Історія з мавіками-«весільними дронами» має щасливе продовження, і не тільки для дронів. Кабмін спростив завезення до України цілої низки товарів військового призначення і комплектуючих.
Це стосується безпілотників, двигунів, військових генераторів, обладнання радіоелектронної протидії тощо. Відтепер ці необхідні для нашої оборони товари будуть завозитися без затримок. Відповідно військові їх швидше отримують на фронті.
Текст постанови КМУ доступний тут.
Нагадаємо передісторію:
Дерегуляція цієї сфери відповідає найкращим міжнародним практикам. Міжнародна система митного контролю побудована на контролі саме експорту, а не імпорту.
Команда Офісу ефективного регулювання BRDO долучилася до напрацювання вищеописаних змін. Ми працюємо далі і готуємо подальші кроки, зокрема щодо:
Електронні аукціони з продажу права на рибний промисел – важлива складова реформи рибного господарства в Україні.
Як працюють електронні аукціони?
Електронні аукціони з продажу права на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах було затверджено постановою Уряду №1479 від 30 грудня 2022 року. Це нововведення було необхідне для того, аби запровадити прозорий механізм реалізації права на спеціальне використання водних біоресурсів, створити рівні умови економічної конкуренції для суб’єктів галузі рибного господарства та забезпечити рівний доступ до промислу для нових суб’єктів господарювання в Україні.
Електронні аукціони (на сьогодні – майже 200) доступні на офіційному сайті Прозорро.Продажі та відбуваються за наступним алгоритмом:
Законопроєкт № 7616, який наразі готується до другого читання у Верховній Раді, направлений на вдосконалення механізму, за яким відбуваються ці торги.
Пояснюємо, чому закон важливо ухвалити.
Офіс ефективного регулювання BRDO з 2016 року займається реформами в галузі рибного господарства. Переконані, що прозорий доступ до спільного біоресурсу – це запорука мінімізації корупційних ризиків та запорука розвитку малого і середнього риболовного бізнесу.
Саме тому експертами BRDO, спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та представниками бізнесу було розроблено законопроєкт № 7616, спрямований на:
Сподіваємося на якнайшвидше ухвалення документа в цілому.
Скасувати 45% регуляторних інструментів зі сфери Міндовкілля – така рекомендація Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції. Під час ухвалення рішення враховувались критерії відповідності інструментів регулювання європейським та міжнародним зобов’язанням.
Ще 45% інструментів – ліцензій, дозволів, погоджень — запропоновано осучаснити або перевести в цифру.
МРГ з дерегуляції очолюють Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти нормативно-правових актів, що проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.
Рекомендовано, зокрема, скасувати такі обтяжливі та застарілі інструменти державного регулювання:
25% інструментів, що підлягають скасуванню, є дублюючими з оцінкою впливу на довкілля.
Пропонується оцифрувати, наприклад, такі документи, як дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, держреєстрацію (перереєстрацію) пестицидів і агрохімікатів, погодження нормативів водопостачання.
Вдосконалити планують, зокрема, дозвіл на спеціальне водокористування, зокрема розробити сервіс онлайн-розрахунку ГДС (гранично-допустимих скидів речовин) та Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля (дані якого мають бути переведені у форми відкритих полів задля забезпечення можливості інтеграції з іншими інформаційно-комунікаційними системами).
Нагадаємо, що на першому засіданні МРГ рекомендувала Кабінету Міністрів скасувати 47% чинних інструментів державного регулювання у сфері Мінекономіки.
Вже шість років Європейська Бізнес Асоціація досліджує стан малого бізнесу в Україні, але вперше ми представлятимемо настрої МСБ в умовах повномасштабної війни. Тож запрошуємо вас взяти участь у презентації результатів Індексу настроїв малого бізнесу та дізнатися, як воєнний рік змінив роботу малих підприємств та якими є їх плани та очікування. Також поговоримо про заходи підтримки, які допоможуть представникам МСБ подолати виклики воєнного часу.
Презентація відбудеться 16 лютого об 11:00 на ресурсі Zoom. Посилання на трансляцію буде доступне після реєстрації.
Спікери:
Зверніть увагу, що реєстрація обов’язкова, і лише зареєстровані учасники будуть проінформовані про будь-які можливі зміни у графіку.
Зареєструватися можна тут
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – основний бізнес-реєстр країни, який містить актуальну та історичну інформацію про всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Реєстр містить найменування юридичних осіб, їхні ідентифікаційні коди, місцезнаходження, види діяльності, інформацію про склад учасників і керівників тощо.
