Сьогодні Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 7029 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками». Команда BRDO долучилася до доопрацювання законопроєкту до другого читання.
Майже 39 тисяч вже створених об’єднань співвласників багатоквартирного будинку наочно підтверджують ефективність управління власним будинком мешканцями як альтернатива застарілій системі ЖЕКів або керуючим компаніям зі здирницькою політикою від забудовників. Однак до цього моменту процес створення ОСББ й ухвалення рішень був занадто забюрократизованим. Зокрема, суттєвою перепоною для ефективного управління будинком була необхідна для ухвалення будь-яких рішень кількість голосів – вона була невиправдано завищеною. Незначна кількість сусідів могла заблокувати важливі для співмешканців рішення про, наприклад, термомодернізацію будинку, поточний або капітальний ремонт ліфтів, організацію охорони або сортування сміття, не кажучи вже про створення самого ОСББ.
Завдяки ухваленню законопроєкту № 7029 створення та діяльність ОСББ стають простішими та дають змогу значно ефективніше забезпечувати комфорт мешканців багатоквартирних будинків. Для цього ухваленим сьогодні законопроєктом передбачено:
Одночасно зі спрощеннями, які роблять діяльність ОСББ ефективнішою, законопроєкт уточнює права співвласників знайомитися із документами зборів ОСББ і передбачає відповідальність за втрату, знищення або ненадання доступу учасникам ОСББ до матеріалів зборів, листів опитування договорів тощо.
Ми вітаємо це рішення Верховної Ради України, що дасть змогу співвласникам ефективніше управляти власним будинком. Також впевнені, що норми законопроєкту сприятимуть збільшенню кількості ОСББ, які будуть гарантовано забезпечувати потреби саме співвласників будинку і раціонально використовуватимуть ресурси громадян.
Протягом останніх років Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з іншими ГО та підприємцями вимагали оприлюднити фінансову звітність підприємств у формі відкритих даних. Як результат, у березні 2023 року Державна служба статистики України нарешті опублікувала інформацію, подану компаніями за 2022 рік. Користуючись цими даними, команда сектору «IT&Telecom» BRDO підготувала огляд ситуації на українському ІТ-ринку.
До цього для аналогічних досліджень ми покладались на узагальнену інформацію, опитування та експертні оцінки. Оприлюднення фінзвітності дозволило BRDO детальніше проаналізувати галузь. Під час роботи над оглядом команда BRDO використовувала дані Державної служби статистики, агреговані аналітичним сервісом YouControl.
Хто з українських ІТ-компаній заробляє найбільше?
Найбільш прибутковими на українському ринку є продуктові компанії. Вони часто працюють на перетині ІТ та інших секторів: банкінгу (ТОВ «Фінтех бенд»), обробки платежів (ТОВ «Український процесінговий центр» і «Віза Україна») та онлайн-рітейлу (ТОВ «Уапром»). Серед сервісних компаній найбільша маржинальність у лідера ринку ТОВ «Епам Системз».
Найвищі прибутки в абсолютному вимірі – у великих сервісних компаній ТОВ «ЕПАМ системз» і ТОВ «Глобаллоджик Україна» та у продуктової компанії ТОВ «Фінтех бенд».
Домінуючою моделлю на ринку все ще залишається контрактування фізичних осіб-підприємців. Але частина компаній віддає перевагу офіційному найму співробітників.
З 10 найбільших офіційних ІТ-роботодавців 7 є резидентами Дія Сіті. Резидентство дозволяє оподаткування праці за меншими ставками і в майбутньому буде обмежувати роботу за ФОП-моделлю. Очікувано, що компанії, які вже наймають співробітників за трудовими договорами, матимуть більше мотивації до набуття резидентства. Також можливо, що компанії створюють окремі юридичні особи спеціально для того, аби отримати цей статус.
Цим матеріалом ми продовжуємо серію публікацій, присвячених огляду найбільших українських ІТ-компаній у 2022 році за обсягом чистого доходу. Повна версія документу, в якій надана інформація про топ-30 компаній, доступна за посиланням. Попередній матеріал серії – тут.
Сьогодні Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт 7457 про про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis), зокрема в медичних і промислових цілях.
BRDO вітає це рішення, адже ми підтримували ініціативи, пов’язані із введенням в законну площину цих культур, ще з 2020 року. Команда наших аналітиків і юристів з 2020 року працює над дослідженням ринку технічних конопель в Україні, результатом якого стала Зелена книга «Ринок технічних конопель» та робота над дерегуляційними законодавчими ініціативами.
Врегулювання питання медичного канабісу – безумовно надважливий крок для України.
Не менш значущим є врегулювання промислових конопель, що не є і не мають бути визначені як наркотики. Це звичайна сільськогосподарська культура, щодо культивування та переробки якої не можуть застосовуватися жорсткі інструменти регулювання. З технічних конопель виготовляється папір для грошових банкнот, найміцніші канати та порох. Світовий ринок технічних конопель наразі оцінюється експертами у понад $4 млрд та має високий потенціал для розвитку.
