Експерти сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання BRDO проаналізували постанови Кабінету міністрів України від 13 березня 2020 року «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» та «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». (більше…)
13 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №2370 “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”. У розробці законопроекту брали участь фахівці сектору “Будівництво” Офісу ефективного регулювання. (більше…)
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2020/04/Digest_03_2020-UA-1.pdf”]
Офіс ефективного регулювання BRDO закликає міжнародні, національні та регіональні будівельні компанії взяти участь у опитуванні щодо реформи державного архітектурно-будівельного контролю, її наслідків для бізнесу та очікуваних змін. (більше…)
Юристи Офісу ефективного регулювання BRDO підготували для вас перелік відповідей на найчастіші “карантинні” запитання, із якими звертаються наші Facebook-читачі. (більше…)
Одночасно з епідемією та економічною кризою в Україні розгортається боротьба за доступ до сервісу підприємства, що відповідає за 66% всього вантажопотоку країни. Йдеться про Укрзалізницю. Цей державний гігант впливає на прибуток будь-якого бізнесу, прив’язаного до експорту продукції залізничним транспортом. При цьому подекуди впливає у негативну сторону.
Наглядова рада та правління компанії зобов’язані забезпечити беззбитковість підприємства. Інструменти для цього обираються на розсуд керівництва. Найпростіший шлях — будь-якими методами підвищити прибуток і мінімізувати витрати на ремонт залізничного полотна та рухомого складу, обмеживши обсяги перевезень. Цим шляхом і пішло правління УЗ, що керувало компанією з 2016 року.
Дійсно, підвищення прибутку за рахунок зменшення фактичних витрат на ремонт колії та рухомого складу — надійний спосіб показати високі цифри прибутку компанії. Однак, така політика призвела до обмежень швидкості руху, зносу локомотивів та масового звільнення професійних кадрів. У свою чергу, це призвело до зменшення як обсягів перевезень, так і доходу компанії. Саме тому правління вигадало схему, за якою УЗ зможе брати додаткову плату з вантажовідправників та вимагати платежі від держави, не збільшуючи обсягів перевезень. Так з’явилось поняття «малодіяльна станція».
Укрзалізниця встановила, що за певний період із кожної станції має відправлятись не менше Х вагонів з вантажем на добу. Якщо ж середня кількість відправлених з певної станції вагонів менша за вказаний рівень, то така станція вважається малодіяльною.
Залізничне покриття і рухомий склад зношені на 90%, а Укрзалізниця постійно відкладала планові ремонти
Що це означає на практиці? Укрзалізниця пропонує органам місцевого самоврядування доплачувати за функціонування «малодіяльних» станцій, а підприємцям, які користуються залізницею для перевезення вантажу, оплачувати такі перевезення за підвищеними тарифами. При цьому кількість відправлених з конкретної станції вагонів не співпадає з обсягом наявного для перевезення вантажу: перевозиться рівно стільки, скільки забирає Укрзалізниця.
Наприклад, у підприємства «Роги і копита» сьогодні є 10 вагонів зерна. УЗ аналізує свій рухомий парк і стан колії та відповідає, що візьме до перевезення тільки 1 вагон на добу. Бам! За правилом УЗ станція компанії-відправника стає «малодіяльною», а отже вартість перевезення зростає. Після цього УЗ може вивезти і всі 10 вагонів, але за вищим тарифом.
Якщо влада населеного пункту відмовиться оплачувати діяльність станції, або ж підприємець не схоче доплачувати за перевезення вантажу тільки через те, що станцію, біля якої знаходиться його підприємство, штучно визнали «малодіяльною», то Укрзалізниця може ухвалити рішення про закриття її обслуговування.
