Опалювальний сезон 2021-2022 може загрожувати українцям дефіцитом вугілля і відключеннями електроенергії.
За даними оператора енергосистеми «Укренерго», запаси вугілля на складах є недостатніми для повного забезпечення ТЕЦ і ТЕС. Відповідно, в Уряді розмірковують на переведення енергогенеруючих підприємств на дорожчий газ.
Експерт BRDO Антон Зоркін прокоментував ситуацію для видання Украинский Бизнес Ресурс: «Середньомісячне споживання ТЕС і ТЕЦ у зимовий період – від 2 до 2,2 млн т, в залежності від погодних умов. Тому за реалістичного сценарію із середньомісячним імпортом у 400 тис т і з типовими зимовими температурами можна очікувати дефіцит вугілля на рівні 1 млн тонн до кінця березня. При цьому, використання газу у разі відсутності вугілля призведе до зростання цін на електричну енергію».
Чи вдаватиметься у цій ситуації Уряд до відключень українців від електроенергії – читайте у його коментарі виданню, а наші пропозиції щодо подолання кризи дивіться у презентації:
Використання води в Україні є вкрай неефективним.
Третина піднятої з підземних джерел води втрачається у процесі видобутку – настільки застарілим є процес виробництва в Україні.
Більше третини водопровідних та каналізаційних мереж перебувають у незадовільному стані і потребують негайної заміни. Від цього страждає якість питної води, що постачається населенню, але щороку замінюється лише до 2% мереж від того, що критично необхідно замінити.
Окрім цього, знижуються обсяги споживання води користувачами – у порівнянні із 2010 роком споживання води у 2019 році впало на 39%. Забезпечення питною водою за регіонами України також розподілене нерівномірно – лише третина сільського населення забезпечується послугами централізованого водопостачання, а інші споживачі сільської місцевості подекуди вимушені використовувати воду з колодязів, яка не відповідає нормативам якості питної води.
Фінансовий стан підприємств водопровідно-каналізаційного господарства протягом останніх років теж сумний – у 2019 році чистий збиток підприємств галузі становив 2,13 млрд грн.
Всі ці проблеми накопичуються на тлі того, що Україна є однією з найменш забезпечених водними ресурсами країн Європи, і ці ресурси швидко забруднюються. Зрозуміло, що вітчизняна галузь водопостачання і водовідведення потребує нагальних змін.
Експерти BRDO проаналізували економічні показники галузі і чинне регулювання і дійшли висновку, що поточна державна політика у сфері є неефективною і не відповідає зобов’язанням України відповідно до угоди про Асоціацію з ЄС, стратегічне планування – недосконалим, а тарифна політика стримує інвестиції у галузь й унеможливлює подальший розвиток.
Для того, щоб окреслити шляхи вирішення проблем галузі і створити умови для її розвитку, наші експерти розробили Зелену книгу “Регулювання ринку водопостачання і водовідведення”.
Книга містить:
Наше дослідження буде корисним органам виконавчої влади для комплексного формування державної регуляторної політики у сфері, покращення технічного стану систем водопостачання та водовідведення, а також підвищення якості питного водопостачання.
Зелену книгу можна прочитати тут
Чи можна виміряти, наскільки поширене «реєстраційне» рейдерство в Україні і наскільки ефективно державні органи з ним борються?
Це явище, яке полягає в одержанні контролю над активами бізнесу шляхом маніпуляції з відомостями державних реєстрів, має багаторічну історію в Україні. Але досі державні органи не володіють достовірними даними щодо стану і динаміки розвитку рейдерства. Узагальнена статистика «реєстраційного» рейдерства не ведеться, а дані, що можуть прямо чи опосередковано свідчити про рейдерські атаки, розрізнені між різними державними органами та не узгоджуються між собою.
Як наслідок, у суспільства відсутня можливість оцінити й виміряти ефективність «антирейдерських» ініціатив. У свою чергу, це посилює невдоволення громадян та бізнесу і відлякує потенційних інвесторів.
Окрім цього, державні органи, які повинні боротися з рейдерством, не мають інструментів для вимірювання цього явища і, відповідно, можливості визначити дієві подальші кроки для боротьби з цим явищем та гарантування непорушності права приватної власності.