Він є перспективним не лише для аграріїв, а й для української промисловості загалом, особливо – в умовах війни. Ринок технічних конопель є високо рентабельним, а продукція коноплярства зазвичай має високу вартість.
Текст проєкту 7457 ще буде допрацьовуватися до другого читання у ВРУ.
Експерти Офісу також готуватимуть свої пропозиції задля максимального звільнення від регуляторного навантаження ринку промислових конопель в Україні.
Закликаємо народних обранців проголосувати за цей законопроєкт і в другому читанні, щоб нарешті успішно завершити довгу історію з легалізацією медичного і технічного канабісу в Україні.
Коаліція RISE Ukraine вимагає відкрити публічний доступ до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (Реєстр), зокрема через оприлюднення у формі відкритих даних. Відповідне звернення було оприлюднене на сайті коаліції, до якої також входить Офіс ефективного регулювання BRDO.
Що це за Реєстр?
В Єдиному державному реєстрі активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, обліковуються арештовані активи за всіма кримінальними провадженнями в Україні. Реєстр адмініструється Агентством з розшуку і менеджменту активів. Він містить, зокрема, опис і вартість всього портфелю активів в управлінні АРМА, інформацію про доходи, отримані від управління цими активами, тривалість угоди про управління майном та про будь-які дії з ними. Також в ньому є інформація про суди і органи правопорядку, задіяні в процесі ухвалення відповідних рішень про арешт.
В чому полягає проблема?
Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) приховує інформацію про наявні арештовані активи. Це не дозволяє відслідковувати ефективність управління переданим Агентству арештованим майном. Прозоре управління арештованими активами важливе для попередження зловживань і контролю над наповненням державного бюджету, з якого фінансується відбудова. Доступність інформації про арештовані активи також дозволяє ефективніше відслідковувати стан кримінальних справ, що стосуються корупції.
Протягом 2022 року АРМА передало управителям активи вартістю 7 млрд гривень, тоді як надходження до бюджету від управління активами АРМА за минулий рік становили тільки 34 млн гривень. Громадські активісти фіксують ознаки можливих розкрадань арештованих підприємств, які АРМА отримало в управління. В окремих випадках арештовані компанії багато місяців перебувають у простої і накопичують борги внаслідок тривалого часу, який витрачається на пошук управителя. За результатами засідання Тимчасової Слідчої Комісії Верховної Ради України стало відомо про можливі ознаки продажу арештованих товарів за зниженими цінами, зволікання з арештом активів та продаж активів у непрозорий спосіб.
Відкритість Реєстру передбачена ч.1 ст. 25 профільного Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”; Дані Реєстру також внесені до Переліку наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Незважаючи на це, АРМА не забезпечило публічний доступ до даних Реєстру.
Коаліція RISE UA вимагає оприлюднити дані Реєстру у форматі, який дозволить зручний аналіз змісту цього реєстру. Це необхідно для протидії корупції в Україні та забезпечення прозорої та підзвітної відбудови нашої держави.
Нагадаємо, що раніше цього року Коаліція RISE Ukraine вже зверталась до держави з вимогою щодо забезпечення доступності відкритих даних в Україні.
З технічних конопель виготовляється папір для грошових банкнот, найміцніші канати та порох. Їх світовий ринок наразі оцінюється експертами в понад $4 млрд та має високий потенціал для розвитку. Він є перспективним не лише для аграріїв, а й для української промисловості загалом, особливо – в умовах війни.
BRDO підтримує ініціативи, пов’язані із введенням в законну площину цих культур, та наголошує на важливості легалізації медичних та технічних конопель.
У чому полягає проблема ринку технічних конопель?
На сьогодні виробництво конопель в Україні нагально потребує дерегуляції та оновлення нормативно-правового поля. На цьому наголосив Президент України Володимир Зеленський під час свого останнього виступу у Верховній Раді України.
Що допоможе ринку технічних конопель в Україні розвиватись?
Технічні коноплі не є наркотиками.
Це звичайна сільськогосподарська культура, щодо культивування та переробки якої не можуть застосовуватися жорсткі інструменти регулювання.
Зацікавленість в цьому ринку аграріїв обумовлена високою рентабельністю та ціною на продукцію коноплярства. Перегляд інструментів держрегулювання зробить цей ринок інвестиційно привабливим в Україні.
BRDO з 2020 року працює над дослідженням ринку технічних конопель в Україні, результатом якого стала Зелена книга «Ринок технічних конопель» та робота над дерегуляційними законодавчими ініціативами.
Ми й надалі розробляємо нормативні зміни, покликані мінімізувати тиск на цей ринок. Зберігати традиційне українське виробництво, застосовуючи інноваційні підходи, сьогодні як ніколи актуально. Закликаємо відновлювати вітчизняну економіку разом, зокрема – за рахунок розвитку підприємництва на селі та виготовлення продукції з високою доданою вартістю, зокрема з технічних конопель.
Україна криміналізує розповсюдження порноматеріалів, посилаючись на документ 100-річної давнини.
Наразі Україна продовжує наслідувати радянську спадщину щодо кримінальної відповідальності за поширення порнографічних матеріалів, які не становлять суспільної небезпеки. В той час, як еротичний контент вже зібрав понад 31 млн гривень на цілі оборони нашої держави, законом виробництво й обіг порно в Україні повністю заборонені. Максимальною санкцією є позбавлення волі на 7 років.
Тисячі людей щороку зазнають кримінальних переслідувань за відповідною статтею. Як підстава для цього зазвичай вказується необхідність «виконання» Україною Міжнародної конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними. Пропонуємо розібратись, що це за договір.
Що таке Міжнародна конвенція про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними?
Документ було укладено в Женеві у вересні 1923 року, тобто практично 100 років тому. Одним з учасників конвенції на той момент був СРСР.
За інформацією Секретаріату ООН (лист МЗС від 13.01.2023 N 72/14-612-4714), незалежна Україна не є учасницею Конвенції ООН про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними.
При цьому українські суди у вироках за ст.301 ККУ (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів) вказують на порушення саме цієї Міжнародної конвенції. Науковці посилаються на неї як на підставу введення кримінальної відповідальності за розповсюдження будь-яких порнографічних матеріалів.
Витрачати кошти Державного бюджету та сили органів правопорядку і судів на притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, що не є суспільно небезпечними і мають значний рівень розповсюдженості у суспільстві, є неприпустимим. Особливо під час війни.
Як виправити ситуацію?
Торік українські громадські організації спільно виступили за декриміналізацію створення, ввезення і розповсюдження порнографічної продукції (окрім зображень насильницьких дій, дій що загрожують життю людини та сексуальних актів за участі тварин).
Ініціативу підтримали понад двадцять громадських організацій та понад 70 осіб, які підписали відповідне звернення, розміщене на сайті BRDO.
Наголошуємо, що ми НЕ пропонуємо декриміналізувати:
Групою громадських організації за участі BRDO напрацьовані пропозиції щодо проєкту закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини».
Закликаємо народних депутатів, представників громадських організацій та всіх небайдужих громадян підтримати розроблені нами зміни до законодавства, що базуються на досвіді країн ЄС, сучасних міжнародних конвенціях та здоровому глузді.
Під час свого останнього виступу в Верховній Раді Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності врегулювання законного використання рослин роду канабіс на території нашої держави.
BRDO підтримує ініціативи, пов’язані із введенням в законну площину цих культур, та наголошує на важливості легалізації не лише медичних, а й технічних конопель.
Окрім цього, Україна має максимально спростити умови для розвитку підприємництва в цій сфері, адже наші аграрії зацікавлені в розвитку культивування та переробки технічних конопель. Це обумовлено високою рентабельністю та ціною на продукцію коноплярства.
Світовий ринок технічних конопель оцінюється експертами в понад $4 млрд та має високий потенціал для розвитку. Перегляд інструментів держрегулювання (умови ліцензування, квотування тощо) зробить його інвестиційно привабливим в Україні.
У чому ж полягає проблема ринку технічних конопель?
Як має бути?
Технічні коноплі не є наркотиками.
Це звичайна сільськогосподарська культура, щодо культивування та переробки якої не можуть застосовуватися жорсткі інструменти регулювання.
BRDO з 2020 року працює над дослідженням ринку технічних конопель в Україні, результатом якого стала Зелена книга «Ринок технічних конопель» та робота над дерегуляційними законодавчими ініціативами.
Ми й надалі розробляємо нормативні зміни, покликані мінімізувати тиск на цей ринок.
Зберігати традиційне українське виробництво, застосовуючи інноваційні підходи, сьогодні як ніколи актуально. Закликаємо відновлювати вітчизняну економіку разом, зокрема – за рахунок розвитку підприємництва на селі та виготовлення продукції з високою доданою вартістю, зокрема з технічних конопель.
Продовжуємо знайомити вас із перспективними технологіями для акумуляторів майбутнього і з тим, яке місце може займати Україна в цьому процесі.
«Акумулятори майбутнього» створюватимуться на основі нових технологій, що наразі розробляються та мають потенціал стати наступним поколінням комерційних батарей для електромобілів. Серед таких перспективних технологій є:
Літій-іонні кремнієві Li-Si батареї – це різновид літій-іонної батареї із теоретичною анодною ємністю близько 4200 А·год/кг, що приблизно в 10 разів вище, ніж деякі комерційні літій-іонні батареї з графітовими анодами. Виробництво високоефективних наноструктурованих кремнієвих матеріалів є дорогим і нестабільним. Незважаючи на це, існують комерційно життєздатні масштабні виробництва, що використовують нанотехнології покриття та розробки виробничих процесів.
На основі кремнію можна створити новий анодний матеріал – на поверхню кремнієвих наночастинок наносяться кілька шарів вуглецю. Завдяки цьому досягається вища питома ємність батареї, а також її тривалість життя – до 80% батареї зберігається після 100-го циклу розряду.
Матеріал на основі кремнію є ще одним варіантом перспективного матеріалу аноду для літій-іонних акумуляторів через високі характеристики та велику поширеність у земній корі.
За даними з відкритих джерел, з чотирьох родовищ, що є на державному балансі корисних копалин України, найцікавіше – на Сумщині. Це Баницьке родовище, де є пісковики найвищої якості зі вмістом кремнію понад 99%. У лютому 2023 року він був націоналізований.
Потенціал української промисловості високий – ми можемо забезпечити повний цикл виробництва від видобутку кремнієвої сировини до виготовлення чистого кремнію і продуктів з нього. У 2008 році була розроблена Концепція розвитку кремнієвої галузі, яку необхідно оновити з урахуванням сучасних реалій, а також залучити до цього процесу Європу – яка намагається диверсифікувати свої ланцюжки постачання критичної сировини, серед якої і кремній. Україна може і має зайняти свою нішу у кремнієвій сфері.
Експерти Проєкту «Новий кодекс України про надра» готують до публікації кілька досліджень, серед яких і огляд передових акумуляторних технології в Україні, у якому аналізуються зв’язки та потенційні ланцюжки створення вартості між потребами виробників акумуляторних батарей в ЄС та відповідними сировинними ресурсами і виробництвом в Україні. Щоб не пропустити публікацію дослідження, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.
Протягом останніх років Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з іншими ГО та підприємцями вимагали оприлюднити фінансову звітність підприємств у формі відкритих даних. Як результат, у березні 2023 року Державна служба статистики України нарешті опублікувала інформацію, подану компаніями за 2022 рік. Користуючись цими даними, команда сектору «IT&Telecom» BRDO підготувала огляд ситуації на українському ІТ-ринку.
До цього для аналогічних досліджень ми покладались на узагальнену інформацію, опитування та експертні оцінки. Оприлюднення фінзвітності дозволило BRDO детальніше проаналізувати галузь. Під час роботи над оглядом команда BRDO використовувала дані Державної служби статистики, агреговані аналітичним сервісом YouControl.
Які ІТ-компанії найбільше поповнили держбюджет податком на прибуток у 2022 році?
Найбільшим платником податку на прибуток стала найбільша сервісна компанія ТОВ «Епам Системз»: вони сплатили більше, ніж п’ять наступних разом узятих. На другому місці — глобальна сервісна компанія ТОВ «Глобаллоджик Україна», на третьому — продуктова ТОВ «Фінтех бенд».
Податок на прибуток складає 18%, проте не всі компанії сплачують саме стільки через особливості обліку. Наприклад, ТОВ «Перша студія девелопмент» – розробник відеогри World of Tanks – сплатив податок на прибуток за ефективною ставкою 23,6%. Українська сервісна компанія ТОВ «Софтсерв індустрія» – за ставкою 23,1%. Водночас є і компанії, які сплачують менше: ТОВ «Епам діджитал» і ТОВ «Метінвест діджитал» сплатили за ставками 1,2% і 1,3% відповідно.
Відмінність між номінальною ставкою податку на прибуток та ефективною ставкою може пояснюватись особливостями облікових політик компанії, наявністю податкових кредитів або зобов’язань, застосуванням особливих податкових режимів тощо.
У 2022 році для ІТ-компаній почав діяти особливий податковий режим в рамках резидентства Дія.City. Він дозволяє обрати особливі умови оподаткування податком на прибуток, а саме Податок на виведений капітал (ПНВК) за ставкою 9%. Скористатись цією можливістю компанії могли лише починаючи з другого кварталу 2022 року. За задумом, ПНВК має зменшити податкове навантаження на компанії.
Насправді, компанії, що стали резидентами Дія.City, по-різному змінили ефективну ставку оподаткування у 2022 році. Принаймні три українські продуктові компанії суттєво її зменшили: ТОВ «Фінтех бенд», «Уапром» і «Неткрекер». Водночас для інших резидентів вона не змінилась, а для деяких навіть збільшилась.
Цим матеріалом ми продовжуємо серію публікацій, присвячених огляду найбільших українських ІТ-компаній у 2022 році за обсягом чистого доходу. Повна версія документу, в якій надана інформація про топ-30 компаній, доступна за посиланням. Попередній матеріал серії – тут.
Під час конференції Ukraine Recovery Conference (URC) 2023 в Лондоні відбулася презентація MVP публічного модуля цифрової екосистеми управління відновленням – Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management (DREAM). Його презентували Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Концепцію електронної системи управління відбудовою розробила команда Офісу ефективного регулювання BRDO спільно з Open Contracting Partnership та Transparency International Ukraine. В результаті багатомісячної підготовки сьогодні ми маємо першу версію ефективного інструменту для реалізації безпрецедентного за масштабами та складністю проєкту – відбудови України.
Для чого потрібний MVP публічного модулю DREAM?
Публічний модуль екосистеми стане інструментом координації та забезпечення розумної і прозорої відбудови для платформи донорів. Він доступний за посиланням https://dream.gov.ua/ англійською мовою та дозволяє переглядати дані за проєктами в розрізі секторів, громад та регіонів. Крім того, у DREAM стали доступні дані щодо інвестиційних проєктів і проєктів державно-приватного партнерства. Україномовна версія буде презентована в липні 2023 року.
Із листопада 2022 року галузева система працює в пілотному режимі, і за цей час представники громад і регіонів, центральних органів влади вже внесли понад 2000 проєктів і проєктних ідей DREAM одночасно з запуском 21 червня, які були опубліковано через .
Створення DREAM було спільно ініційоване Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури і Коаліцією RISE Ukraine влітку 2022 року та здійснюється Open Contracting Partnership, Transparency International Ukraine та Офіс ефективного регулювання BRDO за підтримки Британського Уряду. З червня 2023 року над розробкою і впровадженням екосистеми працює Проєктний офіс DREAM. Як і у випадку з запуском таких державних систем, як Prozorro та Прозорро.Продажі, після завершення розробки система буде передана у власність держави в особі Міністерства відновлення.
Для розвитку зеленої економіки, зменшення викидів парникових газів в атмосферу і для здійснення сталого зеленого переходу необхідно розвивати не лише ланцюжки постачання критичної сировини, а й нові технології.
Нещодавно був опублікований звіт Європейського альянсу корисних копалин (European Raw Materials Alliance, ERMA) «Матеріали для зберігання та перетворення енергії: європейський заклик до дії», що наголошує на реалізації конкретних і вимірних дій задля забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу, окресленого у Регламенті ЄС Critical Raw Materials Act. Однією з таких дій є розвиток європейських інновацій і технологічних спроможностей у сфері акумуляторних батарей.
До 2030 року викиди вуглецю від нових автомобілів, що купуватимуться в ЄС, мають бути знижені на 55%. Таку планку було поставлено у пакеті законодавчих ініціатив «Fit for 55», що має на меті забезпечити скорочення викидів парникових газів у ЄС на 55% до 2030 року. У 2035 році взагалі всі нові автомобілі на продаж повинні мати нульовий рівень викидів. Це збільшує попит на електроавтомобілі, що тягне за собою збільшення попиту на батареї, а це, у свою чергу, – потребу у все більшій кількості сировини для їхнього виробництва. Оскільки запаси корисних копалин є скінченними, постає потреба у розвитку інноваційних технологій у сфері батарей для збільшення їхньої продуктивності і ємності.
Найрозповсюдженішим матеріалом, що використовується у батареях, є літій. А найефективнішими у використанні як основні батареї для електромобілів є літій-іонні акумулятори.
Тим не менш, у літій-іонних батарей є низка недоліків:
Для підвищення потужності і ємності літій-іонних акумуляторів використовується графіт. Графіт (graphite) мінерал класу самородних напівметалів, найстійкіший у земній корі кристалічний різновид вуглецю. Матеріали на основі графіту (наприклад, графіт-LiMO2) зазвичай використовуються як замінники чистих металевих анодів.
Графен (graphene) – алотропна модифікація вуглецю. Це одна з багатьох фізичних форм, у яких може існувати вуглець, яка складається з одного шару атомів, розташованих у стільниковій решітці. У 2004 році у Манчестерському університеті вдалося відокремити атомарний шар графену від кристала графіту. Завдяки своїй міцності, надійності та гнучкості графен має великий потенціал до використання у багатьох сферах. Серед них – акумуляторні технології, технологія опріснення морської води до стану, придатного для пиття, дорожнє будівництво.
У 2011 році інженери Північно-Західного університету виявили, що графенові аноди зберігають енергію краще, ніж графіт, завдяки чому забезпечується в десять разів кращий заряд акумулятора. У 2013 році дослідники з Університету Райса в Техасі передбачили, що графен із додаванням деяких атомів бору може бути використаний для виробництва ультратонкого гнучкого анода для літій-іонних батарей. Бор допомагає іонам літію прилипати до графену, тим самим допомагаючи забезпечити швидку зарядку. Дослідники Університету Райса також виявили, що графен, змішаний з оксидом ванадію, можна використовувати для розробки високоефективних катодів, які можна перезаряджати за 20 секунд, при цьому зберігається більше 90% їхньої ємності після тривалого використання.
Графен використовується також в інших компонентах акумулятора. У квітні 2019 року була виявлена графенова губка, яка може допомогти стабілізувати літій-сірчані батареї. У червні 2020 року команда дослідників з Університету Брауна знайшла спосіб за допомогою графену подвоїти міцність керамічного матеріалу, який використовується для виготовлення твердотільних літій-іонних батарей.
Відповідно, графіт є важливою сировиною як для сучасного виробництва батарей, так і у розробці інноваційних технологій. Окрім цього, він занесений до переліку критичної сировини ЄС – тої сировини, яка є критично важливою для стратегічних секторів економіки ЄС і 90% якої імпортується з неєвропейських країн.
Україна посідає одне з провідних місць у світі за кількістю графітових родовищ і виявленими запасами. У межах Українського кристалічного щита виділяють чотири графітоносні райони: Бердичівський, Побузький, Криворізький і Приазовський, де розташовані близько 100 родовищ та проявів кристалічного графіту. Тим не менше, на сьогодні в Україні розробляються лише два родовища: Заваллівське родовище розробляється ПАТ «Заваллівський графітовий комбінат» (Південно-Східна ділянка, Кіровоградська обл.) та ТОВ «Українська постачальна група» (Зарічна ділянка, Одеська обл.), Балахівське родовище (Південна ділянка, Кіровоградська обл.) – ТОВ «Розвиток Побужжя». Загалом видобуток графіту в Україні здійснюється з 1931 року – на Заваллівському графітовому комбінаті. На ньому ж здійснюється і переробка графітових руд для різних галузей промисловості (зокрема і для акумуляторної галузі).
У 2021 році ТОВ «СПИС Україна» перемогла в аукціоні з продажу спеціальних дозволів на користування надрами Городнявської ділянки Буртинського родовища графіту (Хмельницька обл.).
Крім того, в Україні є ще не ліцензовані родовища і ділянки, де можна почати видобування графіту.
Для того, щоб видобування й переробка графіту в Україні розвивалися відповідно до потенціалу, необхідні значні інвестиції – як для освоєння нових проммайданчиків, так і для заміни спрацьованого технологічного устаткування на тих майданчиках, що вже працюють. У 2021 році Україна експортувала понад 17 тис. т графіту на світові ринки, що робить її шостим за величиною виробником у світі. Повномасштабне вторгення РФ змусило призупинити діяльність основних підприємств з видобутку сировини, але задля швидкого післявоєнного відновлення України має бути зроблено все, щоб відновити їхню діяльність і запустити нові.
Експерти Проєкту «Новий кодекс України про надра» готують до публікації кілька досліджень, серед яких і огляд передових акумуляторних технології в Україні, у якому аналізуються зв’язки та потенційні ланцюжки створення вартості між потребами виробників акумуляторних батарей в ЄС та відповідними сировинними ресурсами і виробництвом в Україні. Щоб не пропустити публікацію дослідження, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.
Купувати майбутні квартири у будинках, що лише будуються, стає безпечно. Відтепер замовник будівництва повинен спочатку зареєструвати спеціальні майнові права на таке житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відомостей отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а потім відчужувати їх покупцям на будь-якому етапі реалізації будівництва. Така реєстрація є можливою виключно за наявності чинного права на виконання будівельних робіт.
Це стало можливим у межах реалізації Закону України 2518-IX, до розробки якого долучився Офіс ефективного регулювання BRDO.
Чому це важливо?
Відтепер інформація про кожну майбутню квартиру або інший об’єкт у майбутньому будинку — місцерозташування та основні технічні характеристики – буде внесена до ЄДЕССБ, інформація про спеціальні майнові права на них — зафіксована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це забезпечить захист від багатьох розповсюджених до сьогодні на ринку продажу новозбудованого житла ризиків та махінацій.
Завдяки новому механізму реєстрації спеціальних майнових прав українець може стати повноцінним власником навіть майбутнього об’єкта нерухомості на будь-якому етапі будівництва й має право вимагати від забудовника саме ту квартиру, яка зафіксована в угоді та в реєстрі. Також забудовник не зможе без погодження з власником змінювати технічні характеристики квартири.
Як було раніше?
Раніше існувала безліч схем придбання квартир на первинному ринку нерухомості (попередній договір купівлі-продажу нерухомості, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). Але такі угоди не гарантували ані майнових прав на майбутнє житло, ані надання забудовником житла з заявленими в договорі характеристиками. У разі невиконання забудовником своїх зобов’язань, людина, яка вклала кошти в майбутню квартиру, повинна була доводити наявність у неї майнових прав у судовому порядку. Така ситуація призводила до розповсюдження значної кількості зловживань, зокрема, як стверджували експерти, кожна п’ята угода на ринку новобудов потрапляла в розділ сумнівних.
Найрозповсюдженішими зловживаннями були багаторазові продажі однієї квартири різним покупцям одночасно, одностороння зміна забудовником технічних характеристик майбутньої квартири тощо. Також не на користь покупців відігравав той факт, що у випадку виникнення будь-яких проблем у забудовника до закінчення будівництва, громадяни, які вкладали в нього кошти, не мали прав на майбутні квартири.
Забудовники, що споруджують об’єкти, дозволи на будівництво яких видані після 10 жовтня 2022 року, вже зобов’язані зареєструвати спеціальні майнові права на майбутню нерухомість. Перевірити дату отримання дозволу на будівництво можна в Реєстрі будівельної діяльності на порталі ЄДЕССБ у розділі «Декларативні та дозвільні документи».
Єдина державна електронна система у сфері будівництва розроблена Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO брали участь у розробці Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який запровадив можливість отримання послуг у сфері будівництва саме в електронній формі, а також Порядку ведення ЄДЕССБ.
15 травня, під час конференції EIT Raw Materials Summit, був опублікований звіт Європейського альянсу корисних копалин (European Raw Materials Alliance, ERMA) «Матеріали для зберігання та перетворення енергії: європейський заклик до дії».
Цей звіт є логічним продовженням Регламента ЄС щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу (Critical Raw Materials Act), що наголошує на реалізації конкретних і вимірних дій відповідними робочими групами, які представляють ключові зацікавлені сторони з промисловості, державних і приватних науково-технічних організацій, наукових кіл і громадянського суспільства.
Звіт містить першу чітку дорожню карту для вирішення проблем всього ланцюжка створення вартості у сфері мінеральної сировини: від розвідки до переробки. У фокусі – чотири основні стратегічні сфери: матеріали для сонячної енергії, матеріали для акумуляторів, паливні елементи та електролізери, зберігання та перетворення альтернативної енергії – і до кожної прописані конкретні рекомендації та дії.
Серед ключових дій, окреслених у звіті ERMA, такі:
Усе це разом із опублікованим на початку весни Регламентом ЄС щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу покликане гарантувати для ЄС доступ до тих корисних копалин, що є критичними для розвитку економіки Європейського Союзу.
Однією із ключових дій, зазначених у звіті ERMA, є розвиток стратегічних партнерств із країнами, що багаті на природні ресурси. Україна у цьому плані посідає чільне місце, адже, на відміну від таких країн, як Чилі, Австралія, Демократична Республіка Конго, із якими ЄС тільки планує підписати угоди про стратегічне партнерство, Україна є частиною Європи – принаймні географічно, на даний момент, що зменшує витрати і часу, і коштів, потрібних для доставки видобутих корисних копалин до ЄС, а також товарів із доданою вартістю, готових виробів тощо. Окрім цього, Україна була однією з перших країн, із якими ЄС підписав меморандуми про стратегічне партнерство. Як зазначено у звіті, ERMA був драйвером підписання Меморандуму про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідної дорожньої карти заходів 13 липня 2021 року між Україною та ЄС.
До слова, ERMA обʼєднує організації з державного та приватного секторів, що охоплюють весь ланцюжок створення вартості у сфері мінеральної сировини. Україна теж представлена в цьому Альянсі – так, його членами є Міністерство енергетики України, Державна служба геології і надр України, Українська асоціація геологів, Інститут геології КНУ ім. Т.Г. Шевченка, а також два українських підприємства – ТОВ «Майн Екстракшн», що має спецдозвіл на видобування хромових руд Капітанського родовища в Кіровоградській області, і TОВ «Заваллівський Графіт», що є виробником натурального графіту з руд заваллівського родовища, також розташованого на території Кіровоградщини.
Долучитися до ERMA може будь-яка організація, що працює у галузі корисних копалин, – приватний бізнес, науково-дослідна установа або НГО. Участь у таких європейських альянсах розширює можливості України для співпраці з ЄС і залучення інвестицій. За даними Держгеонадра, на території нашої країни є поклади 22 з 34 корисних копалин, які є в переліку критичних для Євросоюзу. Україна належить до 10 найбільших країн-виробників титану, марганцю, цирконію та графіту, а також має підтверджені запаси металів, пов’язаних з низьковуглецевим майбутнім, що використовуються в інноваційних технологіях. Європейські інвестиції – це те, що необхідно для нарощення видобування критичних для ЄС корисних копалин і створення ланцюжків постачання критичної сировини до країн Союзу.
Нагадаємо, що експерти BRDO працюють у складі Проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра», основними завданнями якого в 2023 році є:
Найближчим часом ми опублікуємо аналіз наших експертів щодо відповідності Закону України № 2805 праву ЄС. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» від 01.12.2022 (№ 2805-IX) набув чинності 28 березня 2023 року і створює нові правила у галузі надрокористування з метою розвитку і залучення інвестицій.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.
30 травня Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна».
Цей Порядок визначає механізм надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Відповідно, у ньому розписані процедури подання та розгляду заяв, формула розрахунку розміру компенсації, процедури надання коштів на фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку тощо. У розробці Закону і Постанови брала участь команда BRDO.
Так, заява на отримання компенсації може подаватися як у паперовій, так і в електронній формі.
Комісії мають розглянути заяву на отримання компенсації протягом не більше ніж 30 днів, за винятком тих випадків, коли знищена нерухомість розташовується у районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації.
Власники знищеного житла отримуватимуть грошові кошти для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку або житлові сертифікати на придбання житла.
Для отримання компенсації на фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку заявник має відкрити поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування компенсації в одному з банків України, з яким Мінцифри уклало відповідний договір електронної інформаційної взаємодії. Компенсації виплачуватимуться заявникам через АТ «Ощадбанк». Після ухваленого рішення про виплату компенсації АТ «Ощадбанк» не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання грошових коштів перераховує їх на спеціальні рахунки отримувачів компенсації, відкриті в банках.
Тим не менш, якщо нараховані кошти компенсації не були повністю витрачені, то через 3 роки з дня їх зарахування вони повертаються банками на рахунок АТ «Ощадбанк», а АТ «Ощадбанк», у свою чергу, повертає їх державі.
Знімати готівку зі спеціального рахунка, на який було зараховано компенсацію за знищені об’єкти нерухомого майна, неможливо. Відповідно, власники знищеного житла можуть використати грошові кошти для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку.
Якщо заявник обрав компенсацію у вигляді житлового сертифіката на фінансування нового житла, то у такому випадку виконавцем цієї програми надання компенсацій буде АТ «Укрпошта».
При цьому, отримувач житлового сертифіката має самостійно:
Після вибору житла, яке отримувач компенсації має намір придбати з використанням житлового сертифіката, отримувач компенсації подає до АТ «Укрпошта» звернення про фінансування придбання житла у розмірі, визначеному в житловому сертифікаті, за вибором:
Після того, як надання компенсації з використанням житлового сертифіката було підтверджене, отримувач має 30 календарних днів, протягом яких має укласти Договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката. На цей час грошові кошти в розмірі компенсації, що визначені у відповідному житловому сертифікаті, резервуються. Якщо ж протягом цього терміну отримувач компенсації не виконав ніяких дій, то вважається, що звернення про фінансування придбання житла відкликано.
Договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката підлягає нотаріальному посвідченню.
Після укладення договору АТ «Укрпошта» здійснює перерахування грошових коштів на рахунок продавця житла, зазначеного у договорі про придбання житла.
Важливо, що подати заяву на отримання компенсації за знищені обʼєкти нерухомості можна за допомогою мобільного додатка Дія вже за місяць – тобто починаючи з 15 липня. Кабмін же рекомендує комісіям почати розглядати такі заяви вже з 15 серпня 2023 року.
Детальніше про комісії, що розглядатимуть заяви на надання компенсацій за знищені об’єкти нерухомого майна ми писали у попередній публікації. А про Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» можна прочитати тут.
Все, що потрібно знати про дерегуляційну реформу економіки України, відтепер доступно в одному місці та онлайн: працює сайт https://deregulation.me.gov.ua/
Також ресурс має спростити комунікацію між державою та бізнесом: на сайті є зручна форма зворотнього зв’язку для підприємців, які хочуть висловити свої враження чи побажання стосовно свіжих дерегуляційних ініціатив, а також опитувальник.
Що таке дерегуляція економіки?
Вже 5 місяців в Україні триває масштабна дерегуляція економіки: уряд зменшує свій контроль над діяльністю бізнесу, скасовуючи чи оптимізуючи застарілі та неефективні ліцензії, дозволи, погодження. Обсяг заощаджень фінансових та часових ресурсів усіх підприємців України від оптимізації 800 інструментів державного регулювання становитиме орієнтовно 222 млн гривень у перший рік реформи.
Що таке МРГ з дерегуляції?
У січні 2023 року для цього було створено Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ з дерегуляції). Її очолюють Перша віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко та Віце-премʼєр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.
Що ви знайдете на сайті дерегуляційної реформи?
Сайт пояснює алгоритм роботи МРГ, розповідає про вже реалізовані кейси дерегуляції та публікує останні новини на тему.
Також ресурс дає можливість кожному підприємцю долучитися до дерегуляційної реформи, висловивши свою думку чи пропозицію в Google-формі. Для ефективної роботи МРГ має не лише самостійно шукати недоліки в системі українського законодавства, а й реагувати на конкретні запити бізнесу щодо цих змін.
Як поділитись з державою своєю думкою щодо дерегуляції?
Якщо ви представляєте підприємство і хочете надати Мінекономіки зворотній зв’язок щодо інструментів держрегулювання, з якими стикається в роботі – заповнюйте анкету.
У майбутньому сайт буде розширено. Ресурс розробляється в рамках проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta.