13 червня Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 596 «Деякі питання виконання вимог Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». У розробці документа брала участь команда BRDO.

Завдяки цій постанові дія Закону «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» за бажанням замовника будівництва розповсюджуватиметься і на ті обʼєкти, що почали будуватися ще до набрання чинності цим законом.

Постанова затверджує Порядок поширення дії Закону, а в Порядку, у свою чергу, прописано таке:

Закон «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», що також розроблявся за участі BRDO, створює дієві правові механізми для гарантування державою речових прав на неподільні об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості. Відповідно, фізичні та юрособи, які купують об’єкти незавершеного будівництва (наприклад, котеджі), житлові та нежитлові приміщення в об’єктах, що перебувають на етапі будівництва, краще захищені й отримують гарантії захисту своїх прав у разі, наприклад, недобудови. Детальніше про цей закон і запроваджувані ним зміни дивіться у нашій інфографіці.

Таким чином, ринок первинної нерухомості стане прозорішим, забудовники – відповідальнішими, а покупці – більш захищеними від дій шахраїв у будівельній сфері.

Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу UNIC та RISE Ukraine запрошують на офлайн-захід, присвячений обговоренню теми «Від Лугано до Лондона: бачення доброчесного бізнесу відбудови України», що відбудеться 15 червня у Києві.

У діалозі, що матиме місце напередодні Конференції з питань відновлення України 2023, UNIC, візьмуть участь представники відповідального українського бізнесу. Вони поділяться своїм баченням та очікуваннями трансформації українського приватного сектору у світлі майбутнього відновлення України задля напрацювання спільного позиційного документа для представлення у Лондоні.

Разом із міжнародними експертами також обговоримо досягнення змін, необхідних для конкурентоспроможності українського бізнесу і посилення його можливості на рівних брати участь у процесах, пов’язаних із відбудовою та членством нашої держави у ЄС.

Співмодератори:

Спікери відкритого діалогу:

Детальна програма заходу: UNIC_Відкритий діалог_15.06.23

Дата: 15 червня 2023 року, 15:00-18:00 (початок реєстрації о 14:30).

Формат: офлайн, м. Київ (місце проведення повідомимо після реєстрації).

Участь у заході безкоштовна. Реєстрація обов’язкова.

У разі виникнення питань щодо реєстрації, будь ласка, звертайтеся до Дар’ї Білінської за тел.: +38 067 372 33 06 або електронною поштою: [email protected].

Захід організовано за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Центр досліджень фінансової злочинності та безпеки (CFCS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) та Офіс ефективного регулювання BRDO раді запросити вас на конференцію «Забезпечення цілісності та стійкості фінансової системи України», що відбудеться 19 червня у змішаному форматі.

Ця подія передуватиме Конференції з питань відновлення України (URC), яку організовуватиме уряд Великої Британії разом з урядом України в червні в Лондоні.  Подія RUSI і BRDO торкнеться питання, що наразі не зазначене у програмі URC, а саме – важливості забезпечення цілісності та стійкості української фінансової системи для боротьби з відмиванням грошей та корупцією.

До нас приєднаються поважні спікери з України, Великої Британії та ЄС, зокрема:

Ми об’єдналися з провідними українськими аналітичними центрами та дослідницькими установами – Центром демократії та верховенства права (CEDEM), Центром економічної стратегії (CES), Інститутом законодавчих ідей (ILI), StateWatch, Незалежною асоціацією банків України (IABU) та Київської школи економіки (KSE), – щоб переконатися, що дебати відображають ідеї громадянського суспільства.

Програма заходу та лінк для реєстрації для онлайн участі за посиланням.

Подія відбувається в рамках проєкту RUSI SMURF, що фінансується Національним фондом підтримки демократії, за допомогою якого CFCS підтримує уряд, приватний сектор і представників громадянського суспільства в Україні задля забезпечення цілісності та стійкості фінансової системи України.

Зовсім скоро українські споживачі отримають захист своїх прав так, як це робиться у Європі. Верховна Рада України 10 червня 2023 року ухвалила в цілому проєкт Закону № 6134 «Про захист прав споживачів», розроблений Мінекономіки спільно з командою BRDO. Тепер очікуємо набуття цим Законом чинності після підписання його Президентом України.

 Після розпаду СРСР Україна однією із перших розробила законодавство щодо захисту прав споживачів, проте на сьогодні існують критичні невідповідності між українською і європейською системами захисту прав споживачів. Новий законопроєкт покликаний усунути ці невідповідності і наблизити українське законодавство до європейського.

Які зміни пропонує законопроєкт?

1. Врегульовуються питання захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі:

2. Скасовується обовʼязок для продавців створювати й утримувати обмінний фонд товарів. До цього часу, у разі якщо споживач отримав товар неналежної якості, який потребує ремонту, то продавець зобовʼязаний на час ремонту такого товару надати споживачеві той же товар із обмінного фонду. Для цього витрачалися значні кошти підприємців на закупівлю такого товару й на утримання складів для його зберігання. Натомість, новим законопроєктом споживачеві надається право на заміну товару на такий же або аналогічний, наявний у суб’єкта господарювання, у разі, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше 14 календарних днів. Таким чином, у продавців зникає потреба в наявності обмінного фонду, а у разі його створення вони матимуть конкурентну перевагу.

3. Громадські обʼєднання споживачів отримують законодавче підґрунтя для участі у захисті прав споживачів та їх залучення до досудового вирішення споживчих спорів. Практика Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів свідчить, що споживачі краще захищені, коли до процесу їх захисту залучено громадські об’єднання споживачів, які можуть провести консультації для споживачів та надати їм практичну допомогу.

4. Запроваджується можливість надання продавцями документів, що підтверджують гарантійні зобов’язання, в електронній формі. Тобто споживачам не потрібно буде зберігати купу паперових гарантійних талонів, оскільки вони стануть доступними в онлайн-форматі.

Таким чином, Закон «Про захист прав споживачів» передбачає створення умов для досягнення взаємоузгодженості між системами захисту прав споживачів України та ЄС, забезпечення прозорої і чесної конкуренції між субʼєктами господарювання, особливо у сфері електронної торгівлі, а також надає споживачам нові інструменти у захисті їхніх прав.

Ми вдячні усім причетним до розробки законопроєкту і очікуємо на його швидку імплементацію.

Протягом останніх років Офіс ефективного регулювання BRDO спільно з іншими ГО та підприємцями вимагали оприлюднити фінансову звітність підприємств у формі відкритих даних. Як результат, у березні 2023 року Державна служба статистики України нарешті опублікувала інформацію, подану компаніями за 2022 рік. Користуючись цими даними, команда сектору «IT&Telecom» BRDO підготувала огляд ситуації на українському ІТ-ринку.

До цього для аналогічних досліджень  ми покладались на узагальнену інформацію, опитування та експертні оцінки. Оприлюднення фінзвітності дозволило BRDO детальніше проаналізувати галузь. Під час роботи над оглядом команда BRDO використовувала дані Державної служби статистики, агреговані аналітичним сервісом YouControl.

Отже, яким став перший рік повномасштабного вторгнення для найбільших гравців українського ІТ?

У десятці найбільших ІТ-компаній домінують сервісні компанії. Чистий дохід п’яти найбільших: ТОВ «Епам системз», «Глобаллоджик Україна», «Люксофт Солюшнс», «Сіклум» і «Інтелліас» сумарно склав майже 20% українського ІТ-експорту. 

Лише дві компанії з топ-10 займаються розробкою власних продуктів:

  1. ТОВ «Плейтика Україна», центр розробки ізраїльського видавця онлайн-ігор Playtika;
  2. ТОВ «Фінтех бенд», розвиває популярний в Україні банківський продукт monobank.

Традиційним рейтингом розміру ІТ-компаній в Україні є Топ-50 від DOU, який формується на основі опитування компаній про кількість спеціалістів. Списки найбільших і найдохідніших компаній дійсно перетинаються, проте не ідентичні.

Зокрема:

Цим матеріалом ми починаємо серію публікацій, присвячених огляду найбільших українських ІТ-компаній у 2022 році за обсягом чистого доходу. Повна версія документу, в якій надана інформація про топ-30 компаній, доступна за посиланням.