На тлі цих проблем Україна посіла 106 місце у свіжому рейтингу захисту прав власності серед 129 країн.
Для того, щоб допомогти у вирішенні окреслених проблем, експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO) розробили РейдБарометр — індекс, що вимірює динаміку рейдерських атак.
«РейдБарометр 2020 – це результат першої комплексної спроби оцінити стан «реєстраційного» рейдерства в Україні. Ми проаналізували динаміку рейдерських атак і оцінили ефективність органів влади у їхній протидії цьому явищу. РейдБарометр має покращити взаємодію та підзвітність інституцій у сфері юстиції, правосуддя та правоохоронної діяльності. Окрім цього, Індекс допоможе державним органам формувати і коригувати державну політику у сфері гарантування права власності», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Індекс ґрунтується на комплексній методології розрахунку і складається з оцінки динаміки реєстраційного рейдерства, оцінки ефективності роботи державних органів у протидії рейдерству і сприйняття рейдерства суспільством.
«Ми використовуємо річний вимір розрахунку. За результатами підрахунків маємо такі категорії: 0-1 — «катастрофічна ситуація»; 1,1-5 — «незадовільний стан»; 5,1-8 — «середній стан, є проблеми»; понад 8,1 — «оптимальний стан, здорове бізнес-середовище», — пояснила Юлія Корнєєва, головна економістка BRDO.
За даними експертів, РейдБарометр2020 має значення «5,8» — це свідчить про середній стан із реєстраційним рейдерством у країні: існують проблеми, які потребують уваги з боку відповідних органів державної влади. Зокрема, державна політика у сфері державної реєстрації потребує подальшого вдосконалення з метою створення умов для запобігання рейдерським атакам.
«Водночас, можемо говорити про зростання ефективності роботи окремих державних органів влади у протидії рейдерству, а саме Колегії Мін’юсту і судів, — наголосив Максим Максимов, юрист BRDO. — Позитивні зрушення у боротьбі з рейдерством також підтверджуються й оцінкою суспільства: згідно з опитуванням, протягом року ситуація з «реєстраційним» рейдерством в Україні покращилася на 35%».
РейдБарометр 2020 стане основою для відстеження стану «реєстраційного» рейдерства та ефективності діяльності державних органів у його протидії у наступні роки. Це дозволить підвищити обізнаність суспільства щодо проблематики цього явища та спроможність державних органів формувати і коригувати державну політику у сфері гарантування права власності.
«Минулого місяця ми презентували наше інше дослідження у сфері «реєстраційного» рейдерства – Білу книгу «Дорожня карта із запобігання рейдерству в земельній сфері», у якому з горизонтом планування у два роки ми запропонували перелік заходів, які необхідно здійснити для кількісного зменшення явища реєстраційного рейдерства. Серед них: систематизація та стандартизація бізнес-процесів реєстрації, підвищення ефективності адміністративного оскарження, створення ризик-підсистем державних реєстрів, усунення прогалин законодавства. Надалі ми плануємо адвокатувати запропоновані нами ініціативи та брати участь у проектах з їх імплементації», — розказав про подальші плани Офісу ефективного регулювання у цьому напрямку Тимур Михайлов, юрист BRDO.
Аналітичний звіт «Оцінка стану реєстраційного рейдерства в Україні», презентація і Біла книга доступні на сторінці проекту.
Закон про Нацкомісію у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, ухвалений минулої п’ятниці, не містить ризиків запровадження суперечливих норм, про які експерти BRDO застерігали раніше.
До ухвалення закону існували ризики, що у Нацкомісії можуть з’явитися повноваження запроваджувати обов’язкову перевірку легальності придбаних телефонів.
Якби це стало реальністю, то кожен власник нового телефона змушений був би самостійно змінювати статус (ІМЕІ) придбаних пристроїв із “тимчасово дозволених” на “дозволені до застосування в електронній комунікаційній мережі”, якщо пристрої були придбані за кордоном і ввезені на територію України як особисті речі. Для цього потрібно було б звертатися до уповноважених органів і підтверджувати факт придбання телефона або перетину кордону. Це жодним чином не захищало б користувачів від шахрайства, а лише створювало б незручності і бюрократичну тяганину. Детально про це ми писали у вересні.
