За час аналізу сфери перевірок багато органів контролю говорили нам, що їхні інспектори, крім, власне, перевірок, офіційно проводять ще й превентивні та інформаційні заходи. Під час них інспектор не має права перевіряти підприємство чи складати акт, але повинен розказати про те, чим і як регулюється сфера праці та як дотримуватися вимог. (більше…)
З 11 травня велика частина малих та середніх підприємств відновили свою роботу в режимі послабленого карантину. Як ми писали раніше, BRDO у співпраці з Офісом розвитку МСП при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Держпраці розробили рекомендації до роботи бізнесу під час карантину. (більше…)
Останнім часом у медіапросторі з’являються несправедливі зауваження щодо впроваджених антикорупційних механізмів у сфері ринку деревини, які вперше за три десятиліття української незалежності дають змогу чітко зрозуміти, що відбувається у сфері.
Йдеться, зокрема, про запровадження додатку “Ліс у смартфоні” — інтерактивної карти України, на якій відображаються усі місця вирубки деревини, на які були видані лісорубні квитки. Завдяки карті можна відрізнити, чи вирубка, на яку ви натрапили, гуляючи в лісі, самовільна, чи на неї все ж було виписано документ, а також повідомити Держлісагентство, якщо законність рубки викликає сумніви.
Але тут є одне але.
Онлайн-карта лише відображає дійсність — рубки, на які було видано лісорубні квитки, але не працює як правоохоронний орган чи регулятор. У лісовій галузі існує чимало правових колізій, які стають великим простором для зловживань. Одна з них стосується саме питання лісорубних квитків. Це документи, які дозволяють здійснювати рубку лісу певним обсягом на певній ділянці; вони є підставою для сплати ренти за лісокористування.
Проблема в тому, що українське законодавство наділяє повноваженням видавати лісорубні квитки і Держлісагентство (на рубки головного користування), і лісозаготівельні підприємства. Тобто, останні виписують лісорубні квитки самі собі для санітарних та інших видів рубок. Це є одним із ключів у замку скриньки Пандори в лісовій галузі.
Крім цього, існує ще одна вагома колізія. Лісовий кодекс передбачає, що право на заготівлю деревини лісозаготівельнику надає наявність безкоштовно отриманого лісорубного квитка, що видається на основі наукової норми та розрахункової лісосіки (норми вирубок для кожного конкретного лісокористувача, що виходять з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів), затвердженої Мінекоенерго.
Паралельно було ухвалено закон “Про оцінку впливу на довкілля”, де передбачається, що лісозаготівельник має пройти платний механізм оцінки впливу на довкілля відповідно до норм, які також затверджуються Мінекоенерго. Таким чином, два закони створюють дві паралельні процедури щодо одержання права на лісозаготівлю (лісорубного квитка, що є документом дозвільного характеру, та висновку щодо оцінки впливу на довкілля), а норми щодо них затверджуються одним і тим самим профільним міністерством.
Експерти лісової галузі, що аналізували цьогорічні масштабні лісові пожежі, серед причин, крім підпалів та необережного поводження з вогнем, називають і відсутність проріджень у захаращених лісах, природних заповідниках та зоні відчуження. Екологічне законодавство, зокрема, закони України “Про тваринний світ”, “Про оцінку впливу на довкілля” та “Про природно-заповідний фонд” забороняють, зокрема, лісові протипожежні рубки через вірогідність негативного впливу на тварин під час періоду розмноження (сезон тиші з 1 квітня до 1 червня), що, звісно, не можна не визнати дуже важливими нормами.
Також будь-які рубки в будь-який час заборонені на природоохоронних територіях. Однак, відсутність проріджень між хащами не дає пожежникам можливості ефективно та швидко локалізувати пожежі. За даними Держлісу та ДСНС, збитки від одного тижня пожеж на одній лише Житомирщині склали понад 1,5 мільярди гривень, що рівнозначно десятирічним збиткам від незаконних рубок лісів. І цю проблему теж слід вирішувати.
Загалом, через відсутність ґрунтовної лісової політики та неоднозначного законодавства Україна понесла мільярд гривень збитків від незаконних рубок лише за останні декілька років. Звичайно, останнім часом було зроблено кілька важливих кроків, щоби значно звузити обсяг проблем на ринку деревини. До прикладу, було запроваджено електронний облік деревини, що передбачає чіпування заготовленої деревини спеціальними бірками. Це дозволяє у першу чергу боротися з тіньовим обігом. Крім того, нарешті було запроваджено систему продажу деревини не за прямими договорами від лісозаготівельників до покупців, що породжувало купу корупційних ризиків, а за допомогою аукціонів. Однак, реформа галузі, що роками була поживним середовищем схематозів, повинна бути комплексною, структурованою та відображеною на законодавчому рівні.