Ви – революційний стартап чи МСП із стійкими рішеннями для сировинної галузі? Не пропустіть неймовірну можливість подати заявку на EIT Raw Materials Booster Call і отримати фінансову підтримку до 200 000 євро.

Цивілізований світ переживає монументальну трансформацію, працюючи над досягненням кліматичної нейтральності і технологічних інновацій, заданих Зеленою угодою ЄС. Як наслідок, попит на критичну та стратегічну сировину стрімко зростає.

Електромобілі, сонячні батареї, вітряні турбіни — усі вони залежать від стійких поставок критичної сировини, як-от літію, кобальту, магнію, міді та рідкоземельних елементів.

Ось чому EIT RawMaterials на постійній основі шукає, відкриває і підтримує стартапи, які революціонізують сектор сировини, – від передових технологічних рішень для розвідки, видобутку та обробки корисних копалин до революційних досягнень у заміні акумуляторних матеріалів і їхній переробці.

Як обраний стартап або МСП, ви не тільки отримаєте фінансування та персоналізовані послуги, але й станете цінним учасником активної партнерської мережі EIT RawMaterials.

Booster Call надає таку підтримку:

Приєднуйтесь: https://eitrawmaterials.eu/booster-call/ 

Подаватися на Booster Call можна упродовж року. Найближчий дедлайн: 4 вересня 2023.

За додатковою інформацією звертайтеся до EIT RawMaterials Innovation Hub – для українських стартапів це Innovation Hub East. Детально про EIT RawMaterials Booster Call, хто може подаватися, процедуру й критерії відбору – тут https://eitrawmaterials.eu/wp-content/uploads/2023/03/EIT-RawMaterials-Booster-Call-2023-Guidelines-CO2.pdf. 

Нагадаємо, що експерти проєкту «Новий кодекс України про надра» працюють над покращенням регуляторного середовища сировинної галузі, що дозволить залучити до України іноземні інвестиції і розвивати галузь.

Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.

Послуги на основі будівельного паспорту є наймасовішими серед адміністративних сервісів, пов’язаних із будівництвом. Відколи послуги з будівництва зʼявилися на порталі Дія, майже 40% всіх заяв на їх отримання були пов’язані саме з будівельним паспортом.

Відтепер на порталі Дія доступні одразу 3 модернізовані послуги:

Будівельний паспорт – це документ, який визначає вимоги до розміщення і будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків не вище двох поверхів з площею до 500 квадратних метрів, а також господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Ключовою новацією є можливість вносити зміни в уже подане повідомлення та можливість виправлення технічних помилок. 

Окрім цього, під час подання заяви більше даних будуть автоматично підтягуватися з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Це спростить процес заповнення документів і зменшить кількість відмов від органів контролю, адже саме технічні помилки, допущені під час внесення відомостей вручну замовниками, були основною причиною для відмов.

Будівельні послуги на основі будівельного паспорту з’явилися на порталі Дія ще в жовтні 2020 року. З того часу процес отримання послуг зазнав змін, проте це перша масштабна модернізація. 

Фахівці Офісу ефективного регулювання BRDO брали участь у розробці Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який запровадив можливість отримання послуг у сфері будівництва саме в електронній формі, а також Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

 

Модернізація послуги проведена у співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерства цифрової трансформації за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».

Дерегуляція не збавляє обертів: МРГ з дерегуляції розглянула декілька ініціатив, високо затребуваних бізнесом та громадянами.

За результатами засідання рекомендовані до оптимізації чи скасування, зокрема, такі інструменти держрегулювання:

Загалом пакет дерегуляційних ініціатив, які сьогодні аналізувала МРГ, містив 12 пунктів за 6 напрямками: загальні регуляторні правила, агросфера, будівництво, медицина, транспорт, відновлення. За підсумками засідання низки інструментів позбудуться взагалі, решту– осучаснять.

У сфері загальних регуляторних правил

Рекомендовано змінити каральну систему перевірок на сервісну. Зокрема, запровадити добровільне страхування та аудит діяльності компаній, що, в свою чергу, зменшить кількість і частоту перевірок. Окрім того, МРГ рекомендувала перевести документальні податкові перевірки в онлайн-формат, а Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – на декларативний принцип.