Окрім цього, існував ризик запровадження ідентифікації абонентів, іншими словами, “паспортизації” SIM-карт. Таке нововведення намагалися запровадити як захист абонентів від викрадення номеру й інших видів кібершахрайств.
“Усі інструменти задля захисту абонентів — від того ж спаму або списання коштів, не працюють належним чином. Ніхто не захищає абонентів насправді. Тому ні держава, комітети чи депутати робити цього не будуть. Що стосується захисту абонентів, то слід покращувати операторські процедури, зокрема спосіб заміни SIM-карт. І боротися з іншою стороною — шахраями, які вчиняють злочинні дії”, — прокоментував цю проблему керівник сектору IT&Телеком Ігор Самоходський для Суспільного Мовлення: https://suspilne.media/189556-pasportizacia-sim-kart-ci-potribno-vprovadzuvati-v-ukraini-ta-aki-riziki/
Маємо чудові новини! Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (№ 6055).
Цей документ спрямований на забезпечення незалежності та адміністративної спроможності галузевого регулятора. Він визначає правовий статус національної комісії та встановлює особливості організації його діяльності як регулятора, його функції та повноваження, порядок підготовки регуляторних актів, а також особливості здійснення контролю на відповідних ринках.
Ухвалення цього закону є важливою умовою впровадження реформ, передбачених Законом України «Про електронні комунікації», виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію у даній сфері та інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
У законі враховані ключові зауваження BRDO, про які ми писали раніше, – зокрема, Закон приведений у відповідність до Конституції України і до вимог норм Європейського кодексу електронних комунікацій щодо забезпечення незалежності регулятора у процесі призначення і звільнення його членів.
У свою чергу, чинний склад НКРЗІ залишається працювати до завершення шестирічного строку.
Ми щиро вдячні за підтримку євроінтеграційного підходу до незалежності галузевого регулятора, зокрема, народній депутатці Кірі Рудик, а також голові Комітету цифрової трансформації Михайлові Крячку та народним обранцям.
Учора Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект №5877 про посилення відповідальності у сфері містобудування.
Законопроект, у розробці якого брали участь експерти BRDO, передбачає такі зміни:
Ми дякуємо всім причетним до розробки законопроекту й очікуємо на ухвалення законопроекту в цілому.
Нагадаємо, що нове законодавче підґрунтя для ефективного державного управління у сфері містобудівної діяльності заклав ухвалений у першому читанні законопроект 5655, у розробці якого теж брали участь експерти BRDO. Загалом же реформу містобудування визначають три законопроекти: 5655 (реформування містобудування), 5656 (про зміни до Бюджетного кодексу) та 5877 (про посилення відповідальності).
Як зміниться сфера містобудування після рефоми – дивіться у нашій інфографіці.
Експертка BRDO Яніна Добровольська взяла участь у презентації Retail Guidebook – онлайн платформи-путівника для малого та середнього бізнесу по основних каналах збуту: https://retail-guidebook.ubta.com.ua/
Портал, розроблений Українською асоціацією бізнесу і торгівлі і технічно реалізований командою BRDO, створений для агровиробників з усіх областей України, які є офіційно зареєстрованими та націлені розширювати свої канали збуту товарів. Тут підприємці знайдуть перелік органів сертифікації продукції, перелік основних учасників ринку с/г продукції, а також структуровану та систематизовану інформацію щодо вимог основних каналів збуту, зокрема, торгівельних мереж, трейдерів, дистриб’юторів, маркетплейсів.
“Наша місія – створити спроможну європейську державу з ефективним управлінням й ефективною економікою. Цифрові інструменти і доступна інформація – це те, що найбільше потрібно українським підприємцям для розвитку власного бізнесу. Саме для цього ми й брали участь у розробці Retail Guidebook.
