Оптимізувати планують такі інструменти держрегулювання:
Ліцензія на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом (зокрема, ринок таксі)
Погодження маршруту великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів
Дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування
Свідоцтво про встановлення категорії готелю чи іншому об’єкту, що призначається для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)
Свідоцтво про відповідність транспортного засобу вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень тощо.
Нагадаємо, раніше МРГ розглянула та сформувала пропозиції щодо скасування чи оптимізації більше 70% інструментів держрегулювання зі сфери компетенції Міністерства економіки та більше 80% – Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
The destruction wrought by the Kremlin’s illegal and barbaric war in Ukraine is senseless and will require hundreds of billions of dollars of reconstruction.
Conferences, such as the one held in Lugano in July 2022, commit to supporting Ukraine’s reconstruction process and ambitions; the G7 has repeatedly affirmed its support for Ukraine’s “repair, recovery and reconstruction,” seeking to coordinate international partners and international organizations and financial institutions; international private sector investors have started to sift for opportunities; and Ukrainian civil society organizations, notably the RISE Ukraine coalition, are undertaking tireless work to make “the reconstruction a model of integrity, sustainability and efficiency.”
Ukraine’s focus on corruption – combining an energetic and expansive civil society and the development of key government capabilities, including the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU), the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO), and the High Anti-Corruption Court – has gathered momentum since the 2013-2014 EuroMaidan Revolution.
And with good cause.
Ukraine’s corruption challenges have been well documented, and the country has faced a years-long challenge to reverse the tide of corruption across society. The recent ousting of top government officials for alleged corruption suggests there is no room for complacency.
The lessons of the last eight years are proving critical in formulating a reconstruction process that has integrity, sustainability, and efficiency.
For example, a recent proposal from RISE Ukraine on the “Institutional Architecture of Ukraine’s Recovery” includes 10 principles for reconstruction, including a zero tolerance for corruption.
Throughout the current discussions on reconstruction integrity, an important focus has rightly been placed on such a “zero tolerance” for corruption, an ambition that is advanced via a range of initiatives aimed at securing the “first line of defense.”
Core to these initiatives is the use of technology. Ukraine has a strong tradition of leveraging technology to bring simplicity and transparency to government services, such as the DIIA portal that brings together Ukrainian citizens’ digital documents via one app as part of a drive to digitize the country.
Other such initiatives relevant to the reconstruction process include ProZorro, a “fully online public procurement platform and a collaboration environment that ensures open access to public procurement (tenders) in Ukraine,” and the Electronic Reconstruction Management System (ERMS).
While these systems should indeed support the transparency of the reconstruction process, they will also importantly gather valuable information for those seeking to monitor the integrity of the implementation of related projects and their associated payments.
As RISE Ukraine notes, the use of electronic systems should ensure that “All stages of the (reconstruction) cycle should be open for public participation, public control and international supervision.”
Preparing the second line of defense
An important group of beneficiaries of this transparency includes those operating in the financial system – both banks and other private sector actors, along with those from government, such as the Ukrainian Financial Intelligence Unit (FIU, known as the State Financial Monitoring Service), and supervisors of regulated sectors charged with policing the financial system against money laundering.
Money laundering is the process by which the proceeds of crime, be they from drug trafficking, fraud, or corruption, are washed through the financial system in order to disguise their origin, rendering the money indistinguishable from genuinely earned wealth.
Once cleaned, the money can be reinvested in criminal activities or enjoyed on luxuries like mansions, yachts, or extravagant holidays, often far beyond the reach of law enforcement in the affected origin country.
There is a global system for combating money laundering designed and monitored by the Financial Action Task Force (FATF), a multilateral watchdog that conducts reviews of countries approximately every 10 years.
Ukraine was last reviewed in 2017, and the resulting report included some positive messages. Ukraine was judged to have a reasonably good understanding of its money laundering risks, and its FIU was well regarded.