У сфері транспорту

Рекомендовано скасувати реєстрацію вживаних транспортних засобів, придбаних бізнесом як товар для подальшого продажу. Також рекомендовано передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Дія при здійсненні митного оформлення легкового авто, та змінити підхід до визначення вартості авто при розмитненні, створивши відповідну базу даних, яка б враховувала вік автомобілів.

У сфері медицини

Рекомендовано скасувати необхідність отримання суб’єктами господарювання санітарних паспортів у кількох сферах господарської діяльності, як несучасні та дублюючі.

У сфері будівництва

Рекомендовано скасувати вимоги щодо розробки розділу оцінки впливів на навколишнє середовище, якщо при будівництві, реконструкції чи капремонті будівель, споруд та їх комплексів не вимагається проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД), або ж за наявності звіту ОВД.

У сфері сільського господарства

  1. Рекомендовано дерегулювати сферу виноградарства, скасувавши:
  1. Рекомендовано дерегулювати сферу рибного господарства, скасувавши:
  1. Також рекомендовані до скасування чи оптимізації низка інструментів, що регулюють ринок технічних конопель.

У сфері відновлення

Рекомендовано цифровізувати більше 10 інструментів у сфері охорони культурної спадщини (порядків отримання погоджень, дозволів, висновків тощо). Процедури відкриття, зокрема приватних дитячих садків та центрів творчості рекомендовано цифровізувати та осучаснити. Сьогодні ці процедури передбачають «паперове» спілкування ініціативного бізнесу та держорганів, що суттєво сповільнює процес створення нових закладів освіти.

Нагадаємо, МРГ з дерегуляції створено в січні 2023 року. До робочої групи, яку очолюють Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко та Віце-прем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. У засіданнях також беруть участь представники провідних аналітичних центрів, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO.

У попередній публікації ми розповіли про літій як один із важливих складових акумуляторів, а також про потенціал його видобування в Україні. 

А який потенціал виробництва батарей в Україні?

Трохи історії

З моменту набуття незалежності українська держава розуміла важливість і необхідність будівництва власних потужностей для розвитку промисловості.

Щоб уникнути залежності від імпорту акумуляторів та їх дефіциту, Уряд України ухвалив рішення щодо будівництва власних потужностей з виробництва цієї продукції. У 1992 році Кабмін затвердив розпорядження, відповідно до якого Мінекономіки мало виділити підприємствам-виробникам свинцево-кислотних акумуляторів сировину, матеріали й устаткування для виробництва акумуляторів. Оскільки на початку 1990-х дуже важливою була державна підтримка ринку, то з 1993 року Кабмін встановив щорічне 100-відсоткове державне замовлення на виготовлення акумуляторів із забезпеченням його основними видами сировини й матеріалів.

У 1993-1995 роках виробники свинцево-кислотних акумуляторів отримали право самостійно продавати до 30% акумуляторів від обсягу державного замовлення, зокрема й експортувати.

1996 року Уряд зменшив ставки ввізного мита на технологічне устаткування, запасні частини та матеріали, що поставляються акціонерному товариству закритого типу «Іста-центр» для впровадження і розвитку технології виробництва свинцево-кислотних акумуляторів замкненого циклу.

Наприкінці 90-х років в Україні почали з’являтися інші заводи, що виробляли акумулятори, використовуючи сучасне на той момент обладнання, і мали змогу конкурувати з недорогими імпортними аналогами. Відповідно, зі створенням окремого ринку акумуляторів постала потреба запровадження інструментів державної підтримки.

Що зараз

На сьогодні підприємства України виробляють широку лінійку акумуляторів для автомобілів, сільськогосподарської та спеціальної техніки. Вони значною мірою задовольняють внутрішній попит на автомобільні акумулятори. Окрім цього, українські акумулятори експортуються у низку країн, зокрема до ЄС.

Технологія, за допомогою якої в Україні виробляються свинцево-кислотні акумулятори, насправді є застарілою. Але завдяки зусиллям науково-дослідних установ і окремих підрозділів підприємств-виробників ця технологія вдосконалюється, що дозволяє українській продукції залишатися конкурентоспроможною на світових ринках.