Здавалося б, навіщо монополісту йти на такі кроки, якщо можна отримати більше прибутку, перевозячи увесь запропонований вантаж? Відповідь прозаїчна: залізничне покриття і рухомий склад зношені на 90%, а Укрзалізниця постійно відкладала планові ремонти. Саме тому компанія вирішила застосувати інструмент «малодіяльних станцій», щоби скоротити кількість перевезень та отримати додатковий прибуток. Про проактивне залучення до залізничних перевезень підприємців, що користуються автодорогами, навіть не йдеться. Напевно, йдеться лише про земельний податок, який Укрзалізниця сплачує місцевій владі та планує повернути назад у вигляді «доплати» за «малодіяльність».
Заощаджуючи на ремонтах, компанія справді показувала максимальні прибутки. Однак, у довгостроковій перспективі економія на ремонтах призведе до того, що перевозити вантаж буде нічим і ні на чому. Таким чином, державна компанія, яка мала б забезпечувати мобільність та розвиток українського підприємництва будь-якого розміру і географічного розташування, прямо цьому перешкоджає. У такий спосіб можна вбити будь-який бізнес, прив’язаний до експорту залізничним транспортом, просто пославшись на «малодіяльність» його станції відправлення.
Єдині можливі ліки від хвороби «малодіяльності» — демонополізація залізничних перевезень, тобто залучення приватних компаній. Це — одне із зобов’язань України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. Пілотний проект щодо приватної тяги вже заплановано. Наступний етап — розділення УЗ на інфраструктурного, вантажного та пасажирського операторів, із яких на 100% державним має залишитися тільки оператор інфраструктури. Враховуючи економічну кризу та прогнозоване падіння у 20−30% річного доходу, питання реформування УЗ фактично невідкладне.
За матеріалами Нового Времени
Цей матеріал підготовлений Офісом ефективного регулювання BRDO — незалежним експертно-аналітичним центром у рамках проекту EU4Business | FORBIZ, що фінансуються Європейським Союзом.
Ми, експерти та експертки аналітичних центрів, фахівці та фахівчині з відкритих даних, ІТ-розробники та розробниці, закликаємо органи місцевого самоврядування міст: (більше…)
Офіс ефективного регулювання зібрав відповіді на найпоширеніші запитання підприємців щодо трудового законодавства, форс-мажору, податків та наслідків введення надзвичайної ситуації. (більше…)
Офіс ефективного регулювання аналізує основні сфери й ринки української економіки, тому ми згрупували оцінки впливу кризи, що наступає, за секторами.
Завдяки специфіці ІТ, криза вплине на ринок найменше. Імовірно, ріст сектора вповільниться, оскільки підприємці заморозять масштабування проектів, якість ІТ-проекти можуть потрапити під ніж. Але в цілому у зв’язку з карантином і кризою багатьом підприємствам будуть потрібні нові рішення, відповідно, вони потребуватимуть послуг, у тому числі, ІТ-спеціалістів.
Девальвація гривні стимулює приплив грошей інвесторів у будівництво житла. Разом з тим, інвестиція бізнесу у розвиток значно скоротяться, що призведе до скорочення масштабу будівництва нежитлових приміщень.
У всіх без виключення підприємствах, що постраждають як мінімум від запровадження карантину, як максимум – від економічної кризи (починаючи з барів, ресторанів, кінотеатрів, розважальних закладів, туроператорів і закінчуючи вантажними перевезеннями, енергетикою і металургією), виникне проблема з оплатою праці співробітників.
Підприємства постануть перед вибором: відправляти персонал у неоплачувану відпустку чи звільняти людей, які у розпал епідемії і відсутності засобів стояти у фізичних чергах центрів зайнятості.
У цьому випадку можна запровадити механізм, за якого роботодавець отримає право відправити співробітників у простій у зв’язку з карантином (самоізоляцією) з одночасною подачею онлайн документів у Державну службу зайнятості щодо призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з карантином (самоізоляцією) із Фонду державного соціального страхування України. При цьому необхідно звільнити такі підприємства від обов’язку виплачувати зарплату співробітникам, що отримують вказану допомогу.
