Публікації - Сторінка 20 з 96 - Офіс ефективного регулювання

Державне управління в галузі рибного господарства буде перезавантажено.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні революційний законопроєкт № 7616, який позитивно вплине на розвиток «рибного бізнесу» в Україні.

Документ розробили фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та представниками бізнесу.

Однією з основних новел законопроекту є запровадження прозорих процедур розподілу водних біоресурсів, створення умов для недопущення монополії в риболовному господарстві та залучення нових суб’єктів господарювання на ринок.

ЗП збільшить надходження до місцевих бюджетів, зменшить часові витрати бізнесу на отримання документів дозвільного характеру в електронній формі, зменшить адміністративне навантаження на працівників Держрибагентства. В результаті зросте кількість нових користувачів водних біоресурсів, а також якість і різноманіття продукції галузі.

Що таке електронні торги і чому вони важливі?

ЗП № 7616 також має остаточно запровадити прозорі електронні аукціони на право промислового добування водних біоресурсів.

Ці торги – важлива складова реформи рибного господарства в Україні. Їх було затверджено постановою Уряду №1479 від 30 грудня 2022 року.

Наразі в державній електронній торговій системі Prozorro.Продажі проведено 255 аукціонів, та укладено понад 170 договорів з переможцями електронних торгів.

У результаті держава в 2023 році вже отримала 106 млн грн. Ця цифра в 10 разів перевищує показники минулих років, зокрема, за весь 2022 рік за спеціальне використання водних біоресурсів було сплачено лише 10,2 млн грн.

ЗП № 7616 дозволить закріпити такий механізм реалізації прав не тільки в якості експериментального проєкту, а зробить аукціони міцною основою роботи галузі.

Вдячні народним обранцям за підтримку надважливого документа та продовжуємо роботу над реформою рибного господарства України.

Президент підписав нещодавно ухвалений Верховною Радою законопроєкт № 7198.

Цей законопроєкт створює механізм компенсації для українців, чия нерухомість була пошкоджена чи знищена внаслідок військової агресії РФ проти України. Він дозволить отримати допомогу тим, хто наразі не має житла, за рахунок державного бюджету України, коштів міжнародних фінансових організацій, репарацій або інших стягнень із Російської Федерації, а також міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги тощо.

У розробці документа брали участь фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується ЄС.

Хто зможе отримати компенсацію за знищене та пошкоджене житло?

Законопроєкт спрямований на створення законодавчого підґрунтя для якомога швидшого отримання громадянами компенсації за деякі види нерухомого майна, не чекаючи рішень міжнародних судів щодо репарацій від РФ, оскільки такі процеси можуть затягнутися на роки. При цьому не виключається подальше поширення компенсації для інших категорій осіб або інші види нерухомого майна у разі наявності фінансової можливості. Отримання компенсації відповідно до ухваленого закону є правом, а не обов’язком громадянина.

Важливим у законопроєкті є те, що кошти, виділені на компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло, працюватимуть на економіку України. Це стане можливим завдяки тому, що українці, які втратили і потребують житла, зможуть використати сертифікат для фінансування будівництва нового житла чи окремі будівельні матеріали.

Наразі Уряд розробляє детальний порядок компенсації за зруйноване та пошкоджене нерухоме майно, а також спеціальну методику, за якою розраховуватиметься розмір такої компенсації.

Як можна буде отримати компенсацію за знищене житло?

Питання надання чи ненадання компенсації вирішуватиме Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації, яка створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.

Заява про надання компенсації за знищене житло може бути подана до Комісії двома способами:

Працюватимуть виїзні пункти прийому заяв, щоб забезпечити можливість подання заяв для усіх власників пошкодженої чи знищеної нерухомості. Такі пункти створюватимуться ЦНАПами й органами соцзахисту населення.

Детальніше про те, як можна отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене житло і що необхідно врахувати під час впровадження законопроєкту 7198, читайте у нашій попередній новині.

Уряд скасував кілька застарілих інструментів у сфері компетенції Міністерства економіки України.