ЄДР оприлюднюється у формі відкритих даних з 2015 року. З того часу він застосовувався громадянським суспільством і бізнесом для багатьох цілей, в тому числі для:
Окрім самостійних застосувань, ЄДР забезпечує інтероперабельність з багатьма іншими реєстрами, оскільки це єдиний реєстр, який містить повний перелік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з унікальними ідентифікаторами.
Обмеження доступу до ЄДР (запроваджений доступ з ідентифікацією користувачів) відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повинно здійснюватися виключно при встановленні таких умов для обмеження доступу:
За відсутності проходження зазначеного «трискладового тесту», обмеження доступу до інформації є необґрунтованим та шкідливим. Реальні ризики, які створює оприлюднення ЄДР під час війни, не були публічно обговорені, як і шкода від обмеження доступу до ЄДР. Натомість застосовується тотальне і непослідовне обмеження, яке призводить до блокування роботи громадських активістів, ускладнення антикорупційних розслідувань та витягування коштів з учасників ринку.
Адже в той час, коли доступ до ЄДР залишається обмеженим, отримати повний доступ до реєстру фактично можливо через платний API ДП “НАІС”, який використовують десятки компаній та фізичних осіб-підприємців та сотень їхніх співробітників. При цьому серед компаній, що мають повний (хоча і платний) доступ до ЄДР, є декілька банків з російським капіталом.
З 26.12.2022 було надано обмежений доступ до ЄДР шляхом ідентифікації через кваліфікований електронний підпис (КЕП) з додатковим завантаженням програмного забезпечення з закритим кодом, що порушує принципи відкритості і прозорості та суперечить ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Сенс обмеження за ідентифікацією КЕП незрозумілий, оскільки будь-який колаборант або пособник росії з рахунком у КБ “ПриватБанк” може зробити КЕП безкоштовно за хвилину, не кажучи про віддалені комерційні сервіси.
Виходячи з заяви про відкриття доступу до ЄДР для пошуку та формування витягів з нього в електронній формі на порталі «Дія», можна зробити висновок, що замість вільного доступу до реєстру створюється ексклюзивний доступ до послуги «Виписка з ЄДР онлайн» виключно через портал «Дія».
Закриття ЄДР, а також ексклюзивний доступ до нього, унеможливлюють проведення антикорупційної діяльності, зокрема громадського контролю/моніторингу процесу відбудови задля мінімізації зловживань в процесі виплати компенсації та здійснення проєктів відбудови, а саме, задля уникнення:
Зважаючи на наведене вище, ми закликаємо Кабінет Міністрів України до:
Представники Коаліції готові приєднатись до публічних консультацій з питань відкриття ЄДР та забезпечити юридичну підтримку у напрацюванні рішень для якнайшвидшого відкриття реєстру.
Законопроєкт № 7198 створює механізм компенсації для українців, чия нерухомість була пошкоджена чи знищена внаслідок військової агресії РФ проти України. Він дозволить отримати допомогу з державного бюджету тим, чиє житло було знищено. У розробці документа брали участь фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO.
Важливо, що цей законопроєкт – проміжна ланка між забезпеченням постраждалих українців житлом і повноцінною компенсацією, яку має заплатити РФ за всю нанесену шкоду Україні і її громадянам. Адже наразі РФ не виплачує репарації, а бюджет України не може покрити усі потреби у компенсації усієї шкоди, нанесеної росією. Ті ж українці, які вирішать почекати і не скористатися компенсацією за зруйноване житло, яку запроваджуватиме законопроєкт 7198, матимуть змогу отримати кошти після перемоги України із репарацій, що виплачуватиме РФ.
Як можна буде отримати компенсацію за знищене житло?
Питання надання чи ненадання компенсації вирішуватиме Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації, яка створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.
Заява про надання компенсації за знищене житло може бути подана до Комісії двома способами:
Працюватимуть виїзні пункти прийому заяв, щоб забезпечити можливість подання заяв для усіх власників пошкодженої чи знищеної нерухомості. Такі пункти створюватимуться ЦНАПами й органами соцзахисту населення.
Заяви про надання компенсації за знищене житло можуть подаватися під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна.
Так, компенсація може бути надана у двох варіантах:
Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації одним із вищезазначених способів.
Пошук та вибір квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому) здійснюється отримувачем компенсації самостійно. При цьому, такий вибір можливий на території будь-якої територіальної громади України, крім:
Може статися, що ціна нового об’єкта нерухомості, фінансування придбання (інвестування/фінансування їх будівництва) якого здійснюється з використанням житлового сертифіката, буде нижчою за суму грошової компенсації, зазначеної у сертифікаті. У такому випадку відомості про це обліковуються в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна, а недоотримана сума компенсації буде виплачена заявнику за рахунок коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків, спричинених внаслідок збройної агресії РФ проти України, у порядку, визначеному законом.
Компенсація буде розраховуватися за формулою та коефіцієнтами з урахуванням середніх показників вартості житла залежно від його типу. Відповідно, вартість буде усередненою.
Як можна буде отримати компенсацію за пошкоджене житло?
Компенсація за пошкоджене житло надаватиметься шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Порядок отримання такої компенсації визначатиметься Урядом.
Також передбачена компенсація за пошкоджене чи знищене житло, недобудоване до початку війни, – за умови, що в об’єкті будівництва із таким житлом були зведені тримальні та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів) та щодо такого об’єкта отримане право на виконання будівельних робіт.
Крім того, законом передбачена компенсація за об’єкти, пошкоджені або знищені внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (замінування, розмінування тощо), після припинення або скасування воєнного стану. У такому разі заява про надання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації протягом трьох років з дати припинення або скасування воєнного стану на території, на якій розташований (розташовувався) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна.
Закон спрямований на створення законодавчого підґрунтя для якомога швидшого отримання громадянами компенсації за деякі види нерухомого майна, не чекаючи рішень міжнародних судів щодо репарацій від росії, оскільки такі процеси можуть затягнутися на роки. При цьому не виключається подальше поширення компенсації для інших категорій осіб або інші види нерухомого майна у разі наявності фінансової можливості. Отримання компенсації відповідно до ухваленого закону є правом, а не обов’язком громадянина.
Важливим у законопроєкті є те, що кошти, виділені на компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло, працюватимуть на економіку України. Це стане можливим завдяки тому, що українці, які втратили і потребують житла, зможуть використати сертифікат для отримання житла на вторинному ринку або ж для фінансування будівництва нового житла чи окремі будівельні матеріали чи послуги за аналогією з єПідтримкою.
Під час впровадження механізму компенсацій необхідно також врахувати:
Закликаємо народних обранців ухвалити цей закон якнайшвидше.
Турецький виробник безпілотників Bayraktar поскаржився на неймовірні терміни та вартість приєднання підприємств до е/е в Україні. Видання UBR.ua розбиралося, чи все так погано, і звернулося за коментарем до керівника сектору “Енергетика” BRDO Антона Зоркіна.
Під час війни з іноземних інвесторів, які планують збудувати в Україні стратегічно важливе оборонне підприємство, вимагають за підключення до електромереж $10 млн, при цьому обіцяють завершити приєднання лише через 2 роки. Такі цифри в інтерв’ю журналістці Наталії Мосейчук озвучив гендиректор турецького виробника безпілотних літальних апаратів Bayraktar.
Так чи інакше, але питання щодо причин такої високої вартості та тривалих термінів реалізації послуги залишається відкритим. Як підкреслив у коментарі UBR.ua керівник сектору “Енергетика” офісу ефективного регулювання BRDO Антон Зоркін, для коректної перевірки названих Халуком Байрактаром цифр необхідно знати умови приєднання: категорію надійності та необхідну підприємству потужність, його місцезнаходження, а також безліч інших факторів. Кожен із них впливає на кінцеву вартість та строки надання послуги.
За останні роки українська влада кілька разів реформувала процедуру підключення до електроенергії. Зокрема, у 2021 році ухвалили закон №1657-IX, який, за словами голови комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ Андрія Геруса, мав скоротити терміни приєднання до мереж у 2,5 рази.
Реформа усунула потребу у низці узгоджень, серед іншого, з місцевою владою із землевідведення ділянок, на яких потрібно будувати енергоінфраструктуру.
Також у березні 2022 року НКРЕКУ повідомила про суттєве спрощення порядку підключення до е/е на час військового стану: прийнята тоді постанова передбачала “надання послуги у максимально стислі терміни та з мінімальним пакетом документів”, бізнес отримав можливість самостійно здійснювати будівельно-монтажні роботи, а вартість підключення почала визначатися на підставі фактичних витрат, без застосування ставок.
За словами Зоркіна з BRDO, після реформування умови приєднання користувачів хоч і дещо покращилися, але все одно залишаються не ідеальними. Основна причина тривалих термінів надання послуги, каже експерт, полягає у тривалому та складному процесі землевідведення – на нього не мають впливу ні НКРЕКУ, ні енергокомпанії, вони не включаться і до нормативного терміну надання послуги.