Ця платформа зручна, оскільки підприємці можуть зареєструвати особистий кабінет. У ньому додаються товари, які підприємець виробляє, і система автоматично підвантажує всі вимоги до цих товарів у тих каналах збуту і тих регіонах, які обрав сам підприємець. Таким чином, підприємцям доступний внутрішній фільтр саме за їхніми товарами”, – розказала Яніна.
Платформа створена Українською асоціацією бізнесу і торгівлі в партнерстві з Офісом ефективного регулювання (BRDO) та за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку.
Якою є динаміка рейдерських атак в Україні? Як її відстежити? Чи можна оцінити, наскільки ефективно державні органи боряться з рейдерами?
Щоб відповісти на всі ці запитання, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO здійснили дослідження «Оцінка стану реєстраційного рейдерства в Україні», яке презентують 21 грудня о 12:00.
Цей звіт — результат першої комплексної спроби оцінити стан реєстраційного рейдерства в Україні: проаналізувати динаміку рейдерських атак і оцінити ефективність органів державної влади у протидії рейдерству.
Метою дослідження є створення універсального інструменту оцінки стану реєстраційного рейдерства в Україні — Рейдбарометра, який сприятиме покращенню взаємодії та підзвітності інституцій сектору цивільної безпеки та системи правосуддя.
У презентації візьмуть участь:
Презентація відбудеться 21 грудня о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі за адресою: вул. Хрещатик, 2.
Трансляція відбуватиметься на Facebook-сторінці Офісу ефективного регулювання BRDO, а також на ресурсах УКМЦ.
Співпраця, покликана зробити ринок будматеріалів ефективним, прозорим та запропонувати державі й учасникам ринку сучасні інструменти взаємодії. Офіс ефективного регулювання BRDO підписав Меморандум про співпрацю зі Всеукраїнською спілкою виробників будматеріалів.
1 січня 2023 року в Україні набуде чинності закон про надання будівельної продукції на ринку, який імплементує в національне законодавство положення Регламенту (ЄС) №305/2011 — документ, що встановлює гармонізовані умови для обігу будівельної продукції.
«Щоб цей процес був ефективнішим, дуже важливою є комунікація експертного та профільного середовища. Ми поглиблюємо нашу співпрацю зі стейкхолдерами задля координації зусиль, які спрямовані на запобігання корупції, підвищення прозорості та ефективності індустрії будматеріалів», — зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Серед основних завдань, які ставлять перед собою BRDO та Спілка виробників будматеріалів, — спільна участь у формуванні державної політики в сфері надання будівельної продукції на ринку. Не менш важливим є розвиток співробітництва з міжнародними організаціями та національними виробниками, обмін інформацією, ініціювання та реалізація проєктів, що становлять спільний інтерес.
«Особливість Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів в тому, що вона є найбільшою міжсегментною організацією, що об’єднує виробників будівельної продукції незалежно від профілю. Ми переконані, що наша співпраця сприятиме подальшій цифровізації галузі, боротьбі з фальсифікатами будматеріалів, а виробники будматеріалів зможуть долучитися до процесів запровадження BIM-технологій в Україні», — додав Олексій Дорогань.
Нещодавно експерти BRDO опублікували дослідження «Надання будівельної продукції на ринку» та розпочали публічну консультацію щодо ефективної імплементації положень Регламенту 305 і Закону «Про надання будівельної продукції на ринку».
Долучитися до обговорення: https://bit.ly/Survey_marketing_construction
Наприкінці жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №6055 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку». Наведений у документі регуляторний орган має стати має стати правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (НКРЗІ). Навіщо змінювати регулювання в цій галузі, як ця процедура впливає на інтеграцію України в ЄС та європейський цифровий ринок і як не втратити цей шанс, розповів Mind експерт сектору «IT і Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Гліб Щеголь.
Однією зі стратегічних цілей України після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом стало приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС. Цей ринок охоплює декілька сфер діяльності, зокрема і сферу електронних комунікацій, для якої угода передбачає потенційну можливість отримання нашою державою так званого режиму внутрішнього ринку. Тобто Україна має шанс іще до вступу в ЄС приєднатися до єдиного цифрового ринку ЄС на умовах, що діють для країн – членів союзу.