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO пропонують доповнити систему електронних антикорупційних інструментів і механізмів (вже згадані “Ліс у смартфоні”, електронний облік деревини та лісові аукціони) змінами до профільного законодавства, щоби:
Окремо слід приділити увагу питанню відновлення лісових насаджень та здійснення лісокористувачами протипожежних заходів. Виявляється, фінансування протипожежних заходів з державного бюджету України не проводилось з 2016 року, хоча це європейська практика, яка застосовувалась раніше. Крім того, самі державні лісозаготівельні підприємства не мають ресурсів, аби закуповувати протипожежну техніку. Відповідно до українського законодавства, лісгоспи мають сплачувати в бюджет:
Лісагентство підрахувало, що на оновлення основних протипожежних засобів торік у 314 лісозаготівельних державних підприємств залишилось у середньому по 90 000 грн. До прикладу, трактор ХТ3-150К для протипожежних робіт коштує 1,5 мільйони гривень, а трактор МТ3-892 — півмільйона гривень, а пожежна машина — від 4 до 10 мільйонів гривень.
Така проблема існує через неоднозначне розуміння лісових відносин. З одного боку, ліс має соціально-економічну складову: державні лісгоспи покликані отримувати прибуток і відправляти його у держбюджет. З іншого боку, ліс регулюється і в площині екологічного законодавства, покликаного зберегти зелені насадження та зменшити шкоду від господарської діяльності.
При цьому держава просить прибуток від лісгоспів, але не вкладає гроші на відновлення лісу: у 2019 році у державний бюджет надійшло більше шести мільярдів гривень прибутку від лісозаготівельників, натомість назад, на зарплати та інші витрати, було надано 280 мільйонів гривень.
Для порівняння, в Німеччині, де більше 60% лісів — приватні, усе лісовідновлення, обробка від шкідників відбувається за рахунок держави, а державні лісозаготівельники сплачують лише загальнодержавні податки, залишаючи в себе дивіденди. Однак, підприємства не кладуть прибуток до кишені: вони формують з дивідендів резерв, який витрачається винятково на закупівлю обладнання, лісовідновлення тощо. Статті витрат чітко регламентовані законодавством.
У цьому розрізі пропонуємо розглянути ідею розробки галузевого закону про управління об’єктами державної власності у сфері лісового господарства, у якому замість приватизації чи акціонування запровадити іншу форму оподаткування, за якої 30% дивідендів мають йти до державного бюджету, а 70% — формувати фонд розвитку підприємства.
При цьому кошти фонду, за прикладом німецьких колег, мають спрямовуватись на вичерпний перелік статей витрат — лісовідновлення та оновлення техніки. Окрім залучення коштів на висадку нових насаджень та закупівлю протипожежної техніки, це стимулюватиме підприємства до ефективної економічної діяльності: зараз державні лісгоспи не зацікавлені у прибутковості, оскільки держава забирає всі зароблені кошти.
Якщо такий механізм буде запроваджено, фінансування малоресурсних підприємств (Одеської, Херсонської та інших областей, де лісів менше в рази) слід залишити за рахунок державного бюджету. Крім того, слід розглянути варіант скасування для державних лісгоспів земельного податку, оскільки держава уже оподатковує підприємства рентою за вирубку лісу. Таким чином, ми зможемо збалансувати соціальну та економічну складову лісової діяльності.
Підсумовуючи, скажу, що для незворотного, зрозумілого та ефективного розвитку лісової галузі в Україні необхідно розробити комплексний документ — лісову політику (та, що policy), та закріпити її у вигляді закону України. Розроблена у співпраці зі стейкхолдерами, така, що враховує інтереси і підприємців, і екологів, і держави (що наповнює бюджет), і громадян, державна політика окреслить шлях, куди має рухатись лісова галузь протягом наступних п’яти, а то і десяти років.
Без такого глобального бачення держави говорити про сталий розвиток галузі неможливо. Тому заохочуємо профільне міністерство та заінтересовані сторони якнайшвидше розпочати такий діалог.