Зазначимо, що нормативний термін приєднання великих виробництв (що вимагають до 5000 кВт приєднаної потужності) законом не може перевищувати 350 днів. В іншому випадку вартість робіт може бути суттєво знижена: на 10%, якщо затримка перевищила 30 днів, на 20%, якщо 60, та 80% – якщо 120 днів.
За словами Антона Зоркіна, з об’єктивного погляду вартість приєднання споживачів до електроенергії неможливо скоротити через їхню прихильність до ціни матеріалів та обладнання – послуга має відповідати світовим розцінкам.
Водночас, додає Зоркін, якщо порівняти вартість підключення з доходами українців, то ціна послуги справді є однією з найбільших у світі. Але – суто через бідність громадян.
Повну версію статті дивіться за посиланням.
Дерегуляції – бути! Розпочала роботу Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції). Офіс ефективного регулювання BRDO готує аналітику щодо доцільності збереження чи скасування регулювань, пріоритетності оцифрування інструментів державного регулювання, бере участь у засіданнях і допомагає реалізовувати рішення МРГ, зокрема розробляти нормативно-правові акти.
Метою МРГ з дерегуляції є поліпшення бізнес-клімату в Україні. На сьогодні у сфері державного регулювання видів господарської діяльності виявлено понад 1000 інструментів, серед яких: 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень, 145 висновків, 121 свідоцтво, 55 декларацій, 42 повідомлення, 23 посвідчення. Відповідно, за такої кількості інструментів регулювання започатковувати і вести бізнес доволі непросто.
На першому засіданні МРГ з дерегуляції рекомендувала Кабінету Міністрів скасувати 47% ліцензій і дозволів у сферах, де формування політики здійснює Міністерство економіки. Ідеться про інструменти, що регулюють ведення бізнесу у сферах експорту та імпорту товарів (зокрема і військового призначення), інвестицій та інтелектуальної власності, технічного регулювання, трудових відносин та безпеки праці.
Окрім скасування застарілих і неактуальних інструментів регулювання, на засіданні МРГ з дерегуляції було рекомендовано цифровізувати і спростити близько третини інструментів, що належать до сфери компетенції Мінекономіки.
Співголовами групи є Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки та Віце-прем’єр-міністр України – Міністр цифрової трансформації. Братимуть участь у роботі групи також представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, Д. Окрім Офісу ефективного регулювання BRDO, до роботи МРГ залучені представники інших НГО, зокрема Центру економічного відновлення і Центру економічної стратегії.
На наступному засіданні МРГ з дерегуляції будуть розглянуті інструменти у сферах, формування політики в яких здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. У подальшому МРГ з дерегуляції опрацює інструменти регулювання, що належать до сфери компетенції усіх інших органів влади.
Побудувати інфраструктуру для боротьби з відмиванням грошей — наразі ключове завдання для нашої держави, необхідне і для перемоги України, і для того, аби відбулась її відбудова. Чому це питання є аж настільки принциповим?
Фінансові питання відновлення України, механізми запобігання відмиванню коштів, а також забезпечення прозорості днями обговорили Том Кітінг, директор Центру досліджень фінансової злочинності і безпеки Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень, та виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань. Ось лише деякі з тез їхньої розмови:
🔹 Коли почнеться процес масштабних інвестицій у відбудову, лунатимуть заклики переконатися, що фінансова система країни є ефективною для недопущення незаконних дій. Держава має готуватися до цього прямо зараз, щоб, коли настане час, Україна могла сказати: у нас є ефективна система фінансового моніторингу, кошти не можна вкрасти та перенаправити через банківську систему для інвестування, наприклад, у власність у Лондоні чи нерухомість у Маямі.
🔹 У світі боротьби з фінансовою злочинністю є багато опору змінам. Загалом, коли прогрес відбувається, він відбувається повільно, чи то в банках, чи то в урядовій сфері. Це зазвичай невеликі зміни. У випадку України є можливість змін з першого дня, щоб створити абсолютно нову систему, у якої решта світу могла би повчитися.
🔹 Забезпечення банкам доступу до всієї інформації, яка їм потрібна для ухвалення рішення щодо підозрілих транзакцій — одна з ключових запорук прозорості фінансової системи. Як тільки гроші виводяться з країни, повернути їх майже неможливо. Отже, убезпечення того першого етапу, коли корупційні гроші через якийсь банк виводяться з країни, є критично важливим.