Україна має шість основних підприємств-виробників акумуляторів у різних куточках нашої держави. Окрім цього, працює низка наукових інститутів і державних підприємств, що проводять дослідження у сфері акумуляторів. 

Розвивається й екосистема стартапів у цій сфері. Тим не менш, для подальшого розвитку і наукових досліджень у сфері акумуляторів, і стартапів Україні критично необхідні іноземні інвестиції.

Стратегічне партнерство

Враховуючи те, що ЄС імпортує 90% критичної сировини з неєвропейських країн, стратегічно важливим є розвиток власних потужностей з виробництва батарей, а також забезпечення цього виробництва сировинною базою. І Україна має що запропонувати для плідної співпраці з ЄС у цій сфері.

Експерти Проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра» готують аналітичний огляд передових акумуляторних технології в Україні, у якому також дослідять зв’язки та потенційні ланцюжки створення вартості між потребами виробників акумуляторних батарей в ЄС та відповідними сировинними ресурсами в Україні. Щоб не пропустити публікацію дослідження і дізнатися, які підприємства і стартапи працюють над розвитком акумуляторного виробництва, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.

 

Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.

Минулого тижня КМУ затвердив постанову «Деякі питання організації роботи комісії з розгляду питань надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Згідно з нею затверджується Примірне положення про  Комісію з розгляду питань надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Цим Положенням визначаються правові засади створення і функціонування комісій, що розглядатимуть питання надання таких компенсацій. До розробки постанови долучилися й експерти BRDO.

Комісії утворюватимуться при виконавчих органах сільських, селищних, міських, районних у містах рад, військових адміністраціях населених пунктів або військово-цивільних адміністраціях населених пунктів як консультативно-дорадчий орган. Вони матимуть доступ до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених внаслідок агресії РФ проти України, що дозволить їм виконувати визначені постановою функції.

Комісії розглядатимуть заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, визначатимуть наявність або відсутність підстав для надання такої компенсації, забезпечуватимуть проведення обстеження знищеного обʼєкту  (крім випадків його проведення до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт, що виконані за рахунок інших джерел фінансування.

Окрім цього, комісії надаватимуть консультації і всю вичерпну інформацію щодо того, як отримати компенсацію за знищений об’єкт нерухомого майна. Також у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна комісії виготовлятимуть житловий сертифікат за допомогою Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна і направлятимуть його заявнику сертифікату в електронній та/або паперовій формі.

Інформація про розташування комісій, їхній персональний склад, порядок роботи, а також інформація про результати засідань комісій має розміщуватися на вебсайті тих органів, при яких комісії створюються.

Постанова також визначає порядок формування складу комісій, а також його повноваження. До складу комісій можуть залучатися представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних та громадських організацій.

Затверджена Постанова була розроблена на виконання Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». У розробці цього закону також брали участь експерти BRDO. Детальніше про закон можна прочитати тут.

Україна протидіє РФ, зокрема, у кіберпросторі.

Для цього в березні 2022 року Верховна Рада внесла зміни до Кримінального кодексу України, якими декриміналізувала втручання в роботу інформаційних систем з метою пошуку вразливостей в них. Іншими словами, парламент дозволив роботу «етичних хакерів» для пошуку вразливостей, зокрема, у державних системах.

При цьому, відповідно до аналізу BRDO, був обраний не найкращий механізм декриміналізації з точки зору нормопроєктування. Тим не менш, представниками профільних органів влади було прийнято рішення продовжити реалізацію цього механізму. Для цього потрібно було ухвалити затверджений учора порядок.

Документ визначає процедуру організації, проведення пошуку та виявлення потенційних вразливостей інформаційних систем на підставі публічної пропозиції. Ідеться про будь-які системи, щодо яких власник ухвалить рішення про необхідність розміщення публічної оферти про пошук вразливостей: від інформаційних систем державних реєстрів до, наприклад, інформаційної системи міського водоканалу.

Реалізація документа:

У розробці постанови брали участь експерти Офісу ефективного регулювання BRDO в межах проєкту EU4DigitalUA, що фінансується ЄС.

Що таке Bug Bounty?

Bug Bounty — це угода, яку пропонують сайти, організації та розробники програмного забезпечення, за якою будь-хто може отримати винагороду, якщо виявить помилки в роботі ІКС компанії. Особливо важливими є ті помилки, що стосуються безпеки та вразливостей.

Ці програми дозволяють розробникам виявляти та усувати помилки до того, як про них дізнається широка громадськість, запобігаючи випадкам широкого зловживання та витоку даних. Їх впроваджено брендами Mozilla, Facebook, Google, Reddit, Microsoft тощо.

Поза технологічною галуззю bug bounty також використовується, наприклад, Міністерством оборони США.

А до цього першу в Україні програму bug bounty для ресурсів у домені gov.ua було запущено Офісом ефективного регулювання BRDO ще в 2018 році. Пізніше подібні програми були реалізовані для Prozorro та Дії.

Уряд погодив пропозицію Міндовкілля та Мінцифри щодо експериментального проєкту видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Проєкт реалізовуватиметься протягом 2 років, починаючи з 1 червня 2023.

Над цифровізацією цих послуг працювали експерти Офісу ефективного регулювання спільно з Міндовкілля та Держлісагентством в рамках проекту USAID/UKaid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

Чому це важливо?

Відтепер подати заяву та отримати відповідні документи дозвільного характеру можна онлайн на платформі Екосистема.

Запровадження таких послуг в електронному форматі дозволить:

Якими були попередні етапи реформи лісової галузі?

Це нововведення – черговий крок в рамках реалізації комплексної реформи лісової галузі України. Мета реформи – запровадити в цій сфері прозорі та ефективні механізми управління.

Нагадаємо, що над цією реформою BRDO працює з 2016 року. У 2017 році команда сектору «Сільське господарство» опублікувала дослідження «Регулювання ринку деревини», в якому висвітлюються ключові проблеми галузі та шляхи їх вирішення.

Реалізація викладених в Зеленій книзі BRDO пропозицій розпочалася у 2019 році. Уряд запровадив електронний облік деревини, що стало першим кроком запобігання незаконним рубкам та нелегальному обігу деревини.

Далі держава запровадила продаж необробленої деревини на електронних аукціонах, що створило прозорий, зручний та доступний механізм обігу деревини на ринку.

Цифровізація видачі документів дозвільного характеру – наступний крок комплексної реформи лісової галузі, проте далеко не останній.

Що чекає на лісову галузь в Україні в майбутньому?

Реформа в лісовій галузі триває. Наступним етапом має стати розмежування управлінських, дозвільних і господарчих функцій, шляхом проведення корпоративної реформи та забезпечення прозорих умов господарської діяльності ДП «Ліси України».

BRDO продовжує спільну з профільними міністерствами роботу над реформою. Переконані, що впровадження сучасних та прозорих механізмів та використанням найкращих практик країн Європейського Союзу в цій сфері сприятиме майбутньому розквіту лісового підприємництва.

До 2050 року ЄС має зменшити викиди парникових газів в атмосферу до нуля. Для досягнення цього показника Європейська Комісія ухвалила Європейський зелений курс – всеохопну стратегію, що покликана трансформувати економіку Європейського Союзу на ресурсоефективну, досягти екологічної нейтральності та знизити навантаження на довкілля.

Одними зі способів досягти скорочення викидів парникових газів є переведення на менш шкідливе паливо транспортного сектору, а також розвиток відновлюваної енергетики. За останні роки зростає виробництво та продаж електромобілів, а перехід на відновлювані джерела енергії потребує збільшення виробництва засобів зберігання енергії – батарей.

Акумулятори є стратегічною частиною «зеленого» переходу Європи та ключовою технологією для конкурентоспроможності автомобільного та енергетичного секторів. Батареї сприяють декарбонізації транспортного та енергетичного секторів завдяки електрифікації і забезпечують збереження енергії, зокрема для об’єктів відновлюваної енергетики.

Для виробництва батарей критично важливий літій. Цей елемент внесений у список критичної сировини ЄС. Окрім цього, він також належить до переліку стратегічної сировини, що є критичною для забезпечення зеленого і цифрового переходу ЄС.

За оцінками Геологічної служби США, розвідані світові запаси літію оцінюються у 22 млн тонн, а ресурси – близько 89 млн тонн. Лідерами за прогнозними обсягами покладів літію у світі є Болівія (21 млн тонн), Аргентина (19 млн тонн), Чилі (9,8 млн тонн), Австралія (7,3 млн тонн) та Китай (5,1 млн тонн).

Найбільший видобуток літію у 2022 році зафіксований в Австралії (близько 61 тис. тонн), Чилі (близько 39 тис. тонн) та Китаї (близько 19 тис. тонн). При цьому, видобуток в Португалії, єдиній країні в ЄС, де здійснюється виробництво цього ресурсу, становить лише 600 тонн.

На території України розташовані кілька родовищ цього найважливішого на сьогодні металу для виробництва батарей. За перспективними та прогнозними ресурсами літію Україна – одна з найбагатших країн у Європі і може не тільки повністю задовольнити потреби вітчизняного виробництва, а й попит європейського сировинного ринку. 

Запаси літію в українських родовищах залягають на глибині понад 300 м, тому видобуток руди буде здійснюватися шахтним способом. Через це економічні показники українських родовищ літію поступаються південноамериканським, де видобуток ведеться відкритим способом, проте з екологічної точки зору, шахтний видобуток є безпечнішим.

Експерти Проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра» готують аналітичний огляд передових акумуляторних технології в Україні, у якому також дослідять зв’язки та потенційні ланцюжки створення вартості між потребами виробників акумуляторних батарей в ЄС та відповідними сировинними ресурсами в Україні. Щоб не пропустити публікацію дослідження, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.

А вже наступного тижня у Брюсселі відбудеться Raw Materials Summit – масштабний захід, що збере більше 80 знаних спікерів у секторі надрокористування, а також представить Innovation Village – виставку 20 найбільш інноваційних технологій від світових підприємців і стартапів. Одна з дискусій буде присвячена європейським ланцюжкам постачання саме літію – а також тому, як саме цей критичний матеріал можна використовувати в інноваціях. Дізнайтеся більше: https://www.eitrmsummit.com/copy-of-main-stage

 

Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України презентувало комунікаційну платформу єдиної електронної екосистеми управління відновленням DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management).

Платформа доступна за адресою https://dream.gov.ua/ та містить інформацію про завдання, структуру і принципи роботи DREAM, а також покроковий план її впровадження протягом 2023 року.

Що таке DREAM?

Це державна електронна екосистема, що забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відбудови. А також збиратиме всі дані за проєктами в режимі онлайн, відображатиме ці дані у вигляді зручних таблиць, графіків та діаграм та забезпечить публікацію відкритих даних відповідно до глобального Open Contracting Data Standard.

Екосистема дозволяє контролювати кожен етап життєвого циклу проєкту — від реєстрації пошкоджень і руйнувань і до фінансування, проведення закупівель та будівельних робіт і введення об’єктів в експлуатацію.

Публічна частина DREAM — з даними про перші проєкти, що подаються у розрізі громад, регіонів, сфер, — буде презентовано під час URC, що відбуватиметься 21-22 червня у Лондоні. Планується, що міжнародні фінансові організації зможуть долучитися до фінансування цих проєктів, і їх фізична реалізація стартує вже цього року. Окрім того, вже працює Галузева система управління проєктами, у якій громади та Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України управляють своїми проєктами відбудови.

Якою є структура DREAM?

Екосистема має два рівні.

  1. Перший — це вже наявні державні реєстри, системи та сервіси, що створюють єдиний маршрут розвитку проєкту: Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна (РПЗМ), Геоінформаційна система (ГІС), Галузева система управління відбудовою інфраструктури, ДІЯ, ЄДР, Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), Prozorro, Spending.gov.ua.
  2. Другий рівень — це «парасолькова» система, як забезпечує збір даних з усіх систем першого рівня на кожному з етапів проєкту, надає відкритий доступ до них та інструменти управління і контролю.

Оскільки всі проєктні ідеї в DREAM потрапляють на єдину «вітрину проєктів», кожна громада має можливість напряму презентувати власні проєкти потенційним інвесторам. При цьому джерела фінансування можуть бути різноманітними: державний або регіональний бюджет, кошти іноземних урядів й організацій, приватних інвесторів, або комбіновані, в межах державно-приватного партнерства.

Навіщо DREAM потрібна комунікаційна платформа?

Завдання комунікаційної платформи — дати базову інформацію про екосистему DREAM, пояснити основні принципи її роботи, зокрема, ключовим її користувачам. Платформа також містить детальні роз’яснення щодо нормативного забезпечення процесів відновлення, основних інструментів та процедур. Крім того, вона стане основним джерелом інформації для трекінгу ключових етапів впровадження екосистеми на практиці.

Як це вдалося реалізувати?

Це важливий крок для реалізації проєкту, над яким ми працюємо вже рік спільно з партнерами. Розробка DREAM була ініційована Коаліцією громадських організацій RISE Ukraine влітку 2022 року та здійснюється за підтримки організацій-членів Коаліції, зокрема Офісу ефективного регулювання BRDO та Transparency International Ukraine. Фінансування розробки забезпечується в рамках проєктів Open Contracting Partnership за підтримки Британського Уряду.

Принципи роботи системи, такі як трансакційність, екосистемність, open by design, були визначені в обговоренні з громадським сектором та держорганами. Для цього, зокрема, в жовтні RISE спільно з Київською школою економіки (Kyiv School of Economics, KSE) та державною системою електронних аукціонів Prozorro.Продажі організували конференцію «Цифрові інструменти для відновлення України». Під час заходу було вперше презентовано іноземним партнерам концепцію електронної системи управління відбудовою, яку розробила команда Офісу ефективного регулювання BRDO.

Після цього систему обговорили у Вашингтоні у грудні минулого року в межах міжнародної антикорупційної конференції та дискусії «Роль цифрових систем управління у відбудові України», організованій «Проєктом процвітання і розвитку» Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS | Center for Strategic & International Studies).

Також на міжнародному рівні інституційна архітектура управління коштами для відбудови України обговорювалася в Брюсселі на співорганізованій нами конференції «Забезпечення доброчесності фінансування реконструкції України».

У результаті багатомісячної підготовки сьогодні ми маємо чіткий план реалізації безпрецедентного за масштабами та складністю проєкту – відбудови України.

Детальніше про запуск системи DREAM:  https://mtu.gov.ua/news/34267.html

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 2 травня 2023 року № 402-р схвалив Державну стратегію розвитку галузі рибного господарства до 2030 року. Також Уряд затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2023—2025 роках.

Документ розробили фахівці Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державне агентство меліорації та рибного господарства України спільно з Офісом ефективного регулювання BRDO, а також представниками наукових кіл та громадських організацій.

Чому Україні необхідний цей документ?

Метою розроблення Стратегії є забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України.

Документ враховує зміни клімату та спрямованість на Європейський зелений курс, збереження природних запасів водних біоресурсів, зменшення імпортозалежності галузі, підвищення її конкурентоспроможного потенціалу та створення умов для інвестиційного розвитку, а також збільшення виробництва водних біоресурсів та виробленої з них продукції шляхом покращення екологічного стану рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та збалансованості економічних і соціальних інтересів.

Стратегія забезпечить зміну державної політики у галузі, щоб Україна могла виконувати свої міжнародні зобов’язання. Також виконання Стратегії дозволить гарантувати продовольчу безпеку нашої держави.

Під час реалізації Стратегії передбачається розширення регіонального співробітництва в межах Спільного морського порядку денного для Чорного моря, яким визначено узгоджену структуру пріоритетів і дій як на регіональному, так і на національному рівні, зокрема в секторах рибальства та аквакультури, для забезпечення стійкої економіки, спрямованої на попередження негативних кліматичних змін, збереження морського простору та зайнятості населення в регіоні.

Яких результатів очікують від впровадження Стратегії?

З метою реалізації Стратегії затверджується операційний план заходів, який містить чіткі та послідовні кроки.

Результатом досягнення цілей Стратегії є:

Дякуємо Уряду за ухвалення безпрецедентного для українського рибного господарства документу та очікуємо на його успішну реалізацію.