За матеріалами delo.ua
Громадська рада при Мінрегіоні разом з партнерами запрошують усіх охочих взяти участь у Всеукраїнському онлайн-марафоні «Стан та перспективи розвитку будівельної галузі 2020», що відбудеться 15-19, 23 і 30 червня 2020 року за допомогою відеоконференції. (більше…)
Мораторій на перевірки — досить широке поняття, яким звикли оперувати як урядовці, так і ЗМІ. В Україні налічується мінімум дві великі категорії перевірок, про які, зазвичай, мало хто каже. (більше…)
Після 1 квітня Україною прокотилась потужна хвиля дискусій навколо того, чи запрацювала медична реформа для закладів вторинної медичної допомоги так, як планувалось. (більше…)
Сьогодні в першому читанні Верховна Рада ухвалила два законопроекти у будівельній сфері, у розробці яких брали участь експерти Офісу ефективного регулювання BRDO. (більше…)
Пишаєтеся своїми знаннями й досвідом у галузі транспорту й інфраструктури? Не втратьте можливість! А що як саме ви станете керівником сектору “Інфраструктура” в BRDO?
Кандидат повинен уміти аналізувати державну політику у сфері, працювати над актами, які надмірно обтяжують бізнес, а також фахово управляти командою сектору.
Вам це під силу? Тоді чекаємо на резюме за адресою: [email protected]
Не забудьте вказати назву посади у темі вашого листа.
https://brdo.com.ua/vacancies/kerivnyk-sektoru-transportu-ta-infrastruktury/
Від 14 травня 2020 року Офіс ефективного регулювання BRDO припиняє співпрацю з керівником сектору “Інфраструктура” Владиславом Притомановим та старшим експертом сектору “Інфраструктура” Вадимом Олійником через виявлений потенційний конфлікт інтересів. (більше…)
Послаблення карантину з 11 травня дозволило відновити роботу значній частині малих та середніх підприємств. Разом із тим, поширення коронавірусної хвороби триває, а це означає, що підприємці мають звертати особливу увагу на безпеку як своїх співробітників, так і клієнтів. Саме тому Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з Офісом розвитку МСП при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Держпраці розробили кейси безпечної діяльності під час карантину для 53 видів бізнесу та інтегрували їх у платформу #StartBusinessChallenge.
Як працюють кейси. Підприємець може обрати кейс, який відповідає типу його бізнесу, та переглянути найсвіжіші рекомендації щодо роботи під час карантину. До рекомендацій увійшли норми з постанов КМУ, Головного державного санітарного лікаря, а також поради Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо запровадження карантину та Адміністрації безпеки та здоров’я праці Департаменту праці США.
Що корисного в кейсах. Наші фахівці зібрали рекомендації щодо роботи літніх майданчиків, адресної доставки чи замовлень на винос, підприємств, де передбачений прийом клієнтів, бізнесів, що вирішили працювати позмінно, перукарень та салонів краси, а також підприємств із дозволеними побутовими послугами.
Кому цікаві кейси: власникам бізнесу у сферах:
— а також схожих і суміжних ринків.
Рекомендації для бізнесу в умовах карантину є також у форматі інфографік, а також скоро з’являться на Державному інформаційному порталі для підприємців .
Контактна особа: Юлія Решітько, +380509979360, [email protected]
Довідково:
Державний інфо-сервіс Start Business Challenge надає покрокові інструкції з детальною інформацією про дозвільні документи, що необхідні для відкриття чи масштабування бізнесу. Створений у 2017 році командою Офісу ефективного регулювання BRDO, #StartBusinessChallenge містить 176 зрозумілих покрокових інструкцій-кейсів різних галузей діяльності малого і середнього бізнесу.
Державний інформаційний портал для підприємців — це єдиний майданчик з дієвими державними сервісами для бізнесу, програмами підтримки та іншою корисною інформацією про доступні можливості започаткування та розвитку бізнесу. Портал розроблений Офісом розвитку МСП при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Матеріал підготовлений Офісом ефективного регулювання BRDO — незалежним експертно-аналітичним центром у співпраці з Офісом розвитку МСП при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в рамках проекту EU4Business | FORBIZ, що фінансуються Європейським Союзом. Ми націлені на покращення умов ведення бізнесу та інвестиційної привабливості України, стимулювання розвитку підприємництва та налагодження публічного діалогу між бізнесом та владою.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2020/05/Day-dzhest-s-polyamy-y-logo-08.05.20-UKR.pdf”]
Становленню високих стандартів безпеки сервісу, а також наданню додаткових (більше…)
На сьогодні ефективна експлуатація систем осушення та зрошення земель є надзвичайно актуальною, адже за інформацією Держводагентства вперше за 120 років Україна опинилася у ситуації, коли гідрометеорологічні умови можуть спричинити обмеження прав водокористувачів у використанні води. (більше…)