В Україні збираються ухвалити закон, який повинен істотно знизити кількість афер у сфері будівництва. “Апостроф” розбирався, як покупців квартир в новобудовах збираються захищати від забудовників, і чи варто в зв’язку з цим чекати подорожчання житла.
Житлове будівництво – одна з динамічних галузей української економіки. Проте протягом багатьох років навколо численних будівельних майданчиків виникають гучні скандали. То забудовники покидають будівництво, то раптом виявляється, що кожна квартира в новому будинку продана декільком покупцям, то після завершення будівництва покупці дізнаються, що інвестували в проєкт, який не має необхідних дозволів і не може бути введений в експлуатацію…
Кожен такий випадок стає особистою трагедією, адже люди часто віддають останнє і залізають в непосильні борги, сподіваючись покращити свої житлові умови. Проте, ні шум у пресі, ні звернення до уряду, ні судові позови ніяк не покращують їхньої долі, оскільки розумного виходу із подібних ситуацій практично не існує.
Але держава може допомогти своїм громадянам уникнути попадання до нових будівельних афер, впровадивши правила, які регулюють продаж квартир у майбутніх новобудовах. На це як раз і спрямований проєкт закону “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, який нещодавно розглянула і схвалила в першому читанні Верховна Рада.
Метою цього законопроєкту є максимальний захист прав людей, які купують квартири в об’єктах майбутнього або незавершеного будівництва.
“Якщо уважно вивчити тексти договорів, які сьогодні підписують інвестори з забудовниками, то можна переконатися, що їх об’єднує одна спільна риса – всі вони складені в інтересах забудовника, а покупці залишаються практично безправними, – розповів “Апострофу” учасник авторського колективу законопроєкту, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань. – І якщо забудовник вирішує, що він з якоїсь причини не може добудувати будинок чи надати інвестору в ньому квартиру, то покупець практично ніяк не може себе захистити”.
По суті, єдиною гарантією для інвестора є добра воля забудовника. Звичайно, він може позиватися до суду, проте без особливої надії виграти, оскільки тексти договорів складають дуже кваліфіковані юристи, і роблять вони це таким чином, щоб максимально зняти відповідальність з забудовників.
Вирішувати цю проблему автори законопроєкту пропонують шляхом запровадження особливого права на об’єкти незавершеного будівництва – спеціального майнового права.
“Початково пропонувалося запровадити право власності на майбутні об’єкти, – говорить Олексій Дорогань. – Проте згідно цивільному праву, право власності передбачає право на володіння, розпорядження і користування майном. Але ж в даному випадку йдеться про майно, якого ще не існує. Тому користуватися ним немає можливості. Тому було прийняте рішення ввести в законодавство нове поняття – спеціальне майнове право. Воно дещо вужче, ніж право власності, і передбачає право на володіння і розпорядження майном”.
Під час продажу квартири це право через нотаріальний договір передаватиметься покупцям. Таким чином покупці квартир в майбутніх будинках будуть уже не інвесторами, що вкладають гроші в потенційно ризиковий об’єкт, а покупцями, що мають законне право на придбані ними об’єкти, можуть підтвердити це право документами і захищати його в суді.
Важливо, що законопроєкт зобов’язує нотаріуса при первинній реєстрації забудовником спеціальних майнових прав перевірити за базами даних Державної інспекції архітектури та містобудування України наявність у нього всіх необхідних для початку будівництва документів і дозволів. Таким чином, компанія, яка вирішила розпочати будівництво без належного оформлення, не зможе оформити таке право, а відтак не отримає можливості продавати квартири. Така процедура, за задумом авторів законопроєкту, повинна сприяти скороченню об’ємів незаконного будівництва.
Також запровадження спеціального майнового права має запобігти ще одній поширеній формі будівельного шахрайства – продажу одного об’єкту одразу декільком покупцям. Сьогодні право на квартиру в новому будівництві підтверджується лише договором між забудовником і інвестором. Тож, купуючи квартиру, практично неможливо дізнатися, чи не придбав її вже хтось раніше. Але після прийняття закону спеціальне майнове право на кожну квартиру буде офіційно зареєстроване у відкритому державному реєстрі. Тож, оформлюючи покупку квартири, і нотаріус, і сам покупець зможуть попередньо переконатися в тому, що вона нікому раніше продана не була.
Згідно законопроєкту, перехід майнового права від забудовника до покупця буде відбуватися після того, як він повністю сплатить всю суму вартості майбутньої квартири.
“Таке рішення стало необхідним компромісом, – пояснює Олексій Дорогань. – Воно спрямоване на те, щоб запобігти зловживанням з боку покупців, які після отримання права на квартиру можуть вирішити, що платити за неї більше не треба”.
Оскільки спеціальне майнове право є хоч і дещо звуженим, але правом власності, то у тих, хто ним володіє, з’являться нові важливі права і можливості, яких сьогодні у інвесторів будівельних компаній немає. Наприклад, таке право може бути продане. Тож у разі необхідності інвестори зможуть продати нову квартиру ще до завершення будівництва.