🔹 Посилення боротьби з відмиванням грошей в Україні та в усьому світі ускладнить для Росії ведення війни. Також боротьба з відмиванням грошей в Україні дозволить підвищити впевненість урядів, що готові виділяти кошти на відбудову, що ці гроші не будуть вкрадені. Ідеться про сотні мільярдів доларів.
Подкаст було створено в рамках проєкту «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (Supervising and Monitoring Ukraine’s Reconstruction Funds) Центру досліджень фінансової злочинності та безпеки (Centre for Financial Crime and Security Studies, CFCS), RUSI – Royal United Services Institute for Defence and Security Studies та Офісу ефективного регулювання BRDO.
Про це свідчить свіжий «індекс борщу» від BRDO.
Під час підрахунку індексу ми використовуємо дані порталу про фінанси та інвестиції Мінфін щодо середньомісячних цін на продукти. На жаль, наразі ми не можемо підтвердити актуальність індексу для регіонів України, що перебувають у зоні активних бойових дій.
Як вплинула війна на ціни базових продуктів?
99,2 грн — стільки 13 січня 2023 року коштуватиме порція борщу на чотирьох осіб, приготована за традиційним рецептом. Порівняно з 24 лютого 2022 року — 81,84 грн – ціна зросла на 21,22 %
Всі інгредієнти борщу суттєво змінили ціну.
Найбільше зросла вартість м’яса (+63,67%).
Відчутне здорожчання мясних продуктів наразі обумовлюється вартістю кормів, зменшенням поголів’я, а також проблемами в енергетичному секторі. Вони зокрема впливають на здатність виробників зберігати як сировину, так і готову продукцію.
Далі за шкалою подорожчання — сметана та морква.
Натомість зменшилась ціна інших овочів — картоплі, капусти та буряка.
Коаліція RISE Ukraine прагне підтримати відновлення та модернізацію України після війни та збільшити обсяг коштів, виділених на відбудову, забезпечити їх прозоре та ефективне використання. На жаль, ми маємо констатувати, що досягнення цієї мети наразі під загрозою.
Ключовим елементом прозорості й підзвітності є доступ до публічної інформації у формі відкритих даних. Після введення воєнного стану з публічного доступу зникли цінні набори відкритих даних, на яких роками будувалась інфраструктура прозорості й антикорупції в Україні.
Обмеження доступу до інформації відбувалось хаотично, без належного правового регулювання та публічного обговорення. Це було виправданим в перші місяці повномасштабного вторгнення, але є неприпустимим через десять місяців після початку вторгнення.
Зокрема, 24 лютого 2022 був повністю закритий доступ до Порталу Відкритих Даних. У березні 2022 Кабмін постановою №263 дозволив обмежувати роботу інформаційних систем, що окремими посадовими особами було інтерпретовано, як повноваження зупинити оприлюднення даних. А у квітні 2022 Мін’юст видав наказ про припинення публікації інформації у форматі відкритих даних (https://minjust.gov.ua/n/22649).
Доступ до Порталу було відновлено 1 серпня 2022 року, проте ряд цінних наборів даних на ньому не доступні досі. Чому був обмежений доступ до кожного окремого набору невідомо. За нашою інформацією доступ обмежувався в тому числі після рекомендацій органів безпеки під грифом “Для службового користування”, окремих доручень вищого керівництва держави. Наразі йде процес легалізації частини фактичних обмежень через зміни до Постанови КМУ 835 від 21.10.2015. Цей акт визначає перелік наборів відкритих даних, які мають оприлюднюватись.
Необґрунтоване приховування публічної інформації у формі відкритих даних:
Військово-політичне керівництво країни під час війни має право обмежувати право громадян на інформацію, гарантоване ст. 34 Конституції України. Проте механізм такого обмеження не описаний в законодавстві, не визначені відповідальні органи влади, принципи, процедури і відповідальність за їх порушення. Тому обмеження вводяться хаотично, та можуть мати більший масштаб, ніж вимагають потреби державної безпеки (або навіть суперечити їм).
Поточні обмеження доступу до інформації характеризуються:
Такий підхід не узгоджується з:
Як Коаліція, що опікується проблемами прозорої й підзвітної відбудови України, ми вважаємо таку ситуацію шкідливою. Доступний обсяг фінансових ресурсів та ефективність їх використання Україною напряму залежать від прозорості й підзвітності їх використання. Результативний громадський контроль неможливо побудувати без використання відкритих даних.
Ми закликаємо розпорядників інформації:
Коаліція RISE Ukraine формулює конкретні пропозиції з відновлення доступу до пріоритетних наборів даних:
1) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР)
2) Spending – Інформація, що оприлюднюється згідно із Законом України “Про відкритість використання публічних коштів”
3) Єдиний Державний Реєстр Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій)
5) Сервіс “Дізнайся більше про свого бізнес-партнера” (Податкова заборгованість підприємств)
6) Фінансова звітність компаній
7) Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (Реєстр арештованих активів)
8) Судовий реєстр
Комітет аграрної та земельної політики ВРУ рекомендував ухвалити за основу законопроєкт №8119, який сприятиме як розвитку галузі рибного господарства, так і зростанню економічного потенціалу та конкурентоспроможності виробництва водних біоресурсів та продукції з них в Україні.
Команда Офісу ефективного регулювання BRDO взяла участь у розробці документа спільно з Мінагрополітики і Держрибагентством.
Що передбачає законопроєкт?
BRDO вітає схвалення законопроєкту №8119 профільним комітетом і очікує на його ухвалення Верховною Радою.
Ви український громадський активіст чи журналіст-розслідувач?
Працюєте над фінансовими злочинами та корупцією?
Бажаєте приєднатися до зусиль для моніторингу належного розподілу коштів на відновлення України?
Запрошуємо на двотижневу навчально-адвокаційну поїздку до Брюсселя та Лондона, що триватиме з 29 січня до 12 лютого 2023 року. Набір на програму вже відкрито.
Дедлайн подачі – 20 грудня 2022 року.
Цей захід дозволить налагодити зв’язки українських експертів з питань боротьби з корупцією, активістів громадянського суспільства та журналістів з політиками та дослідницькими спільнотами в ЄС (Директорат ЄС з фінансової стабільності, європарламентарі, Європейська рада, Європейський економічний та соціальний комітет тощо) та Великобританії (Спільна розвідувальна робоча група з відмивання грошей при Британському національному центрі економічних злочинів та інші). Учасники також зможуть підвищити навички розслідування фінансових злочинів.
Виконавчий директор BRDO Олексій Дорогань візьме участь у дискусії “Роль цифрових систем управління у відбудові України”, що організована “Проєктом процвітання і розвитку” Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Незважаючи на війну в Україні, швидкі відновлювальні дії вже проводяться. Ця діяльність є важливою для зміцнення стійкості місцевих громад України та її економіки під час війни. Цифрові системи управління відіграють ключову роль, оскільки вони можуть забезпечити прозорість і цілісність процесу, а також ефективний нагляд з боку громадянського суспільства.
Захід відбудеться 6 грудня, 2022, об 11:30 у приміщенні CSIS у Вашингтоні, США.
Зареєструватися можна тут.
В умовах війни багато українців вимушені шукати прихистку, оскільки їхнє житло зруйноване або вони вимушені евакуюватися з окупованих українських територій.
На щастя, багато українців готові прийняти до себе ВПО, а держава – їх підтримати. Компенсують безкоштовне розміщення ВПО українцям міжнародні благодійні фонди та донорські організації.
Як отримати компенсацію власнику приміщення?
1️. Не пізніше наступного дня з моменту розміщення ВПО власник має подати заяву до органів місцевого самоврядування (виконавчого комітету), вказавши дані кожної з розміщених осіб та додаючи копії документів, що посвідчують їх особи. Завантажити бланк заяви можна за посиланням
2️. В день припинення розміщення ВПО або зміни їх кількості подати заяву з інформацією про зміну переліку проживаючих осіб.
3️. Звернутися до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення для отримання грошової допомоги.
4️. Виплата здійснюється у безготівковій формі за вказаними у заяві банківськими реквізитами до 20-го числа наступного місяця за умови відсутності заборгованості за комунальні послуги власника житла.
Як організований процес компенсації?
Для зручності надання компенсацій за розміщення ВПО була розроблена державна електронна система управління. Її створення відбулося в рамках проєкту Innovation Laboratory for EU, що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) Gm bH за дорученням Уряду Німеччини. За реалізацію проєкту відповідальні Мінрегіон та Міністерство цифрової трансформації України за участі експертів BRDO.
Чи компенсують розміщення всіх ВПО?
Відповідно до постанови КМУ від 30 вересня 2022 р. № 1094, компенсація надається за безкоштовне розміщення ВПО, які переміщені з тимчасово окупованих територій та/або у яких пошкоджене чи зруйноване майно.