Постанову КМУ було розроблено відповідно до рекомендацій #МРГ_з_дерегуляції. Робота МРГ спрямована на те, щоб очистити регуляторне поле в Україні від таких дозволів, ліцензій тощо, які більше не мають практичного значення, не використовуються чи використовуються дуже обмежено.

Завдяки документу, ухваленому сьогодні, українським підприємцям більше не доведеться:

Йдеться про голограми на СD, без яких роздрібний продаж дисків був заборонений.

Також своїм рішенням Уряд передав повноваження щодо видачі свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) до Національного органу інтелектуальної власності (раніше ці повноваження належали Мінекономіки).

МРГ з дерегуляції очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.

Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції) рекомендувала скасувати 49% інструментів державного регулювання у сферах компетенції Міністерства охорони здоров’я та підпорядкованих центральних органів виконавчої влади. Ще 25% інструментів – ліцензій, дозволів, погоджень і т.ін. запропоновано осучаснити.

Відповідні рішення ухвалено на засіданні МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.

Які регуляторні інструменти рекомендовані до скасування?

Оптимізації підлягають ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, висновок щодо якості лікарського засобу, щорічний періодичний медичний огляд водіїв, які виконують роботи з перевезення пасажирів та вантажів тощо.

Це вже четверте засідання Міжвідомчої робочої групи. Нагадаємо, що за результатами попередніх засідань рекомендовано:

За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку рекомендував до розгляду законопроєкт №5837, який перезавантажує систему державного контролю та запроваджує нові принципи державних перевірок бізнесу. У розробці документа брав участь Офіс ефективного регулювання BRDO.

Державні перевірки завжди асоціювалися в українських підприємців із корупцією. Адже наявна система державного контролю переважно орієнтована на те, щоб виявити порушення у бізнесу і застосувати санкції у вигляді штрафів. Із року в рік кожна друга перевірка фіксує порушення – але кількість порушень, незважаючи на застосовані штрафи, не зменшується. Окрім цього, підприємці оскаржують накладення штрафів у суді на свою користь. Усе це не сприяє реальному зменшенню ризиків на підприємствах, довірі до контролюючих органів, а також створює непотрібне навантаження на судову систему України.

Найголовніше те, що законопроєкт №5837 пропонує перебудувати систему державного контролю на сервісну із акцентом на ризик-орієнтований підхід до перевірок бізнесу. Тобто чим нижчий ступінь ризику діяльності суб’єкта, тим рідше його перевірятимуть та тим меншим буде строк проведення перевірки.

Інспекційний портал був розроблений командою Офісу ефективного регулювання BRDO у співпраці з Урядом у 2017 році і в листопаді 2022 був повноцінно запущений у роботу.

Ухвалення законопроєкту №5837 стане потужним сигналом для українських підприємців і міжнародних інвесторів про запровадження прозорості і підзвітності у процесах державної перевірки, створить передумови для розвитку МСБ і залучення інвестицій в Україну.

Тож закликаємо народних депутатів підтримати цей надважливий для українських підприємців документ.

КМУ скасував необхідність отримувати погодження Держрезерву при видачі Міністерством економіки ліцензій на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини (в межах тарифної квоти). Відповідне рішення в рамках дерегуляції економіки сьогодні ухвалив Уряд.

Оптимізацію видачі цього погодження розглядала МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко та віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

«Стратегією економічної безпеки України зниження регуляторного навантаження на бізнес визнано одним з ключових завдань. Для створення максимально сприятливих умов для розвитку бізнесу й, відповідно, економіки ми маємо переглянути чинні інструменти держрегулювання та застарілі інструменти. І ця робота ведеться планомірно і цілеспрямовано. Сьогодні ухвалено рішення про скасування одного з таких інструментів, що не відповідає інтересам ані держави, ані бізнесу, ані суспільства», – зазначила Юлія Свириденко.

Нагадаємо, МРГ створено рішенням Уряду 13 січня 2023 року з метою спрощення регуляторного середовища для бізнесу. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO. За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.

Уряд затвердив Державну антикорупційну програму на 2023-2025 роки, у розробці якої брала участь команда BRDO.