Ще одна важлива новація: будівельна компанія буде зобов’язана узгоджувати будь які зміни початкового проєкту будівлі з власниками квартир. Зараз забудовник просто ставить покупців квартир перед фактом, що будинок, в якому вони отримали квартири, виглядає зовсім не так, як на рекламних проспектах.
Проте, якщо закон набуде чинності, будівельники вже не зможуть на власний розсуд добудувати в будинку декілька зайвих поверхів чи змінити планування квартир. Для цього їм доведеться заручитися згодою всіх власників квартир, що буде зробити вкрай важко.
З огляду на те, що забудовники схильні складати договори купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва на власний розсуд, забуваючи про інтереси і права покупців, законопроєкт визначає цілий ряд обов’язкових вимог до таких документів. Вони повинні будуть в обов’язковому порядку містити значний масив інформації, що є суттєвою для захисту прав споживачів. Зокрема, кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований будинок, номер запису, що підтверджує право власності чи користування цією ділянкою, технічні характеристики будинку, план будинку згідно проєкту, посилання на всі записи в державних реєстрах, що підтверджують законність будівництва, ціну квартири, запланований термін її здачі в експлуатацію і багато іншого, що повинно дати можливість покупцеві пересвідчитися в тому, що він дійсно має справу з надійним партнером, а в разі якихось неприємностей – захистити власні права.
Окрім того, власники квартир отримають право розривати договори купівлі за власною ініціативою в разі, якщо забудовник прострочує виконання своїх зобов’язань більше, ніж на 6 місяців. Можливо, така норма дозволить хоча б частині інвесторів вчасно вийти з числа співвласників підозрілого будівництва, не чекаючи його перетворення на безнадійний довгобуд.
Слід зазначити, що існує випробуваний і набагато простіший спосіб уникнути всіх перерахованих вище проблем.
“В багатьох країнах діє заборона будівельникам продавати об’єкти незавершеного будівництва, – говорить Олексій Дорогань. – Компанія-забудовник спершу повністю зводить будинок, вводить його в експлуатацію і вже після того починає продавати житло, в яке можна одразу заселятися”.
Дійсно, в цьому випадку покупець житла повністю позбавляється турботи про те, чи не продадуть його квартиру одночасно комусь іншому, чи дотримається забудовник термінів будівництва, чи не змінить він проєкт будинку. Чи зрештою він взагалі закінчить будівництво, а не зникне в невідомому напрямку разом із грошима.
Проте в українських реаліях таке рішення навряд чи можливо реалізувати, оскільки в цьому випадку забудовники мали б брати кредити на будівництво. Звичайно, проценти за цими кредитами і всі можливі ризики вони при цьому закладали б у вартість готового житла. Тож це призвело б до помітного підвищення цін на ринку нерухомості, що в умовах, коли доходи населення залишаються досить низькими, призвело б до згортання житлового будівництва.
Тож норми, запропоновані законопроєктом, дозволяють значно послабити існуючи проблеми, зберігши при цьому існуючий порядок ринкових цін.
Звичайно, перед початком продажу забудовнику доведеться додатково витратитися на послуги нотаріуса, який буде оформлювати спеціальні майнові права. Але вартість нотаріальних послуг є настільки незначною порівняно з вартістю нерухомості, що про неї не варто і згадувати.
Втім, впровадження нового порядку все ж таки може призвести до підвищення цін в певному секторі.
“Не секрет, що деякі забудовники розпочинають будівництво, не оформивши всіх необхідних дозволів, – говорить Олексій Дорогань. – Тож вкладення грошей в такі проєкти є ризикованою справою через велику ймовірність того, що будинок не буде завершений або введений в експлуатацію. І, звичайно, щоб привабити покупців до такого сумнівного проєкту, забудовники виставляють ціни дещо нижчі, ніж середні на ринку. Відповідно, якщо запрацює порядок, який примусить всіх забудовників турбуватися про законність своїх проєктів, такі компанії вимушені будуть оформлювати дозволи як всі, і відповідно підвищать ціну на своє житло. Що ж, я гадаю, таке підвищення не буде надмірною платою за значне зниження ризиків”.
Ще варто сказати декілька слів про недобудови. В Києві та інших містах України є досить багато будинків, квартири в яких були повністю продані (часом і не по одному разу), після чого забудовник просто зникав в невідомому напрямку. Такі будинки стоять порожніми протягом багатьох років. Будівельні компанії не беруться за їх добудову, оскільки для них в цьому немає ніякого інтересу.
На цей випадок згаданий законопроєкт передбачає запровадження інструменту, який стане певним запобіжником від подібного перебігу подій – гарантованої частки. Це частина квартир, яка не може бути продана до повного завершення будівництва і здачі будинку в експлуатацію.
У випадку, якщо з будь якої причини забудовник не спромігся завершити будівництво, можна запропонувати зробити це іншій компанії, яка при цьому зможе продати гарантовану частку квартир на власну користь і таким чином виправдати власні витрати.
“Будівельні компанії – не благодійні організації. Вони працюють, щоб мати прибутки. Тому добудовувати покинуті будинки без надії на цьому заробити вони не стануть. А, якщо у них буде можливість заробити на продажу частини квартир, тоді імовірність того, що будинок вдасться все ж таки добудувати, набагато збільшується”, – каже співавтор законопроєкту.