У сфері електронних комунікацій Україна поки що імплементує найновіше законодавство одночасно з країнами ЄС. Так, 16 грудня 2020 року було ухвалено закон «Про електронні комунікації», у розроблянні якого брали участь експерти BRDO. Закон набуває чинності 1 січня 2022 року. Але для повної імплементації Директиви ЄС 1972/2018 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, необхідно ухвалити також закон про національного регулятора у сфері електронних комунікацій.
Стосовно національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, законодавство ЄС вимагає від держав – членів ЄС насамперед забезпечити та гарантувати їхню незалежність (політичну, фінансову, незалежність від будь-якої фізичної або юридичної особи, що надає електронні комунікаційні послуги та незалежність від будь-якого іншого органу стосовно виконання завдань, покладених на регуляторів відповідно до національного законодавства).
Відповідно до закону «Про телекомунікації», який із 1 січня 2022 року втратить чинність, в Україні органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є НКРЗІ. Регулятор аж ніяк не є «незалежним». Він підпорядкований Ппрезиденту та підзвітний Верховній Раді. Його фінансування здійснюється за рахунок держбюджету, а власні рішення він має погоджувати з іншими державними органами та реєструвати в Мін’юсті.
Голова та члени регулятора призначаються та звільняються президентом, а процес відбору кандидатів здійснюється без проведення відкритого конкурсу, тобто є непрозорим. Такий порядок призначення голови та членів органу не відповідає європейським нормам, ба більше – Конституційним Судом він визнавався таким, що не відповідає Основному Закону України.
Усунути ці розбіжності із законодавством ЄС можливо шляхом ухвалення закону про національного регулятора в сфері електронних комунікацій.
Але законопроєкт № 6055 «Про Національну комісію…», який у вересні цього року було зареєстровано у Верховній Раді, містить низку норм, що нівелюють незалежність галузевого регулятора, не відповідають Конституції України та зобов’язанням за Угодою про асоціацію з ЄС, ставлять під загрозу впровадження реформи, передбаченої законом «Про електронні комунікації», та перспективи інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС.
Йдеться, зокрема, про норми законопроєкту щодо:
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO подавали свої пропозиції щодо необхідних змін у законопроєкті № 6055 відповідним комітетам Верховної Ради та уряду, а також намагалися привернути до них увагу президента. Від ухвалення закону без їхнього врахування постраждають не лише євроінтеграційні плани України.
Через недосконалість норм законодавства у сфері електронних комунікацій і неповну їхню реалізацію в Україні досі спостерігається неефективне державне регулювання всієї галузі. Зрештою, від цього найбільше страждають споживачі.
Так, сьогодні:
Повноцінне впровадження галузевої реформи ринку електронних комунікацій дозволить Україні інтегруватися в єдиний цифровий ринок ЄС, сприятиме розвитку всієї сфери та поліпшить захист прав споживачів електронних послуг. Для цього держава має почати нарешті активне сприяння трансформації галузі низкою конкретних кроків: необхідно невідкладно розробити та затвердити підзаконні акти, що передбачені Законом «Про електронні комунікації», ухвалити закон про регуляторний орган, створити регуляторний орган і здійснити відбір його членів у відповідності до Європейського кодексу електронних комунікацій та Конституції України.
За матеріалами Mind.ua
Новини для ринку крафтового пива: 30 листопада Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5600 про зміни до Податкового кодексу. (більше…)
Міністерство цифрової трансформації опублікувало проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».
У разі ухвалення постанови, в абонентів більше не будуть списуватися кошти за контент-послуги, які вони не замовляли.
Як було раніше?
Через приховані схеми з контент-послугами українці втрачають сотні мільйонів гривень на рік. У 2020 році щодо схем із контент-послугами до НКРЗІ звернулося на 19% більше абонентів, ніж у 2019 році. Зокрема, йдеться про анекдоти, смс-гороскопи, клуби знайомств та багато інших послуг, за які мобільні оператори списують кошти з рахунків без відома абонентів.
Через значні недоліки правового регулювання порядку замовлення та надання вказаних послуг споживач по суті залишався незахищеним: підписка на контент-послуги нав’язувалася, гроші знімалися без відома абонентів, і захистити порушені права було фактично неможливо.
За підрахунками BRDO, незахищеними були всі абоненти передоплати, тобто 86% абонентів мобільного зв’язку. При цьому гравці ринку приховують обсяг послуг у грошах, але опосередковано експерти BRDO підрахували, що обсяг ринку контент-послуг становить не менше мільярда гривень на рік.
Для того, щоб виправити ситуацію і припинити протиправне списання коштів в абонентів, Офіс ефективного регулювання BRDO ще 2019 року звернув увагу на проблему порушень прав абонентів у наданні контент-послуг та запропонували механізми її вирішення.
Зокрема, перший проєкт, покликаний врегулювати придбання контент-послуг, розроблявся експертами BRDO, а на початку цього року Офіс офіційно звернувся до Прем’єр-міністра України, Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації та Офісу Президента України щодо порушень прав споживачів при наданні контент-послуг та необхідності негайно владнати цю проблему.
Що зміниться в разі ухвалення постанови?
Ми вітаємо публікацію проєкта постанови і з нетерпінням очікуємо на її ухвалення!
Технічні коноплі не є наркотичною речовиною.
Це закріплює законопроект щодо регулювання обігу конопель в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності, який нещодавно оприлюднило Міністерство охорони здоров’я України.
Наразі розпочато процес громадського обговорення документу: https://bit.ly/3czVfc1
Чому це важливо?
Світовий ринок технічних конопель оцінюється експертами в понад $4 млрд та є інвестиційно привабливою сферою сільського господарства.
Водночас в Україні чинне регулювання складне й колізійне. Технічні коноплі підлягають регулюванню, еквівалентному наркотичним засобам. Саме тому підприємці мають отримати ліцензію на культивування наркотичних засобів, більше того — на цю діяльність ще мають щорічно встановлюватися квоти.
Що пропонує законопроєкт?
Нагадаємо, що торік експерти Офісу ефективного регулювання BRDO здійснили аналіз ринку технічних конопель (https://bit.ly/3yTseSF), у якому також запропонували механізми для його розвитку в Україні.
Відтепер є шанс, що в Україні нарешті з’явиться чітке та зрозуміле регулювання з упорядкованими інструментами контролю за обігом промислових конопель, яке відповідатиме законодавству ЄС та кращим світовим практикам.
Із 1 січня 2023 року Україна імплементує в національне законодавство Регламент (ЄС) №305/2011. Цей документ встановлює гармонізовані умови для розміщення будівельної продукції на ринку.
Саме 1 січня 2023 року набере чинності у повному обсязі закон «Про надання будівельної продукції на ринку».
Що зміниться на українському ринку будівельної продукції?
За оцінками Єврокомісії, гармонізовані європейські стандарти, які є одним із фундаментів змін, охоплюють близько 75-80% всієї будівельної продукції. І саме на таку частку найважливішої будівельної продукції, як-от цемент, будівельні суміші, вікна, розповсюджуватиметься правило обов’язкового декларування показників продукції.
Якщо виробник задекларує відповідність своєї продукції європейським стандартам, він нестиме повну відповідальність за цю інформацію. А споживач не лише отримуватиме повну інформацію про виробника, постачальника та про склад та якість будівельної продукції, а й зможе швидко перевірити її достовірність. Внаслідок цього можна буде зменшити кількість неякісної будівельної продукції на ринку і покращити ринковий нагляд.
Як швидко й ефективно імплементувати європейські правила в українські реалії будівельного ринку?
Щоб цей процес прискорити, експерти BRDO розробили Зелену книгу «Системний перегляд якості державного регулювання надання будівельної продукції на ринок», яка містить:
Окрім цього, у дослідженні є методологічні рекомендації щодо ефективного впровадження Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку», які стануть у нагоді як державним органам з формування політики, так і представникам будівельної індустрії.
Зелену книгу можна прочитати на regulation.gov.ua
BRDO також розпочинає публічну консультацію щодо ефективної імплементації положень Регламенту 305 й Закону «Про надання будівельної продукції на ринку». Долучайтеся до обговорення.