Державна антикорупційна програма (ДАП) – стратегічно важливий для України документ, що розроблений Національним агентством із запобігання корупції (НАЗК) спільно з партнерами і громадськими організаціями на виконання Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки.

ДАП є покроковим планом, який передбачає понад 1700 заходів для зменшення рівня корупції та забезпечення доброчесності у 15 сферах. Серед цих сфер, зокрема, є державне регулювання економіки, судочинство, оборона, правоохоронна діяльність, митна справа та оподаткування, містобудування та управління земельними ресурсами, корпоративне управління державними підприємствами.

«Подолання корупції є життєво необхідним для України, враховуючи колосальні виклики в обороні та післявоєнній відбудові. Сьогодні суспільство як ніколи рішуче налаштоване довести боротьбу з корупцією до кінця, тож успішне виконання антикорупційної програми має стати важливим кроком на цьому шляху», – зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.

Для кожного із запланованих заходів ДАП є свій індикатор виконання і виконавці, що дозволить моніторити виконання Програми в режимі реального часу. У подальшому планується розробка публічної онлайн системи, що допоможе кожному відстежувати прогрес реалізації документа за сферами.

Із проєктом ДАП можна ознайомитися за посиланням. Затверджений текст незабаром стане доступний тут: https://www.kmu.gov.ua/npasearch

Нагадаємо, що влітку торік Верховна Рада ухвалила законопроєкт про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки, у розробці якого також брав участь Офіс ефективного регулювання BRDO. Детальніше про нього читайте у нашій попередній публікації.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну низка державних інституцій приховали частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу.

Майже третину чинних інструментів державного регулювання у сферах авіації, автомобільних доріг, безпеки на транспорті, залізниці, зв’язку, судноплавства, туризму пропонується скасувати або осучаснити.

Відповідне рішення ухвалено на засіданні МРГ з дерегуляції, яку очолюють Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко та віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO. За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти НПА, які проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.

На останньому засіданні МРГ було проаналізовано 153 інструменти держрегулювання, що перебувають у компетенції Мінінфраструктури та центральних органів виконавчої влади, підпорядкованих міністерству.

Так, 49% проаналізованих чинних інструментів стосуються авіаційної галузі, 26% — судноплавства, 16% — безпеки на транспорті.

За результатами розгляду рекомендовано скасувати дозвольні документи, як-от:

Оптимізувати планують такі інструменти держрегулювання:

Нагадаємо, раніше МРГ розглянула та сформувала пропозиції щодо скасування чи оптимізації більше 70% інструментів держрегулювання зі сфери компетенції Міністерства економіки та більше 80% – Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

The destruction wrought by the Kremlin’s illegal and barbaric war in Ukraine is senseless and will require hundreds of billions of dollars of reconstruction.

Conferences, such as the one held in Lugano in July 2022, commit to supporting Ukraine’s reconstruction process and ambitions; the G7 has repeatedly affirmed its support for Ukraine’s “repair, recovery and reconstruction,” seeking to coordinate international partners and international organizations and financial institutions; international private sector investors have started to sift for opportunities; and Ukrainian civil society organizations, notably the RISE Ukraine coalition, are undertaking tireless work to make “the reconstruction a model of integrity, sustainability and efficiency.”

Ukraine’s focus on corruption – combining an energetic and expansive civil society and the development of key government capabilities, including the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (NABU), the Specialized Anti-Corruption Prosecutor’s Office (SAPO), and the High Anti-Corruption Court – has gathered momentum since the 2013-2014 EuroMaidan Revolution.

And with good cause.

Ukraine’s corruption challenges have been well documented, and the country has faced a years-long challenge to reverse the tide of corruption across society. The recent ousting of top government officials for alleged corruption suggests there is no room for complacency.

The lessons of the last eight years are proving critical in formulating a reconstruction process that has integrity, sustainability, and efficiency.

For example, a recent proposal from RISE Ukraine on the “Institutional Architecture of Ukraine’s Recovery” includes 10 principles for reconstruction, including a zero tolerance for corruption.