Звичайно, навіть якщо даний законопроєкт буде остаточно ухвалений і набуде чинності, це не вирішить повністю всіх системних проблем, які сьогодні існують в цій галузі. І він ніяк не полегшить становища людей, які вже стали жертвами будівельних афер. Проте є велике сподівання, що запропоновані законодавцями норми дозволять дещо зменшити кількість зловживань в даній сфері.
Джерело: Апостроф
Нещодавно Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації оприлюднив для обговорення законопроект, що вносить зміни до Закону України «Про електронні комунікації» щодо ідентифікації користувачів електронних комунікаційних послуг.
Законопроект передбачає, що мобільні абоненти мають у примусовому порядку зареєструватися в оператора, інакше не отримають послуги мобільного зв’язку. Тобто користувачі втрачають право отримувати послуги мобільного зв’язку анонімно і зобов’язані надавати свої персональні дані постачальникам. У разі незгоди абонентів реєструватися, з 1 січня 2025 року оператори мобільного зв’язку зобов’язані призупиняти, а надалі й відключати користувачів, які не уклали договір у письмовій формі або не ідентифіковані постачальником, від послуг мобільного зв’язку.
Експерти BRDO детально проаналізували законопроект і вважають його неприйнятним, оскільки він суперечить Конституції України і чинному законодавству і звужує передбачені законом права і свободи громадян.
Норми законопроекту є аналогічними тим, що ухвалені “Диктаторськими законами 16 січня”, та які містилися в законопроекті «Про електронні комунікації» (реєстр. № 1083). Останній вносився народними депутатами – членами парламентського Комітету з питань цифрової трансформації і був відкликаний у 2019 році, зокрема, через суперечливі норми щодо примусової реєстрації абонентів.
Обидва випадки засвідчили, що такі законодавчі ініціативи викликають жорстку протидію суспільства і сприймаються, як звуження прав і свобод. Законодавство України не передбачає та не передбачало будь-коли обмежень щодо прав споживачів на знеособлене отримання телекомунікаційних послуг. Закон «Про телекомунікації» (п. 16 ч.1 ст.32) містить норми щодо знеособленого надання послуг. Закон України «Про електронні комунікації» (ч.5 ст.104) прямо встановлює право кінцевого користувача отримувати послугу знеособлено відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, встановлених постачальником. А ст. 22 Конституції України прямо вказує на те, що звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод є неприпустимим під час розробки й ухвалення нових законів або внесення змін до чинних.
Експерти BRDO вважають, що вищезгадана законодавча ініціатива є неприйнятною як така, що звужує передбачені законом права та свободи і суперечить Конституції України, і офіційно звернулися щодо цього до профільного комітету.
Сподіваємося, що ця законодавча ініціатива не буде підтримана народними депутатами.
У Верховній Раді зареєстровано законопроект #5877 щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності, у розробці якого брали участь експерти BRDO.
Наразі встановлені чинним законодавством розміри штрафів є неспівставними з масштабами можливої шкоди внаслідок вчинення протиправних дій, тому вони потребують перегляду і збільшення. Крім того, на практиці довести вину, наприклад, сертифікованих осіб майже неможливо, що пояснюється недосконалістю чинного законодавства.
Законопроект передбачає, зокрема:
Тож закликаємо народних обранців підтримати законопроект, спрямований на ефективність інституту відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Без перебільшень, будівельна галузь завжди була однією з найкорумпованіших в Україні.
За десятиліття учасники ринку вже звикли до певних “правил”, а чиновники вигадали багато зручних схем.
Ця історія могла б успішно завершитись ще торік, однак щось пішло не так. Чи є ще шанс? Короткий спойлер: так.
Початок карантину збігся в часі із, здавалося б, революційними змінами в галузі державного архітектурно-будівельного контролю.
У березні 2020 року новий уряд ліквідував ДАБІ як відому корупційну годівницю, а натомість запропонував створити три різні органи.
Але ДАБІ весь цей час і далі працює, проте водночас позбавлена функцій державного нагляду та контролю. Ринок залишився сам на сам, корупція нікуди не ділась, а реформа зависла в повітрі.
Згодом підхід до реформування галузі укотре змінився: вирішили все-таки створити один новий орган замість трьох. Таким чином, у грудні 2020 року Кабмін своєю постановою створив Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ).
Зрештою, сьогодні ми на етапі створення якісної законодавчої бази, яка забезпечить повноцінну роботу інспекції.
Запорукою успішної боротьби з корупцією, зокрема в будівельній сфері, є тотальна цифровізація.
Саме для цього в липні 2020 року запрацював пілотний проєкт Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ), що покликана максимально впорядкувати процес будівництва в Україні і через публічність інформації унеможливити корупційні ризики.
Таким чином, ЄДЕСБ має реалізувати весь життєвий цикл будівництва певного об’єкта: від отримання містобудівних умов та обмежень, паспорта забудови земельної ділянки і до його прийняття в експлуатацію.
Очікується, що більшість інформації та документації, необхідної для ведення будівництва, буде створюватися в е-системі відповідними суб’єктами.
Це дозволить централізувати та стандартизувати дані з багатьох розрізнених джерел інформації.