But corruption was assessed by the FATF to pose an “overarching money laundering (ML) risk in Ukraine,” generating “substantial amounts of criminal proceeds and seriously undermin(ing) the effective functioning of certain state institutions and the criminal justice system.” Critically, the FATF noted that the “law enforcement focus to target corruption-related (money laundering) is only at its inception.”
And herein lies Ukraine’s challenge in the years ahead. As the community gathered by the G7 begins to provide the flow of funds needed to rebuild Ukraine, not only must the procurement process itself be secure, but the country’s financial system – from both the public and private sectors – must also remain alert to detect, report, and disrupt financial activity related to reconstruction corruption.
It is this mission to bolster the second line of defense that the Centre for Financial Crime & Security Studies (CFCS) at RUSI and the Better Regulation Delivery Office (BRDO) will seek to advance in 2023 via our project on Supervising and Monitoring Ukraine’s Reconstruction Funds, which specifically aims to empower Ukraine’s civil society as part of this “second line of defense” by providing the necessary expertise and tools to enhance the financial monitoring capabilities of Ukraine’s reconstruction funds.
But how might this be done?
The key will lie in the focus placed on technology and transparency in the reconstruction management process.
Money laundering thrives on the opaque nature of the financial system. Company ownership is too often hidden; sources of wealth can be too easily obfuscated; and financial flows can all too readily (and swiftly) be routed between banks and across borders beyond the reach of the authorities – if they ever realize that illicit financial activity is under way.
All these vulnerabilities can be tackled via the introduction of transparency and the promotion of information sharing, reversing the advantages on which criminals and the corrupt thrive.
Ensuring that the transparency and information gathering of Ukrainian reconstruction’s first line of defense is not only harnessed for the reconstruction process itself, but is also leveraged by those charged with ensuring the integrity of the financial system, will be key to limiting the criminal ambitions of those seeking to abuse the enormous planned financial activity to advance their own corrupt agendas by stealing from the Ukrainian people.
У вівторок, 21 лютого, відбулися загальні збори членів Коаліції RISE Ukraine. Представники організацій, що входять до складу Коаліції, обговорили результати роботи станом на лютий і плани за трьома ключовими напрямками діяльності, а також обрали Правління Коаліції.
У фокусі зустрічі були такі теми: інституційна архітектура відбудови, Електронна система управління відбудовою (ЕСУВ), а також моніторинг і відкриті дані.
Щодо результатів першого напрямку, минулого року Коаліція RISE пропонувала свій Discussion paper щодо інституційної архітектури відбудови. Також представники RISE висвітлювали це питання на Міжнародній антикорупційній конференції у Вашингтоні та в рамках зустрічей з міжнародними партнерами (WB, IMF, US Department, USAID, NED, OSF, GMF, think tanks).
Наразі один з напрямків роботи Коаліції — координація з новоствореним Агентством відновлення. Нещодавно Коаліція провела зустріч з представниками Агентства, під час якої обговорили напрямки та принципи діяльності інституції, а також співпрацю Агентства з громадянським суспільством. Учасники зустрічі наголосили, що завдання зі стандартизації та використання прозорих процедур та найкращих практик у відбудові значною мірою вирішує Електронна система управління відбудовою (ЕСУВ).
Юрій Ромашко, Інститут Аналітики та Адвокації
Здобутки та плани в напрямку ЕСУВ також стали однією з ключових тем на зборах членів Коаліції. Зокрема, обговорили такі апдейти:
Представники Коаліції розробили, погодила з ключовими урядовими стейкхолдерами та опублікувала концепцію ЕСУВ
Розробили та погодили з основними стейкхолдерами технічну концепцію ЕСУВ
Розпочали розробку галузевої системи для експериментального проекту Міністерства відновлення, яка згодом перетвориться на галузеву систему у сфері розвитку не тільки транспортної, але й іншої інфраструктури регіонів. Запуск MVP галузевої системи очікується у березні-квітні.
MVP системи першого рівня ЕСУВ (парасолькова система, яка об‘єднає галузеві системи і реєстри у єдиний цикл та забезпечить обмін даними за єдиним стандартом) заплановано на вересень.
Олексій Дорогань, BRDO
Моніторинг і відкриті дані —ще один важливий напрямок роботи Коаліції. Учасники заходу підкреслили, що моніторинг відбудови має охоплювати не тільки моніторинг закупівель. Крім того, цей процес має бути стандартизований, а не відбуватися у форматі “паперовий запит – паперова відповідь”. Тому має бути ухвалено стандарт моніторингових активностей і фреймворки, а також інструменти залучення громадськості. З цими завданнями може допомогти досвід DOZORRO, і окремі команди Коаліції вже працюють над схожими інструментами, зокрема Big Recovery Portal та інші.
Іван Лахтіонов, DOZORRO
Крім цього, під час зустрічі були затверджені політики і процедури Коаліції, а також було обрано Правління.
Андрій Клименко, Рух ЧЕСНО Мартина Богуславець, Інститут законодавчих ідей
Головою Правління обрали Віктора Нестулю, співзасновника Коаліції, керівника напрямку підтримки України в Open Contracting Partnership. Віктор наголосив: «Ми рухаємося у правильному напрямку, за пів року Коаліції вдалося досягти значного прогресу у конкретних завданнях. Однак це тільки початок і попереду — ще багато викликів. Тому дуже важливо, що члени Коаліції активно залучені в роботу і кожен робить свій внесок в успішну відбудову. Чітке визначення процедур і політик дозволить більш ефективно працювати та виконувати завдання Коаліції».
Віктор Нестуля, голова правління RISE Ukraine, Open Contracting Partnership
Склад Правління Коаліції RISE Ukraine:
Віктор Нестуля, Open Contracting Partnership
Андрій Боровик, Transparency International Ukraine
Олексій Дорогань, BRDO
Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Мартина Богуславець, Інститут законодавчих ідей
Юрій Ромашко, Інститут аналітики та адвокації
Сергій Миткалик, Антикорупційний штаб
Днями було запропоновано включити роумінг до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Так Єврокомісія зробила ще один крок до того, щоб дозволити Україні приєднатися до «роумінгового Євросоюзу». Це дозволить українцям подорожувати в межах ЄС без додаткової плати за користування мобільним зв’язком, а громадяни ЄС матимуть ті ж права, коли перебувають в Україні.
Нагадаємо, що терміново приєднати Україну до роумінгового простору ЄС експерти BRDO закликали ще в березні 2022 року.
Чому це важливо?
Ця подія знаменує перше поширення режиму внутрішнього ринку ЄС на Україну. Впровадження зони безкоштовного роумінгу в ЄС для України є ключовим заходом, викладеним в оновленому Плані пріоритетних дій. Документ покликаний інтегрувати Україну в Єдиний ринок ЄС і повністю запровадити поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн вперше оголосила про цю ініціативу у своєму зверненні у 2022 році. Тепер цю пропозицію розгляне Рада Європейського Союзу, і Комітет з питань торгівлі Україна-ЄС має ухвалити спільне рішення щодо взаємного надання режиму внутрішнього ринку щодо роумінгу. Швидкість інтеграції України у внутрішній ринок роумінгу ЄС залежатиме від темпів наближення українського законодавства до законодавства ЄС.
Передісторія питання
Із 2017 року Україна неодноразово порушувала питання про скасування плати за роумінг в ЄС для наших громадян. Але першим кроком ЄС пропонував створити спільний роумінговий простір між країнами Східного партнерства, а вже після цього приєднати їх до роумінгового простору ЄС.
Війна ж суттєво змінила ситуацію.
Наразі телекомунікаційні оператори ЄС та України пропонують доступні або безкоштовні дзвінки між ЄС та Україною на добровільній основі, також нещодавно цю домовленість було розширено дзвінками на номери фіксованого зв’язку та нових типів операторів.