Throughout the current discussions on reconstruction integrity, an important focus has rightly been placed on such a “zero tolerance” for corruption, an ambition that is advanced via a range of initiatives aimed at securing the “first line of defense.”

Core to these initiatives is the use of technology. Ukraine has a strong tradition of leveraging technology to bring simplicity and transparency to government services, such as the DIIA portal that brings together Ukrainian citizens’ digital documents via one app as part of a drive to digitize the country.

Other such initiatives relevant to the reconstruction process include ProZorro, a “fully online public procurement platform and a collaboration environment that ensures open access to public procurement (tenders) in Ukraine,” and the Electronic Reconstruction Management System (ERMS).

While these systems should indeed support the transparency of the reconstruction process, they will also importantly gather valuable information for those seeking to monitor the integrity of the implementation of related projects and their associated payments.

As RISE Ukraine notes, the use of electronic systems should ensure that “All stages of the (reconstruction) cycle should be open for public participation, public control and international supervision.”

Preparing the second line of defense

An important group of beneficiaries of this transparency includes those operating in the financial system – both banks and other private sector actors, along with those from government, such as the Ukrainian Financial Intelligence Unit (FIU, known as the State Financial Monitoring Service), and supervisors of regulated sectors charged with policing the financial system against money laundering.

Money laundering is the process by which the proceeds of crime, be they from drug trafficking, fraud, or corruption, are washed through the financial system in order to disguise their origin, rendering the money indistinguishable from genuinely earned wealth.

Once cleaned, the money can be reinvested in criminal activities or enjoyed on luxuries like mansions, yachts, or extravagant holidays, often far beyond the reach of law enforcement in the affected origin country.

There is a global system for combating money laundering designed and monitored by the Financial Action Task Force (FATF), a multilateral watchdog that conducts reviews of countries approximately every 10 years.

Ukraine was last reviewed in 2017, and the resulting report included some positive messages. Ukraine was judged to have a reasonably good understanding of its money laundering risks, and its FIU was well regarded.

But corruption was assessed by the FATF to pose an “overarching money laundering (ML) risk in Ukraine,” generating “substantial amounts of criminal proceeds and seriously undermin(ing) the effective functioning of certain state institutions and the criminal justice system.” Critically, the FATF noted that the “law enforcement focus to target corruption-related (money laundering) is only at its inception.”

And herein lies Ukraine’s challenge in the years ahead. As the community gathered by the G7 begins to provide the flow of funds needed to rebuild Ukraine, not only must the procurement process itself be secure, but the country’s financial system – from both the public and private sectors – must also remain alert to detect, report, and disrupt financial activity related to reconstruction corruption.

It is this mission to bolster the second line of defense that the Centre for Financial Crime & Security Studies (CFCS) at RUSI and the Better Regulation Delivery Office (BRDO) will seek to advance in 2023 via our project on Supervising and Monitoring Ukraine’s Reconstruction Funds, which specifically aims to empower Ukraine’s civil society as part of this “second line of defense” by providing the necessary expertise and tools to enhance the financial monitoring capabilities of Ukraine’s reconstruction funds.

But how might this be done?

The key will lie in the focus placed on technology and transparency in the reconstruction management process.

Money laundering thrives on the opaque nature of the financial system. Company ownership is too often hidden; sources of wealth can be too easily obfuscated; and financial flows can all too readily (and swiftly) be routed between banks and across borders beyond the reach of the authorities – if they ever realize that illicit financial activity is under way.

All these vulnerabilities can be tackled via the introduction of transparency and the promotion of information sharing, reversing the advantages on which criminals and the corrupt thrive.

Ensuring that the transparency and information gathering of Ukrainian reconstruction’s first line of defense is not only harnessed for the reconstruction process itself, but is also leveraged by those charged with ensuring the integrity of the financial system, will be key to limiting the criminal ambitions of those seeking to abuse the enormous planned financial activity to advance their own corrupt agendas by stealing from the Ukrainian people.