Така логіка закладена й у законопроєктах, які є основою реформи містобудування. Нещодавно парламентарі ухвалили в першому читанні законопроєкти №5655 і №5656, у розробці яких брали участь і наші експерти з Офісу ефективного регулювання BRDO.
Документи передбачають цифровізацію адміністративних та інших послуг у сфері містобудівної діяльності. Це означатиме ще більше прозорості, ще більше послуг в е-системі та ще менше корупції в будівництві.
Також очікується, що в е-системі буде вся необхідна інформація, крім державної таємниці. Кожен інвестор, замовник будівництва або небайдужий громадянин уже може перевірити перебіг будівництва об’єкта, ступінь ризику тощо.
Ми створюємо конкуренцію на ринку. Сьогодні це працює так: єдиний на всю країну орган — ДАБІ — видає дозволи на об’єкти класу наслідків СС2 та СС3.
Відповідно, суб’єкти з усієї країни їдуть до Києва, щоб отримати фізично цей дозвіл. Адже на місцях видаються дозволи тільки на об’єкти СС1, що становлять найменший ризик.
Ми пропонуємо залишити цю історію в минулому. Більше не доведеться їхати до столиці, щоб отримати певний дозвіл, адже з’явиться вигідна альтернатива для отримання послуги.
Зокрема, законопроєкт №5655 наділяє повноваженнями з держреєстрації у сфері містобудування на нотаріусів, державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та посадових осіб ДІАМ (лише щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, та щодо реєстраційних дій, з яких прийнято рішення за наслідками адміністративного оскарження).
Простіше кажучи, відтепер суб’єкт зможе обирати, до кого звернутися, щоб отримати послугу. Він матиме можливість не сплачувати хабар, навіть якщо це буде вимагатись.
У такому разі замовник будівництва звернеться до нотаріуса і зробить усе максимально швидко й без корупції.
Аналогічні зміни торкнуться й державного архітектурно-будівельного контролю. На ринку з’являться також приватні органи, які зможуть виконувати цю функцію замість держави.
Проте ми передбачаємо суттєві запобіжники для уникнення зловживань із боку контролерів. Для цього ми розробили окремий законопроєкт №5655, що встановлює фінансову відповідальність за такі дії, як-от невинесення приписів про необхідність усунення порушень, якщо вони були виявлені.
А якщо ситуація повторюється, особа сплачує штраф у двократному розмірі та позбавляється права здійснювати містобудівний контроль до трьох років.
У свою чергу, кримінальна відповідальність передбачається за підробку документів, отримання неправомірної вигоди, а також за підкуп уповноваженої особи з містобудівного контролю.
Ще одна революційна зміна в будівельній галузі має змінити все. У нових законопроєктах, які очікують ухвалення в цілому, передбачено створення Містобудівної палати при Мінрегіоні.
Її мета — притягнення до відповідальності об’єктів нагляду (ДІАМ, уповноважених осіб з містобудівного контролю, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань містобудівного контролю, уповноважених органів містобудування та архітектури, експертних організацій, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури).
Щоби притягнути до відповідальності учасника будівництва, ініціатор перевірки звертається до Мінрегіону, який у порядку нагляду призначає перевірку наведених у зверненні фактів. Строк такої перевірки не може перевищувати 20 робочих днів.
Якщо за результатами перевірки виявлено правопорушення, Мінрегіон складає та направляє з використанням е-системи подання до Містобудівної палати про притягнення до відповідальності.
До складу палати можуть увійти представники ДІАМу, уповноважені особи містобудівного контролю або з органів містобудування та архітектури.
Також в палату можуть увійти представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань містобудівної контролю, представники експертних організацій, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, тощо. Щоб уникнути зловживань, ротація складу відбуватиметься щороку.
Крім того, законопроєкт запроваджує механізм досудового порядку оскарження рішень про відмову у державній реєстрації у сфері містобудівної діяльності до ДІАМу.
Скористатись цим правом зможуть заінтересовані особи, які не підпадають під об’єкти нагляду.
Строк розгляду скарги не може перевищувати 30 календарних днів, а в окремих випадках, якщо необхідно залучити скаржника або інший орган, може бути продовжений до 45 календарних днів.
Якщо ж за результатами розгляду скарги ухвалено рішення про проведення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, таке рішення виконується не пізніше наступного робочого дня.
Щоб його виконати, повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагатимуться.
Сьогодні ми на порозі змін, які можуть раз і назавжди змінити ту філософію, що роками панувала в будівництві. Без схематозів і домовленостей — саме це той головний результат, на який усі ми розраховуємо.
Щоб це стало реальністю, наші експерти спільно з народними депутатами напрацювали законопроєкти, покликані врегулювати проблемні моменти в галузі будівництва, а також зробити її привабливою для інвесторів.
Адже конкретні зміни, закладені в документах, допоможуть Україні зрости в рейтингу Світого банку щодо легкості ведення бізнесу “Doing Business”. Запорукою цього стануть спрощене отримання послуг, прозорі правила гри на ринку для всіх учасників та справедлива конкуренція. Головне — не зупинятися.
За матеріалами “Економічна правда”
Сьогодні відбулася презентація нового онлайн-курсу для державних службовців «Що таке державна політика і як її формувати». Безоплатно пройти навчання на курсі можна на порталі Дія.Цифрова освіта. Серед спікерів — Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO, автор курсу — експерт BRDO Роман Кобець.
Для чого це держслужбовцям?
Крім того, після проходження навчання кожен отримає сертифікат, що засвідчує успішне проходження базового курсу з цифрової грамотності обсягом 0.2 кредиту ЄКТС.
Під час презентації курсу Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції зауважила: «В Україні понад 160 тисяч людей обіймають посади державної служби. Ми добре розуміємо їхню потребу здобувати нові знання, застосовувати нові підходи у щоденній роботі та постійно розширювати поле власної відповідальності в контексті прийнятих рішень. Саме тому для них ми з партнерами розробили освітній курс».
Манал Фоуані, заступниця Постійної представниці ПРООН в Україні, наголосила, що державна політика завжди повинна враховувати суспільні інтереси та погляди всіх зацікавлених сторін, включаючи і особливо тих, хто є вразливим та маргіналізованим, – на цьому наголошується в онлайн-серіалі.
«Підхід, що передбачає участь усього суспільства, – це те, що ми завжди просуваємо, коли розмірковуємо над питанням розвитку державної політики. Ми знаємо, що суспільства не можуть ефективно рухатися вперед, поки вони не діятимуть об’єднано. Це тема, яка лежить в основі кожного уроку цього серіалу», — підкреслила Манал Фоуані.
Наталія Алюшина, Голова Національного агентства України з питань державної служби, зазначила, що створення цього освітнього серіалу збігається зі стратегічними цілями роботи НАДС. А ще зауважила, що однією із важливих компетентностей державного службовця має бути прагнення до самовдосконалення, постійне удосконалення знань та навичок. «Одним із пріоритетів, який закладений в Стратегії НАДС, є формування ефективної системи професійного навчання для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування. І навіть більше, професійний розвиток державних службовців — як пріоритет та завдання, закладено й у Стратегії реформування державного управління. Цей освітній курс дійсно дозволить розширити світогляд державних службовців. Адже ми в деталях розглядаємо, як відбувається формування політики, які гвинтики є в цій величезній машині, щоб змусити її рухатися у правильному напрямі. І головне зрозуміти, які правила, скільки часу та зусиль це займає. І те, що цього можна і потрібно навчитися», — розповіла Наталія Алюшина.
Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) акцентував, що цей освітній курс буде корисним не лише для держслужбовців, а і для GR-фахівців, спеціалістів із адвокації та громадянського суспільства загалом. «Важливо розуміти, що формування політик відбувається не лише в кабінетах, а і під час взаємодії з суспільством, бізнес-асоціаціями та іншими стейкхолдерами. І те, у який спосіб формується політика, впливає на якісні зміни в країні. У самому ж онлайн-курсі ми розповідаємо про те, що таке державна політика, як визначати актуальну проблему і її вирішувати, як формувати державну політику, а потім її оцінити і переглянути. Це доволі стандартний цикл, який дозволяє розкласти на молекули роботу будь-якого держоргану, що формує політику».
Подивитися трансляцію презентації курсу можна на YouTube-канал Мінцифри або Facebook-сторінці Мінцифри.
Курс Міністерства цифрової трансформації України створено в партнерстві з Офісом ефективного регулювання (BRDO) та Національним агентством України з питань державної служби, за підтримки проєкту «Цифрові, інклюзивні, доступні: підтримка цифровізації державних послуг в Україні (Підтримка DIA)», що впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Урядом Швеції.
Майже 10 років це питання не вирішується, водночас 98% ринку таксі — у тіні, а безпека пасажирів і якість перевезень жодним чином не гарантовані.
Нещодавно в парламенті поновилися розмови про здійснення кроку вперед, але є один нюанс: запропоновані групою депутатів з транспортного і податкового підкомітетів ВРУ зміни є застарілими і не враховують реалій сьогодення.
Наприклад, запропоновані парламентарями зміни передбачають вимогу мати паперові договори і зберігати їх в одному місці, а це перешкоджає роботі мобільного додатка в різних містах. Більше того, водій не зможе працювати в декількох службах одразу, оскільки це буде заборонено договором. Також пропонується контроль та ліцензування за інформаційно-диспетчерськими службами, зробити їх податковими агентами стосовно водіїв та зобов’язати вести облік та звітність. І це лише невелика частина “прогресивних” ідей, які, насправді, не нові та свого часу не пройшли експертизу на життєздатність, яку здійснювали наші експерти при моделюванні ситуацій.
Що пропонуємо ми?
Експерти BRDO спільно з Міністерством інфраструктури та Асоціацією відповідальних перевізників розробили законопроект, що передбачає проведення ефективної реформи ринку таксі в Україні, зокрема:
Резюмуючи, пасажири отримують підвищення якості та безпеки перевезень при збереженні доступної ціни, а також можливість страхових виплат у разі ДТП. Водії — можливість разової сплати всіх податків і зборів, відсутність необхідності спілкування з фіскальними органами, спрощення формату перевірок (перевіряється лише наявність дозволу).
Тож закликаємо парламентарів до конструктивної дискусії щодо концепції реформи ринку таксі в Україні, яка має захищати пасажирів, водіїв, організаторів перевезень, а також вирішувати інші наявні проблеми. Оскільки історія показує, що кілька попередніх законопроектів з аналогічним каральним, а не “problem-solving” підходом залишились лише змарнованими стосами паперу.
Революційні новини для майбутніх підприємців — можна буде отримати всі послуги з відкриття бізнесу лише за однією заявою.
Сьогодні уряд схвалив запуск експериментальної послуги «е-Підприємець» на порталі Дія, тож якщо ви хочете відкрити власний ресторан, кафе чи салон краси — зможете це зробити лише за одним запитом через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
Раніше майбутньому підприємцю необхідно було самотужки розібратися, які державні процедури потрібно пройти. Однак експерти BRDO розробили державний інфосервіс #StartBusinessChallenge, на якому зібрані покрокові інструкції для започаткування власної справи. Сьогодні ж, щоб відкрити кафе чи салон краси, потрібно здійснити низку заходів, як-от реєстрацію суб’єкта господарювання, отримання дозвільних документів, подання різного роду декларацій, відкриття банківських рахунків тощо.
Відтепер усе це можна буде зробити в межах комплексної електронної публічної послуги «е-Підприємець», а щоб це стало можливим, експерти BRDO спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством економіки України розробили відповідну постанову Кабміну.
Таким чином, для відкриття бізнесу вже не потрібно буде оформлювати кожну послугу окремо, ба більше, усе це буде доступно онлайн. Економія грошей і часу — те, що потребують наші підприємці вже сьогодні.
Також із нетерпінням чекаємо на ухвалення проекту постанови щодо експериментального проекту «е-Дозвіл», який допомагає цифровізувати державні послуги з надання ліцензій та дозволів, зокрема тих, що включені у «е-Підприємець».
Дякуємо урядовцям за спільну роботу із запуску цього проекту!
Нещодавно у ЗМІ з’явилося повідомлення, що проект нової редакції Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)” містить норму, через яку планові перевірки без попередження більше не будуть порушенням.
Насправді ж, єдині перевірки, які згідно з чинним законом і згідно з проектом нового закону відбуваються без попередження — це позапланові.
У свою чергу, про планові перевірки підприємці сьогодні можуть дізнатися різними способами, відповідно до чинного законодавства, зокрема:
У минулому, коли альтернатив не було або вони не були поширені, письмові повідомлення поштою були основним механізмом, за яким інспекції відправляли, а підприємці отримували інформацію про заплановані перевірки. Проте, крім захисту підприємців, поштові повідомлення потребують мільйонних витрат щороку, можуть губитися, підприємці подекуди відмовляються їх отримувати та навколо цього час від часу виникають конфлікти.
Уже декілька років працює Інспекційний портал, на якому інспекції зобов’язані публікувати інформацію про перевірки, в тому числі плани перевірок. Цей портал має багатомільйонну аудиторію, тож на ньому планується реалізувати функціонал автоматичного повідомлення про заплановані перевірки.
Крім того, за результатами аналізу BRDO, аудиторія сервісів на основі відкритих даних у 2021 становить 5-7 мільйонів користувачів на місяць, зокрема, у конкурентній розвідці — від 1,2 до 2,7. Так, наприклад, більше 180 тисяч користувачів Opendatabot підписані на оновлення інформації про компанії та отримують всю інформацію про всі перевірки компаній, у тому числі планові перевірки. Тому Інспекційний портал та сервіси на основі відкритих даних, які часто надають функціонал повідомлення про планові перевірки безкоштовно, у 2023 році виконуватимуть функцію повідомлення краще, ніж поштові відправлення.
Планові перевірки, що не оприлюднені в річному плані органу на сайті (а відповідно, і на Інспекційному порталі), уже є незаконними (тобто підприємець має право не допустити інспектора на цій підставі). До слова, у 2021 році планується перевірити близько 90 тисяч суб’єктів.
У чинному Законі також є норма, що незаконними є ті перевірки, щодо яких підприємець не отримав письмове повідомлення за 10 днів. Новий законопроект скасовує цю застарілу норму, адже такий спосіб інформування запроваджувався ще до того, як запрацював Інспекційний портал. Більше того, повідомлення в письмовому вигляді мають ризики зловживань із боку недобросовісних підприємців, які свідомо можуть їх не отримувати.
Відповідно, скасовано і норму, що дозволяє підприємцю відмовитися від планової перевірки через відсутність такого повідомлення, і штраф для органу контролю за ненадсилання повідомлення.
Водночас усі інші способи інформування збережені. Більше того, Інспекційний портал надсилатиме повідомлення електронною поштою (тим підприємцям, у кого така пошта вказана в ЄДР).
Дізнатися більше про інспекційну реформу: https://bit.ly/BRDOreforma_naglyadu_i_kontrolyu
Система управління загальною середньою освітою в Україні потребує суттєвої модернізації. Ось лише кілька цифр, які показово характеризують надмірну забюрократизованість процесів і процедур у цій галузі:
Нещодавно було презентовано результати проекту «Дебюрократизація управління освітою», реалізованого Міністерство освіти і науки України, Decentralization for Improved Democratic Education та ГО DOCCU за участю експертів Офіс ефективного регулювання BRDO. Головною задачею проекту було спростити процедури звітування та діловодства, а також налагодити процеси обміну даними в освітній галузі.
В ході проекту було проведено фокус-групи, учасниками яких стали освітяни, а також проаналізовано документи, які фігурують в діяльності шкіл. Це дозволило виявити основні проблеми та численні бюрократичні перепони, що стоять на заваді ефективного функціонування вітчизняної освітньої галузі.
Ось лише деякі з них:
Які пропонуються рішення?
За результатами наші експерти розробили проекти змін до 11 чинних НПА та створили два нових НПА, які забезпечать цифровізацію шкільного діловодства.
Також було змодельовано нові процеси електронного обліку, вступу, відрахування, переведення учнів та дітей засобами модернізованої інформаційно- телекомунікаційної системи “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту” (АІКОМ). Нове технічне рішення дозволить впровадити нові цифрові підходи, що сприятимуть дебюрократизації та дерегуляції управління освітою.
Більше деталей стосовно результатів дослідження та запропонованих проектом «Дебюрократизація управління освітою» шукайте за посиланням.
Послухати виступи учасників проекту, щоб дізнатися більше про діджиталізоване майбутнє української освітньої галузі можна тут.
Кабмін схвалив законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)», покликаний зменшити регуляторне навантаження на бізнес та запровадити додаткові інструменти гарантування прав громадян на безпечне середовище. Документ розроблено Мінекономіки спільно з Державною регуляторною службою та експертами BRDO за підтримки проєкту USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Головною ідеєю змін є запровадження ризик-орієнтованого підходу у здійсненні державних перевірок бізнесу. За допомогою публічного рейтингу підприємств суб’єкти господарювання зможуть оцінити можливу періодичність і тривалість перевірки, а також завчасно подати скаргу в разі незгоди з присвоєним рейтингом та ступенем ризику.
Тривалість заходів контролю також залежатиме від ризиковості діяльності суб’єкта господарювання. Чим вищий ступінь ризику діяльності суб’єкта, тим довше та, відповідно, ретельніше такий суб’єкт перевірятиметься. Окремо захищаємо суб’єктів малого та мікропідприємництва: встановлено обмеження щодо тривалості заходів державного нагляду (контролю) незалежно від ступеня ризику.
Більше того, з’явиться альтернатива державному нагляду — інститут добровільного аудиту підприємств. Тобто бізнес зможе добровільно ініціювати аудит щодо себе. У разі виявлення порушень санкції не застосовуватимуться, а в разі позитивного висновку цього аудиту зменшиться частота планових заходів контролю щодо об’єкта.
Запобігаємо корупційним ризикам — документ передбачає обмежений строк для здійснення позапланового заходу з метою перевірки виконання вимог припису: не раніше від останньої дати для усунення порушення, зазначеного у приписі або в іншому розпорядчому документі та не пізніше як через два місяці від цієї дати.
Крім цього, законопроект ліквідує низку схем, зокрема уникнення перевірок через зміну реєстраційних даних або адрес, уникнення перевірок шляхом недопуску органів до перевірок без повідомлення, уникнення перевірок через відсутність керівника або непризначення ним уповноваженої особи, а також уникнення перевірок через невнесення контролюючим органом запису до журналу.
У свою чергу, вдосконалюється функціонал Інтегрованої автоматизованої системи. Це забезпечить автоматизацію обробки даних, а також сприятиме прозорості та законності усіх процесів, пов’язаних із проведенням заходів контролю. До того ж взаємодія з органами контролю відбуватиметься через безкоштовний зручний е-кабінет: закріплюється можливість подання скарги та можливість відмовитися від комплексного планового заходу через е-систему.
Наступний етап — ухвалення законопроекту в парламенті, тож закликаємо народних обранців підтримати інспекційну реформу.
Щоб дізнатися деталі, пропонуємо до перегляду презентацію.
У якому стані знаходяться державні електронні реєстри в Україні? Щоб це дізнатись, експерти BRDO розробили “Аналіз поточного стану державних електронних реєстрів та оцінка потенційних корупційних ризиків” спільно з командою Міністерства цифрової трансформації України та проекту USAID/UK aid TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
Основним об’єктом дослідження стали 10 найпопулярніших для надання послуг реєстрів, зокрема Єдиний державний демографічний реєстр (ЄДДР), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), Державний реєстр актів цивільного стану (ДРАЦС) та ін.
У ході дослідження ми провели опитування серед респондентів, пов’язаних з цими реєстрами, а також проаналізували процеси внесення даних у реєстри, їхню структуру, інтероперабельність між ними та можливі схеми незаконних дій.
Врешті, ми виявили численні проблеми, що потребують вирішення, серед яких:
Детальніше ознайомитись із повним текстом дослідження ви можете за посиланням: https://bit.ly/reestry_doslidzhennya
Україна входить у режим «без довідок». Це означає, що держава не вимагатиме від громадян паперових документів, довідок чи посвідчень, усі послуги будуть доступні онлайн, а цифрові документи — у смартфоні. Нововведення стануть можливі завдяки ухваленому сьогодні Верховною Радою в другому читанні законопроекту №5495, в розробці якого брали активну участь експерти Офісу ефективного регулювання BRDO.
Все більше українців користуються адмінсервісами в електронній формі. Зокрема, тільки через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, починаючи з 2020 року, ними скористалося більше півмільона громадян. Раніше питання щодо надання публічних послуг онлайн було не врегульовано законодавством України, через що в їх отриманні утворювалися різноманітні перешкоди. Це порушувало права і свободи українців.
Проект Закону №5495 нарешті формує єдиний підхід до механізму надання державних послуг онлайн. Документом вводяться нові терміни, такі як «електронна публічна послуга», «автоматичний режим надання електронної публічної послуги», «комплексна електронна публічна послуга», «система електронної взаємодії електронних ресурсів», «публічна послуга» тощо, пов’язані з наданням (отриманням) електронних публічних послуг, а також встановлюються особливості їх надання.
Відсьогодні режим paperless знаменує зміщення акценту з потреб держави до потреб людини: вести діалог, слухати, визнавати помилки й виправляти їх.
Більше інформації — на інфографіці:
Парламентарі ухвалили в першому читанні законопроекти #5655 та #5656, перший з яких покликаний створити нове законодавче підґрунтя для ефективного державного управління у сфері містобудівної діяльності. Окремим законопроектом депутати забезпечили фінансування надання адмінпослуг з цього питання. Експерти BRDO брали участь у розробці документів.
Перш за все, законопроекти передбачають тотальну цифровізацію адміністративних та інших послуг у сфері містобудування, що дозволить значно спростити й пришвидшити їх отримання. Так, законопроектом значно розширюється перелік адміністративних послуг, які надаються автоматично з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, без втручання людини. Звичайно, за умови, якщо всі необхідні відомості містяться в національних електронних інформаційних ресурсах та інформація, яка подана замовником,пройшла успішну перевірку. Водночас це мінімізує корупційні ризики, що гарантовано спрощує відносини між суб’єктами надання та отримувачами послуг.
Крім цього, у законопроекті №5655 удосконалено механізми притягнення до відповідальності за спроби обійти містобудівне законодавство, а контроль виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за самочинним будівництвом – посилено.
“Законопроекти щодо реформування системи держбудархконтролю, проголосовані в першому читанні за підтримки конституційної більшості депутатів парламенту – це й наш власний Рубікон, і водночас – остаточний вирок корупційним «схематозам» у містобудуванні, – коментує Таїсія Барингольц, керівниця сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO.
За її словами, цифровізація, персональна відповідальність, незалежність від стороннього впливу на ухвалення рішень, прозорість – це лише короткий перелік оновлень.
“Законопроектами #5655 та #5656 ми цілком змінюємо будівельну галузь, робимо її більш інвестиційно привабливою та орієнтованою на розвиток громад та міст. Перше читання – це перший бій, до якого ми довго йшли. Дякуємо всім: парламенту, Мінрегіону, експертам і юристам, які причетні до цієї перемоги”, – резюмувала Таїсія Барингольц.
Наступним кроком буде внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення персональної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Загалом же прогнозується, що нові закони відчутно “оздоровлять” всю галузь: встановлять прозорі правила гри для всіх учасників ринку і покращать інвестиційний клімат, зокрема позиції України в рейтингу Світового банку “Doing Business”.
Більше інформації – на інфографіці нижче.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №5104, який вдосконалює систему страхування с/г продукції. Експерти BRDO брали активну участь у розробці документу. (більше…)
Сьогодні Комітет цифрової трансформації розглядатиме оновлений законопроект 4066. Експерти BRDO бачать у змінах загрозу телеком-реформі та євроінтеграції та підготували відповідне звернення до профільних органів влади.
Про що йдеться?
Майже рік тому в парламенті зареєстрували законопроект № 4066, покликаний забезпечити незалежність телеком-регулятора, а також ввести процедуру конкурсного відбору на посаду його членів.
Проте внесені в законопроект зміни нівелюють незалежність галузевого регуляторна, не відповідають Конституції України, Угоді про асоціацію є ЄС, ставлять під суттєвий ризик впровадження реформи, передбаченої Законом «Про електронні комунікації», та перспективи інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Зокрема, Президент України зможе впливати на призначення і звільнення членів регулятора. Адже це вплив на це матиме Експертна рада з питань цифровізації, склад і функції якої визначаються Указом Президента.
Згідно з Директивою ЄС 1972/2018 (ЕЕСС), держава має забезпечити ключову ознаку незалежності регулятора — керівник і члени Нацкомісії можуть бути достроково звільнені, тільки якщо вони більше не відповідають умовам, які закріплені у законодавстві до їх призначення.
Однак чинна версія законопроекту №4066 додає дві підстави для дострокового звільнення:
При цьому, будь-яких зрозумілих критеріїв для такого висновку не передбачено. Більше того, такі підстави для звільнення не відповідають європейським вимогам щодо політичної незалежності та підстав для звільнення членів регулятора.
Ми переконані, що невиконання умов щодо незалежності національного регулятора стане суттєвою перешкодою на шляху України до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Ознайомитись зі зверненням Офісу ефективного регулювання BRDO до органів влади — за посиланням.