Це дозволить підприємствам, що змушені законсервуватися через пандемію, залишати співробітників, а вони, у свою чергу, гарантовано отримають виплати від держави під час простою свого підприємства.
Про позицію BRDO та інших фахівців читайте у матеріалі журналу “Фокус”.
BRDO є незалежним експертно-аналітичним центром, що фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.
Україна – маленька відкрита економіка, яка сильно постраждає через кризу, викликану пандемією коронавірусу та іншими факторами.
Основне, що відрізняє цю кризу – тимчасовий характер шоку, який спричиняє пандемія. Україна не має ресурсів чи можливостей для того, щоби подолати цю кризу за допомогою масштабних фінансових вливань у економіку.
Головне, що країна може зробити – це пришвидшити час, за який ми пройдемо цю кризу, а отже – економіці в цей час слід бути якомога мобільною.
Умовно потрібно розділити ситуацію на дві кризи: короткостроковий економічний шок у зв’язку з карантином та середньострокову світову фінансову та економічну кризу.
Ці дві кризи потребують різних відповідей та найбільш ефективного використання наявних в Україні обмежених ресурсів: на час карантину втримати підприємства та робочі місця, а після – стимулювати (пере)запуск економіки.
У цьому тексті йдеться про перший етап у частині збереження найбільш вразливих підприємств та працівників.
У дев’яностих роках поширеною була практика прихованого безробіття. Це коли підприємства не мали грошей, тому тримали людей у відпустках за свій рахунок, відправляли їх у простій, у якому просто записували борги по зарплаті чи взагалі її не виплачували.
Зараз така історія повториться з великою вірогідністю.
Під час карантину та пов’язаною з ним економічною нестабільністю багато працівників у найбільш постраждалих компаніях зіштовхнуться перед вибором: залишатись у компанії без грошей, не маючи права на допомогу по безробіттю від держави, або ж звільнитись та під час пандемії піти у чергу до центру зайнятості – у епіцентр скупчення людей.
Звільнення з ініціативи підприємця теж на практиці вимагає грошей та часу, яких у замороженого підприємства немає. Тобто, людина постає перед вибором: або безгрошів’я, або ризик захворіти на коронавірус.
Ми проаналізували міжнародну практику та десятки свіжих статей, заяв, колонок українських авторів щодо того, як боротися з кризою, що насувається.
Основна проблема, яку оминають практично всі експерти, така: карантин триватиме не кілька тижнів, а кілька місяців, через що сотні тисяч українців залишаться без роботи або на межі банкрутства свого бізнесу.
У Китаї зареєстровано 442,47 млн зайнятого населення. Дані свідчать, що близько 4,67 млн людей втратили роботу за час спалаху коронавірусу у січні-лютому 2020 року. Тобто, фактично, безробітними залишилися 1,06% китайців.
Якщо транспонувати цю цифру на Україну, де у 2019 році застраховано 12,5 млн працівників, виходить, що втратити роботу у найближчі місяці ризикують 132 тисячі українців.
При цьому Китай – планова командна економіка, друга за розміром у світі, а отже в неї значно більше можливостей подолати наслідки кризи. Китай пішов на безпрецедентні заходи та спрямував на компенсацію втрат сотні мільярдів доларів.
В України таких можливостей немає.
Аналітика свідчить, що задля порятунку бізнесу західні держави або компенсували втрати підприємців, або спрощували механізми скорочення працівників та забезпечували безробітних державною допомогою.
Враховуючи українські реалії, чи можемо ми роздати грошей у якості державної допомоги або кредитів усьому бізнесу, аби уникнути скорочень та закриття?
Чи можемо ми дозволити собі спростити порядок скорочення працівників, щоби врятувати частину працівників та компаній від неминучого банкрутства, але залишити без грошей іншу частину працівників в умовах епідеміїу?
Вочевидь, обидві відповіді – негативні. Однак, ми бачимо спосіб поєднати вигоди для працівників та бізнесу з обох сценаріїв. Що ми пропонуємо?
На нашу думку, необхідно створити особливу процедуру, за якою роботодавець отримає право відправити працівників у простій у зв’язку з карантином (самоізоляцію) із одночасною подачею онлайн документів у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щодо призначення допомоги по безробіттю у зв’язку з карантином (самоізоляцією).
У законі про зайнятість вже є процедура для призначення допомоги по частковому безробіттю у схожих випадках. Можна виправити цю процедуру, а можна створити окрему нову.
Головна мета – дати підприємству, яке не може виплачувати зарплату, можливість забезпечити працівникам виплату з безробіття у зв’язку з простоєм під час карантину в перший же день самоізоляції зі збереженням робочого місця.
При цьому потрібно звільнити такі підприємства від обов’язку сплачувати заробітну плату працівникам, які знаходяться у простої та отримують допомогу по безробіттю.
Таким чином, підприємства, що через пандемію муситимуть законсервуватися, не муситимуть звільняти працівників, а працівники гарантовано отримають виплати від держави під час простою свого підприємства.
Щойно карантин закінчиться – підприємства завершать простій свого колективу, а працівники зможуть повернутись до виконання обов’язків. Так ми уникнемо ситуації, коли підприємства заново шукатимуть собі нових працівників на заміну спрацьованій за багато років команді, а працівники страждають від безробіття.
При цьому у законі необхідно передбачити запобіжник, щоб після виплати допомоги по безробіттю за цією спеціальною процедурою у випадку звільнення не можна було отримати цю саму допомогу ще раз.
Що стосується допомоги людям, зайнятим у так званому тіньовому сегменті, можна розглянути варіант прямої адресної грошової допомоги. Для цього та подальших заходів боротьби з фінансовою та економічною кризою потрібні гроші.
Тут можна заручитися підтримкою МВФ, який у понеділок, 16 березня, заявив про готовність надати до 1 трильйона доларів США іншим країнам на подолання економічних наслідків коронавірусу.
Залучення допомоги великого бізнесу теж видається не найгіршою ідеєю.
Якщо урядовці поділятимуть викладену позицію, експерти готові долучитися до розробки вказаного механізму в найкоротші терміни.
Офіс готує пропозиції щодо короткострокових та середньострокових контрциклічних заходів для підтримки економіки в період епідеміологічної та глобальної економічної кризи.
За матеріалами видання “Економічна правда”
BRDO є незалежним експертно-аналітичним центром, що фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.
Пандемія COVID-19 стала великим шоком для світової та європейської економіки. Вперше світові економіки стикаються з економічною і фінансовою кризою, яка викликана не спотворенням ринкових механізмів, а прямим наслідком уповільнення економічного зростання, пов’язаного зі здоров’ям. (більше…)
Офіс ефективного регулювання систематизував запроваджені Законом “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)” для зручності читачів. Закон набуде чинності на наступний день після публікації у виданні “Голос України”.
Запропоновані зміни:
Таке звільнення від сплати ЄСВ поширюється також на платників, якими не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.
Тимчасово до 31 травня 2020 забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
Вимога застосування РРО відкладається до 1 січня 2021 року та 1 квітня 2021 року, крім ФОП окремо визначених категорій:
Відтерміновується:
Відтерміновується набрання чинності ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” до 1 серпня 2020 року (до запропонованих змін набрання чинності планувалося з 19 квітня 2020 року), а окремих його положень — відтермінувати до 1 січня 2021 року (замість 1 жовтня 2020 року).
Споживач звільняється від сплати пені у разі несвоєчасної сплати за житлово-комунальні послуги до 1 липня 2020 року.
BRDO є незалежним експертно-аналітичним центром, що фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.
Давайте уявимо Державну архітектурно-будівельну інспекцію (далі – ДАБІ) нашої мрії.
Будівництво невеликого гаража біля вашого приватного будинку оформлюється у декілька кліків.
Перед будівництвом об’єкта, що відхиляється від будівельних норм, на онлайн-мапах з’являється 3D-проект для громадського обговорення та контролю, а отже, будинків-монстрів уже не побудуєш.
Реконструкція Гостинного двору завершується перевіркою ДАБІ, яку контролюють українці, переглядаючи відеозапис та заповнений інспекторами чекліст рішення про видачу сертифіката онлайн.
Раніше система була прозорою лише для корупціонерів, які чекали на заявки тих, хто планує будівництво, та вимагали від них хабарі.
Тепер система буде прозорою та публічною для всіх українців.
“Підкладати” документи-погодження проектної документації на будівництво об’єкту від фахівців без їх дозволу стане неможливо, адже тепер виконавці робіт у будівельній галузі підтверджують свій стосунок до кожного об’єкту в своєму електронному кабінеті.
Архітектори переймаються за кожну деталь проекту, адже несуть відповідальність за свою роботу вже не тільки на папері.
Що потрібно для цього зробити та чи втілює наші мрії пакет рішень з реформування ДАБІ, розроблений урядом Шмигаля?
Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO проаналізували пропозиції урядовців та виклали свою позицію тут.
Якщо коротко, ДАБІ нашої мрії неможлива без кількох ключових змін.
Розділення сервісних та контролюючих функцій. Зараз інспекція наділена повноваженнями як надавати дозволи та ліцензії у сфері будівництва, так і контролювати сферу, що відкриває необмежені можливості для корупційного тиску на бізнес.
Повноцінне переведення адмінпослуг в онлайн. Для цього законом передбачений запуск Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
При цьому слід як забезпечити можливість подати документи регулятору в електронному вигляді для забудов усіх класів наслідків (відповідальності), так і відкрити повний доступ до усіх рішень регулятора (дозволи, відмови, ліцензії тощо).
Затвердження єдиних уніфікованих форм рішень про надання чи відмову у дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів про прийняття в експлуатацію об’єктів, ліцензій на будівництво об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) класами наслідків.
Простіше кажучи, на рівні закону формується вичерпний перелік вимог, які повинен виконати замовник будівництва або здобувач ліцензії.
Якщо замовник будівництва або здобувач ліцензії це зробили, орган архітектурно-будівельного контролю не матиме підстав, аби відмовити йому у наданні цього дозволу, сертифікату або ліцензії.
Крім того, слід децентралізувати видачу дозволів на виконання будівельних робіт та сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів щодо об’єктів класу наслідків СС2 та СС3.
Варто надати таке право виконавчим комітетам органів місцевого самоврядування, а також запровадити механізм досудового оскарження відмов у видачі дозволів та сертифікатів, що пришвидшить хід вирішення спорів.
Щоби знизити корупційну складову під час перевірок, слід:
Розглянути можливість делегування повноважень із будівельного контролю приватному сектору.
Повноваження ДАБІ з ринкового нагляду за будівельними виробами необхідно передати до Держпродспоживслужби.
Наприклад, функції будівельного контролю у Великобританії можуть здійснювати державні установи, приватні підприємства або фізичні особи, які відповідають певним кваліфікаційним вимогам, пройшли перевірку та зареєструватись в Раді будівельної галузі.
У Новій Зеландії (займає 7 місце в рейтингу Світового банку “Doing business” за категорією “Отримання дозволу на будівництво”) функції з будівельного контролю також можуть виконувати і державні установи, і приватні особи, які пройшли відповідну акредитацію.
Підвищувати кваліфікацію органів нагляду та контролю
Наприклад, у США запроваджена добровільна акредитація місцевих будівельних департаментів та інших наглядово-контрольних установ та організацій.
Така процедура підвищує якість роботи органів будівельного нагляду та контролю, бо встановлює вимоги до рівня кваліфікації співробітників, а також допомагає виявляти та усувати недоліки в роботі.
Фіксувати хід перевірок на відеореєстратор за прикладом фіксації роботи патрульних поліцейських.
Що підвищує ризик залишити ДАБІ нереформованою:
Формальна заміна старої ДАБІ новою (чи кількома новими органами) без фактичної реформи надання адмінпослуг.
Блокування дії електронних сервісів (кабінету замовника будівництва) та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Реформа ДАБІ на рівні постанови Кабміну, яка суперечить закону та “підправляє” його вимоги.
Таку “реформу” дуже легко скасувати у судовому порядку або за політичної доцільності. Зміни повинні бути чітко зафіксованими парламентом — у вигляді закону.
Мрії про зручний, прозорий сервіс та передбачуваний державний контроль уже давно повинні збутись.
Юридично українці мають право оформити будівництво будь-якого об’єкта онлайн та без хабарів. Було би добре це право нарешті забезпечити.
За матеріалами Економічна Правда
BRDO є незалежним експертно-аналітичним центром, що фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.
Фахівці сектору будівництва Офісу ефективного регулювання BRDO проаналізували проекти постанов Кабінету Міністрів України “Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду” та “Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” та підготували аналіз ризиків ухвалення обох проектів постанов на регулювання сфери.
Зокрема, експерти застерігають від:
Задля справжньої реформи ДАБІ необхідні такі зміни:
– запровадження можливості подання документів для надання всіх адміністративних послуг у сфері будівництва в електронній формі;
– виготовлення документів за результатами надання адміністративних послуг у сфері будівництва з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
– надання відкритого доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері будівництва (дозволів, ліцензій, відмов).
b. Затвердження єдиних уніфікованих форм рішень (за принципом чек-листа) про:
– надання/відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт;
– надання/відмову у наданні сертифіката про прийняття об’єкта в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
– ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
c. Передача функцій з видачі дозволів щодо всіх без виключення об’єктів СС2 та СС3 на місця.
d. Запровадження механізму досудового оскарження відмов у видачі дозволів на виконання будівельних робіт та сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
3. Реформа порядку нагляду та контролю:
a. Залишити повноваження з будівельного контролю за державним органом, або скористатися досвідом деяких іноземних країн та делегувати повноваження з будівельного контролю приватному сектору.
У Новій Зеландії (займає 7 місце в рейтингу Світового банку “Doing business” за категорією “Отримання дозволу на будівництво”) функції з будівельного контролю також можуть виконувати і державні установи, і приватні особи, які пройшли відповідну акредитацію.
b. Підвищення кваліфікації органів нагляду та контролю.
Наприклад, у США запроваджена добровільна акредитація місцевих будівельних департаментів та інших наглядово-контрольних установ та організацій. Така добровільна акредитація сприяє підвищенню якості роботи органів будівельного нагляду та контролю, оскільки допомагає виявленню та усуненню недоліків в роботі. З метою отримання акредитації установа повинна підтвердити відповідність низки аспектів діяльності (документообіг, професійна освіта співробітників, щорічна оцінка діяльності співробітників, процедури прийому заяв та ін.).
c. Фіксація перевірок технічними відеозасобами.
d. Запровадження механізму досудового оскарження рішень органів нагляду та контролю.
4. Передача повноважень ДАБІ з ринкового нагляду за будівельними виробами до Держпродспоживслужби.
Автори аналізу: Таїсія Барингольц, керівниця сектору “Будівництво”, й Андрій Біленко, старший експерт сектору “Будівництво”.
Детальніше із аналізом Проектів постанов можна ознайомитись тут:
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/Optymizatsiya-DABI-osnovne-10_03_2020-1.pdf”] [gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/likvidatsiya-DABI-osnovne-10_03_2020-1.pdf”]
BRDO є незалежним експертно-аналітичним центром, що фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та Ініціативи EU4Business.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2020/03/Digest_0102_2020.pdf”]