Authors: Tom Keatinge and Oleksii Dorogan

Published in The Kyiv Independent

У вівторок, 21 лютого, відбулися загальні збори членів Коаліції RISE Ukraine. Представники організацій, що входять до складу Коаліції, обговорили результати роботи станом на лютий і плани за трьома ключовими напрямками діяльності, а також обрали Правління Коаліції.

У фокусі зустрічі були такі теми: інституційна архітектура відбудови, Електронна система управління відбудовою (ЕСУВ), а також моніторинг і відкриті дані.

Щодо результатів першого напрямку, минулого року Коаліція RISE пропонувала свій Discussion paper щодо інституційної архітектури відбудови. Також представники RISE висвітлювали це питання на Міжнародній антикорупційній конференції у Вашингтоні та в рамках зустрічей з міжнародними партнерами (WB, IMF, US Department, USAID, NED, OSF, GMF, think tanks).

Наразі один з напрямків роботи Коаліції — координація з новоствореним Агентством відновлення. Нещодавно Коаліція провела зустріч з представниками Агентства, під час якої обговорили напрямки та принципи діяльності інституції, а також співпрацю Агентства з громадянським суспільством. Учасники зустрічі наголосили, що завдання зі стандартизації та використання прозорих процедур та найкращих практик у відбудові значною мірою вирішує Електронна система управління відбудовою (ЕСУВ).

Здобутки та плани в напрямку ЕСУВ також стали однією з ключових тем на зборах членів Коаліції. Зокрема, обговорили такі апдейти:

Моніторинг і відкриті дані — ще один важливий напрямок роботи Коаліції. Учасники заходу підкреслили, що моніторинг відбудови має охоплювати не тільки моніторинг закупівель. Крім того, цей процес має бути стандартизований, а не відбуватися у форматі “паперовий запит – паперова відповідь”. Тому має бути ухвалено стандарт моніторингових активностей і фреймворки, а також інструменти залучення громадськості. З цими завданнями може допомогти досвід DOZORRO, і окремі команди Коаліції вже працюють над схожими інструментами, зокрема Big Recovery Portal та інші.

Крім цього, під час зустрічі були затверджені політики і процедури Коаліції, а також було обрано Правління.

Головою Правління обрали Віктора Нестулю, співзасновника Коаліції, керівника напрямку підтримки України в Open Contracting Partnership. Віктор наголосив: «Ми рухаємося у правильному напрямку, за пів року Коаліції вдалося досягти значного прогресу у конкретних завданнях. Однак це тільки початок і попереду — ще багато викликів. Тому дуже важливо, що члени Коаліції активно залучені в роботу і кожен робить свій внесок в успішну відбудову. Чітке визначення процедур і політик дозволить більш ефективно працювати та виконувати завдання Коаліції».

Днями було запропоновано включити роумінг до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Так Єврокомісія зробила ще один крок до того, щоб дозволити Україні приєднатися до «роумінгового Євросоюзу». Це дозволить українцям подорожувати в межах ЄС без додаткової плати за користування мобільним зв’язком, а громадяни ЄС матимуть ті ж права, коли перебувають в Україні.

Нагадаємо, що терміново приєднати Україну до роумінгового простору ЄС експерти BRDO закликали ще в березні 2022 року.

Ця подія знаменує перше поширення режиму внутрішнього ринку ЄС на Україну. Впровадження зони безкоштовного роумінгу в ЄС для України є ключовим заходом, викладеним в оновленому Плані пріоритетних дій. Документ покликаний інтегрувати Україну в Єдиний ринок ЄС і повністю запровадити поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Президент Комісії Урсула фон дер Ляєн вперше оголосила про цю ініціативу у своєму зверненні у 2022 році. Тепер цю пропозицію розгляне Рада Європейського Союзу, і Комітет з питань торгівлі Україна-ЄС має ухвалити спільне рішення щодо взаємного надання режиму внутрішнього ринку щодо роумінгу. Швидкість інтеграції України у внутрішній ринок роумінгу ЄС залежатиме від темпів наближення українського законодавства до законодавства ЄС.

Із 2017 року Україна неодноразово порушувала питання про скасування плати за роумінг в ЄС для наших громадян. Але першим кроком ЄС пропонував створити спільний роумінговий простір між країнами Східного партнерства, а вже після цього приєднати їх до роумінгового простору ЄС.

Наразі телекомунікаційні оператори ЄС та України пропонують доступні або безкоштовні дзвінки між ЄС та Україною на добровільній основі, також нещодавно цю домовленість було розширено дзвінками на номери фіксованого зв’язку та нових типів операторів.

Історія з мавіками-«весільними дронами» має щасливе продовження, і не тільки для дронів. Кабмін спростив завезення до України цілої низки товарів військового призначення і комплектуючих.

Це стосується безпілотників, двигунів, військових генераторів, обладнання радіоелектронної протидії тощо. Відтепер ці необхідні для нашої оборони товари будуть завозитися без затримок. Відповідно військові їх швидше отримують на фронті.

Дерегуляція цієї сфери відповідає найкращим міжнародним практикам. Міжнародна система митного контролю побудована на контролі саме експорту, а не імпорту.

Команда Офісу ефективного регулювання BRDO долучилася до напрацювання вищеописаних змін. Ми працюємо далі і готуємо подальші кроки, зокрема щодо:

Електронні аукціони з продажу права на рибний промисел – важлива складова реформи рибного господарства в Україні.

Електронні аукціони з продажу права на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах було затверджено постановою Уряду №1479 від 30 грудня 2022 року. Це нововведення було необхідне для того, аби запровадити прозорий механізм реалізації права на спеціальне використання водних біоресурсів, створити рівні умови економічної конкуренції для суб’єктів галузі рибного господарства та забезпечити рівний доступ до промислу для нових суб’єктів господарювання в Україні.

Електронні аукціони (на сьогодні – майже 200) доступні на офіційному сайті Прозорро.Продажі та відбуваються за наступним алгоритмом:

Законопроєкт № 7616, який наразі готується до другого читання у Верховній Раді, направлений на вдосконалення механізму, за яким відбуваються ці торги.

Офіс ефективного регулювання BRDO з 2016 року займається реформами в галузі рибного господарства. Переконані, що прозорий доступ до спільного біоресурсу – це запорука мінімізації корупційних ризиків та запорука розвитку малого і середнього риболовного бізнесу.

Саме тому експертами BRDO, спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Міністерством аграрної політики та продовольства України та представниками бізнесу було розроблено законопроєкт № 7616, спрямований на:

Сподіваємося на якнайшвидше ухвалення документа в цілому.

Скасувати 45% регуляторних інструментів зі сфери Міндовкілля – така рекомендація Міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції. Під час ухвалення рішення враховувались критерії відповідності інструментів регулювання європейським та міжнародним зобов’язанням.

Ще 45% інструментів – ліцензій, дозволів, погоджень — запропоновано осучаснити або перевести в цифру.

МРГ з дерегуляції очолюють Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко та Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У засіданнях також беруть представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.

За результатами рішень МРГ будуть розроблені проєкти нормативно-правових актів, що проходитимуть загальну процедуру погодження між ЦОВВ включно з громадськими обговореннями щодо запропонованих змін.

Рекомендовано, зокрема, скасувати такі обтяжливі та застарілі інструменти державного регулювання:

25% інструментів, що підлягають скасуванню, є дублюючими з оцінкою впливу на довкілля.

Пропонується оцифрувати, наприклад, такі документи, як дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, держреєстрацію (перереєстрацію) пестицидів і агрохімікатів, погодження нормативів водопостачання.

Вдосконалити планують, зокрема, дозвіл на спеціальне водокористування, зокрема розробити сервіс онлайн-розрахунку ГДС (гранично-допустимих скидів речовин) та Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля (дані якого мають бути переведені у форми відкритих полів задля забезпечення можливості інтеграції з іншими інформаційно-комунікаційними системами).

Нагадаємо, що на першому засіданні МРГ рекомендувала Кабінету Міністрів скасувати 47% чинних інструментів державного регулювання у сфері Мінекономіки.

Підписанти заяви: